📋 2 сезон клубу: де записатися, скільки це буде коштувати та інші важливі запитання

Основна інформація:
— Дзвінки будуть відбуватися у суботу (через Zoom)
— Час буде визначено після набору групи, але орієнтуємось на ранок-день по Києву
— Розмови зазвичай тривають 1,5-2 години
— Для художніх книг будуть відбуватися інтерактивні сесії з можливістю живої колаборації в додатку Miro
— Запис кожної зустрічі буде! Його я буду публікувати в окремий канал у форматі подкасту (аудіо)

Ціна: 900 гривень за місяць клубу

🚩 Як записатися: поставити під цим постом будь-який емодзі й чекати на посилання для оплати від мене в приватних повідомленнях!

ЗАПИС ЗАКРИТО

Стосовно читання книг: мій головний принцип

Верлін Клінкенборг колись написав дуже доречні слова: «Ми забуваємо дещо фундаментальне коли читаємо: кожне речення могло б бути іншим, але іншим не є». 

Справді. Часто ми читаємо книги за їх зміст та історію, але забуваємо про тих, хто цей зміст та цю історію створював. Я дотримуюсь думки, що неможливо відділити автора та його досвід від того, що ми читаємо, тому що одне без одного неможливе. Без автора немає твору, без твору немає автора. А отже — про автора та його мотивацію ми не забуваємо. 

Декілька років тому я відкрила для себе силу нотаток в самій книзі, яку я читаю. За допомогою підкреслень, виділень та спеціальних позначок я намагаюсь слідкувати не за сюжетом, тому що він для нас вже написаний чорний по білому, а за потоком автора. За тим, що він пишучи не сказав.

Деякі питання, які допоможуть зрозуміти потік автора:

— Чому автор обрав цю обстановку?
— Чи впливає обстановка на історію?  Якщо так, то яким чином?
— Як персонажі взаємодіють із обстановкою?
— Чи могла обстановка бути іншою?  Якщо так, то як би це вплинуло на загальну історію?
— Чи розкрив автор усіх головних героїв оповідання?
— Що об’єднує персонажів оповідання?
— Як персонажі відображають тему (теми) оповідання?
— Як змінюються персонажі протягом історії?
— Чи змушує автор героїв робити щось, що може бути неприродним для них?
— Яким чином сюжет впливає на тему оповідання?
 — Як автор переходив від однієї сцени до наступної?
— Як змінювався темп оповідання? 
— Який потік мови в оповіданні? Чи змінювався він? Якщо так — то чому?
— Які стилістичні вибори зробив автор і як ці вибори вплинули на саме оповідання? 
— Який тон і який настрій використовує письменник протягом оповідання і як це впливає на ваш досвід читання?

📖 Ділись своєї улюбленою книгою (або книгами) ось тут

Свої рекомендації також додаю у коментарях

Перша книга цього року в Токіо — Mortals: how the fear of death shaped human society

Я обожнюю читати про смерть, життя та про все, що пов’язано з метафізикою

З однієї сторони, це бажання заспокоїти (або ж намагатися контролювати) свою танатофобію, а з іншої — це просто неймовірно цікаво!

Нижче ділюсь добіркою прочитаних книг на цю тему, для тих, кому це також цікаво

Додала (або відправила посилання) усіх учасників першої сесії книжкового у спільну групу ✨

Якщо вас там немає — напишіть мені у приватні, будь ласка

П.С. У лютневу групу залишилось всього 3 місця

📖 18 речей: вправа для глибокого читання

Том Фостер, автор книги «Читай як професор. Жвавий і захопливий посібник з читання між рядків» стверджує, що ми можемо дізнатися багато що про книгу (та її автора!) хоч з першої сторінки.

Для того, аби це зробити, ми можемо використати метод «18 речей» — вправу, яка допоможе більш глибоко проаналізувати прочитане і нам зовсім необов’язково його застосувати з першої сторінки, ми можемо його використати у будь-який момент читання.

Все, що нам потрібно зробити, це відповісти на наступі питання:

1. Стиль. Який стиль оповідання? Автор використовує короткі чи довгі речення? Вони прості чи складні? Що ми можемо одразу сказати про стиль автора?

2. Тон. Який він? Елегантний? Саркастичний? Іронічний? Фактичний?

3. Настрій. Тон залежить від того, як звучить голос автора у романі, а ось настрій залежить від того, як він відчуває те, про що розповідає. Який настрій ми можемо відчути?

4. Вибір слів. Які слова використовуються в оповіданні? Поширені? Рідкісні? Академічні?

5. Оповідач. Хто оповідач? Від імені кого розповідається історія?

6. Характер оповідача. Яка характер має оповідач?

7. Ставлення оповідача: подумайте про ставлення оповідача до подій і персонажів. Як він/вона ставиться до того, що відбувається?

8. Часові рамки: коли це оповідання відбувається? Давним-давно? Сьогодні? Вчора? Оповідь охоплює тривалий період часу чи короткий?

9. Час: час йде швидко чи повільно? Чи є флешбеки в оповіданні? Як автор контролює час?

10. Місце. Де відбуваються події оповідання?

11. Мотив: що в оповіданні використовується не один раз? Мотивом може бути образ, дія, мовний зразок, усе, що повторюється.

12. Тема: тут все зрозуміла. Яка тема оповідання?

13. Іронія: чи використовується вона в оповіданні? Якщо так — то яким чином?

14. Ритм: у романі є два рівні — проза та розповідь. Проза пов’язана з дикцією, реченнями. Розповідь — це ритм самого твору, розповідь. Письменник дає нам доступ до інформації чи він щось приховує?

15. Темп: Як швидко «йде» оповідання? Неквапливо? Швидко? Чому так?

16. Очікування: що від автора, що від читача. Якщо очікування від автора більш менш зрозумілі нам, то як думаєте — що очікує від читача автор?

17. Персонажі. Хто вони? Які вони? Що автор про них говорить і що замовчує?

18. Інструкція для читання: як автор хоче, аби ми читали оповідання? Чи дає він нам інструкцію? Чи завдає напрям?