Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував 94 тис. публікацій з українських онлайн-медіа, щоб з’ясувати, як висвітлюються події у країнах Південної та Східної Азії.

Як висновок, українські медіа найчастіше пишуть про Китай, Японію, обидві Кореї та Тайвань, коли йдеться про Південну та Східну Азію. При цьому у більшості публікацій обов’язково згадується й Україна — Азія цікавить нас передусім у контексті власних інтересів.

Китай лідирує за кількістю згадок через економіку, політику та тему прав людини. М’янма і Філіппіни з’являються переважно у матеріалах про насильство, репресії чи конфлікти. Про інші країни регіону — В’єтнам, Індонезію, Камбоджу, Малайзію, Лаос — згадують рідко й епізодично, найчастіше у зв’язку з подіями, які мають відношення до України.

Це дослідження ще раз показує: українським медіа та інституціям потрібно активніше працювати з країнами Глобального Півдня, бо поки що там чітко звучить лише голос росії.

Дослідження в публічному доступі

На випадок, якщо ви не маєте ідей для подарунку 🌚

Залітайте на подкаст
https://youtu.be/1V-QK4mwwtk?si=ZC-FExmVVLb5KB8j

Ще не так давно, після появи першого ChatGPT, багато хто говорив про те, що він може замінити пошук Google. Однак було незрозуміло, як вони зможуть компенсувати дохід від реклами, на якій тримається бізнес-модель пошуку Google. Але схоже, що вони нарешті дозріли до цього.

Тепер під час діалогу ChatGPT буде впарювати вам товари. "Любий, ти цікавився, як варити еспресо... Чи не хочеш придбати класну кавоварку зі знижкою?"

Тепер було б логічно ввести і нові плани - щоб відключити рекламу, вас попросять доплатити (а нативну рекламу все одно не відключать 😅).

Чатботи, які ще вчора були лише цікавою новинкою, сьогодні перетворюються на потужний інструмент монетизації. Персоналізовані рекомендації товарів під час діалогу з ботом можуть виявитися набагато ефективнішими, ніж традиційні рекламні банери.

Чи готові користувачі до такої нав'язливої реклами під час спілкування з ботом? Чи не зіпсує це досвід взаємодії з чатботами? І чи не призведе це до ще більшої комерціалізації наших діалогів в інтернеті?

Сьогодні – День піхоти Збройних Сил України! 🇺🇦

Піхота — це не просто рід військ. Це — опора, міць і серце нашої армії. Саме піхотинці тримають оборону на найгарячіших ділянках фронту, проходять найважчі маршрути та виконують основну масу бойових задач. Це — ті, хто першими йдуть у бій і останніми залишають поле бою.

Їхня мужність, витривалість і самопожертва — безцінні.
Вони заслуговують на максимальні почесті, повагу й престиж.

Щиро вітаю всіх піхотинців із професійним святом!💙💛

Відновлення поромного сполучення наближає українську продукцію до країн Азії

Відновлення поромного сполучення між Україною та Грузією у перспективі могло б скоротити логістичне "плече" до країн Середньої Азії та Кавказу, з якими в українських товаровиробників до початку повномасштабного вторгнення вибудувались доволі тісні стосунки. Про це у своєму блозі для АgroТimes розровіла провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.

Поромне сполучення є логічним доповненням Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту. Цей напрямок міг би зацікавити Китай, як додатковий шлях переміщення товарів до країн Європи та у зворотному напрямку. Крім того є можливість торгувати з іншими країнами регіону, такими як Індія. Наразі, щоб дістатися до цих країн, автівки їдуть уздовж узбережжя Чорного моря, через Туреччину. 

"Це досить тривалий шлях. До того ж, з огляду на всі платежі у кожній країні, яку вантажівка проїжджає, це значно здорожчує перевезення. Поромне сполучення скоротило тривалість поїздок і, сподіваюсь, витрати на логістику. Не дарма бізнес навіть після тестових рейсів висловив велику зацікавленість щодо порому, —  зазначила Коссе.

В 21:30 страсті по-німецьки, залітайте в чат трансляції

https://youtube.com/live/rrhu3aFBpSI?feature=share

Як настрій, медоїди?