🔥 Друзі, ваша підтримка неймовірно важлива! 🔥

Наш канал існує та розвивається виключно ЗАВДЯКИ ВАМ та нечисленним інтеграціям! Ми не отримуємо жодних грантів чи фінансування від організацій, тому саме ваша підтримка допомагає нам створювати якісний контент, розвивати проєкт та втілювати нові ідеї.

💛 Ви можете підтримати нас у зручний для вас спосіб:
🔹 Patreon — регулярна підтримка з бонусами для підписників
🔹 База від Моно — одноразова підтримка або підписка
🔹 Прямий переказ на картку 💳 5168 7451 5034 1136
🔹 PayPal istoriya.bez.mifiv@gmail.com

Нагадуємо, що глядачі, які доєднаються (або підвищать рівень підтримки) на рівні "Нікола Терещенко" на Patreon або Base by Mono отримають книгу Владлена з автографом.

Кожна ваша допомога — це крок уперед для нашого каналу та величезна мотивація продовжувати працювати! Дякуємо, що ви з нами! ❤️

🗓 13 травня 1981 року стався один із найгучніших замахів ХХ століття — спроба вбивства Папи Римського Івана Павла ІІ.

Під час традиційної аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані Папа, який рухався у відкритому автомобілі, був поранений кількома пострілами з пістолета. Він утратив багато крові, але вижив. Стрільцем виявився Мехмет Алі Агджа — турецький ультранаціоналіст, член радикального угруповання «Сірі вовки» і раніше засуджений за вбивство.

Хоча сам Агджа спершу заявляв, що діяв самостійно, вже невдовзі з'явилися численні ознаки того, що за замахом стояли спецслужби Східного блоку, зокрема болгарська розвідка, яка тісно співпрацювала з КДБ СССР. Ватиканський аналітик Джордж Вайґель назвав це частиною масштабної операції, що мала на меті фізично усунути Папу — польського єпископа, який відкрито підтримував рух «Солідарність» та кидав ідеологічний виклик совєтській системі.

Іван Павло ІІ, на думку керівництва СССР, міг стати ключовим фактором краху комуністичного контролю над Центральною Європою. У Москві його діяльність вважали прямою загрозою. У секретних архівах Служби безпеки Болгарії було виявлено сліди координації з радянськими кураторами щодо стеження за Папою.

У 2006 році комісія італійського парламенту офіційно визнала: замах було організовано совєтським КДБ через структури союзних країн Варшавського договору. Водночас прямих доказів наказу з Москви досі не оприлюднено.

Через два роки після замаху Папа відвідав Агджу у в’язниці та публічно простив його. Цей жест зробив подію ще символічнішою: жертва замаху, ймовірно інспірованого наддержавою, демонструє особисте милосердя.

🇫🇷 Республіка померла. Хай живе імператор! 👑

14 травня 1804 року Сенат Франції ухвалює рішення проголосити Наполеона Бонапарта імператором.

Це був майже театральний фінал Великої французької революції. Та сама революція, яка відрубала голову королю Луї XVI Бурбону, тепер сама народила нового монарха — з республіканським минулим та імператорськими амбіціями.

🔻 Бонапарт прийшов до влади як герой — генерал, що перемагав армії всієї Європи. Як реформатор, що стабілізував хаос. Як кумир народу, що прагнув сили та порядку після років крові й терору.

📜 Але Республіка вже не витримувала авторитарних замашок першого консула Наполеона. Він писав нові закони (включно з відомим Цивільним кодексом), контролював пресу, знищував опозицію.
І врешті — оголосив себе "Імператором французів", поклавши край ілюзії про республіканське правління.

Коронація відбудеться 2 грудня. Але саме 14 травня все стало зрозуміло:

Франція повертається до монархії — тільки в новому, революційному стилі.

Це була не реставрація, а трансформація. Імперія Наполеона не була схожою на жодну іншу.

Від революції залишились гасла. А влада — знову в одних руках.

🕯 18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, День боротьби за права кримськотатарського народу та День пам'яті жертв політичних репресій.

18 травня 1944 року совєтський режим розпочав одну з наймасовіших депортацій у своїй історії. За наказом Сталіна весь кримськотатарський народ — понад 190 тисяч людей — був насильно вивезений з Криму до Центральної Азії та віддалених регіонів росії. Кримців звинувачували у "зраді" — не залишаючи права на захист, не зважаючи на службу в лавах Червоної Армії та ігноруючи той факт, що наймасовішими колаборантами в СССР були росіяни.

У товарних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги — цілі родини проїхали тисячі кілометрів у нелюдських умовах. Дорогою та в перші роки вигнання загинули десятки тисяч. Майже половина народу не пережила цей акт насильства. Україна, Латвія, Литва, Естонія, Польща, Канада, Чехія визнали ці події геноцидом.

💬 Цей біль досі живий. Про нього нагадує кожна сім’я, кожен спогад, кожна пісня. У 2016 році кримськотатарська співачка Джамала перемогла на «Євробаченні» з піснею «1944», в якій вона заспівала про трагедію своєї родини, депортованої з Криму. Світ почув цю історію — у наймасовішому музичному конкурсі Європи.

🎬 Збереженню пам’яті присвячено і художні фільми. Один з найвідоміших — «Хайтарма» (2013) Ахтема Сеітаблаєва. У ньому реальна історія розповідається не гучними словами, а через біль родин, вирваних із дому.

💬 Для кримських татар — це не просто історія. Це — рана, що не загоїлася. Бо депортація забрала не лише життя, а й майбутнє: знищені домівки, могили, мова, традиції, сама присутність народу на його землі. І сьогодні, в умовах нової окупації Криму, росія знову переслідує, кидає за ґрати, вигадує обвинувачення — тільки за національність, віру і правду.

▶️ Докладно про цей злочин совєцького режиму розповів відомий фахівець з історії Криму, кандидат історичних наук Сергій Громенко

⚔️ Кров і корона: як страта Анни Болейн змінила Англію

19 травня 1536 року меч ката упав на шию тієї, хто ще вчора сиділа на троні. Анна Болейн, друга дружина короля Генріха VIII, була обезголовлена у Лондонському Тауері французьким катом — за особистим наказом короля.
Звинувачення: зрада, інцест і чаклунство.
П’ятеро чоловіків, серед них її рідний брат Джордж, страчені як її «коханці». Доказів не було — історики вважають процес показовою політичною розправою, що мала очистити шлях до нового шлюбу монарха.

Король Генріх VIII — одержимий ідеєю спадкоємця — розірвав стосунки з Папою Римським і заснував Англіканську церкву, щоби одружитися з Анною. Але коли вона не народила йому сина, його любов обернулася ненавистю. Через кілька днів після страти він одружиться з Джейн Сеймур.

Анна прийняла свою долю гідно. Кажуть, напередодні страти вона написала поему "Oh Death, rock me asleep", в якій прощала своїм ворогам і молилася за Англію.

👑 Страта Анни Болейн стала переломним моментом у британській історії.
Вона закріпила абсолютну владу короля над церквою, а її донька — Єлизавета I, дитя кривавого скандалу — згодом очолить країну й перетворить її на велику морську державу.
Кривава драма у Тауері стала початком нової епохи — епохи Реформації, Ренесансу та зламаних корон.

Якщо вірити повідомленню Лаврентіївського літопису, то 900 років тому – 19 травня 1125 року (за пролептичним григоріанським календарем – 26 травня) у 73-річному віці помер великий князь Київський Володимир Всеволодович, який за лінією матері був родичем візантійського імператора Константина IX Мономаха. Він пішов із життя на річці Альті, неподалік заснованої ним Летської божниці – церкви Бориса і Гліба, яку локалізують на місці сучасного Борисполя.

Володимир Мономах був одним із останніх київських правителів, які зберігали політичний вплив на переважній частині руських земель. Виразний виняток у той час становило Чернігівське князівство, яке було "отчиною" Святославичів – представників конкурентного щодо Всеволодовичів-Мономаховичів клану. Після смерті Володимира Мономаха його політику зумів ненадовго продовжити старший син Мстислав Великий (1125–1132).

Літопис повідомляє, що Мономаха поховали у Софійському соборі Києва. Існує версія, що в мармуровому саркофазі, нижня частина якого збереглася. Вона являє собою довгий вузький і низький ящик (довжина – 2,37 м, ширина – 70 см, висота – 49 см), прикрашений з лицьового боку різьбленим рельєфом. Проте однозначної впевненості в тому, що саме в ньому лежали тлінки великого князя Київського, немає.

▶️ А якщо ви не подивилися наш останній стрім про нього - саме час