«Хрест з Гелфа»
Цей хрест-релікварій з так званого "Скарбу Гелфа" складається з трьох частин, виготовлених з різних матеріалів: по-перше, власне золотий хрест, прикрашений філігранню, перлами та дорогоцінним камінням. Зверху знаходиться емальований хрест із зображенням Христа, Марії зліва та святого Іоанна праворуч у перегородчастій емалі.
Обидва підтримуються основою з колоною, яка була відлита зі срібла і позолочена . Хрест, ймовірно, був виготовлений на початку 12 століття в Нижній Італії або на Сицилії.
Скарб Гелфа спочатку був церковним скарбом собору Святого Блазієна в Брауншвейгу, який був придбаний консорціумом арт-дилерів у 1929 році з приватної власності князівського дому Гелфа у Швейцарії. У 1935 році, під час нацистської диктатури, консорціум зміг продати ще непродану половину скарбу з 41 предметом прусській державі для берлінських музеїв.
Цей хрест-релікварій з так званого "Скарбу Гелфа" складається з трьох частин, виготовлених з різних матеріалів: по-перше, власне золотий хрест, прикрашений філігранню, перлами та дорогоцінним камінням. Зверху знаходиться емальований хрест із зображенням Христа, Марії зліва та святого Іоанна праворуч у перегородчастій емалі.
Обидва підтримуються основою з колоною, яка була відлита зі срібла і позолочена . Хрест, ймовірно, був виготовлений на початку 12 століття в Нижній Італії або на Сицилії.
Скарб Гелфа спочатку був церковним скарбом собору Святого Блазієна в Брауншвейгу, який був придбаний консорціумом арт-дилерів у 1929 році з приватної власності князівського дому Гелфа у Швейцарії. У 1935 році, під час нацистської диктатури, консорціум зміг продати ще непродану половину скарбу з 41 предметом прусській державі для берлінських музеїв.
Пленарій з Гвельфського скарбу
У центрі обкладинки цієї книги дві частинки утворюють хрест, який, за переказами, походить від хреста Христового. Обкладинка покриває книгу, що містить всі читання меси, пленарій.
Обкладинка була виготовлена у Брауншвейгу близько 1330 року з використанням розкішної шахівниці з Венеції. "Чорні" квадрати були зроблені з яшмових плиток, тоді як "білі" квадрати складалися з мініатюр з придворними та міфологічними сценами. Вони виглядають як емалеві роботи, але насправді є картинами на пергаменті на золотому тлі, вкритому гірським кришталем. На одній з них зображена пара шахістів.
На останньому фото зображено пленарій, який зараз знаходиться в Берлінському музеї мистецтв, з купольним релікварієм зліва, також зі Скарбу Гелфа.
У центрі обкладинки цієї книги дві частинки утворюють хрест, який, за переказами, походить від хреста Христового. Обкладинка покриває книгу, що містить всі читання меси, пленарій.
Обкладинка була виготовлена у Брауншвейгу близько 1330 року з використанням розкішної шахівниці з Венеції. "Чорні" квадрати були зроблені з яшмових плиток, тоді як "білі" квадрати складалися з мініатюр з придворними та міфологічними сценами. Вони виглядають як емалеві роботи, але насправді є картинами на пергаменті на золотому тлі, вкритому гірським кришталем. На одній з них зображена пара шахістів.
На останньому фото зображено пленарій, який зараз знаходиться в Берлінському музеї мистецтв, з купольним релікварієм зліва, також зі Скарбу Гелфа.
Хрест Гелфа
Імена Святого Петра, Святого Марка, Святого Івана Хрестителя та Святого Стефана можна прочитати на чотирьох табличках на зворотному боці так званого Гвельфського хреста. Їхні мощі запечатані всередині хреста. Основа відлита зі срібла і позолочена.
Хрест, ймовірно, був виготовлений на початку 12 століття в Нижній Італії або на Сицилії.
Імена Святого Петра, Святого Марка, Святого Івана Хрестителя та Святого Стефана можна прочитати на чотирьох табличках на зворотному боці так званого Гвельфського хреста. Їхні мощі запечатані всередині хреста. Основа відлита зі срібла і позолочена.
Хрест, ймовірно, був виготовлений на початку 12 століття в Нижній Італії або на Сицилії.
Ця «Часолсов», під назвою «Чорний часослов» э одним із небагатьох манускриптів, написаних та ілюстрованих на пергаменті, пофарбованому або зафарбованому чорною фарбою. Результат вражає. Суцільне чорне тло використано з великою вигодою, особливо за допомогою золотого підсвічування.
Анонімний автор "Часослова" - художник, чий стиль в основному залежав від стилю Віллема Вреланта, одного з провідних ілюмінаторів, який працював у Брюгге з кінця 1450-х років до своєї смерті в 1481 року. https://t.me/historical2024
Анонімний автор "Часослова" - художник, чий стиль в основному залежав від стилю Віллема Вреланта, одного з провідних ілюмінаторів, який працював у Брюгге з кінця 1450-х років до своєї смерті в 1481 року. https://t.me/historical2024