Римська посудина з однією ручкою, з ісмант ель-Хараб, стародавній келліс, Єгипет, із зображенням гладіаторів.

Ісламська посудина.Дата: бл. 1180-1210 рр. Іран, Хорасан. Культура: іслам. Матеріал: латунь, репусований, інкрустований сріблом і чорним компаундом Розміри: H 15 3/4 дюйма (40 см) Діаметр 7 1/2 дюйма (19,1 см)

Елліністичне грецьке золоте кільце з вигравіруваним зображенням богині, можливо, Ніки Аптерос (Безкрилої Ніки), датоване IV століттям до нашої ери. Джерело: Руперт Вейс Ancient Art.

Кулон у вигляді золотої скриньки з Єгипту, увінчаний крихітним їжачком.
Пізній період - період Птолемея
4 століття до н.е. -30 до н.е.
Їжачок був добре відомий і помічений як у єгипетській, так і в грецькій давнині. Єгиптяни давно носили амулети з маленькою твариною, можливо, пов'язуючи її здатність впадати в сплячку і відроджуватися з відродженням, і її здатність скочуватися в крихітну кулю викликала захоплення.

https://www.metmuseum.org/art/collection/search/549187?utm_source=Twitter&utm_medium=tweet&utm_content=20160817&utm_campaign=collections

Диптих імператриці Аріадни. Період: бл. 500 р. н.е., слонова кістка.

Шведський шолом із бронзи та заліза епохи Венделя, що передує епосі вікінгів. Епоха Венделя надзвичайно цікава, оскільки тоді розвивалося і розквітало майже все, що визначало епоху вікінгів. Шолом був знайдений в Ултуні, і тепер його можна побачити в Шведському історичному музеї.

"Арбалетна" фібула. Цікава атрибуція напису: "носи на щастя".
Паннонія близько 400 р.

Брактеат (тип медалі), виготовлений у стародавній Согдії (Центральна Азія), на якому, як бачимо, зображена легенда про Ромула і Рема. Вона була знайдена в місті Панджакент (сучасний Таджикистан) і датується 5 століттям нашої ери.
Согдія була завойована Олександром Македонським у 4 столітті до н. е. до н.е. і після розколу його імперії входила до складу Греко-Брактрійського царства. З елліністичних часів торговельні контакти Согдії із Заходом (і Далеким Сходом) зросли, що спричинило культурні обміни, які знайшли відображення в мистецтві. У п'ятому столітті нашої ери. Согдія вже відігравала важливу роль на Шовковому шляху, оскільки була комерційно пов'язана з тогочасними державами: Римською імперією, Сасанідською Персією та Китаєм.
Національний музей старожитностей Таджикистану.

Вишукана золота чаша, прикрашена зображенням грифона, що терзає оленя. Ця дорогоцінна знахідка, датована V століттям до нашої ери, пов'язана зі скіфською культурою - вражаючим поєднанням художньої майстерності та глибокого символізму стародавнього світу.

Кругла золота фiбула вікінгів з Хорнелунде поблизу Варде в Данії. Цю фiбулу, прикрашену філігранню та грануляцією з дроту, виготовив данський ювелір у другій половині Х століття. Зараз вона експонується в Національному музеї Данії в Копенгагені

Каблучка з персом, що сидить, вирізаним в інтальо, ім'я ремісника грецькою ΑΘΗΝΑΔΗΣ
Боспорське царство, кінець 5 століття до н.е.

Сережки кільцеподібні з підвісками у вигляді мушлі 350 – 325 роки до н.е. знайдені на території кургану-поховання поблизу села Пришиб, Миколаївщина.

Кулон у вигляді крилатої блискавки.
Рим
І-ІХ століття нашої ери
Золото.

Золото, ковані, з порожнистими ручками, що складаються з двох частин і приклепані до корпусу.
В.10,2, діам. 16 см, вага 923,85 г
П'яте-четверте століття до нашої ери
Сибірська колекція Петра І (надіслана М.П.Гагаріним, губернатором Сибіру в Тобольську, 1716 р.)
Державний Ермітаж, Санкт-Петербург

Бойова сокира сьомого століття до нашої ери із золотим накладним орнаментом з "царської" гробниці з Аржана-2.

Золоті прикраси, знайдені в жіночій аристократичній гробниці в Сашфенеш (сьогодні Флорешти) поблизу Коложвара (сьогодні Клуж-Напока) в Трансільванії, датовані 5 століттям нашої ери.

"Обрітення св. Оленою Хреста Животворящого". Сцени з житія. Релікварій. 1160 р.; Бельгія; XII ст.; місцезнаходження: Англія. Лондон. Приватна колекція; 22 x 22.5 см; матеріал: гірський кришталь, каміння дорогоцінне, метал мідь, метал срібло, емаль; техніка: золочення, тиснення по металу (басма), емаль виїмчаста.

Скарбниця Національного музею історії України.
Золотi пластинки-аплікації, знайдені експедицією Інституту археології АН України під керівництвом Василя Бідзілі у пограбованій жіночий гробниці № 4 в кургані Гайманова Могила поблизу с. Балки Запорізької області у 1969 році.
Серед знахідок найбільше було пластинок із зображенням різних рослинних мотивів – сонячних хрестоподібних квітів, квіток арацеї та лілеї. Можливо, вони прикрашали головний убір, символізуючи торжество весни і життя.