Незвичний тризуб на Арсенальній🖇️
Вже бачили?😉
Арсенальна стає місцем розміщення сучасних арт-обʼєктів. Вже всім відомі дзеркальні кулі «Єдність», стінопис «Крила Ангела» Колетт Міллер, фігури доберманів, величезний фотоапарат 📸, куля затиснута у куб, крапля води тощо😅
І ось з’явилася нова скульптура - «Тризуб».
Скульптура має нагадувати українцям про незламність та силу єдності нації.
Автор скульптори Олег Пінчук
Фото: jb_kiev
#hellokyiv
Вже бачили?😉
Арсенальна стає місцем розміщення сучасних арт-обʼєктів. Вже всім відомі дзеркальні кулі «Єдність», стінопис «Крила Ангела» Колетт Міллер, фігури доберманів, величезний фотоапарат 📸, куля затиснута у куб, крапля води тощо😅
І ось з’явилася нова скульптура - «Тризуб».
Скульптура має нагадувати українцям про незламність та силу єдності нації.
Автор скульптори Олег Пінчук
Фото: jb_kiev
#hellokyiv
🥰1
Forwarded from КМДА – офіційний канал
Віталій Кличко: На базі Контактного центру 1551 столиця об’єднала між собою 3 мобільних застосунки – "1551", "Мобільний додаток керівника" та "Чисте місто з 1551". Щоб прибирання вулиць, прибудинкових та інших територій у районах столиці й вирішення інших побутових питань у місті стало ефективнішим
Об’єднання застосунків значно зменшить час опрацювання звернень громадян та запровадить системний контроль за їх виконанням у районах Києва.
Цього року платформа стала доступною і для інспекторів Департаменту територіального контролю Києва, що робить контроль більш оперативним.
Також нова платформа допомагає головам районів та службам столиці ефективніше реагувати на ситуацію на територіях, за які вони відповідають, та належним чином забезпечувати чистоту в місті.
Об’єднання застосунків значно зменшить час опрацювання звернень громадян та запровадить системний контроль за їх виконанням у районах Києва.
Цього року платформа стала доступною і для інспекторів Департаменту територіального контролю Києва, що робить контроль більш оперативним.
Також нова платформа допомагає головам районів та службам столиці ефективніше реагувати на ситуацію на територіях, за які вони відповідають, та належним чином забезпечувати чистоту в місті.
Доброго ранку, Києве 🍂
🍁Сьогодні 14 листопада, четвер.
Святкують День операційної медичної сестри, Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей, Міжнародний день логопеда та Всесвітній день якості.
А ще 14 листопада Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Це найбільша глобальна ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності про цукровий діабет, його профілактику, діагностику та лікування. Дата обрана на честь дня народження Фредеріка Бантінга, який разом з Чарльзом Бестом 1922 року відкрив інсулін — ключовий препарат для лікування діабету. День започаткований 1991 року Міжнародною федерацією діабету (IDF) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) через зростання випадків діабету у світі. Від 2007 року цей день офіційно підтримується ООН, і його символом є синє коло, що означає єдність глобальної спільноти у боротьбі з діабетом.
14 листопада наші пращури намагалися не ходити до лісу, тому що вірили, що вовки стають дуже злими і можуть без причини напасти на людину.
Мені здається, що зараз це має алегорічний зміст. Бо іноді навколишні теж стають дуже злими і можуть напасти без причини. Хоч з дому не виходь.
🌧❄️ Сьогодні хмарно, вранці дрібний дощ. Після обіду можливий сніг. Температура повітря в Києві очікується вдень до +3°С. Вночі до -1°С.
Для вдалого дня потрібно:
● задонатити на військо
● підписатись на наш канал Цікавий Київ
🎄 До Нового року залишилось 47 днів.
🍁Сьогодні 14 листопада, четвер.
Святкують День операційної медичної сестри, Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей, Міжнародний день логопеда та Всесвітній день якості.
А ще 14 листопада Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Це найбільша глобальна ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності про цукровий діабет, його профілактику, діагностику та лікування. Дата обрана на честь дня народження Фредеріка Бантінга, який разом з Чарльзом Бестом 1922 року відкрив інсулін — ключовий препарат для лікування діабету. День започаткований 1991 року Міжнародною федерацією діабету (IDF) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) через зростання випадків діабету у світі. Від 2007 року цей день офіційно підтримується ООН, і його символом є синє коло, що означає єдність глобальної спільноти у боротьбі з діабетом.
14 листопада наші пращури намагалися не ходити до лісу, тому що вірили, що вовки стають дуже злими і можуть без причини напасти на людину.
Мені здається, що зараз це має алегорічний зміст. Бо іноді навколишні теж стають дуже злими і можуть напасти без причини. Хоч з дому не виходь.
🌧❄️ Сьогодні хмарно, вранці дрібний дощ. Після обіду можливий сніг. Температура повітря в Києві очікується вдень до +3°С. Вночі до -1°С.
Для вдалого дня потрібно:
● задонатити на військо
● підписатись на наш канал Цікавий Київ
🎄 До Нового року залишилось 47 днів.
🙏2
"Ночі солов’їні, ночі весняні,
Доли подніпровські наснились мені.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, – ти щастя моє."
Слова А.Малишко
Музика П.Майборода
14 листопада 1912 в Обухові в багатодітній родині шевця Самійла Малишка народився син Андрій – майбутній поет, перекладач, літературознавець, автор пісень «Де ти, моя стежино», «Знову цвітуть каштани», «Вчителько моя», «Пісня про рушник» та ще десятків інших, які давно сприймаються як народні.
Писати почав ще з 12 років: спочатку переписуючи на більш оптимістичні фінали народних пісень, які змалку чув від своєї мами, Ївги Базилихи. Пізніше почав складати вірші сам, наслідуючи фольклорні мотиви. У 20 років мав уже солідний доробок: написав слова до трьох пісень з кінофільму «Щорс» Олександра Довженка, видав кілька збірок.
Після закінчення інституту в 1932 році викладає українську мову й літературу в Овручі, невдовзі стає завучем школи. В голодні 1932-33 живе при школі, ділиться зі школярами останнім шматком хліба. Відмовляється очолити «червоні бригади», які займалися вилученням продовольства, через що починають сипатися доноси і поет потрапляє «на олівець» до органів. Від репресій рятує мобілізація в армію. Після демобілізації працює журналістом в Харкові. За часів другої світової війни — військовим кореспондентом, згодом стає відповідальним редактором журналу "Дніпро".
Одна за одною виходять його поетичні збірки (за життя їх побачило світ біля сорока), що дає можливість остаточно перейти на літературну працю. Попри обов’язкові для радянської літератури мотиви звеличення «подвигу радянського народу», дружби з росією та колгоспної праці, поезії вражають щирістю, любов’ю до України і особливим ліризмом. «Я знаю, що заради щастя рідного народу я міг би всім пожертвувати, я знаю, що тут я вихований рідним духовним хлібом — «Жагою» М. Рильського, Вашим віршем «Батьківщино моя», - писав у 1962 році у листі до Андрія Малишка поет Василь Стус.
Особливе місце у творчості Малишка посідала пісенна лірика, зокрема у співпраці із композитором Платоном Майбородою (на фото разом), в дуеті з яким було написано більше 30 пісень. А загалом на слова Малишка написано біля сотні пісень. Розквіт пісенної творчості поета припав на післясталінські другу половину 1950-х – 1960-ті роки. Багато пісень, як та ж «Пісня про рушник», вперше прозвучало у фільмах.
Він був продуктом радянської епохи. Чотири рази поспіль обирався народним депутатом УРСР, двічі був лауреатом Сталінської премії, один раз – Шевченківської. Збереглося багато відео радянських документальних пропагандистських фільмів з Малишком про щасливе життя і зустрічі з трудящими. І все ж йому вдалося уникнути поширеної в радянські роки практики знецінення української культури, зведення її до рівня хуторянської – в поезіях Малишка українське слово звучить гордо, щиро, потужно.
Помер 17 лютого 1970 року. Похований на Байковому кладовищі.
Цікавий Київ
Доли подніпровські наснились мені.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, – ти щастя моє."
Слова А.Малишко
Музика П.Майборода
14 листопада 1912 в Обухові в багатодітній родині шевця Самійла Малишка народився син Андрій – майбутній поет, перекладач, літературознавець, автор пісень «Де ти, моя стежино», «Знову цвітуть каштани», «Вчителько моя», «Пісня про рушник» та ще десятків інших, які давно сприймаються як народні.
Писати почав ще з 12 років: спочатку переписуючи на більш оптимістичні фінали народних пісень, які змалку чув від своєї мами, Ївги Базилихи. Пізніше почав складати вірші сам, наслідуючи фольклорні мотиви. У 20 років мав уже солідний доробок: написав слова до трьох пісень з кінофільму «Щорс» Олександра Довженка, видав кілька збірок.
Після закінчення інституту в 1932 році викладає українську мову й літературу в Овручі, невдовзі стає завучем школи. В голодні 1932-33 живе при школі, ділиться зі школярами останнім шматком хліба. Відмовляється очолити «червоні бригади», які займалися вилученням продовольства, через що починають сипатися доноси і поет потрапляє «на олівець» до органів. Від репресій рятує мобілізація в армію. Після демобілізації працює журналістом в Харкові. За часів другої світової війни — військовим кореспондентом, згодом стає відповідальним редактором журналу "Дніпро".
Одна за одною виходять його поетичні збірки (за життя їх побачило світ біля сорока), що дає можливість остаточно перейти на літературну працю. Попри обов’язкові для радянської літератури мотиви звеличення «подвигу радянського народу», дружби з росією та колгоспної праці, поезії вражають щирістю, любов’ю до України і особливим ліризмом. «Я знаю, що заради щастя рідного народу я міг би всім пожертвувати, я знаю, що тут я вихований рідним духовним хлібом — «Жагою» М. Рильського, Вашим віршем «Батьківщино моя», - писав у 1962 році у листі до Андрія Малишка поет Василь Стус.
Особливе місце у творчості Малишка посідала пісенна лірика, зокрема у співпраці із композитором Платоном Майбородою (на фото разом), в дуеті з яким було написано більше 30 пісень. А загалом на слова Малишка написано біля сотні пісень. Розквіт пісенної творчості поета припав на післясталінські другу половину 1950-х – 1960-ті роки. Багато пісень, як та ж «Пісня про рушник», вперше прозвучало у фільмах.
Він був продуктом радянської епохи. Чотири рази поспіль обирався народним депутатом УРСР, двічі був лауреатом Сталінської премії, один раз – Шевченківської. Збереглося багато відео радянських документальних пропагандистських фільмів з Малишком про щасливе життя і зустрічі з трудящими. І все ж йому вдалося уникнути поширеної в радянські роки практики знецінення української культури, зведення її до рівня хуторянської – в поезіях Малишка українське слово звучить гордо, щиро, потужно.
Помер 17 лютого 1970 року. Похований на Байковому кладовищі.
Цікавий Київ
💔2
16 листопада о 15:00 на фестивалі «Фундамент» в Українському домі уперше презентуємо книжку режисера Антоніо Лукіча – «Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій».
Книжка виходить друком у видавництві Stretovych прямо напередодні фестивалю – і саме тут уперше зможете її побачити, погортати і поспілкуватися з автором.
Антоніо Лукіч – режисер одних із найбільш касових українських фільмів – «Мої думки тихі» та «Люксембург, Люксембург», учасник численних престижних кінофестивалів і володар багатьох кінопремій.
Антоніо наважився написати книжку, в якій поділився накопиченими за 15 років знаннями і творчими прийомами. Описав увесь процес створення кіно: від роботи з ідеями та героями до прописування діалогів і деталей у сюжеті. Усе на українських реаліях.
На презентації поговоримо про досвід написання книжки режисером та поділимося лайфхаками для тих, хто працює зі словом і розповідає історії у різних форматах, цікавиться сценаристикою і кіно.
Модераторка – Світлана Стретович.
Чекаємо з нетерпінням:
16 листопада (субота) → 15:00 → Український дім (вул. Хрещатик, 2) → Кінозала
Цікавий Київ
Книжка виходить друком у видавництві Stretovych прямо напередодні фестивалю – і саме тут уперше зможете її побачити, погортати і поспілкуватися з автором.
Антоніо Лукіч – режисер одних із найбільш касових українських фільмів – «Мої думки тихі» та «Люксембург, Люксембург», учасник численних престижних кінофестивалів і володар багатьох кінопремій.
Антоніо наважився написати книжку, в якій поділився накопиченими за 15 років знаннями і творчими прийомами. Описав увесь процес створення кіно: від роботи з ідеями та героями до прописування діалогів і деталей у сюжеті. Усе на українських реаліях.
На презентації поговоримо про досвід написання книжки режисером та поділимося лайфхаками для тих, хто працює зі словом і розповідає історії у різних форматах, цікавиться сценаристикою і кіно.
Модераторка – Світлана Стретович.
Чекаємо з нетерпінням:
16 листопада (субота) → 15:00 → Український дім (вул. Хрещатик, 2) → Кінозала
Цікавий Київ
У Броварському районі посеред поля знайшли бойову частину російської ракети Х-101, сапери знешкодили її.
👍1