5 листопада 1953 року в Києві відкрили найбільший на той час в Європі та перший у світі суцільнозварний міст.
Він зʼєднує лівобережний Дніпровський і правобережний Печерський райони. Хоча за проектом він мав назву Київський міський, та отримав ім'я на честь академіка та інженера Євгена Патона, який безпосередньо брав участь у його проєктуванні та будівництві. Інноваційну ідею використовувати електрозварювання в мостобудуванні Патон виношував близько десяти років. Утілити її в життя вдалося лише з третьої спроби. Під час Другої світової недобудований міст підривали спочатку радянські, а потім німецькі війська. Цей міст мав стати головним інженерним тріумфом Патона, але він не дожив до офіційного відкриття усього кілька місяців.
Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа, такий прийом використали вперше в СРСР.
На початку 2000-х років мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, яка з'єднувала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. При реконструкції мосту у 2004 році з нього було знято трамвайні колії, що спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну і правобережну.
Міст Патона має довжину 1543м, ширину проїжджої частини – 21м, висоту склепіння над водою — 18м, та 10668м швів було зварено під час монтажу прольотів.
Сьогодні міст Патона має пішохідну частину, якою можна неспішно прогулюватися, насолоджуючись панорамами Києва. Особливо гарно міст видно з Ботанічного саду імені Гришка, біля підніжжя скульптури Батьківщина-Мати та біля Пам’ятника засновникам Києва.
Фото: УНІАН, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, Роберт Ньюхаузер, Neel Shakilov
#hellokyiv@hellokyiv #цікавості
Він зʼєднує лівобережний Дніпровський і правобережний Печерський райони. Хоча за проектом він мав назву Київський міський, та отримав ім'я на честь академіка та інженера Євгена Патона, який безпосередньо брав участь у його проєктуванні та будівництві. Інноваційну ідею використовувати електрозварювання в мостобудуванні Патон виношував близько десяти років. Утілити її в життя вдалося лише з третьої спроби. Під час Другої світової недобудований міст підривали спочатку радянські, а потім німецькі війська. Цей міст мав стати головним інженерним тріумфом Патона, але він не дожив до офіційного відкриття усього кілька місяців.
Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа, такий прийом використали вперше в СРСР.
На початку 2000-х років мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, яка з'єднувала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. При реконструкції мосту у 2004 році з нього було знято трамвайні колії, що спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну і правобережну.
Міст Патона має довжину 1543м, ширину проїжджої частини – 21м, висоту склепіння над водою — 18м, та 10668м швів було зварено під час монтажу прольотів.
Сьогодні міст Патона має пішохідну частину, якою можна неспішно прогулюватися, насолоджуючись панорамами Києва. Особливо гарно міст видно з Ботанічного саду імені Гришка, біля підніжжя скульптури Батьківщина-Мати та біля Пам’ятника засновникам Києва.
Фото: УНІАН, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, Роберт Ньюхаузер, Neel Shakilov
#hellokyiv@hellokyiv #цікавості
❤4👍1
Коментарі, обговорення, теревеньки вітаються у нашому чатику @hellokyivchat
🍰 🫠
🍰 🫠
Цікавий Київ pinned «Коментарі, обговорення, теревеньки вітаються у нашому чатику @hellokyivchat 🍰 🫠»
Запрошуємо на творчу зустріч з видатним кримськотатарським композитором та етномузикологом, мультиінструменталістом, автором аранжування для симфонічного оркестру Національного гімну кримських татар, заслуженим діячем мистецтв України Джемілем Каріковим, яка відбудеться в рамках культурно-просвітницької програми «Суголосся/Aenkdeşlik» в межах проєкту «Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся».
Терпкий запах степового зілля євшан відлунює у старовинних піснях і поетичних текстах, що разом творять спільну легенду українців і кримських татар.
Дві культури, два мелоси, два голоси – український та кримськотатарський – зливаються у суголоссі. Вони виростають із прадавніх традицій двох народів, що сплелися корінням, а сьогодні пліч-о-пліч змагаються за свою свободу і право бути собою на землі предків.
📆 5 листопада о 18:00
📌 Культурно-мистецький центр НаУКМА, вул. Волоська
#hellokyiv@hellokyiv #події
Терпкий запах степового зілля євшан відлунює у старовинних піснях і поетичних текстах, що разом творять спільну легенду українців і кримських татар.
Дві культури, два мелоси, два голоси – український та кримськотатарський – зливаються у суголоссі. Вони виростають із прадавніх традицій двох народів, що сплелися корінням, а сьогодні пліч-о-пліч змагаються за свою свободу і право бути собою на землі предків.
📆 5 листопада о 18:00
📌 Культурно-мистецький центр НаУКМА, вул. Волоська
#hellokyiv@hellokyiv #події
👍3
Якщо вам теж не вистачає зелених джунглів серед листопадової імли, то запрошуємо відвідати виставку тропічних рослин в Будинку природи💚
Буде багато рослин🍀
Зелені рослини, строкаті рослини, квітучі рослини, сукулентні рослини!
Рослини в крапочку, рослини у смужечку, рослини з голками та рослини з пушком!Рослини на будь-який смак, якщо вам вони взагалі до смаку 😍
А в суботу, 9 листопада, буде цілих дві неймовірні події:
● о 13.00 вас запрошує школа акваріумістики (подробиці на сторінці Будинку природи, потрібна попередня реєстрація).
● о 15.00 - он-лайн презентація книги “Нотатки плантоголіка” від автора @vmart_plants.
Безкоштовний майстер-клас “Хойї”, лотерея з рослинами, обмін рослинами,Книга “Нотатки плантоголіка”, розіграш "Щось" — подробиці на сторінці події
📆 8 -10 листопада
з 11:00 до 17:00
📌 Київський міський Будинок природи, вул.Рогнідинська, 3. Вхід зі двору 🐾
💰 Дорослий квиток - 50 грн, дитячий і пільговий - 30 грн. П.с. це рибам 🐠🐡 Вони так заробляють собі на мотиля і чисту воду.
Буде багато рослин🍀
Зелені рослини, строкаті рослини, квітучі рослини, сукулентні рослини!
Рослини в крапочку, рослини у смужечку, рослини з голками та рослини з пушком!Рослини на будь-який смак, якщо вам вони взагалі до смаку 😍
А в суботу, 9 листопада, буде цілих дві неймовірні події:
● о 13.00 вас запрошує школа акваріумістики (подробиці на сторінці Будинку природи, потрібна попередня реєстрація).
● о 15.00 - он-лайн презентація книги “Нотатки плантоголіка” від автора @vmart_plants.
Безкоштовний майстер-клас “Хойї”, лотерея з рослинами, обмін рослинами,Книга “Нотатки плантоголіка”, розіграш "Щось" — подробиці на сторінці події
📆 8 -10 листопада
з 11:00 до 17:00
📌 Київський міський Будинок природи, вул.Рогнідинська, 3. Вхід зі двору 🐾
💰 Дорослий квиток - 50 грн, дитячий і пільговий - 30 грн. П.с. це рибам 🐠🐡 Вони так заробляють собі на мотиля і чисту воду.
👍5
✨ Вистава «Один на Один» повернулася на сцену з новими героями та сенсами 🔥
3 листопада на сцені Центру культури й мистецтв КПІ відбувся показ оновленої версії танцювальної вистави «Один на Один».
🌆 Цього разу постановка занурила глядачів у «місто Танцю», де нові персонажі в капелюхах 🎩 уособлюють суспільство, що супроводжує героїв і впливає на їхній вибір.
Вистава отримала нові сценічні акценти: в історії «Шахи» королі кланяються персонажам в червоному, символізуючи, що їхній конфлікт — частина великої боротьби за вищі цінності. Історія «Пара» тепер також стала набагато драматичнішою і висвітлює теми контролю та аб’юзу у стосунках.
🤝 Вистава набула також благодійного змісту — завдяки аукціону і після нього зібрали понад 65 тисяч гривень для ЗСУ 🇺🇦. Наразі збір триває. Мета команди — 100 тисяч гривень.
Серед гостей заходу були Ірена Карпа, Аліна Качоровська, Анна Добриднєва, Міла Єрємєєва та інші.
📆 Наступний показ вистави відбудеться 2 лютого 2025 року. Не пропустіть можливість знову поринути у світ танцю та підтримати важливу справу!
3 листопада на сцені Центру культури й мистецтв КПІ відбувся показ оновленої версії танцювальної вистави «Один на Один».
🌆 Цього разу постановка занурила глядачів у «місто Танцю», де нові персонажі в капелюхах 🎩 уособлюють суспільство, що супроводжує героїв і впливає на їхній вибір.
Вистава отримала нові сценічні акценти: в історії «Шахи» королі кланяються персонажам в червоному, символізуючи, що їхній конфлікт — частина великої боротьби за вищі цінності. Історія «Пара» тепер також стала набагато драматичнішою і висвітлює теми контролю та аб’юзу у стосунках.
🤝 Вистава набула також благодійного змісту — завдяки аукціону і після нього зібрали понад 65 тисяч гривень для ЗСУ 🇺🇦. Наразі збір триває. Мета команди — 100 тисяч гривень.
Серед гостей заходу були Ірена Карпа, Аліна Качоровська, Анна Добриднєва, Міла Єрємєєва та інші.
📆 Наступний показ вистави відбудеться 2 лютого 2025 року. Не пропустіть можливість знову поринути у світ танцю та підтримати важливу справу!
👍1