А у вас дома вже включили опалення чи грієтесь обігрівачем/ковдрою/котами?🤔
Anonymous Poll
67%
Включили, вже тепленько🫠
33%
Не включили, тільки коти й рятують🐈⬛🐈🐕
5 листопада 1953 року в Києві відкрили найбільший на той час в Європі та перший у світі суцільнозварний міст.
Він зʼєднує лівобережний Дніпровський і правобережний Печерський райони. Хоча за проектом він мав назву Київський міський, та отримав ім'я на честь академіка та інженера Євгена Патона, який безпосередньо брав участь у його проєктуванні та будівництві. Інноваційну ідею використовувати електрозварювання в мостобудуванні Патон виношував близько десяти років. Утілити її в життя вдалося лише з третьої спроби. Під час Другої світової недобудований міст підривали спочатку радянські, а потім німецькі війська. Цей міст мав стати головним інженерним тріумфом Патона, але він не дожив до офіційного відкриття усього кілька місяців.
Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа, такий прийом використали вперше в СРСР.
На початку 2000-х років мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, яка з'єднувала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. При реконструкції мосту у 2004 році з нього було знято трамвайні колії, що спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну і правобережну.
Міст Патона має довжину 1543м, ширину проїжджої частини – 21м, висоту склепіння над водою — 18м, та 10668м швів було зварено під час монтажу прольотів.
Сьогодні міст Патона має пішохідну частину, якою можна неспішно прогулюватися, насолоджуючись панорамами Києва. Особливо гарно міст видно з Ботанічного саду імені Гришка, біля підніжжя скульптури Батьківщина-Мати та біля Пам’ятника засновникам Києва.
Фото: УНІАН, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, Роберт Ньюхаузер, Neel Shakilov
#hellokyiv@hellokyiv #цікавості
Він зʼєднує лівобережний Дніпровський і правобережний Печерський райони. Хоча за проектом він мав назву Київський міський, та отримав ім'я на честь академіка та інженера Євгена Патона, який безпосередньо брав участь у його проєктуванні та будівництві. Інноваційну ідею використовувати електрозварювання в мостобудуванні Патон виношував близько десяти років. Утілити її в життя вдалося лише з третьої спроби. Під час Другої світової недобудований міст підривали спочатку радянські, а потім німецькі війська. Цей міст мав стати головним інженерним тріумфом Патона, але він не дожив до офіційного відкриття усього кілька місяців.
Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа, такий прийом використали вперше в СРСР.
На початку 2000-х років мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, яка з'єднувала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. При реконструкції мосту у 2004 році з нього було знято трамвайні колії, що спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну і правобережну.
Міст Патона має довжину 1543м, ширину проїжджої частини – 21м, висоту склепіння над водою — 18м, та 10668м швів було зварено під час монтажу прольотів.
Сьогодні міст Патона має пішохідну частину, якою можна неспішно прогулюватися, насолоджуючись панорамами Києва. Особливо гарно міст видно з Ботанічного саду імені Гришка, біля підніжжя скульптури Батьківщина-Мати та біля Пам’ятника засновникам Києва.
Фото: УНІАН, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, Роберт Ньюхаузер, Neel Shakilov
#hellokyiv@hellokyiv #цікавості
❤4👍1
Коментарі, обговорення, теревеньки вітаються у нашому чатику @hellokyivchat
🍰 🫠
🍰 🫠
Цікавий Київ pinned «Коментарі, обговорення, теревеньки вітаються у нашому чатику @hellokyivchat 🍰 🫠»
Запрошуємо на творчу зустріч з видатним кримськотатарським композитором та етномузикологом, мультиінструменталістом, автором аранжування для симфонічного оркестру Національного гімну кримських татар, заслуженим діячем мистецтв України Джемілем Каріковим, яка відбудеться в рамках культурно-просвітницької програми «Суголосся/Aenkdeşlik» в межах проєкту «Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся».
Терпкий запах степового зілля євшан відлунює у старовинних піснях і поетичних текстах, що разом творять спільну легенду українців і кримських татар.
Дві культури, два мелоси, два голоси – український та кримськотатарський – зливаються у суголоссі. Вони виростають із прадавніх традицій двох народів, що сплелися корінням, а сьогодні пліч-о-пліч змагаються за свою свободу і право бути собою на землі предків.
📆 5 листопада о 18:00
📌 Культурно-мистецький центр НаУКМА, вул. Волоська
#hellokyiv@hellokyiv #події
Терпкий запах степового зілля євшан відлунює у старовинних піснях і поетичних текстах, що разом творять спільну легенду українців і кримських татар.
Дві культури, два мелоси, два голоси – український та кримськотатарський – зливаються у суголоссі. Вони виростають із прадавніх традицій двох народів, що сплелися корінням, а сьогодні пліч-о-пліч змагаються за свою свободу і право бути собою на землі предків.
📆 5 листопада о 18:00
📌 Культурно-мистецький центр НаУКМА, вул. Волоська
#hellokyiv@hellokyiv #події
👍3