​​Пьєрбаттіста Піццабалла (Італія) є неочевидним вибором, але може стати гарним виходом, якщо перші спроби різних фракцій просунути свого кандидата зайдуть в глухий кут.

Латинський патріарх Єрусалиму не втручався в жодні догматичні баталії, тому вбачається рівновідстороненим від усіх фракцій. Він довгий час був пастирем в "гарячому місці" і обрання латинського патріарха Єрусалиму Папопю може бути месседжем на фоні подій на Близькому Сході. Піццабалла харизматичний і вміє робити красиві жести, наприклад пропонуючи Хамасу взяти себе в заручники замість захоплених ними ізраїлітян.

Оскільки він не брав участі в релігійно-догматичних баталіях його погляди загадка, але це може стати його плюсом. Він може стати прийнятним усім або принаймні більшості. Він мав хороші стосунки з Франциском, в той же час є прихильником Тридентської меси, що забзпечить підтримку консерваторів. Тому він може стати непоганим варіантом, що задовольнить усіх.

Плюси: Відстороненність від релігійно-догматичних баталій може грати на руку Піццабаллі, оскільки роки таких баталій при Франциску могли викликати втому і можливо Піццабалла - обережний і неконфліктний, при цьому молодий і харизматичний, може стати непоганим вибором, який влаштує усіх.

Мінуси: 60 років. Кардинали не люблять обирати Папою того, хто просидить на Святому престолі дуже довго. Піццабалла міг би стати "молодим Папою", але тим у кого є амбіції і у яких не так вже й багато часу залишилось, такий вибір не сподобається. Тому шанси у Пьєрбаттісти поки не значні на фоні його конкурентів. Втім є старе ватиканське прислів'я: "Той хто входить на Конклав Папою, покидає його кардиналом". Одним з несподіваних виборів, який поб'є усі ставки і передбачення може бути і Піццабалла (які власне і будь-хто інший).

​​Володимир Зеленський дав інтервʼю Бену Шапіро, яке вийде завтра

Кардинал Фрідолін Амбонго (ДР Конго) є зіркою, що сходить, особливо серед кліру так званого "Глобального Півдня". Архієпископ Кіншаси зробив собі ім'я очоливши спротив енциклиці Франциска "Fiducia supplicans" і забезпечивши оголошення де-факто публічної відмови Сімпозіуму католицьких єпископів Африки слідувати позиції Папи Римського, сцементувавши свій зростаючий вплив. При цьому Амбонго поєднує свою боротьбу з ліберальною фракцією з ідеологією боротьби проти "західного імперіалізму". Наприклад від прямо звинувачував Рим в свпробі "насадження західної ліберальної ідеології країнам Африки". Також Амбонго зміцнив свою популярність відкритою боротьбою проти корумпованого уряду в ДР Конго, постійно критикуючи корумповану та автократичну владу президента Чисекеді, через що проти Амбонго відкрили кримінальну справу за "підбурювання до бунту". Переслідування Амбонго державою ще більше підвищили його популярність.

Плюси: Амбонго впливовий серед африканського кліру і набирає популярності серед кліру усього "Глобального півдня", створивши собі образ борця за інтереси регіонів, які Рим оминув увагою. Він не боїться напряму кидати виклик владі своєї держави і бути переслідуваним за це, що ще робить його доволі харизматичним та популярним персонажем.

Мінуси: Іронія, але один з найбільш ліберальних Пап в історії і перший Папа з-за меж Європи, Франциск призначив більше ста кардиналів і велика частина їх з Європи, передусім з Італії. Нинішній конклав буде одним з найбільш "італійських" за останні десятиліття. Італійські кардинали є і найбільш ліберальними і разом з ієзуїтами становлять хребет "прогресистської фракції". Звісно вони хотіли б збільшити свій вплив в регіонах, де кількість католиків зростає, проте відносно молодий, амбіційний і популярний серед кліру "Глобального Півдня", до того ж консервативними поглядами, навряд чи буде вибором цих кіл. Без підтримки "кардиналів Франциска" Амбонго має значно менше шансів, проте все може бути.

​​Кардинал Жан-Марк Авелін (Франція) відомий як "улюблений прелат Папи Франциска". Архієпископ Марселю мав близький доступ до Папи Франциска та всеціло підтримував курс церкви, які задав колишній Папа. Авелін робив менше провокаційних заяв, ніж наприклад Маттео Дзуппі, однак в цілому підтримує курс ліберально-прогресивної фракції, можливо менш радикальну версію ніж Дзуппі чи Греч, але більш-менш його можна вважати повним продовжувачем лінії Франциска в усіх її аспектах. При цьому, як кажуть оглядачі, він має хороше почуття гумору, тому Авелін буде плюс мінус Франциск 2.0. з парою-трійкою хороших анекдотів.

Плюси: Франциск 2.0., власне, якщо більшість кардиналів, яких призначив Папа Франциск, хочуть продовження шляху, який він задав, Авелін найбільш безпечна опція.

Мінуси: Наскільки в нинішніх умовах і в нинішньому кліматі доцільно просто продовжити Папство Франциска питання відкрите.

​​Ще неочевидний кандидат кардинал і архієпископ Стокгольму Андерс Арбореліус (Швеція) може стати, як і Піццабалла, варіантом, якщо зіткнення фракцій увійде в гухий кут. Арбореліус тримався осторонь від релігійно-догматичних баталій останніх років, вважається равновіддаленим і від лібералів, і від консерваторів. Він вже створив історію, ставши першим шведським Архієпископом Стокгольму з часів Реформації та першим кардиналом зі Швеції в історії. До речі, він відмітився постійною підтримкою української общини в Швеції та часто проводив службу в українській греко-католицькій церкві. Питали хто був би найбільш "про-українським" з кандидатів, і я думаю це Арбореліус.

Плюси: Головний плюс Арбореліуса - його равновіддаленість від ворогуючих фракцій, тому він зможе стати компромісним кандидатом. До того ж, в Європі є мало регіонів, де кількість католиків зростає. А Скандинавія це один з таких регіонів і Швеція зокрема. Обрання Арбореліуса Папою буде хорошим сигналом визнання успіхів шведських католиків в традиіційно протестантській країні.

Мінуси: Арбореліус "біла ворона" і чужий в інтригах Риму. Він вже просив Папу Франциска звільнити його від кардинальских обов'язків і "відпустити" додому в монастир. Це свідчить, що більш "політизована" атмосфера та палацові інтриги Ватикану йому чужі. Тому навряд чи він буде хоч якось активно просувати себе на престол, шукати підтримку, загравати з фракціями і т.д. Він може стати Папою хіба що випадково. І це буде дійсно схоже на роботу Святого Духа, якщо це раптом станеться. Поки це малоймовірно.

​​Кардинал Реймонд Берк (США) не дарма отримав прізвисько "Enemy of the Pope", бувши одним з головних публічних критиків Папи Франциска і боровся проти реформ колишнього Папи. Він інтелектуальний лідер консервативних католиків США та католиків традиціоналістів в усьому світі. Папа Франциск зробив усе, щоб понизити статус Берка і навіть виселив його з квартири, яка належала Ватикану. Вони були особисті і догматичні вороги непримеренного характеру.

Однак Берк нікого не боїться: ані гніву Папи, ані гніву політиків. В політиці він теж активний, зокрема закликав позбавити католиків Джо Байдена та Ненсі Пелосі причастя за їхню підтримку абортів.

У 2019 році написав і опубілкував "Декларацію Правди", яку підтримали деякі інші консервативні прелати і яка прямо ставила під сумнів деякі тези енциклік Франциска. Офіційне католицьке видання США "National Catholic Reporter" в своїй редакційній статті прямо називала його "найбільш реакційним елементом церкви".

Плюси: Обрання Берка Папою посадило б на Святий Престол найбільш консервативного Папу як мінімум з часів Другого ватиканського собору. Що має статися на конклаві, де більшість мають кардинали призначенні Франциском, щоб вони обрали Берка важко уявити. Але якщо раптом кардинали дійдуть думки, що церкві потрібно не просто якась коррекція, а повний розворот від того, куди вона йшла останні десятеліття - що ж кращого кандидата не знайти. З усіма наслідками таких тектоничніх змін.

Мінуси: все грає проти Берка, його обрання буде землетрусом і важко уявити, щоб кардинали Франциска пішли на це, а церковний аппарат допустив це. Але це було б епічно.

​​Кардинал Маріо Грек (Мальта) представник прогресивно ліберальних кіл, який намагався бути «святіше (ліберальніше) Папи Римського. До цього він генсек Синода єпископів має доступ до адмінресурсу.

Єдине треба сказати, що пан Маріо навряд переконаний як Дзуппі, бо при Папі Бенедикті він тусувався в консервативній фракції, але швидко перебіг, коли «вітри змінилися». Можливо, якщо оберуть когось консервативніше, Грек продовжить коливатись разом з лінією партії.

Плюси: має доступ до адмінресурсу як генсек синоду єпископів.

Мінуси: не зрозуміло навіщо обирати сумну версію Маттео Дзуппі. Принаймні Дзуппі хоча б схожий на Леслі Нільсена

І коротко про тих, хто має менші шанси:

Марк Улле (Канада) поміркований консерватор, який був близький до Папи Бенедикта. Останні роки намагався сприяти об'єднанню церкви доктринально, наприклад пропонуючи більшу участь жінок в керівництві, проте виступаючи проти того, щоб вони були священниками. Але роки впливу Улле пройшли після уходу Папи Бенедикта.

Віллем "Вім" Ейк (Нідерланди) - архієпископ Утрехту консерватор, ближче до традиціоналістів, один з найбільш гучних критиків Папи Франциска, якого звинувачував у тому, що той "не зумів захистити доктрину церкви". Власне усе, що писалось про Берка, стосується і Ейка, однак у Ейка ще менше впливу і авторитету ніж у Берка.

Анджело Сола (Італія), колишній архієпископ Мілана з фракції поміркованих лібералів може розглядатись як перехідна кандидатура.

Кардинали Рейнхард Маркс (Німеччина) та архієпископ Відня Крістоф Шьонборн (Австрія) - порівняно з цими двома Дзуппі - Торквемада. Напевно при них церкву розпустять, а кардиналів змусять вступити в Партію Зелених.

Кардинал Альберт Ранжит (Шрі Ланка) належить до консервативної фракції, близький за поглядами до Ердо, проте менш впливовий.

Хосе Толентіно де Мендоса (Португалія) висхідна зірка прогресивних кіл, в недалекому майбутньому скоріше за все замінить Дзуппі як "обличчя прогресивної фракції".

Варто зазначити, що результат конклаву важко передбачити. "Ті, хто входять на Конлав Папою, полишають його кардиналами", як каже старе ватиканське прислів'я. Як мінімум сім разів Папою обирали не papabile, тобто тих про кого мова взагалі не йшла. Тому по результату ми можемо отримати особистість яку взагалі ніхто не обговорював.

Президент Макрон злякався можливості обрання Папою Роберта Сари і працює над тим, щоб "уникнути" цього сценарію.

Про це публічно повідомив ще один кандидат від консерваторів угорський кардинал Петер Ердо, який сказав, що Макрон зустрічався з 6-мі французькими кардиналами для "обміну думками". За словами Ердо, Макрон та французькі кардинали намагаються унеможливити обрання Роберта Сари Папою.

Це цікаво ще й тому, що Сара не вважається головним фаворитом, навіть порівняно з Ердо. Тому або зараз відбувається щось неочікуване за кулісами, або Ердо намагається уберегтися від політичного втручання таким чином.

Голосувати на Конклаві будуть 6 французьких кардиналів - архієпископ Мерселя Жан-Марк Авелін, єпископ Аяччо Франсуа-Ксавьє Бустильйо, префект Верховного трибунала Апостольської церкви Домінік Мамберті, апостольский нунцій в США Крістоф Пьєр, почесний архієпископ Ліона Філіпп Барбарен та почесний архієпископ Бордо Жан-Пьєр Рікар. Усі вони належать до ліберальної фракції і є послідовниками Франциска.

Досягнення Дональда Трампа за 100 днів:

- економічний бум - ❌
- подолати міграцію - ❌
- припинити російську війну проти України - ❌
- скоротити видатки - ❌
- перемогти хуситів - ❌
- зберегти лібералів при владі в Канаді - ✅
- документальний фільм про Меланію Трамп - ✅
- перетворити Білий дім на віллу циганського барона - ✅

Люстра і великий геополітичний момент

"Паркер: Ти використовуєш свої власні кошти на Овальний кабінет?

Трамп: Ага, це мої. Глянь на гору. Це все з Мар-а-Лаго.

Паркер: Справді?

Трамп: Ага

Паркер: Чекай, це що золото?

Трамп: Так, це все золото. І це золото 24 карати. І це цікаво, тому що вони ніколи не вигадали фарбу, яка б виглядала як золото. Ніхто ніколи не вигадав фарбу, щоб виглядала як золото. Ти не можеш пофарбувати і сказати, що це золото.

Паркер: Чи правда що ти задумав розібратися зі стелею?

Трамп: Так, я зроблю це. Питання ось в чому: чи вішати мені люстру? Прекрасну кришталеву люстру, вищої якості. Це було б прекрасно. Воно так і просить зробити це, але я не знаю. Я зараз більше заклопотаний Росією та Китаєм.

Але ти знаєш, це все нове. Джордж Вашингтон був у сховищі. Більшість цих фотографій були у сховищах. І це чудово, знаєш. В нас тільки що був генсек НАТО Марк Рютте. А перед тобою був прем'єр-міністр Норвегії. В нас чудові відносини з людьми. Люди про це мало говорять, але вони хочуть зустрітись. Тому ми хочемо припинити вбивства, ну ти знаєш, в Росії".

Це прекрасний текст, його міг би написати Семюел Беккет 😂

Американський католицький подкастер Тейлор Маршалл сказав, що в розмові з ним архієпископ Нью-Йорка кардинал Тімоті Долан сказав, шо "у Папи Франциска була гарна посмішка, але настав час обрати Папою того, хто сприймає доктрину всерйоз".

Не те, щоб консервативні погляди Долана секрет, але підтвердження, що консервативна фракція не хотіла б "зберігти спадок Франциска".

Тим часом представники ліберальних кіл канадський кардинал Майкл Черни та ієзуїт Анджело Спадаро, обидва були близькі до Франциска, висловили невдоволення New York Times напрямком конклаву, заявивши, що консервативні кардинали за словом "об'єднання церкви", про що закликають кардинали Долан, Сара, Мюллер, хочуть "відкату". За словами Черни, ключовим словом має бути не "єдність", а "різномаїття".

Кардинал Черни та ієзуїт Спадаро переймаються, що консервативні кардинали перетягнуть на свій бік "нових кардиналів Франциска з різних куточків світу", які не досвідченні в "ватиканських справах" (бідні ієзуїти, які проти інтриг і спекуляцій 😂 ).

​​93-річний кардинал Джозеф Дзен (який не має права голосу в силу віку), колишній архієпископ Гонконгу, розповість кардиналам усе про угоду з Китаєм.

Кардинал Дзен належить до консерваторів і є великим ворогом Пекіна, його переслідувала китайська влада, в тому числі саджала за ґрати, і він гучний критик угоди з Китаєм.

Це буде удар по Пароліну, якого Дзен хоче збити на підльоті.

Схоже кардинал Дзен приготував блюдо «помста» і буде подавати його холодним.

Це може сильно підбити Пароліна

​​Протестант просуває на Папу двічі розлученого атеїста, який ніколи не читав Біблію. Багатокроківочка, щоб завершити Реформацію, але ніт 😂

Китай звертався до Ватикану, вимагаючи «наступності» при обранні нового Папи. З дипломатичного: оберіть Пароліна.

Однак США друга країна за кількістю кардиналів після Італії, до того ж на цьому конклаві буде багато кардиналів з Азії (23 кардинали), де до Китаю також обережне ставлення, тому разом з лобізмом кардинала Дзена, промоушен Пароліну з боку Пекіна, може зіграти злий жарт.

До речі втручання «великих держав» у конклав річ не нова. У 1958 році втручання СРСР зірвало обрання Папою кардинала Джузеппе Сірі, відомого своїми анти-комуністичними поглядами. Натомість обрали більш поміркованого Анджело Ронкаллі, який став Папою Іоанном XXIII

​​Клятий Бідон обвалив фондовий ринок. А казали він недієздатний, ага 😂

​​І це він ще Папою не став 😂

Батько нації Дональд Трамп 👏

​​Це свого роду Байден 🤷‍♂️

Може і наступний квартал, а може і наступне десятиліття - хто зна того Байдена, що він задумав 😂

Натрапив тут на відносно маловідому сатиричну розповідь Едгара Алана По «Бон-Бон». І сміявся, коли прочитав це:

"Якщо П'єр Бон-Бон мав свої недоліки — а яка велика людина не має їх безліч? — якщо П'єр Бон-Бон, кажу я, і мав свої недоліки, то це були недоліки дуже незначні — недоліки, на які в інших характерах часто дивляться радше у світлі чеснот. Щодо однієї з цих вад, я б не згадував про неї в цій історії, якби не її надзвичайна помітність — надзвичайне alto-relievo його характеру. Він ніколи не міг упустити можливості укласти угоду.

Не те щоб він був жадібним — ні. Для задоволення філософа аж ніяк не було необхідно, щоб угода була йому вигідною. Якби тільки угода була укладена — угода будь-якого роду, на будь-яких умовах або за будь-яких обставин, і тоді протягом багатьох днів після цього на його обличчі з'являлася тріумфальна посмішка, а багатозначне підморгування очей свідчило про його проникливість.

В будь-яку епоху було б дивно, якби таке не викликало увагу люду. А якби це залишилась без уваги в епоху цієї розповіді, то це було б ще більш дивно. Невдовзі звертали увагу на те, що ця посмішка Бон-Бона сильно відрізнялась від тої, якою ресторатор сміявся зі своїх власних жартів або вітав своїх знайомих. Пішли тривожні чутки - розповідали про укладення небезпечних угод, які чинилися поспіхом і які оплакувались згодом; наводились приклади незрозумілих покликів, нечітких бажань і неприродних схильностей, що їх прищепив творець усього зла для одному йому зрозумілих цілей".

Здається я знаю цього Пьєра Бон-Бона 😂