Яка дивина, невже Китай союзник Росії? Хто б міг подумати. Це напевно ви своїми коментами їх розсердили, припинить сердити Китай 😂

Уся ця наша "китайська політика" будується таке враження на "коміксному" уявленні про зовнішню політику: ось є Китай, він сильний і від нього залежить Росія, треба вмовити Китай (чим?) натиснути на Росію і все буде добре.

При цьому чи робиться комплексна оцінка того, а власне чому Китай союзник Росії?

В принципі варто віддати належне Пекіну, він не приховував особливо своїх інтенцій. Китай не раз казав про те, що "потрібно враховувати безпекові інтереси усіх сторін". Безумовно в цьому контексті це значить враховувати інтереси "великих держав", але ж ніяк не "мєлочь пузату", до якою в Китаї зараховують і Україну.

Китай вважає, що він має мати свою "зону інтересів" (яка звісно розширюватиметься як збільшуватиметься апетит). Починаючи від Тайваня, який де-юре усі визнають Китаєм, через домінування в Південно-Китайському морі (яке де-юре ніхто не визнає) і вплив на країни аж до Австралії. Китай вважає, що "нависання" над ним про-американської Японії в купі з великим впливом США на торгівельні маршрути створює загрози його безпеці.

З цієї перспективи Китай і підтримує Росію, як її право перетендувати на Україну, яку, як якось вирішив бути відвертим посол Китаю у Франції, в Пекіні розглядають як аналог Тайваню - тобто уламок єдиної країни пост-радянського простору, де, за словами китайського посла, "немає визначених кордонів". Так само, як право Росії витіснити про-західні (читай національні) зі Центральної та Східної Європи, де колись домінував СРСР.

При цьому у Китаю ще є декілька думок мотивів, на кшталт розрахунку на ядерну зброю Росії, адже арсенал Китаю все ще малий, а в разі великого конфлікту Пекін хотів би мати в союзі державу, яка може забезпечити ядерне стримування, яке, як демонструє і наша війна, вкрай ефективне (Салліван не ескалує).

Або наприклад послаблення Росії дозволяє Китай закріплюватись в Центральній Азії, причому Росія змушена дивитись на це крізь пальці, бо також залежить від Китаю. А там ще економічні інтереси, ресурси, Арктика і т.д., і т.п.

Інтереси Китаю та Росії сильно сплутались для того, щоб розплутати їх могла пара трійка банальностей від наших дипломатів.

Тому Китай доволі чітко вказує, що Україні треба домовлятись з Росією про свою долю. На мапі Китаю України просто не існує. Так при "розподілі" України можливо доведеться врахувати інтереси ЄС (бо це найбільший торгівельний партнер) і США (бо вони сильні, а Росія як виявилось не така сильна в глобальному масштабі). Але це точно розмова для "великих хлопців", аж ніяк не українців.

Китай звісно міг в рамках етикету послати в Швейцарію якого Лі Хуя, щоб він там поторгував обличчям. Але видно і це набридло "китайським партнерам", раз вони вже прямо сказали, що ви по-суті ніхто для нас і звати вас ніяк.

В рамках світогляду з Пекіна Україна не існує як хоч якийсь суб'єкт міжнародної політики і ним не може стати. Вона може зникунти з мапи, може формально лишитись як якась Білорусь чи може бути поділена "поважними людьми". В Пекіні мислять в логіці Путіна і ніякої іншої логіки там немає.

Щодо дебатів Портнікова і Латиніної (ну можу ж і я хайпонути), то я зазначу одну річ, вірніше маніпуляцію, яку використовує Латиніна, і повторює той же Арестовіч - про БЛМізацію дискурсу з росіянами.

Це маніпуляція натягнута на карго-культ, щоб Латиніна марширувала в один ряд з західними консерваторами і тим самим демонструвала свою "правоту", але насправді вони навпаки продемонстрували свій примітивний рівень.

Питання БЛМ полягає в тому, що переважно лівацьких поглядів активісти і пполітики експлуатують історичну тему рабства і расизма в США, щоб вносити розкол в суспільство і досягати свої "революційних" цілей.

Натомість противники БЛМ, скажемо абсолютна більшість з них, не заперечує факт рабства чи расизма в історії США, але вони вказують, що країна вже давно пройшла певний шлях і справи зараз краще ніж були, а БЛМщики займаються тільки хейтерством, розколом суспільства і провокують бунти, які не тільки нічого не вирішують, а роблять ще гірше. Американські консерватори кажуть, що треба а) шукати те що об'єднує і б) бути вдячним за ті жертви і шлях, який вже пройшла твоя країна ("вдячність" своїм пращурам і суспільству одна з основних тем Едмунда Берка). Звісно ми не живемо в утопії і не все всюди ідеально, але жити в утопії ми ніколи і не будемо, утопічні виміри - це лівий світогляд. Постійне зосередження на негативах, яке плавно перетікає в хейтерство своєї держави і свого народу та провокує бунти і взаємну ненависть, заохочуючи найбільш темні сторони людської природи - ось в чому проблема БЛМ.

Тепер повертаємось до наших маніпуляторів. А хіба у відносинах між росіянами та українцями є якийсь прогрес, щоб Латиніна казала про БЛМ і порівнювала ситуацію? Ну якби КАБи, що падають на наші голови кажуть немає. 100 років тому, 50 років тому і зараз - все одне: росіяни хочуть нас знищити.

Але потім, їхня інтелігенція та місцеві подпєвали стають в позу і кажуть: що це за колоніальний дискурс?! Що це за БЛМ?!

Цей дискурс тому, блять, що ви нас хочете знищити прямо сьогодні! А не тому, що було 500 років тому чи тому, що хтось на касу у Волмарті сказав "N-word". Невже це так складно осягнути?

Напевно складно і тут можна погодитись з Портніковим про те, який таки дикунський та ущербний світогляд в них. І тези про "БЛМ" найбільш виразно це продемонстрували.

"На жаль, це прикро, що така велика незалежна потужна країна, як Китай, є інструментом в руках Путіна", додав Зеленський.

На жаль, змушений стати на захист Китаю.

Китай не є маріонеткою чи інструментом Путіна, рф сама є інструментом Китаю і Китай добре розуміє, що він робить. Перемога Москви в інтересах Пекіна і він над цим працює. Не треба цих ілюзій

​​Роберт «Черви зʼїли мозок» Кеннеді каже, що Байден дозволив Україні бомбити Белград.

Ну що ж…вибачайте серби, але куди можемо, туди і стріляємо 😂

​​Наша перепалка з Китаєм входить в один ряд паттернів поведінки, який вже став звичним: довге перебування в нетрях ілюзій, але кінець кінцем блукання в цих нетрях закінчується ударом в обличчя від реальності. "Освіжаючий удар" викликає якісь ресентиментні емоції, які йдуть в ефір.

Емоційність можна зрозуміти, адже нашого президента наш зовнішньопоілтичний блок роками годував маячнею і коміксного вигляду "аналітиками". Тому "не сердити Китай" стало урядовою мантрою і народилась нова релігія - "Китай порішає", бо він сильний і могутній і взагалі завтра "завоює Сибір". Усі завмерли в очікуванні побудови храмів Сі Цзінпіню, а Давід Арахамія бігав з книгами кормчего по парламенту, як свідки Єгови по квартирам.

Але час йшов, а "пришестя червоного бога" не відбувалось. З-за "Великої китайської стіни" текли гроші, технології і підтримка ВПК...в росію, а до Києва лунали слова "ви там тримайтесь" від Лі Хуя. "Чи не тримайтесь, яка різниця?" - вдумливо бубонів собі під ніс пан Лі, прізвище якого мучать, щоб воно не звучало так пікантно на наших просторах.

Накипіло, грубо кажучи. Як у нас тут в коментах інколи. Але хоч ми з вами усі президенти, той хто президент-президент трохи президентіше, тому "там" емоції не важливі. "Там" важливі дії.

Тедді Рузвельт якось сказав: "Дипломатія це коли ти говориш гарні слова, тримаючи дубину за спиною". Говорити гарні слова, тримаючи дулю за спиною - це вже українська дипломатія. Тикати дулі в обличчя, бо ти розчарований власними ілюзіями - напевно наступна стадія вітчизняної дипломатії.

Я багато писав і казав, що треба було б зробити: розшири відносини з Тайванем, працювати з Європою, передусім, над впровадженням санкцій проти Китаю, доводити до союзників, що Китай - це тил Москви і їм треба бити туди економічними важелями, поки це має сенс (через n-років це не матиме сенсу, бо треба буде бити ракетами). Це холодне та прагматичне усвідомлення, що Китай союзник Москви і працювати над тим, щоб знешкодити його допомогу, підняти планку нашої дипломатії до рівня Литви і Чехії, які критикують Китай через принципи, а не тому, що вони ображені, таким чином тиснучі на Західну Європу з позиції принципів, що більше працює, ніж особисті образи на Сі Цзінпіня.

Але увесь цей час було втрачено лише для того, щоб блукати в своїх ілюзіях і потім образитись на цей жорстокий світ.

Китай має бачення своїх інтересів. Китайське бачення вороже інтересам України і в світі "по китайський книзі" місця Україні (тій яку б ми хотіли бачити - суб'єктну та суверенну) немає. Можна ображатись на вовка, що він хоче тебе з'їсти, от тільки, що йому з твоїх образ? Якщо хочет гуляти там де вовки, треба з собою рушницю, а не добрі наміри та набір ілюзій туриста.

Лишається сподіватись, що це стане вивченим уроком і "китайська релігія" нарешті померла. Можливо навіть зараз Давід Арахамія біжить в кіоск, шукати книгу цитат Чан Кайші. Головне не пускати його на Тайвань, бо там неоднозначне ставлення до генералісімуса Чана та релігійних неофітів. 😂

ОАЕ та Палестинська автономія почубились, коли міністр закордонних справ ОАЕ назвав владу на Західному березі - "Алі Баба і 40 розбійників"

"Згідно з двома джерелами міністр закордонних справ ОАЕ назвав палестинське керівництво "Алі Баба і сорок розбійників" і заявив, що Палестинська автономія "безсенсові" і тому "заміна одного іншим призведе до того ж результату"

- Чому ОАЕ має надавати допомогу Палестинській автономії без реальних реформ? - запитав міністр з ОАЕ.

Тоді "прем'єр-міністр" ПА Хуссейн аль-Шейх накричав на представника ОАЕ і сказав, що ніхто не буде вказувати ОАЕ, як їй проводити реформи.

За повідомленнями джерел міністр закордонних справ Саудівської Аравії Файсал бін Фархан Аль Сауд намагався заспокоїти сторони, але ситуація вже вийшла з-під контролю і обидві сторони просто кричали один на одного, після чого міністр закордонних справ ОАЕ у гніві залишив кімнату".

Вказана зустріч за участі Держсекретаря США Ентоні Блінкена мала б стати кроком у реалізації стратегії Байдена по "ревіталізації Палестинської автономії", як кроку до створення до палестинської держави і передачі їй контролю над Газою, де гроші країн Перської Затоки відіграли б велику роль. Але щось пішло не так 🤷‍♂️

​​Так зване «мирне населення Гази» 🤷‍♂️

Ось і офіційне підтвердження, що «журналіст» Аль Джазіри утримував заручників.

Цікаво, чи так зване «міністерство охорони здоровʼя Гази», яке контролює Хамас, включило бідосю у свій репорт про мільйони вбитих цивільних? 🤔

​​Цікаво, що Німеччині Зелені втратили підтримку молоді, а АфД навпаки її наростила. Голосуй за будь-яких радикалів в будь-якій незрозумілій ситуації 😂

Саме тому я завжди скептичний, коли хтось робить далекосяжні висновки про політичну атмосферу через нинішні погляди молоді (будь-які). Усі забувають, що вони одружаться, візьмут іпотеку і народять дітей і буде вже не до революцій.

Ну ладно, не усі, можна мати сто років, але залишитись на рівні розвитку підлітка, як наприклад Ноам Хомський, який ніяк ласти не склеїть. Але більшість - так 🤷‍♂️

​​Схід і Захід не разом

АфД домінує у східній пост-комуністичний Німеччині. Так само популярний й інший радикальний проект вже зліва - партія Сари Вагенкнехт.

Згадується Конрад Аденауер і його «теорія про дві Німеччини».

Хороша стаття Метта Поттінгера та Майка Галлахера в Foreign Affairs.

Вона стосується більше китайського напряму діяльності адміністрації Байдена, але так можна охрактеризувати в цілому підхід цієї адміністрації до управління протистояннями.

Як правильно зазначають Поттінгер та Галлахер, для адміністрації Байдена "управління конфліктом/
протистоянням" стало самоціллю, а не засобом. Окрім спроб "керувати ескалацією" їй бракує стратегічного бачення, яка кінцева мета цього протистояння, що буде вважатися перемогою.

Автори вірно зазначають, що нинішній підхід адміністарції нагадує підхід адмміністрації Ніксона з її "розрядкою" (detente), дітищем Генрі Кіссінджера, яку перейняли потім адміністрації Форда та Картера (не дивлячись на те, що радник з питань національної безпеки Картера Збігнев Бжезинський був завжди скептичний до цієї ідеї). Розрядка лише дозволяла СРСР послаблювати США та підпалювати цілі регіони і лише з приходом Рейгана були встановлені чіткі стратегічні цілі на перемогу, а не на "керування конфліктом".

До речі, як вірно підмічають автори, у другій половині 80-х у Рейгана був чи не найбільш плідній діалог з СРСР і наступила дійсно "разрядка", але цьому передувало посилення США та збільшення тиску на Москву, не від гуманізму ж вони почали перебудову і "розрядку 2.0". Тобто політику Кіссінджера СРСР сприйняв як слабкість, а не як шлях до нормалізації міжнародної ситуації. І лише через силу Рейган зумів налагодити хоч якийсь "справжній" діалог.

У нинішньої адміністрації немає бачення "endgame", а стратегію перемоги замінила стратегія "управління конфліктами". Але якщо керувати конфліктами, то куди вони мають вивести? Що буде стратегічної перемогою?

Керування конфліктом може бути засобом, але не самоціллю, а акцент має бути зроблений на кінцевих цілях, а не на процесах заради процесів.

Нарешті калоша не може говорити. Аби ж то трапилось 60 років тому 😂

​​Кожного разу, коли чую щось про Хомського

​​WITCH HUNT!

У Франції лідер партії голлістів «Les Republicans» Ерік Сіотті оголосив про обʼєднання сил з партією Марін Ле Пен на дострокових виборах, але щось пішло не так і він наштовхнувся на бунт в партії.

Лідер фракції в Сенаті Жерар Ларше сказав, що ніколи не буде в коаліції з Ле Пен і закликав до відставки Сіотті.

Лідер фракції у Національній асамблеї Олівʼє Марло заявив, що Сіотті говорить від себе, а не від імені партії і також заявив, що Сіотті має піти у відставку.

Тим часом лідери німецької ХДС/ХСС, найбільшої партії фракції Європейської народної партії в Європарламенті, заявили, що якщо республіканці підуть на альянс з Ле Пен їх виключать з ЄНП 🤷‍♂️

Тим часом перемовини про об'єднання між "Національним об'єднанням" Марін Ле Пен та партією "Реконкіста", яку очолюють її племіниця Маріон Марешаль та колишній кандидать в президенти Ерік Земмур провалилась.

Нема згоди в сімействі Ле Пенів 😂

​​Мілеї це вам не якась бразильська ЗаЛула

Політбюро «республіканців» єдиноголосно звільнило з посади голови і виключило Еріка Сіотті з партії за те, що намагався укласти союз з Ле Пен.

La Grande Finale 🤷‍♂️

​​Легітимний!

Класика 😂

Черговий розлад у Франції

Ерік Земмур вигнав з партії «Реконкіста» племінницю Ле Пен Маріон Марешаль та ще трьох депутатів за спробу сепаратних домовленостей з Ле Пен. Він назвав Маріон «світовою чемпіонкою зі зрадництва».

Прикол в тому, що Маріон та ще три виключених політика Гійом Пелтьє, Ніколя Бей та Лоран Трошю це нещодавно обрані в Європарламент від «Реконкісти» депутати. Земмур вже сказав, щоб вони склали свої мандати.

І це тільки пару днів виборів. Хоч би не повбивали один одного 🤣