Наскільки ми можемо ховати Ердогана та AKP після провальних місцевих виборів? Ні наскільки.

Дійсно кемалісти здобули разючу перемогу, однак є ряд обставин, які свідчать, що ховати AKP рано і ось чому.

По-перше це місцеві вибори, не треба цього забувати і загальні нарративи типу османізму, мусульманства, імперськості і всієї цієї ахінеї, в якій AKP та їхні союзники з MHP сильні, мають обмежений вплив. Все що можна з цього витис Фатіх Ербакан (син Еджметіна Ербакана, колишнього прем'єр-міністра і "вчителя" Ердогана) та його "Партія процвітання", яка відгризла частину голосів Ердогана і взяла пару муніципалітетів в Анатолії на темі палсестинців. Османізм, брати мусульмани і бла, бла, бла - це добре, але коли вчасно вивозять сміття переживати за справу Гази воно якось легше.

На загальних виборах ці теми підсвітити легше, а ще й до того на загальних виборах (які до речі дуже не скоро) будуть голосувати мільйони турків за кордоном, які підтримали Ердогана в 60%, в тому числі в таких країнах як Німеччина чи Данія. Коли твоє сміття в Дюссельдорфі чи Копенгагені прибирає якийсь кафір, то звісно настає час для "величі" турецької справи.

По-друге, питання в лідерах. Якщо правда, що Ердоган реалістично дивиться на речі і готує Сельчука Байрактара в свої наступники - це буде сильна кандидатура. З однієї сторони Байрактар асоціюється з успішним бізнесом та технологічним розвитком, що зайде багатьом з тих, кому теми "відродження ісламу" глибоко по боку і хто живе у великих сучасних містах, з іншої - "анатолійська глибинка" теж його прийме, бо він з партії Ердогана. Це був би доволі сильний крок.

Натомість у опозиції є Екрем Імамоглу, але є відчуття, що час коли він був "молодий і перспективний" вже пройшов, тобто імідж "свіжого політика" йому не надаси, а отже його протистояння з Байрактаром, який дійсно виглядатиме "свіжо" було б доволі близьким як мінімум.

По-третє, якщо подивитись на мапу голосування, кемалісти досі лишають свою головну проблему - неможливість достукатись до всієї країни.

Опозиція виграла в провінціях, яки генерують більше 65% національного ВВП. З 14 провінцій де ВВП на душу населення більше за середній по країні, кемалісти виграли 12. З 10 найбільших міст - вони виграли 7.

Але вони завжди були успішні в цьому сегменті країни, ось у чому справа.

Так, багато оглядачів відмічають, що кемалісти вийшли за межі своїх традиційних стронгхолдів - великих заможніх міст і європейського узбережжя, і взяли центрально-європейську Туреччину (більш впевнено на муніципальних виборах, що теж показово). Проте знову ж таки, вони там завжди були присутні.

Але ми знову бачимо, що вони не можуть нічого зробити у "анатолійський Туреччині" - більш бідній і менш урбанізованій. В "анатолійських провінціях" навіть там, де втомилися від AKP, голосували зовсім не за кемалістів, а голосували за більш радикальних ісламістів Ербакана або за шизофренічну партію Buyuk Birlik Partisi (це ісламісти, що люблять Ататюрка). На загальних виборах, скоріше за все і Ербакан повернеться в "рідну гавань", і виборці голосуватимуть більш "стратегічно", тому навряд BBB чи їй подібні зможуть відібрати голоси у AKP (хоча все можливо).

Більш того, якщо зрівняти мапу муніципальних виборів та виборів провінцій (тобто там де мова йде не тільки про міста), AKP почуває себе більш впевненно, хоча не без проблем. А це свідчить, що сільску місцевість за межами узбережжя і деяких провінцій європейської частини, вони втримують.

Таким чином, сегменти в яких сильна AKP ("анатолійська Туреччина" та сільські райони) вони втримують, а з ренегатами типу Ербакана - домовляться, державний апарат теж працює на них і працюватиме, простір до маневрів в них є (і Байрактар доволі перспективний напрям), тому це болюча поразка, але не більше. Структурні проблеми країни, що довзоляють AKP втримувати владу лишаються і не так щоб дуже помітно було, що кемалісти їх подолали.

​​Високопосадового іранського чортяку завалили.

​​Іранське посольство в Дамаску. Красіво 😍

​​Коли переміг усіх політфріків, але тепер треба пройти головного боса 😂

​​Режисер Куріца каже Пітуну, що бендеровці вигнали сербських братушок з Хорватії.

Вигнання сербів це завжди добре, питання тільки в одному: нахуй бендеровці залишили їх в Сербії? Треба було далі гнати в Мухосранськ 😂

Дрочеслав Суровый.

За славянскую Родіну, за Дрочеслава Сурового!

Найближчий помічник Марджорі Тейлор Грін Тревіс Лаудермілк, син конгресмена Баррі Лаудермілка, який є директором організації "Family (😂), Freedom and Faith", зраджував своїй дружині з 42-річною заміжньою блогершою з Інстаграм, у якої троє дітей, через що дружина Тревіса зараз подала на розлучення.

Борець за сімейні цінності Марджорі Тейлор Грін знала про шашні свого найближчого помічника, але що тут такого, зважаючи, що колишній чоловік самої Грін розлучився з нею, бо вона сама йому зраджувала.

І що ж у цих MAGA-борців за цінності вічно хер з ширінки вистрибує?

P.S. Що там по "Family (😂), Freedom and Faith"?

Канадійські каруселі

Під час слухань спеціальної комісії, яка розслідує втручання Китаю у вибори в Канаді, колишній депутат від Ліберальної партії Хан Дон визнав, що китайське посольство допомагало йому на виборах.

Зокрема посольство Китаю організувало автобуси, які звозили китайських студентів на виборчі дільниці, щоб вони голосували за Дона. Також за даними розвідки, китайське посольство надавало студентам підроблені документи, щоб вони могли голосувати в потрібному окрузі. Студентів інструктували за кого голосувати, а деяких залякували (не забуваємо, що у багатьох родичі живуть в Китаї).

​​Як же заєбав цей чучело з молотком 🤦‍♂️

​​І цей ще неадекватний голденбой 🤦‍♂️

​​Наш песдюк (-иня) 🤷‍♂️

​​Нинішній твітор Маскова be like 😂

​​Це сімейне 😂

Як завжди брудну роботу, зокрема у вигляді організації перемовин з терористами, в адміністрації Байдена узяв на себе голова ЦРУ Біл Бернс, ще один великий де-ескалатор і любитель "джентльменських домолвенностей" з вурдалакми.

Власне "Каїрський процес імені Біла Бернса", який де-факто намагається скасувати операцію Ізраїля по знищенню терористів, можна назвати процесом спроб повернення Байденом свого електорату з двох арабів і трьох хіпсторів.

А потім...ну а потім ми будемо заламувати руки і лити крокодилові сльози за черговим терактом, який вчинять Хамас та їм подібні, проводити марші і ставити аватарки в соцмережах.

Усі ці горлопани та відірвані від життя селебрітіс з їхніми гуманітарними кухнями, адміністрація Байдена з усіми їхніми Салліванами та Бернсами - усі вон за цими декоративними розмовами про "гуманітарні коридори" та "припиненнями вогню" де-факто кажуть одне - Хамас має залишитись при владі в Секторі Газі. Напевно, як і у випадку Росії, Бернс та Салліван переймаються, що без Хамасу в Секторі Газа наступить хаос.

​​Демократи страждають «синдромом Хьюберта Хамфрі», вважаючи, що Війна у Вʼєтнамі і її підтримка Хамфрі проти виття лівих студентів та інтелектуалів коштувала їм виборів Ніксону.

А демократи мали б страждати «синдромом Макговерна», бо коли вони номінували цього пацифіста і друга лівацької молоді, то вони були знищенні. Хамфрі програв достойно, а Макговерн був знищений, причому набагато менш популярним Ніксоном.

Якщо Байден і його придуркуваті радники хочуть зробити з діда Макговерна, результат буде такий же. Потім будемо питати: Ну що, діду, допомогли тобі твої хіпстори?

P.S. Мапа виборів 1972 - великий перформанс пацифіста та друга молоді Джорджа Макговерна🤷‍♂️

​​Затемнення мозку триває 🤷‍♂️

​​Чувак сидів за викрадення і катування (включно з кастрацією і виколюванням очей) 19-річного хлопця.

Ці клоуни геть єбанулись, письменник бля 🤦‍♂️

Знову "пристрасті за Булгаковим", бо Інститут пам'яті, щось там написав про його імперськість. Російськомовні напів-інтелегенти хапаються за серце, бо посягнули на святе.

Вкотре хочу сказати, що проблема з Булгаковим не в тому, що він "не любив Україну" чи що він "занадто любив Росію". Проблема з Булгаковим в тому, що він абсолютно посередній письменник, який не вартий обговорення на рівні вищому, ніж розмови на читацькому клубі домогосподарок.

Жодного ані великого вкладу в жанр, ані якихось стилістичних рішень, ані якихось естетичних чи етичних питань він не підняв. Він не був першопроходцем в жанрі магічного реалізму, якими були Хоффманн чи навіть Микола Гоголь, як би хто до нього особисто не відносився. Він не зробив вклад в жанр, який зробили Густав Майнрінк до нього чи Хуліо Кортасар після нього. Нічого цього в Булгакова немає, окірм "запозичених" у тих чи інших писмьенників сюжетів і скомпілійованих в текст, з непоганою, але не більше, прозою.

Сатира на радянську дійсність (що цікавило вузьке коло мешканців СРСР і навряд має свіове значення) Булгакова була не тем, щоб прямо погана, але в тих же Ільфа та Петрова вона краще набагато, так само, як Салтикова-Щєдріна на дійнсість часів імперії (я доволі неопгано відношусь да Салтикова-Щєдріна, але "великим писмьенником" це його не робить, хоча він кращий за Булгакова).

Ми зустрічаємо доволі посереднього письменника, якого оживила російськомовна піздньо-радянська напів-інтелегенція, у якої народилася якась хвороблива любов до "Майстра і Маргарити", який став якимось квазі-оккультною "Смарагдовою скрижаллю" для пошуків "таємної духовності" в інтер'єрі югославської шафи та чехословацького сервізу. Чимось нагадує посереднього Паулу Коельо, який в якийсь період був "духовним гідом домогосподарок".

Проблема Булгакова не в тому, що він "поганий" як людина (наче ми знаємо мало талановитих поганців - Луї-Фердінанд Селін, Габріеле д'Аннунціо, Езра Паунд чи Кнут Гамсун не дадуть збрехати), проблема в тому, що Булгаков, як і великий пласт російської літератури, якою нас роками годували - є посереднім продуктом і суррогатом європейських літературних ідей, сенсів та стилів, і не зрозуміло, навіщо споживати цей суррогат, якщо можна споживати оригінал?

Але в нас чомусь замість того, щоб розвінчати второсортність 95% російськох літератури, поезії та мистецтва в цілому, вчепилися за нарратив "пост-колоніальних штудій", який трохи вже приївся і є зручною мішенню для любителів Булгакових та прочих Грібоєдових.

​​Хантер, єбаш їх, блять (с) 😂