А тим часом сьогодні під час зустрічі 2+2 між міністром іноземних справ Японії Нобуо Кіші , міністром оборони Японіі Тошиміцу Мотегі та міністром іноземних справ Індонезії Ретно Марсуді, міністром оборони Індонезії Прабово Субінто було підписано угоду про обмін військовими технологіями та зброєю.

Обидві сторони не приховували, що угода направлена проти Китаю та публічно висловили занепокоєння діями Китаю в регіоні.

Продовжується об'єднання адекватних країн для протистояння китайській загрозі. Думаю через певний час буде створений вйськовий союз Індії, Японії, Південної Кореї, Індонезії, Тайланду.

Щоправда коммуністичний режим з Пекіну теж не сидить без справи і нещодавн уклав угоду з Іраном. Іран, Росія, Китай, КНДР, Венесуела - безумовно навіжені режими будуть і далі об'єднувати зусилля по знищенню світопорядку і експансії в різні регіони світу.

І треба готуватись дати цьому відсіч.

​​Цікаво, що коли в Україну поставили індійську вакцину почалась масштабна кампанія дискредитації, а ось коли почали поставляти китайську вакцину, то щось не чутно. Дехто навіть подякував китайському послу, що нарешті "не гівно завезли", а деякі навіть сьогодні продовжують "воювати" з індійською вакциною.

Тим паче, що Індія по-перше відомий світовий фармацевтичний виробник і робить по ліцензії західної кампанії, а Китай реально зварганив свій шмурдяк. Але щось такої атаки на китайську бурду я не побачив.

Тут питання навіть ширше суто вакцини, а саме зовнішня політика нашої держави, бо таке враження окрім США, Китаю і Німеччині дружити ні з ким. Ні, я за найбільш тісний союз зі штатами, навіть при нинішній адміністрації. Але Німеччина та Китай точно нам не друзі. А в азіатському напрямку, окрім підлабузництва Китаю, нічого не робиться.

Здавалось би на чорта нам та Азія? Але ось наприклад в минулому році Південна Корея інвестувала 2,5 мілліарда доларів в економіку Угорщини, що є 48% всіх інвестицій і стала головним іноземним інвестором. А в Польші працюють 260 корейських компаній і з 2018 року Корея обігнала Китай по інвестиціям в польску економіку.

Тобто та ж Угорщина чи Польща плідно працюють в азійському регіоні. Те саме стосується не тільки ПК, але й Японії чи Індії, в яких є технології і гроші, які можуть інвестуватися в українську економіку.

Але на жаль, в нас що влада, що опозиція - раки. Так напевно на них і подивилися індуси і навряд чи захочуть з ними зв'язуватись. Ну а китайський брат завжди прийде на допомогу - допоможе побудувати електронний концтабір, як він будує вже не тільки в себе, а й в багатьох країнах Африки, які теж сподівались на допомогу та легкі бабки від брата Сі.

Ну і звісно, я сам не буду вакцинуватись китайським гівном, і вам не раджу

Біля кабінету пахло нею, але зважаючи на те, що вона злякалася війни, то запашок певно був такий собі

​​Генерал морської піхоти США Джеймс Логан Джонс вважається автором Програми бойових мистецтв морської піхоти - Marine Corps Martial Arts Program (MCMAP).

Але цікаво, звідки генерал черпав натхнення.

Дамо слово Джеймісону Йі, з тієї ж таки морської піхоти США:

"Бачення програми виникло під час поїздки Джонса до В'єтнаму в якості лейтенанта, де він служив разом c піхотинцями Республіки Корея, і з великим інтересом спостерігав, як складні фізичні бойові тренування і національна система бойових мистецтв об'єднують цих надзвичайно досвідчених бійців, які вселяли страх у ворогів.

Як друзі, так і вороги знали, що корейські морські піхотинці були індивідуально навченими майстрами ближнього бою - чорними поясами з тхеквондо - здатними безжально битися з будь-яким ворогом ...

Джонс зауважив, що репутація морських піхотинців Республіки Корея так налякала підрозділи в'єтконгівської та північно-в'єтнамської армії, що вони активно уникали зустрічі зі збройними силами Республіки Корея під час бою.

Це розуміння глибоко вплинуло на Джонса і сформувало його бачення курсу, яким повинна слідувати морська піхота США ".

Як відзначають багато авторів, південнокорейські війська під час війни були найбезжаліснішими до комуняк, за що вже десятиліття мусолиться тема про військові злочини південнокорейської армії у В'єтнамі. Але американські військові знають про ефективність південнокорейської армії.

На фото: бійці 9 піхотної дивізії Південної Кореї взяли в полон коммуняк в'єтконгівців

​​Мейнстрімна преса постійно шпиняла Трампа за те, що його зовнішна політика "імпульсивна" і має брак стратегії.

Джо Байден мав, за словами цих ЗМІ, все змінити - замість "імпульсивності" мала бути чітка і зрозуміла стратегія.

Зрозуміло, що мейнстрімні ЗМІ намагаються і досі робити вигляд, що так і сталося.

Але вже дуже добре видно, що ніякої стратегії немає, Байден не менш імпульсивний ніж Трамп, і власне продовжується ситуація, коли слова суперечать справам.

З Трампом було так: Дональд нахвалював будь-кого, називачюи їх чудовими і фантастичними, хоча це могли бути одіозні диктатори на кшталт Кім Чен Ина чи Владіміра Путіна. Але поза словами робився тиск на оппонента.

З Байденом все прямо інакше (певно він сприйняв слова про "реверс політики Трампа" занадто буквально): гучні і часом жорсткі слова при імпотентних діях.

Але це пів-біди. Така поведінка притаманная демократам починаючи з часів Кенеді. Питання в іншому: чи є за всією цією порожнею риторикою і бездіяльністю хоч якась стратегія?

Байден наголошує на тому, що Китай становить загрозу, але що поза цими словами? На зустрічі на Алясці китайська дипломатія знатно відшмагала команду Байдена на чолі з Блінкеном і тут таки Трамп був правий: Америка на цій зустрічі виглядала жалюгідно.

При чому, як помітив Джекральд Бейкер у виданні Wall Street Journal, "...його (китайського представника) слова звучать як цитата з передвиборної президентської платформи Демократичної партії США, як цитата провідних американських газет, або як студентський конспект, написаний на лекції, котрі щоденно читаються у найкращих університетах нашої країни".

Тобто китайці казали про Америку все те саме, що про неї кажуть самі демократи, а Блінкен в цій ситуації виглядав як ідіот.

Щодо Росії теж не зрозумілі і шизофренічні дії. Байден каже, щ Путін вбивця, але каже про це в той час, коли американскьий дипломат Залмай Халілзад перебуває у Москві і домовляється з Кремлем про спільні дії по Афганістану. Відновлена застаріла і непотрібна угода про обмеження озброєнь, яку припинив Трамп. Також "кіллера" Байден запрошує обговорити клімат. Кілер не Кілер, а ось природу треба зберегти.

І цей список можна прождовжувати: Блінкен заявляє, що Південний потік-2 загроза світопорядку, але каже, що Німеччина, головнйи лобіст цього проекту в Європі, є головним союзником Вашингтону; конвульсивні і незрозумілі дії по відношенню до Ірану, який все більше навколо себе будує альянс із Китаю, Росії і ЄС (головні союзники в Берліні, ага), абсолютно безперсективна стратегія "поетапних кроків" на корейському півострові, яка скоріше не стратегія, а просто визнання провалу власних дій по денукліаризації півострова.

Якщо це все шизофренічне сплетіння конвульсивних кроків адміністрації Байден є "стратегією", то певна нам треба обговорити значення слів.

​​Секс, наркотики і Бурісма Хантера

Washington Post пише, що 6 квітня вийдуть мемуари Хантера Байдена, де він зокрема визнав, що отримав посаду у компанії Burisma через прізвище батька, а гроші які він заробив там, витрачав на наркотики та алкоголь.

"Немає сумнівів, що моє прізвище було визначальним. Завжди так було. Ви вважаєте, що якби діти Трампа шукали роботу поза бізнесом батька, їх прізвище би не враховувалось? Моє завдання завжди було працювати наполегливіше, щоб досягнення були моїми власними" - написав Хантер.

Також зазначено, що гроші, які він отримував в компанії "розпалювали його алкогольну та наркотичну залежність, що зіпсувало його сімейні стосунки та бізнес кар'єру.

Тю, а я думав, що це конспірологічна теорія трампістів

​​"Чайна Фейкньюз"

"Мій Сіньцзян: зупинемо тиранію фейків" - саме з такою назвою у китайському державному ЗМІ CGTN стаття французької журналістки Лорен Бомон.

"Не всьо так однозначно" пише пані Бомон, "я сама одєсітка... ой, вибачте - "я сама сім років в Китаї, в провінції Синцзян і ніякого геноциду уйгурів там не відбувається".

Пані Бомон обурило, що коварний Захід бомбардує Китай фейками про начебто концтабори і геноцид уйгурського етноса.

Обурення пані Бомон можна зрозуміти, адже гірше всього в її ситуації не "фейки проти Китаю", а той факт, що її не існує. А що може бути гірше за небуття?

Французька газета Le Monde з'ясувала, що ніякого "мільчіка в трусіках", еее, в сенсі "французької журналістки Лорен Бомон" не існує в природі.

Ну що тут сказати? Фрацузській журналістці Бомон лишається тільки вийти заміж за іспанського диспетчера Карлоса.

Що там в Ізраїлі?

В політичній ситуації Ізраїля вкрай складно розібратись, але ми спробуємо.

Отже, відбулися чергові вибори. Цн вже четверті за два роки і як жартують самі мешканці Ізраїля: "Основна робота більшості громадян країни ходити на вибори".

Але ніякої визначенності ці вибори знову не внесли.

На сьогодні, після виборів, існують дві групи, які можуть взяти владу.

Перша це правий табір, який складається з "Лікуд" - консервативна партія (30 мандатів), "ШАС" - релігійна партія юдеїв сефардів (9 мандатів), "Яхадут ха-Тора" - блок ортодоксальних юдейських партій (7 мандатів), "Ткума" - консервативно-релігійна партія (6 мандатів). Загалом правий табір має - 52 мандати.

Друга група - група "аби не Порошенко", в сенсі "аби не Нетаньяху", тобто це строката різнокольорова шайка партій, які хочуть одного - здихатись прем'єра Нетаньяху. Цей табір складається з: декількох лівих партій - "Еш Атід" (17 мандатів), "Кахоль Лаван" (8 мандатів), "Авода" (7 мандатів), "Мерец" (7 мандатів) - це все уламки колись могутньої і довгий час безальтернативно правлячої соціалістичної партії "Мапай"; далі - "НДІ" - партія "рускіх соотєчєствєнніков" кремлівського подсоса Лібермана (7 мандатів) та "Тіква Хадаша" - типу права партія Гідеона Саара, але правість явно там на задньому плані, а головне якраз "аби не Бібі" (6 мандатів). Загалом - 52 мандата.

Окремо стоять: "Об'єднаний список" - блок арабських партій "Хадаш" - арабська комуністична партія, "Балад" і "Таал" - дві арабсько-націоналістичних партії (мають загалом 6 мандатів), партія "РААМ" - релігійна мусульманська партія (4 мандати) та "Яміна" - права партія, яка хитається між "аби не Бібі" та "правим табором" (7 мандатів).

Для більшості потрібен 61 мандат, а його немає у жодного табору, а отже все визначить Нафталі Бенет (партія "Яміна") та араби.

Стосовно Бенета та "Яміни", то хоч він і присвятив багато в кампанії тезам "аби не Бібі", але оскільки він позиціонує себе як справжній правий, він добре розуміє, що коаліція з лівими буде кінцем його кар'єри, тому схиляється до коаліції з правими, хоча псевдо-правий Саар усіма силами намагається його затягнути в коаліцію з собою, лівими та Ліберманом. Єдиний шанс уламати Бенета - це дати йому пост прем'єра, про який він давно мріє, але тут все впирається в амбіції лідера "Еш Атід" Яіра Лапіда, котрий нікому не хоче віддавати прем'єрство (окрім себе звісно).

З арабами ще цікавіше. Зрозуміло, що ніякого входження "Об'єднаного списку" в правий табір не може бути, тому вони можуть увійти тільки у коаліцію з лівими. А ось позиція лідера "РААМ" Мансура Аббаса цікава.

Вчора Мансур Аббас давав промову, причому вперше в історії виголосив її на івриті. Він жодного разу не зачепив теми "пригніченого палестинського наріду", а говорив про права мусульманського населення в Ізраїлі. Багато ЗМІ кажуть, що Нетаньяху веде перемовини з Аббасом про входження його партії в коалцію.

Фактично в Ізраїлі відбувся розкол арабського руху. Тепер є "Об'єднаний список", який сповідує лівий "пан-арабський націоналізм" та не визнає єврейської держави, а є "РААМ", який рухається в сторону того, щоб стати виразником релігійних інтересів мусульман в єврейській державі.

Це фактично продовження нормалізації стосунків між арабським світом та Ізраїлем, який був започаткований Нетаньяху та Трампом, але вже всередені країни.

Але все не так добре, бо ж в самому правому таборі є опозиція входженню "РААМ" в коаліцію, яку висловив лідер "Ткуми" Бецалель Смотріч, нагадуючи про сумнівні зв'язки Аббаса з терористичними організаціями типу "Братів мусульман".

Проте на захист коаліції з "РААМ" стали деякі раввини. Так раввин Хаїм Каневський (близький до релігійної партії "Яхадут ха-Тора") заявив, що "краще коаліція з мусульманами, ніж з ліваками". Раввин заявив, що між "Яхадут ха-Тора" та "Раам" багато спільних позицій по соціальним питанням, в тому числі питання сімейних цінностей та бачення відносин релігії та держави.

​​Загалом варто зазначити, що те, що відбувається вкрай цікаво і може змінити політичний ландшафт країни, створючи великий прошарок лояльних до євреїської держави мусульман, яких буде більше цікавити соціальні питання їхньої країни, ніж ворожа пропаганда фіктивного "палестинського братерства" та усіляких "пан-арабських націоналістів", котрі колись створювались в кабінетах КДБ.

​​"Битва за Тайвань"

"Китайська атака на Тайвань стає все ближчою" - пише консервативне американське видання National Review.

Китайські повітряні провокації проти Тайваню останнім часом стали настільки частими, що Тайвань вирішив не підіймати більше літаки в повітря, а буде кожен раз приводити систему протиповітряної оборони в повну бойову готовність.

Загрозу китайської агресії високо оцінюють як нинішний командувач тихоокеанськими силами США, так і його можливий наступник.

Адмірал Філ Девідсон, командувач тихоокеанськими силами США, на сенатських слуханнях заявив, що атака Китаю "може відбутися у наступні шість років".

Його можливий наступник адмірал Джон Аквіліно через пару тижнів на тих же сенатських слуханнях погодився Девідсоном. "Це може відбутися в проміжок часу між сьогоденням і 2045 роком. Я вважаю, що ця проблема значно ближче, ніж багато хто думає" - заявив Аквіліно.

Проблема в тому, що США не готові захистити Тайвань сьогодні. Влітку 2020 року Пентагон провів ряд військових ігор і в усіх США програли.

Це лякає, бо окупація Пекіном Тайваню, буде значити повне послаблення США і призведе до "ефекту Доміно", коли всі країни регіону будуть змушені "лягати" під Китай, а потім і країни поза регіоном, адже ми бачемо я зростають апетити Китаю.

Адмірал Аквіліно наполягає на терміновій і масштабній модернізації тихоокеанських сил США, щоб бути готовими відбити агресію Китаю. І Білий дім має прислухатись до адмірала.

Також США має посилити співпрацю с анти-китайськими країнами регіону - Індією, Японією, Австралією, Тайландом і Південою Корею, краще прямо шляхом укладення договору про спільну оборону. І прямо оголосити, що в разі китайського нападу на Тайвань, США будуть застосовувати свої війська для захисту острова.

Злиття Тайваню допустити не можна. Це буде фактично початком смерті Заходної цивілізації як глобальної сили в світі.

Я до речі не виключаю, що Пекін і Москва будуть координувати свої дії, щоб одночасно розпочати агресивні дії Пекіна проти Тайваня, а РФ - проти України, щоб фактично поставити Вашингтон в позицію битви на два фронти.

Це найгірший сценарій, але до нього треба готуватись також. Будемо сподіватись, що обидва агресори в кінцевому випадку отримають по зубам.

​​Свободу Анджелі Девіс!

Легенда серед усіх доярок СРСР, член комуністичного руху США Анджела Девіс провела вебінар в елітній школі Каліфорнії Хед-Ройс, повідомляє видання Washington Free Beacon.

"Зрештою, я думаю нам доведеться зруйнувати капіталізм, якщо ми дійсно хочемо рухатись у прогресивному напрямку, якщо ми хочемо, щоб наші діти та діти наших дітей почали рухатись тією траєкторією, що описується як свобода" - заявила Анджела під час вебінару.

Нюанс в тому, що Хед Ройс це елітна школа, де навчання коштує майже 50 тисяч доларів на рік. Тобто Девіс (не безкоштовно певно) читала антикапіталістичні пасажі "золотій" каліфорнійський молоді.

На запитання видання про те, чи доречно запрошувати читати дітям лекції чорну расистку, терористку і антисемітку, спікер школи Дженіфер Бісон відповіла, що "вони вивчили її біографію перед запрошенням", однак врешті решт вирішили, що це буде гарним для студентів "вивчити її активізм".

"У неї складна та багатошарова історія" - сказала Бісон - "Проте ми розглядали це як повчальний момент для учнів, які хочуть займатися активізмом, який є головним елементом розвитку нашої громади".

Як добре, що діти міліонерів послухали який поганий капіталізм. Майбутні голівудські селебрітіс та актив Демократичної партії підростає.

​​Правильні слова американського консервативного публіциста та ведучого Бена Шапіро:

«Ті консерватори, котрі продовжують скаржитися на те, що багатьох консерваторів хвилюють культурні війни - «чому б вам не зосередитись більше на політиці?» - не розуміють, що політика зростає з культури. Втратиш культуру - втратиш політику»

Навіть собаки знають, що російським пропагандистам не треба дозволяти говорити

​​Вітаю усіх зі святом Великодня!

В цей день я хотів би навести уривок з проповіді Папи Бендикта XVI, які він виголосив на Великдень 7 квітня 2012 року і яка є вкрай актуальною і сьогодні:

"...Новохрещеним Господь каже: "Fiat lux" - хай буде світло. Новий Божий день - день непорушного життя приходить до нас. З цього дня він тримає вас за руку і ви йдете з ним до світла, до реального життя. З цієї причини рання церква називала хрещення "photismos" - освітлення.

Але чому це так? Темрява яка являє собою реальну загрозу для людства, зрештою, полягає в тому, що воно може бачити і досліджувати матеріальні речі, але не може бачити звідки пішов Всесвіт і куди він рухається, куди рухається наше життя, що таке добро і що таке зло. Темрява, що приховує Бога і затьмарює наші цінності, є справжньою загрозою нашому існуванню і існуванню Всесвіту загалом. Якщо Бог, моральні цінності, різниця між добром і злом лишаються у темряві, то всі інші "світла", котрі дають нам неймовірні технічні можливості, стають не тільки прогресом, але і загрозами, які ставлять наш світ під загрозу. Сьогодні ми можемо освітлити наші міста так яскраво, що зірок на небі стає не видно. Хіба це не образ наших проблем, спричинених сьогоднішньою версією "просвітництва"? Стосовно матеріальних речей, наших знань і технічних досягнень ми досягли значного, але те, що сягає глибше, те, що стосується Бога, питань добра і зла ми вже не можемо визначити. І в такий час, віра, котра є Божим світлом для нас, стає справжнім просвітленням, котре дозволяє відкрити ніш очі на справжнє світло".

Христос Воскрес!

​​Гра блоків

Китай продовжує будувати військово-політичні блоки. Так Девід Гольдман в статті на PJ Media описує про становлення нового військово-політичного блоку - Китай, Пакистан, Туреччина та Іран, який направлений на ізоляцію головного суперника Китаю в регіоні і можливого головного союзника США - Індії.

Зближення Китая та Туреччини відбулося на фоні економічної кризи в Туреччині, до якої призвело бездарне управління країною Ердоганом. Необхідність грошей для турецької економіки, на яку тисне не тільки бездарне керівництво нею, але і імперіалістичні замашки самого Ердогана, штовхнули його до тіснішої взаємодії з Китаєм, в надії, що Пекін допоможе витягнути Анкару з економічної кризи.

Паралельно відбулося зближення Туреччини та Пакістану, якому всіми силами сприяє Пекін, так само як Пекін дуже зблизився з іранським режимом.

Створення такого союзу є великою загрозою для Індії та для США.

Вашингтон намагається створити коаліцію на противагу Китаю, яка буде включати Австралію, Японію, Індію, Південну Корею, Тайвань, Індонезію, Вьетнам і можливо (але не факт) Тайланд.

Два тижні тому міністр оборони США Лойд Остін відвідав Індію та зустрівся з міністром оборони Індії, домовившись про посилення військової співпраці.

Нещодавно американський посол вперше 1979 року відвідав Тайвань.

Також нещодавно Австралія і США вели перемовини щодо спільних дій в разі нападу Китая на Тайвань.

Міністри оборони Японії та Індонезії підписали угоду про військову співпрацю, а міністр оборони Південної Кореї відвідав Індію, про що я писав.

Спроба поглиблення співпраці відбулася два дні тому на трьохсторонній зустрічі між радником президента США Деком Салліваном, радником з питань оборони Японії Шігеро Кітамурою та радником з оборони Південної Кореї Су Хуном, котра відбулась на військовій базі в Меріленді і на якій було узгоджено спільні дії сторін в питанні денукліарізації Корейського півострова та питань безпеки в регіоні.

Втім не все так гладко йде в союзі демократичних країн.

Як повідомляє корейське правоконсервативне видання Dong-A Ilbo, представник Південної Кореї Су Хук на цій зустрічі просував більш лояльну позицію до Китаю і КНДР (тому певно і в остаточному прес-релізі сторін Китай не було названо прямо) і наполягав, що Китай "грає важливу роль" в процесі денукліарізації.

Це підтверджує і заголовок, який виклало ліве видання, близьке до адміністрації президента Південної Кореї Муна "Korea Times": "Південна Корея, США і Японія погодились, що треба невідкладно відновити діалог з Північною Кореєю", в той час як американські та японські видання вийшли із заголовками, що "сторони погодились продовжити тиск на Північну Корею".

Більш того, міністр іноземних справ Південної Кореї під час зустрічі в Меріленді, перебував в Пекіні, що ілюструє бажання президента Муна всидіти на обох стільцях.

Таким чином ліва адміністрація президента Муна в Сеулі є слабою ланкою союза демократичних країн в протистоянні китайській експансії.

​​Король Абдалла укріплює свою владу в Йорданії на фоні кризи

В Йорданії був заарештований колишній наслідний принц Хамза бін Хуссейн.

Влада звинувачує Хамзу в "готуванні заколоту" проти діючого короля Абдалли ІІ.

Хамза бін Хуссейн брат Абдалли по батькові (в них різні матері). Колишній корль Хусейн ібн Талал розглядав саме Хамзу у якості свого спадкоємця. Але коли у 1999 році він помер, владу взяв Абдалла через молодість Хамзи, але Хамза був оголошений "наслідним принцом".

Але вже через 5 років король Абдалла ІІ лишив Хамзу статусу наслідного принца на користь свого сина. Це був фактично державний переворот.

Втім серед народу Хамза користується великою популярністю. В Йорданії є криза в економіці і соціальному житті, що виливається у протести населення проти бідності, корупції і відсутності демократії. При чому сам Хамза підливав масла у вогонь, критикуючи корупцію в країні.

Я мало вірю у переворот, тому скоріше на фоні внутрішньополітичної та зовнішньополітичної кризи, Абдалла ІІ просто позбавляється людини, яка популярна серед населення і могла б очолити опір правлячому монарху.

Фактично всі вагомі сили регіону починаючи від Саудівської Аравії до США з Ізраїлем підтримали Абдаллу ІІ. Це зрозуміло, адже всі бояться нестабільності в цій важливій країні регіону.

Втім конструктивна роль Йорданії вже не та, що була раніше. Якщо раніше поміркована позиція Йорданії дозволяла їй зайняти місце такого собі моста між арабським сунітським світом з однієї сторони та Ізраїлем зі США з іншої, після початку "процесу Авраама" (нормалізації відносин між Ізраїлем і монархіями перської затоки), Йорданія, злякавшись втрати свого статусу, зайняла скоріше позицію вставляти палки в колеса в мирний процес. Що підтверджує нещодавнє чергове загострення відносин між Ізраїлем та Йорданією.

Певно на фоні цих криз (зовнішньополітичної та внутрішньополітичної) Абдалла ІІ вирішив позбутись будь-якої опозиції собі. І напевно, зважаючи на деструктивну роль Йорданії сьогодні, можливо треба розглянути ситуацію в Йорданії під іншим кутом, а не підтримувати діючого монарха вистрибуючи зі штанів, як це зробили всі країни.

Йорданія могла б зіграти позитивну роль і можна сказати навіть ключову в урегулюванні близькосхідних конфліктів, якби нинішній монарх пішов по стопам свого прадіда, першого короля Абдалли І і зайняв його позицію щодо того, що Йорданія є тою самою арабською державою палестинських арабів, про яку йдеться в документах ООН. На відміну від тих часів, таку позицію підтримали б арабські сунітські держави (окрім Туреччини звісно), і після цього можна було б вести перемовини про державні кордони з Ізраїлем, зачищення територій від терористів ФАТХ та ХАМАС та переселення частини арабів в Йорданію за певне грошове стимулювання, що могли б забезпечити багаті країни типу ОАЕ, Саудівської Аравії та Ізраїлю, що було б добре для економіки країни, яка відчуває себе не найкращим чином.

Можливо принц Хамза, про якого кажуть, що в нього тісні відносини з Саудівською Аравією, міг би піти таким шляхом. Але ми цього не знаємо напевно. Знаємо тільки, що Абдалла ІІ точно вирішив іти іншим шляхом - шляхом укріплення влади через страх того, що його держава втрачає свої позиції.

​​Карма дала копняка під зад

У Франції побили та пограбували міліонера Бернара Тапі.

Прикол в тому, що в свій час Тапі був членом та одним з головних спонсорів Радикальної лівої партії.

Тому будемо вважати, що це була народна експропріація буржуйського майна та справедливе розподілення ресурсів

Цікаво, вчора я написав, що Південна Корея є слабкою ланкою азійського про-західного альянсу.

Вже сьогодні саме з такою назвою вийшла редакційна колонка найбільшого консервативного видання країни «Chosun Ilbo».

Ліберальні західні ЗМІ у погіршенні відносин Сеулу та Вашингтону постійно звинувачували Трампа. Але хоч Трамп і бував необережним у висловах (а коли він бував делікатний?) і ряд його висловів в цьому напрямку були ідіотськими, але проблема не в Трампі.

Байден мав прийти і відновити «міцну дружбу». Але ми бачемо протилежне. Тому що проблема не була і не є у Вашингтоні. Проблема була і є в Сеулі - про-китайський лівак президент Мун, який все більше кладе країну під Китай. Навіть не зважаючи на опозицію зі сторони міністерства оборони та анти-китайську налаштованість корейського населення.

​​Китай переслідує християн

Китайська влада захоплює християн, розміщує їх у таємних тюрьмах і тортурами змушує відмовлятись від віри, повідомляє видання Daily Wire.

Один із віруючих повідомив, що провів в такій в'язниці 10 місяців, після свого викрадення у 2018 році. Влада Китаю переслідує протестантів, прихожан підпільної Католицької церкви (католики які не визнали угоди між Ватиканом та Пекіном, за яким влада Китаю затверджує усіх священників) та послідовників руху "Фалуньгун".

Влада зосереджена на переслідуванні тих церков, які не входять в так звану Китайську християнську раду та псевдо-протестантський рух TSPM, лялькові організації, які повністю керуються державою і просувають нарративи комуністичної партії.

Як повідомляє свідок під псевдонимом Лі Юсі, вони тримали його у підвалі, били, катували та накачували його наркотиками, змушуючи підписати заяву, якою відмовитися від своєї віри. Викрадають людей переважно члени так званого "Патріотичного єдиного фронту китайського народу" (типу народний рух, який очолює КПК), які одягнені у цивільне. Поліція заплющує на це очі.

Це вже не перше повідомлення про релігійні переслідування християн в Китаї. Так раніше повідомлялось, що китайські силовики постійно змушують відмовлятись китайців від віри та навіть вдиралися в оселі громадян і замінювали релігійні символи на портрети Мао Цзедуна та Сі Цзінпіня.

Києво-Могилянська Академія зараз відома як чи не основний осередок прогресивізму в Україні. Проте це не так. Серед студентів та викладачів залишається частина людей, що сповідують консервативні погляди. "Консерватор з НаУКМА" - одна зі сторінок, що об'єднує їх.

Запрошуємо як і студентів КМА, так інших людей долучитися до цього каналу.

Творимо консервативну революцію в Україні разом!

Підписуйтесь @conservator_naukma

Нарощення ядерного потенціалу Росією та бездіяльність Байдена в цьому питанні ставить американських союзників у небезпеку, пише видання Washington Free Beacon.

Нарощення ядерного потенціалу Володимиром Путіним вимагають більшої підтримки союзників по НАТО, вважає виконавчий директор Henry Jackson Society Алан Мендоса. Мендоса заявляє, що Європі потрібно щось значно більше за різкі слова Байдена щодо режиму Путіна, особливо в часи, коли Демократична більшість у Конгресі розглядає питання зменшення видатків Пентагону та виступає проти ядерного потенціалу Америки.

"Світ стає все більш небезпечним..., що має вплинути на оборонну політику США" - каже Мендоса - "Що дійсно потрібно відчути Європі, це те, що США підтримає своїх союзників по НАТО на полі бою".

Великобританія б'є тревогу щодо зростаючого ядерного потенціалу Росії. Майже половина ядерного озброєння Росії не охоплюється новим Договором про обмеження стратегічних озброєнь, який адміністрація Байдена поновила в січні. У військовому огляді, що був опублікований у березні, Лондону рекомендовано збільшити ядерні запаси Великобританії на 40 відсотків через побоювання щодо зростання російського арсеналу.

Для генерала Фердінанда Б. Стосса, директора з питань політики і планів Стратегічного командування США зростаюча ядерна загроза з боку Росії та інших країн щодо американських союзників роблять його завдання все більш важливими.

"Проблема полягає в тому, що незважаючи на всі зусилля США щодо зменшення ядерної зброї... наші противники з 2010 року роблять прямо протилежне" - каже Стосс. - "Ми повинні переконатись, що наша ядерна тріада безпечна та ефективна. Якщо ні, то ми не зможемо виконати наші зобов'язання по стримуванню".

Президент Байден і члени Конгресу тим часом сигналізують, що вони не бажають нарощувати та модернізувати ядерний арсенал Америки. Багато ключових технологій, які використовуються Америкою для ядерного розгортання, походять з в'єтнамської епохи. Республіканські члени Конгресу кажуть, що скорочення використання ядерної енергетики разом зі зменшенням оборонного бюджету може викликати занепокоєння американських союзників. Конгресмен Джо Вілсон (Республіканець з Південної Кароліни), член Комітету з питань збройних сил, заявив, що "ядерний план" Байдена може напряму вплинути на безпеку американських союзників.

"Багато наших союзників покладаються на ядерну парасольку Америки, а не на власні ядерні програми" - каже Вілсон - "Якщо адміністрація Байдена не зможе модернізувати наш ядерний арсенал, США та наші союзники стануть більш вразливими перед нашими конкурентами типу Росії та Китая".

Конгресмен Дон Бекон (Республіканець з Небраски), співголова Балтійського кокусу, заявив, що зменшення ядерного потенціалу завдасть шкоди союзникам в Європі.

"Наші європейські союзники розуміють важливість протидії зростаючим загрозам зі сторони Росії та Китаю, а для того, щоб протистояти обом потрібен міцний союз" - каже Бекон - "Спроби одностороннього скорочення нашого ядерного потенціалу не тільки неправомірні, але і можуть підірвати нашу здатність підтримувати міцний і надійний союз з нашими європейськими партнерами та зашкодять здатності НАТО стримувати російську та китайську агресію".

Командувач Стосса адмірал Чарльз Річард у січні зробив гучну заяву про те, що його работа може мати драматичні наслідки, якщо оборонний бюджет не буде спрямований на оновлення ядерного арсеналу. Під час слухань в Сенаті з приводу свого затвердження міністр оборони Ллойд Остін уникнув декількох питань щодо оновлення ядерного арсеналу країни.

Білий дім не дав відповіді на запитання видання.