​​Україна в чвертьфіналі Євро

Нідерланди та Австрія:

На виборах США знову відбуваються "дивні речі". Тепер може постраждати демократ

Праймеріз на посаду мера Нью-Йорка в Демократичній партії не змогли обійти загальнонаціональні тренди і там відбуваються сумнівні речі.

Виборча комісія опублікувала на сайті кількість тих, хто проголосував і їх виявилося на 100 000 більше, ніж кількість, яка була оголошена в день виборів.

Це обурило головного претендента на посаду Еріка Адамса, який заявив, що це викликає "серйозні питання". Після чого Виборча комісія дані із сайту видалила і закликала "зберігати спокій".

Ерік Адамс не дарма нервує. Він дуже впевнено переміг на праймеріз, залишивши своїх конкурентів позаду більш ніж на 10%, але в новому оновленні він вже лідирує лише на 2,2%, і таке різке скорочення відстані викликає питання.

Судячи з усього є високий ризик, що його прокатять. Він колишній поліцейський і виступає проти лівої повістки. Натомість істеблішмент Демпартії підтримує Кетрін Гарсія, за яку активно агітували партійні медіа типу New York Times.

Тепер залишилось порахувати 120 000 поштових голосів і я здогадуюсь на користь кого будуть ці голоси. Адамсу буде не просто і, як би це дивно не звучало, бо я рідко підтримую демократів, але я бажаю йому успіху і сил відстояти свою перемогу.

Ліберальна спільнота б'є в набат - трампіст затесався в їх ряди

Вибори в Нью-Йорку стають все цікавіше. Партійний істеблішмент, який нагадую всіма частинами тіла і поштовими бюлетенями тягне Кетрін Гарсія в крісло мера, випустив кракена - в сенсі партійну медіа обслугу для нападу на Еріка Адамса.

Кріс Хейз з MSNBC оголосив, що Адамс "розповсюджує теорії змов і делегімітизує вибори в стилі Трампа".

"Пулітцерівський" Глен Грінвальд, який пише для лівих ЗМІ The Guardian та The Washington Post, заявив, що поведінка Адамса небезпечна і що публіка має виступити проти нього.

Паркер Моллой з Media Matter пише, що Адамс проводить трампістську кампанію. Те саме пишуть Ян Мілхайзер з Vox та Джет Хір з Nation.

Адамс поки що тільки сказав, що в нього "виникає багато питань до виборів", а медіа-обслуга накинулась на нього наче він захопив Капітолій. Певно грають на випередження.

​​Помер Дональд Рамсфельд.

Рідкий сьогодні тип державного діяча, який мав як інтелект, так і сталеві яйця.

RIP, пане Рамсфельд

Він посадив двох президентів до в'язниці і тепер сам йде в президенти

Колишній генеральний прокурор Південної Кореї і вже можна сказати зірка Юн Сок Юл оголосив, що буде балотуватись на посаду президента Південної Кореї у 2022 році.

На прес-конференції він заявив, що змушений це зробити, адже не може допустити, щоб правляча ліва Демократична партія здобула цей пост.

"Президент Мун і його лоялісти перетворили країну на картель, що працює без почуття відповідальності та будь-якої моралі. Тепер вони хочуть збільшити свою владу, щоб продовжити грабувати людей" - сказав пан Юн.

"Я балотуюсь, щоб зупинити кандидата, якого буде підтримувати ця некомпетентна та корумпована адміністрація".

Юн Сок Юл відомий в Кореї тим, що саме він розслідував і довів справи до обвинувачення щодо двох президентів - Лі Мен Бека та Пак Кин Хе.

Президент Мун зробив його генеральним прокурором, оскільки Юн був популярним та посадив президента с конкуруючої партії, що дозволило лівим прийти до влади. Певно він гадав, що Юн буде слухняним.

Однак Юн відкрив декілька справ про корупцію щодо близького оточення президента Муна і вже навіть готував ордер на арешт чиновників президентської адміністрації. Тому Мун був змушений відсторонити Юна через міністра юстиції.

Однак Юн оскаржив відсторонення в суді і виграв. Тоді адміністрація Муна протягнула через парламент, де у них більшість, закон, який вилучив в прокуратури повноваження по боротьбі з корупцією і передав їх новоствореній і лояльній структурі - Офісу по боротьбі з високопоставленою корупцією, де справи проти Муна і його оточення вмерли.

В знак протесту Юн Сок Юл пішов у відставку і кинув виклик правлячій партії на наступних президентських виборах.

Лишається цікавим чи підтримає його консервативна опозиція в особі партії "Народна сила". В них не дуже добрі відносини, оскільки Юн посадив їхнього президента - Пак Кин Хе. Однак, якщо консерватори його не підтримають, це може розпорошити голоси і дати змогу лівим перемогти. За опитуваннями Юн лідирує в президентському рейтингу, тому єдиними розумним рішенням для правих буде підтримати Юна і не виставляти свого кандидата, оскільки в них немає кандидатів, які б мали співставну з колишнім прокурором популярність серед корейців.

Сам Юн на прес-конференції зробив реверанс в сторону консерваторів, сказавши, що "з точки зору політичної філософії, в мене спільні погляди з партією "Народна сила".

​​Індонезія та Південна Корея фактично створюють новий військово-політичний альянс

Турне міністра закордонних справ Південної Кореї Чан Ій Йона Східною Азією із візитами у В'єтнам та Сингапур, завершилися візитом до Індонезії та зустріччю з міністром іноземних справ країни Ретно Марсуді і президентом країни Джокові.

Сторони підтвердили, що є "ключовими партнерами один одного" і будуть надалі посилювати військову та економічну співпрацю.

Між країнами вже підписано Угоду про стратегічне партнерство і Угоду про вільну торгівлю. Також Індонезія бере участь у створенні Південною Кореєю літака покоління 4++, фінансуючи проект.

Фактично можна казати, що сторони наблизились до створення військово-політичного альянсу. І це дуже вигідний альянс.

ВВП Південної Кореї складає 1,6 трильйони доларів, ВВП Індонезії 1,12 трильйони (наприклад України 153 мільярди). Населення ПК складає 53 мільйони мешканців, а Індонезії 270 мільйонів. Склад військових сил ПК - 624 000, Індонезії - 430 000.

Тобто це альянс на 2,7 трильйона доларів економіки з населенням в 320 мільйонів людей и армією в мільйон діючих військових.

Таке зближення відбувається в рамках нової геополітичної стратегії Сеула, яка отримала назву "Нова південна політика". Відповідно до неї, Південна Корея, як кажуть, розвертається з Півночі на Південь, тобто від традиційної політики з пріоритетної орієнтації в бік Китаю, Росії, США та Японії в сторону Індонезії, В'єтнаму, Малайзії, Сингапуру та Індії.

Поки що найбільші успіхи в геополітичних спробах посилення своєї суб'єктності в регіоні Сеул здобуває у відносинах саме з Індонезією. Проте Індія лишається другим пріоритетним напрямком.

​​Ну ось червень скінчився і пора змінювати аватарки.

Пощастило тільки офісам корпорацій та іноземних посольств на Близькому сході, в їхніх СММ сьогодні вихідний

​​Карикатура The Times на "святкування" століття Китайської компартії

​​Як заговорив!

Емманюель Макрон, після нищівної поразки на місцевих виборах, почав говорити ще більш правою риторикою.

Так в інтерв'ю виданню Elle він заявив, що прогресивні (woke) ліваки руйнують Францію. За його словами етнічні меншини стали заручниками лівої ідеології, а також дісталось захисникам чорношкірих та феміністкам, яких Макрон звинуватив у тому, що вони ділять людей за ознаками раси та статі. Через ліваків, на думку Макрона, меншини не можуть інтегруватись в суспільство та культивують комплекс жертви.

Не можна не погодитись з Макроном, адже він все каже правильно. Але чи щиро? Адже ще нещодавно він боровся за мультикультуралізм та проти "загрози білого націоналізму".

Аж ось виявилось, що Францію руйнують не неіснуючи "нацисти", а ліваки. Хто б міг подумати?

Варто зазначити, що риторика Макрона ще раніше почала зміщуватись вправо, після його критики ісламу, проте далі жорсткої риторики та декількох правок в закони про освіту справа особливо не пішла, а спроби вигадати "державний іслам" з ліцензуванням імамів виглядала карикатурно.

Схоже це просто передвиборчі маневри, проте про настрої суспільства вони свідчать яскраво.

​​Цензурберг шукає Павліка Морозова 😀

Політика ідентичності розколює лівий електорат

Вибори у британському окрузі Батлі та Спен, традиційній лівій твердині, Лейбористська партія виграла ледь - в 323 голоси Кім Лідбітер перемогла консерватора Райана Стівенсона.

Наскільки це тривожна перемога для лейбористів, пояснюю на прикладі: уявіть, що ще живий Кернес виграв вибори мера Харкова лише в 300 голосів у Дмитра Яроша. Десь так це виглядає, адже це дуже і дуже лейбористський округ.

Кім Лідбітер сестра Джо Кокс, яка була членом парламенту від цього округу і яку вбив у 2016 році якийсь божевільний з колонацистськими поглядами. Тому Лейбористи роздували цю історію і давили на жалість. Але ця тактика спрацювала ледь - масової підтримки вони не отримали.

Натомість цікаві результати третього кандидата Джорджа Гелловея.

Гелловей ультра-лівий політик, який колись був у лейбористах, але пішов від них, бо ж недостатньо ліві. В своїй кампанії Гелловей зробив ставку на мусульманську спільноту, яка значна в цьому окрузі. І основною обіцянкою Гелловея було "припинити ЛГБТ-пропаганду в школах". І мусульманська спільнота дала Гелловею багато голосів, чим він зміг відірвати значний шмат електорату у Лейбористської партії.

Таким чином бачимо, що політика ідентичності розколює лівий електорат і вже певні політики задля своєї перемоги нацьковують не тільки меншини на більшість, а одних меншин на інших. "Коаліція меншин" розвалюється, що становить велику загрозу для Лейбористської партії, яка, як і Демократична партія в США, не має ніякої іншої повістки, окрім політики ідентичності та woke-лівацтва.

Лейбористи тріщать по швах

Схожу з моєю аналітику по виборам в округах Бетлі і Спен дає Ракіб Ехсан для The Spectator.

Все більш агресивна підтримка лейбористами так званої "гендерної ідентичності" відшковхує від них мусульман. Намагаючись втримати мусульманську спільноту, Лейбористи вносять у місцеві вибори міжнародну повістку, агресивно підтримуючи Палестину та Кашмір. А це в свою чергу відштовхує від них вже єврейську та індуську меншину.

Наприклад в найближчому майбутньому можливі вибори в окрузі Східний Лестер, де діюча депутат-лейбористка Клаудіа Веббе звинувачена в сексуальних домаганнях і відсторонена для проведення розслідування. Якщо її вирішать виключити з партії, то будуть вибори в її окрузі.

В окрузі Східний Лестер проживає велика індуська спільнота, яка традиційно голосує за лівих. Але підтримка індусами лівих останнім часом дуже спадає (на останніх виборах в оркузі лейбористи втратили 16%), а тут ще ситуація з виборами в Бетлі і Спан, де, щоб остаточно не втратити мусульманські голоси, які масово переходили борцю з ЛГБТ Голловею, лейбористи почали гучно наголошувати, що Кашмір має належати Пакистану і що вони змусять прем'єра Індії Нарендру Моді "відповісти" (правда не зрозуміло за що). Думаю це коштуватиме ще декілька відсотків індуських голосів в окрузі Східний Лестер.

Як пише Ехсан, "додаткові вибори в окрузі Етлі та Спен тільки посилили впевненість, що лейбористи перестали бути зрілою соціал-демократичною силою британської політики. Вони пожертвували соціальною солідарністю та перестали робити акцент на загальному блазі, викидаючи свої комунітарні традиції на смітник".

​​Давай, Фелікс, ти хочеш помсти, я знаю...

​​Двадцять юаней це звісно не двадцять баксів, але теж нічьо.

Прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан в поті обличчя воює з "ісламофобією" на Заході, проте каже, що в Китаї з уйгурами все норм. І взагалі правління кафірів-атеїстів краще з кращих!

Здається в Корані нічого не писали за продаж дупи китайським комуністам, але здається мені Мухаммад не схвалив би.

​​Цензурберг любить нас посмішити

Лукашенка заявив, що Україна координатор бойових груп у Білорусі (разом з Литвою, Польщею, США і НІмеччиною).

Звісно я вдячний пану Лукашенко, що він так високо оцінює когнітивні здібності української влади, але він нам лестить.

Звісно я хотів би, щоб ми створювали і озброювали проксі-війська для повалення лукашенківського уряду. Але на жаль, я впевнений, що ніяких проксі-військ зі штаб-квартирою в Києві немає. А шкода, хотілось би, щоб це була правда.

А нашій військовий розвідці - ось, людина вам каже, що треба робити. Беріть на озброєння.

Маленькі, але гонорові

Героями нашого часу вже можна назвати країни, які не погодились на комсомольські плани Байдена по "глобальному податку" і заявили, що ніякі угоди підписувати не будуть.

Ці країни: Ірландія, Естонія, Угорщина, Кайманови острови, Бермуди та Перу.

Вибач, старий, революція відміняється.

Бажаю цим країнам тримати принципову позицію і не піддаватися на шантаж старого маразматика.

В Афганістані анти-талібанські бойові угрупування заповнюють вакуум, який лишає недієздатна афганська армія

Четверте за величиною місто Афганістану Мазарі-Шариф тепер контролюється анти-талібанськими бойовими групами під командуванням Аббаса Ібрагімзада.

На минулому тижні таліби викладали фото і відео того, що вони підходять до Мазарі-Шарифа. В зв'язку з цим бойові групи Аббаса Ібрагімзада взяли під контроль місто і встановили контрольно-пропускні пункти.

Не дивлячись на те, що Таліби кажуть, що не бояться бойових ополчення Мазарі-Шарифа, наступ талібів на місто був зупинений.

Аббас Ібрагімзада є етнічним хазарейцем., тому його "любов" до талібів пуштунів зрозуміла.

Також в Афганістан починають повертатися ветерани і колишні польові командири, які воювали з талібами ще до вторгнення військ США. Так із Дубаї в Мазарі-Шариф повернувся Атта Мухамад, етнічний таджик. Також в Мазарі-Шариф прибув інший відомий польовий командир хазареїв Мохаммед Мохакік.

Легендарний Абдул Рашид Дустум, лідер узбексьских бойових угруповань, перебуваючи в Туреччині на лікуванні, заявив, що в найближчий час повернеться в Афганістан, щоб воювати з талібами. Атта та Дустум вже навіть провели перемовини про спільні дії.

Здається легкої прогулянки Афганістаном у талібів не вийде. Вони легко займають місця, де переважна більшість пуштуни, проте території, де переважають інші етноси, не будуть настільки лояльні до них.

Буде іронічно, якщо фіналом цього дійсно одного з найбільш цікавих і драматичних Євро буде фінал Іспанія - Англія, фінал двох найбільш нецікавих і нудних команд за грою (Іспанія навіть не стільки нудна, а скільки незрозуміла збірна незрозумілих людей, які грають кожний в щось своє і виглядає це жахливо).

Тому давайте, хлопці, в другому таймі додавайте, ми не можемо цього допустити.

P.S. Звісно, якщо об'єктивно Україна теж не фонтан за грою і точно не найбільш яскрава команда, але ж в нас є виправдання. Ми граємо на жилах і на характері, бо в нас немає Маунта, Стерлінга, Фодена, Санчо, Гріліша, Кейна і т.д.. А ось так нудно грати, маючи такий склад, дійсно ганебно.

Гарет, ти підписався на мій канал і віришив довести, що ви можете грати не в автобус?

Який твій нік? Я тебе забаню, скотиняка ти така 🤬

Шкода, що так розгромно, але хейту не треба в бік наших гравців.

Так, англійці на голову вище нас. Можна сказати, що "а ось як гідно грала Швейцарія/Австрія/Чехія, досі грає Данія", на що я відповім, що треба просто передивитись склади цих збірних - у Австрії, Швейцарії, Чехії і тим паче Данії склади команд сильніші і це факт. Коли в нас більшість футболістів, хай і не зіркових, буде грати в топ-5 європейських чемпіонатів, хай і в середнякових командах, тоді можна буде порівнювати з Австрією чи Данією.

Тому, давайте будемо вдячним, що наші гравці (і трохи шведи) подарували нам стільки вражень.

Щодо Англії, скажу, що в них зараз виросло покоління, напевно більш талановите навіть за збірну середини 90-х (з Гаскойном, Бекхемом, Макманаманом, Ширером та Оуеном), біда цієї збірної, що нею керує Саутгейт і дивитись це важко. Але майбутнє певно в них світле (хоча Бельгія в свій час теж вважала, що скоро всі трофеї будуть її).

Сподіваюсь на світле майбутнє і нашої збірної. І що буде зроблена робота над помилками. А поки давайте подякуємо Андрію Шевченко і нашим хлопцям.

Я тепер вболіваю за збірну Італії (я за неї давно вболіваю) і сподіваюсь, що в фіналі вона зустрінеться з симпатичною мені збірною Данії.