Партія "Голос Пінчука" пішла у різноголосся.

Ніколи такого не було і ось знову - черговий фейковий "мольодожний" прожект Пінчука виявився бульбашкою.

Чергове "Озиме покоління" не впоралося без залізної руки Славка. Треба вже писати на заборах "Славік вєрнісь".

Але виборцям Голосу не раджу перейматися. Будуть ще "молодьожні прожекти". Віктор Михайлович на цьому собаку з'їв

Хоч Платон і друг, вважав Аристотель, проте істина важливіша.

Але держсекретар США Ентоні Блінкен так не вважає. Дружба завжди важливіше. Дружба з Берліном.

Так Блінкен заявив, що можливості США по зупиненню Північного потоку-2 обмежені, бо Німеччина друг США і псувати ці відносини Вашингтон не має наміру.

На питання репортерів чи таки буде зупинено будівництво, Блінкен відповів, що "все залежить від тих, хто його будує. Ми просто намагались, щоб наша позиція, наша оппозиція цьому проекту, була добре зрозуміла".

Ну зрозуміли, а далі? Ще б сказав, що це залежить "від совісті будівельників". "Хіба вам не соромно таке будувати? Ну а ми що? Ми нічого зробити не можемо. Тупо нема повноважень!"

У консервативному виданні Korea JoongAng Daily (що до речі належить концерну Samsung) публіцист Нам Чонг Хо висловив думку, яка вже давно у повітрі - Південна Корея повинна стати ядерною державою.

За інформацією пана Нама в найближчі дні Білий дім має оприлюднити оновлену стратегію відносин США з Пхеньяном і вона буде змінена з "стратегії максимального тиску" на стратегію "поетапного підходу".

Нариси цього нового підходу нещодавно окреслило видання Foreign Affairs, закликавши до "реалістичного підходу до Північної Кореї". Це значить фактичне визнання того, що Північна Корея ядерна держава і наступні кроки мають бути у руслі домовленностей про "контроль" над ядерною зброєю.

Безумовно в новій програмі Вашингтона буде написано, що "в довгостроковій перспективі ми маємо досягти повної денуклерізації корейского півострова" і бла, бла, бла. Однак фактично це буде значити, що Вашингтон погодився з тим, що найбільш одіозний режим світу увійде в ядерний клуб.

Південна Корея зараз опинилися фактично перед двома загрозами - китайською і північнокорейською і безумовно порожня балакина і "поетапні підходи" не змусять Сеул відчувати себе у безпеці, тому питання створення свого ядерного потенціалу буде все більше підійматись суспільством.

Поки що, позиція Нам Чонг Хо це можна сказати позиція правих сил країни, бо ліві на чолі з президентом Муном все ще сподіваються на "діалог" з Пхеньяном і "дружбу" з Пекіном. Але всі прекрасно бачать, що ці потуги Муна провальні, а Пхеньян і Пекін стають все більш агресивними. Тому лише питання часу, коли всі ці "миротворці" типу Муна підуть в утиль і навіть ліві визнають, що наявність ядерної зброї є питанням виживання нації, як це сталося в Ізраїлі.

Особисто я повінстю підтримую ідею того, що Південна Корея повинна створити свій ядерний потенціал і увійти в ядерний клуб, не сподіваючись на усілякі добрі слова підтримки "міжнародного співтовариства".

Губернатор Південної Дакоти Крісті Ноем вперто продовжує закопувати свою кар'єру.

Після того, як вона наклала вето на закон про заборону чоловікам приймати участь у жіночому спорті під прізвиськом "трансгендерів", Конгрес штату відхилив її зауваження до закону і прийняв його в старій редакції, але губернатор знову відмовилась його підписувати.

Розуміючи як це виглядає, вона швидко прийняла ряд указів, які, як вона наголосила, не дадуть чоловікам брати участь і жіночих спортивних змаганнях і сказала, що буде працювати над законом далі.

Виправдання губернатора і її незрозумілі дії з цими указами виглядають вкрай дивно.

На цей час аналогічні закони прийняті і підписані губернаторами в Арканзасі, Теннессі і Міссісіпі. Прийняті аналогічні закони в Монтані (очікує підпис губернатора) та Айдахо (поки заблокований судом). Готується до прийняття у Флориді і ще близько 20 штатах.

Більш того, в Арканзасі вже прийнято ще один закон, яким відмінено так звані "gender-affirming health care", спеціальні медичні програми для так званих "трансгендерів" за бюджетний кошт.

Тому всі виправдання Ноем на фоні діяльності інших штатів в цьому напрямку виглядають сумнівно, принаймні на своїх перспективах лідерства в консервативному русі США вона вже здається поставила хрест.

ВОЗ намагається відбилити Китай, але не всім це подобається

14 країн випустили спільну заяву, в якій оголосили занепокоєння так званим звітом ВОЗ про причини короновірусу, которий та оприлюднила після проведення розслідування в Китаї.

"Ми виражаємо свою спільну стурбованність тим, міжнародне експертне дослідження щодо джерела вірусу SARS-CoV-2 було сильно затримано і не отримало досутпу до повної, справжньої інформації та до оригінальних зразків".

Заяву підписали Австралія, Канада, Чехія, Данія, Естонія, Ізраїль, Японія, Латвія, Литва, Норвегія, Південна Корея, Словенія, Великобританія і США.

Цікаво, що демократи кидались на адміністрацію Трампа і держдепаратмент Помпео, називаючи їх ледь не "конспірологами", за те, що вони ставили під сумнів версію ВОЗ про пандемію, а також критикували цю корумповану організацію за покриття Пекіна.

Але зараз вже навіть адміністрація Байдена не може з'їсти такі "звіти" ВОЗ. Не зрозуміло правда навіщо було повертатись у цю шарашкіну контору, та ще й з такою помпою.

"Неможливо дізнатись гендерну ідентичність людини при її народженні, а також не існує єдиних критеріїв для присвоєння статі при народженні" - пише CNN.

А тим часом сьогодні під час зустрічі 2+2 між міністром іноземних справ Японії Нобуо Кіші , міністром оборони Японіі Тошиміцу Мотегі та міністром іноземних справ Індонезії Ретно Марсуді, міністром оборони Індонезії Прабово Субінто було підписано угоду про обмін військовими технологіями та зброєю.

Обидві сторони не приховували, що угода направлена проти Китаю та публічно висловили занепокоєння діями Китаю в регіоні.

Продовжується об'єднання адекватних країн для протистояння китайській загрозі. Думаю через певний час буде створений вйськовий союз Індії, Японії, Південної Кореї, Індонезії, Тайланду.

Щоправда коммуністичний режим з Пекіну теж не сидить без справи і нещодавн уклав угоду з Іраном. Іран, Росія, Китай, КНДР, Венесуела - безумовно навіжені режими будуть і далі об'єднувати зусилля по знищенню світопорядку і експансії в різні регіони світу.

І треба готуватись дати цьому відсіч.

​​Цікаво, що коли в Україну поставили індійську вакцину почалась масштабна кампанія дискредитації, а ось коли почали поставляти китайську вакцину, то щось не чутно. Дехто навіть подякував китайському послу, що нарешті "не гівно завезли", а деякі навіть сьогодні продовжують "воювати" з індійською вакциною.

Тим паче, що Індія по-перше відомий світовий фармацевтичний виробник і робить по ліцензії західної кампанії, а Китай реально зварганив свій шмурдяк. Але щось такої атаки на китайську бурду я не побачив.

Тут питання навіть ширше суто вакцини, а саме зовнішня політика нашої держави, бо таке враження окрім США, Китаю і Німеччині дружити ні з ким. Ні, я за найбільш тісний союз зі штатами, навіть при нинішній адміністрації. Але Німеччина та Китай точно нам не друзі. А в азіатському напрямку, окрім підлабузництва Китаю, нічого не робиться.

Здавалось би на чорта нам та Азія? Але ось наприклад в минулому році Південна Корея інвестувала 2,5 мілліарда доларів в економіку Угорщини, що є 48% всіх інвестицій і стала головним іноземним інвестором. А в Польші працюють 260 корейських компаній і з 2018 року Корея обігнала Китай по інвестиціям в польску економіку.

Тобто та ж Угорщина чи Польща плідно працюють в азійському регіоні. Те саме стосується не тільки ПК, але й Японії чи Індії, в яких є технології і гроші, які можуть інвестуватися в українську економіку.

Але на жаль, в нас що влада, що опозиція - раки. Так напевно на них і подивилися індуси і навряд чи захочуть з ними зв'язуватись. Ну а китайський брат завжди прийде на допомогу - допоможе побудувати електронний концтабір, як він будує вже не тільки в себе, а й в багатьох країнах Африки, які теж сподівались на допомогу та легкі бабки від брата Сі.

Ну і звісно, я сам не буду вакцинуватись китайським гівном, і вам не раджу

Біля кабінету пахло нею, але зважаючи на те, що вона злякалася війни, то запашок певно був такий собі

​​Генерал морської піхоти США Джеймс Логан Джонс вважається автором Програми бойових мистецтв морської піхоти - Marine Corps Martial Arts Program (MCMAP).

Але цікаво, звідки генерал черпав натхнення.

Дамо слово Джеймісону Йі, з тієї ж таки морської піхоти США:

"Бачення програми виникло під час поїздки Джонса до В'єтнаму в якості лейтенанта, де він служив разом c піхотинцями Республіки Корея, і з великим інтересом спостерігав, як складні фізичні бойові тренування і національна система бойових мистецтв об'єднують цих надзвичайно досвідчених бійців, які вселяли страх у ворогів.

Як друзі, так і вороги знали, що корейські морські піхотинці були індивідуально навченими майстрами ближнього бою - чорними поясами з тхеквондо - здатними безжально битися з будь-яким ворогом ...

Джонс зауважив, що репутація морських піхотинців Республіки Корея так налякала підрозділи в'єтконгівської та північно-в'єтнамської армії, що вони активно уникали зустрічі зі збройними силами Республіки Корея під час бою.

Це розуміння глибоко вплинуло на Джонса і сформувало його бачення курсу, яким повинна слідувати морська піхота США ".

Як відзначають багато авторів, південнокорейські війська під час війни були найбезжаліснішими до комуняк, за що вже десятиліття мусолиться тема про військові злочини південнокорейської армії у В'єтнамі. Але американські військові знають про ефективність південнокорейської армії.

На фото: бійці 9 піхотної дивізії Південної Кореї взяли в полон коммуняк в'єтконгівців

​​Мейнстрімна преса постійно шпиняла Трампа за те, що його зовнішна політика "імпульсивна" і має брак стратегії.

Джо Байден мав, за словами цих ЗМІ, все змінити - замість "імпульсивності" мала бути чітка і зрозуміла стратегія.

Зрозуміло, що мейнстрімні ЗМІ намагаються і досі робити вигляд, що так і сталося.

Але вже дуже добре видно, що ніякої стратегії немає, Байден не менш імпульсивний ніж Трамп, і власне продовжується ситуація, коли слова суперечать справам.

З Трампом було так: Дональд нахвалював будь-кого, називачюи їх чудовими і фантастичними, хоча це могли бути одіозні диктатори на кшталт Кім Чен Ина чи Владіміра Путіна. Але поза словами робився тиск на оппонента.

З Байденом все прямо інакше (певно він сприйняв слова про "реверс політики Трампа" занадто буквально): гучні і часом жорсткі слова при імпотентних діях.

Але це пів-біди. Така поведінка притаманная демократам починаючи з часів Кенеді. Питання в іншому: чи є за всією цією порожнею риторикою і бездіяльністю хоч якась стратегія?

Байден наголошує на тому, що Китай становить загрозу, але що поза цими словами? На зустрічі на Алясці китайська дипломатія знатно відшмагала команду Байдена на чолі з Блінкеном і тут таки Трамп був правий: Америка на цій зустрічі виглядала жалюгідно.

При чому, як помітив Джекральд Бейкер у виданні Wall Street Journal, "...його (китайського представника) слова звучать як цитата з передвиборної президентської платформи Демократичної партії США, як цитата провідних американських газет, або як студентський конспект, написаний на лекції, котрі щоденно читаються у найкращих університетах нашої країни".

Тобто китайці казали про Америку все те саме, що про неї кажуть самі демократи, а Блінкен в цій ситуації виглядав як ідіот.

Щодо Росії теж не зрозумілі і шизофренічні дії. Байден каже, щ Путін вбивця, але каже про це в той час, коли американскьий дипломат Залмай Халілзад перебуває у Москві і домовляється з Кремлем про спільні дії по Афганістану. Відновлена застаріла і непотрібна угода про обмеження озброєнь, яку припинив Трамп. Також "кіллера" Байден запрошує обговорити клімат. Кілер не Кілер, а ось природу треба зберегти.

І цей список можна прождовжувати: Блінкен заявляє, що Південний потік-2 загроза світопорядку, але каже, що Німеччина, головнйи лобіст цього проекту в Європі, є головним союзником Вашингтону; конвульсивні і незрозумілі дії по відношенню до Ірану, який все більше навколо себе будує альянс із Китаю, Росії і ЄС (головні союзники в Берліні, ага), абсолютно безперсективна стратегія "поетапних кроків" на корейському півострові, яка скоріше не стратегія, а просто визнання провалу власних дій по денукліаризації півострова.

Якщо це все шизофренічне сплетіння конвульсивних кроків адміністрації Байден є "стратегією", то певна нам треба обговорити значення слів.

​​Секс, наркотики і Бурісма Хантера

Washington Post пише, що 6 квітня вийдуть мемуари Хантера Байдена, де він зокрема визнав, що отримав посаду у компанії Burisma через прізвище батька, а гроші які він заробив там, витрачав на наркотики та алкоголь.

"Немає сумнівів, що моє прізвище було визначальним. Завжди так було. Ви вважаєте, що якби діти Трампа шукали роботу поза бізнесом батька, їх прізвище би не враховувалось? Моє завдання завжди було працювати наполегливіше, щоб досягнення були моїми власними" - написав Хантер.

Також зазначено, що гроші, які він отримував в компанії "розпалювали його алкогольну та наркотичну залежність, що зіпсувало його сімейні стосунки та бізнес кар'єру.

Тю, а я думав, що це конспірологічна теорія трампістів

​​"Чайна Фейкньюз"

"Мій Сіньцзян: зупинемо тиранію фейків" - саме з такою назвою у китайському державному ЗМІ CGTN стаття французької журналістки Лорен Бомон.

"Не всьо так однозначно" пише пані Бомон, "я сама одєсітка... ой, вибачте - "я сама сім років в Китаї, в провінції Синцзян і ніякого геноциду уйгурів там не відбувається".

Пані Бомон обурило, що коварний Захід бомбардує Китай фейками про начебто концтабори і геноцид уйгурського етноса.

Обурення пані Бомон можна зрозуміти, адже гірше всього в її ситуації не "фейки проти Китаю", а той факт, що її не існує. А що може бути гірше за небуття?

Французька газета Le Monde з'ясувала, що ніякого "мільчіка в трусіках", еее, в сенсі "французької журналістки Лорен Бомон" не існує в природі.

Ну що тут сказати? Фрацузській журналістці Бомон лишається тільки вийти заміж за іспанського диспетчера Карлоса.

Що там в Ізраїлі?

В політичній ситуації Ізраїля вкрай складно розібратись, але ми спробуємо.

Отже, відбулися чергові вибори. Цн вже четверті за два роки і як жартують самі мешканці Ізраїля: "Основна робота більшості громадян країни ходити на вибори".

Але ніякої визначенності ці вибори знову не внесли.

На сьогодні, після виборів, існують дві групи, які можуть взяти владу.

Перша це правий табір, який складається з "Лікуд" - консервативна партія (30 мандатів), "ШАС" - релігійна партія юдеїв сефардів (9 мандатів), "Яхадут ха-Тора" - блок ортодоксальних юдейських партій (7 мандатів), "Ткума" - консервативно-релігійна партія (6 мандатів). Загалом правий табір має - 52 мандати.

Друга група - група "аби не Порошенко", в сенсі "аби не Нетаньяху", тобто це строката різнокольорова шайка партій, які хочуть одного - здихатись прем'єра Нетаньяху. Цей табір складається з: декількох лівих партій - "Еш Атід" (17 мандатів), "Кахоль Лаван" (8 мандатів), "Авода" (7 мандатів), "Мерец" (7 мандатів) - це все уламки колись могутньої і довгий час безальтернативно правлячої соціалістичної партії "Мапай"; далі - "НДІ" - партія "рускіх соотєчєствєнніков" кремлівського подсоса Лібермана (7 мандатів) та "Тіква Хадаша" - типу права партія Гідеона Саара, але правість явно там на задньому плані, а головне якраз "аби не Бібі" (6 мандатів). Загалом - 52 мандата.

Окремо стоять: "Об'єднаний список" - блок арабських партій "Хадаш" - арабська комуністична партія, "Балад" і "Таал" - дві арабсько-націоналістичних партії (мають загалом 6 мандатів), партія "РААМ" - релігійна мусульманська партія (4 мандати) та "Яміна" - права партія, яка хитається між "аби не Бібі" та "правим табором" (7 мандатів).

Для більшості потрібен 61 мандат, а його немає у жодного табору, а отже все визначить Нафталі Бенет (партія "Яміна") та араби.

Стосовно Бенета та "Яміни", то хоч він і присвятив багато в кампанії тезам "аби не Бібі", але оскільки він позиціонує себе як справжній правий, він добре розуміє, що коаліція з лівими буде кінцем його кар'єри, тому схиляється до коаліції з правими, хоча псевдо-правий Саар усіма силами намагається його затягнути в коаліцію з собою, лівими та Ліберманом. Єдиний шанс уламати Бенета - це дати йому пост прем'єра, про який він давно мріє, але тут все впирається в амбіції лідера "Еш Атід" Яіра Лапіда, котрий нікому не хоче віддавати прем'єрство (окрім себе звісно).

З арабами ще цікавіше. Зрозуміло, що ніякого входження "Об'єднаного списку" в правий табір не може бути, тому вони можуть увійти тільки у коаліцію з лівими. А ось позиція лідера "РААМ" Мансура Аббаса цікава.

Вчора Мансур Аббас давав промову, причому вперше в історії виголосив її на івриті. Він жодного разу не зачепив теми "пригніченого палестинського наріду", а говорив про права мусульманського населення в Ізраїлі. Багато ЗМІ кажуть, що Нетаньяху веде перемовини з Аббасом про входження його партії в коалцію.

Фактично в Ізраїлі відбувся розкол арабського руху. Тепер є "Об'єднаний список", який сповідує лівий "пан-арабський націоналізм" та не визнає єврейської держави, а є "РААМ", який рухається в сторону того, щоб стати виразником релігійних інтересів мусульман в єврейській державі.

Це фактично продовження нормалізації стосунків між арабським світом та Ізраїлем, який був започаткований Нетаньяху та Трампом, але вже всередені країни.

Але все не так добре, бо ж в самому правому таборі є опозиція входженню "РААМ" в коаліцію, яку висловив лідер "Ткуми" Бецалель Смотріч, нагадуючи про сумнівні зв'язки Аббаса з терористичними організаціями типу "Братів мусульман".

Проте на захист коаліції з "РААМ" стали деякі раввини. Так раввин Хаїм Каневський (близький до релігійної партії "Яхадут ха-Тора") заявив, що "краще коаліція з мусульманами, ніж з ліваками". Раввин заявив, що між "Яхадут ха-Тора" та "Раам" багато спільних позицій по соціальним питанням, в тому числі питання сімейних цінностей та бачення відносин релігії та держави.

​​Загалом варто зазначити, що те, що відбувається вкрай цікаво і може змінити політичний ландшафт країни, створючи великий прошарок лояльних до євреїської держави мусульман, яких буде більше цікавити соціальні питання їхньої країни, ніж ворожа пропаганда фіктивного "палестинського братерства" та усіляких "пан-арабських націоналістів", котрі колись створювались в кабінетах КДБ.

​​"Битва за Тайвань"

"Китайська атака на Тайвань стає все ближчою" - пише консервативне американське видання National Review.

Китайські повітряні провокації проти Тайваню останнім часом стали настільки частими, що Тайвань вирішив не підіймати більше літаки в повітря, а буде кожен раз приводити систему протиповітряної оборони в повну бойову готовність.

Загрозу китайської агресії високо оцінюють як нинішний командувач тихоокеанськими силами США, так і його можливий наступник.

Адмірал Філ Девідсон, командувач тихоокеанськими силами США, на сенатських слуханнях заявив, що атака Китаю "може відбутися у наступні шість років".

Його можливий наступник адмірал Джон Аквіліно через пару тижнів на тих же сенатських слуханнях погодився Девідсоном. "Це може відбутися в проміжок часу між сьогоденням і 2045 роком. Я вважаю, що ця проблема значно ближче, ніж багато хто думає" - заявив Аквіліно.

Проблема в тому, що США не готові захистити Тайвань сьогодні. Влітку 2020 року Пентагон провів ряд військових ігор і в усіх США програли.

Це лякає, бо окупація Пекіном Тайваню, буде значити повне послаблення США і призведе до "ефекту Доміно", коли всі країни регіону будуть змушені "лягати" під Китай, а потім і країни поза регіоном, адже ми бачемо я зростають апетити Китаю.

Адмірал Аквіліно наполягає на терміновій і масштабній модернізації тихоокеанських сил США, щоб бути готовими відбити агресію Китаю. І Білий дім має прислухатись до адмірала.

Також США має посилити співпрацю с анти-китайськими країнами регіону - Індією, Японією, Австралією, Тайландом і Південою Корею, краще прямо шляхом укладення договору про спільну оборону. І прямо оголосити, що в разі китайського нападу на Тайвань, США будуть застосовувати свої війська для захисту острова.

Злиття Тайваню допустити не можна. Це буде фактично початком смерті Заходної цивілізації як глобальної сили в світі.

Я до речі не виключаю, що Пекін і Москва будуть координувати свої дії, щоб одночасно розпочати агресивні дії Пекіна проти Тайваня, а РФ - проти України, щоб фактично поставити Вашингтон в позицію битви на два фронти.

Це найгірший сценарій, але до нього треба готуватись також. Будемо сподіватись, що обидва агресори в кінцевому випадку отримають по зубам.

​​Свободу Анджелі Девіс!

Легенда серед усіх доярок СРСР, член комуністичного руху США Анджела Девіс провела вебінар в елітній школі Каліфорнії Хед-Ройс, повідомляє видання Washington Free Beacon.

"Зрештою, я думаю нам доведеться зруйнувати капіталізм, якщо ми дійсно хочемо рухатись у прогресивному напрямку, якщо ми хочемо, щоб наші діти та діти наших дітей почали рухатись тією траєкторією, що описується як свобода" - заявила Анджела під час вебінару.

Нюанс в тому, що Хед Ройс це елітна школа, де навчання коштує майже 50 тисяч доларів на рік. Тобто Девіс (не безкоштовно певно) читала антикапіталістичні пасажі "золотій" каліфорнійський молоді.

На запитання видання про те, чи доречно запрошувати читати дітям лекції чорну расистку, терористку і антисемітку, спікер школи Дженіфер Бісон відповіла, що "вони вивчили її біографію перед запрошенням", однак врешті решт вирішили, що це буде гарним для студентів "вивчити її активізм".

"У неї складна та багатошарова історія" - сказала Бісон - "Проте ми розглядали це як повчальний момент для учнів, які хочуть займатися активізмом, який є головним елементом розвитку нашої громади".

Як добре, що діти міліонерів послухали який поганий капіталізм. Майбутні голівудські селебрітіс та актив Демократичної партії підростає.

​​Правильні слова американського консервативного публіциста та ведучого Бена Шапіро:

«Ті консерватори, котрі продовжують скаржитися на те, що багатьох консерваторів хвилюють культурні війни - «чому б вам не зосередитись більше на політиці?» - не розуміють, що політика зростає з культури. Втратиш культуру - втратиш політику»

Навіть собаки знають, що російським пропагандистам не треба дозволяти говорити

​​Вітаю усіх зі святом Великодня!

В цей день я хотів би навести уривок з проповіді Папи Бендикта XVI, які він виголосив на Великдень 7 квітня 2012 року і яка є вкрай актуальною і сьогодні:

"...Новохрещеним Господь каже: "Fiat lux" - хай буде світло. Новий Божий день - день непорушного життя приходить до нас. З цього дня він тримає вас за руку і ви йдете з ним до світла, до реального життя. З цієї причини рання церква називала хрещення "photismos" - освітлення.

Але чому це так? Темрява яка являє собою реальну загрозу для людства, зрештою, полягає в тому, що воно може бачити і досліджувати матеріальні речі, але не може бачити звідки пішов Всесвіт і куди він рухається, куди рухається наше життя, що таке добро і що таке зло. Темрява, що приховує Бога і затьмарює наші цінності, є справжньою загрозою нашому існуванню і існуванню Всесвіту загалом. Якщо Бог, моральні цінності, різниця між добром і злом лишаються у темряві, то всі інші "світла", котрі дають нам неймовірні технічні можливості, стають не тільки прогресом, але і загрозами, які ставлять наш світ під загрозу. Сьогодні ми можемо освітлити наші міста так яскраво, що зірок на небі стає не видно. Хіба це не образ наших проблем, спричинених сьогоднішньою версією "просвітництва"? Стосовно матеріальних речей, наших знань і технічних досягнень ми досягли значного, але те, що сягає глибше, те, що стосується Бога, питань добра і зла ми вже не можемо визначити. І в такий час, віра, котра є Божим світлом для нас, стає справжнім просвітленням, котре дозволяє відкрити ніш очі на справжнє світло".

Христос Воскрес!