​​Ангела Меркель: ""На мою думку, ми, як Європейський Союз, також повинні прагнути безпосереднього контакту з Росією та російським президентом"...Немає іншого способу вирішити конфлікти",

Президент Франції також вважає, що ЄС треба говорити з РФ "для захисту своїх інтересів".

Державний секретар Великобританії з питань оборони Бен Уоллес заявив, що пан Джонсон зустрінеться з паном Путіним, якщо Росія погодиться на певні речі, такі як припинення незаконної окупації Криму та України.

Британський ляпас Путіну...і Байдену

Те що ми бачили у виконанні Великобританії це був демонстративний та добре підготовлений ляпас Путіну.

На відео кореспондента BBC видно, що британці явно були готові до бою, діяли спокійно і професійно. Тобто ніякої несподіванки не було. І це явно була підготовлена акція, а не "випадковість". Це була демонстративна акція.

Але ж давайте повернемся трохи раніше в часі. Джо Байден їхав на саміт в Женеву, щоб "зробити стосунки з Росією стабільними". Більшість аналітиків кажуть про бажання Байдена перевести протистояння в "кероване". "Кероване" це коли сторони керують протистоянням і не допускають прямих зіткнень, маючи канал вирішення "випадковостей".

Але що таке випадковість? Якби Росія бомбила базу сирійських повстанців, а там в цей час були американські інструктори - це випадковість, яка може призвести до конфлікту. І на цей випадок потрібні канали комунікації, щоб такі конфлікти не переросли у велику війну. Але те, що ми бачили в Чорному морі мало схоже на випадковість, правда ж?

Джо Байден перед зустріччю з Путіним зустрівся з усіма значними партнерами по НАТО. Це була теж свого роду демонстрація - демонстрація того, що Байден буде говорити з Путіним в якості лідера Заходу. Таким чином малось на увазі, що домовленості Байдена з Путіним мають бути рамкою для всіх союзників США.

Проте схоже Лондон явно не давав добро на те, що Байден буде про щось домовлятись з Путіним від його імені. І це було продемонстровано. Байден може хотіти "стабільних і передбачуваних відносин" з Росією. Але не за рахунок інтересів Британії.

Великобританія продемонструвала декілька речей. Перша: Чорне море (і Україна в тому числі) тепер зона інтересів Великобританії і її присутність тут буде відчутна. Друга: Британія не готова до "стабільних" відносин з Росією, принаймні не зараз. Третє: Вашингтон більше не має мандату від імені Британії домовлятись з ким завгодно щодо зон її інтересу.

Для України це чудова новина. Але звісно ж не привід сидіти і чекати "поки шведи виб'ють поляків". Роботи ще дуже багато, в тому числі робота з позбавлення застарілих поглядів минулих років, бо треба окинути свіжим поглядом геополітичні розклади в нашому регіоні.

А це вже попахує державною зрадою. Ну і тупістю звісно.

Жалюгідна спроба зробити щось руками Лукашенка, не думаючи, що Лукашенко союзник Росії, злякавшись щось зробити самому і прикриває це «суб’єктністю».

Пане Зеленський, боягузи, лузери і слабаки ще ніколи не ставали «суб’єктними».

​​Суб'єктний ти наш 🤡

​​Країни Балтії та Польща виступили проти запрошення Путіна на саміт ЄС, яке просувають Франція та Німеччина.

Не секрет, що Росія використовує свої етнічні регіони для зовнішньополітичних цілей.

Наприклад, Рамзан Кадиров відповідає за зв'язки Росії з Саудівською Аравією та ОАЄ. І в цьому плані Кадиров важливий для Кремля не тільки як чинник, який утримує лояльну до Кремля владу в регіоні, але і як зовнішньополітичний актор. І це звісно ще більше збільшує статус Кадирова, адже зрозуміло, що хоч Рамзан Кадиров за посадою такий же голова республіки, як і Артур Парфьончіков голова Карельської республіки, але ж фактично їх вага дуже різна в системі російської влади.

Але якщо Чечня фактично курує відносини з Перською затокою, Татарстан відповідає за "турецький напрямок". І там зв'язки дуже вагомі, адже лише факт. що Туреччина інвестувала 2 млрд доларів в Татарстан минулого року, красномовний. І таким чином Рустам Мінніханов, який вже десять років президент Татарстану, також не сірий бюрократ в системі відносин.

Я звісно не думаю, що в найближчі часи Кадиров чи Манніханов спробують якимсь чином дозволити собі "свободу від Кремля". І безумовно, що Кремль використовує Чечню і Татарстан в своїх інтересах, а великі статки лідерів цих регіонів залежать від Кремля. Проте все може змінитись, і там де ще вчора Кремль бачив перемогу своїх інтересів, в довгостроковій перспективі може виявитися, що інші теж використовували свої переваги.

Цікаво те, що навіть в ультра-централізованій Росії іноземні країни вже формують свої "центри впливу" в російських регіонах. І варто лише кремлівській конструкції дати слабину, як Сирія може виявитися дитячим садком в порівнянні з тим, що може чекати Росію.

Американське видання "National Interest" росіяни давно викупили з потрохами і там навіть Путін писав статті, а російські "експерти" типу Треніна там постійно сидять.

Проте варто звернути увагу на іншого персонажа - Теда Гелена Карпентера, який відповідає за зовнішню політику в Інституті Катона і постійно пише статті для цьог овидання. Карпентер пише постійно, що Україну не треба підтримувати, бо вона "авторитарна" та "корумпована", та нещодавно написав, що це виявляється "НАТО провокує Росію" і США потрібно визнати "зони інтересів Росії".

Ще раз наголошую, що це один з головних "експертів" Інституту Катона по зовнішній політиці, був директором та віце-президентом по зовншіній політиці в Інституті.

І тут виглядає цікавим звільнення Андрія Іларіонова. Можна по різному до нього відноситись, проте його оголосили "російським шпигуном", бо він "Байдена не підтримав" і сумнівався у чесності виборів. Це була звісно "кремлівська спецоперація", як розповідають усілякі псевдо-великі шпигуни типу "майора Швеця".

Проте те, що явний російський агент спокійно визначає зовнішьнополітичну позицію Інституа Катона чомусь лібертаріанських "патріотів" ніяк не турбує. То може ситуація з Іларіоновим виглядає трохи інакше - фактично там позбавились єдиної людини, яка дотримувалась іншої позиції ніж Карпентер?

Інститут Катона в моїх очах зник як явище. Ганебна шарашкіна контора.

​​Подоляк з сказав, що "операцію по вагнерівцям придумали в Росії"

​​Якесь чергове російське патякало виступило про "Епічне фіаско провокації британського есмінця".

Звісно, ніщо так не може свідчити про "епічне британське фіаско", як істерика російських посадовців, яка триває третій день 😁

​​Мілітарний Борис

​​Суб'єктність, яку оголосив наш президент, швидко скінчилась, коли ми вирішили прогнутись під китайських комуняк.

"Страшна" загроза припинити постачання китайського шмурдяку під виглядом "вакцини". А не треба взагалі було ввозити цей шмурдяк в Україну.

Лягати під китайських комуняк це ганьба, бо хороший комуніст - це мертвий комуніст.

​​Як я і передбачав, рішення про прохід британського есмінця коло Криму приймало вище керівництво Великобританії.

За інформацією Daily Telegraph, на цьому настоював міністр оборони Бен Воллес, проте міністр закордонних справ Домінік Рааб був проти. Остаточне рішення прийняв Борис Джонсон.

Також британський експерт Марк Галлеоті сказав, що "ідеться також про геополітичні амбіції Великої Британії, зокрема її прагнення "продемонструвати після брекзиту, що якщо Америка повернулася, то і Британія теж".

Тобто схоже на те, що і я писав нещодавно.

Міністр охорони здоров‘я Великобританії Мет Хенкок пішов у відставку після скандалу в ЗМІ.

Суть скандалу в тому, що видання The Sun опублікувало відео як він цілується з коханкою, своєю помічницею, хоча він одружений і має дітей.

Так йому і треба, бо сімейні цінності Uber Alles.

Замість горе- казанови новим міністром буде Саджид Давід.

​​Німеччина: збирається провести вибори в Бундестаг

Зеленський: - Маю декілька питань...

"Секретні документи" на автобусній зупинці

BBC заявило, що "знайшло на автобусній зупинці" секретні урядові документи, які там "хтось забув".

Із "секретних документів" витікає, що Великобританія готувалась до жорсткої відповіді від Росії, проходячи повз Крим, а зброя та гелікоптери були заховані в ангарі на поготові до можливого бою. Цей крок мав дати можливості збільшення кооперації з українським урядом і Великобританія публічно продемонструє, що визнає ці води українськими.

Також із документів слідує, що Великобританія планує залишити свою присутність в Афганістані після виходу США.

Аналіз цих "секретних документів" свідчить, що секретність в них така собі і їх оприлюднення ніякої шкоди для безпеки Великобританії не несе. Більше схоже на сигнал самого британського уряду, що вони налаштовані серйозно.

Тому роблю висновок, що ці "забуті на автобусній зупинці документи" скоріше за все були спеціально оприлюднені британським урядом. Є варіант, що це зробила іноземна розвідка (скажімо російська, хоча не тільки і вона могла), але не бачу, що вони з цього виграють, адже російська історія про "переляканих британців" спростовується, а Британії навпаки цей витік вигідний, бо показує м'язи, ще й натякає про те, що Британія хоче лишатися там, звідки йдуть американці.

​​Турки розігнали гей-парад, посилаючись на порушення марширувальниками ковідних обмежень 😁

Дуже красивий тролінг прогресивної спільноти

"Залиште Угорщину в спокої" - месседж голандців прем'єру Рютте

В той час, як прем'єр Нідерландів Рютте оголосив хрестовий похід прот Угорщини, разом з Німеччиною, за начебто "гомофобний закон" проти ЛГБТ-пропаганди в школах (все правильно зробили), найбільша газета Нідерландів De Telegraaf написала "Залиште Угорщину в спокої".

Газета опитала своїх читачів і 60% сказали, що угорський закон є внутрішньої справою Угрорщини і що ЄС, а тим паче Нідерланди, не мають права лізти в ці справи.

Думки щодо самого закону розділились: 45% вважають, що цей закон "підриває демократичні підвалини суспільства", в той час як 44% не вбачають нічого "не демократичного" в угорському законі.

Також газета звертає увагу на лицемір'я голандських урядовців та селебріті. "Чи в знак протесту збірна Нідерландів по футболу буде бойкотувати ЧМ-2022 в Катарі, де у геїв взагалі немає ніяких прав?". Я думаю ми знаємо відповідь на це питання. І прем'єр Рютте не бути трясти кулачком перед шейхом Аль Тані, як він тряс ним перед Орбаном. Бо у Катара є гроші.

А на Угорщині можна відриватись, бо що вона їм зробить?

​​Другий тур регіональних виборів у Франції засвідчив поразку Ле Пен та Макрона

Вірогідні майбутні головні конкуренти на президентських виборах у Франції Еманюель Макрон та про-російська націонал-соціалістка Марін Ле Пен зазнали нищівної поразки на регіональних виборах, не здобувши перемогу в жодному регіоні.

Не дивлячись на те, що Макрон послав міністрів в тур по регіонах задля агітації за свою партію En Marche, а Ле Пен каталася по країні з агітацією за свою партію Rassemblement national, другий тур був холодним душем для обох.

По регіонам перемогу здобули:

Бретань - Лоїк Шене-Жирар, Соціалістична партія.

Нормандія - Ерве Морен, партія Союз демократів та незалежних (правоцентристи).

Нова Аквітаня - Ален Руссе, Соціалістична партія.

Пеї-де-ла-Луар - Крістель Морансе, партія "Республіканці" (правоцентристи).

О-де-Франс - Ксавьє Бертран, партія "Республіканці" (правоцентристи).

Іль-де-Франс - Валері Пекресс, партія "Республіканці" (правоцентристи).

Центр-Долина Луари - Франсуа Бонно, партія "Союз лівих та екологістів".

Гранд Ест - Жан Ротнер, Соціалістична партія.

Бургундія-Франш-Конте - Марі-Гіта Дюфе, партія "Разноманітні ліві".

Овернь-Рона-Альпи - Лорен Вокез, партія "Республіканці" (правоцентристи).

Оксітанія - Кароль Дельга, партія "Союз лівих та екологістів".

Прованс-Альпи-Лазурне узбережжя - Рено Мусельє, партія "Республіканці" (правоцентристи).

Корсика - Жиль Симеоні, партія "За Корсику", партія поміркованих сепаратистів та автономістів.

Після першого туру було зрозуміло, що партія Макрона жодний регіон не візьме, проте у Ле Пен були шанси взяти хоча б один, адже в першому турі вони здобули перемогу в регіоні Прованс-Альпи-Лазурне узбережжя, де вони почувають себе найсильніше, проте в другому турі перемогу здобули правоцентристи.

Тепер головне питання, чи зможе хтось третій втрутитись в президентську гонку в світлі цих результатів. Найбільш вірогідним кандидатом, який може кинути виклик і Макрону, і Ле Пен, є Ксав'є Бертран з "Республіканців", котрий був міністром праці та міністром охорони здоров'я під час президентства Ніколя Саркозі.

У Бертрана є непогані шанси проти Макрона у другому турі, проте є проблеми з виходом у нього, а Макрон тільки і мріє про вихід у другий тур з Ле Пен (вона як Бойко в Україні). Тому Макрону треба будь що топити Бертрана і сподіватись, що рейтинги Ле Пен не будуть падати й надалі.

​​Як тут не згадати класику)