Twitter на захисті "вагітних чоловіків"

Twitter забанив іспанського депутата від правої партії Vox Франсіско Контрераса за слова, що чоловік не може бути вагітним.

Контрерас опублікував посилання на статтю, де вказувалось, що "трансгендерний чоловік завагітнів", на що Контрерас прокоментував: "Чоловік не може завагітніти. У нього немає матки та яйцеклітин".

За це Контрерас був відправлений в бан за "порушення правил".

"Ми не будемо поступатись, тому що Twitter нав'язує перекручений та антропологічно хибний світогляд. Ми будемо продовжувати казати правду про людську природу. Біологічну істину не можна клеймити "хейтспітчем". Це біологія, а не ненависть" - заявив Контрерас.

Я приєднуюсь до пана Контрераса і в цей день боротьби проти лгбтфьацтділттцузщауц-фобії хочу заявити: чоловік не може завагітніти. А ось порушення психіки бувають. Навіть у модераторів Твіттера.

​​Чому виселяють арабів в Ізраїлі?

Багато коментаторів, особливо лівого толку, розповідає, що причиною арабських заворушень є те, що арабів виселили "з їх домівок" в кварталі Шейх Джаррах, де "вони мешкали століттями". Теза про "апартеїд в Ізраїлі" ґрунтується на цих тезах - жили собі араби тисячу років, пришли євреї і вигнали їх з домівок.

Проте це просто брехня. Ситуація із Шейх Джаррах ось в чому.

У 1875 році євреї купили землю в кварталі, який для арабів носить назву Шейх Джаррах. Купили вони її не у якихось "кафірів-колонізаторів", а у султана Оттоманської імперії, який видав право власності на ці землі єврейській общині. У 1890 році був забудований квартал - Шимон а-Цадик, де жили євреї.

Право власності на ці землі згодом підтвердила і Великобританія.

Після війни за незалежність у 1948 році, коли ці землі окупувала Йорданія, вона конфіскувала їх і передала їх у відання так званого "Опікуна ворожої власності", тобто фактично у державну власність. На цих землях Йорданія побудувала будинки для арабських біженців і вселила їх туди. Проте, ніяких прав власності Йорданія їм не надала. Вона здала їм ці землі в оренду, а мешканці платили Йорданії орендну плату.

Після Шестиденної війни, коли Ізраїль відвоював ці землі, там був прийнятий закон про гарантування права власності, за яким колишні власники мали право відсудити землі, що були відібрані внаслідок окупації, тією ж Йорданією.

Суди тягнулись роками, сторони надавали свої докази, причому суди, при розгляді справи, керувались чотирма різними правовими системами - законодавством Оттоманської імперії, законодавством Британської імперії, Ізраїлю і навіть законодавством Йорданії.

Кінець кінцем судами було прийнято по-суті соломонове рішення - за власниками визнавалось "пріоритетне право орендодавця". Таким чином ніхто не виселяв арабів - їх просто змусили платити орендну плату власниками землі.

Але араби відмовились платити. І тому, останнє рішення щодо виселення в Шейх Джаррах стосувалось не того, що "виселили арабів і всилили євреїв", а їх виселяли рішенням суду через несплату орендної плати.

Я розумію, що більшості ліваків, усіляким БЛМам, Гретам Тунберг, Окасіо-Кортес та іншій мерзоті, на права власності глибоко плювати, тому вони тільки раді, коли якісь сквоттери живуть на чужій землі і не платять орендної плати. Але факт в тому, що це питання не про "апартеїд", а про права власності, які захистив ізраїльський суд.

Захисникам арабів цікаво було б задати питання: в Ізраїлі суди тягнулись десятками років, розглядались якісь сиві папери оттоманського султана 200-х річної давнини, а чи можливо таке було б в Секторі Газа чи в Рамаллі? Тобто суд, який вислуховує аргументи сторін, триває з десяток років, вуличні протести під судом і т.д. Чи може якісь вояки з "Ісламського джихаду" там просто увірвались би з автоматами в дім і виселили будь-кого в ім'я Аллаха? Я думаю питання риторичне.

Ердоган готовий відмовитись від принципу двох держав?

Доволі цікаву заяву зробив президент Туреччини Ердоган. Він, між гриманням прокльонами в адрес Ізраїлю, запропонував створення нового врядування в Єрусалимі комісією з представників трьох релігій.

Цікавість цієї заяви в тому, що це змінює так звану "міжнародно прийнятну" формулу двох держав для двох народів (бо частина Єрусалиму за нею належить до міфічної Арабської держави, яка так і не була створена). І це показує, що цікавить Туреччину ніяк не "бідний арабський нарід", а просування геополітичних інтересів Анкари в регіоні.

Безумовно така ідея красива тільки на папері. Бо ж можна створити якусь комісію, куди увійдуть муфтій, раввин і папський прелат, проте питання головне в тому, яка військова сила буде підтримувати це правління. Безумовно Туреччина бачить свої війська, але я думаю і серед мусульманського світу буде достатньо тих, кому ця ідея буде не до вподоби і питання часу лише, коли про-іранський ХАМАС почне підривати турецьких військових. Який контингент "різноконфесіональний" ввести в Єрусалим, щоб він підтримав нову адміністрацію і не перебив один одного? Я думаю зрозуміло, що це утопія.

До речі, схожа спроба була в іншому місті - в Лівані. Адже країну створили як державу, якої правили б органи, складені рівнозначно х християн, суннітів та шиїтів. І хто це зруйнував? А я нагадаю. Зруйнували це араби з Палестини (так звані "палестинські біженці), яких вигнав король Йорданії з країни за спробу перевороту, які осіли в Лівані на вимогу Єгипту та Сирії і почали там громадянську війну і різанину християнського населення. До речі, багато хто забуває, що в свій час Ізраїль єдина країна не тільки регіону, а і світу, яка реально підтримала ліванських християн з Катаїб і їх війну проти арабських терористів.

Тому, такий Єрусалим чекає доля Лівану, який вже по-суті перетворився на failed state, завдяки палестинським арабам, Сирії та Ірану.

Але в заяві Ердогана цікаво ось що - фактично це перший з лідерів ісламського світу з часів короля Йорданії Хуссейна І (який оголосив, що Йорданія і є тою самою "Арабською державою" з документів ООН, але це визнала тільки Великобританія), який публічно дав зрозуміти, що готовий переглянути формулу "дві держави для двох народів", яка давно вже показала свою нежиттєздантість, але яку юзають бо нічого нового вигадати не можуть. Та й не хотят. Це як Мінські домовленості.

Звісно є питання наскільки в Ердогана в цьому регіоні є потуга пред'являти якісь претензії для переформатування ситуації в регіоні. Але судячи з усього між рядками, Ердоган дає зрозуміти, що він може бути більш гнучким ніж інші.

​​Великобританія починає боротьбу за інклюзивність або нові удари Бориса в культурній війні

Культурні війни в Британії тривають і кабінет Джонсона, здобувши підтримку на виборах, пішов у наступ.

Міністр культури Олівер Дауден заявив, що культурна політика в Британії занадто екслюзивна і керується виключно прогресистською елітою Лондона і деяких інших великих міст типу Ліверпуля з woke поглядами.

Дауден змінює порядок формування Консультативної ради з історичної спадщини, щоб в раді були представлені не тільки хіпстери зі столиці, а і представники з усієї Британії.

"Музеї на інші культурні установи мають бути незалежними, але ця незалежність має бути в обидві сторони. Інститути спадщини мають бути незалежними від втручання уряду, але вони мають також мати мужність протистояти політичним примхам та галасливим рухам. Як національні інститути, організації, що займаються спадщиною повинні враховувати погляди всієї нації - людей, для яких вони були створені і за податки яких вони утримуються. Ось чому, я хочу переконатись, що їх склад різноманітний, а не керується виключно людьми зі столичних бульбашок" - заявив Дауден.

Інший удар по прогресистам завдав міністр житлово-комунального господарства Британії Роберт Дженрік. Він змінює правила забудови і тепер кожна будівля зобов'язання мати окремі жіночі та чоловічі туалети. Це пов'язано з тим, що багато будівель, слідуючи прогресистській політиці, почали будувати в себе "гендерно-нейтральні вбиральні". Наприклад такі вбиральні встановлені в офісі лівацького BBC.

Поки що дії Бориса Джонсона та його кабінету, який схоже зрозумів, що головна арена боротьби сьогодні це культурна площина, вселяють оптимізм. Сподіваюсь вони не зупиняться на цьому.

Джерело - газета Times за 17 травня

Демографія більше не доля. І для британських лівих також

Ветеран Лейбористської партії, друг і соратник Тоні Блера, Тревор Вільямс написав колонку в The Times про те, що британські ліві не роблять висновків зі своїх поразок останніх років.

В своїй статті Вільямс фактично повторює тези Тоні Блера, які той нещодавно виклав в статті для New Statesman.

На думку Вільямса та Блера, лейбористи мають провальну економічну програму, змістивши її дуже вліво, а вона користується популярністю тільки у студентів, але аж ніяк не у більшості громадян. У лейбористів немає позитивної програми у світлі технологічних змін в суспільстві. А також лейбористи просувають ультра-ліву політику ідентичності та cancel culture, яка також не популярна ніде, окрім студентських гуртожитків.

Але Вільямс звертає увагу на ще один фактор, на який не вказав Блер - демографія. Я багато разів писав, що це ліва альфа і омега - демографія це доля, тобто збільшення не білого населення буде все більше скріплювати владу лівих партій і фактично перетворить державу на однопартійну.

Проте, як відмічає Вільямс тут проблема. Як пише Вільямс, на останніх виборах мера Лондона, очікувалось, що лейборист Садік Хан отримає дуже впевнену перемогу, але її не сталося. І в той час як мусульмани масово проголосували за Хана, Бейлі, представник консервативної партії, несподівано вперше в історії переміг у західному Лондоні. Річ у тім, що у західному Лондоні мешкає багато індусів та сикхів.

І хоч це не допомогло Бейлі перемогти, "коаліція меншин" для лейбористів розпалася. Так їх підтримують мусульмани, але їх вже не підтримують індуси та сикхи.

Студенти виростуть. Частина з них залишиться ідіотами і вступить в Лейбористську партію або до Зелених, а частина заробить грошей і переїде в передмістя. І лейбористи їх втратять.

Лейбористи втратили робочий клас, тепер втрачають частину меншин. Чи можна виграти вибори завдяки коаліції мусульман, студентів та творчих особистостей з Лондону? Певно ні.

Те саме відбувається і США, де ліві б'ють на сполох через те, що підтримка правих з боку темношкірих та латино зростає і політика "заміни" чи то так "розбавлення" населення мігрантами не дає тих результатів, на які вони очікували. Так, вони ще тримаються на плаву, але до безроздільної влади схоже дуже далеко.

Іран фактично зайняв сторону Вірменії

На фоні чергового загострення між Азербайджаном та Вірменією з приводу кордонів, Іран вустами Голови комітету з національної безпеки Моджтаба Зоннура, оголосив підтримку Вірменії і застеріг Азербайджан від будь-яких дій.

"Якщо хтось хоче забрати частину території і піддати змінам наши кордони, тобто у нас на цьому тлі з'явиться новий сусід, то для нас це неприйнятно. Існуючи кордони між Вірменією та Азербайджаном мають бути захищені та повністю збережені" - заявив Зоннур.

Така жорстка заява, тим паче враховуючи, що йдеться не про кордони Вірменії, а про спір навколо лінії кордону, свідчить, що Іран фактично встав на сторону Вірменії. Таким чином в стратегічному для Туреччини регіоні формується альянс Росія-Вірменія-Іран, направлена проти союзного Азербайджану.

Більш того, варто зазначити, що у Грузії почалися сутички у Дманісі між азербайдажнцями та ванами. Цей регіон Грузії населений переважно азербайджанцями та вихідцями зі Сванетії, між якими почались етнічні сутички.

Це може вдарити по відносинам по лінії Грузія-Азербайджан-Туреччина, тому схоже на спецоперацію іноземних гравців.

В той час як Туреччина плаче по іранським бойовикам в Секторі Газа, в її стратегічному регіоні Іран починає анти-турецьку гру.

Байден збирається послабити санкції на Північний потік-2

Як стало відомо виданню Axios Байден збирається послабити санкції щодо компанії, яка будує Північний потік-2 та її генерального директора.

Джерела повідомляють, що Держдеп направить в Конгрес звіт щодо компаній, які будують Північній потік-2. В звіті буде вказана і компанія Nord Stream 2 AG, яка будує потік та її директор - колишній агент Штазі та близький друг Путіна Матіас Варніг, проте Держдеп відмовиться від санкцій щодо них, посилаючись на національні інтереси. Натомість Держдеп запропонує накласти санкції проти декількох російських кораблів (🤣 ).

Чиновники, близькі до адміністрації Байдена, повідомили, що в адміністрації дійшли до висновку, що єдиний спосіб зупинити будівництво накласти санкції на кінцевих споживачів газу, але Байден і його адміністрація не хочуть псувати відносини з Німеччиною.

Закликаю наших фейсбук блогерів провести чергову акцію "Дякую, пане президент, Джо Байден". Кінець кінцем позбулися того агента Трампа.

А якщо серйозно, то ця ситуація, коли накладаються санкції на якість російські корита (а вони ще кулачком по столу постучать, які вони войовничі), але оминають контору, яка будує - це просто ідеальна ілюстрація нинішньої американської адміністрації - імпотентність та лицемірство в одному флаконі.

Поки економікою України керують такі як Мілованов та Гетьманцев ніякого економічного дива не буде

Тимофій Мілованов та Данило Гетьманцев це власне ілюстрація тої дихотомії, між якою коливається економічна думка в Україні. Гетьманцев - типовий совок, Мілованов - типовий "младореформатор". Обидва ведуть економіку в прірву.

Останні вислови Мілованова з приводу регулювання цін на паливо ілюструють, який бордель панує в українському економічному мисленні - це приклад "мальчіка-реформатора", відірваного від реалій української економіки, який наслухався лекцій в Пітсбурзі від таких же відірваних від життя теоретиків.

Державне регулювання є всюди, кажуть нам Мілованови та Гетьманцеви. Часто в інтернетах я чув навіть посилання на Південну Корею, як приклад. Ось там же відбулося диво, а Пак Чон Хі щось там регулював.

Регулювання заради регулювання це маячня. Не менша маячня це регулювання заради конкуренції, про що пише Мілованов. Біда в тому, що всі ці регулятори не мають навіть мети ніякого регулювання, окрім отримання короткострокових політичних результатів. "Ми знизили ціни на бензин. Нарід радіє" - ось і увесь їх план.

Я не якийсь експерт, але трохи знаю, що відбувалося в Південній Кореї в 60-70-ті роки. Парадокс в тому, що якщо уряд Кореї щось і регулював, то робив це не для "зниження цін для населення", а навпаки - для збільшення цін.

В Кореї в 60-ті роки ціни на автомобілі корейського виробництва були захмарні і мало хто міг їх собі дозволити. А чому? Тому що уряд Пак Чон ХІ встановив мінімальні ціни автомобілі. Мінімальні, а не максимальні. Чому? Щоб концерни типу Хюндай чи Деу нарощували капітал для подальшого інвестування в свої підприємства. Бо інтересом корейського уряду була не "дешевизна для наріду", а розвиток промисловості.

Ви можете логічно запитати, але навіщо це робити, адже чим дешевше авто, тим би виграли виробники (за рахунок збільшення продажів)? По-перше були дуже дешеві автомобілі і це були невеликі пікапи для фермерів. Ідея була в тому, щоб за рахунок ціни седанів для міських жителів фактично забезпечити фермерів дешевим транспортом для розвитку фермерства. По-друге, такі гіганти як Хюндай, були конгломератами (чеболями), котрі окрім машинобудуванням займалися іншими галузями - кораблебудівництвом, житловим будівництвом і т.д. і тому це дозволяло перерозподіляти капітал тому ж Хюндаю між іншими галузями, бо ідея уряду була розвинути масштабно промисловість у всіх секторах, а не зосередитись на якійсь одній. По-третє, Пак Чон Хі вимагав від компаній експортної дисципліни - тобто компанії які нарощували експорт були в фаворі, компанії, що програвали конкуренцію на міжнародному ринку просто насильно приєднувались до успішних компаній, типу Хюндая чи Деу (а Деу потім саму насильно ліквідували). Часто ціни корейських авто на зовнішньому ринку були дешевші ніж на внутрішньому.

У корейської влади була мета і бачення і полягала вона в індустріалізації країни і виведення корейських компаній на міжнародний ринок з конкурентними продуктами. Це все супроводжувалось захмарною корупцією і монополізацією багатьох сфер. Але це розглядалось як побічні і допустимі явища.

І річ не в тім, щоб повторити досвід Кореї, я це не пропоную, та й це не можливо в нашій реаліях. Хоча я звісно є прихильником якраз індустріалізації і нарощування промислового потенціалу, на відміну від популярних зараз байок, що ми тут чи то "аграрну імперію побудуємо", чи то "силіковнову долину" з трьох айтішніків.

Річ у тім, що у таких як Мілованов та Гетьманцев немає ніякого бачення, окрім як назбирати побільше податків в бюджет чи то знизити ціни заради політичних балів. Вони гроблять українській бізнес, розповідають нам байки про конкуренцію, "надприбутки" компаній чи корупцію, розповіді про яку вже в печінках сидять.

Це все схоже ніяк не на Корею чи на "Європу", це схоже на Філіпіни. І результат буде такий самий.

Зеленський не винен в зупинці санкцій щодо Північного потоку-2. Винна некомпетентна та слабка адміністрація Байдена

У прихильників "святого Байдена" нова відмазка свого президента (ну вони ж йому постійно дякують) - начебто в зупинці санкційного тиску на Північній потік-2 винен Зеленський, бо змінив керівництво Нафтогазу.

Це дурна позиція, вже не кажучи, що має аромат типового зрадойобства, який так клеймили ті, хто зараз запускає цю тухлу тезу.

Те що так буде, було зрозуміло давно і це повністю лягає в канву дій адміністрації Джо. Навіть якби байденофіли протягнули в керівництво Нафтогазу Хантера Байдена (даю ідею - вимагайте призначити Хантера головою Нафтогазу), це б нічого не змінило. Політика Байдена не могла бути нічим інакшим, ніж продовженням політики Обами по умиротворенню агресорів всіх мастей, більш того, з часів Обами крайне ліве крило партії, а це пацифісти-ліваки, котрі не те, що Україну не люблять, а і саме США ненавидять, стало ще більш впливовим, тому Байдену доведеться ще більше звертати увагу на цих людей.

Не можна посадити в той самий кабінет всіх тих самих людей (Саллівана, Нуланд, Блінкена і т.д.) і очікувати, що щось зміниться. Це нонсенс, на який здатні тільки українські байденофіли.

Але зверніть увагу, що навіть за їх логікою, дії Байдена все одно некомпетентні. Адже якщо Білий дім вбачає в Москві загрозу своїм інтересам (а з їх слів Путін ледь не особистий ворог Байдена), то логіка "на зло Зеленському впустимо Росію ще більше в Європу" нагадує принцип "на зло матері відморожу вуха". Ідіотизм.

Якщо Байден "карає" Зеленського, то за що він карає поляків, які так само категорично проти? За нелюбов до ЛГБТ (чи скільки там зараз букв в них)? (До речі даю нашим лібералам версію).

Це все нонсенс, звісно. Зеленський ні в чому не винен. Байден з самого початку зраджує своїх союзників. Він зрадив Саудівську Аравію, він зрадив Туреччину, він зрадив Ізраїль. Тепер він зраджує Україну, Польщу, прибалтів. Він слабкий і йде на поступки, а його вороги (вірніше не його, а вороги Америки) такі як Росія, Китай чи Іран цим користуються.

Виправдання своїх зрад можна знайти безліч: в Саудівській Аравії немає демократії і пропагандиста Хашоггі вбили. В Туреччині у Ердогана авторитарні замашки і він закуповує озброєння в Росії (причому чомусь в бік Німеччини за співпрацю з Росією байденівські стріли не летять), В Ізраїлі Нетаньяху занадто правий і непропорційно відповідає арабам. В Україні корупція і зняли Коболєва. В Польщі не шанують криптомарксистські організації ЛГБТ. Відмовок безліч. Але це все, звісно, трьоп.

Зеленський, якого я не люблю і владу якого я критикував (наприклад в попередньому пості), в питанні останніх кроків зі зближення з Туреччиною та Великобританією все робить вірно. Там немає ще якогось стратегічного мислення, скоріш якісь емоційні і часто не дуже змістовні кроки, радше на рівні відчуттів. Але це більш прийнятно, ніж той трьоп, який просувають тут активісти -байденофіли, які заглядають в рот нинішній адміністрації США і готові виправдати любу дічь, яку робить неадекватна команда з Вашингтону.

Тому я тут повністю підтримую нашого президента, а не вашингтонського.

Байден тисне на Ізраїль і оспівує антисемітів

Як повідомляє New York Post, адміністрація тисне на уряд Ізраїлю, щоб той припинив бомбардування арабських терористів в Секторі Газа.

Як повідомляє інше видання Politico, раніше саме тиск адміністрації Байдена змусив Ізраїль відмовитись від проведення наземної операції в Секторі Газа.

Нагадує як Обама з Байденом тиснули на Україну, щоб ми не чинили спротив російським військам в Криму. Зараз адміністрація Байдена заважає Ізраїлю забезпечувати безпеку своїй державі.

В цей час, сонько Джо співає елегії Рашиді Тлайб, конгресмену від Демократичної партії, яка відома антисемітськими випадами та закликає накласти санкції на Ізраїль.

Байден в своїй промові вчора сказав:

"Рашид (він дійсно переплутав її ім'я, назвавши Рашидом, а не Рашидою, деменція, що поробиш?) Тлайб - де Рашид? Ось, що я тобі скажу Рашид, я поважаю твій інтелект, захоплююсь твоєю пристрастю і захоплююсь твоєю турботою про таку кількість людей. Від усього серця я молюся, щоб у твоєї бабусі і твоєї сім'ї все було добре і обіцяю тобі, що зроблю все, щоб вони опинились на Західному березі. Ти боєць і дякувати Богу, що ти боєць".

"Боєць" Рашида відома тим, що писала в Твіттері лозунг "Від річки до моря - Палестина буде свободною" (From the river to the sea, Palestine will be free) - це лозунг арабських ісламістів і значить прямо, що Ізраїль буде знищений.

Певно Байдену подобається така "боротьба". Якщо там взагалі ще лишилися якісь проблиски свідомості.

​​Сенатор республіканець від Техасу Тед Круз написав в Твіттері щодо зняття санкцій з Північного потоку-2:

«Приголомшливо. Всупереч американському законодавству, Байден активно допомагає Путіну збудувати його трубу.

Об‘єктивно кажучи, адміністраціїя Байдена буде найбільш про-російською адміністрацією сучасності».

Адміністрація Байдена не зупиняється і зраджує чергового союзника

В той час, як між ЄС та Великобританією продовжується спір щодо "ірландського протоколу" (фактично ЄС хоче, щоб Лондон не контролював свої кордони в Північній Ірландії), на сторону Брюсселя встали США, які заявили, вустами демократа Боба Менендеса, що умовою угоди про вільну торгівлю між країнами буде повна імплементація ірландського протоколу.

Замість того, щоб підтримати свого давнього союзника, Вашингтон встає на бік брюссельської бюрократії.

Дуже сподіваюсь, що Борис Джонсон не піддасться тиску і зосередиться на інших напрямах британської політики, а саме на економічних угодах з Австралією та Індією. Суверінет над Північною Ірландією має бути відновлений будь що. І ніякі Байдени не повинні братись до уваги.

Альянс Росія-Вірменія-Іран укріплюється, починається боротьба за вплив на Грузію

Вірменія та Іран остаточно погодили проект коридору "Перська затока - Чорне море", в якому будуть брати участь також Грузія, Болгарія, Греція.

На зустрічі між міністром доріг та будівниитва Ірану Мохаммадом Есламі та послом Вірменії Арташесом Туманяном сторони навіть визнали, що цей проект буде носити "безпековий характер".

На фоні цих домовленостей, з'явилася інформація і про візит до Вірменії групи іранських військових для "посилення військово технічного-співробітництва".

Безумовно зараз завданням вісі Росія-Іран-Вірменія є відірвати Грузію від Азербайджану та Туреччини. Як відомо нинішня грузинська влада схильна "прислухатись" до думки Москви. Також не треба відкидати того факту, що в грузинський еліті є великий вплив французів (президента Грузії Саломе Зурабішвілі в Грузії навіть називають "головою французької партії"), які теж про-вірменські і про-іранські налаштовані.

Перепоною для таких альянсів безумовно слугує той факт, що Москва анексувала території Грузії і вбивала грузин. Саме тому, певно, і вибухнули етнічні сутички і Дманісі між азербайджанцями та сванами, адже етнічний конфлікт разом з такими "економічними" проектами здатен серйозно охолодити відносини між Тбілісі і Баку, а значить і між Тбілісі та Анкарою. Тим паче, якщо Москва залишиться за кулісами цих проектів і не буде дуже відсвічувати.

У Туреччини серйозні проблеми на Південному Кавказі. І замість того, щоб підігрувати іранським нарративам на Близькому сході, Анкарі треба терміново вчиняти кроки в цьому регіоні і зупиняти експансію Ірану.

​​Вова, ми тут такого не носимо

Сенатор Тед Круз: "Байден у ліжку з ворогами Америки"

Сенатор Тед Круз, один з авторів закону про санкції проти Північного потоку-2, прокоментував в ефірі каналу Fox News дії Байдена по зняттю санкцій.

"Сумно, але я не можу цього пояснити. Це абсолютне безумство те, що роблять Джо Байден і Камала Харріс.

В перший же день свого перебування у офісі, Байден зупинив будівництво трубопроводу Keystone. Він знищив 11 тисяч робочих місць, високооплачуваних робочих місць, в тому числі 8 тисяч профспілкових робочих місць.

Потім Байден дозволив російським хакерам зламати Colonial Pipelines, який постачає газ на Східному побережжі. Він нічого не зробив, щоб захистити його. Він сидів, поки вони платили викуп хакерам.

І тепер він нагороджує Росію за те, що російські хакери закрили основний інфраструктурний трубопровід на Східному узбережжі, тим, що сьогодні підписав відмову від санкцій, фактично даючи зелене світло трубопроводу Північний потік-2, трубопроводу з Росії до Німеччини.

Конгрес двічі приймав двопартійний закон про санкції, щоб зупинити будівництво цього трубопроводу. Я автор цих санкцій. Ми його зупинили. Рік він був закритий. Це була купа металобрухту на дні океану. Путін відновив його будівництво лише після того, як обрали Байдена. Сьогодні він підписав відмову від санкцій.

Джо Байден вирішив, що трубопроводи в Америці це погано. Робочі місця в Америці - це погано. Трубопроводи в Росії це добре. Робочі місця в Росії - це добре.

І це однозначно боягузтво. Це ідіотизм. Через чотири місяці при владі, Джо Байден лягає в ліжко з Путіним та іншими ворогами Америки. Це не має жодного сенсу".

​​Розвінчуємо фальшивку

Якась навала останнім часом інтернет-фальшивок, які виходять в офіційні кола. Так Путін нещодавно повідомив стару байку про начебто слова Мадлен Олбрайт про Сибір, яку та ніколи не казала і там взагалі безумна історія про чекістів, які читали її думки.

Іншим відмітився Мевлют Чавушоглу, який з трибуни ООН показав інтернет-мем, про те як Палестина втрачала землі. Це дуже популярний мем і його дуже люблять прихильники арабів. Але пан Чавушоглу, досвідчений дипломат (вже 6 років міністр закордонних справ), більш того я би сказав навіть інтелектуал, який закінчив престижні університети США та Британії, володіє мінімум трьома мова (в т.ч. і складною японською) і я просто не вірю, що він не знає фейковості цієї картинки.

Але полишимо пана Чавушоглу і його не дуже джентльменську поведінку в цьому питанні, а зосередимось на картинці, бо багато приймають цю ілюстрацію за чисту монету.

Отже, перше фото: ми бачимо начебто землі Палестини (зелений) і єврейські землі у 1947 році. Проте це фейк. Річ у тім, що білим виділені приватні землі євреїв, а зеленим державні землі, які належали не Палестині, а Великобританії. І на них так само жили як араби, так і євреї. Чому не виділені іншим кольором наприклад приватні землі арабів? Більш того, там не показана вся Палестина, оскільки праворуч ще був великий кусок Палестини, який називався "емірат Трансйорданія", це була територія палестинського мандату, яка мала певну автономію. Таким чином, ніякої Палестини в 1947 році в такому складі не було, був британський мандат Палестини, який включав і територію сучасної Йорданії. І все це належало Великобританії, а не Палестині, якої не існувало.

Друге фото: це план ООН по розділу території на дві держави, відповідного до якого створювалась єврейська держава і арабська держава, Єрусалим переходив під контроль ООН. Це дійсно кордони, які планувались ООН, проте є нюанс - ніколи цих кордонів не існувало в реальності, тільки в документах ООН. Арабські країни, на відміну від Ізраїлю, не визнали ці кордони і почали війну, адже вважали, що Ізраїлю взагалі існувати не може - ні в яких кордонах.

Третє фото: Територія Ізраїлю з 1949 по 1967 роки. Тільки знову ми бачимо маніпуляцію. Бо те, що зображено зеленим як Палестина, ніколи не існувало. Юдею і Самарію (західний берег річки Йордан) зайняло королівство Трансйорданія. Більш того, король королівства Абдалла І перейменував свою країну в Йорданію і оголосив свою державу тою самою Арабською державою з документів ООН, правда це визнала лише Великобританія. Території в районі сучасного Сектору Газа в цей час були окуповані Єгиптом, який також не створив ніякої Палестини. Тобто, висновок: зеленим на цьому фото ми бачимо території Йорданії та Єгипту (майже ніким не визнані), а не Палестини.

Ну і останнє фото: ми бачимо території Палестинської автономії в Юдеї і Самарії (які має мало відношення до Арабської держави з документів ООН) і бачимо території контрольовані терористичним рухом ХАМАС. До речі, в палестинській автономії вважають ХАМАС заколотниками та узурпаторами. І навпаки. Тобто дві частини так званої "Палестини" з цього фото не визнають один одного.

Таким чином, ніякої втрати території Палестини не існувало, бо не існувало ніякої Палестини. І самі арабські друзі з Йорданії та Єгипту полюбляли окуповувати ці території, не маючи ніякого бажання створювати там якихось Палестин.

Республіканці внесли законопроект про накладення санкцій на Північний потік-2

Республіканський сенатор від Північної Дакоти Кевін Крамер подав законопроект про накладення санкцій на компанію, що будує Північний потік-2 та на її керівника, колишнього агента Штазі та друга Путіна Матіаса Варніга. Співавторами законопроекта виступили ще 14 сенаторів республіканців.

"Через декілька днів після того, як російські хакери атакували наші трубопроводи, президент Байден вирішив дозволити Путіну побудувати власну трубу і забезпечити йому геополітичну перемогу, яка прямо б'є по НАТО. Ризикуючи послабити міжнародний статус Америки, адміністрація Байдена погоджується з хибною німецькою стратегією, яка дозволить Росії збільшити вплив на наших союзників у Європі. Путінська труба має бути зупинена і я прошу своїх колег приєднатися до мене в цих зусиллях, поки адміністрація Байдена не здатна зрозуміти того, що енергетична безпека є національною безпекою" - заявив сенатор Крамер.

Будемо сподіватись, що в Конгресі та Сенаті ще лишились адекватні демократи (в Сенаті в принципі є Манчін хоча б), які підтримають цей закон і будуть накладені санкції на путінську трубу, яку так хоче бачити в себе пані Меркель, а Байден як той старий збочинець- куколд на те все споглядає.

​​На наступних виборах президента Ердоган програє будь-якому з можливих опонентів

За даними соцопитувань справи у Ердогана не дуже. Якби вибори відбулися сьогодні, Реджеп Ердоган їх би програв усім можливим конкурентам.

Найбільш сильними конкурентами Ердогана є мери: нинішній мер Стамбулу Екрем Імамоглю та нинішній мер Анкари Мансур Яваш. Обоє вони представляють опозиційну Республіканську народну партію.

Екрем Іммамоглю, мер Стамбулу, являє собою, так би мовити політика нової генерації і запам'ятався своєю антикорупційною повісткою. Він наприклад вигнав на площу всі дорогі автомобілі, що закупила мерія, якою керував соратник Ердогана Кадір Топбаш, щоб показати їх містянам.

Що стосується Яваша, то це скоріше такий олдскульний кемаліст, в свій час навіть був навіть в партії націоналістів (а вони крайні секуляристі і тюрські націоналісти). Відомий тим, що реконструював пам'ятник Кемалю Ататюрку в місті, який сильно закинули при попередньому мері і соратнику Ердогана Мустафі Туна.

Обидва вони дуже впевнено перемагають Ердогана. Але навіть набагато більш слабший кандидат Мераль Акшенер, це жінка і голова партії "Хороша партія" і та перемагає Ердогана.

Цікаво, що Ердоган сам був в свій час мером - мером Стамбулу в період з 1994 по 1998 роки.

Але до виборів ще є час (вони відбудуться в 2023 році), але чим таким Ердоган зумів би здивувати турків і змінити тренд мало зрозуміло.

Південна Корея отримала "ракетний суверенітет"

Під час візиту президента Південної Кореї Муна у Вашингтон, США погодились зняти обмеження на виробництво балістичних ракет Південною Кореєю.

У 1979 році між урядами двох країн була укладена угода (Revised Missile Guidelines), яка обмежувала дальність балістичних ракет для Південної Кореї лише 800 кілометрами дальності.

Сьогодні будь-які обмеження на балістичні ракети для ПК знято, що президент Мун оголосив "повним ракетним суверенітетом".

В обмін на це було погоджено, що корейські компанії інвестують в США 40 мільярдів доларів, включаючи побудову заводу по виробництву чіпів в Техасі корпорацією Samsung, корпорація LG побудує завод по виробництву акумуляторів для електрокарів, корпорації Hyundai Motor та Kia інвестують 7 мільярдів у виробництво електрокарів, а корпорація SK hynix витратить близько 1 мільярда на дослідження штучного інтелекту.

Американські адміністрації дуже довго обмежували ПК в озброєннях, боячись гонки озброєнь в регіоні. Але певно Байдену дуже були потрібні гроші, а також завод з виробництва чіпів, адже джерела казали, що США боїться, що в разі захоплення Тайваню Китаєм, у них будуть серйозні проблеми з поставками цих технологій (Тайвань найбільший виробник світу, Корея - другий).

Не дивлячись на те, що це виглядає позитивним з точки зору корейців, це також свідчить про те, що скоріше всього нинішня американська адміністрація допускає сдачу Тайваня, а також те, що ПК доведеться тепер в питаннях безпеки більше всього розраховувати на свої озброєння, а не на поміч союзника. Не дивно, що зараз в ПК ведеться дискусія з приводу створення ПК ядерної зброї. Думаю рух в цьому напрямі вже почався.

Великобританія ставить палки в колеса Байдену

На шляху "світової революції", яку затіяли піонери з Білого дому, став Лондон. Великобританія проти планів Джо Байдена по введенню "глобального корпоративного податку". Очолює фронду канцлер казначейства Великобританії Ріші Сунак.

Сунак вирішив натиснути на больову точку Байдена - на БігТех, заявивши, що рішення по "глобального корпоративному податку" може прийматись тільки пакетом - разом з вирішенням проблеми ухиляння податків американськими технологічними гігантами.

Відносини між США та Великобританією продовжують погіршуватись і схоже Лондон вирішив поставити підніжку Байдену в його планах.

В той же час збільшується тиск на кабінет Джонсона з боку як зовнішніх гравців, так і внутрішніх. Лейбористи вимагають прийняти "план Байдена", так само як і деякі організації типу "Руху за чесні податки".

Сподіваюсь, що пани Джонсон і Сунак не будуть звертати увагу на тиск США та ЄС і продовжать займати жорстку позицію в цьому питанні. Якщо пан Байден хоче великих податків, хай спочатку їх заплатять американські корпорації, близькі до демократів.

У війні між Ізраїлем та ХАМАСом перемагає Єгипет

Дуже багато гравців ставили на цю війну, що відбулася останнім часом, особливо це стосується Ірану, Катару, Йорданії та Туреччини.

Але переможцем схоже за все став Єгипет. Як повідомляє Wall Street Journal кінець кінцем головним медіатором став Єгипет. Це допомогло Єгипту одразу в декількох напрямах: по-перше Каїр таки змусив адміністрацію Байдена звернути на себе увагу, оскільки судячи з усього Байден планував ігнорувати Єгипет і відносини були дуже прохолодні (на відміну від дружніх відносин Єгипту з Трампом). По-друге це дозволить спробувати мінімізувати вплив монархій перської затоки на Ізраїль і поставивши себе в позицію головного переговорника з арабським світом (така місія була у Йорданії, але схоже вона провалилась). В-третє, Єгипет не пустив в регіон Туреччину, яка дуже хотіла збільшити свій вплив і видати себе за головного захисника "справи палестинських арабів".

Головними переможеними схоже за все стали Йорданія, Катар та Туреччина, які не зуміли ніяких бонусів з ситуації виловити, хоча і намагались. Іран продемонстрував свої можливості в регіоні і схоже буде продавати це Байдену під час перемовин по ядерній угоді. Але втручання Єгипту схоже мінімізувала козирі Тегерану. Але Іран може радіти з того, що найближчим часом союз СА-ОАЄ-Туреччина-Ізраїль став неможливим. Тому Іран теж можна назвати переможцем.