Байден об'єднує союзників - недовірою до нього

Судячи з усього Анкара зрозуміла, що недолуга зовнішня політика Ердогана призвела ледь не до ізоляції Туреччини, у зв'язку з чим Туреччина може опинитися в небезпечному стані. І тут, не було б щастя, так нещастя допомагає. А ім'я тому нещастю - Джо Байден.

Еклектичні безмістовні рухи Вашингтона у зовнішній політиці штовхають тих, хто не має довіри до Байдена на зближення. Навіть тих, хто ще нещодавно були ледь не ворогами.

Туреччина шукає відновлення відносин із Саудівською Аравією та Єгиптом. Відносини з обома у Туреччини були гірше нікуди. Саудівська Аравія вбила "журналіста" (він не був журналістом насправді, а був пропагандистом, будьмо чесними) Хашоггі, який мав зв'язки з "Братами мусульманами" та підтримуючою їх Туреччиною, а також Туреччина в свій час фактично врятувала Катар від блокади, які їй влаштували саудівці. З Єгиптом історія схожа - єгипетські військові відсторонили колишнього президента Мурсі, який був близький до Турречини і все тих же "Братів мусульман".

Зараз Туреччина вже дає задню. Воно і зрозуміло, недовіра до Близькосхідної політики адміністрації Байдена змушує їх зближуватись. Їх спільна ціль - стримування Ірану.

З тих же причин Анкара дає задню і на іншому фронті - своїй конфронтації з Ізраїлем. Ізраїль теж не довіряє Байдену і теж зацікавлений в стримуванні Ірану.

Судячи з усього, анти-іранська коаліція буде тільки набирати оберти, навіть при протидії адміністрації Байдена, яка намагається повернути безперспективну політику Обами в регіон. Але часи вже не ті. Єдине, чого може добитися Вашингтон, що його все більше будуть лишати за бортом процесів і він перетвориться на Фонд матеріальної допомоги палестинським терористам.

Демократичні штати втрачають місця в Конгрессі, а можливо і губернатора.

"Демографія це доля" - головний лозунг демократів останні роки. Демографія мала дати "ослам" безмежну владу в країні. Так вони розраховували.

Втім як виявилося, не все так просто.

Після перепеису населення в 2020 році, місця в Конгрессі будуть розподілені відповідно до змін в населенні штатів і як виявилося найбільший відтік населення у "синіх" штатах. Відповідно вони і втрачають місця в Конгрессі.

Проблема з соціалізмом завжди одна й та сама - люди тікають з "інклюзивного" парадайза.

Так відтепер Каліфорнія, Нью-Йорк, Іллінойс, Мічіган, Огайо, Західна Вірджинія і Пеннсильванія втрачають по одному місці в Конгрессі. Тільки в Огайо та Західній Вірджинії при владі республіканці, всі інші п'ять - демократичні штати.

Нові місця отримають: Техас отримає два місця, по одному отримають Північна Кароліна, Колорадо, Орегон, Монтана, Флорида. В цих штатах влада у демократів лише в Колорадо та Орегоні.

Така ситуація змусить демократів ще більше продавлювати статус штату для округа Колумбія. Десь 80% мешканців округу Колумбія це мілка та середня бюрократія, міцний електроальний бастіон Демпартії, який харчується за рахунок збільшення державних видатків. Саме смішне, що просувають вони надання статутсу штата округу Колумбія під лозунгом - "нема податків без представництва". Бюрократи та сплата податків - 😂

В столиці гендерно нейтрального комунізму Америки Каліфорнії теж не все так добре. Було зібрано необхідну кількість підписів для оголошення дострокових виборів губернатора штату. На сьогодні вже перевірено та підтверджено 1 626 042 підписів при необхідних 1 495 709.

Відтепер стартує 30 днів очікування, в які підписанти можуть відкликати свої підписи і в разі якщо цього не станеться, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом піде у відставку і стартують нові вибори губернатора штату. Втім він має право переобратись, тому чим закінчиться історія незрозуміло. Але приємно, що не вся Каліфорнія лівацька і люди борються проти правлячого комсомолу.

Кому нелегальна міграція, а кому і ринок сбуту

Віце-президент Камала Харіс, як справжній демократ, не могла не спробувати заробити на рабах. Традиція як не як.

Як встановило видання New York Post, дитячу книгу Камали "Superheroes are Everywhere" розповсюджують в міграційному центрі в Лонг Біч (Каліфорнії), куди везуть малолітніх нелегальних мігрантів.

Камала вбиває одразу двох зайців - промиває мізки дітям "прогресивною пропагандою", котрої повно в книзі і таким чином формує новий електрорат для партії, а також певно і заробляє, бо ж вірогідно, що книжки віце-президента купляли за державний кошт.

Саме про це, тобто за чий рахунок банкет, і запитав репортер Fox News у місіс "Я це обов'язково з'ясую і ми повернемось до цього питання" Джен Псакі. Що відповіла Псакі питання риторичне.

Схожа ситуація відбулася з мером Балтимору Кетрін Пью, яка використовувала свою посаду для торгівлі своїми ж книжками і за що була засуджена до трьох років ув'язнення.

Зрозуміло, що навряд чи така доля чекатиме Камалу. А шкода.

​​Римська імперія - країна для всіх!

Податковий комінтерн

Ми згодні з пропозиціями наших американських товаришів, заявили товарищі з Франції та Німеччини.

Мова про глобальний корпоративний податок в 21%, який запропонувала адміністрація сонька Джо. Франція і Німеччина підтримують, що підтвердили міністри фінансів Бруно Ле Мер та Олаф Шольц.

Звісно більшовикам плювати, що їх божевільні ідеї, в разі їх реалізації, найбільше вплинуть на невеликі країни типу Ірландії чи Естонії, які живуть за рахунок невеликих корпоративних податків, про що вже каже міністр фінансів Ірландії Паскал Донохоу.

Але хто бути слухати тих ірландців, коли тут йде боротьба за світле майбутнє?

До речі, сонько Джо ірландець же за походженням. Перефразуючи Тараса Григоровича, ірландцям би зараз сказати: "Гірше брита свої діти Ірландію розпинають".

​​Хороша компанія, мені подобається. Треба цей союз якось формалізувати. І я не жартую на рахунок формалізації.

Джон Кері зливав секретну інформацію союзників США Ірану

Справжньої бомбою може стати злив аудіозаписів розмов іранського журналіста з міністром закордонних справ Ірану Джавадом Заріфом.

На них, зокрема, Заріф повідомляє, що Керрі, який тоді був Держсекретарем при президенті Обамі, розповів про таємні удари Ізраїлю по сирійських об'єктах. При чому, Заріф обурювався, що "дізнався про це від Керрі, а не від власних силовиків".

Керрі стверджує, що це неправда, але не зрозуміло навіщо Заріфу брехати, тим паче в розмові, яка, як він сподівався, залишиться не публічною.

Республіканці в Конгресі вимагають розслідування інциденту. Якщо це правда, то Керрі вчинив злочин - розголошення державної теємниці.

На щастя, зараз Керрі не державний секретар, а займається безтолковою роботою - кліматом. Але все одно, має доступ до інформації, яку може зливати своїм друзям в Тегерані.

Втім тепер стає ще більш зрозумілим, чому традиційні союзники США на Близькому сході, як то Ізраїль чи Саудівська Аравія не довіряють цій адміністрації. І скоріш за все, поки ця бестолкова команда сидить у Білому домі, довіряти не будуть.

Туреччина лякає США союзом з Китаєм

У виданні Daily Sabah, яке близьке до правлячої в Туреччині партії ПСР, вийшла статтся Гала Люфта про те, що Туреччині час вже зближатись з Пекіном.

Цей Гал Люфт якийсь американський "експерт", що працює в турецькому університеті в Анкарі, інформації про якого доволі мало. Те що знайшов, то він типу "експерт по Китаю", але знову ж таки не великої ваги в світі.

Тому роблю висновок, що публікація думок Люфта це не подальша стратегія Анкари, а радше шантаж Вашингтона.

Річ у тім, що я вже писав, що Китай намагається втягнути Анкару в союз Пакистан-Іран-Китай і Ердоган задивляється в цю сторону. Однак з цим є ряд проблем.

По-перше, це Великобританія, відносини з якою для Ердогана стартегічні, а Лондон будує зовсім іншу вісь, яка включатиме Індію. Тому тут на двох стільціях важко всидіти в довгостроковій перспективі.

По-друге, це великі геополітичні розбіжності між Іраном та Туреччиною, тому уявити такий альянс буде дуже важко.

Звернути увагу вартувало б на статтю іншого експерта - Бюранеттіна Дюрана. Це вже не якийсь незрозумілий Гал, а це директор Foundation for Political, Economic and Social Research, який фінансується урядом Туреччини. В своїй статті на тому ж Daily Sabah "Quest for new balances in the Middle East", він окреслив ряд позицій.

На думку Дюрана вага США на Близькому сході буде зменшуватись, вага Росії і Китаю зростати. Спроба встановити новий порядок в регіоні зі сторони Саудівської Аравії та ОАЄ провалилась. Ці країни потребують допомоги важковаговиків. Ними є Ізраїль та Туреччина. Проблеми у відносинах Туреччини та Ірана штовхають до зближдення Ізраїль та Туреччину. Туреччина перестане махати ятаганом на право і на ліво, і перейде до активної дипломатії.

Свої останні роки Ердоган нагадував сьогоднішнього Байдена - незрозуміла еклектична зовнішня політика, яка відштовхувала старих союзників, а кроки на зустріч новим (типу Росії, Китая, Пакистана, Ірана) були настільки непослідовними, що нічого з тих союзів не вийшло. Та і не могло вийти.

Позиція Дюрана якраз притомна в світлі ситуації, в яку загнав себе Ердоган, тобто будування союзу Ер-Ріяд-Ієрусалим-Анкара на Близькому сході. В інших регіонах (про які не писав Дюран) це союз Британії-Болгарії-Туреччини в Чорному морі.

Чи є аналогічна стратегія США після їх кроків проти Саудівської Аравії, Ізралю та Туреччини? Зближення з Іраном? Створення великого Курдистану? Союз з Грецією та Арменією проти Туреччини?

Хотілось би її зрозуміти, але я так думаю її просто немає. Ось як наприклад з Індією. Під час страшного спалаху епідемії. Індія потребує допомоги і наприклад Британія її вже надсилає, а США годує Нью-Делі обіцянками.

І для Британії, і для США Індія вкрай важлива в їхніх стратегічних розрахунках. Але поки Борис Джонсон діє, Байден жує соплі. Як завжди.

Так само, я впевнений, немає у Байдена стратегії ні щодо Туреччини, ні щодо Росії, ні щодо Китаю, ні щодо Близького сходу. Просто набір довільних рухів.

​​Ми не сховаємось за мурами Ватикану, пане Президент

В сучасному шоу-бізнесі епатаж все. Перенесення порожнього епатажу в політику безумовно тренд. Ще більше це звісно личить шоумену, яким є президент Володимир Зеленський.

Заяви про перемовини з Путіним у Ватикані безумовно епатажні та гучні. Інша справа - беззмістовні. Хочеться вірити, що це дійсно дешевий піар, а не в те, що Зеленський вірить, що ця зустріч має хоч якийсь сенс.

Давайте поміркуємо. Перемовини між сторонами мають сенс у разі:

1. Зрозуміти наміри і мотиви супротивника.

2. Супротивник знаходиться в глухому куті і тому готовий капітулювати.

3. Сторони дійсно хочуть знайти компромісне рішення, бо подальший конфлікт не потягнуть обидва.

Чи є хоч один привід з трьох?

Зрозуміти, що хоче Путін? Не треба їхати у Ватикан, я вам скажу: Путін хоче знищення України, все інше лише тактичні кроки.

Путін загнаний в глухий кут? Ні -ні геополітична, ні внутрішньополітична, ні економічна ситуація поки не загрожує режиму Путіна. Режим не залізобетонний, але поріг міцності в нього ще достатній.

Путін хоче компромісу? Ні, не хоче. Конфлікти та війни, в які РФ втягнув Путін, несуть значні витрати, проте режим готовий платити. Кремль вже показав, що готовий навіть стати сировинним додатком Китаю, аби тільки реалізувати свої плани по "збиранню земель рускіх". Хай навіть колись, коли Путіна вже не буде на цьому світі, вони стануть китайськими.

Тоді про що розмовляти? Навіщо витрачати час на порожню балаканину?

Сподівається на Папу Римського? Так дійсно, Папа ставав часто в історії посередником в конфліктах, проте для цього потрібна суттєва умова - щоб в обох сторін Папа Римський був авторитетом. Путін же кегебіст і безумовно Папа для нього не авторитет, він міг би лише процитувати Сталіна зі своєю кривою посмішкою: "А скільки в Папи дивізій?".

В Папи немає дивізій, в Папи є моральний авторитет церкви. Але знаєте, пане Президент, в пеклі серед чортів він ціниться. То навіщо тягнути чорта в Ватикан?

Путін поважає дивізії. Путін поважає силу. То ж не витрачайте час на безмістовні зустрічі. Готуйте дивізії, готуйте віськові коаліції. І тільки силою здобудемо мир. Ніяк інакше. Як казав Рональд Рейган: "Ми здобудемо мир через силу, слабкість тільки заохочує агрессію".

Вибори в Західній Бенгалії: штат майже повністю вилікувався від комунізму

Західна Бенгалія в Індії особливий регіон, його називали "столиця червоних Індії".

Річ утім, що з 1977 по 2011 роки при владі в штаті знаходилася коаліція лівих партій на чолі з Комуністичною партією Індії.

В 2011 році сталася певною мірою революція, коли "Всеіндійський конгресс тринамулів" - анти-комуністична поміркована націоналістична партія здобула владу в штаті. Прем'єр міністр штату Мамата Банарджі з тих пір проводить економічні реформи штату, постійно нагадуючи, що майже 40 річне правління комуністів в штаті призвело до економічного краху штату.

Звісно реформи йдуть не так, щоб прямо дуже добре. Тому багато виборців почали розчаровуватись, але замість того, щоб повернутися до лівих у вигляді комуністів чи Національного конгрессу, судячи з екзіт-полів багато людей проголосували за ще більш консервативну і праву партію "Бхаратія Джана Партія", партія діючого прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді.

За екзіт-полами, "Всеіндійський конгресс тринамулів" залишається при владі, набравши від 164 до 176 місць в парламенті, а ось "Бхаратія Джана партія" отримає 105-115 місць і стане головною опозиційною силою, при тому, що в минулому скликанні вони мали лише 3 місця. "Лівий альянс" отримає лише 10-15 місць, а лівий "Національний конгрес" (який мав 44 місця) взагалі може не отримати місць в парламенті штату.

Схоже Західна Бенгалія вилікувалась від комунізму.

​​Сонько Джо стронк 💪

Республіканці йдуть в атаку на "woke" - корпорації

Сенатор від Техасу Тед Круз на сторінках Wall Street Journal оголосив, що він більше не буде приймати донати від корпорацій, які просувають "прогресивну адженду", як-то увесь БігТек, Coca-Cola, Boeing, Delta Airlines і т.д.

"Вони люблять нас тільки, поки не з'являється лівий інтернет натовп. Тоді вони тікають. Вони висміюють закони, котрі не розуміють, завдають шкоди патріотичним лідерам, які захищають наші вибори і розширюють наши права... Занадто довгий час республіканці дозволяли лівим та їх союзникам з великого бізнесу атакувати наші цінності без відповіді. Ми їм дозволили перенести робочі місця за кордон, здіснити напад на наше право на носіння зброї і знищити наши енергетичні компанії. Ми дозволили їм висміювати республіканців, не платячи ціни за це...Досить значить досить" - написав сенатор Тед Круз.

Приклад Круза наслідував й інший сенатор від штату Міссурі Джош Хоулі.

Сенатор від Флориди Марко Рубіо на сторінках видання New York Post написав статтю під назвою "Корпорації, які підривають наші цінності не заслуговують на підтримку Республіканської партії".

"Мультинаціональні корпорації погрожують бойкотом в разі підтримки про-лайф законодавства. Боягузливі спортивні ліги тікають зі штатів, які наважуються реформувати виборче законодавство. Компанії типу Delta Airlines продовжували свої балачки, навіть коли укладали угоди з Китаєм, надаючи Пекіну легітимність та фінансування для геноциду уйгурів. Ці лицеміри хочуть діяти в обох напрямках: відмовитись від усього, що робить Америку сприятливою для бізнесу країною, одночасно виводячі робюочі місця в інші країни і борючись проти наших традиційних цінностей" - написав Рубіо.

"Жоден політик не дозволить компаніям скидувати токсичні відходи в річку, вище за течією якої знаходиться місто, яким він керує. Однак корпоративна Америка охоче скидує токсичну нісенітницю в нашу культуру і вона стає все більш деструктивною з часом. Ці компанії зустрінуться з такою самою силовою віддачою, на яку очікували б забруднювачи наших річок" - продовжив Рубіо.

Інший сенатор від Флориди Рік Скотт на сайті Fox Bussines опублікував попереджеення до woke корпорацій.

"Хороші і великі люди Америки збираються піднятися і відстояти правду. Вони будут боротись за свої принципи. Вони збираються відстоювати свою країну. То ж "відмініть" якомого більше людей зараз. Заробіть скільки можете зараз грошей на рабській праці в комуністичному Китаї. Продовжуйте говорити своїм клієнтам наскільки вони расисти та сексисти. Відповідь наближається" - написав Скотт.

​​Штат Айдахо починає боротьбу проти промивання дітям мізків культур-марксизмом в школах

Губернатор штату Айдахо Бред Літтл підписав закопроект, прийнятий нешодавно законодавчим органом штату про заборону викладання так званої "критчної расової теорії" в школах.

Відтепер в штаті вчителям заборонено вчити учнів тому, що "будь-яка існуюча група ідентичності за своєю суттю перевершує чи поступається іншій або є відповідальною за будь-які історичні несправедливості".

Закон зобов'язує вчителів заохочувати та підтримувати свободу дискусій, свободу слова та думок.

Законом також заборонено державне фінансування навчальних закладів, де відбувається вивчення "критичної расової теорії" (тобто про те, що всі біди в світі від білих цисгендерних чоловіків).

"Твердження про те, що в нашій освіті розповсюджена широка індоктринація викликає занепокоєння. Більш того, це підтриває суспільну підтримку нашої системи освіти" - заявив губернатор Айдахо.

Айдахо став першим штатом Америки, який ввів таку заборону. Однак схоже на те, що це тільки початок, бо на сьогодні схожі законопроекти розглядаються штатами Західна Вірджинія, Оклахома, Міссурі, Техас та Арканзас.

Католицька церква США може відсторонити Байдена від причастя

В червні цього року має відбутися з'їзд католицьких єпископів США, який розгляне документ, який готується Комітетом по доктрині і який може заборонити католицьким священникам США приймати причастя у тих, хто пуцблічно підтримує аборти, в тому числі і "католика" Джо Байдена, повідомляє Associated Press.

На санкціях до Байдена наполягають такі впливові ієрархи, як архієпископ Канзас-сіті Джозеф Науманн та архієпископ Лос-Анджелеса Хосе Гомес.

Ряд ієрархів проти цього, але навіть противники такі, як єпископ Лексингтона, штат Кентуккі Джон Стоу, передрікають, що ініціатива отримає необхідні дві третини голосів на з'їзді в червні.

Кардинал Роберт Берк взягалі пропонує не тільки відлучити Байдена від причастя. а і відлучити його від церкви взагалі.

Позиція кардинала Берка більш правильна, але хай хоч почнуть з малого. Гарна ініціатива і нарешті Католицька церква почала виступати проти таких як псевдо-католиків як Байден.

​​Ріффмастеру змінили запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Радію, що невинна людина нарешті опиниться вдома. Цей судовий фарс пора закінчувати.

​​Культур-марксизм це купа кінського навозу, каже губернатор Флориди

В інтерв'ю Лорі Інгрем з Fox News, на запитання ведучої, що губернатор Флориди думає щодо тверджень, що в США є "системний расизм", Рон Де Сантіс відповів:

"Це купа кінського навозу. Я маю на увазі, полиште. Ця країна дає більше можливостей для будь-якої людини ніж будь-яка інша країна в історії, і не важливо звідки твоє коріння. У нас є будь-які люди, які досягли успіху.

І в цьому проблема з цією "критичною расовою теорією", яку вони намагаються нам втюхати. Вони фактично кажуть, що всі наші інститути банкроти, що всі вони нелегітимні.

Окей, то як нам мати суспільство, якщо все в цьому суспільстві нелегітимне? Це дуже шкідлива ідеологія і я би сказав, що це просто версія марксизму, заснованого на расі. Тому ми заборонили це в наших школах ту у Флориді. Ми не дамо жодного цента платника податків, щоб фінансувати критичну расову теорію, і ми будемо відноситись до людей як до індивідуальностей, а не як до членів певних груп".

Партія сказала винен...

І до новин "правосуддя". Як повідомляє StarTribune Міністерство юстиції США підготувало цілу спецоперацію на випадок, якщо б присяжні в справі Шовена прийняли "неправильне" рішення.

Вони назвали це "резервний арешт". В разі, якщо б присяжні виправдали Шовена, вони готувались заарештувати його прямо в залі суду за іншим обвинуваченням - порушення громадянських свобод. Навіть була витягнута справа аж 2017 року, коли Шовен начеб то дав по голові якомусь підлітку фонариком.

Рішення про обвинувачення мало б прийняти Велике жюрі, але на момент винесення вироку рішення не було, тому було вирішено, що замість федерального обвинувачення (charge) прокуратура штату Міннесота пред'явить йому скаргу (complain), що не вимагає рішення жюрі, але дало б змогу арештувати Шовена.

Втім активісти і ЗМІ впоралися в тиску на суд і присяжних і без федералів, тому рішення було прийнято правильне. Щоправда федерали всеодно планують просунути свої обвинувачення, щоб додати Шовену років у тюрьмі.

Партія сказала винен - значить винен.

Південна Корея приєднується до Quad

Південна Корея таки вирішила приєднатись до Quad. Президент Мун оголосить про це на зустрічі з Байденом 21 травня, повідомляє видання Chosun Ilbo.

Останніми місяцями на Сеул відбувався потужний тиск Китая щодо недопущення вступу Південної Кореї до Quad і президент Мун до останнього намагався уникнути цього, але судячи з усього його зламали. В тому числі була заявлена позиція міністерства оборони Південної Кореї про те, що корейські військові не вели і не збираються вести перемовини з Китаєм щодо вступу Кореї в Quad. Дипломатичною мовою міністерство оборони заявило, що позиція Китая в цьому питанні ними рахуватись не буде. В той час як Мун намагався "дослухатись до Китаю", міністр оборони Су Вук за останні місяці провів зустрічі з усіма членами Quad в регіоні і судячи з усього тиснув на Блакитний дім разом з американцями та японцями.

Quad це "Quadrilateral Security Dialogue", неформальний союз чотирьох держав: США, Японії, Індії та Австралії. Він був заснований в 2007 році за ініціативою тодішнього прем'єра Японії Сіндзо Абе, віце-президента США Діка Чейні, прем'єра Австралії Джона Говарда та прем'єра Індії Манмохана Сінгха задля протистояння впливу Китая в регіоні.

В часи Обами фактично Quad був припинений і адміністрація США не проявляла до нього жодної цікавості.

Реанімований Quad був у 2017 році держсекретарем США Майком Помпео. Саме тоді Держдепартаментом США була запропонована стратегія Quad+, яка передбачала приєднання до четвірки Південної Кореї, В'єтнаму та Філіппін.

Судячи з усього, оскільки ніяких стратегій у нової адміністрації щодо регіону не було, адміністрація Байдена продовжує притримуватись стратегії Помпео щодо посилення Quad і створення на його базі міцного анти-китайського альянсу. І це добре.

Тюрки всіх країн єднайтеся або Туреччина як новий фактор Центральної Азії

Бойові дії між Таджикистаном та Киргизстаном припинились і сторони вже навіть домовились завершити встановлення державного кордону.

Але чомусь мало хто звертає увагу на те, яку активну роль у подіях зайняла Туреччина.

В момент кризи з обома сторонами говорив міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавошуглу і судячи з усього така швидка деескалація конфлікту пов'язана саме з втручанням Анкари.

В нас багато говорять про великий крен Азербайджана в сторону Туреччини, що відбувся останні роки, але не звертають увагу, що це відбувається не тільки з Баку. Мало говорять, наприклад, про все більш про-турецьку позицію Грузії.

Або візьмемо Казахстан. Є така організація Тюрська рада, яка була створена в 2009 році і включає Туреччину, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан та Узбекистан.

Головою цієї ради є казах Багдан Амрєєв, а почесним головою сам духовний лідер нації - Нурсултан Назарбаєв.

Саме Назарбаєв останніми місяцями розвів бурну діяльність навколо "тюркського світу". На саміті Тюркської ради, що відбулася в кінці березня, Назарбаєв прийняв участь і протягнув свої ініціативи, якими зокрема були: визнання Радою Туркестану як духовної столиці тюрків, а також прийняття рішення про розробку програми "Тюркське бачення 2040", яку буде розробляти, судячи з усього Казахстан і яка має бути прийнята на наступному саміті. Казахський канал Хабар 24 (це казахський канал на експорт - типу RT в Росії) випускає такі сюжети, про те, як казахам треба триматись свого тюркського коріння.

В тому ж березні відбулося й інша знакова подія - спільні узбецько-турецькі військові навчання. Про це мало казали, але це можно сказати історична подія, бо з 1993 році відносини Узбекистану та Туреччини були дуже прохолодні і Узбекистан постійно обвинувачував Анкару у підтримці узбецької опозиції та втручанні у внутрішні справи. Але після приходу до влади Шавката Мірзіїєва почалось поліпшення відносин і вже навіть дійшло до спільних військових навчань.

То що відбувається в Центральній Азії та на Південному Кавказі? Традиційно країні цих регіонів намагалися балансувати між трьома гравцями - Росією, Китаєм та США. Але все змінюється. Події в Нагорному Карабасі та вихід США з Афганістану показав країнам регіону, що США більше не грає значної ролі в цьому регіоні. Довгий час такі країни як Казахстан чи Киргизстан намагалися йти в сторону Китаю, але останнім часом цей "хід" було притримано, бо багато країн бояться Китая, побачивши його політику в регіонах, куди він занадто заходить. Росії все більше не довіряють і події в Карабасі показують, що ніяким гарантом нічого Росія більше не може являтись, а скоріше фактором дестабілізації. Саме тому ці країни починають активізовувати свої "тюркські коріння", що цілком в руслі політики Ердогана по відновленню османського впливу.

Що Україні? З однієї сторони це плюс, адже Україна як країна, що протистоїть Росії може розраховувати на допомогу Туреччини та активізацію зв'язків в регіоні. З іншого не треба ілюзій, Росія поки дуже сильно сидить в регіоні, а отже Анкара змушена буде рахуватись з нею і вести перемовини, і не виключено, що Україну будут використовувати в цих перемовинах. Погіршення відносини США і Туреччини тут дуже поганий сигнал для нас, бо експансія Анкари в Центральну Азію буде відбуватись не в рамках стратегії США, а значить тут можуть бути будь-які домовленості. Щоправда це буде скоріше холодний мир між Анкарою і Москвою, ніж якась дружба велика. І нам це треба використовувати.

​​Ліві програють Мадрид

Муніципальні вибори в Мадриді, столиці Іспанії, засвідчили поразку лівих сил.

Правоконсервативна "Народна партія" набрала 65 місць в Ассамблеї Мадрида. Цікаво, що лозунгом "Народної партії" на цих виборах був: "Communismo o Libertad" - "Комунізм або свобода".

Ліві партії "Mas Madrid" та "Іспанська соціалістична робоча партія" (правляча наразі в Іспанії партія) набрали по 24 місця.

Шокуючий для себе разгром отримала інша партія - "Подемос", отримавши лише 10 місць при тому, що її вів на виборах Пабло Іглесіас. віце-прем'єр Іспанії. "Подемос" робила велику ставку на ці вибори і програла. При чому Іглесіас вже оголосив, що йде з політки.

Права партія "Vox" виграла 13 місць.

Для більшості необхідно 68 місць і їх у "Народної партії" немає, а отже треба бути йти в коаліцію з "Vox". І це добре. Бо "Народна партія" занадто поміркована, а "Vox" додасть драйву. У ліваків від них добряче підгорає.

Звісно є варіант, що "Народна партія" почне співпрацювати з ліваками, як часто роблять типу "праві" в Німеччині чи Нідерландах, але, враховуючи жорстку анти-ліву риторику на виборах лідера мадридського осередку партії Ізабель Айюсо, це буде значити кінець її кар'єри, сподіваюсь вона на це не піде.

На фото Ізабель Діас Айюсо, лідер "Народної партії" на цих виборах і їх переможець. Communismo o Libertad!