Писульки, які оприлюднив Кремль (угода про безпекові гарантії з НАТО) і які зрозуміло, ніхто ніколи не підпише, схоже скоріше на операцію прикриття. А справжня ідея, яка пролунала з Білого дому це формат "5+1" (США, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія + Росія), який визначить безпекові гарантії в Європі (по-суті мова йде про розподіл сфер впливу).

Ця ідея викликала обурення в країнах Східної Європи, тому Кремль швидко підіграв Байдену, висунувши свої писульки і в інфо-шумі питання "5+1" потонуло.

Але завдання повернутися до нього. Можливо як варіант "компромісу", адже Кремль "ставить ультиматуми".

Безумовно це не значить, що Росія не піде на ескалацію в Україні, ризик цього є і навіть можливо ця ескалація стане черговим актом "марлезонського балета", що зараз розігрують Білий дім та Кремль.

Але нас це не має зупиняти. Зараз час вже Україні виходити з документами і пропозиціями. Пропозиція військового пакту з Польщею, Румунією та Литвою могла б стати першим кроком для подальшого розширення за рахунок Туреччини, Чехії, деяких балканських (Словенія, Хорватія) і скандинавських (Данія, Швеція) країн та Великобританії.

Це не значить, що завтра ми створимо якийсь військовий блок. Але ми маємо виходити з ініціативами нової архітектури безпеки в Східній Європі вже вчора, оскільки в НАТО нас найближчі десятиліття не візьмуть (як і в ЄС), а чекати, співаючи єврооптимістичні мантри, в нас немає часу. Нам потрібна ініціатива. Зараз грають нами.

На жаль вибори президента в Чилі виграв лівак, колишній студент-активіст (лівий студент-активіст - найгірша істота) Габріель Боріч.

За винятком Аргентини та Еквадору (Аргентина перша пішла вліво і зараз оговтується), в ЛА відбувається відкат вліво (Болівія, Перу, тепер Чилі, наступна скоріше за все Бразилія і можливо Колумбія). Але воно і не дивно - праві політики, які прийшли до влади в ЛА на хвилі правового повороту виявились якимись беззубими центристами, які не зуміли нічого змінити, і капітулювали перед лівацькими бунтівниками, як в тому ж Чилі та Колумбії.

Якщо Колумбія піде вліво, Парагвай залишиться єдиною стабільною правою країною, хоча і там ліваки намагаються качати ситуацію, роздмухуючи протести студентів та висмоктуючи з пальця скандали.

​​А ще нещодавно здавалося, що впевнене лідерство Торі та уряд Бориса Джонсона це надовго.

Однак останнім часом у Торі катастрофічно падають рейтинги. І на це є причини.

Перше, це політика Бориса.

Борис так і не визначився, хто він в питаннях епідемії. Ковід-аларміст чи ковід-скептик? Чи буде він при кожному чханні вводити локдауни, як в ЄС чи в Демократичних штатах США? Чи він буде проводити більш зважену політику? Метання Бориса між тим та іншим позбавило його підтримки як локдаун-фанів, так і тих, хто хоче бачити менш істеричну політику у відповідь на епідемію.

Підняття податків в свій час було обґрунтовано тим, що британський уряд не буде йти вслід за європейськими колегами з нескінченими локдаунами, а збільшення податків направить на систему охорони здоров'я, щоб вона могла дати раду з епідемією без драконівських заходів. Що ж, це угода і можливість для суспільного консенсусу. Але коли люди побачили, що їх кинули і збільшення податків ніяк не впливає на спроби відправити країну в локдаун на Різдво, в них виникли питання щодо такої шулерської тактики.

Друге, це те, що лейбористи та їх лідер Кір Стармер, якого ще нещодавно вважали ледь не самим провальним лідером партії всіх часів, таки зумів провести ряд змін в партії.

По-перше, Стармер заявив, що питання Брексіту закрито. Британія не буде в ЄС і британці сказали своє слово.

Роками лейбористи не могли нічого запропонувати окрім ниття про повторний референдум і повернення в ЄС, але Стармер дав зрозуміти, що ця сторінка перегорнута. Лейбористи не будуть повертатись в ЄС.

По-друге провівши ряд реформ всередині партії (зокрема змінивши порядок обрання лідера партії), Стармер відсторонив від усіх посад людей Корбіна та його крайньо ліве крило, та зумів приглушити гучний «woke-актив» партії і вона більше, принаймні публічно, не виглядає як дім божевільних. Від woke-повістки Стармер намагається знову звернути увагу на робітничі райони і повернути прихильність робочого класу.

Судячи з рейтингів, лейбористам це вдається. Звісно це не значить, що дії лебйористів, коли вони опиняться при владі будуть відповідати риториці (яскравий приклад німецька СДПН, яка йшла на вибори на поміркованих лозунгах, але першою справою, опинившись при владі, зайнялась повісточкою в питаннях мігрантів, а не питаннями німецьких робітників і середнього класу, до яких апелювала). Але поки для них все складається добре.

​​Борис відмовився остаточно поховати свій рейтинг і вводити локдаун на Різдво

За даними Федерації корейської промисловості, яка опитала 131корейську компанію, що працюють в Китаї, 8 з 10 корейських компаній стверджують, що клімат для бізнеса в Китаї значно погіршився, порівняно з тим, що було 10 років тому. Головними причинами називають збільшення регуляцій китайським урядом, в тому числі так звану "зелену політику", дискримінацію проти іноземних компаній та торгову війну зі США.

Більшість корейських компаній бачать загрозу в оголошенній Сі Цзинпінем кампанії "загального добробуту", яка передбачає збільшення подактів та регуляцій та прогнозують, що ситуація буде тільки погіршуватись.

Це вже має свої наслідки. Так Samsung останні роки планомірно виводить свій бізнес з Китаю. В 2018 році він закрив два заводи з виробництва смартфонів в Шеньчжені та Тянчжині, в 2019 - закрив заводи з виробництва смартфонів в Хойчжоу, а в 2020 році закрив завод з виробництва компьютерів в Сучжоу. Натомість Samsung відкриває нові потужності в інших країнах, таких як В'єтнам, Індія, Індонезія та навіть в США (новий завод будується в штаті Техас).

Великобританія та Японія підписали угоду про спільне виробництво двигунів для винищувачів 6-го покоління. З японського боку у проекті братимуть участь Mitsubishi Heavy Industries та IHI Corporation, з британського - Rolls-Royce та BAE Systems.

Ці двигуни країни планують використовувати у своїх майбутніх винищувачах 6-го покоління (британський Tempest та японський F-X ).

Також сторони домовились, що спільно розроблятимуть нові ракетні системи "повітря-повітря" та підписали Меморандум про кооперацію щодо обміну військовими технологіями.

​​Коли переміг усіх прогресистів, але тепер тобі доведеться зустрітися з їхнім босом

Новий голова ХДС Фрідріх Мерц виступає за надання Україні летального озброєння та наполягає, що "Путіну треба дати чітку і зрозумілу відповідь" щодо його зазіхань на територію України.

"Запити України щодо надання зброї безумовно обґрунтовані, враховуючи масоване розміщення російських військ на її кордонах" - сказав Мерц. Мерц наголосив, що надання зброї буде чітким сигналом Путіну, що Україна має право себе захищати.

​​Вітаю з Різдвом Христовим!

Христос народився!

​​Крінж від Євросовка

​​У 2021 році демократичні штати Каліфорнія, Нью-Йорк та Іллінойс стали абсолютними лідерами за кількістю населення, що виїхало з цих штатів.

Їхали американці переважно у республіканські Флориду, Техас, Арізону, Північну та Південну Кароліну.

На жаль, не поодинокі випадки, коли «біженці» з лівого раю типу Каліфорнії везуть із собою демократичні погляди і збільшують масу лівого електорату в червоних штатах. Тому, наприклад, в Техасі є цілі публічні кампанії проти «мігрантів» з Каліфорнії.

По Казахстану поки робоча версія: частина казахських еліт вирішила скористатись ситуацією, щоб відправити діда Назарбая на справжню пенсію. Дуже швидко відправили у відставку Маміна (якого призначив ще сам Назарбай) і самого діда з поста голови РНБО. Також дуже м‘яко (порівняно з минулим) поводить себе силовий блок.

Але навряд ті, хто грає в ці шашки розуміють чим то скінчиться.

P.S. Доволі смішно читати, як витягнули невідомо звідки якісь «вимоги» протестувальників ледь не до «повернення Криму Україні». У протеста немає ні центру, ні контр-еліт, які його очолюють (дід зачистив політичне поле не гірше ніж білоруський тарган). А вимоги там «жити як у Скандинавії». Але це не значить, що це «підлаштовано» - певно дійсно накипіло в казахів. І не значить, що частина еліт не грає ситуацію на свою користь, адже до цього уся система, в тому числі і капітали, були спрямовані на назарбаєвську сім‘ю.

P.S.S. Фактор Росії. Думаю Кремль буде до кінця намагатись лишити Назарбаєва при фактичній владі, як не те що «керованого», а скоріше «зрозумілого». Але Росія не єдиний гравець - є Китай і Туреччина, на яких може спиратись та еліта, в якої «пєрємєн требуют серца». Але і Пекін, і Анкара добре уживались в назарбаєвській системі, не дарма один з олігархів Казахстану турок Феттах Теміндже, головний зодчій Астани (чи поки що Нур-Султана). Так що не факт, що турки з китайцями вирішать грати у зміну еліт. Будемо спостерігати

Судячи з усього силовий блок Казахстану розвалився, раз Токаєв кличе Путіна.

До речі, не факт, що туди одразу піде російська армія. Може силовики Лукашонки, наприклад, все ж там поки вуличні заворушення, а не війна.

Інфа не перевірена, але деякі телеграм канали кажуть, що у вуличних боях беруть участь бандоси відомого контрабандиста, міліонера і племінника Назарбая Кайрата Сатибалди.

Ходять чутки, що «сім‘я» нагнітає, бо не вдоволена відстороненням основних людей діда (Маміна та Сабата Абіша) і самого «патріарха».

А Токаєв і Ко схоже хочуть легітимізувати свій палацовий переворот багнетами Путіна.

До речі, з точки зору Кремля, може і вигідно. Бо ж з перспективи погляду на весь пост-совок, Назарбай особа одіозна, але певною мірою самостійна і авторитетна. Токаєв по-суті ноунейм, за межами Казахстану вплив нульовий, то ж може бути більш маріонетковий.

Взагалі така гра не схожа на Кремль, який полюбляє працювати хай і з гоноровими, але передбачуваними людожерам (типу Луки, якого Путін не любить, але його відсторонення не любить ще більше). Але можливо тактика змінюється - киргизький сценарій. Жоден з переворотів не зміг вилучити киргизів з орбіти Кремля, а деякі перевороти вони навіть підтримували (повалення Бакієва)

Казахстан схоже внаслідок палацового перевороту Токаєва, якого вирішили втримати на багнетах Путіна, втрачає свій суверенітет і стає повним домініоном Москви.

В ЦА лишаються лише більш-менш самостійні Туркменістан та Узбекістан. Саме там, думаю, скоро вибухне. Треба дивитись. Думаю на черзі Узбекістан.

​​Всіх хто святкує Різдво Христове зараз, щиро вітаю і бажаю усіх благ!

Христос народився!

​​Власне відповідь: «А що там Китай?».

Відомий китайський журналіст Global Times (державного китайського виданння, через які Пекін шле меседжі) Ху Січжінь фактично підтверджує, що Москва та Пекін працюють разом над завершенням перевороту і пацифікацією казахів. Звісно це все завуальовано розповідями про коварний Захід, який дестабілізує ситуацію.

​​А це так зараз виглядає Майк Помпео, колишній держсекретар і голова ЦРУ.

Мужик скинув 90 фунтів. Каже став займатись в качалці і правильно харчуватись.

​​Те що відбувається з казахськими опозиційними політиками в Україні, це ганьба!

Якого хєра сбушники пресують казахів? В нас москальських шпигунів не лишилось? Казахи-демократи це загроза нацбезпеці?

Та ми маємо всіма силами допомагати казахському спротиву і казахській нації боротись з інтервентами, ви що там в СБУ йобу далися?

Сподіваюсь, що ми, як українці, не дозволимо ображати казахів, що живуть в Україні і не дамо їх видати окупантам.

Зелень прокинся і забери своїх шавок

В Туреччині помітна розгубленість щодо подій в Казахстані. Казахстан був доволі ключовим центром експансії Анкари в ЦА. Тюркська рада останнім часом стала улюбленим дітищем Назарбаєва (останню програму Тюркської ради ""Тюркське бачення 2030" розробляли якраз в Казахстані), а його сім'я мала тісні зв'язки з турецькими бізнес-елітами.

Переворот Токаєва і вхід інтервентів фактично нівелює всі здобутки Туреччини в Казахстані і повністю повертає Казахстан в орбіту Москви та Китая. Москва довгий час крізь пальці дивилася на вхід турків в регіон, адже певно сподівалася, що це стане балансом китайському інтересу, адже самій Москві ані в економічному, ані в культурному плані запропонувати було нічого.

Координація між Росією та Китаєм свідчить, що Кремль змінює політику і тепер радше буде координувати свої дії в ЦА з Пекіном, певно азербайджанський урок дався в знаки. Схоже там буде "афганський варіант" - коли Пакистан забезпечує силову складову, Китай - економічну. Також і тут - Росія силову, Китай - гроші.

Це серйозний удар по позиціям Туреччини в ЦА, не дарма Анкара терміново скликає Тюркську раду і веде перемовини з Киргизстаном та Узбекистаном. Однак сподіватись на киргизів марно, там і Китай, і Росія сидять потужно. Зараз схоже, щоб лишити свій вплив, туркам доведеться кинути всі зусилля на Узбекистан і спробувати зайти в закритий Туркменістан. Але з Узбекистаном в них історично не прості відносини, а Туркменістан дуже закрита тоталітарна країна.

США і Захід схоже не проти вводу інтервентів в Казахстан, а значить фактично інтерес до спротиву інтервенції та колоніальній адміністрації Токаєва у зовнішніх гравців є тільки в Туреччини. І в України. На цьому полі треба було б працювати над організацією бойового спротиву інтервентам та колоніальній адміністрації в Казахстані.