Хочете я зроблю так, що ваше життя більше не буде таким як раніше?

Я шукала реф ефективної реклами на радіо.
Сподіваюся, ваші вуха і психіка до цього готові.

Одна з ефективніших радіо-реклам.

Як Bud Light всрали $6 млрд.

Або чому важливо розуміти свою ЦА та контекст в країні

Bud Light зробив рекламу з трансгендерною жінкою Ділан Малвені.

І зловив бойкот різних сегментів ЦА – як консерваторів, що, IMO, є їх core audience, так і лібералів.

(в США загострені конфлікти між ними).

Чоловіки з традиційними цінностями знімають відоси, як викидають, розстрілюють і тд бад лайт.

Жінки-консерваторки страйкують, бо не залучили «справжню» жінку.

Феміністок і LGBTQ+ обурило, що реклама сексистська.

Бадстрайк дропнув продажі на 29% в деяких штатах.

За словами СМО, яка була відсторонена? (говорять, що взяла паузу), метою кампанії було (хто б сумнівався) залучити нову, молоду аудиторію. А як це зробити?

✨Інклюзивність✨

Коли я побачила рекламу, подумала: треба бути або дуже сміливою, або не дуже розумною, щоб так різко змінювати комунікацію.

Згодом був загальний коментар від СЕО про Америку для всіх.

І одразу випустили про-американську рекламу (сорі за фокс).

в коментах секрет


#розбір

It's all about упаковка

В мене склався стереотип, що в категорії пива чмошна упаковка, а щось не стандартне буває виключно у крафта. Всілякі броварні типу Ципи, Varvar.

А ще якщо пишеться IPA, так взагалі.

І от так я вже декілька разів брала «крафт».

А це лінійка від Туборга.
Упаковка вирішує💪🏻

Свідомі кампанії для свідомих людей

Які кампанії, спрямовані на толерантність до ЛГБТК+ ви бачили?

Щось естетичне, красиве.
Ідеально-чистий кадр, де сидять красиві люди і буквально розповідають базові речі, що «вони мають право жити своє життя так, як вони бажають». І що в них їх немає. І їм боляче.

Кампанії про голод в Африці норм працюють. Бо є ціле покоління, яке це відчули на собі.

А ось відчувати потяг до когось однієї статі розуміють не всі. Наводь аналогії не наводь. Вони це не переживали.

З ким такі кампанії комунікують?

Бо люди, які сприймають такий контент дуже часто і так розуміють, що ти маєш право кохати кого захочеш.

А люди, яким дійсно потрібно щось донести – це ті, кому треба пояснювати різницю між «підор*сами» та геями.

І тональність комунікації повина бути трохі інша.

Це люди, якім смішно з «Дизель-Шоу». Люди, для яких реклама напівфабрикатів пельменів – це допомога мамі на кухні. А для батька горілочка в праймтайм після 22ї.

Мені не смішно.
Але на мою думку, це одне з вдалих соціальних відео на тему ЛГБТК+.

І я знаю, що естети відчують за це іспанський сором.

Але в коментах чудово видно зворотній зв’язок аудиторії. І хто ця аудиторія.

Можете перевірити особисто.
Вибираєте коментар - заходите на сторінку і прям бачите «Василь Петровича».

https://vm.tiktok.com/ZM25dVdkW/

З Місяцем Прайду! 🏳️‍🌈

#розбір

Про нас всі знають: не brand awareness-ом єдиним

На моїй практиці було кілька кейсів, коли клієнти казали: “Про нас знають всі”.
І він мав вагомі причини так думати. Нащо я запитала: “Так чому не купляють, якщо всі знають?”

Знає хто? Чи дійсно цей % знання відповідає % знання серед цільової?
Знає що? Просто чув, що щось таке існує? Знає і співвідносить з товаром/послугою?
І чому досі не ваші клієнти? І як те, що він знає, йому заважає стати вашим клієнтом?

Рівень знання про ваш бренд може бути різним.
Просто знає про існування бренду.
Знає асортимент.
Знає переваги або недоліки.
Є позитивний або негативний досвід покупки.

Там воронці крім знання є що чого робити.

Формувати конкретну думку, пропрацьовувати заперечення, щоб потрапити в consideration pool and so on.

Мій user case з ПриватБанком.
Я перейшла з Привату на Моно ще коли служба підтримки Привату на сайті відповідала годинами. А щоб зробити переказ по IBAN треба було шукати інструкцію. Тому коли зайшли Моно, я не вагалася. І весь цей час, поки Моно мене влаштовував, я не слідкувала за тим, що там за зміни у Приваті. Мені було начхати.

Чи знаю я про Приват? Знаю. Але мої знання не актуальні і упереджені. До того ж, у нових обставинах, я дізналася про незручність користування Моно за кордоном. І тепер я в пошуках банку, з яким ці всі процесі емігранта робити зручніше (можна я тут скажу, що у нас просто біда з контентом в фінтесі? ніцшуя не зрозуміло, складно, нудно і коли хоч хтось займеться фін.освітою громадян).

Ну і юзер кейси, коли є банк для депозитів, банк для щоденних сплат і т.д.

Знання без долі ринка така собі метрика.

Якщо знання не конвертується, то там є що робити і з продуктом, і з брендом.

Що робити, коли і знання, і доля ринку топ?

Якщо вірити дослідженню, а я вірю. Для брендів з долею ринка більше 40%, залучити нових користувачів в категорію. Що і робить Приват зі своїми фін.освітніми курсами для дітей. Готують майбутню ЦА.

Ну і масштабуватися на інші ринки.
А взагалі, там є що поробити з Churn rate, ER, Daily Transactions Nubmers і другими продуктовими метриками.

Згори постукали
або як я ставлю цілі команді

Один топ-менеджер підняв питання постановки цілей у форматі «переконати» vs «змусити».

Все просто. Змусити – директивна постановка задач або цілей. Ти повинен зробити це.

Як альтернативу він пропонує демократичний формат, де ти в діалозі «підбиваєш» виконавця до участі у формуванні задач.

Мій метод, напевно, ще демократичніший 😅

Я прошу спеціалістів самим поставити собі ціль та задачі, якими вони будуть займатися в рамках зони своєї відповідальності (для когось це прям проєкти).

Поясню. «Підбивати» спеціалстів під задачі для мене спосіб маніпуляції, який полягає в тому, щоб людина прийшла саме до того, що тобі потрібно.

Директивна постановка має багато підводних каменів:
- спеціалісти не вірять, що можуть достягти цілі, які «спустили» згори.
- спеціалісти можуть відчувати супротив «чужим» цілям і задачам.
- обмежуючи задачами і цілями, ви інколи лишаєте себе змоги побачити додаткові інтереси спеціалістів або більш ефективні способи рішення ваших задач.

Далі є два варіанти.
Цілі спеціаліста резонують з цілями компанії.
Або навіть краще.
Ми їх затверджуємо і працюємо над ними.

Цілі не дотягують або задачі не відповідають поточній зоні відповідальності і вектору розвитку.

Що робити в такому випадку?

Я розбираю цілі зі спеціалістами. Там можна знайти купу цікавого:
- трабли з процесами і тайменеджментом.
- страхи і невпевненість в собі = заниження цілей.

Або просто сліпі зони для точок зростання.

Тут починається діалог.

Я часто показую картинку 360, ділюся своїм баченням, питаю зворотній зв’язок.

І ми оновлюємо цілі та задачі з урахуванням потреб компанії. Але я завжди апрувлю якісь задачі з категорії «цікаво».

Дисклеймери:

1. Спеціалісти не всіх рівнів можуть вибирати задачі/способи їх реалізації/цілі.
Але я намагаюся з джунства заохочувати відповідальність.

2. Не всі задачі потребують такого підходу. Деякі речі повинні просто бути done.

Якщо ти єдине джерело знань в компанії, то без мікроменеджменту не обійтися.

Задокументовані процеси – це свобода, а не тягар.

(с) Ось такі от у мене філософські моменти трапляються на консультаціях. Оцифровуємо маркетинг, щоб звільнити c-level для більш стратегічних і цікавих задач.

Що не так з цим прес-релізом?

У мене в матриці долі написано, що моя суть – критикувати. Не зря я мріяли йти на факультет критики. Але я не пішла, тому ми тут і розбираємо що не так з цим релізом.

Або як не розказувати про свої кампанії так, щоб тебе потім не обсирали в коментарях.

1. Для кого кампанія і яка ціль?

Для аудиторії Ocean Plaza чи для маркетологів? Щоб звернути увагу на знижки чи перевернути свідомість?

Хто все ж таки цільова аудиторія реклами?

Взагалі, якщо ви спостерігаєте за рекламним ринком, то могли помітити, що деякі кампанії реально створюються маркетологами для маркетологами. Тільки не щоб перевернути свідомість, а помірятися… Кх… Креативністю.

Йти в проф медіа з такими заявами дуже ризиковано.

2. Оверпроміс і андерделівер.

Я залишаю вам посилання, щоб ви на власні очі побачили кампанії, які перевертають свідомість.

Спойлер для лінивих: там дівчина в купальнику біля басейну, а поруч розмір знижки.

Ви ловите людей на обіцянку чогось дуууууже незвичайного (тим самим наче говорячи, що всі інші роблять дуже примітивні речі), і робити рівно теж саме.

При чому заголовок, хоч і притягнутий, вже достатньо байтовий, якщо б тільки всі знали, хто така Галь Гадот.

А от написали б українську супержінку…

3. Натягувати сенси там, де їх немає.

Мало кому цікаво читати, що хтось знову зняв рекламу про знижки в ЦУМі біля басейну.

Тому це треба обов’язково упакувати в «сторітелінг з інсайтом», який ніяк не розкривається в кампанії.

Чи байтовий вийшов матеріал?
100%.

Але я досі не розумію чи це метаіронія, адже по словам креаторів:

Використати простий підхід до поставленого завдання нам не хотілося. Ціль була одна — за будь-якої ціни перевернути свідомість усіх маркетологів торговельно-розважальних центрів новим поглядом на рекламні кампанії. Ну нудно ж, погодьтеся: брати картинки зі стоків і множити їх тисячами — це явно не найкращий варіант.

Як вам кампанія, перевернула свідомість?

#розбір

Оголені аграрії знялись для реклами сонцезахисного крему

Ви знаєте, вже дуже давно я не говорила про себе «вау», коли бачила рекламну кампанію.
Але тут був саме цей ефект.

Ukravit – це компанія, яка створює засоби захисту рослин.
Переважно, цільова – аграрії.

Чуваки взяли і випустили SPF крем Тінь в колаборації з косметичним брендом, щоб захистити своїх клієнтів від сонячних опіків під час роботи.
Буквально зробили засіб захисту людей.

Це досить нестандартна комунікація для ніші агро.

І хоч в мене є питання, наскільки ця компанія потрапляє в цільову (хочеться вірити, що аграріїв з сучасним майндсетом все більше).
І питання до таймінгу випуску спф (бо скільки того сонця залишилося).

Я вважаю, що це класний кейс.
Хтось повинен бути в чомусь першим і помітним.

А як вам?


Байтовий заголовок запозичено тут.

#розбір

Так сподобалася аграріям чи ні? 🤔

А мені в тік-тоці прийшов фідбек майже з перших рук цільової аудиторії.

І я рада знати, що це працює!

(так-так, чи працює треба перевіряти на даних, яких в мене немає)

Посміхалася коли читала, наче це моя компанія або кейс.

І так, в мене є тік-ток, де ви можете побачити і почути мою розмовляючу голову.

Наприклад, тут я розказую про супер-пупер формулу створення контенту.

Всі кльові пости та знайомство тут

Хто я
Привіт, я – Лєра, директорка з маркетингу.
Займаюся маркетингом 10 років, 6+ з них в позиції СМО. Мій «роботовід» і рекомендації тут.

Що я роблю

Я допомагаю бізнесам рости, генерую для них гроші, оптимізую їх бюджети, керую командами і комунікаціями.
Все це роблю стратегічно і з великим бажанням.
Я люблю говорити про те, що мені цікаво.
А цікавлять мене круті і не круті рішення, реклама, контент та стратегії.

Мої кейси

Бо люди люблять цифри.

- $4млн. доходу згенерувала я своїм клієнтам за період моєї співпраці з ними (це останній раз, коли я трекала).
- вироситили з командами канали Fb та Google Ads на 110% кожен (коли агенції обіцяли нам 30% максимум).
- підняли email на новий рівень в +60% доходу.
- планувала інфлюенс кампанії 3 млн.охоплень з CPM в 10 грн.
- піднімала залученість в соцмережах з колін.

Детальніше про кейси.

Але головне – я налаштовую маркетинг від хаосу до порядку і результатів.

Кльові пости

ФУНДАМЕНТ БІЗНЕСУ ТА МАРКЕТИНГУ
Навіщо відкривати власну справу: підводні камені мотивації
Як неправильні цілі віддаляють нас від бажаних результатів
Чи є у вас ресурси для реалізації ваших цілей
Один із найголовніших ресурсів бізнесу
Одна з головних задач маркетингу
Стратегія переоцінена
На які питання треба знати відповідь перед запуском бізнесу
Воронки або петлі – що ефективніше

БРЕНД
Без чого неможливо побудувати бренд
Чому бренд-знання – не панацея
Чому нове позиціонування - не панацея

ПРОДАЖІ
Когнітивне викривлення, яке заважає заробляти
Чому хороший продукт сам себе не продає
Чи бувають погані продукти
Чому реклама не працює
Як оцінити рекламу
Скрипти вас не врятують (не мовою)
Про вашу унікальність ніхто не узнає, якщо… (не мовою)

МЕНЕДЖМЕНТ
Що робити, коли працівники проти процесів
Як ставити цілі команді, щоб не стикатися з супротивом
Підходи прийняття управлінських рішень щодо команди

ДОСЛІДЖЕННЯ
3 НЕтипові способи робити маркетингові дослідження легко
Нафіга ті маркетингові дослідження (не мовою)


Подякувати за контент🤍


за #розбір ви зможете прочитати розбори реклами або продуктів
більше розборів тут

Що я продаю

Я розмовляю з бізнесом та спеціалістами про їх проблеми за гроші.

Допомагаю:
- оцифрувати маркетинг (поставити конкретні цілі);
- зробити поточний аудит маркетингу/бренду;
- оцінити потенціал та ефективність каналів, поточну стратегію;
- знайти підходи/шляхи для росту бізнесу;
- сформувати портрет спеціалістів для команди, зони обов’язків, вакансії, тестове, онбординг;
- розібратися з стратегічними векторами розвитку компанії;
- сформувати контент-напрямки та поставити контент на «потік»;
- менторю спеціалістів та проєкти, щоб вони могли заробляти більше і в кайф.

Прайс на послуги.

Записатися на консультації можна в діректі інсти.

Мій інст
Мій тік-ток

Хєрових продуктів не буває, бувають хєрові маркетологи

Приблизно це мені написали в коментарях в моєму ТТ на майже* жартівливе відео «Чому ваш продукт не продається».

(тут ви можете зловити захват, що відео про маркетинг з хєровою картинкою і немитою головою набирають 50к охоплень)

Коли я була молода і зелена, я свято вірила в те, що маркетингом можна затащити все.

Трохи допилити фічу, трохи змінити ЦА, упакувати в красиві комунікації.

Навіть секти можна успішно продавати.

«Ком’юніті однодумців» і все таке.

В якийсь момент ти розумієш, що досить ставитися до маркетингу, як до магічної пілюлі.

Хєрові продукти існують.

92% стартапів не взлітають.
І ні, це не тільки стартапи, які не проводили маркетинг-дослідження, у яких немає бюджету на маркетинг. Нові продукти великих корпорацій не взлітають. І чому? Думаєте, великі компанії не можуть знайти бюджети, підходи, нові напрямки, кинути багато людей на цей напрям?

1. Як міряти хєровість?

Коли продукт не заробляє гроші.

Бізнес-модель не була прорахована на старті і виробництво продукту настільки дороге, що ця кількість попиту і ця вартість залучення клієнта робить так, щоб продукт не окуповується. А власники не хочуть знижати якість. Таке буває. І таким чином продукт стає неконкурентно спроможним. І тоді для власників він фіговий, бо він не приносить їм прибутку.

Коли продукт не заходить аудиторії.

Не задовільняє їх потреби, не «вартує» своєї цінності.

Не робили досліджень, забили на продакт фіт і якісь там потреби аудиторії, не чекнули конкурентів.

Класика, коли фабричний Китай прикольно відфоткають, називають українським власним виробництвом, ставять великий кост, але споживачі не ідіоти. Виходить, і підхід знайшли. Але дуже важко робити бізнес так довгостроково.

(це я вам ще не розказувала, як мені на фрілансі приходили проєкти дуже дивних дитячих іграшок, сумнівних концепцій😅)

2. Чи є сенс витягувати слабкі продукти великими інвестиціями?

Помилився?
Переписуй всю сторінку

Я думаю, справа в нашій культурі безпомилковості. І це дуже негативно впливає як на бізнесменів, так і на маркетологів. Якщо ти не можеш щось продати, то, напевно, в тебе неправильний підхід, і ти хєровий маркетолог.

Або ти просто не можеш зробити продукт, який не взлетить. Тому люди навіть не намагаються щось робити, бо в них таке відчуття, що якщо вони вже за щось взялися, то воно повинно взлетіти. Мільйони ухоплень в тіктоках отримати зі старту.


Деякі люди вигадують непотрібні продукти.

В таких випадках змінити підхід недостатньо. Треба змінювати весь продукт.

І окремо задачка з * ще пояснити і вмовити на це власників.

Якщо тут є маркетологи, які зустрічалися з такими продуктами або власниками, ставте 🥲

Власники з ідеями, які не врятували підходи, дайте знати📉

Хороший продукт сам себе продає

Прилетіло мені в тік-токах. Скажу чесно, я чекала цей коментар. Давайте розбирати, чому хорошого продукту недостатньо і сарафанка, хоч і приємний канал маркетингу, але системний бізнес на його основі будувати важко.

1. Вам треба знайти аудиторію, яка буде вас рекомендувати.

Вам не просто її треба знайти. Вам треба зробити хороший продукт. Прокомунікувати, що ваш продукт хороший настільки, щоб люди в це повірили і все ж таки щось купили. Тобто, так чи інакше, вам потрібно інвестувати в відеоконтент, фотоконтент, в нормальний сайт, в адекватних менеджерів, які будуть це обслуговувати, в маркетингові бюджети. Якщо ви просто будете чекати, що хтось з ваших знайомих купить якийсь ваш товар, розкаже комусь, і так це понесеться і понесеться, то можна чекати дуже довго в світі великої конкуренції.
Чому деяким бізнесам удається в Україні “проскочить” без цього всього? Відповідь очевидна. Навіть з урахуванням падіння купівельної спроможності, еміграції великої частини населення, конкуренція не така вже й велика. Це дуже добре розумієш, коли хочеш купити собі светр адекватної якості не за всі гроші світу 🙂


2. Прогнозованість каналу.

Перекомендують вас раз, перекомендують вас два. Які у вас гарантії, що люди з рекомендації прийдуть? Як ви будете прогнозувати, скільки людей порекомендує? Яка буде конверсія?
А у вас, наприклад, виробництво, треба замовляти матеріали, виділити рекламні бюджети, платити співробітникам зарплатні.


3. Є ніші, про які люди не готові говорити, бо вважають їх інтимними. Є люди, які не готові ділитися своїми секретиками. Є продукти, у яких дуже специфічні випадки вживання або дуже рідка частота оновлення продуктів. Наприклад, ви продаєте ексклюзивні рукомийники для ванни. Шанси, що у людини в колі знайомих саме зараз з'явиться потреба на цей продукт дуже малі. І вам весь цей час сидіти без продажів і чекати, коли вас хтось порекомендує?


4. Сарафанку також треба вміти запускати.

Наприклад, додавати соціальний елемент в програми лояльності. Приведи друга – отримай бонус.

5. Зробити настільки офігєнний продукт, щоб про нього постійно говорили, рекомендували і люди б приходили – не супер проста історія. Із таких прям великих кейсів, щоб мені щось рекомендували був захід на ринок монобанку. І якщо ви пам'ятаєте, вони також організовували свою сарафанку.

Поділіться зі мною, як часто ви рекомендуєте продукти, та які продукти це були.


6. Ваш продукт може бути найкрутіший у світі, але яка різниця, якщо про нього ніхто не дізнається.

Бізнес може сидіти і довго чекати, коли до них прийде клієнт. Цього може не трапитися. А може брати контроль в свої руки і робити активні дії по залученню клієнтів. В цьому більше сили, прогнозованості, системності. І повірте мені, без маркетингу зробити так, щоб сарафанка запустилася, непросто і це не відбудеться завтра, післязавтра або навіть на наступний місяць.

Хочете робити бізнес без стресу і з мінімальною кількістю ризиків, треба робити системний бізнес.

->

Щоб робити системний бізнес, треба використовувати канали трафіку, які можна прогнозувати.

->

Щоб виходити на канали трафіку, які можна прогнозувати, треба, щоб ваш продукт був до цього готовий.

Всі забувають про цей ресурс компанії

Ви ж розумієте, що це байт.
Не всі.

Вчора в фб я натрапила на думку, що один із основних ресурсів компанії, який треба враховувати – її власники або СЕО (залежить від того, хто ОПР).

І я подумала, що це ресурс, який не звикли аналізувати ні співробітники, ні дуже часто самі власники. І зря.

На своєму досвіді я скажу, що і на моїх довгострокових проєктах, і на консультаціях все упирається в конкретну людину або группу людей.

Те, які у продукта цінності. І те, які у продукта проблеми.
Бізнес часто і густо утотожнення світобачення і травми однієї людини.
Іронія в тому, що протилежні травми притягуються і в професійному світі також 🙂

Що важливо розуміти для тих, хто працює на когось:
- чи ви розділяєте погляди власників;
- чи вони відкриті до зворотнього зв'язку;
- чи можете ви підібрати підхід.

Шкідливі упередження + авторитарність + закритість від ідей інших перетворюють процес роботи на безвихідність для ініціативних людей.

І якщо ви думаєте, що навколо одні свідомі люди... Можна я не буду продовжувати? Я зустрічала мало власників, які відкриті до партнерства на рівних зі спеціалістами. Бо рівності там немає. Людина реалізовує свої амбіції. Це часто значить, що підхід доведеться шукати вам. Це усвідомлення для мене в якомусь сенсі етап професійного дорослішання. Тому я або погоджуюсь на те, щоб реалізовувати бачення власників і шукаю оптимальні рішення для цього (так, щоб їх погляди не протирічили моїм). Або працюю на людей, які реалізовують схожі цінності схожими методами.

1. Визначтеся зі своїми цінностями.
2. Розвивайте в собі навичку "читати" власників. І знаходити відповідь на питання "чи це фіт".
3. Не забувайте, що на ринку праці ви також вибираєте.

Що важливо розуміти для тих, хто працює на себе:
- чи не заважаєте ви вашому бізнесу?

Ми всі вигоряємо. У нас всіх є упередження. У нас всіх обмежений ресурс.
Чи не упирається зараз бізнес в ваш ресурс настільки, що це стає для нього токсичним?

Найкраща, на мою думку, інвестиція власників бізнесів – в свою кукуху.
На другому місці – в команду.

*якщо бізнес-модель нормчик.

Якщо вам відгукується, поставте лайчик.
Я їм радуюсь.

Без чого неможливо побудувати бренд

Хтось в фейсбуках написав: чому одні стають брендами, а інші – ні.

Тези:
1. Бренд – це про цінності, а не айдентику.
2. Бренд – це про системну комунікацію.
3. Бренд створюють для користувачів, а не для себе.

Все це тру.
Але я б була б не я, якби мені не було чого додати.

І мені здається, що це куда важливіше.

1. На мою думку, неможливо побудувати бренд, в цінності якого не вірять ті, хто його будують.

Можливо, це профдеформація і це бачу тільки я. Але зараз багато бізнесів намагються начіпити на себе "цінності", які їм не резонують і які взагалі не відображаються, ніяк не пов'язані з продуктом.

Бо за "бренди" платять більше.

І виглядає для мене це приблизно так, як на картинці.

"Що там зараз люди цінують? Нам треба це сказати, щоб вони зрозуміли, що ми бренд з тими цінностями".

Це відчувається кристувачем.

Це обмежує бізнес робити і транслювати те, що він не розуміє. І це не може не повпливати на якість комунікацій.

В це не дуже віриться.

2. Не всім потрібно бути "брендом".

Багатьом бізнесам достатньо вміти продавати і мати норм продукт та сервіс.

І так, для мене лояльність в багатьох нішах переоцінена.

3. Бренд неможливо будувати без ресурсів на його підтримку.

Як фінансових, так і емоційних.

Для "власних" брендів експертів більше друге. Для всіх інших вкрай важливо перше.

Вийти раз і круто про себе розказати недостатньо (не говорячи про те, що це не просто зробити).

Це потрібно робити регулярно. Не втрачаючи запалу і віри в цінності.

Уявляєте, наскільки вони повинні бути фундаментальними?

Крч, мені взагалі концепція бренду, як набору цінностей (а не якихось характеристик та асоціацій) виглядає для малих та середніх бізнесів відірваною від реальності.

Скажіть мені, які цінності у Розетки, Фокстрота, Алло, Комфі?

Або давайте так.
Яке позиціонування у Самсунга? У трусів від Жильової? У туалетної бумаги Сніжна панда?

З яких пір комунікаційне повідомлення, яке 300 раз прокрутили і отримали знання без підказки робить щось брендом?

Чому ніхуя не виходить 1

В тік-токах, в бізнесі, в роботі, в стосунках. Підставити необхідне.

Це буде серія з 4х постів, щоб у вас не кіпів мозок. І був час не рефлексію.

І перший пост відкриває фундаментальне питання – цілі.

І як часто ми робимо підмну понять. І думаємо, що інструмент і є кінцева ціль, обмежуючи цим себе.

Хочу розказати про крайню консультацію, яка мене вразила.

До мене звернулась дівчина з запитом:

1. Зрозуміти, чи норм вона спеціалістка (це частий запит). Бо в багатьох компаніях немає нормальних процесів оцінки спеціалістів. А коли ти працюєш на себе і ти "головна людина", то взагалі бідося.

2. Отримати нові інструменти для просування себе в новій ніші.

Якщо б мені було похуй,
я б спитала – як вона працює з клієнтами та в яку нішу хоче. Дала б інструмент а, б, в. І ми б попрощалися.

Але я на старті завжди питаю: навіщо?

Бо це те питання, яке ми самі рідко собі ставимо: що я роблю і навіщо?

Виявилося, що начебто в цій ніші мало платять. Звідси і питання "чи норм я спеціалістка", якщо мені мало платять?

Питання за питанням, я розумію, що клієнтка в замнутому колі.

Вона ставить низький чек.
Не може найняти норм команду, бо немає бабок на це.
Витрачає ресурс на команду "слабкіше".
На низький чек приходять відповідні "не зрілі" клієнти, які хочуть закрити все за найнижчою ціною.

І це вимотує буквально до того, що не вистачає сил це зупинити.

І от уявіть собі, що я даю інструмент "як вийти в нову нішу". Клієнтка виходить.
Ставить там низький чек... І все по колу. Вона розчаровується в маркетингу в принципі і вигоряє. Остаточно.

Чи дійсно вийти в іншу нішу була ціль клієнтки?

Чи це робота з симптомами.

Люди дуже часто міняють шило на мило, бо справжні проблеми підіймати страшно.

Страшно підняти ціну і втратити 30% клієнтів. Психологічно.

Але коли ми порахували, що навіть якщо 40% клієнтів відвалиться, але вона підніме чек до середнього по ринку. Вона втратить менше 10% доходу.

Не говорячи про те, що коли ти не звільниш місце для нового, звідки йому взятися?

Для нових підходів, для нових клієнтів.

Якщо ми не зможемо чесно собі зізнатися в цілі.

Якщо ми не вміємо формувати цілі особисті або бізнесові.

Ми знімаємо симптоми, а не лікуємо їх причини.

Я можу привести тисячу прикладів хуйових цілей.

Я хочу 5000 підписників – нахуя?
Я хочу 1 млн переглядів – що він тобі дасть, якщо ти не вмієш в продажі.
Я хочу виростити знання бренду – яке знання, щоб що?

Ставити цілі – це фундаментальна навичка у житті і бізнесі.

ЇЇ, як і будь-які навички, треба розвивати.

*тут місце для мого майбутнього майстер-класу по постановці цілей*

Робота з невизначеністю
або чому у вас нічого не виходить 2

Мало хто дійсно усвідомлює одну з найголовніших ролей маркетингу.

І ні, це не про залучення та утримання клієнтів. Або створення бренду, формування середовища, де потреба бізнеса зустрічається з потребами користувачів.
(звичайно, маркетинг це робить).

Починаючи бізнес/проєкт, ми виходимо в світ, де купа змінних. Багато з них для нас невідомі. Невизначені.

Ми можемо фантазувати, як швидко наш продукт стане топ 1 на ринку. Але чи наближають наші фантазії нас до цього?

Справжня глибинна ціль маркетингу – допомогти зменшити кількість невідомих і підвищити вирогідність успіху в досягненні цілей.

Повернемося до наших баранів.

Чому нічого не виходить?

Більшість малого і середнього бізнесу не знає свою цільову аудиторію. І мало хто щось робить, щоб дізнатися.

Не знаєте, що потрібно вашій аудиторії, не знаєте, хто ваша цільова аудиторія, хоча б приблизно, всі ваші потуги робити нормальний бізнес/контент, можна взяти в ручки і віддати на волю Бога.

Ще половина взагалі не думають про конкурентів.
За останні кілька тижнів на питання хто ваші основні конкуренти при запиті на консультації в мене прочерки 🙂

До речі, тут я часто і в досить великих бізнесах зустрічалася з гординею та его.

"У нас немає конкурентів. Вони нам не рівня." – відповідали власники.

Я хочу нагадати, що до приходу Apple на ринку точно були лідери 😉

Будь ласка, не нехтуйте дослідженнями. Не забирайте в себе можливість користуватися ліхтариком у пітьмі.

Зменшуйте кількість невідомих. І тоді рівняння, як прийти до успіху буде для вас простішим.

Смішний пост про дослідження з архіву.
Не мовою.

Цікавий факт: половина тексту транскрипція відео.
І слово Бог з великої літери транскибував AI.

Чи маєте ви ресури для реалізації ваших цілей?

Це замикаючий пост в серії «чому у вас нічого не виходить».

Коли я питаю бізнеси на консультації про ресурси - вони часто думають про гроші. І кажуть - бюджети є👌🏻

Цим постом я хочу поділитися тим, що для мене ресурси в житті та роботі.

Почнемо з очевидного.

Гроші.
Я не вірю в стрімкий, системний, стабільний розвиток без грошей.

Гроші – це майже універсальна валюта, за допомогою якої можна купити інші ресурси, якщо вони в дефіциті.

наприклад...

Експертизу/знання/досвід.
Якщо у вас цього немає ви можете це купити. Пройти навчання, замовити консультацію або найняти команду. Тому ще один із важливих ресурсів - це...

Люди.
Ваші працівники, ваші партнери по бізнесу, родина та ваші друзі. Оточення грає велику роль у розвитку.

Надважлива навичка в житті - правильно вибирати людей, з якими ви будуєте стосунки: робочі, дружні, романтичні.

Коли у вас непідтримуюче оточення, вам треба долати ще один ментальний бар'єр.

тому...

Менталка.
Не розібравшись з тарганами в голові, цих бар'єрів буде в рази більше. Але вони будуть "невидимими". Невидимих ворогів важко долати. Беремо ліхтарик і знайомимося з усіма своїми я. Шукаємо інструменти, підходи для взаємодії з собою і світом.

Креатив.
Вміння генерувати нестандартні ідеї або шукати альтернативні шляхи вирішення задач. Дуже виручає, коли немає грошей або часу.

Час.
Люди чомусь забувають, що наш час обмежений. Тайм-менеджмент не рятує від моменту, коли треба розставляти пріорітети.
Десь вашої уваги буде потрібно більше.

Ваші цілі - це місце вашої уваги зараз?

Наявність ресурсів формує в нас відчуття безпеки та впевненість в тому, що як би нас або наш бізнес не штормило, ми витримаємо.

Це і є фундаментом системного підходу.

Важливо: не всі ресурси повинні бути наявні для досягнення успіху.

Працюють якраз комбінації. Для кожного свої.

Чи можна розвиватися без грошей? Звичайно. Потрібно більше часу/креативу.

Чи можна розвиватися без підтримки? Так. Потрібна «сильна» менталка.

Успіх - рівняння з різними змінними. Щось просідає - інше компенсує.

Афігенна новина для власників телеграм-каналів

При підписці на телеграм-канал, тепер ти бачиш схожі за тематикою канали (як в інсті).

А це значить додатковий буст органічних підписок.

І привід для мене задуматися чи прощатися з назвою каналу, яку я дуже люблю. Адже вона символічна.

До речі, є гіпотези чому канал називається так?😏

Ми вже це робимо!

Останнім часом я почала все частіше помічати таке когнітивне викривлення.
Коли ти пропонуєш клієнту інструмент/тактику, а вони відповідають: «Ми це вже пробували/ми це вже робимо».
Дуже часто це йде поруч з «результатів не дає».

І тоді які висновки роблять власники або ОПР?

1. Змінюють стратегію, коли в них не спрацьовує конкретна тактика.
2. Змінюють тактику на іншу, бо очевидно та не працює.

Таким чином відмовляючись або від працюючої стратегії, або від працюючих інструментів.

Як це виглядає на практиці?

«Ми вже пробували тік-ток, 100 переглядів набираємо. Для нашої ніші це не підходить».

Заходиш в їх тік-ток, а там 0 розуміння платформи та особливостей каналу.
Продають в лоб надто комерційним контентом або просто роблять репости естетики з інсти.

Або.

«Ми пробували залучити новий сегмент аудиторії, щоб розширити долю ринку, але їм не цікавий наш продукт».

Дивишся, а там зовсім не адаптовані комунікації під бажаний сегмент.

Наче думка, що це ми робимо щось не так навіть і не приходить.
Гадаю, це пов’язано з нашим ставленням до помилок. Віє чимось фатальним.

Так і в житті.
Коли ми не отримуємо бажаного, дуже хочеться сказати «я вже спробувала, нічого не вийшло».
А спроби і підходи бувають різні, як і результат.

Навіть просто задачу «попросити щось зробити» можна виконати різними способами.
- Слухай, а можеш зробити Х?
- Зроби пліз Х.
- Будь ласка, допоможи з задачею Х.

І купа інших варіантів. І кожен з них в певних умовах призведе до різних наслідків.

Будь ласка, не відмовляйтеся від інструментів та не змінюйте вектор ваших стратегій стрімко.
І пам’ятайте, що помилка – це просто спроба, яка говорить тільки про те, що ви намагаєтеся щось змінити і досягти.
І кожна така спроба наближає вас до бажаних результатів.