Суддя Апеляційного суду Гааги Шарлотта ван Райнберк, яка намагалась вплинути на судовий процес у справі про збитий пасажирський боїнг «Малайзійських авіаліній», подала у відставку. Про це йдеться в статті нідерландського видання FD.nl з посиланням на речника Апеляційного суду.

Суддя розповсюджувала серед прокурорів та суддів книгу брата з теорією змови про причини збиття рейсу МН17, за що Верховний суд Нідерландів притягнув її до дисциплінарної відповідальності. Тепер Ван Райнберк йде у відставку за власним бажанням з 1 вересня.

Детальніше про суддю та як саме вона намагалась вплинути на процес — у нашому попередньому матеріалі.

​⚡️Народного депутата від ОПЗЖ Олександра Пономарьова Печерський райсуд Києва відправив у СІЗО на два місяці без права внесення застави. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.

Суд задовольнив повністю клопотання прокуратури. Запобіжний захід нардепу обирали протягом двох днів. Суд відбувався у закритому режимі.

Олександру Пономарьову оголосили підозру у державній зраді у понеділок, 24 липня. За даними, оприлюдненими СБУ, народний депутат із лютого 2022 року до початку 2023 року перебував на окупованих росіянами територіях, у Бердянську, і у цей час пішов на співпрацю із росіянами.

У повідомленні СБУ йдеться, що нардеп перереєстрував підконтрольні йому підприємства за російським законодавством, відкрив рахунки у філіях російських банків в на окупованих територіях. А також організував роботу паливно-мастильних підприємств, які він контролює, та постачання продукції цих підприємств російським військовим. За даними СБУ, ці поставки продовжились і після повернення Пономарьова з Бердянська до Києва.

Сам депутат у коментарі «Ґратам» заперечив усі обвинувачення, втім, зазначив, що конкретніше прокоментувати зможе лише після повного ознайомлення з матеріалами слідства.

Депутату загрожує до 15 років увʼязнення.

Олександр Пономарьов (другий справа) у суді Фото: Любомира Ремажевська, Ґрати

Народного депутата від ОПЗЖ Олександра Пономарьова виводять із зали суду в наручниках. Щойно у Печерському райсуді Києва йому обрали запобіжний захід у вигляді двох місяців перебування в СІЗО без прави внесення застави. Нардепа підозрюють у державній зраді.

Відео: Любомира Ремажевська, Ґрати

​​У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону почали розглядати справу 18 бійців батальйону «Айдар».

Їх обвинувачують у «насильницькому захопленні влади та зміні конституційного ладу «Донецької народної республіки». Крім того, кілька людей з групи обвинувачують у навчанні терористичній діяльності, тероризмі та участі в терористичній організації.

Наразі їх обвинувачують за законодавством «ДНР». На наступному засіданні, коли прокурор надасть обвинувальний акт, суд розгляне питання про перекваліфікацію звинувачення за російським законодавством.

«Ґрати» публікують список усіх підсудних українських громадян:

В‘ячеслав Байдук
Ігор Гайоха
Віталій Грузінов
Владислав Єрмолінський
Семен Забайраковий
Сергій Калінченко
Віталій Крохальов
Володимир Макаренко
Марина Міщенко
Роман Недоступа
Сергій Нікітюк
Лілія Прутян
Євген П’ятигорець
Тарас Радченко
Олександр Таранець
Дмитро Федченко
Микола Чупріна
Андрій Шолік

Справу розглядає колегія з трьох суддів під головуванням Кирила Кривцова. На першому засіданні лише назвали всіх підсудних та продовжили їхній арешт до 13 листопада.

«Ґрати» стежитимуть за процесом над українськими військовополоненими. За підрахунками редакції, лише у військовому суді Ростова-на-Дону зараз судять понад 80 українських громадян — військовополонених та цивільних, затриманих на окупованих територіях.

Фото: Ґрати

​⚡️Печерський райсуд Києва заарештував колишнього військового комісара Одеси Євгена Борисова на два місяці та визначив заставу — 150 млн гривень. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду.

Ексвоєнкома підозрюють у незаконному збагаченні на суму у 151 млн гривень, неявці на військову службу та ухиленні від несення військового обов’язку. Йому загрожує 10 років тюрми.

Прокуратура просила арешт без права внесення застави. У суді прокурор заявив, що Борисов переховувався від слідства, змінював номер телефону та адресу. Ексвоєнкома затримали в Києві вчора, 24 липня.

Борисов в суді не визнав провину, запевнив, що від слідства не переховувався і сам добровільно приїхав з Одеси до Києва, а затримали його поблизу головного слідчого управління ДБР, куди він прямував з адвокатами. Адвокати просили суд відмовити прокуратурі і обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Євген Борисов в суді Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​Суд арештував нардепа ОПЗЖ Олександра Пономарьова на два місяці. Його підозрюють у державній зраді

25 липня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт народного депутата від забороненої в Україні партії ОПЗЖ Олександра Пономарьова. Згідно з ухвалою слідчої судді Тетяни Остапчук, депутатові доведеться провести у СІЗО 60 днів до 22 вересня, без права на заставу та поруки. Нардепа закували в кайданки в залі суду. Захист готується подати апеляцію, оскільки вважає цей запобіжний захід «надмірним».

Олександра Пономарьова підозрюють у державній зраді. За даними, оприлюдненими СБУ, Пономарьов із лютого 2022 року до початку 2023 року перебував на окупованих росіянами територіях, у Бердянську, і у цей час пішов на співпрацю із росіянами.

«Ґрати» нагадують, хто такий Олександр Пономарьов, розповідають, як обирали запобіжний захід народному депутатові та подробиці розслідування.

https://graty.me/news/sud-areshtuvav-nardepa-opzzh-oleksandra-ponomarova-na-dva-misyaczi-jogo-pidozryuyut-u-derzhavnij-zradi/

Нардеп ОПЗЖ Олександр Пономарьов у залі Печерського райсуду Києва, 25 липня 2023 Фото: Любомира Ремажевська, Ґрати

⚡ Біля Верховного суду Криму в Сімферополі затримали щонайменше 13 людей, які прийшли як слухачі на судове засідання — сьогодні має відбутися апеляція на вирок заступнику голови Меджлісу Наріману Джелялу та братам Ахтемовим, яких обвинувачують у диверсії.

Серед затриманих двоє журналістів — кореспондентка «Ґрат» Лутфіє Зудієва та журналіст видання «Грані» Куламет Ібраїмов. Вони показали поліцейським прескартки, але їх затримали разом з усіма.

Зудієва розповіла «Ґратам», що затримані — родичі та друзі Джеляла та Ахтемових. Вони прийшли до суду як слухачі, щоб підтримати підсудних, але нікого не пустили за розпорядженням голови. Усі написали скаргу на недопуск, після чого поліцейський оголосив, що черговому надійшов дзвінок зі скаргою, тож усі будуть затримані.
Автобус із 13 затриманими, зокрема журналістами, доставили до Залізничного райвідділу поліції.

Відео: Ґрати

​​25 липня Печерський районний суд Києва заарештував на два місяці колишнього військового комісара Одещини Євгена Борисова. Він може вийти під заставу у 150 мільйонів гривень.

Це майже дорівнює сумі, у заволодінні якою правоохоронці підозрюють Борисова, — 151 млн гривень. Крім того його підозрюють в неявці на військову службу та ухилянні від виконання військового обов‘язку. Так прокурори та слідчі кваліфікували те, що наприкінці минулого року Борисов місяць провів з сім‘єю в Іспанії, а до того два тижні не з‘явився на службу.

Борисов не визнає провину і стверджує, що не має стосунку до купівлі його матір‘ю та дружиною елітної нерухомості в Іспанії та дорогих автомобілів. Він стверджує, що на службу не з‘являвся, тому що був у шпиталі, а на Новий рік їздив до Іспанії лікуватись, адже у березні минулого року в в будівлі Одеської ОВА йому п’ять разів вистрілив у ноги Герой України полковник Валерій Гудзь. За шість днів після того Гудзь загинув у бою з російськими загарбниками під Попасною.

Детальніше про справу Борисова читайте у статті «Ґрат».

https://graty.me/ne-bulo-u-mami-koshtiv-ot-vona-i-pozichila-yak-sud-u-ki%d1%94vi-areshtuvav-eksvo%d1%94nkoma-odeshhini-%d1%94vgena-borisova-ta-yak-zahist-poyasnyuvav-zvidki-u-jogo-rodini-neruhomist-v-is/

Ексвоєнком Одещини Євген Борисов у Печерському районному суді Києва. 25 липня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​​«Хто замовив Катю Гандзюк?». Реконструкція одного з головних злочинів десятиліття на основі матеріалів справи та судів над виконавцями, пособником, організатором та замовником

Привіт, це Максим Каменєв. Останні три місяці я працював над текстом про напад на херсонську активістку та чиновницю Катерину Гандзюк. Це сталось пʼять років тому — 31 липня 2018 року. Нападник підстеріг Катерину біля підʼїзду будинку та вилив на неї літр сірчаної кислоти. Чотири місяці Гандзюк з опіками 40% тіла боролась за життя у лікарні, однак 4 листопада того ж року померла.

Активісти з усієї України обʼєдналися у спільноту «Хто замовив Катю Гандзюк» з метою притягнути до відповідальності всіх причетних до нападу, включно з замовником. Часто саме вони рухали офіційне розслідування.

За пʼять років правоохоронці встановили виконавців, пособника, організатора та замовника злочину. Їх усіх притягнуто до відповідальності.

26 червня цього року Дніпровський районний суд засудив до 10 років позбавлення волі голову Херсонської облради Владислава Мангера та помічника депутата тієї ж ради. Першого визнали замовником нападу, другого — організатором. Своєї провини вони не визнали та будуть оскаржувати вирок.

Справа Гандзюк показова для того, щоб зрозуміти, якою була Україна напередодні повномасштабного російського вторгнення. В ній є всі проблеми, від яких потерпала Херсонщина: корумповані чиновники, правоохоронці, що затримують невинуватого, бандити та ветерани АТО, які були готові облити жінку кислотою за 500 доларів, бо сидять без роботи. Однак в ній є й надія на краще майбутнє: активісти та журналісти, які не втомлюються нагадувати про напад, професійні слідчі та прокурори і навіть принципова суддя.

Детальніше читайте у моєму тексті.

https://graty.me/hto-zamoviv-katyu-gandzyuk-rekonstrukcziya-odnogo-z-golovnih-zlochiniv-desyatilittya-na-osnovi-materialiv-spravi-ta-sudiv-nad-vikonavczyami-posobnikom-organizatorom-ta-zamovnikom/

Портрет Катерини Гандзюк на акції «Рік без Каті» біля Офісу президента. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​У Криму сьогодні затримали журналістку нашого видання Лутфіє Зудієву. Заява «Ґрат» із вимогою негайно звільнити її та припинити переслідування журналістів

За редакційним завданням, Лутфіє мала висвітлювати судове засідання у Верховному суді Криму щодо справи заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, яких російська влада обвинувачує в диверсії.

Зудієву не пустили в суд, а пізніше затримали. Разом із нею затримали ще 12 кримських татар — родичів і друзів Джеляла й Ахтемових, які приїхали до суду і безуспішно намагалися потрапити на відкрите засідання. Серед затриманих також кореспондент видання «Грані» Куламет Ібраїмов. Під час затримання Зудієва показала поліцейським прескарту і заявила, що виконує редакційне завдання, однак вони проігнорували її відповідь.

Журналістку привезли в Залізничний райвідділ поліції Сімферополя, де, погрожуючи, намагалися змусити здати відбитки пальців і зразки слини. Вона відмовилася. У підсумку щодо журналістки склали адмінпротокол про «участь у масовому одночасному перебуванні громадян у публічному місці поблизу Верховного суду Криму… з метою подальшого висвітлення в ЗМІ».

«Ґрати» вимагають негайно звільнити журналістку та інших незаконно затриманих сьогодні біля Верховного суду кримчан. «Ґрати» звертаються до українських, міжнародних журналістських об’єднань та правозахисних організацій із проханням виступити на захист затриманої журналістки і висловити солідарність із колегами, яких російська влада переслідує в Криму.

Повний текст заяви «Ґрат»: https://graty.me/news/u-krimu-zatrimali-zhurnalistku-nashogo-vidannya-lutfi%d1%94-zudi%d1%94vu-zayava-%d2%91rat-iz-vimogoyu-negajno-zvilniti-%d1%97%d1%97-ta-pripiniti-peresliduvannya-zhurnalistiv/

Лутфіє Зудієва. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

❗️Журналістку «Ґрат» Лутфіє Зудієву, затриману 27 липня у Криму, оштрафували на 12 тисяч рублів.

Її та інших кримських татар звинуватили у тому, що вони зібралися біля Верховного суду, намагаючись потрапити на відкрите засідання по справі замголови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, яких російська влада обвинувачує в диверсії. При цьому Зудієва перебувала в суді за редакційним завданням.

Ще трьох затриманих також оштрафували, а журналіста Куламета Ібраїмова заарештували на п’ять діб.

​Вищий антикорупційний суд сьогодні, 28 липня, обрав запобіжний захід голові Державної судової адміністрації Олексію Сальнікову у вигляді застави у 805 тисяч гривень. Засідання транслювалося на ютуб-каналі суду.

За даними Національного антикорупційного бюро, Сальнікова підозрюють у підбурюванні до надання хабаря суддям Верховного суду за рішення на користь комерційного підприємства.

Ще 5 березня цього року, за даними НАБУ, Сальніков отримав від представника комерційного підприємства 7,5 тисяч доларів США, з яких 5 тисяч доларів США мали бути передані суддям за винесення рішення. А решту Сальніков нібито мав залишити собі за посередницькі послуги.

НАБУ оприлюднило відео, зняте, ймовірно, прихованою камерою. На ньому нібито Сальніков отримує 5 тисяч доларів США. Втім, після затримання голови Верховного суду, зазначає НАБУ, Сальніков ухилявся від вирішення питання щодо судового рішення.

Більш детально про справу читайте найближчим часом на сайті «Ґрат».

Що відомо про справу ексголови Верховного суду Всеволода Князєва — у нашому попередньому матеріалі.

https://graty.me/drug-dva-vidsotki-i-novi-prizvishha-suddiv-shho-stalo-vidomo-pro-spravu-eksgolovi-verhovnogo-sudu-ta-advokata-pislya-areshtu-za-pidozroyu-v-otrimanni-habarya/

Олексій Сальніков у суді. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​​⚡ Третій апеляційний суд загальної юрисдикції в Сочі залишив без змін вирок заступнику голови Меджлісу Наріману Джелялу та братам Ахтемовим — Азізу та Асану, що обвинувачуються російською владою в диверсії.

Слідство стверджувало, що вони підірвали газопровід біля селища Перевальне. Усі троє заперечували провину та заявляли про переслідування за громадянську активність. Асан Ахтемов розповідав про тортури струмом, за допомогою яких у нього вибивали зізнання.

Торік у вересні Верховний суд Криму засудив Джеляла до 17 років ув'язнення, Асана Ахтемова — до 15 і Азіза Ахтемова — до 13 років колонії. До того ж їх оштрафували — Джеляла на 700 тисяч рублів, а Ахтемових — на 500 тисяч кожного. Сьогодні апеляційний суд фактично підтвердив вирок. Єдина зміна — суд встановив термін три роки, який кримчанам доведеться провести у в'язниці з найжорсткішим режимом ув'язнення. Після цього їх переведуть до колонії. Фактично, суд посилив вирок.

Наріман Джелял. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

​​Рівно пʼять років тому як скоїли напад на херсонську активістку та чиновницю Катерину Ганзюк.

Вранці 31 серпня 2018 року нападник підстеріг Катерину біля підʼїзду та вилив на неї літр сірчаної кислоти. Вона отримала 40% опіків шкіри та чотири місяці боролась за життя у лікарні. Однак 4 листопада того ж року померла.

Всі ці роки рідні та друзі Катерини боролись за справедливість для неї. Правоохоронці встановили нападників, посібника і, головне, організатора та замовника злочину. Всі вони отримали вироки суду.

26 червня цього року Дніпровський райсуд Києва засудив до 10 років колишнього голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та колишнього помічника депутата цієї ради Олексія Левіна. Першого суд визнав замовником нападу, другого — організатором.

Однак справа про напад на Гандзюк на цьому не завершена. Владислав Мангер вже оскаржив вирок. Його адвокат Дмитро Ільченко 13 липня подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Детальніше про напад на Катерину Гандзюк та суди над всіма причетними до цього злочину читайте у великому матеріалі «Ґрат».

https://graty.me/hto-zamoviv-katyu-gandzyuk-rekonstrukcziya-odnogo-z-golovnih-zlochiniv-desyatilittya-na-osnovi-materialiv-spravi-ta-sudiv-nad-vikonavczyami-posobnikom-organizatorom-ta-zamovnikom/

Активісти тримають портрет Катерини Гандзюк під час акції біля МВС України. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​Слідство не знайшло підтвердження, що падіння вертольота з керівництвом МВС у січні цього року пов’язане з диверсію чи посяганням на життя державних діячів. Про це повідомив генпрокурор Андрій Костін в інтервʼю Укрінформу.

Катастрофа сталася уранці 18 січня 2023 року. Вертоліт, на борту якого перебували зокрема міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, його заступник Євген Єнін та держсекретар МВС Юрій Лубкович, впав на дитячий садочок у Броварах. Загинуло 14 людей: дев’ятеро працівників МВС, що летіли у вертольоті, та пʼятеро мешканців міста — серед них одна дитина. З 25 людей, що отримали поранення, 11 — діти.

Спочатку слідство розглядало чотири версії події: замах на життя державних діячів, включаючи диверсію; збиття літального апарата; конфліктна ситуація на борту судна; помилка пілота, технічна несправність судна, неналежна організація планування польоту, недотримання правил польотів, складні погодні умови.

«Попередньо можу сказати, що версії, пов’язані з диверсією або посяганням на життя державних діячів, не знайшли свого підтвердження», — сказав Костін в інтервʼю та додав, що найближчим часом повідомлять про остаточні висновки слідства.

Станом на сьогодні зібрали всі необхідні технічні документи. Завершується проведення експертиз.

Слідство зокрема співпрацює зі спеціалістами французької компанії Airbus Helicopters — виробник вертольота, який впав. Вони допомогли дешифрувати бортові самописці. Та на основі зібраних даних зробили 3-D моделювання польоту.

Про трагічне падіння вертольота на дитячий садочок у Броварах — читайте в нашому січневому репортажі з місця події:

https://graty.me/cze-vse-nashi-diti-reportazh-iz-brovariv-de-vertolit-iz-ministrom-mvs-upav-na-dityachij-sadok/

Рятувальники розбирають завали у дитячому садку після падіння вертольота. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​У Криму після п'яти діб адмінарешту на волю вийшов журналіст «Кримської солідарності» та видання «Грані» Куламет Ібраїмов. Його заарештували після того, як 27 липня поліцейські затримали тринадцять кримських татар, які зібралися біля Верховного суду Криму. Вони хотіли потрапити на засідання у справі заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, яких обвинувачують у диверсії.

Ібраїмова звільнили вчора пізно ввечері, а вже сьогодні вранці поліцейські прийшли з обшуком до його батьків. Вони налякали маму Ібраїмова, обшукали будинок, але забрали лише одну релігійну книгу.

«Сказали родичам, що якщо я й надалі продовжуватиму свою діяльність, то для мене це погано закінчиться, тому мене треба «навчити уму-розуму»», — розповів «Ґратам» Ібраїмов.

Він вважає, що поліцейські залякують його і змушують відмовитися від журналістської діяльності.

Детальніше про обшук — у замітці «Ґрат»: https://graty.me/news/u-budinku-batkiv-gromadyanskogo-zhurnalista-kulameta-ibraimova-vidbuvsya-obshuk-sam-vin-uchora-vvecheri-vijshov-na-volyu-pislya-administrativnogo-areshtu/

Куламет Ібраімов. Фото: «Кримська солідарність»

​​Привіт! Це — Віка Матола.

Сьогодні я написала про справу голови Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова. Його підозрюють у підбурюванні до дачі хабаря та шахрайстві.

Відверто, слухаючи досить коротке як для антикорупційних справ тригодинне засідання щодо обрання йому запобіжного заходу, я думала, що відписати її буде просто. Але помилялася.

Почувши повне ім’я заявника — Олексія Гончара я традиційно почала шукати хоча би якусь інформацію про нього на сайті Судової влади. Людина з таким же прізвищем, ім‘ям, по батькові — обвинувачена в двох справах щодо шахрайства. Одна з яких стосується адвоката Горецького, затриманого у справі ексголови Верховного суду Всеволода Князєва.

Ні адвокат, ні прокурор у справі Сальнікова не коментують цю інформацію. Прокурор Олег Макар у коментарі мені сказав, що навіть, якщо так, ці факти не впливають на допустимість доказів у справі голови ДСА, адже часто затримані починають розповідати про інші відомі їм злочини.

Більш детальніше читайте у моєму тексті.

https://graty.me/shahrajstvo-ta-nevidomij-svidok-u-chomu-pidozryuyut-golovu-derzhavno%d1%97-sudovo%d1%97-administraczi%d1%97-ta-yak-cze-povyazano-z-figurantom-spravi-eksgolovi-verhovnogo-sudu/

Голова Державної судової адміністрації Олексій Сальніков у Вищому антикорупційному суді, 28 липня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати