Чому суспільно важливий пишемо окремо, а суспільно-політичний з дефісом?

📌 Суспільно важливий пишемо окремо, тому що це не складний прикметник, а словосполучення, у якому прислівник суспільно зберігає логічний наголос.

👉 Тобто важливий для чого? Для суспільства.

Так само пишемо суспільно небезпечний, суспільно необхідний тощо.

А також науково обґрунтований, професійно орієнтований, чітко окреслений тощо.

👉 Орієнтований як? Професійно.
👉 Обґрунтований як? Науково.

📌 А суспільно-політичний пишемо з дефісом, тому що це складний прикметник, утворений з двох прикметників суспільний і політичний, що є рівноправними.

Щоб зрозуміти, чи писати слово з дефісом, спробуйте подумки поставити між частинами цього слова сполучник і: суспільний і політичний (суспільно-політичний) тощо.

Натомість ви не зможете сказати політичний для суспільства, бо в цьому немає логіки 😉

Як замінити слово нашумівший

Часто чую нашумівший фільм, нашумівша пісня, нашумівший батончик "Рошен"...

Але ж нашумівший – це калька з рос. мови. Не знаю, як вам, а мені це слово ну геть ріже вухо.

А тепер погляньмо, як його можна замінити. Словник r2u пропонує такі варіанти:

✔️ нашумілий;
✔️ розголосний;
✔️ що набрав розголосу;
✔️ скандальний;
✔️ сенсаційний;
✔️ широко коментований.

Яке закінчення мають назви месенджерів та соцмереж у родовому відмінку?

Фейсбука чи фейсбуку? Телеграма чи телеграму?

Назви месенджерів та соцмереж, а також взагалі будь-яких віртуальних мереж, стримінгових платформ тощо у родовому відмінку однини мають закінчення -у, -ю (Український правопис, § 82).

Тому правильно написати фейсбуку, інстаграму, ютубу, телеграму, твіттеру тощо.

Чи українське слово ждати?

Якось підслухала одну не надто інтелектуальну розмову про те, що ждати – то суржик. Треба казати тільки чекати. А ждати підкинули нам росіяни.

🤦‍♀️🤦‍♀️🤦‍♀️

І ждати, і чекати – нормальні українські літературні слова. Це синоніми. Тож ви можете вживати і те, і те.

📌 Ждати походить від праслов’янського žьdati, споріднене з литовським geidžiu (пристрасно бажати) та латвійським gaidît (чекати).

Це слово є в багатьох народних піснях, прислів’ях, приказках (у коментарях можете пригадувати), у творах Т. Шевченка, Панаса Мирного, Лесі Українки, М. Стельмаха, В. Симоненка, Л. Костенко тощо.

А ще є такі давні імена Ждан і Ждана.

📌 Чекати походить від праслов’янського čekati, теж споріднене з литовським kákti (досягати, хапати) та латвійським kacêt (хапати, діставати рукою).

Схожі слова є в польській, чеській, словацькій, словенській, хорватській, болгарській мовах.

Як ви розумієте, і ждати, і чекати виникли ще задовго до появи російської.

Не все, що схоже на російську, є суржиком. Тож не перегинайте палицю.

Знайдіть 10 відмінностей

Ну що, друзі, пограємо в гру "Знайдіть 10 відмінностей".

Учора завдяки небайдужій підписниці дізналася, що мої дописи крадуть. Причому не просто беруть ідеї (Якщо що, це не заборонено), а нахабно копіюють дописи. Нижче можете порівняти.

Копіпастери, ну ви хоча б слова деякі замінили чи приклади. А то у нас з вами цікава ситуація виходить: і емоджі, і навіть особисті думки збігаються. І як таке може бути?!

Я розумію, що контент мого каналу не може бути унікальним на всі 100%, адже правила в мові одні й ті ж. Але в кожного автора є ще свій стиль пояснення, улюблені емоджі, словечка. Ну хоч щось можна було змінити?!

Отак сидиш, думаєш, що б такого цікавого написати, про що розповісти, складаєш собі контент-план, переживаєш, що не вистачає часу вести канал. А хтось просто бере і копіює. "Хороший" спосіб заробляти гроші на чужому контенті. Успіхів 👏

Якщо ви хочете поділитися моїми дописами, то, будь ласка, робіть або репост, або додавайте лінк на канал, або хоча б просто напишіть назву каналу, щоб було зрозуміло, звідки ви взяли інформацію 😉

Зріст, ріст / зростання

Часто можна почути такі фрази: "професійний ріст", "кар’єрний ріст" тощо. А чи правильно тут вжито слово ріст?

У словниках (зокрема й у 20-томному) сказано, що зріст – це те саме, що й зростання. Але все ж різниця між цими словами є.

📌 Зріст ми здебільшого вживаємо, коли говоримо про довжину тіла людини. Іноді замість зріст кажуть ріст. Але це швидше розмовний варіант, ніж літературний.

📌 Зростання – це збільшення, підвищення, набуття чогось (наприклад досвіду, уміння, знань тощо).

Тому правильніше сказати професійне зростання, кар’єрне зростання.

Надивленість

Якщо ви працюєте або тільки хочете працювати в креативній індустрії, то вам потрібно сформувати уявлення про те, що є красивим, легким, естетичним, а що – ні. Тому часто ви можете почути таку пораду: розвивайте надивленість.

Слово надивленість – це буквальний переклад з російського насмотренность. І звучить це слово якось не природно в українській. Та й словники його теж не фіксують.

Якщо ви хочете сформувати смак за допомогою візуальних образів: книжок, фільмів, реклами тощо, ліпше сказати тренуйте око.

А якщо у вас уже добре розвинена ця навичка, то про вас можна сказати так:

👉 у вас навчене око;
👉 у вас натреноване око;
👉 у вас наламане око.

Поклика́ння й посилання

📌 Поклика́ння утворено від дієслова поклика́тися, тобто вказувати на когось як на свідка чи авторитет, на щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій тощо.

📌 Посилання – це не калька з російської. Таке слово теж є в українській. Його утворено від дієслова посилатися, що має таке ж значення, як і покликатися.

Для мене слово поклика́ння асоціюється з вказівкою на джерело, авторство, як-от: список покликань в дипломній роботі, покликання на законодавство. Але з адресою сайту чомусь ну взагалі не асоціюється.

Тому я теж здебільшого використовую слово посилання або гіперпосилання щодо сайтів, а покликання – щодо авторства, джерела інформації.

У Словникові української мови в 20 томах наведено значення слова гіперпосилання: це вузол переходу на інший рівень гіпертексту. Гіперпокликання, до речі, у словнику не знайшла 🤷‍♀️

Посиланням рекомендують називати зв’язку між електронними сторінками в гіпертекстових документах і на сайті OnlineCorrector.

Мовознавці О. Пономарів та О. Авраменко рекомендували вживати щодо адреси сайту обидва слова. Тож вибір за вами.

А от силка, ссилка, сілка (ну чи які там ще “шедеври” можуть бути 🤦‍♀️) – це суржик. Таких слів точно немає в українській мові.