Як писати назви орденів, медалей, відзнак, звань
📌 Слова орден, медаль, відзнака завжди пишемо з малої літери.
📌 Якщо орден, медаль чи відзнака імені когось, то з великої літери пишемо перше слово і власні назви:
👉 орден Держави, орден Князя Ярослава Мудрого, орден Княгині Ольги ІІІ ступеня.
📌 Якщо орден, медаль чи відзнака має власну назву, то таку назву беремо в лапки. У лапках з великої літери пишемо перше слово й власні назви:
👉 медаль «За військову службу Україні», відзнака «Ветеран військової служби», орден «Мати-героїня», медаль «За врятоване життя».
Але: орден «Золота Зірка»
Звання Герой України теж пишемо з великої літери.
Але ці правила стосуються лише державних нагород ☝️
📌 Якщо ви маєте на увазі спортивні, шкільні нагороди тощо, тоді їхні назви пишемо з малої літери:
👉 золота медаль, срібна медаль, олімпійська медаль.
📌 З малої літери також пишемо назви звань:
👉 заслужений майстер спорту, заслужений діяч мистецтв, заслужений лікар тощо.
📌 Слова орден, медаль, відзнака завжди пишемо з малої літери.
📌 Якщо орден, медаль чи відзнака імені когось, то з великої літери пишемо перше слово і власні назви:
👉 орден Держави, орден Князя Ярослава Мудрого, орден Княгині Ольги ІІІ ступеня.
📌 Якщо орден, медаль чи відзнака має власну назву, то таку назву беремо в лапки. У лапках з великої літери пишемо перше слово й власні назви:
👉 медаль «За військову службу Україні», відзнака «Ветеран військової служби», орден «Мати-героїня», медаль «За врятоване життя».
Але: орден «Золота Зірка»
Звання Герой України теж пишемо з великої літери.
Але ці правила стосуються лише державних нагород ☝️
📌 Якщо ви маєте на увазі спортивні, шкільні нагороди тощо, тоді їхні назви пишемо з малої літери:
👉 золота медаль, срібна медаль, олімпійська медаль.
📌 З малої літери також пишемо назви звань:
👉 заслужений майстер спорту, заслужений діяч мистецтв, заслужений лікар тощо.
Як це правильно українською?
👉 Енергозберігаючий – енергоощадний, енергозбережний;
👉 планові відключення світла – планові вимкнення світла;
👉 при виході виключайте світло – виходячи, вимикайте світло;
👉 вуличні фонарі – вуличні ліхтарі.
👉 Енергозберігаючий – енергоощадний, енергозбережний;
👉 планові відключення світла – планові вимкнення світла;
👉 при виході виключайте світло – виходячи, вимикайте світло;
👉 вуличні фонарі – вуличні ліхтарі.
Добрий день чи доброго дня
Ох уже ця битва, як правильно вітатися 🤷♀️
Правильно, якщо ви просто привітаєтеся з людиною, а не опустите голову, удаючи ніби не знаєте її. А як ви з нею привітаєтеся: чи "добрий день", чи "доброго дня", то вже не важливо 😉
Але все ж про правильність вітальних формул.
На сьогодні нормативними варіантами вітань є фрази доброго ранку, добрий день, добрий вечір. І більшість мовознавців топлять саме за них, мовляв така традиція, ніхто ніколи в Україні не казав "доброго дня" та "доброго вечора" ☝️
Це справді так. До того ж самі фрази "добрий день", "добрий вечір" – це не лише вітальні формули. У них уже містяться побажання. Згадайте бодай щедрівки та колядки: "Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на здоров'я!"
Але, як на мене, фраза "Бо така мовна традиція" вже не працює. Мова жива, вона розвивається, змінюється.
Норма не може бути сталою. Те, що є нормою сьогодні, через 20, 30, 50 років може вже нею не бути. І навпаки: те, що є розмовним варіантом, цілком може стати нормативним у майбутньому. Бо мову творять її носії.
Не знаю, як у вас, а от у моєму оточенні майже всі вітаються "доброго дня" та "доброго вечора". І таку тенденцію я спостерігаю вже досить давно.
Тому я б не відкидала ці фрази. Вони жодним чином не шкодять нашій мові. Навпаки – збагачують її.
Вітайтеся, як вам подобається, але головне – вітайтеся. А як там буде правильно, мова з часом вирішить сама 😉
Ох уже ця битва, як правильно вітатися 🤷♀️
Правильно, якщо ви просто привітаєтеся з людиною, а не опустите голову, удаючи ніби не знаєте її. А як ви з нею привітаєтеся: чи "добрий день", чи "доброго дня", то вже не важливо 😉
Але все ж про правильність вітальних формул.
На сьогодні нормативними варіантами вітань є фрази доброго ранку, добрий день, добрий вечір. І більшість мовознавців топлять саме за них, мовляв така традиція, ніхто ніколи в Україні не казав "доброго дня" та "доброго вечора" ☝️
Це справді так. До того ж самі фрази "добрий день", "добрий вечір" – це не лише вітальні формули. У них уже містяться побажання. Згадайте бодай щедрівки та колядки: "Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на здоров'я!"
Але, як на мене, фраза "Бо така мовна традиція" вже не працює. Мова жива, вона розвивається, змінюється.
Норма не може бути сталою. Те, що є нормою сьогодні, через 20, 30, 50 років може вже нею не бути. І навпаки: те, що є розмовним варіантом, цілком може стати нормативним у майбутньому. Бо мову творять її носії.
Не знаю, як у вас, а от у моєму оточенні майже всі вітаються "доброго дня" та "доброго вечора". І таку тенденцію я спостерігаю вже досить давно.
Тому я б не відкидала ці фрази. Вони жодним чином не шкодять нашій мові. Навпаки – збагачують її.
Вітайтеся, як вам подобається, але головне – вітайтеся. А як там буде правильно, мова з часом вирішить сама 😉
Як писати складноскорочені слова
Складноскорочені слова – це слова, утворені складанням початкових частин двох і більше слів. Згідно з Українським правописом, такі слова пишемо разом (§35).
👉 Медична сестра – медсестра;
👉 фізична культура – фізкультура;
👉 адміністративний ресурс – адмінресурс;
👉 військовий комісаріат – військкомат;
👉 державне мито – держмито;
👉 соціальне страхування – соцстрах;
👉 штриховий код – штрихкод.
Складноскорочені слова – це слова, утворені складанням початкових частин двох і більше слів. Згідно з Українським правописом, такі слова пишемо разом (§35).
👉 Медична сестра – медсестра;
👉 фізична культура – фізкультура;
👉 адміністративний ресурс – адмінресурс;
👉 військовий комісаріат – військкомат;
👉 державне мито – держмито;
👉 соціальне страхування – соцстрах;
👉 штриховий код – штрихкод.
Святвечір, Св'ятвечір чи Свят-вечір
Яких тільки правописних знущань не зазнає це слово. Насправді єдиний правильний варіант його написання – це Святвечір.
Чому разом?
Святвечір – це скорочення від святий вечір. А з попереднього допису пам'ятаємо, що складноскорочені слова пишемо разом 😉
Чому без апострофа?
Вбите в голови ще зі школи правило, що після літер б, п, в, м, ф пред я, ю, є, ї маємо поставити апостроф. Але не забуваймо: апостроф не ставимо, коли перед б, п, в, м, ф є інша літера на позначення приголосного (крім р), що належить до кореня:
👉 свято, Святослав, Святвечір, а ще духмяний, різдвяний, морквяний тощо. Роздільної вимови у цих слів немає. А отже, апостроф тут не потрібен.
Чому з великої?
Тому що назви релігійних свят і постів, а також окремих днів, що стосуються цих періодів, пишемо з великої літери. Святвечір – це вечір напередодні Різдва, а отже це слово потрібно писати з великої літери.
Яких тільки правописних знущань не зазнає це слово. Насправді єдиний правильний варіант його написання – це Святвечір.
Чому разом?
Святвечір – це скорочення від святий вечір. А з попереднього допису пам'ятаємо, що складноскорочені слова пишемо разом 😉
Чому без апострофа?
Вбите в голови ще зі школи правило, що після літер б, п, в, м, ф пред я, ю, є, ї маємо поставити апостроф. Але не забуваймо: апостроф не ставимо, коли перед б, п, в, м, ф є інша літера на позначення приголосного (крім р), що належить до кореня:
👉 свято, Святослав, Святвечір, а ще духмяний, різдвяний, морквяний тощо. Роздільної вимови у цих слів немає. А отже, апостроф тут не потрібен.
Чому з великої?
Тому що назви релігійних свят і постів, а також окремих днів, що стосуються цих періодів, пишемо з великої літери. Святвечір – це вечір напередодні Різдва, а отже це слово потрібно писати з великої літери.
Друзі, щасливого вам Нового року!
Нехай новий рік буде прихильний до вас, добрий та щедрий. Нехай у ньому всі ваші рідні та друзі будуть живими та здоровими. Нехай всі будуть у безпеці. І нехай він принесе нам перемогу 🇺🇦
Не відкладайте життя на потім. Сміливо будуйте плани, працюйте, насолоджуйтеся кожною миттю, навіть попри всі труднощі, підтримуйте українську армію донатами, вірте в Україну!
Обіймаю кожного 🤗
💙💛
Цьогоріч моєму каналу вже 5 рочків.
5 років. Мені здається, що телеграм-канали стільки не живуть. Тож дякую усім вам за те, що даєте сили й натхнення робити для вас контент навіть у такий складний для нас час, навіть коли всередині пустота й немає бажання щось писати, навіть коли довго немає світла та інтернету.
Дякую, що вивчаєте українську, що запитуєте, цікавитесь і мотивуєте працювати для вас далі. Усе буде Україна 😉
Зустрінемось у новому році!
З любов'ю
ваша Олена з @Gramotaua
Нехай новий рік буде прихильний до вас, добрий та щедрий. Нехай у ньому всі ваші рідні та друзі будуть живими та здоровими. Нехай всі будуть у безпеці. І нехай він принесе нам перемогу 🇺🇦
Не відкладайте життя на потім. Сміливо будуйте плани, працюйте, насолоджуйтеся кожною миттю, навіть попри всі труднощі, підтримуйте українську армію донатами, вірте в Україну!
Обіймаю кожного 🤗
💙💛
Цьогоріч моєму каналу вже 5 рочків.
5 років. Мені здається, що телеграм-канали стільки не живуть. Тож дякую усім вам за те, що даєте сили й натхнення робити для вас контент навіть у такий складний для нас час, навіть коли всередині пустота й немає бажання щось писати, навіть коли довго немає світла та інтернету.
Дякую, що вивчаєте українську, що запитуєте, цікавитесь і мотивуєте працювати для вас далі. Усе буде Україна 😉
Зустрінемось у новому році!
З любов'ю
ваша Олена з @Gramotaua
Слово 2022 року
Але це навіть не слово, а фраза.
Отже, за версією словника "Мислово", словом 2022 року стала фраза, що вказує на напрямок руху російського корабля.
До речі, серед претендентів на слово року були такі слова й фрази:
👉 Доброго вечора, ми з України!
👉 катастрофа;
👉 біженці / переселенці;
👉 ЗСУ;
👉 волонтер, доброволець;
👉 геноцид, терор;
👉 допомога.
Словник "Мислово" обирає слово року вже вдесяте. Критеріями, якими керуються автори під час вибору слова, є його популярність і соціальна значущість.
Переглянути слова попередніх років
А що для вас стало словом 2022 року?
Але це навіть не слово, а фраза.
Отже, за версією словника "Мислово", словом 2022 року стала фраза, що вказує на напрямок руху російського корабля.
До речі, серед претендентів на слово року були такі слова й фрази:
👉 Доброго вечора, ми з України!
👉 катастрофа;
👉 біженці / переселенці;
👉 ЗСУ;
👉 волонтер, доброволець;
👉 геноцид, терор;
👉 допомога.
Словник "Мислово" обирає слово року вже вдесяте. Критеріями, якими керуються автори під час вибору слова, є його популярність і соціальна значущість.
Переглянути слова попередніх років
А що для вас стало словом 2022 року?
Хочеться для вас писати щось цікаве, щось веселе. Але новини розривають серце на шматки. Один лиш біль всередині 💔
Тому сьогодні трішки корисного, а саме про те, як правильно називати частини тіла та шкіри людини:
👉 висок, виски – скроня, скроні;
👉 затилок – потилиця;
👉 волоси – волосся;
👉 вєко – повіка (не повія);
👉 рєсніци – вії (не повії);
👉 на груді – на грудях;
👉 поясниця – поперек;
👉 бедро, бедра – стегно, стегна;
👉 íкра, íкри – литка, литки;
👉 голєнь – гомілка.
Тому сьогодні трішки корисного, а саме про те, як правильно називати частини тіла та шкіри людини:
👉 висок, виски – скроня, скроні;
👉 затилок – потилиця;
👉 волоси – волосся;
👉 вєко – повіка (не повія);
👉 рєсніци – вії (не повії);
👉 на груді – на грудях;
👉 поясниця – поперек;
👉 бедро, бедра – стегно, стегна;
👉 íкра, íкри – литка, литки;
👉 голєнь – гомілка.
Продовжимо вивчати назви частин тіла та внутрішніх органів людини українською.
👉 позвонок – хребець;
👉 сустав – суглоб;
👉 мишци – м'язи;
👉 підмишки – пахви;
👉 копчик – куприк;
👉 желудок – шлунок;
👉 льогкі – легені;
👉 мочевий пузир – сечовий міхур;
👉 почки – нирки.
Пишіть у коментарях, які ще назви не згадали.
👉 позвонок – хребець;
👉 сустав – суглоб;
👉 мишци – м'язи;
👉 підмишки – пахви;
👉 копчик – куприк;
👉 желудок – шлунок;
👉 льогкі – легені;
👉 мочевий пузир – сечовий міхур;
👉 почки – нирки.
Пишіть у коментарях, які ще назви не згадали.
Чи потрібно ставити прізвища у форму кличного відмінка?
Так. Якщо ми звертаємося до людини на прізвище, то маємо вжити його в кличному відмінку (звісно, якщо це прізвище відмінюване):
👉 пане Коваленку, пане Ткачуку, пані Майбородо, пані Зозуле.
Якщо ж прізвища невідмінювані або за формою схожі на прикметники (такі прізвища просто не мають форми кличного відмінка), то залишаємо їх у початковій формі:
👉 пані Петренко, пані Швець, пане Вишневський, пане Попеску.
А загалом ми вкрай рідко звертаємося до людини на прізвище. Частіше на ім'я чи на ім'я та по батькові.
Так. Якщо ми звертаємося до людини на прізвище, то маємо вжити його в кличному відмінку (звісно, якщо це прізвище відмінюване):
👉 пане Коваленку, пане Ткачуку, пані Майбородо, пані Зозуле.
Якщо ж прізвища невідмінювані або за формою схожі на прикметники (такі прізвища просто не мають форми кличного відмінка), то залишаємо їх у початковій формі:
👉 пані Петренко, пані Швець, пане Вишневський, пане Попеску.
А загалом ми вкрай рідко звертаємося до людини на прізвище. Частіше на ім'я чи на ім'я та по батькові.
Що таке ў нескладовий?
А ви знали, що в українській мові є нескладові звуки?
Якщо ні, то ходімо розбиратися 👇
Склад – це частинка слова, що містить голосний звук. А отже, голосні звуки є складотворчими. У слові завжди стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.
Проте звук /у/ має особливість наближатися у вимові до приголосного /в/ і ставати нескладовим.
Це означає, що у слові такий звук складу не утворює, а на письмі ми позначаємо його літерою в.
У транскрипції ж його позначають як у з хвостиком /ў/.
Але нескладовим /у/ є не завжди, а в певних позиціях:
📌 у середині слова після голосного перед приголосним:
👉 /н а ў ч а т и/, /в' і ў т о р о к/;
📌 в кінці слова після голосного:
/з а б р а ў/, /с х о д и ў/
І якщо ви думаєте, що це якась вигадка і так ніхто не говорить, то просто дослухайтеся до своєї вимови 😉
Таку ж особливість має звук /і/. У вимові він може наближатися до приголосного /й/:
👉 /п р и ĭ м е н: и к/,
/з а ĭ м е н: и к/
Ось така особливість української літературної вимови.
А ви знали, що в українській мові є нескладові звуки?
Якщо ні, то ходімо розбиратися 👇
Склад – це частинка слова, що містить голосний звук. А отже, голосні звуки є складотворчими. У слові завжди стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.
Проте звук /у/ має особливість наближатися у вимові до приголосного /в/ і ставати нескладовим.
Це означає, що у слові такий звук складу не утворює, а на письмі ми позначаємо його літерою в.
У транскрипції ж його позначають як у з хвостиком /ў/.
Але нескладовим /у/ є не завжди, а в певних позиціях:
📌 у середині слова після голосного перед приголосним:
👉 /н а ў ч а т и/, /в' і ў т о р о к/;
📌 в кінці слова після голосного:
/з а б р а ў/, /с х о д и ў/
І якщо ви думаєте, що це якась вигадка і так ніхто не говорить, то просто дослухайтеся до своєї вимови 😉
Таку ж особливість має звук /і/. У вимові він може наближатися до приголосного /й/:
👉 /п р и ĭ м е н: и к/,
/з а ĭ м е н: и к/
Ось така особливість української літературної вимови.
☝️Проєкт "Єдині" шукає модераторів-філологів
"Єдині" – це волонтерський проєкт, що допомагає перейти на українську й організовує курси української мови.
Важлива частина курсів – розмовні клуби. Адже щоб подолати мовний бар’єр, потрібно не лише мати віртуальне українськомовне середовище, а й спілкуватися з однодумцями 🙌
Для цього "Єдині" наживо організовують щотижневі розмовні клуби в різних містах України та за кордоном.
✔️ Які обов'язки модератора розмовного клубу?
👉🏻 Найважливіше – ввічливе та грамотне спілкування з учасниками клубу, обговорення цікавих та актуальних тем.
👉🏻 Залученість – 1 чи 2 рази на тиждень по 1–2 години.
"Єдині" з радістю вітатимуть вас у своїй команді, якщо ви:
🔹 хочете стати модератором одного з розмовних клубів;
🔹 маєте філологічну освіту;
🔹 комунікабельні.
До речі, щоб удосконалити навички й здобути нові знання, проєкт організовує безплатне навчання для всіх модераторів. Тривалість – 2 заняття.
Хочете стати модератором – заповніть ось цю Google-форму: https://forms.gle/eEkVGZBjkkRj9wpm9
А якщо ви не філолог, але знаєте, кого це може зацікавити, поділіться цим дописом ↪️
Дізнатися більше про проєкт "Єдині" 👇🏻
"Єдині" – це волонтерський проєкт, що допомагає перейти на українську й організовує курси української мови.
Важлива частина курсів – розмовні клуби. Адже щоб подолати мовний бар’єр, потрібно не лише мати віртуальне українськомовне середовище, а й спілкуватися з однодумцями 🙌
Для цього "Єдині" наживо організовують щотижневі розмовні клуби в різних містах України та за кордоном.
✔️ Які обов'язки модератора розмовного клубу?
👉🏻 Найважливіше – ввічливе та грамотне спілкування з учасниками клубу, обговорення цікавих та актуальних тем.
👉🏻 Залученість – 1 чи 2 рази на тиждень по 1–2 години.
"Єдині" з радістю вітатимуть вас у своїй команді, якщо ви:
🔹 хочете стати модератором одного з розмовних клубів;
🔹 маєте філологічну освіту;
🔹 комунікабельні.
До речі, щоб удосконалити навички й здобути нові знання, проєкт організовує безплатне навчання для всіх модераторів. Тривалість – 2 заняття.
Хочете стати модератором – заповніть ось цю Google-форму: https://forms.gle/eEkVGZBjkkRj9wpm9
А якщо ви не філолог, але знаєте, кого це може зацікавити, поділіться цим дописом ↪️
Дізнатися більше про проєкт "Єдині" 👇🏻
Емодзі в текстах: як правильно використовувати
Це в живому спілкуванні легко зрозуміти емоції співрозмовника, а от з тексту важко вловити, з якою інтонацією, з яким настроєм написала вам людина. Тут і стають у пригоді емодзі 😉
У віртуальному спілкуванні їх найчастіше використовують у дописах та в месенджерах. Але не всі знають, як правильно це робити. Зізнаюся, довгий час я теж робила це не коректно.
Ходімо розбиратися 👇
📌 Ставте емодзі або перед початком абзацу або наприкінці. Ніколи не ставте їх в середині речення або абзацу. Це заважає читати текст.
📌 Якщо ставите емодзі в кінці речення, то ставити крапку не потрібно. Емодзі вже й так "виконав" функцію розділового знака.
📌 Використовуйте емодзі для маркованих списків (Проте пам'ятайте, що не всі з них підходять для маркування).
📌 Не замінюйте слово на емодзі (якщо, звісно, ви не маєте на меті грати в загадки). Той, хто читатиме ваш текст, може довго гадати, що саме ви мали на увазі.
📌 Ну і не зловживайте емодзі. Бо що занадто, то не добре. Краще виберіть 4–5 улюблених універсальних і використовуйте їх.
Це в живому спілкуванні легко зрозуміти емоції співрозмовника, а от з тексту важко вловити, з якою інтонацією, з яким настроєм написала вам людина. Тут і стають у пригоді емодзі 😉
У віртуальному спілкуванні їх найчастіше використовують у дописах та в месенджерах. Але не всі знають, як правильно це робити. Зізнаюся, довгий час я теж робила це не коректно.
Ходімо розбиратися 👇
📌 Ставте емодзі або перед початком абзацу або наприкінці. Ніколи не ставте їх в середині речення або абзацу. Це заважає читати текст.
📌 Якщо ставите емодзі в кінці речення, то ставити крапку не потрібно. Емодзі вже й так "виконав" функцію розділового знака.
📌 Використовуйте емодзі для маркованих списків (Проте пам'ятайте, що не всі з них підходять для маркування).
📌 Не замінюйте слово на емодзі (якщо, звісно, ви не маєте на меті грати в загадки). Той, хто читатиме ваш текст, може довго гадати, що саме ви мали на увазі.
📌 Ну і не зловживайте емодзі. Бо що занадто, то не добре. Краще виберіть 4–5 улюблених універсальних і використовуйте їх.
Як утворити кличний відмінок для імен по батькові
Усе просто 👇
Для всіх чоловічих імен по батькові у кличному відмінку буде закінчення -у:
👉 Васильовичу, Павловичу, Миколайовичу, Івановичу, Олександровичу, Андрійовичу, Віталійовичу, Юрійовичу.
А для всіх жіночих імен по батькові – закінчення -о:
👉 Василівно, Павлівно, Миколаївно, Іванівно, Олександрівно, Андріївно, Віталіївно, Юріївно.
Усе просто 👇
Для всіх чоловічих імен по батькові у кличному відмінку буде закінчення -у:
👉 Васильовичу, Павловичу, Миколайовичу, Івановичу, Олександровичу, Андрійовичу, Віталійовичу, Юрійовичу.
А для всіх жіночих імен по батькові – закінчення -о:
👉 Василівно, Павлівно, Миколаївно, Іванівно, Олександрівно, Андріївно, Віталіївно, Юріївно.
Про діалектні форми дієслів
Нещодавно мене запитали: "А слова ходИть, робИть, співАть, любИть – це росіянізми?"
Ні, такі форми дієслів не є росіянізмами. Це діалектизми. Вони типові для говірок південно-східного наріччя.
А ще говіркам цього наріччя притаманні такі форми дієслів:
👉 возю, носю, просю, ходю;
👉 робим, несем, пишем, знаєм;
👉 лазе, косе, круте, просе;
👉 зна, пита, хапа, гука, дума.
Нещодавно мене запитали: "А слова ходИть, робИть, співАть, любИть – це росіянізми?"
Ні, такі форми дієслів не є росіянізмами. Це діалектизми. Вони типові для говірок південно-східного наріччя.
А ще говіркам цього наріччя притаманні такі форми дієслів:
👉 возю, носю, просю, ходю;
👉 робим, несем, пишем, знаєм;
👉 лазе, косе, круте, просе;
👉 зна, пита, хапа, гука, дума.
"Мова зникає, коли нею не говорять про любов" (Сергій Жадан)
Котик, зайчик, серденько, зіронька, сонечко, крихітка, любчик, любонька, золотко, квіточка, рибка, цукерочка, булочка, пиріжечок, голубонька, пташечка, горобчик, маленька, милий, мила, коханий, кохана, солоденький, солоденька, кохання моє, радість моя...
Українська мова неймовірно щедра на пестливі слова. А скільки криється в них почуттів, добра, ласки, ніжності 🥰
А як ви називаєте своїх коханих?
Котик, зайчик, серденько, зіронька, сонечко, крихітка, любчик, любонька, золотко, квіточка, рибка, цукерочка, булочка, пиріжечок, голубонька, пташечка, горобчик, маленька, милий, мила, коханий, кохана, солоденький, солоденька, кохання моє, радість моя...
Українська мова неймовірно щедра на пестливі слова. А скільки криється в них почуттів, добра, ласки, ніжності 🥰
А як ви називаєте своїх коханих?
Я запитала у штучного інтелекту (ШІ), чому важливо спілкуватися рідною мовою та підтримувати її розвиток. І ось що ChatGPT мені відповів 👇
Рідна мова важлива
Спілкування рідною мовою є важливим для збереження культурної ідентичності та національної спадщини. Рідна мова є частиною нашої особистої історії, а також історії нашого народу, і її збереження є важливим для збереження нашого культурного надбання.
Крім того, вивчення та використання рідної мови має безпосередній вплив на наші когнітивні та мовні навички. Навчання рідної мови сприяє розвитку пам'яті, логіки та творчого мислення. Використання рідної мови також сприяє розвитку мовленнєвої компетенції, що в свою чергу позитивно впливає на успішність навчання взагалі.
Підтримка розвитку рідної мови також є важливою для забезпечення комунікації між людьми. Мова є основним засобом спілкування та взаєморозуміння, і розвиток мовних здібностей допомагає людям висловлювати свої думки, почуття та ідеї більш точно та ефективно.
Нарешті, підтримка розвитку рідної мови є важливою для збереження мовної різноманітності та багатства. Кожна мова містить в собі унікальну культурну інформацію, а розмаїття мов сприяє культурному розмаїттю та взаєморозумінню між народами.
Таким чином, спілкування рідною мовою та підтримка її розвитку мають велике значення для збереження культурної та мовної спадщини, розвитку мовних навичок та забезпечення ефективної комунікації між людьми.
Текст повністю створено за допомогою штучного інтелекту. Без жодних виправлень та доповнень. Як бачите, такі тексти не бездоганні й потребують редагування. Хоча в цілому непогано.
ChatGPT– це круто, але повністю використовувати згенеровані ним тексти не варто. Їх ліпше брати для ідей, для натхнення і потім уже створювати щось своє 😉
Рідна мова важлива
Спілкування рідною мовою є важливим для збереження культурної ідентичності та національної спадщини. Рідна мова є частиною нашої особистої історії, а також історії нашого народу, і її збереження є важливим для збереження нашого культурного надбання.
Крім того, вивчення та використання рідної мови має безпосередній вплив на наші когнітивні та мовні навички. Навчання рідної мови сприяє розвитку пам'яті, логіки та творчого мислення. Використання рідної мови також сприяє розвитку мовленнєвої компетенції, що в свою чергу позитивно впливає на успішність навчання взагалі.
Підтримка розвитку рідної мови також є важливою для забезпечення комунікації між людьми. Мова є основним засобом спілкування та взаєморозуміння, і розвиток мовних здібностей допомагає людям висловлювати свої думки, почуття та ідеї більш точно та ефективно.
Нарешті, підтримка розвитку рідної мови є важливою для збереження мовної різноманітності та багатства. Кожна мова містить в собі унікальну культурну інформацію, а розмаїття мов сприяє культурному розмаїттю та взаєморозумінню між народами.
Таким чином, спілкування рідною мовою та підтримка її розвитку мають велике значення для збереження культурної та мовної спадщини, розвитку мовних навичок та забезпечення ефективної комунікації між людьми.
Текст повністю створено за допомогою штучного інтелекту. Без жодних виправлень та доповнень. Як бачите, такі тексти не бездоганні й потребують редагування. Хоча в цілому непогано.
ChatGPT– це круто, але повністю використовувати згенеровані ним тексти не варто. Їх ліпше брати для ідей, для натхнення і потім уже створювати щось своє 😉
Усередині / у середині: коли пишемо разом, а коли – окремо
📌 Разом пишемо усередині (всередині), якщо це прислівник і його вжито у такому значенні: у межах, у внутрішній частині чогось.
Антонім – зовні.
👉 Котики, бережіть світло всередині 😺
📌 Окремо пишемо у середині (в середині), якщо це прийменник з іменником і його вжито у такому значенні: у центральній, у середній частині, тобто і не на початку, і не в кінці.
👉 Синоптики прогнозують дощ у середині тижня.
📌 Разом пишемо усередині (всередині), якщо це прислівник і його вжито у такому значенні: у межах, у внутрішній частині чогось.
Антонім – зовні.
👉 Котики, бережіть світло всередині 😺
📌 Окремо пишемо у середині (в середині), якщо це прийменник з іменником і його вжито у такому значенні: у центральній, у середній частині, тобто і не на початку, і не в кінці.
👉 Синоптики прогнозують дощ у середині тижня.