Як записати українською hashtag

Хештег, гештег чи, може, гештеґ?

Спойлер: єдино правильного варіанту написання цього слова українською немає. 🤷‍♀️

Тому звернімося до правопису, словників і трішки поміркуємо.

Почнімо з кінця. 👇

Український правопис, § 122: "Звук /g/ та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо літерою г: авангард, маркетинг, грог, блогер". Отже, tag – це тег, а не теґ.

Рухаємося далі. Бо далі цікавіше.👇

Український правопис, § 122: "Звук /h/ передаємо переважно літерою г: гандбол, гінді, госпіс, Гарвард". Ключове слово тут переважно. 😊

Тобто, за цим правилом, правильно було б писати гештег.

Але моє улюблене: "За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, /h/ і фонетично близькі до нього звуки передаємо літерою х: харакірі, хіджаб, хобі, хокей, хол, шахід".

Чи потрапляє слово hashtag до переліку "за традицією" сказати важко.

В англійсько-українському словнику це слово перекладено українською як гештег, але в дужечках подано ще й варіант хештег.

У Корпусі української мови ГРАК варіант хештег трапляється 502 рази, гештег – 629 разів. 😲

Тож який висновок можна зробити. Оскільки написання цього слова остаточно не унормовано, допустимо записувати і гештег, і хештег.

А ще є чудовий український відповідник # – ґрати. 😉

Клавіші, що стануть у пригоді

Як поставити тире, апостроф та інші знаки швидко й не змінюючи розкладки на клавіатурі:

👉 Літера Ґ – Shift + altgr + г або Shift + ctrl + alt + г;
👉 літера ґ – altgr + г або ctrl + alt + г;
👉 тире – alt 0150 (–);
👉 довга риска – alt 0151 (—);
👉 параграф – alt 21 (§);
👉 апостроф – alt 0146 (’);
👉 лапки вертикальні – alt 0147 та alt 0148 (“...”);
👉 фігурна дужка – alt 125 ( } );
👉 квадратні дужки – alt 91 та alt 93 ([...]);
👉 ґрати – alt 35 (#);
👉 символ авторського права – alt 0169 (©).

Що почитати 📚

Моя вам щира рекомендація – книжка Ольги Дубчак "Перемагати українською".

Якби не повномасштабна війна, цієї книжки і не було б. Така собі "незапланована дитина". Зате дотепна, щира, легка, з гумором та любов'ю до українців, з сарказмом та ненавистю до росіян.

Про що вона? 💁‍♀️

📌 Про образливі прізвиська та їхні походження й значення (кацап, москаль, орк, свинособака).

📌 Про те, що таке мовні лакуни й чому російськомовна щелепа не може вимовити слово-пароль паляниця.

📌 Про символізм назв української зброї ("Стугна", "Вільха", "Верба", "Кропива", "Богдана"). Знали про такі? 🤔

📌 Про ніжність та пестливість української мови (навіть до воріженьків)😉

📌 І, звісно, трішки порад для тих, хто ще досі боїться перейти на українську, бо вважає свою українську неідеальною.

Читайте, надихайтеся, українізуйтеся ❤️

З Днем української писемності та мови, друзі! 💙💛

Уже традиційно 9 листопада об 11:00 відбудеться Радіодиктант національної єдності. Спробувати написати його може кожен охочий.

Радіодиктант – це щорічний флешмоб, до якого долучаються мільйони українців. Його мета – не перевірити рівень вашої грамотності, а об’єднати – об’єднати навколо української мови. 🤗

Водночас це ще й чудова нагода перевірити себе. Боятися не потрібно, ретельно готуватися теж. Оцінок ніхто не ставитиме. А от робота над помилками буде. Ви зможете самостійно перевірити себе, зробити висновки та зрозуміти, куди рухатися далі.

Як долучитися?

👉 Візьміть аркуш паперу та ручку. 📝

👉 Об 11:00 увімкніть "Українське радіо", або заходьте на його сайт, або на сторінки "Суспільне. Культура" у фейсбуці та ютубі, або слухайте "Українське радіо" у застосунках "Дія", "Суспільне".

👉 Напишіть диктант.

👉 Перевірте себе 10 листопада, коли текст диктанту офіційно опублікують.

❗️ Маєте сміливість – відправляйте свій диктант на перевірку фахівцям. Для цього сфотографуйте чи відскануйте написаний текст та надішліть документ на імейл: rd@suspilne.media до 11:00 10 листопада.

Обов’язково долучайтеся самі! Розповідайте друзям та запрошуйте їх на диктант.

Українська єднає 🤝

Ставте 👍, якщо писали цьогоріч.

#радіодиктант2022

Як це сказати українською 🤔

✖️ у вигляді чогось (торт у вигляді серця, отримати у вигляді добра, відомості у вигляді діаграми, у вигляді покарання тощо).

Якимось одним відповідником замінити це канцелярське "у вигляді" неможливо. Усе залежить від контексту. Але можна спробувати зробити ось так:

✅ торт у формі серця, отримати як добро або отримати за добро, відомості на діаграмі, як покарання.

Листопада чи листопаду 🤔

Слово листопад має 2 значення:

👉 назва 11-го календарного місяця;
👉 опадання листя.

Якщо ви маєте на увазі саме місяць, то в родовому відмінку буде закінчення -а: листопада.

Якщо ви говорите про процес, тоді в родовому відмінку буде закінчення -у: листопаду.

До речі, наголос в обох випадках на останньому складі: листопа́д 🍁

Друзі, чи є зараз вакансії, де не потрібна англійська? Або чи можна працювати за кордоном без неї?🤔

А чи знаєте ви, що:
🔸для фрилансу на закордон достатньо 1-го рівня англійської;
🔸для вступу до закордонного вишу – 2-го рівня;
🔸для роботи в міжнародній компанії – 3-го рівня.
Четвертий рівень, зазвичай, у самих іноземців😅

Основний курс English HUB триває три місяці, за які ти опануєш один рівень.

Після одного рівня на курсі ти зможеш розмовляти зрозумілими реченнями, писати тексти та успішно проходити співбесіди!

Як почати?
Проходиш тест у боті. Ми визначаємо твій рівень, добираємо курс.
Усе, ти студент нашої школи!

Через 3 місяці в тебе +1 рівень!

Старт груп вже 28 листопада❗️

⏱Тричі на тиждень.
💻Online або 🏢Offline-формат у Львові, вул. Городоцька, 8.

🔥 Групові та індивідуальні завдання поєднано в одному курсі.

Детальніше про курс та посилання на тест 👇

Масовий / масований

📌 Масовий – такий, у якому бере участь велика кількість людей; загальнодоступний; який належить до широких мас, є їхнім представником.

👉 Масовий захід, масовий маркетинг, масове виробництво, масова культура.

📌 Масований – такий, що зосереджений в одному місці (про авіацію, кулеметний вогонь тощо).

👉 Масований обстріл, масоване бомбардування, масований удар.

Також коли йдеться про обстріли, доречно вживати слово шквальний:

👉 потрапити під шквальний вогонь

Як пишемо складні прикметники з компонентом пів

Складні прикметники, першою частиною яких є числівник пів, пишемо разом:

👉 півметровий, півкілограмовий, півлітровий, піввідерний.

❗️Але пам'ятаймо, що іменники з числівником пів зі значенням половини пишемо окремо:

👉 пів метра, пів кілограма, пів відра, пів життя, пів яблука тощо.

Корисні ресурси для вивчення української 🎓

👉 Український правопис (користуйтеся саме версією, що міститься на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні).

👉 Словопедія (добірка словників та довідників).

👉 Український лінгвістичний портал "Словники України" онлайн (тут можна подивитися, як відмінювати слова та дібрати потрібний синонім).

👉 Словник UA: портал української мови та культури (тлумачний словник, правопис, перевірка правильності звертань, транслітерація – усе це в одному місці).

👉 Словник української мови у 20 томах (На жаль, сьогодні чомусь не працює посилання на нього. Ну і єдиний його мінус – це те, що є лише 12 з 20 томів, тому ви можете шукати тут слова поки до літери п).

👉 Сайт "Горох" (онлайн-бібліотека словників).

Зберігайте та користуйтеся 😉

Здобути / одержати / отримати

📌 Слово здобути має такі значення:

докладати зусиль для чогось або робити якісь дії, щоб чогось досягти:

👉 здобути освіту, здобути перемогу, здобути звання;

заволодіти чимось у бою:

👉 здобути місто, здобути ворожу БМП.

📌 Одержати або отримати – це синоніми, тож можете не сумніватися, коли яке слово вживати. І вони мають такі значення:

взяти, прийняти те, що надсилають, надають, вручають, дістати на руки заробіток, винагороду, виробити щось, заслужити певну оцінку на уроці або екзамені тощо:

👉 одержати (отримати) лист, гроші, премію, ліки, високий урожай, роботу, дванадцятку;

прийняти до виконання:

одержати (отримати) завдання, наказ, розпорядження.

Неправильно:
✖️одержувати / отримувати освіту, перемогу.

Як писати назви орденів, медалей, відзнак, звань

📌 Слова орден, медаль, відзнака завжди пишемо з малої літери.

📌 Якщо орден, медаль чи відзнака імені когось, то з великої літери пишемо перше слово і власні назви:

👉 орден Держави, орден Князя Ярослава Мудрого, орден Княгині Ольги ІІІ ступеня.

📌 Якщо орден, медаль чи відзнака має власну назву, то таку назву беремо в лапки. У лапках з великої літери пишемо перше слово й власні назви:

👉 медаль «За військову службу Україні», відзнака «Ветеран військової служби», орден «Мати-героїня», медаль «За врятоване життя».

Але: орден «Золота Зірка»

Звання Герой України теж пишемо з великої літери.

Але ці правила стосуються лише державних нагород ☝️

📌 Якщо ви маєте на увазі спортивні, шкільні нагороди тощо, тоді їхні назви пишемо з малої літери:

👉 золота медаль, срібна медаль, олімпійська медаль.

📌 З малої літери також пишемо назви звань:

👉 заслужений майстер спорту, заслужений діяч мистецтв, заслужений лікар тощо.

Як це правильно українською?

👉 Енергозберігаючий – енергоощадний, енергозбережний;
👉 планові відключення світла – планові вимкнення світла;
👉 при виході виключайте світло – виходячи, вимикайте світло;
👉 вуличні фонарі – вуличні ліхтарі.

Добрий день чи доброго дня

Ох уже ця битва, як правильно вітатися 🤷‍♀️

Правильно, якщо ви просто привітаєтеся з людиною, а не опустите голову, удаючи ніби не знаєте її. А як ви з нею привітаєтеся: чи "добрий день", чи "доброго дня", то вже не важливо 😉

Але все ж про правильність вітальних формул.

На сьогодні нормативними варіантами вітань є фрази доброго ранку, добрий день, добрий вечір. І більшість мовознавців топлять саме за них, мовляв така традиція, ніхто ніколи в Україні не казав "доброго дня" та "доброго вечора" ☝️

Це справді так. До того ж самі фрази "добрий день", "добрий вечір" – це не лише вітальні формули. У них уже містяться побажання. Згадайте бодай щедрівки та колядки: "Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на здоров'я!"

Але, як на мене, фраза "Бо така мовна традиція" вже не працює. Мова жива, вона розвивається, змінюється.

Норма не може бути сталою. Те, що є нормою сьогодні, через 20, 30, 50 років може вже нею не бути. І навпаки: те, що є розмовним варіантом, цілком може стати нормативним у майбутньому. Бо мову творять її носії.

Не знаю, як у вас, а от у моєму оточенні майже всі вітаються "доброго дня" та "доброго вечора". І таку тенденцію я спостерігаю вже досить давно.

Тому я б не відкидала ці фрази. Вони жодним чином не шкодять нашій мові. Навпаки – збагачують її.

Вітайтеся, як вам подобається, але головне – вітайтеся. А як там буде правильно, мова з часом вирішить сама 😉

Як писати складноскорочені слова

Складноскорочені слова – це слова, утворені складанням початкових частин двох і більше слів. Згідно з Українським правописом, такі слова пишемо разом (§35).

👉 Медична сестра – медсестра;
👉 фізична культура – фізкультура;
👉 адміністративний ресурс – адмінресурс;
👉 військовий комісаріат – військкомат;
👉 державне мито – держмито;
👉 соціальне страхування – соцстрах;
👉 штриховий код – штрихкод.

Святвечір, Св'ятвечір чи Свят-вечір

Яких тільки правописних знущань не зазнає це слово. Насправді єдиний правильний варіант його написання – це Святвечір.

Чому разом?

Святвечір – це скорочення від святий вечір. А з попереднього допису пам'ятаємо, що складноскорочені слова пишемо разом 😉

Чому без апострофа?

Вбите в голови ще зі школи правило, що після літер б, п, в, м, ф пред я, ю, є, ї маємо поставити апостроф. Але не забуваймо: апостроф не ставимо, коли перед б, п, в, м, ф є інша літера на позначення приголосного (крім р), що належить до кореня:

👉 свято, Святослав, Святвечір, а ще духмяний, різдвяний, морквяний тощо. Роздільної вимови у цих слів немає. А отже, апостроф тут не потрібен.

Чому з великої?

Тому що назви релігійних свят і постів, а також окремих днів, що стосуються цих періодів, пишемо з великої літери. Святвечір – це вечір напередодні Різдва, а отже це слово потрібно писати з великої  літери.

Друзі, щасливого вам Нового року!

Нехай новий рік буде прихильний до вас, добрий та щедрий. Нехай у ньому всі ваші рідні та друзі будуть живими та здоровими. Нехай всі будуть у безпеці. І нехай він принесе нам перемогу 🇺🇦

Не відкладайте життя на потім. Сміливо будуйте плани, працюйте, насолоджуйтеся кожною миттю, навіть попри всі труднощі, підтримуйте українську армію донатами, вірте в Україну!

Обіймаю кожного 🤗

💙💛

Цьогоріч моєму каналу вже 5 рочків.

5 років. Мені здається, що телеграм-канали стільки не живуть. Тож дякую усім вам за те, що даєте сили й натхнення робити для вас контент навіть у такий складний для нас час, навіть коли всередині пустота й немає бажання щось писати, навіть коли довго немає світла та інтернету.

Дякую, що вивчаєте українську, що запитуєте, цікавитесь і мотивуєте працювати для вас далі. Усе буде Україна 😉

Зустрінемось у новому році!

З любов'ю
ваша Олена з @Gramotaua

Слово 2022 року

Але це навіть не слово, а фраза.

Отже, за версією словника "Мислово", словом 2022 року стала фраза, що вказує на напрямок руху російського корабля.

До речі, серед претендентів на слово року були такі слова й фрази:

👉 Доброго вечора, ми з України!

👉 катастрофа;

👉 біженці / переселенці;

👉 ЗСУ;

👉 волонтер, доброволець;

👉 геноцид, терор;

👉 допомога.

Словник "Мислово" обирає слово року вже вдесяте. Критеріями, якими керуються автори під час вибору слова, є його популярність і соціальна значущість.

Переглянути слова попередніх років

А що для вас стало словом 2022 року?

Хочеться для вас писати щось цікаве, щось веселе. Але новини розривають серце на шматки. Один лиш біль всередині 💔

Тому сьогодні трішки корисного, а саме про те, як правильно називати частини тіла та шкіри людини:

👉 висок, виски – скроня, скроні;
👉 затилок – потилиця;
👉 волоси – волосся;
👉 вєко – повіка (не повія);
👉 рєсніци – вії (не повії);
👉 на груді – на грудях;
👉 поясниця – поперек;
👉 бедро, бедра – стегно, стегна;
👉 íкра, íкри – литка, литки;
👉 голєнь – гомілка.