Грамота.ua
2.08K subscribers
30 photos
8 files
133 links
@Gramotaua - це канал безмежно закоханого 😍 в українську мову філолога, який прагне поділитись своєю любов'ю ❤️та знаннями 🎓 з усім світом!!!
Мінімум правил, максимум користі!

Є запитання? - адмін @Olena_H

TikTok - tiktok.com/@gramotaua
Download Telegram
Який варіант написання цього слова є правильним?
Final Results
57%
юрисконсульт
43%
юристконсульт
Коментар до вчорашнього тесту ☝️

Ой, на які тільки варіанти написання цього слова мені доводилось натрапляти: і юристконсульт, і юрист-консульт, і юрист консульт, і юрис-консульт. 😂

Але єдиний правильний варіант – це юрисконсульт.

І хоч більшість з вас відповіла правильно, 👏 усе ж поясню, чому літеру т писати в цьому слові не потрібно. 💁‍♀️

📌 Слово юрисконсульт не утворилось від слова юрист, 🙅‍♀️ хоча і те, і те латинського походження. 🧐 Юрисконсульт – це запозичення з лат. jurisconsultus, утворене зі слів jus (juris – родовий відмінок) – право і consultusдосвідчений, обізнаний. Отже, у буквальному перекладі юрисконсульт – це обізнаний з правом. І, як бачите, літери t у мові-донорі немає. А ми, як запозичили, так і пишемо, без літери т. 😉

📌 А слово юрист ми запозичили з літерою т (лат. juristaправник).

Юрисконсульт і юрист – слова не тотожні. Термін юрист має ширше значення. Це будь-який фахівець в галузі права (адвокат, нотаріус, суддя, юрисконсульт тощо). Юрисконсульт – це посада, яку обіймає юрист у певній установі чи організації.😉
Чи потрібно в звертаннях ставити прізвища у форму кличного відмінка? 🤔

Так! Якщо ви звертаєтесь до людини на прізвище або ж звертання складається із загальної назви й прізвища, то і загальну назву, і власну ставимо у форму кличного відмінка:

👉 Петренку! Друже Максименку! Пане Майбородо! Добродійко Забашто!

Але питання в тому, чи всі прізвища мають форму кличного відмінка? 🤔 Розберімось, які ж мають, а які не мають. 👇😉

💁‍♀️ ФОРМИ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА НАБУВАЮТЬ:

📌 чоловічі та жіночі прізвища іменникового типу, що закінчуються на -а, -я:

👉 пане / пані Вариводо, пане / пані Вишне;

📌 чоловічі прізвища іменникового типу, що закінчуються на приголосний та голосний :

👉 пане Ковальчуку, пане Василенку, пане Білоконю, пане Фурмане;

📌 чоловічі прізвища прикметникового типу, що закінчуються на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн):

пане Ковалеве / Коваліве, пане Глібове, пане Гаршине, пане Матвіїве.

ЗАЛИШАЄМО У ФОРМІ НАЗИВНОГО ВІДМІНКА:

📌 невідмінювані жіночі прізвища іменникового типу, що закінчуються на приголосний та голосний :

👉 пані Сивокінь, пані Мушенко, пані Столярчук;

📌 усі чоловічі прізвища прикметникового типу (крім перелічених вище 👆) та жіночі прізвища прикметникового типу :

👉 пане Цибульський, пані Вишневська, пане Гаркавий, пані Глібова, пані Ковалів, пані Литвин;

📌 інші невідмінювані (зокрема деякі іншомовні) прізвища:

👉пане / пані Трублаїні, пане / пані Руссу, пане / пані Россіні, пане / пані Моруа.
І знову про крапку з комою

У дописі від 15 лютого я розповідала про те, коли потрібно ставити крапку з комою. Але є випадки, коли вживання цього розділового знака не є обов'язковим. 🤷‍♀️ Сьогодні саме про них. 😉👇

КРАПКУ З КОМОЮ МОЖЕМО СТАВИТИ (факультативно):
📌 між однорідними членами речення, особливо тоді, коли всередині хоч би одного з них уже є коми:

👉 То були різних розмірів глиняні з кольоровими розписами полив’яні і прості великі миски-полумиски, просто миски і мисочки; макітри і макітерки для тіста, для розтирання пшона, маку, часнику та всіляких приправ; горщики і горщечки; глечики і глечички для сметани… (С. Денисенко);

📌 між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками а, але, проте, однак тощо, рідше і, та, якщо ці речення містять багато другорядних членів речення або всередині них уже є коми:

👉 Сідає й Грицько коло Чіпки, розв’язує свою торбу, виймає з неї сухарі, а вони чорні, як земля; і снідають обидва разом, коли-не-коли перекидуючись словом… (П. Мирний);

📌 між однорідними підрядними частинами складнопідрядного речення, підпорядкованими одній головній частині, якщо між ними немає єднальних сполучників:

👉 Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське <…>; де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно високе, бездонно-глибоке шатро <…>? (П. Мирний).

Усі випадки вживання крапки з комою за посиланнячком під цим дописом. 😊👇
Натщесерце

Маєте звичку пити воду натощак? 🙅‍♀️ А треба натщесерце, ну або ж просто – натще. Саме так звучить українською на голодний шлунок. 😉

Це слово утворилось шляхом поєднання прийменника, прикметника та іменника: na + tъšče (тобто пустий, порожній) + sъrdьсе (тобто всередині).

У цьому разі іменник серце означає те, що міститься всередині людського тіла, тобто нутрощі. ☝️Отже, у буквальному розумінні натщесерцеце на порожні нутрощі.

І, до речі, натщесерце – це прислівник. 💁‍♀️
Скільки звуків в українській мові? 🤔

Нещодавно в TikTok завантажила відео (тест на перевірку шкільної програми з української мови) і була здивована, що дехто підзабувсь, а дехто й взагалі не знав, що звуків в українській мові 38. 🤷‍♀️

Можливо, вам також цікаво дізнатись, чому звуків більше, ніж літер? Тоді ходімо рахувати разом. 😉

📌 Спочатку порахуймо голосні: /а/, /е/, /и/, /і/, /о/, /у/. Їх 6.

Ї, є, ю, я – не звуки. Це літери, які в певних позиціях позначають голосні звуки. ☝️

📌 Тепер рахуймо приголосні. 👇

Є у нас губні приголосні (згадуйте правило вживання апострофа): /б/, /п/, /в/, /м/, /ф/.

Є ще глотковий звук /г/.

Решта звуків – язикові. Це /ґ/, /к/, /х/, /ж/, /ч/, /ш/, /дж/.

Усі ці звуки тверді. Вони не мають м’яких відповідників. І лише в деяких позиціях можуть бути напівпом’якшеними.☝️Усього їх 13.

Рухаємось далі. Продовжуємо рахувати язикові. 😊

Є у нас завжди м’який звук /й/.

А решта приголосних утворюють пари: тверді – пом’якшені. Це /д/ – /д'/, /з/ – /з'/, /дз/ – /дз'/, /л/ – /л'/, /н/ – /н'/, /р/ – /р'/, /с/ – /с'/, /т/ – /т'/, /ц/ – /ц'/. Їх 18.

Отже, підсумуємо: 6 +13 + 1 + 18 = 38. 😃
Кома перед сполучником ніж ✍️

З’ясуймо, коли перед сполучником ніж ставимо кому, а коли не ставимо. 👇

Порівняйте:
👉Чому звуків більше, ніж букв?
👉Роботи вистачить не довше ніж на годину.

У першому реченні ми порівнюємо звуки з буквами, а отже, перед сполучником ніж кому ставимо, бо він вводить в речення порівняльний зворот.

А в другому реченні порівняння немає. 🤷‍♀️ Ми ж ні з чим не можемо порівняти годину. Правда ж? 😉

Згідно з правилом, у зворотах (не) більше ніж, (не) довше ніж, (не) менше ніж, (не) раніше, (не) більше як, (не) довше як, (не) менше як, (не) раніше як тощо коми перед сполучниками як, ніж не ставимо. Вони становлять єдину конструкцію. ☝️
Берегти як зіницю ока 👁

Берегти як зіницю окаце оберігати найцінніше. ☝️

Цей вислів біблійного походження. І порівнюють зіницю ока з найціннішим, що є в людини, не випадково. 🤔

Око виконує надзвичайно важливу функцію. Воно дає нам можливість бачити світ, причому й у прямому, і в переносному значенні.

Ушкодження зіниці призводить до сліпоти, а отже, людина втрачає орган чуття і стає вразливою до всього, що її оточує, беззахисною перед світом, майже безпорадною, адже не може побачити. Живе в суцільній темряві. 😔

Отже, як потрібно берегти зір, очі, так і потрібно берегти всіх і все, хто / що є важливим для людини. 😉
Що можна поширювати, а що розповсюджувати ☝️

Значення цих слів синонімічні, але є між ними стилістична відмінність у вживанні. 😉👇

📌 Дієслово поширювати має такі значення:
🔸робити більшим за обсягом, складом, змістом;
🔸розширювати сферу впливу на когось чи щось;
🔸робити відомим для багатьох;

💁‍♀️Поширювати можна щось абстрактне (інформацію, досвід, плітки, ідеї, ініціативи, запахи, світло, паніку тощо):

👉 Заборона також не поширюється на викладацьку, наукову і творчу діяльність.
👉 Дякуємо, що поширюєте інформацію.
👉 Плітки поширювались з космічною швидкістю.

📌 А розповсюджувати – це роздавати, передавати, продавати комусь для придбання чи ознайомлення. Розповсюджувати можна щось конкретне (книжки, квитки, листівки, примірники тощо):

👉Суд заборонив розповсюджувати книжку.
👉Хто має право розповсюджувати передвиборчі матеріали кандидата в депутати в агітаційних наметах?
Як не треба будувати речення

Ще одна типова помилка часто трапляється під час побудови речень з однорідними членами. ✍️

Погляньте:

👉 Син любить і пишається своїм батьком.

Дієслово любить вимагає після себе іменника в знахідному відмінку (любить кого?), а пишається – в орудному (пишається ким?). А отже, так поєднувати однорідні члени речення не можна. Це граматична помилка. І спричинена вона, мабуть, бажанням уникнути повторення одного й того ж слова – батько. 🤷‍♀️

Що ж, часом повторів не уникнути, але в більшості випадків іменники в реченні можна замінити займенниками. Для цього займенники й існують.☝️

Правильно побудувати це речення можна, наприклад, так:

👉 Син любить свого батька і пишається ним.
Як писати слово он(-)лайн 🤔

Уже досить давно ми вживаємо це слово, а минулого року, мабуть, воно й взагалі потрапило до списку найуживаніших. 😊 Але єдиного варіанту написання його, на жаль, немає. Тому часто можна натрапити і на он-лайн-урок, і на онлайн-урок, і на он-лайн урок.

То як же правильно? ✍️

Щоб з’ясувати написання цього слова звернімось до англійської мови (бо саме з неї ми його запозичили).

В англійській мові on(-)line може бути і прикметником, і прислівником. І раніше його писали і з дефісом, і разом. Але в сучасній мові віддають перевагу саме варіантові online. Тому, на мою думку, так його потрібно передавати на письмі й кирилицею – онлайн. 😉

В українську мову це слово потрапило і як прислівник, і як частинка складних слів (онлайн-конференція, онлайн-заявка, онлайн-газета). Згідно з правилом (Український правопис, § 36) такі складні слова потрібно писати з дефісом.☝️

Порівняйте:
👉 бізнес-план, інтернет-видання, піар-кампанія.

А отже, онлайн-лекція.

А ще у таких складних словах онлайн подумки можна замінити прикметником онлайновий, який, до речі, уже фіксують деякі словники. І виник цей прикметник на ґрунті української мови. 😉

Також можемо вживати онлайн і як прислівник:

👉Усі лекції відбулись онлайн.
👉Ти зараз онлайн?
Чим замінити слово вбачатися ☝️

У текстах наукового та офіційно-ділового стилю часто грішать словом вбачатися, причому у не властивому йому значенні:

Із матеріалів узагальнення судової практики вбачається, що особи, які уповноважені законом складати протоколи про адміністративні правопорушення…
Прокуратурою вбачається порушення закону.
В діях водія не вбачається ознак адміністративного правопорушення.

І хоча слово вбачається є в українській мові, у цих реченнях вбачається – це калька з російської мови усматривается – тобто виявляється, випливає як висновок після чогось. 🤷‍♀️

Замінити цю лексичну помилку можна так:
💁‍♀️ З огляду на матеріали судової практики особи, які уповноважені законом складати протоколи про адміністративні правопорушення…
💁‍♀️ Прокуратура виявила порушення закону.
💁‍♀️ У діях водія не виявлено ознак адміністративного правопорушення.

А в українській мові слово вбачатися можна вживати в таких значеннях:
📌 (розм.) бути видним, доступним зорові (За рогом вулиці вбачалася жовта автівка);
📌 привиджуватися, поставати в уяві, у сні (І вбачається мені, що йду я темним лісом);
📌 (діал.) мати побачення.
Коли потрібно ставити тире 🤔

Від ком переходимо до тире, бо з цим розділовим знаком теж трапляється морока. 🤷‍♀️

В одному дописі важко охопити всі випадки вживання тире, тому сьогодні розглянемо лише 3️⃣, а далі продовжуватимемо. 😉

ТИРЕ СТАВИМО:

📌 Між підметом і присудком (А про це я вже розповідала. Якщо потрібно пригадати – вам сюди: 👉 https://t.me/Gramotaua/225):

👉Київ – столиця України.
👉Мій брат – лікар, а сестра – учителька.

📌 На місці випущеного члена речення (найчастіше присудка):

👉 Мудрість іде без блиску, бездумність – у позолоті (А. Малишко).

📌 У реченнях, що є заголовками публікацій, назвами рубрик, гаслами тощо:

👉 Ні – війні!
👉 Дітям – якісну освіту!

Продовження в наступних дописах. 👌 Стежте!
На/зустріч: коли пишемо разом, а коли – окремо 🤔

📌Назустріч пишемо разом, якщо це прислівник. Уявіть, що хтось іде в протилежному вам напрямку, наближається до вас. Отже, цей хтось іде вам назустріч:

👉Назустріч нам вийшов один чоловік.
👉 Назустріч котились широкі, як море, степи
(О. Гончар).

📌На зустріч пишемо окремо, якщо це прийменник з іменником. Уявіть, що ви запланували зустріч з другом. І тепер ви йдете на неї:

👉 Завтра йду на зустріч з другом.

До речі, між прийменником та іменником ще можна вставити будь-який прикметник.

Порівняйте:
👉 Я йду на зустріч.
👉 Я йду на важливу зустріч.
Чи можна починати речення цифрами? 🔢

Починати речення числівниками, записаними цифрами, не заборонено, але не бажано. 💁‍♀️

Річ у тім, що візуально такі речення сприймаються так, ніби починаються з малої літери:

👉 23 березня 2021 року надійшов лист з Міністерства охорони здоров’я України.
👉 35 осіб прийшло на засідання.

Щоб уникнути цифр на початку речення, можна спробувати змінити порядок слів у ньому:

👉Лист з Міністерства охорони здоров’я України надійшов 23 березня 2021 року.
👉На засідання прийшло 35 осіб.

Але не в усіх випадках це можливо, оскільки зміна порядку слів може призвести до зміщення логічного наголосу. А це впливає на змістове навантаження речення. ☝️

Порівняйте:
👉 Пандемія вплинула на всі аспекти життя людей. 2020 рік став серйозним викликом і для бізнесу.
👉 Пандемія вплинула на всі аспекти життя людей. Серйозним викликом і для бізнесу став 2020 рік.

Сприймається прочитане не однаково. Правда ж? 🤔

Отже, там, де можете змінити порядок слів, щоб речення не починалося з цифри, зробіть це. Не можете – залишайте, як є. І пам’ятайте: це лише рекомендація. 😉
Коли потрібно ставити тире ✍️

Сьогодні з’ясуємо, коли ж потрібно ставити тире в реченнях з однорідними членами. ☝️

ТИРЕ СТАВИМО:

📌 Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення:

👉 Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле (О. Гончар).

Що таке узагальнювальне слово? 🤔 Це таке слово, що охоплює перелічені предмети, ознаки, дії тощо. У реченні однорідними членами є луки, гори, сади, а узагальнює їх слово все. 😊

❗️ Однак узагальнювальне слово може стояти й перед однорідними членами. У такому разі після нього ставимо двокрапку, а тире після однорідних членів речення:

👉 …і все те: краєвид, місяць, мряка і місячне сяйво – нагадують собою дивні казки, переповнені смутком… (О. Кобилянська).

📌 Між двома однорідними членами речення, якщо вони не поєднані сполучниками і виражають різке протиставлення:

👉 Здавалось, що сніг не падав – накривав білою ковдрою.

📌 Між дієслівними присудками, якщо другий з них виражає причину або наслідок, мету дії або швидку зміну подій (і навіть тоді, коли перед другим присудком є сполучники і, й):

👉 Сидять – пережидають дощ (Панас Мирний).
👉 Земля на прощання усміхнулася — і потемніла (Панас Мирний).

Далі буде 😉
Прекрасний – дуже красний? 🤔

Якось я пояснювала, як не помилитись з написанням префіксів пре- / при-, зокрема радила спробувати замінити префікс пре- (у деяких прикметниках і прислівниках) словом дуже. Якщо це вдається зробити, то в префіксі пишемо літеру е. І тут мене запитали: «А прекрасний – це що, дуже красний?». 😳

Саме так. 😊

Прекрасний – це надзвичайно красивий. Річ у тім, що колись слово красьнъ означало красивий, гарний. А його походження пов’язують з праслов’янським дієсловом kresati і зіставляють з дієсловами розігрівати, розпалювати.

А префікс пре- запозичений зі старослов’янської мови, і вживали його для підсилення певної якості чи ознаки. ☝️

До речі, прикметник красний / красен є і в сучасній українській мові, але це слово рідковживане. 💁‍♀️ Згадайте хоча б такий фразеологізм: (не) для красного слівця. 😉
З Днем сміху вас! 😂

Моя робота – редагувати тексти та виправляти помилки в них. ✍️ Але часом мені трапляється таке-е-е, 😳 що доводиться добре помізкувати, бо спершу треба ще зрозуміти, а що саме мали на увазі. 🤔

І сьогодні пропоную вам невелику добірку "шедеврів" з моєї колекції. Я це справді редагувала (авторську орфографію і пунктуацію збережено): 💁‍♀️

📌 …подорож адвоката на місце ДТП… (Коли мали на увазі виїзд адвоката, але невдало скористались Google Translate);😁

📌 …не потрібно оновлювати до нової форми… (Зловживання тавтологією); 😠

📌 Також продовжується та водночас завершується десятиденний строк… (Як може щось одночасно продовжуватись і завершуватись?); 🧐

📌 Якщо ж ви лютий шанувальник... (Шанувальник не лютий, а палкий); 🤭

📌…думаємо, що найкращі і самі точні результати (І все ж починалося добре, а тут...); 🤨

📌 Працюючі працівники… (Без коментарів); 🤦‍♀️

📌 Подивіться в керівництво по експлуатації (У чиє керівництво? Куди подивитись? Ну а правильно інструкція з експлуатації); 😉

📌…близько 21 години вечора (А що, є ще 21 година ранку?). 🤔

І вишенька на тортикові. 🍒 Два мої "найулюбленіші":

📌 При вибраних налаштуваннях у вкладці «персональні налаштування» при друку документа відбувається друк копії одразу ("Що???" – саме такою була моя перша реакція, коли я дочитала це речення). 🤷‍♀️

📌 При виклику аварійної служби водоканалу, бригада приїхала через 2 години і співробітники повідомили, що вода йде не з труб водоканалу, а із труб тепломережі, під час дзвінку у аварійну тепломережу, нам повідомили що в них втрат по тиску в мережі немає – отже вода не їхня (Коли пишеш офіційний лист, але в розмовному стилі. Ні, ну а що, норм!). 🤣
Як не треба будувати речення 🙅‍♀️

Натрапила в інтернеті й вирішила поділитися з вами:

👉 «В інтернеті з’явився "калькулятор" черги на вакцинацію проти COVID-19, який став популярним серед населення».

Що не так з цим реченням?

Його можна тлумачити двозначно, причому навіть дещо кумедно. 😊 Калькулятор став популярним чи ковід? Не зрозуміло. 🤷‍♀️

Це речення є складнопідрядним. Підрядна частина «який став популярним серед населення» пояснює якийсь один член речення головної частини «В інтернеті з’явився «калькулятор черги на вакцинацію проти COVID-19». Логічно здогадатись, що калькулятор став популярним, але коли я вперше прочитала це речення, то чомусь одразу промайнула думка, ніби ковід став популярним… 🤷‍♀️ От вам і двозначність.

Отже, це речення потрібно перебудувати. Наприклад так:

👉 В інтернеті з’явився і вже став популярним серед населення "калькулятор" черги на вакцинацію проти COVID-19.

💡 Порада:
Завжди перечитуйте написаний текст, а краще давайте комусь іншому прочитати його. Часом ви маєте на увазі одне, а хтось може зрозуміти написане зовсім інакше. Це допоможе вам віднайти прогалини й неточності в тексті та вчасно усунути їх. І тоді вашу думку сприймуть так, як ви й хотіли. 😉

P.S.: А взагалі не довіряйте жодним калькуляторам. Споживайте перевірені новини. Бережіть себе та будьте здорові! 🙏