​​Цікаво, а чи є у слова душа? 🤔

Погоджуєтесь з думкою німецького драматурга?

❗️ Пишемо по-новому ❗️

Згідно з новою редакцією українського правопису, слово священник пишемо з подвоєнням літер -нн-.

👉 Правило таке: подвоєння букв на позначення приголосних звуків відбувається, якщо є збіг однакових приголосних на межі кореня й суфіксів прикметників чи іменників. 😉

Якщо годинник і письменник пишемо з подвоєнням, то логічно, що й слово священник потрібно писати з подвоєнням. 😊

P.S.: згідно зі старою редакцією правопису, це слово потрібно було писати з однією літерою, що суперечило правилу й спричиняло помилки. Тепер же цю проблему вирішено! 😀

Чи є в українській мові слово блюдо? 🤔

Так, таке слово є. 😊 Але в українській мові смачним блюдо бути аж ніяк не може. 🙅‍♀️

Блюдо – це назва широкої посудини, у яку насипають страву. 😉

А от уже страва може бути або смачною, або не смачною, бо страва – це продути, приготовлені до вживання. 🥘

❗️ Запам’ятайте різницю між цими словами і ніколи не плутайте їх!

📌Страва – перша, друга, третя; смачна, вишукана тощо;
📌 Блюдо – фарфорове; чисте; овальне тощо.

З подвоєнням і без 😄

Буквосполучення ck, що позначає в англійській, німецькій, шведській та інших мовах звук /k/, передаємо українською мовою однією літерою к:

📌 Дікенс, Текерей, Бісмарк, Стокгольм.

Згідно ж зі старою редакцією правопису, узгодженості у написанні буквосполучення ck не було. Наприклад, той же Стокгольм ми так і писали з однією к, а от прізвища англійських письменників Дікенса і Текерея мусили писати з двома. 🤔

Тепер же цей недолік виправлено!😉

А от буквосполучення Mac, Mc у власних назвах, що поєднується з основою слова, яке починається на k, пишемо українською мовою з подвоєнням:

📌 Маккартні, Маккенезі, Маккейн.

А ви як пишете? 👇

1️⃣ джентльмен
2️⃣ джентельмен

Голосуйте! ✏️ Правильна відповідь уже завтра 😉

Ну що, леді та джентльмени! 👗🎩

Правильну відповідь уже помітили? 🤔

І це варіант 1️⃣ джентльмен. 😊

Чому так?

Слово «джентльмен» 🤵прийшло до нас з англійської мови. 🇬🇧 У мові-донорі пишемо його так: gentleman. А вимовляємо 'ʤentlmən. Між звуками /t/ і /l/, як бачимо, звука /e/ немає, а отже, не потрібно його вставляти у це слово й у мові-реципієнті. 🇺🇦Тож пишемо джентльмен. Без літери е (навіть не зважаючи на те, що той звук /е/ нам таки чується). 🤷‍♀️

Здається, комусь треба підтягнути правопис слів!.. 🤫

Анна чи Ганна? 🙎‍♀️

Це жіноче ім’я гебрайського походження. В оригіналі звучить як Ханна. У тих мовах, у які це ім’я прийшло через посередництво латини, переважно поширена форма Анна. У грецькій мові є 2 варіанти цього імені: Ханна та Анна. Залежно від того, яку форму вживали під час перекладу християнських книг на європейські мови, та й стала усталеною для тих чи тих мов.

❗️Українська форма цього християнського імені усе ж таки Ганна. І це не суто наш, локальний, варіант. Так само це ім'я звучить польською – Ganna, чеською – Gana, білоруською – Ганна та іншими слов’янськими мовами. 😊

Проте не рідко в українській мові трапляється варіант Анна. Декому чомусь варіант Ганна здається не... милозвучним. 🤷‍♀️І все частіше можна спостерігати, що перевагу надають Анні.⚖️ У розмовному мовленні це допустимо, а от в офіційних документах така неоднозначність спричинює плутанину у написанні. 🤯

Мовознавці радять надавати перевагу саме Ганні. 🙋‍♀️ До речі, саме цю форму використовувала більшість класиків української літератури у своїх творах. 😉

P.S.: Незважаючи на те, що Анна й Ганна – дві форми одного імені, з юридичного погляду ці імена різні. Тож в офіційних документах потрібно використовувати той варіант, який записано у паспорті людини. ✍️

Менше дефісів – менше клопоту 👌

З появою нових слів завжди виникає запитання, як же правильно записати їх? От раніше можна було натрапити на флешмоб і флеш-моб, на онлайн і он-лайн, на вебсайт і веб-сайт. Кожен писав, як заманеться. Унормованості, на жаль, не було. 🤷‍♀️

А тепер цю проблему вирішено. 😉 Згідно з новою редакцією українського правопису, іншомовні слова з першим компонентом бліц-, міні-, міді-, максі-, преміум-, топ-, супер-, флеш-, екс-, лейб-, обер-, віце-, веб-, медіа- пишемо РАЗОМ! ✍️

📌 Вебсторінка, суперсила, ексчемпіон, віцепрезидент, преміумклас, медіапростір, мініспідниця, топмодель. 😊

Звідки взялося слово «бусурман»? 🤔

Бусурманом з давніх-давен українці називають людину іншої віри (переважно так кажуть про тих, хто сповідує іслам). 👳🏽‍♂️

Це слово ми запозичили з тюркських мов, а от його звукова й графічна форма утворились внаслідок перекручення від… мусульманин. 🤣

📌 Мусульманин – мусулман – бусурман.

Мабуть, тяжко було вимовити мусульманин, тому й назвали так, як було легше. 🤷‍♀️

Вважається, що це слово потрапило на наші землі ще за часів татаро-монгольських набігів. Однак на той час бусурманами називали не всіх іновірців, а лише спеціальних представників хана, яких відправляли для збору данини. Ці недоброзичливці викликали страшенну лють, тож слово бусурман отримало негативне забарвлення. 😡

Згодом назва "бусурман" поширилась на всіх татар, а ще пізніше бусурманами стали називати усіх іновірців. Але, незважаючи на те, що набіги давно скінчились, значення цього слова й досі має негативне значення. 💁‍♀️Його найчастіше вживають як лайливе слово.

Чому брехлива преса саме жовтого кольору? 🗞

Інтриги, скандали, дешеві сенсації – це чи не все, що ми називаємо жовтою пресою. Невже брехня, обман і наклеп пов’язані з жовтим кольором?! 🤔

Усім відомий вислів «жовта преса» виник наприкінці ХІХ століття у США. 🇺🇸І сталося це ось як. 👇

Газета «New York World» розпочала регулярно друкувати на своїх сторінках комікси, головним персонажем яких був хлопчик🧒, одягнутий у жовту сорочку. Комікси були дуже популярними серед американських читачів, тож конкуренти газети неабияк заздрили успіхам від продажу газетних примірників. 😣

Згодом інша газета «New York Morning Journal» переманила до себе ілюстратора коміксів і розпочала друкувати на своїх сторінках аналогічні малюнки з тим же персонажем у жовтій сорочці. 😲

Скандалу вже було не оминути. Дві газети почали сваритись за авторські права. Справа дійшла до суду й набула великого розголосу. ⚖️ Конкуренти використовували один проти одного заборонені методи: не соромились публічно обливати брудом, вдавались до пліток. 😱

Коментуючи цей судовий процес, редактор «New York Press» Ервін Вордмен з презирством назвав обидві газети «жовтою пресою» за те, що вміють лише заманювати читачів низькопробним контентом. 😟

Так жовта преса й стала асоціюватись з дешевизною, плітками й вигадками. 👂

Як утворюємо іменники жіночого роду 🙋‍♀️

Мабуть, одне з найсуперечливіших питань чинного правопису – утворення поки що незвичних нашим вушкам 👂форм іменників жіночого роду.

Політкоректність та гендерні питання проникають у мову дедалі частіше. І не лише в українську. Наприклад, у французькій мові також закріплено правила, згідно з якими від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів можна утворювати форми жіночого роду, і перелік таких іменників постійно розширюється.

Утворення іменничків жіночого роду (назв професій) – вимога часу. Сьогодні це викликає спротив, а за кілька років стане нормою. Тим паче, що багато іменників жіночого роду ми й так вже давно утворюємо за допомогою суфіксів. А зміни до правопису дозволяють нам відтепер утворювати ще й назви професій жіночого роду, адже самі ці слова викликали донедавна найбільші занепокоєння. 🤔

А тепер про суфікси, за допомогою яких утворюємо назви професій жіночого роду: 👇

📌 -к- – дизайнер – дизайнерка, автор – авторка, журналіст – журналістка, лікар – лікарка; 👩‍⚕️
📌 -иц- – приєднуємо цей суфікс до іменників ч.р. з основою на -ник або -ень і отримуємо: верстальник – верстальниця; 🙎‍♀️
📌 -ин- – додаємо цей суфікс до іменників ч.р. з основою на приголосний і отримуємо: філолог – філологиня, митець – мисткиня; 👩‍🏫
📌 -ес- – поет – поетеса, як і звичне нам стюард – стюардеса. 👩‍💼

А як ви ставитесь до утворення назв професій жіночого роду?

Вклад і внесок: у чому різниця? 🤔

Часом трапляється така помилка, як нерозрізнення значень слів внесок і вклад. 🤷‍♀️

❗️Зверніть увагу, що це не синоніми! 🙅‍♀️Ці слова мають різні значення і сполучаються з різними словами. 👇

Вклад – це певна грошова сума, яку ми віддаємо на збереження в банк, фонд тощо.

📌 Грошовий вклад 💰

Внесок може бути і грошовим, і не грошовим. Передусім це щось цінне, те, що сприяє розвиткові науки, освіти, культури, мистецтва тощо.

📌 Вагомий внесок у кіномистецтво 😇🎬

Також внесками називають і гроші, які сплачують організації чи установі.

📌 Профспілкові внески 💷

❗️ І ще одна ремарочка: внесок можна або зробити, або сплатити. Але в жодному разі не внести. Бо внести внесок – це тавтологія, яка плямує ваше мовлення. 😢

А я бажаю, щоб ваше мовлення завжди було чистим та красивим! 💎

7 фактів про літеру ґ 😲

Дехто вважає літеру ґ “новою”. Але насправді це не так. 🙅‍♀️ А ви знали, що… 👇

📌 Літера ґ позначає задньоязиковий проривний звук /ґ/. 🗣

📌Звук /ґ/ колись був спільним для усіх слов’янських мов. Проте з розвитком мов у деяких з них його витіснив глотковий щілинний звук /г/. Так сталось і в українській мові, однак звук /ґ/ частково зберігся, хоч і в невеликій кількості слів.

📌 Звук витіснився, а іншомовні словечка зі звуком /g/ продовжували потрапляти у нашу мову. Тож у давній українській мові його позначали буквосполученням кг. 🤔

📌 Уперше літеру ґ увів до абетки ще у 1619 році Мелетій Смотрицький. Слова з цією літерою з’явились у його праці «Граматика слов'янська». 📗

📌Довгий час літеру ґ вживали у різних писемних творах. Натрапити на неї можна й у Словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка.

📌1933 року літеру ґ спіткало нещастя. 😱З ідеологічних міркувань її було вилучено з українського алфавіту на довгі роки. Слова зі звуком /ґ/ стали графічно передавати літерою г. 🤷‍♀️

📌І от, після шістдесяти років забуття, 1990 року літеру ґ цілком законно повертають до української абетки! Ура! 👋 Перемога! 💪

Якщо цей допис вам сподобався – ставте вподобайки! 👍 Рекомендуйте канал @Gramotaua друзям та знайомим! 👌Вивчатимемо українську разом! 😊

Вергілій чи Верґілій? 🤔

Продовжуємо питання літери ґ. 👇

У новій редакції правопису розширено можливості вживання цієї літери у словах іншомовного походження.

Відтепер ви можете писати іншомовні прізвища та імена (у яких є звук /g/) двома способами:

📌хочете – передавайте літерою г (за українською традицією);
📌хочете – передавайте літерою ґ (шляхом імітації іншомовного звука: /g/ ).

Таким чином, правильно і так, і так: Вергілій і Верґілій, Гарсія й Ґарсія, Георг і Ґеорґ, Гете й Ґете. 😉

Чи доречна така варіативність – вирішить час! ⏳ Якому варіантові надавати перевагу – вирішувати вам! 💁‍♀️

Українська говірка: тремпель

Чи знаєте ви, що на Лівобережній Україні називають тремпелем? 👇

👉 А от і відповідь: звичайні вішаки для одягу. 😃

Чому тремпель? 😯 З цим словом пов’язана одна легенда. Чи не кожен слобожанин може розповісти про те, що ніби то колись у Харкові жив фабрикант на прізвище Тремпель, 🎩 який займався виробництвом вішаків, і, щоб виділятись серед конкурентів, набивав на своїх виробах напис «Тремпель».

Але це лише звичайнісінька вигадка, яка, до речі, гуляє просторами інтернету. Насправді жодного Тремпеля не існувало. 🙅‍♀️

Слово «тремпель», мабуть що, виникло ось як. У нідерландській, данській та німецькій мовах є слово drempel. Це будівельний термін, і означає він додаткову опору, яка підіймає дах будинку. Такий собі поріжок. 🏡

А тепер уявіть собі конструкцію даху і конструкцію вішака для одягу. Бачите щось спільне? 🤔

Річ у тім, що тремпелем спочатку називали не будь-який вішак, а лише той, який мав додаткову перетинку для штанів 👖чи спідниць. Саме вони й нагадували конструкцію даху і за аналогією отримали таку ж назву, що й будівельні опори. 😊 А от яким чином це слово потрапило в українську мову – для мене (поки що) залишається загадкою. 🤷‍♀️

Сьогодні (переважно на Слобожанщині) так називають вішаки будь-якої конструкції. 😉

Правопис Куліша, або просто кулішівка 🆎

2️⃣ дні тому ми відзначили 200-річчя Пантелеймона Куліша, відомого українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача. Цій події навіть Google присвятив свій малюнок. Тож гріх не згадати його внесок у розвиток мовознавства.

Пантелеймон Куліш – це не лише автор першого українського історичного роману. Він – розробник фонетичного правопису, який отримав назву «кулішівка». 😉

А ось і особливості цього правопису:👇

📌 замість літери ѣ (ять) запропоновано вживати літеру і (лѣс – ліс, лѣто – літо тощо);
📌вилучено літеру ы (єри), а натомість запропоновано вживати літеру и;
📌а от літеру ъ (єр) запропоновано вживати на позначення роздільної вимови (пъять);
📌замість буквосполучень йо, ьо запропоновано вживати ё (слёза);
📌буквосполучення -ться запропоновано передавати -тьця, -тця (вертаєтьця, пишетьця), а -шся – -шся і –сся (засмієшся й засмієсся).

За словами автора кулішівки, метою її створення було полегшити навчання грамоти для тих людей, яким не було часу довго вчитися. 🎓

Уперше кулішівку використав сам автор у працях «Записки о Южной Руси» та «Граматка». Згодом цю правописну систему почав використовувати й журнал «Основа».

Кулішівка проіснувала 20 років. Із забороною українського друку Емським указом її використовувати припинили. Реформи ж української графіки й орфографії тривали ще довго й довго. ✍️

І чи И? 🤔

І ще одна новація оновленого правопису – це написання слів з початковою и.

Довгий час вважалось, що в українській мові слів на літеру и немає, але це не так. 🙅‍♀️

Тож ловіть перелік слів, які починаються на и:👇

📌 українські слова: вигук ич, частка ич, дієслово икати (❗️не плутати з ікати, бо це слово означає саме характер вимови) та іменник икання; 😊

📌 іншомовні слова: ийбе́н, Ич-оба́, Кім Чен Ин, Иттигра́н. 😯

📌 Відтепер ви можете записувати через і або и такі слова, як ірій (ирій) та ірод (ирод). 😉

А от індик так і залишився з початковою і. Ви ж пам'ятаєте, що саме це слово викликало чимало суперечок?! 💁‍♀️

Однак зміни до правопису врегулювали вживання і та и у літературній мові. У розмовному мовленні слів з початковим и набагато більше. Про це ви можете почитати 👉тут.

Чому участь беремо, а не приймаємо

Приймати участь – одна з найчастіших помилок в українській мові. 🤷‍♀️Це калька, яка міцно засіла в мовленні українців. 🤐

Для того, щоб зрозуміти, чому ж все ж таки ми не можемо прийняти участь, погляньмо на значення слова приймати, а їх, до речі, чимало – близько 20.

Для розуміння наведу лише деякі з них: 👇

📌 одержувати (приймати подарунок, приймати спадок);
📌 погоджуватися на щось або з чимось (приймати гроші, приймати вирок);
📌 зачислити до установи, закладу, організації (прийняти в студентські лави);
📌 оцінювати когось (приймати іспит);
📌 зустрічати (приймати гостей).

Слово брати має більше 20 значень і входить до складу багатьох фразеологізмів. Тож якщо йдеться про участь у чомусь, вживайте вислів брати участь. 😊 Саме він усталився в українській мові.

Також правильно казати брати до уваги, брати близько до серця, брати зобов'язання. 😉

За 1️⃣5️⃣ днів осінь! 🍁Час перевірити знання перед стартом навчального сезону 🎓(а тим, хто вже давно не учень чи студент, це вдвічі корисно 😉) 👇

До якої частини мови належать такі слова, як одиниця, двійка, трійка, п’ятірка, десятка тощо?

📌 іменник
📌 числівник

Правильна відповідь уже завтра! Дочекайтесь 👌

❗️Правильна відповідь 👇

Так, молодці! 🔥 Такі слова, як одинця, двійка, трійка, десятка – це іменники! 👏

Щоб визначити приналежність слова до певної частини мови, потрібно лише правильно поставити питання. 😉

Слова одиниця, двійка, трійка тощо відповідають на питання що? А на це питання відповідають усі іменники (неістоти).

Таким чином, слова одиниця, двійка, трійка тощо – це назви різних предметів, нумерованих відповідною цифрою. 🤓 А от один, два, три тощо – то вже числівники, бо відповідають на питання скільки? 😊