Хто такі мазури? 🤔

Мабуть, перша асоціація з цим словом – прізвище. 😊 Можливо, ви чи ваші знайомі також його носії. Тоді (якщо досі не знаєте) вам вдвічі цікаво дізнатись, звідки ж воно походить. Та сьогодні поговоримо не лише про прізвище… 👇

Ма́зури (або мазу́ри) – це передусім етнічна група поляків, що мешкає в північній частині сучасної Польщі. 🇵🇱

До речі, є ще такий танець, як мазурка. 💃Це не просто польський народний танець, а саме народний танець мазурів.

А от українці додали цьому слову ще одного, дещо іронічного значення. Мазурами православні українці прозивали тих українців, які сповідували католицьку віру. 😉

Чіткого походження слова «мазур» немає. Проте є кілька версій того, що воно могло означати.

Існують припущення, що воно може походити
📌 від. mazas – малий;
📌 від mazurъ – пузан, товстун;
📌 від mazia – болото.

Ну а прізвище Мазур (а також похідні від нього) і українське, 🇺🇦і польське 🇵🇱водночас. Походить воно від назви етнічної групи поляків – вихідців з Мазурії.

Слова-родичі 👬

Мабуть, ніколи не перестану дивуватись тому, яка ж багата наша мова на синоніми. 💁 Існує думка, що у слова бити їх найбільше – аж понад 40. 😲 Що ж, підрахуймо його родичів разом… 👇

📌 Бити (у значенні завдавати побоїв) – побивати – гамселити – гатити – гилити – голомшити – дути – духопелити – дубасити – колошматити – лупити – лупцювати – лушпарити – періщити – потягати – репіжити – товкти – толочити – шпарити – шматувати – сипати – сипати стусанів – дати стусанів – дати тумака – відважувати стусана – відважувати бебеха – тусати – чубити. 🥊

📌 Бити (у значенні вдаряти об щось) – вдаряти – гепати – дубасити – стукати – грюкати – бацати – торохкотіти – калатати – барабанити – гупати – токотати – тутукати – трахкати – тарахкотіти – бахкати – цокати – цюкати. 🥁

📌 Бити (у значенні ритмічно рухатися) – пульсувати – стукати – фонтанувати – калатати – тріпотіти – шарпати – здригатися – вириватися. 💗

І цей перелік далеко не вичерпний. Усіх словечок рахувати не перерахувати! 😉

А які соковиті синоніми до слова бити пригадуєте ви? 🤔

Чому, коли обманюють, водять за ніс? 🤔

Коли нас водять за ніс, ми відчуваємо себе маріонеткою. 😥Нам постійно щось обіцяють, обіцяють, а натомість лише обманюють. 😫І це надзвичайно обурює. 😡

А чи знаєте ви, чому саме вислів «водити за ніс» асоціюється з обманом? 👇

Як і більшість фразеологізмів, водити за ніс виник завдяки людській спостережливості. Можливо, ви колись чули чи десь читали, що у давнину люди чіпляли тварині (наприклад, бикові 🐮) кільце, просунуте через його ніздрі. Це робили для того, щоб тварину було легко втихомирити.

Бики – тварини норовливі. Керувати ними часом дуже складно. А от ніс у них дуже чутливий. 🐽 Тож якщо смикнути за кільце, бикові стане боляче, і він буде покірним. От такий-то жорстокий спосіб керувати твариною. 🤷‍♀️

Ну а наші предки помітили, що той, хто вводить людину в оману, ніби управляє нею, тобто водить за носа. 😉

Чи можна втратити свідомість? 🤔

❗️Ні! Бо в українській мові такого вислову немає. 🤦‍♀️ Але можна знепритомніти, зомліти.

Чому так? 👇

В українській мові слово свідомість – це передусім здатність сприймати навколишнє, відчувати свою належність до інших людей та обов’язку перед ними.

📌 Наприклад, національна свідомість. 😉

А от стан, коли людина потребує допомоги, перебуває у нерухомому стані, лежить майже без помітних ознак життя, – це непритомність. 🙄

Тож якщо ви маєте на увазі саме ситуацію, коли людина внаслідок підвищення тиску, чи дорожньо-транспортної пригоди, чи сильного стресу, чи будь-якого іншого нещасного випадку перестала реагувати на зовнішні подразники, то правильно сказати, що вона знепритомніла або зомліла! 😊

Дбайте про культуру мовлення! Уникайте підступних кальок! 😘
#кальці_ні

Слова-пароніми: книжний і книжковий 📚✏️

Дуже схожі між собою слова, які часом спричиняють плутанину. 🤷‍♀️ Тож розберімось, у чому ж різниця між ними. 👇

Книжний – це той, що не властивий живій (розмовній) мові; який характерний для літературно-писемного викладу.

Які ж слова є книжними? Ну, наприклад, візьмімо гіперболізувати. Поміркуйте, як часто ви вживаєте його у розмовній мові? 🙄 Мабуть, не часто. Швидше його синонім – перебільшувати. Проте у науковій літературі ви неодмінно натрапите саме на гіперболізувати. Ось це і є книжне слово. 😉

📌Які слова можна поєднувати з прикметником книжний?

стиль, мова, знання, лексика.

А от уже книжковий – цей той, що стосується книжки, пов’язаний з виробництвом, купівлею чи продажем книжок. 😊

📌 З цим прикметником поєднуються такі слова, як, наприклад, шафа, полиця, фабрика, ринок, магазин, виставка, обкладинка, графіка, клуб, продукція тощо.

А ви дружите зі словами-паронімами? 🤔

Банка vs Слоїк 🍶

У нашій мові є одразу два слова на позначення високої посудини циліндричної форми. Це банка і слоїк. 🤔 І обидва цілком літературні. 😀

Згідно з тлумачним словником, банка – це скляна або металева посудина, а слоїк – посудина зі скла, глини, фаянсу.

📌Однак слово слоїк давніше за походженням. Воно існувало у багатьох слов’янських мовах на позначення таких предметів, як миска, горщик, банка, бляшанка. 😲 Вважається, що утворене воно від слова sъоjь, яке пов’язане з дієсловом sъliti – «злити». І це цілком логічно, адже у слоїк щось наливають.😉

📌Слово ж банка виникло пізніше. Утворено його від banja (опукла річ).

Раніше (до появи скляного посуду) слово слоїк використовували на позначення глиняного чи фаянсового посуду. Коли ж з’явилися скляні посудини, їх стали назвати банками. Але за аналогією до глиняного посуду люди продовжують називати банки слоїками. 😊 Ось тому і маємо ми сьогодні два слова на позначення одного предмета. 💁

А як називаєте цей предмет посуду ви? 🤔

Як українською мовою називати інструмент для свердління отворів у металі, дереві, пластмасі, камені? 🙄

1️⃣ ДРИЛЬ
🤔
2️⃣ ДРЕЛЬ

Правильна відповідь уже завтра!😉

🎉 Правильна відповідь 🎉

Знаряддя для свердління отворів у металі, дереві, пластмасі, камені тощо – це ДРИЛЬ.

Отже, правильним є варіант 1️⃣. Вітаю усіх, хто його обрав! 👏

Також через літеру и пишемо дрилювати і дри́ля (дірка, просвердлена дрилем). 😉

❗️До речі, іменник дриль чоловічого роду! 😊

Дефіс і тире 💻🖨

Досить часто, коли ми друкуємо текст, то не звертаємо уваги на правильне вживання дефіса й тире. 🙁 Риска та й риска. 🤷‍♂️

Насправді ж це помилка, яка спотворює смислове навантаження тексту. 🤔

Дефіс і тире візуально схожі між собою, але між ними є суттєва різниця. 👇

Дефіс – це знак, що сполучає слова або їхні основи в одне ціле, а також вказує на скорочення слів чи переніс частини слова з одного рядка в інший:

📌 червоно-чорний, р-н, льон-довгунець.

❗️ Зверніть увагу: коли ми ставимо дефіс, то жодних пробілів між словами (чи їхніми частинами) і знаком робити не потрібно. 🙅‍♂️

Тире – це розділовий знак.

📌 Весна – молодість життя.

На клавіатурі є знак дефіса (тобто коротка риска). Щоб поставити тире, потрібно спершу надрукувати слово, потім поставити пробіл, далі – коротку риску, а далі – наступне слово. Тоді утвориться довга риска, тобто тире. 😊

Також знак тире можна утворити на клавіатурі за допомогою такої комбінації клавіш: затиснути alt і набрати 0150, а далі відпустити клавішу alt і отримати –.

Дбайте про правильність вживання дефіса й тире! Це важливо! 🤓

❌ І ніколи не робіть ось так: семінар–нарада; жовто – зелений; Київ - столиця України.

Як правильно покликати Наталю й Наталію 🙋

В українській мові є 2 варіанти жіночого імені: Наталя й Наталія. У них обох є спільні пестливі форми (Наталка, Наталочка, Натуся тощо), тож суттєвої різниці між ними не відчувається, але коли потрібно звернутись до представниць цих імен, то виникають запитання… 🤔 І недарма. 👇

Юридично ці імена різні. 👩‍⚖️ Щоб не помилитись з вибором правильної відмінкової форми, подивіться, яка саме форма імені записана в офіційному документі. 📜

📌 Якщо у Н.в. Наталя, то у К.в. – Наталю. 😊
📌 Якщо ж у Н.в. Наталія, то у К.в. – Наталіє. 😉

Що таке чара́? 🤔

Чара – це не щось магічне й надприродне. І це жодним чином не пов’язане зі злими духами. 🙅

Чара́ – це… посуд для смаження їжі. 😲 Саме так на Поділлі (та й в інших центральних регіонах України) називають сковорідку. 🥘

❓Чому саме чара? Бо колись сковорідок взагалі не було. Усю їжу люди готували у печі. І чарою у ті часи називали шматок заліза, на якому випікали хліб. 🍞З появою нового кухонного предмета – сковороди назва чара, мабуть, за аналогією перейшла на нього. 😊

Це слово також має ще інші значення:
📌у давнину чарою називали посудину для пиття вина, схожу на кубок;⚱️
📌а ще чарою називають велику чарку. 🍷

Наказовий спосіб без «давайте» 👌

Ви досі утворюєте форми наказового способу зі словом давайте?

«Давайте підемо», «давайте зробимо», «давайте привітаємо». 🙅

❗️ Тоді знайте, що це помилка. 😲

Для української мови характерні прості форми наказового способу І особи множини. І утворювати їх потрібно ось так:

берете дієслово у формі теперішнього часу, відкидаєте закінчення, а натомість додаєте закінчення -мо або -імо (якщо на нього падає наголос або є збіг складних для вимови приголосних).

Тож правильними формами наказового способу І особи множини є такі:

📌 робімо, пишімо, ходімо, привітаймо, співаймо, вірмо, станьмо, поважаймо.

Любімо українську! ❤️ Будьмо грамотними! 🎓

Яка різниця між словами дружний і дружній 🤔

Не лише 2 звуки відрізняють ці слова один від одного. Значення цих слів також різні, тож їх потрібно запам’ятати, щоб правильно вживати слова дружний і дружній у реченні. 👇

📌 Дружний – це одностайний; зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю тощо; який відбувається злагоджено.

Дружний може поєднуватись зі словами колектив, народ, сім’я, сміх, спів, робота, звучання тощо. 👨‍👩‍👧‍👧

👉 Форма ж.р. від прикметника дружний – дружна, а с.р. – дружне.

📌 Дружній – це приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний.

Дружній може поєднуватись з такими словами, як візит, допомога, зустріч, погляд, рука, усмішка, жарт, розмова, почуття, слово, стосунки тощо. 😊

👉 Форма ж.р. від прикметника дружній – дружня, а с.р. – дружнє.

Але є у цих слів і дещо спільне... І це форма множини. Для обох слів форма однакова – дружні! 😉

Як визначити рід невідмінюваних власних назв

Багато власних назв (зокрема географічних) в українській мові запозичені. Деякі з них незмінні. А отже, визначити їхню родову приналежність складно. 🤷‍♀️

Але в українській мові, щоб граматично узгодити слова в реченні, рід визначити потрібно. Як бути, коли ви маєте справу з невідмінюваною власною назвою? 👇

Передусім потрібно знати, що саме слово називає. Запам'ятайте, що рід власної назви завжди однаковий з родом її відповідника – загальної назви. 🤓

Наприклад:
📌 Перу – це назва країни, отже рід цього слова жіночий, оскільки слово країна жіночого роду (незвідана Перу); 🔍
📌 Ай-Петрі – гора, тому рід жіночий (таємнича Ай-Петрі); 🏔
📌 Борнео – острів, рід – чоловічий (далекий Борнео); 🌏
📌 Тбілісі – місто, тому рід – середній (сонячне Тбілісі). ☀️

Буває так, що для кількох загальних назв спільною є одна власна. І ця власна назва невідмінювана. У такому разі рід слова буде залежати від того, що саме воно називає:

Міссурі – штат (ч.р.), Міссурі – річка (ж.р.), Міссурі – плато (с.р.). 😉

Взяти на цугундер: це як? 🤔

Ви чули вислів "взяти на цугундер"?

У розмовному мовленні ми його майже не вживаємо, а от у літературі на нього натрапляємо частенько. 🤓

Фразеологізм "взяти на цугундер" має два значення:
📌 притягати до відповідальності кого-небудь, карати;
📌 експлуатувати кого-небудь.

Ну, добре! Зі значеннями розібрались. А вас не бентежить ось те загадкове слово цугундер? 😐 Що ж воно таке?👇

За однією з версій, слово цугундер – це перекручене з німецької мови "zu hundert", що дослівно перекладаємо "до ста". 💯

Колись цей вислів був німецьким військовим жаргонізмом. І його вживали як наказ – покарання до ста ударів. 😲

За іншою ж версією, слово цугундер – це знову ж таки перекручене з німецької мови, але вже "zu Hunden", яке перекладаємо "до собак". 😮

З Днем слов’янської писемності та культури! 🎉

Поки усі обговорюють зміни до українського правопису (про них вам розповім уже найближчим часом 😉), хочу нагадати, що 24 травня – День слов’янської писемності та культури! Його щорічно відзначають у багатьох слов’янських країнах для вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, які вигадали слов’янську абетку. 😃

Абетка, яку створили брати Кирило й Мефодій на основі грецького алфавіту, називається глаголицею (а, не кирилицею). Складалась глаголиця з 39 літер , які мали досить складне накреслення. Писати тексти кирилицею було надто незручно. Та незважаючи на це, глаголиця протягом тривалого часу побутувала у південнослов’янських країнах.

Згодом же її витіснила кирилиця (це вже та графічна система, яку ми у дещо зміненому вигляді використовуємо і сьогодні). Кирилицю розробляли й удосконалювали послідовники братів-просвітителів Кирила та Мефодія. Складається кирилиця із 43 літер (19 з яких оригінальні слов’янські). 😲

Однак кириличне письмо використовують не усі слов’янські мови. На основі кирилиці створено абетки української, білоруської, російської, болгарської, сербської та македонської мов.

Писемність же решти слов’янських мов розроблено на основі латиниці!

Туристичні тури гарячі, а не горящі 🌴🔥

Підготовку до літнього відпочинку розпочато! 😁

Але я страшенно не люблю слово горящі, яке часто можна побачити у рекламних оголошеннях, а також його «друзів» типу палаючі, бажаючі, лежачі тощо. І завжди думаю, як же можна вживати ці слова в українській мові, якщо їх у ній узагалі немає? Вони ж ріжуть вушка! 👂😱

Такі слова, як горящий, біжучий, завідуючий, кричащий тощо – це активні дієприкметники теперішнього часу. Форми активних дієприкметників із суфіксами -уч(-юч), -ач(-яч) не властиві нашій мові. Тому потрібно ці слова замінити. І зробити це можна у кілька способів:

📌 описово (біжучий – той, що біжить);
📌 за допомогою іменника (завідуючий – завідувач);
📌 за допомогою прикметника (бажаючий – охочий, горящий – гарячий).

❗️Сприймати словосполучення гарячі тури буквально не варто. 😉Вони не горять і горіти не можуть. 🤣 Якщо йде мова про туристичні тури, то тут слово гарячий – це такий собі туристичний жаргонізм. Його вжито у переносному значенні, тобто негайний, терміновий, обмежений у часі. ⌛️

👆Новий Український Правопис ❗️

У питанні правопису думки звичайних людей розділились. Хтось вважає, що вони потрібні, хтось ні. Але вирішувати це фахівцям. 🤓 І ось 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України врешті погодився з пропозицією Міністерства освіти і науки та Національної академії наук щодо схвалення нової редакції Українського правопису, над якою працювали мовознавці впродовж 2015 – 2018 років. Тому новому правописові української мови таки бути! 😊

Уряд радить сприяти використанню нової редакції правопису у діловодстві, 📃 освіті,🎓 видавничій справі, 📚 телебаченні й радіомовленні, 📺 інших галузях суспільного життя. 🎞

Не потрібно цей документ сприймати критично. 🙅‍♀️ Змін насправді не багато. Крім того, ці зміни зовсім не означають, що ось уже завтра все доведеться писати по-новому.😱

Офіційної публікації Українського правопису зі змінами ще немає, а отже, сміливо користуємося старою версією. 😉

Але починаймо переходити на нову. 👌

У нас є час на вивчення нових правил, тому раджу запам’ятовувати їх і починати застосовувати вже зараз, допоки офіційний документ ще не набрав чинності. ⌛️Так вам легше буде адаптуватися до правописних змін, і ви не боятиметеся зробити помилку! 😄

Бажаю успіхів!!! 😘

Про зміни у правописі читайте за посиланням:
http://www.inmo.org.ua/assets/files/2019/ukr.-pravopys-2019.-osnovni-zminy.pdf

Слово у скарбничку: вакації 🎒👓✈️

Уже завтра літо! Час відпусток і канікул! 😄Тож я пропоную вам покласти до своєї мовленнєвої скарбнички тематичне слово – вакації.

Вакації – це перерва у роботі навчальних закладів або установ. Іншими словами вакації – це застарілий синонім до улюбленого всіма й приємного слова канікули!🏝

Походить це слово від латинського vacatio – звільнення. В Україні воно було поширене у часи, коли студентів називали бурсаками🎓, а серед обов’язкових до вивчення предметів були грецька та латина. 🤔

Сьогодні канікули або ж відпустку називають вакаціями у багатьох європейських мовах.👇

Порівняйте: англ. – vacation, фр. – vacances, ісп. – vacaciones, італ. – vacanza.

Ех, щось у мене забагато вже літньої тематики на каналі! 😊Це знак! Треба робити невеличку перерву!

Бажаю усім чудових канікул та відпусток! 😉

А канал @Gramotaua теж іде на тижневі вакації! До нових зустрічей!!! 🖐