Ні пуху ні пера! 👻
Цей добре знайомий, але дещо дивний вислів для побажання удачі й успіху виник у ду-у-уже давні часи в осередку… мисливців. 😲 Тоді люди були надзвичайно забобонними й вважали, що під час полювання за мисливцем постійно стежать злі духи 👿, які всіляко намагаються нашкодити йому.
Щоб ввести в оману злих духів, обдурити їх, мисливцеві бажали навпаки – невдалого полювання: «Ні пуху ні пера!», тобто «не принести ні звіра, ні птаха». При цьому мисливець мав обов’язково промовити «До біса!».
Люди вірили, що, почувши ось таку розмову, злі духи заспокоються й не заважатимуть під час полювання! 😉
Згодом ці слова втратили первісне значення, але менш забобонними люди не стали. Тож тепер так говорять, коли бажають комусь успіху й удачі (щоб не наврочити). 🤣
Цей добре знайомий, але дещо дивний вислів для побажання удачі й успіху виник у ду-у-уже давні часи в осередку… мисливців. 😲 Тоді люди були надзвичайно забобонними й вважали, що під час полювання за мисливцем постійно стежать злі духи 👿, які всіляко намагаються нашкодити йому.
Щоб ввести в оману злих духів, обдурити їх, мисливцеві бажали навпаки – невдалого полювання: «Ні пуху ні пера!», тобто «не принести ні звіра, ні птаха». При цьому мисливець мав обов’язково промовити «До біса!».
Люди вірили, що, почувши ось таку розмову, злі духи заспокоються й не заважатимуть під час полювання! 😉
Згодом ці слова втратили первісне значення, але менш забобонними люди не стали. Тож тепер так говорять, коли бажають комусь успіху й удачі (щоб не наврочити). 🤣
3 найпопулярніші публікації
Сьогодні каналу @Gramotaua виповнюється 1 рік!!! 🎉🎁 Дякую за те, що цікавитесь, читаєте, ставите вподобайки, запитуєте, пишете зауваження та комліменти! ❤️ Усе це неймовірно надихає працювати для вас і надалі 😉
А за цей час ви найбільше вподобали ось такі дописи: 👇
📌 Неперекладні слова
https://t.me/Gramotaua/144
📌 Товариш
https://t.me/Gramotaua/96
📌 Фальшивий друг: слово наглий
https://t.me/Gramotaua/120
Сьогодні каналу @Gramotaua виповнюється 1 рік!!! 🎉🎁 Дякую за те, що цікавитесь, читаєте, ставите вподобайки, запитуєте, пишете зауваження та комліменти! ❤️ Усе це неймовірно надихає працювати для вас і надалі 😉
А за цей час ви найбільше вподобали ось такі дописи: 👇
📌 Неперекладні слова
https://t.me/Gramotaua/144
📌 Товариш
https://t.me/Gramotaua/96
📌 Фальшивий друг: слово наглий
https://t.me/Gramotaua/120
Рятівник і рятувальник: у чому ж різниця 🤔
Такі два схожі слова, такі близькі вони за значеннями, але різниця є. 👇
📌 Рятівником називаємо будь-яку людину, яка взагалі коли-небудь когось врятувала. 💁♂️
📌 А от рятувальник – це вже назва професії. Так називаємо лише тих, хто професійно займається порятунком. 👨🚒
Тож якщо вас хтось колись врятував на вулиці від злого собаки чи від падіння бурульки, то це був ваш рятівник! 😊
А рятувальників ми викликаємо за надзвичайних обставин. 🚒
Рятівником може бути кожен, а щоб стати рятувальником, потрібно здобути спеціальну освіту. 😉
#пароніми
Такі два схожі слова, такі близькі вони за значеннями, але різниця є. 👇
📌 Рятівником називаємо будь-яку людину, яка взагалі коли-небудь когось врятувала. 💁♂️
📌 А от рятувальник – це вже назва професії. Так називаємо лише тих, хто професійно займається порятунком. 👨🚒
Тож якщо вас хтось колись врятував на вулиці від злого собаки чи від падіння бурульки, то це був ваш рятівник! 😊
А рятувальників ми викликаємо за надзвичайних обставин. 🚒
Рятівником може бути кожен, а щоб стати рятувальником, потрібно здобути спеціальну освіту. 😉
#пароніми
Слова із сивиною 👨🦳
Слова, як люди. Одні народжуються, інші вмирають. Одні передаються з покоління в покоління і не втрачають актуальності, інші ж відходять у забуття… 🤔
Застарілими називають слова (а також їхні окремі значення) і словосполучення, які вийшли з активного вжитку. Поділяються вони на архаїзми й історизми.
Архаїзми – це лише застарілі назви предметів, явищ, понять, дій тощо. Все, що вони позначали, має сучасні відповідники.
📌 Перст тепер палець, десниця – права рука, ректи – промовляти, красний – гарний тощо.
Історизми – це застарілі слова, що позначали ті предмети чи явища дійсності, які вийшли з повсякденного вжитку назавжди:
📌 осавул, кирея, плахта, аршин, верста, управа, десяцький.
Але в мові, як і у житті, усе відносно, усе непередбачувано. Тож часом застарілі слова повертаються із забуття чи омолоджуються. 🤔
Наприклад, гривнею раніше називали срібний злиток чи мідну монету. Сьогодні ж це національна валюта України. 🤓 Козаком раніше називали лише вільну озброєну людину. Сьогодні ж козаками називаємо відважних, завзятих, хоробрих парубків чи чоловіків. 😉
Слова, як люди. Одні народжуються, інші вмирають. Одні передаються з покоління в покоління і не втрачають актуальності, інші ж відходять у забуття… 🤔
Застарілими називають слова (а також їхні окремі значення) і словосполучення, які вийшли з активного вжитку. Поділяються вони на архаїзми й історизми.
Архаїзми – це лише застарілі назви предметів, явищ, понять, дій тощо. Все, що вони позначали, має сучасні відповідники.
📌 Перст тепер палець, десниця – права рука, ректи – промовляти, красний – гарний тощо.
Історизми – це застарілі слова, що позначали ті предмети чи явища дійсності, які вийшли з повсякденного вжитку назавжди:
📌 осавул, кирея, плахта, аршин, верста, управа, десяцький.
Але в мові, як і у житті, усе відносно, усе непередбачувано. Тож часом застарілі слова повертаються із забуття чи омолоджуються. 🤔
Наприклад, гривнею раніше називали срібний злиток чи мідну монету. Сьогодні ж це національна валюта України. 🤓 Козаком раніше називали лише вільну озброєну людину. Сьогодні ж козаками називаємо відважних, завзятих, хоробрих парубків чи чоловіків. 😉
Я, Ю, Є
Літери я, ю, є цікаві тим, що можуть позначати або один, або два звуки. Усе залежить від їхньої позиції у слові. 🤓
Найчастіше ці літери позначають один звук: я – [а], ю – [у], є – [е]. У такому разі вони вказують на пом’якшеність попереднього приголосного.
📌 Пісня, людина, ллється.
І лише у 4-х випадках літери я, ю, є позначають два звуки. Запам’ятати їх дуже легко: 😉
📌на початку слова:
яблуко, Юхим, Єгипет;
📌після апострофа:
м’ята, комп’ютер, прем’єра;
📌після знака м’якшення:
мільярд, Ньютон, Мольєр;
📌після голосного звука:
біологія, співаю, мріє
Літери я, ю, є цікаві тим, що можуть позначати або один, або два звуки. Усе залежить від їхньої позиції у слові. 🤓
Найчастіше ці літери позначають один звук: я – [а], ю – [у], є – [е]. У такому разі вони вказують на пом’якшеність попереднього приголосного.
📌 Пісня, людина, ллється.
І лише у 4-х випадках літери я, ю, є позначають два звуки. Запам’ятати їх дуже легко: 😉
📌на початку слова:
яблуко, Юхим, Єгипет;
📌після апострофа:
м’ята, комп’ютер, прем’єра;
📌після знака м’якшення:
мільярд, Ньютон, Мольєр;
📌після голосного звука:
біологія, співаю, мріє
Що таке прикладка? 🤔
Ох уже цей синтаксис! Саме він змушує нас неабияк помучитись. І сьогодні з’ясуймо, що то за підводне каміння прикладка. 🧐
Прикладка – це член речення. Різновид означення. Вона також відповідає на запитання який?, але її особливість полягає в тому, що вона: 👇
📌 виражається іменником;
📌 дає предметові другу назву.
Н.: дівчина-красуня (ставимо запитання: дівчина яка?), гора Говерла (гора яка?), лікар-педіатр (лікар який?), газета «День» (газета яка?), місто Біла Церква (місто яке?), народ-волелюб (народ який?).
Отже, ось те друге слово й буде прикладкою.
❗️Однак якщо з двох іменників власна назва - це ім'я або прізвище людини, то прикладкою буде загальна назва.
Н.: учитель Віктор Іванович, студент Івасюк.
Зверніть увагу, що прикладка – це не пара слів, а лише друга назва одного й того ж поняття. ЇЇ, як і означення, підкреслюють у реченні хвилястою лінією. 😉
#труднощі_синтаксису
Ох уже цей синтаксис! Саме він змушує нас неабияк помучитись. І сьогодні з’ясуймо, що то за підводне каміння прикладка. 🧐
Прикладка – це член речення. Різновид означення. Вона також відповідає на запитання який?, але її особливість полягає в тому, що вона: 👇
📌 виражається іменником;
📌 дає предметові другу назву.
Н.: дівчина-красуня (ставимо запитання: дівчина яка?), гора Говерла (гора яка?), лікар-педіатр (лікар який?), газета «День» (газета яка?), місто Біла Церква (місто яке?), народ-волелюб (народ який?).
Отже, ось те друге слово й буде прикладкою.
❗️Однак якщо з двох іменників власна назва - це ім'я або прізвище людини, то прикладкою буде загальна назва.
Н.: учитель Віктор Іванович, студент Івасюк.
Зверніть увагу, що прикладка – це не пара слів, а лише друга назва одного й того ж поняття. ЇЇ, як і означення, підкреслюють у реченні хвилястою лінією. 😉
#труднощі_синтаксису
Особливості наголошування деяких прізвищ 👇❗️
Українські прізвища, які = загальним назвам, наголошуємо, як і їхні відповідники. 🤓
Це прізвища, утворені від назв професій, тварин, предметів, частин тіла тощо.
📌 Кова́ль – кова́ль (а не Ко́валь), Сте́льмах – сте́льмах, Бара́н – бара́н, Нога́ – нога́, (а не Но́га) Коза́к – коза́к, Кри́вда – кри́вда.
Навмисно змінювати наголос з метою відрізнити власну назву від загальної не потрібно. Це помилка. 🙅♀️
P.S. Якщо ж ви носій одного з таких прізвищ, але наголошуєте його не так, як відповідну йому загальну назву, то знайте: колись хтось ваше прізвище неправильно наголосив. Тож так і за традицією повелося. У такому разі у вашому прізвищі акцентуаційна помилка,🤷♀️ тобто порушення норм наголошування.
Українські прізвища, які = загальним назвам, наголошуємо, як і їхні відповідники. 🤓
Це прізвища, утворені від назв професій, тварин, предметів, частин тіла тощо.
📌 Кова́ль – кова́ль (а не Ко́валь), Сте́льмах – сте́льмах, Бара́н – бара́н, Нога́ – нога́, (а не Но́га) Коза́к – коза́к, Кри́вда – кри́вда.
Навмисно змінювати наголос з метою відрізнити власну назву від загальної не потрібно. Це помилка. 🙅♀️
P.S. Якщо ж ви носій одного з таких прізвищ, але наголошуєте його не так, як відповідну йому загальну назву, то знайте: колись хтось ваше прізвище неправильно наголосив. Тож так і за традицією повелося. У такому разі у вашому прізвищі акцентуаційна помилка,🤷♀️ тобто порушення норм наголошування.
Принципи правопису 📚🖋
Написання слів в українській мові ґрунтується на 4-х принципах: 🧐
📌 фонетичний (як чуємо, так і пишемо)
Н.: книга, білет, купувати;
📌 морфологічний (коли написання слова відрізняється від його звучання)
Н.: сміється /с м’ і й е́ ц': а/, вокзал /в о ґ з а́ л/, зшити /ш: и́ т и/;
📌 традиційний, або історичний (коли написання слів не можна пояснити нормами сучасної
літературної мови, їх пишемо за усталеною традицією)
Н.: левада (ненаголошений е, який неможливо перевірити), тривога, блиск (буквосполучення -ри-, -ли-),
їжак, борщ (літери ї, щ, які позначають два звуки);
📌 диференційний (розрізнення слів, які однаково звучать)
Н.: Дуб (прізвище) – дуб (дерево), прекрасний – прикрасити, якби – як би.
Написання слів в українській мові ґрунтується на 4-х принципах: 🧐
📌 фонетичний (як чуємо, так і пишемо)
Н.: книга, білет, купувати;
📌 морфологічний (коли написання слова відрізняється від його звучання)
Н.: сміється /с м’ і й е́ ц': а/, вокзал /в о ґ з а́ л/, зшити /ш: и́ т и/;
📌 традиційний, або історичний (коли написання слів не можна пояснити нормами сучасної
літературної мови, їх пишемо за усталеною традицією)
Н.: левада (ненаголошений е, який неможливо перевірити), тривога, блиск (буквосполучення -ри-, -ли-),
їжак, борщ (літери ї, щ, які позначають два звуки);
📌 диференційний (розрізнення слів, які однаково звучать)
Н.: Дуб (прізвище) – дуб (дерево), прекрасний – прикрасити, якби – як би.
Як з’явився силует? 🤔
Силует – це однотонне контурне зображення певного об’єкта. 👤 Цікаво те, що життя цьому словечкові дав ще у XVIII столітті французький генеральний контролер фінансів Етьєн де Сілуетт.
📌 За однією з версій, Сілуетт мав багато ворогів. Саме вони й замовили йому портрет у вигляді затемненого обрису. 🤷♂️
📌 За іншою ж версією, Сілуетт позував для одного художника, який мав написати картину для відомої галереї. 🎨 Але художник не встиг завершити роботу, тож на ній були лише контури. Таку картину згодом і назвали силуетом.
Як різновид графічної техніки слово силует почали активно вживати аж через століття. 😉
Силует – це однотонне контурне зображення певного об’єкта. 👤 Цікаво те, що життя цьому словечкові дав ще у XVIII столітті французький генеральний контролер фінансів Етьєн де Сілуетт.
📌 За однією з версій, Сілуетт мав багато ворогів. Саме вони й замовили йому портрет у вигляді затемненого обрису. 🤷♂️
📌 За іншою ж версією, Сілуетт позував для одного художника, який мав написати картину для відомої галереї. 🎨 Але художник не встиг завершити роботу, тож на ній були лише контури. Таку картину згодом і назвали силуетом.
Як різновид графічної техніки слово силует почали активно вживати аж через століття. 😉
Соната vs сонет 🤔
І сонет, і соната – слова схожі. І це не дивно, бо обидва походять від латинського sonus – звук. Ці два слова є назвами творів. А от, власне, твори – різні. 👇
📌 Сонет – це канонічний ліричний вірш, що складається з 14-ти рядків: двох чотиривіршів та двох тривіршів. Має усталену схему римування. 📜
📌 Соната – це музичний твір, призначений для інструментального виконання. Складається з 3-х або 4-х частин. 🎹
#пароніми
І сонет, і соната – слова схожі. І це не дивно, бо обидва походять від латинського sonus – звук. Ці два слова є назвами творів. А от, власне, твори – різні. 👇
📌 Сонет – це канонічний ліричний вірш, що складається з 14-ти рядків: двох чотиривіршів та двох тривіршів. Має усталену схему римування. 📜
📌 Соната – це музичний твір, призначений для інструментального виконання. Складається з 3-х або 4-х частин. 🎹
#пароніми
Чому білосніжний пишемо разом, а сніжно-білий через дефіс? 🤔
Обидва слова означають відтінок кольору, але пишуться по-різному. 🤷♀️
📌 Білосніжний пишемо разом, оскільки це слово утворено від підрядного словосполучення білий сніг.
Згідно з правилом, складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника, пишемо разом.
📌 Сніжно-білий утворено від сурядного словосполучення сніжний і білий, тому пишемо через дефіс.
Згідно з правилом, прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному, пишемо через дефіс.
Обидва слова означають відтінок кольору, але пишуться по-різному. 🤷♀️
📌 Білосніжний пишемо разом, оскільки це слово утворено від підрядного словосполучення білий сніг.
Згідно з правилом, складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника, пишемо разом.
📌 Сніжно-білий утворено від сурядного словосполучення сніжний і білий, тому пишемо через дефіс.
Згідно з правилом, прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному, пишемо через дефіс.
Чому шкоди завдає саме ведмежа послуга? 🤔
Вислів ведмежа послуга вживають, коли мова йде про таку послугу, яка замість користі й вигоди спричиняє лиш неприємності. 🤦♂️ Звісно, ведмеді жодних послуг не надають. Вислів цей алегоричний. А поштовхом до його появи стала байка Лафонтена.👇
Один садівник 👨🌾 жив самотньо і прагнув спілкування. Вирішив він потоваришувати з ведмедем, 🐻який також шукав друга. Одного разу садівник втомився і заснув, а ведмідь став стерегти його. Раптом на ніс садівника сіла муха. 🦟 Ведмідь зігнав. Муха сіла на щоку, і знову ведмідь зігнав її. Та муха не відступала і сіла на лоб садівникові. Тоді ведмідь розізлився 😡, схопив величезний камінь і щодуху кинув його, щоб врешті-решт убити набридливу комаху. Натомість же ведмідь убив свого друга. 😢
Цікаво те, що у байці вислову «ведмежа послуга» немає. Його значення випливає з сюжету, і читачеві стає усе зрозуміло. 😉
Вислів ведмежа послуга вживають, коли мова йде про таку послугу, яка замість користі й вигоди спричиняє лиш неприємності. 🤦♂️ Звісно, ведмеді жодних послуг не надають. Вислів цей алегоричний. А поштовхом до його появи стала байка Лафонтена.👇
Один садівник 👨🌾 жив самотньо і прагнув спілкування. Вирішив він потоваришувати з ведмедем, 🐻який також шукав друга. Одного разу садівник втомився і заснув, а ведмідь став стерегти його. Раптом на ніс садівника сіла муха. 🦟 Ведмідь зігнав. Муха сіла на щоку, і знову ведмідь зігнав її. Та муха не відступала і сіла на лоб садівникові. Тоді ведмідь розізлився 😡, схопив величезний камінь і щодуху кинув його, щоб врешті-решт убити набридливу комаху. Натомість же ведмідь убив свого друга. 😢
Цікаво те, що у байці вислову «ведмежа послуга» немає. Його значення випливає з сюжету, і читачеві стає усе зрозуміло. 😉
Слово одне, а форми різні ✍️
А ви помічали, що граматичні форми деяких слів утворені від різних коренів або основ? 🤔
Н.: я – мене, вона – її, брати – взяти, баран – вівця, кінь – кобила.
Називається таке явище суплетивізмом. За твердженням мовознавців, такі форми виникли внаслідок зближення схожих за значенням, але різних за походженням слів у єдину систему.
До речі, це явище є в багатьох індоєвропейсьих мовах. Порівняйте: 👇
📌 гарний – кращий, бути – є, ми – нас (укр.);
📌 good – better, to be – am, are, is, we – us (англ.);
📌 bon – meilleur, être – est (фр.);
📌 gut – besser, sein – ist, wir - uns (нім.).
А ви помічали, що граматичні форми деяких слів утворені від різних коренів або основ? 🤔
Н.: я – мене, вона – її, брати – взяти, баран – вівця, кінь – кобила.
Називається таке явище суплетивізмом. За твердженням мовознавців, такі форми виникли внаслідок зближення схожих за значенням, але різних за походженням слів у єдину систему.
До речі, це явище є в багатьох індоєвропейсьих мовах. Порівняйте: 👇
📌 гарний – кращий, бути – є, ми – нас (укр.);
📌 good – better, to be – am, are, is, we – us (англ.);
📌 bon – meilleur, être – est (фр.);
📌 gut – besser, sein – ist, wir - uns (нім.).
З якої літери пишемо назви посад 🤓
📌Якщо потрібно написати назви найвищих державних посад України або міжнародних посад, то пишемо з великої (при цьому зверніть увагу, що з великої літери пишемо лише перше слово):
Президент України, Генеральний секретар ООН, Прем’єр-міністр України. 💼
📌 Якщо до України приїжджають з офіційними візитами представники інших країн, то, згідно з дипломатичним протоколом,📃 їхні назви посад також пишемо з великої літери:
Генеральний консул Канади, Міністр освіти Великобританії.
📌Усі інші назви посад, а також звань, учених ступенів тощо пишемо з малої літери:
голова суду, директор департаменту, міністр охорони здоров’я, генерал-лейтенант, ректор університету, доктор наук, заслужений юрист України, народний артист. 😉
📌Якщо потрібно написати назви найвищих державних посад України або міжнародних посад, то пишемо з великої (при цьому зверніть увагу, що з великої літери пишемо лише перше слово):
Президент України, Генеральний секретар ООН, Прем’єр-міністр України. 💼
📌 Якщо до України приїжджають з офіційними візитами представники інших країн, то, згідно з дипломатичним протоколом,📃 їхні назви посад також пишемо з великої літери:
Генеральний консул Канади, Міністр освіти Великобританії.
📌Усі інші назви посад, а також звань, учених ступенів тощо пишемо з малої літери:
голова суду, директор департаменту, міністр охорони здоров’я, генерал-лейтенант, ректор університету, доктор наук, заслужений юрист України, народний артист. 😉
Туш: він чи вона?🤔
Залежно від значення іменник туш може бути і жіночого роду, і чоловічого.
Фарбують вії тушшю. Як фарба для вій туш – іменник жіночого роду. 😉
У більярді ненавмисне торкання кулі називають тушем. У цьому випадку туш – іменник чоловічого роду.
🎼 Також іменником чоловічого роду туш буде й у значенні музичного привітання.
Залежно від значення іменник туш може бути і жіночого роду, і чоловічого.
Фарбують вії тушшю. Як фарба для вій туш – іменник жіночого роду. 😉
У більярді ненавмисне торкання кулі називають тушем. У цьому випадку туш – іменник чоловічого роду.
🎼 Також іменником чоловічого роду туш буде й у значенні музичного привітання.
Слово у скарбничку: квінтесенція🤔
Є така категорія книжних слів. У повсякденному мовленні вживати їх не потрібно: це різатиме вушка🗣👂, а от знати їхні значення, щоб розуміти мову науки, варто🎓. Тож сьогодні розберімо, що означає і коли доречно вживати слово квінтесенція. 👇
Квінтесенція – це те, що найважливіше, найголовніше. Це слово латинського походження, дослівно означає п’ята сутність (лат. quinta – п’ять essentia – сутність).
Річ у тім, що у філософії римлян квінтесенцією називали п’яту стихію, яка була основним елементом небесних тіл. Її протиставляли чотирьом земним стихіям – воді, вогню, землі й повітрю. Згодом значення слова дещо змінилось і стало означати найістотніше, найголовніше у будь-чому, зміст чогось. У такому переносному значенні квінтесенція – філософське поняття.
Окрім цього, слово квінтесенція вживають у хімії. 🧪 Нею називають згущений або найчистіший екстракт речовини. 😉
Є така категорія книжних слів. У повсякденному мовленні вживати їх не потрібно: це різатиме вушка🗣👂, а от знати їхні значення, щоб розуміти мову науки, варто🎓. Тож сьогодні розберімо, що означає і коли доречно вживати слово квінтесенція. 👇
Квінтесенція – це те, що найважливіше, найголовніше. Це слово латинського походження, дослівно означає п’ята сутність (лат. quinta – п’ять essentia – сутність).
Річ у тім, що у філософії римлян квінтесенцією називали п’яту стихію, яка була основним елементом небесних тіл. Її протиставляли чотирьом земним стихіям – воді, вогню, землі й повітрю. Згодом значення слова дещо змінилось і стало означати найістотніше, найголовніше у будь-чому, зміст чогось. У такому переносному значенні квінтесенція – філософське поняття.
Окрім цього, слово квінтесенція вживають у хімії. 🧪 Нею називають згущений або найчистіший екстракт речовини. 😉
Чому лікарі просять сказати «а-а-а»…
В українській мові є 6 голосних звуків. Це /а/, /е/, /и/, /і/, /о/, /у/. Активну участь у їхньому творенні бере язик. 👅При цьому він може рухатися як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. 🤔
Наприклад, коли ми вимовляємо /і/, кінчик нашого язика упирається в нижні зуби, а спинка язика високо піднімається до твердого піднебіння.
Звук /и/ утворюється, коли кінчик язика трохи не досягає нижніх зубів, а спинка язика піднімається трохи вище середньої частини твердого піднебіння.
Звук /е/ утворюється, коли кінчик язика злегка опущений і не прилягає до нижніх зубів, а спинка язика просувається до середньої частини твердого піднебіння.
У творенні звуків /о/ та /у/ участь беруть ще й губи. 👄 Звук /у/ утвориться, якщо губи сильно витягнуться вперед, кінчик язика відтягнеться далеко назад, а його спинка високо підніметься до твердого піднебіння. Якщо ж ми округлимо і витягнемо губи, язик відтягнемо назад, а його спинку просунемо до середньої частини твердого піднебіння, то утвориться звук /о/.
І нарешті! Звук /а/. Він утворюється, коли язик сильно відтягується назад і глибоко опускається донизу. Недарма ж лікарі, 👩⚕️оглядаючи горло, просять вимовити саме /а/, а не будь-який інший звук. Лише тоді наш ротик розкривається найширше.
P.S.: Щоб перевірити, як саме працює ваш мовленнєвий апарат під час вимови голосних звуків, спробуйте повільно вимовити кожен звук. 😉
В українській мові є 6 голосних звуків. Це /а/, /е/, /и/, /і/, /о/, /у/. Активну участь у їхньому творенні бере язик. 👅При цьому він може рухатися як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. 🤔
Наприклад, коли ми вимовляємо /і/, кінчик нашого язика упирається в нижні зуби, а спинка язика високо піднімається до твердого піднебіння.
Звук /и/ утворюється, коли кінчик язика трохи не досягає нижніх зубів, а спинка язика піднімається трохи вище середньої частини твердого піднебіння.
Звук /е/ утворюється, коли кінчик язика злегка опущений і не прилягає до нижніх зубів, а спинка язика просувається до середньої частини твердого піднебіння.
У творенні звуків /о/ та /у/ участь беруть ще й губи. 👄 Звук /у/ утвориться, якщо губи сильно витягнуться вперед, кінчик язика відтягнеться далеко назад, а його спинка високо підніметься до твердого піднебіння. Якщо ж ми округлимо і витягнемо губи, язик відтягнемо назад, а його спинку просунемо до середньої частини твердого піднебіння, то утвориться звук /о/.
І нарешті! Звук /а/. Він утворюється, коли язик сильно відтягується назад і глибоко опускається донизу. Недарма ж лікарі, 👩⚕️оглядаючи горло, просять вимовити саме /а/, а не будь-який інший звук. Лише тоді наш ротик розкривається найширше.
P.S.: Щоб перевірити, як саме працює ваш мовленнєвий апарат під час вимови голосних звуків, спробуйте повільно вимовити кожен звук. 😉
На боротьбу з відшкодуванням шкоди 👊
Тексти наукового та офіційно-ділового стилю рясніють тавтологією. 🤷♀️ Вам от, наприклад, не ріже вушка це недолуге «відшкодувати шкоду»? 🤔 Мені постійно хочеться виправити його червоною ручкою прямо в тексті.🖍 І байдуже, що це: закон, наказ, протокол, дисертація тощо. 😡
Це сміттячко потрібно вимітати. 🧹До речі, у дієслова відшкодувати є чудовий синонім компенсувати. А шкода має синоніми збиток, втрата.
📌 Краще сказати «компенсувати шкоду» або «відшкодувати збитки». 👌 Ці словосполучення жодним чином не змінюють зміст висловлювання. Навпаки вони є правильними. Крім того, звучать красиво. 😉
Тож дбайте про чистоту власного мовлення! 😊І позбувайтесь уже нарешті цих канцеляризмів! ✍️
#культура_мови
Тексти наукового та офіційно-ділового стилю рясніють тавтологією. 🤷♀️ Вам от, наприклад, не ріже вушка це недолуге «відшкодувати шкоду»? 🤔 Мені постійно хочеться виправити його червоною ручкою прямо в тексті.🖍 І байдуже, що це: закон, наказ, протокол, дисертація тощо. 😡
Це сміттячко потрібно вимітати. 🧹До речі, у дієслова відшкодувати є чудовий синонім компенсувати. А шкода має синоніми збиток, втрата.
📌 Краще сказати «компенсувати шкоду» або «відшкодувати збитки». 👌 Ці словосполучення жодним чином не змінюють зміст висловлювання. Навпаки вони є правильними. Крім того, звучать красиво. 😉
Тож дбайте про чистоту власного мовлення! 😊І позбувайтесь уже нарешті цих канцеляризмів! ✍️
#культура_мови
Щоразу, коли перебуваю за межами України, ✈️ вслухаюсь у розмови людей. 🗣Це вже звичка. І завжди радію, як дитя, 😃 коли десь за тисячі кілометрів від домівки чую рідне слово. Аж серце стукає сильніше. 💖 А ви погоджуєтесь з думкою Павла Грабовського? 👇
