Дезинформація чи дезінформація? 🤔

Правильно: дезінформація

Це слово утворилося внаслідок додавання префікса дез- до слова інформація.

Дез- – це іншомовний префікс, що означає спотворення, знищення, видалення, відсутність чогось.

Порівняйте:
👉 інфекція – дезінфекція;
👉 орієнтація – дезорієнтація.

За правилом дев’ятки після літер д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й) пишемо літеру и, АЛЕ лише тоді, коли ці літери належать до однієї частини слова (наприклад, до кореня): принтер, дизель, режим.

Якщо ці літери належать до префікса, правило не працює, тому що префікс змінює значення слова, а не корінь, до якого приєднується. ☝️

Друзі, у цей жахливий для нас час я припиняю писати на каналі @Gramotaua. Пишу цей допис зі сльозами на очах, тому що розумію: зараз усім не до самоосвіти. 😢

Бережіть себе та своїх рідних! Разом ми — сила! Ми переможемо. Тримаймося! Допомагаймо один одному! Вірмо в нашу армію!

Все буде Україна! ❤️🇺🇦

У нас дуже багато талановитих українців у цифровій сфері: розробники, кіберспеціалісти, дизайнери, копірайтери, маркетологи, таргетологи тощо.

Створюємо IT-армію. Усі оперативні завдання будемо викладати тут.
Завдання знайдуться для всіх.

Продовжуємо боротися на кіберфронті.

Перше завдання на каналі для кіберфахівців.

​​10 правил інфогігієни

Зараз важко відірватися від смартфона. Усі ми на емоціях. Усі боїмося пропустити бодай одну новину. Усі хочемо допомогти якнайшвидше викурити ворога з нашої землі. Усі чекаємо омріяного повідомлення: «Перемога».

Але на інформаційному фронті нас підстерігають фейки й маніпуляції. Тому інформаційна грамотність сьогодні надважлива.

Перевірте, чи дотримуєтеся ви правил інформаційної гігієни. Загинайте пальці, якщо це про вас:

1️⃣Я читаю не лише заголовок.
2️⃣Я завжди дивлюся, хто автор публікації.
3️⃣Я звертаю увагу на дату публікації.
4️⃣Я відкидаю емоції.
5️⃣Я шукаю джерело інформації.
6️⃣Я перевіряю джерело інформації.
7️⃣Я не довіряю "експертам".
8️⃣Я не довіряю незнайомим ресурсам.
9️⃣Я розумію, що слова можуть бути перекручені.
🔟Я не поширюю новину, якщо сумніваюся в істині.

Як заговорити українською, якщо ви російськомовний /-на

1️⃣ Зануртеся в українськомовне середовище.

Говоріння як вид мовленнєвої діяльності нерозривно пов’язане зі слуханням. Що більше ви будете слухати українського контенту, то швидше заговорите. Тому дивіться українськомовний ютуб, фільми українською, слухайте аудіокниги українською, стежте за українськомовними блогерами, змініть мову на смартфоні та в соцмережах на українську. Читайте українською. Ну тобто оточіть себе українською звідусіль. 😉

2️⃣ Спілкуйтеся українською.

Бо це красиво. А в умовах війни це ще й ідентифікація «свій – чужий». Тому спілкуйтеся українською з рідними, з друзями, з незнайомцями, у трамваї, в автобусі, у поїзді та будь-де.

3️⃣ Заведіть нотатник для цікавих нових слів і тих, що потребують корекції

Почули якесь українське слово, яке раніше не знали, – запишіть. Намагайтеся використовувати його в спілкуванні. Не вдається вплести його в розмову – подумки складайте з ним речення. А ще заведіть словник-антисуржик.

4️⃣ Читайте історії людей, яким вже вдалося перейти на українську

Надихайтеся. Якщо комусь це вдалося, то й вам вдасться. Головне – бажання.

5️⃣ Не порівнюйте українські й російські слова

Це вам заважатиме. Однакові слова можуть бути в обох мовах, а от значення у них можуть бути різні.

6️⃣ Не бійтеся помилок.

Не прагніть говорити ідеально одразу. Просто говоріть. Якщо ви боїтеся заговорити українською лише тому, що не хочете "коверкати мову", то ви недооцінюєте себе. Зараз у моєму місті чимало переселенців, і вони так невпевнено, але так класно спілкуються українською. 💛

7️⃣ Не звертайте увагу на безглузду критику

Якщо ви не просите, а вас демонстративно виправляють, посилайте слідом за російським кораблем.

У вас усе вийде. 🤗

Успіхів і перемоги! 💪🇺🇦

Військовий злочин чи воєнний злочин? 🪖

📌 Запам'ятайте: усе, що стосується війська – це військовий.

👉 Наприклад, військовий об'єкт, військовий шпиталь, військовий корабель, військова академія, військова медицина, військова дисципліна, військове керівництво, військове училище тощо.

📌 Воєнний – той, що стосується війни:

👉 воєнний стан, воєнний час, воєнна провокація, воєнні дії, воєнна загроза.

Злочин і злочинець можна поєднувати з обома прикметниками, але між ними є принципова різниця.

📌 Воєнний злочин – це свідоме грубе порушення законів і звичаїв війни. Тобто все, що коять російські окупанти в Україні, – це воєнні злочини. А самі вони воєнні злочинці.

Але в деяких ЗМІ пишуть, що це “військові злочинці”. Так називати їх неправильно.

📌 Військовий злочин – це правопорушення, яке вчиняє військовослужбовець певної армії певної країни. Тобто це внутрішньодержавний злочин. Наприклад, це дезертирство, непокора, відмова виконати наказ керівництва, самовільне залишення військової частини чи місця служби тощо.

Як писати слова "Джавелін" і "Байрактар"?

“Джавелін” і “Байрактар” – це власні назви, тому писати їх потрібно з великої літери в лапках.

🤔 Чому беремо в лапки? Тому що це видові назви. Як готель “Україна”, так і протитанковий ракетний комплекс “Джавелін”, безпілотний літальний апарат “Байрактар”.

Але є чимало прикладів, коли власні назви ставали загальними, як-от памперс, ксерокс, дизель, ровер… Думаю, що так станеться і з цими словами. І тоді їх будемо писати з малої літери, а ще утворюватимемо множину. Власне, це вже відбувається у розмовному мовленні. 😉

А от якщо ви хочете назвати цими словами песика чи котика, то Джавелін і Байрактар пишемо просто з великої літери. У лапки не беремо. ☝️

Звідки походить слово ворог? 😡

Слово ворог походить від старослов'янського врагъ – “ворог”, “диявол”, пов'язане з праслов'янським vorgъ – “лиходій”, а ще давніші значення – “вигнанець, відкинутий”.

А ще це слово споріднене з литовським vargas – “горе, біда, злидні”, латвійським vargs – “слабкий, марний, злиденний”, пруським wargs – “лихий, злий”.

Усі ці слова об'єднує індоєвропейський корінь -urg-, що був у словах зі значенням “кидати”, “мучити”, “переслідувати”.

Ну а найцікавіше те, що слово ворог може бути пов'язане зі словом ворожити. І хоч єдиної думки щодо походження цього дієслова немає, є версія, що ворожити – це шкодити ворогові чаклуванням.

Про нові слова й правила правопису ✍️

А ви помітили, що з початку повномасштабної війни у нас з'явилося чимало нових слів? 🤔 Поділюся своїми спостереженнями.

Синонімічний ряд росія – московія тепер доповнили кацапстан, оркостан, мордор.

Додалися й нові синоніми до назв росіян: орки, русня, русняві.

Ну а абсолютним синоніном до слова фашист став рашист.

Нового значення з негативним забарвленням набуло дієслово спасати.

Лягаючи спати, ми почали бажати спокійної ночі або тихої ночі. 🌙 Але тут ми не скалькували фразу "Спокойной ночи". Це просто збіг. Ми вклали в неї свій зміст, переосмисливши значення спокою.

З'явилися також класні оказіоналізми (авторські новотвори). Ви вже, мабуть, усі чули чорнобаїти, макронити, арестовлення, натівець, затридні.

Змінився й правопис. Щоб продемонструвати свою зневагу, слова росія, москва, рф, путін ми стали писати з малої літери.

Змінили й правила граматики. Тепер принципово кажемо “на росії” у відповідь на їхнє “на Україні”.

Частіше стали транслітерувати російські імена та прізвища, а не перекладати їх. Владімір, а не Володимир, Алєксєй, а не Олексій, Ніколай, а не Микола.

Якісь з цих слів і фраз стануть загальновживаними, якісь залишаться в категорії пасивної лексики й асоціюватимуться лише з цією війною. Можливо, відбудуться й зміни до правопису. Поки що такі правила написання не є літературною нормою. Але хтозна, хтозна...

“Бандерівське смузі” чи “Бандерівський смузі”: якого роду слово смузі?

Ніколи не звертала увагу на рід цього слова, коли його вживали лише в прямому значенні. А от почали вживати в переносному – звернула. 😉

Смузі – це невідмінюваний іменник. І поки що цього слова у словниках немає. За загальним правилом, невідмінювані назви неістот є іменниками середнього роду. Тому правильно мало би бути "Бандерівське смузі".

Однак Інститут мовознавства імені О. Потебні пояснює, що смузі – іменник чоловічого роду, тому що це напій. Ну типу напій – іменник чоловічого роду, отже й смузі теж. 🤔

Я не зовсім погоджуюсь з цією думкою, тому що є багато невідмінюваних назв напоїв, наприклад лате, капучино, ристрето, і всі вони є іменниками середнього роду. А от бренді взагалі має подвійний рід. Можна сказати якісне бренді, а можна – якісний бренді.

Хоча рід деяких невідмінюваних іменників визначаємо саме за родовим словом (сулугуні – ч.р., бо сир; салямі – ж. р., бо ковбаса). І таких іменників небагато.

На мій погляд, смузі має бути середнього роду. Що менше винятків з правил, то менше помилок.

P.S. Оскільки у словосполученні “Бандерівське смузі” слово смузі вжито в переносному значенні, то його беремо в лапки.

А ви на яке написання частіше натрапляли: "Бандерівське смузі" (🔥) чи "Бандерівський смузі"? (👍) Поставте реакцію.

To be ukrained 🇺🇦

В онлайн-словнику англійського сленгу Urban Dictionary з'явилося нове дієслово to be ukrained.

Значення його пояснюють так: “Коли ти росія й вдираєшся в країну, а у відповідь отримуєш приниження на світовому рівні”.

Поки що важко перекласти його одним словом. 🤔

Цікаво, а який український відповідник можна придумати до цього дієслова? 😉

Щодня / кожен день 📆

Коли правильно вживати щодня, а коли – кожен день.

📌 Якщо йдеться про те, що відбувається часто, повторюється, тоді правильно вживати щодня:

👉 Щодня ми боремося за Україну.

📌 Якщо ви маєте на увазі окремий день з усіх, тоді вживаємо займенник кожен / кожний:

👉 Кожен день війни вчить нас швидко ухвалювати рішення.

Те саме: щоразу – кожен раз, щомісяця – кожен місяць, щороку – кожен рік, щогодини – кожна година, щохвилини – кожна хвилина тощо.

💡Підказочка: якщо у вас є речення зі словом кожен і ви сумніваєтеся, чи правильно його вжито, подумки замініть його на що-. Якщо це вдається зробити, так і зробіть.

✖️ Ми працюємо кожного дня.
✔️ Ми працюємо щодня.

Якщо кожен неможливо замінити, залишаємо кожен.

✔️Кожен день війни наближає нас до перемоги (ми ж не скажемо "щодня війни"). 😉

Усміхніться / Посміхніться

Ці два слова – ну просто камінь спотикання.

Запам'ятайте:

📌 Посміхнутися можна іронічно, глузливо, скептично.

А посмішка – це глузливий вираз обличчя.

Згадайте-но слова посміх, посміховисько. Правда ж, у них нема нічого доброго, приємного?!

📌 Усміхнутися ж можна доброзичливо, лагідно.

Усмішка виражає схильність до щирого, доброго сміху.

Тому вибір слова залежить від того, до чого саме ви хочете закликати: щиро сміятися чи глузувати. 😉

Не забувайте свої речі чи своїх речей? 🤔

✅ Не забувайте своїх речей

Якщо є заперечна частка не – вживаємо форму родового відмінка, якщо заперечення немає – форму знахідного.

Порівняйте:
👉 забувати речі, читати новини, написати лист;
👉 не забувати речей, не читати новин, не написати листа.

Іменник завжди вживаємо в родовому відмінку, якщо маємо на увазі частину від цілого:

👉 купити хліба (тобто хлібину чи кілька хлібин, а не весь хліб, який є), випити соку, налити кави, з'їсти морозива.

Як правильно запитати про час і правильно відповісти ⏰

Так кажуть: “Скільки годин?” або “Скільки часов?”

✅ Так правильно: “Котра година?”

А тепер про те, як відповісти.

11:00 – одинадцята година.

📌 Якщо до 30 хв, вживаємо прийменники на або по:

11:05 – одинадцята година п'ять хвилин, п'ять хвилин на дванадцяту або п'ять хвилин по одинадцятій;

11:10 – одинадцята година десять хвилин, десять хвилин на дванадцяту або десять хвилин по одинадцятій;

11:15 – окрім п'ятнадцять хвилин на / по…, можемо сказати чверть на дванадцяту або чверть по одинадцятій;

11:30 – одинадцята година тридцять хвилин або пів на дванадцяту.

📌 Після 30 хв вживаємо прийменники за або до:

11:45 – одинадцята година сорок п'ять хвилин, за п'ятнадцять хвилин (за чверть) дванадцята, п'ятнадцять хвилин (чверть) до дванадцятої;

11:50 – одинадцята година п'ятдесят хвилин, за десять хвилин дванадцята, десять хвилин до дванадцятої;

11:55 – одинадцята година п'ятдесят п'ять хвилин, за п'ять хвилин дванадцята, п'ять хвилин до дванадцятої.

P.S. Слова "година", "хвилина" можна не вживати. Просто: за п'ять дванадцята тощо.

А ви правильно називаєте час? 😉

Виправляймо помилки з дієсловом користуватися ☝️

👉 Користуватися авторитетом – мати авторитет. А ще можна сказати: “Його / її поважають” або “До нього / до неї ставляться з повагою”.

👉 Користуватися успіхом – мати успіх.
👉 Користуватися популярністю – бути популярним.
👉 Користуватися попитом – мати попит.

Чому користуватися усім цим неправильно? 🤔

Ну а як ви собі уявляєте користування авторитетом чи успіхом? Це ж не якась річ. 😉 Це скальковані вислови.

В українській мові дієслово користуватися має такі значення:

📌 уживати, використовувати що-небудь для власних потреб;
📌 діставати якусь вигоду з чогось.

І ось коли його правильно вживати:
👉 користуватися смартфоном, користуватися ліфтом, користуватися послугами сімейного лікаря.

Батьківщина: коли пишемо з великої літери, а коли – з малої

Є така думка, що слово батьківщина треба завжди писати з великої літери. Але це не так. Усе залежить від того, який зміст ви вкладаєте в це слово. ☝️

📌 Якщо ви надаєте цьому слову урочистого, патріотичного значення або маєте на увазі країну, у якій ви народилися й громадянами якої ви є, то пишемо з великої літери:

👉 "Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину" (В. Симоненко)

👉 Україна – моя Батьківщина.

📌 Якщо ви маєте на увазі місце народження кого-небудь або місце походження чи виникнення чогось, то це слово пишемо з малої літери:

👉 Полтавщина – батьківщина великої когорти діячів культури, освіти, науки.
👉 Як відомо, Китай є батьківщиною чаю.

Також з малої літери пишемо слово батьківщина, якщо маємо на увазі спадок від батьків:

👉 "Він одружився, взяв половину батьківщини – три шнури поля, та поставив собі хату край села" (М. Коцюбинський).

​​Привіт! 👋 Бачу, що на каналі чимало нових підписників. Усіх вас радо вітаю. Дякую, що підписуєтеся. Отже, українська вам не байдужа. 🥰

Трішки розповім про себе.

Я Олена. Закінчила філфак Вінницького педуніверситету (Є тут хто з Вінниці?) і планувала працювати вчителькою. Але не склалося. І я потрапила в суд, у якому понад 7 років працювала редакторкою. Так, так, редакторкою в суді. Звучить дивно, але помилок в документах ой як багато, тому виправляти було що.

Минулого року я змінила роботу й почала навчати української мови юристів. Майже за рік провела понад 20 лекцій і семінарів з ділової української мови для суддів та працівників судів, за які отримала чимало теплих відгуків. Дуже цим пишаюся, адже змогла поділитися своїми знаннями та любов'ю до мови з іншими.

На жаль, з початком повномасштабної війни усі навчання припинилися, тому займаюсь копірайтингом, вивчаю SMM, волонтерю в креативних військах та веду акаунт у тіктоці (там також ділюся знаннями з української). 😉

Хочу, щоб цей канал був для вас цікавий та корисний. Тому, будь ласка, виберіть нижче, чого б вам більше хотілося бачити на каналі?