АГ | #УкрТг🤙🍉
Чифирнуть бы ништяк 😏 Да голяк 😔
3 того світу вороття не бува ніколи
І тому я п'ю життя, мов росу ранкову.
П'ю невдачі гіркоту і солодкий успіх,
Суєту і самоту, щастя і біду.
На цім світі пий, соколе,
На тім світі не дадуть.
Мертві бджоли, мертві бджоли,
Мертві бджоли не гудуть.
І тому я п'ю життя, мов росу ранкову.
П'ю невдачі гіркоту і солодкий успіх,
Суєту і самоту, щастя і біду.
На цім світі пий, соколе,
На тім світі не дадуть.
Мертві бджоли, мертві бджоли,
Мертві бджоли не гудуть.
😈22🤯3
АГ | #УкрТг🤙🍉 via @DeezerMusicBot
W.A.S.P. – Animal (Fuck Like A Beast)
Лайк якшо пісня буквально про тебе, репост якщо незайманий, тільки не через тупі меми про стати чарівником в 30 років, а тому що тебе лякає вигляд вагіни
😈36
Forwarded from Марципановый Ликёр
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😈12🤯2
Forwarded from політ технолога ✙ ▵
Аж надто широкого нині попиту набула рамка про «рашизм-фашизм» в середовищі політично активних громадян. Мовляв, Пиня і його пинєбабвійці є таким собі зразком-підвидом однієї відомої усім ідеології, уже засудженої Нюренбергським трибуналом з усіма витікаючими.
Головна проблема таких пояснень - вони з теоретичного ракурсу абсолютно «повз касу» і ґрунтуються на справедливому обуренні людей діями окупантів. Для того, аби в цьому обуренні довести що якесь суспільство має якісь властивості використовується будь-що досить поверхнево-белетристичне. Справа засудити і перемогти окупанта безумовно благородна, однак від цього ці діряві як решето моделі стають не більш працюючими. А використовувати «наукоподібність» в політичних цілях (а перемога над іншою державою - справа саме політична, навіть якщо роздають автомати, а не бюлетні) - і взагалі, «последнее прибежище негодяя». Світом ходить історія про те, як живий класик соціології Макс Вебер в 1918 році звернувся до студентів-соціологів в аудиторії із питанням, хто з них прийшов бути соціологом задля блага і величі Німеччини. Деякі студенти, серед яких і були ветерани Першої світової, підняли руки. Вебер резюмував: ось саме ви справжніми соціологами не станете ніколи.
«14 ознак фашизму» Умберто Еко, які усі базуються на сутнісно оспорюваних судженнях і прихованому винятковому наданні негативної оцінки замість опису цитуються досить часто. «Культ традиції», «культ мертвих» етс - воно-то ніби і так, але знайдіть мені суспільства які не мають хоча би часткових ознак, що зводяться до цих параметрів. Приміром, наш з вами сьогоднішній день вишиванки за потреби пропагандистів спокійно натягується на потрібний глобус в руках пропагандиста (як «етнонаціоналізм», демонстрація «вищості» етнічних маркерів ітд). Якщо красиво метафорично описувати явища розмитими поняттями з обов’язковою прихованою моралістичною оцінкою, ми обов’язково наштовхнемось на те, що через них будуть описувати явища пов’язані з друзями або ж із ворогами.
Як наслідок: деякі люди починають бачити процеси дезінтеграції РФ як винятково щось аналогічне до краху Третього Рейху. Або ж вбачати у дивній слабкості союзників аналогії із Мюнхенською змовою 1938 року. Але правда в тому, що ніяка в біса аналогія не є доказом - вона створюється, коли описані величезного розміру явища стискають до трьох-чотирьох рядків, причому вибірково підібраних.
РФ не є Третім Рейхом, навіть попри нелюдські масштаби злочинів і геноцид. Тому, що Третій Рейх був з цілої низки внутрішніх мотивів суттєво іншим суспільством. І, що більш принципово, кратно більш активним і мотивованим. Цим пояснюється як висока активність власне самої правлячої нацистської партії, вал популярності різних «мобілізуючих заходів» і боротьби з «внутрішнім ворогом», так і відчутний опір нацистам всередині німецького середовища - замах на Гітлера 1944 року, Червона капела, тисячі справ про антивоєнні акції і настрої і розстрільні вироки по цим справам. На тлі цього ані реальна залученість росіянами із усією їх повсякденністю чи-то у війну проти України, чи-то у протест проти цієї війни виглядає напрочуд мляво. Третій Рейх залишався гіперполітизованим разом із усією своєю централізацією, РФ лишається неполітичним болотом. Власне кажучи, «політика - простір дії». Дії у РФ неможливі, і влада свідомо відрізає шляхи до будь-якої політизації.
Соціальна мобілізація в Третьому Рейху не йде ні в яке порівняння з тією апатією, яка продовжує домінувати в РФ. Набагато більше ніж Рейх сучасну Росію могла би описати саме присвячена нацистському режиму «Банальність зла» Ханни Арендт, коли зло не вдягає на себе маску чогось містично-диявольськи-грандіозного, а просто криється в дрібних повсякденних рішеннях: «сказали йти і я пішов», «усі стріляли - і я стріляв», «я просто натискав на кнопку», «я лише писав статті». Втім, Ханна Арендт дожила не до РФ, а лише до Рейху. Саме «банальність» тут набагато краще описує причини того, чому окупанти діяли так як діють окупанти. І це для РФ лишається фундаментальним знаменником.
Головна проблема таких пояснень - вони з теоретичного ракурсу абсолютно «повз касу» і ґрунтуються на справедливому обуренні людей діями окупантів. Для того, аби в цьому обуренні довести що якесь суспільство має якісь властивості використовується будь-що досить поверхнево-белетристичне. Справа засудити і перемогти окупанта безумовно благородна, однак від цього ці діряві як решето моделі стають не більш працюючими. А використовувати «наукоподібність» в політичних цілях (а перемога над іншою державою - справа саме політична, навіть якщо роздають автомати, а не бюлетні) - і взагалі, «последнее прибежище негодяя». Світом ходить історія про те, як живий класик соціології Макс Вебер в 1918 році звернувся до студентів-соціологів в аудиторії із питанням, хто з них прийшов бути соціологом задля блага і величі Німеччини. Деякі студенти, серед яких і були ветерани Першої світової, підняли руки. Вебер резюмував: ось саме ви справжніми соціологами не станете ніколи.
«14 ознак фашизму» Умберто Еко, які усі базуються на сутнісно оспорюваних судженнях і прихованому винятковому наданні негативної оцінки замість опису цитуються досить часто. «Культ традиції», «культ мертвих» етс - воно-то ніби і так, але знайдіть мені суспільства які не мають хоча би часткових ознак, що зводяться до цих параметрів. Приміром, наш з вами сьогоднішній день вишиванки за потреби пропагандистів спокійно натягується на потрібний глобус в руках пропагандиста (як «етнонаціоналізм», демонстрація «вищості» етнічних маркерів ітд). Якщо красиво метафорично описувати явища розмитими поняттями з обов’язковою прихованою моралістичною оцінкою, ми обов’язково наштовхнемось на те, що через них будуть описувати явища пов’язані з друзями або ж із ворогами.
Як наслідок: деякі люди починають бачити процеси дезінтеграції РФ як винятково щось аналогічне до краху Третього Рейху. Або ж вбачати у дивній слабкості союзників аналогії із Мюнхенською змовою 1938 року. Але правда в тому, що ніяка в біса аналогія не є доказом - вона створюється, коли описані величезного розміру явища стискають до трьох-чотирьох рядків, причому вибірково підібраних.
РФ не є Третім Рейхом, навіть попри нелюдські масштаби злочинів і геноцид. Тому, що Третій Рейх був з цілої низки внутрішніх мотивів суттєво іншим суспільством. І, що більш принципово, кратно більш активним і мотивованим. Цим пояснюється як висока активність власне самої правлячої нацистської партії, вал популярності різних «мобілізуючих заходів» і боротьби з «внутрішнім ворогом», так і відчутний опір нацистам всередині німецького середовища - замах на Гітлера 1944 року, Червона капела, тисячі справ про антивоєнні акції і настрої і розстрільні вироки по цим справам. На тлі цього ані реальна залученість росіянами із усією їх повсякденністю чи-то у війну проти України, чи-то у протест проти цієї війни виглядає напрочуд мляво. Третій Рейх залишався гіперполітизованим разом із усією своєю централізацією, РФ лишається неполітичним болотом. Власне кажучи, «політика - простір дії». Дії у РФ неможливі, і влада свідомо відрізає шляхи до будь-якої політизації.
Соціальна мобілізація в Третьому Рейху не йде ні в яке порівняння з тією апатією, яка продовжує домінувати в РФ. Набагато більше ніж Рейх сучасну Росію могла би описати саме присвячена нацистському режиму «Банальність зла» Ханни Арендт, коли зло не вдягає на себе маску чогось містично-диявольськи-грандіозного, а просто криється в дрібних повсякденних рішеннях: «сказали йти і я пішов», «усі стріляли - і я стріляв», «я просто натискав на кнопку», «я лише писав статті». Втім, Ханна Арендт дожила не до РФ, а лише до Рейху. Саме «банальність» тут набагато краще описує причини того, чому окупанти діяли так як діють окупанти. І це для РФ лишається фундаментальним знаменником.
🤩26😈4🤯1
Forwarded from Один твой друг — кум | #УкрТг
https://t.me/sampleName32/7791
Владимир Владимирович нервно постукивал костяшками пальцев по столу.
Сегодня весь день он занимался привычными вещами: открывал очередную больницу по видеосвязи, звонил по телефону, читал Старикова, играл в шашки с Патрушевым. Но каждый день имеет свойство сменяться ночью, и именно в эти дни Верховный боялся заката больше всего.
Он смотрел в угол своего стола, туда, где стояли телефоны. Каждый из них был подключён к отдельному секретарю: на какой-то звонили силовики, какой-то напрямую соединялся с министрами и главами федеральных ведомств, третий был выделен для звонков от лидеров других государств. И только один, изящный карболитовый аппарат, похожий на рижские телефоны VEF, не был подключен никуда проводами, но в разуме Владимира Владимировича он значил больше, чем все остальные вместе взятые.
Чёрный телефон без диска зазвонил. Путин вздрогнул, хотя он не раз слышал его заполняющий всё внимание звон. Неуверенно, он поднял трубку, и поднёс телефон к уху, ничего не сказав.
- Владымыр, здравствуйтэ.
Каждый советский патриот знал этот голос.
- Владымыр, как вашы дэла?
Голос рассмеялся.
- Шучу, шучу. Владымыр, Её Вэлыкая Мудраст прагаладалась. Арганизуэте Ей нэбальшой... пир?
Голос вновь рассмеялся.
- Конечно, как Ей будет угодно. Сейчас же распоряжусь.
- Спасыба. Добрай ночы, пэрэдайтэ прывэт внучкэ Варашылава ат мэня, ладна?
- Передам.
Путин положил трубку.
Если бы его кто-то увидел, он наверняка был подумал, что президент пробежал марафон, настолько бледно и нездорово выглядело его вспотевшее лицо.
Когда-нибудь это закончится.
Владимир Владимирович нервно постукивал костяшками пальцев по столу.
Сегодня весь день он занимался привычными вещами: открывал очередную больницу по видеосвязи, звонил по телефону, читал Старикова, играл в шашки с Патрушевым. Но каждый день имеет свойство сменяться ночью, и именно в эти дни Верховный боялся заката больше всего.
Он смотрел в угол своего стола, туда, где стояли телефоны. Каждый из них был подключён к отдельному секретарю: на какой-то звонили силовики, какой-то напрямую соединялся с министрами и главами федеральных ведомств, третий был выделен для звонков от лидеров других государств. И только один, изящный карболитовый аппарат, похожий на рижские телефоны VEF, не был подключен никуда проводами, но в разуме Владимира Владимировича он значил больше, чем все остальные вместе взятые.
Чёрный телефон без диска зазвонил. Путин вздрогнул, хотя он не раз слышал его заполняющий всё внимание звон. Неуверенно, он поднял трубку, и поднёс телефон к уху, ничего не сказав.
- Владымыр, здравствуйтэ.
Каждый советский патриот знал этот голос.
- Владымыр, как вашы дэла?
Голос рассмеялся.
- Шучу, шучу. Владымыр, Её Вэлыкая Мудраст прагаладалась. Арганизуэте Ей нэбальшой... пир?
Голос вновь рассмеялся.
- Конечно, как Ей будет угодно. Сейчас же распоряжусь.
- Спасыба. Добрай ночы, пэрэдайтэ прывэт внучкэ Варашылава ат мэня, ладна?
- Передам.
Путин положил трубку.
Если бы его кто-то увидел, он наверняка был подумал, что президент пробежал марафон, настолько бледно и нездорово выглядело его вспотевшее лицо.
Когда-нибудь это закончится.
Telegram
Sample Channel Name #32
🤩22😈4🤯1
Forwarded from Соціально-Побутовий Журнал «Водограй» (Лісовий Баклажан)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😈19🤯1🤩1
Зараз буду дивитись романтичну комедію про петлю часу «Зависнути у Палм-Спрінгс». Після перегляду напишу свої враження. Мені дуже подобаються фільми про петлю часу і сподіваюсь, що цей теж сподобається.
🤩34🤯4
Перепрошую, фільм ще не подивився. Спочатку я слухав Моргенштерна - Пойдёт понад 10 разів, потім Степана Гігу і Оззі Осборна, після чого пішов у душ і довго мив пеніс.
🤯55🤩10
АГ | #УкрТг🤙🍉
Зараз буду дивитись романтичну комедію про петлю часу «Зависнути у Палм-Спрінгс». Після перегляду напишу свої враження. Мені дуже подобаються фільми про петлю часу і сподіваюсь, що цей теж сподобається.
Кста, подивився я значіт фільмєц. Мені сподобалось. Хороша така романтична комедія, а з петлею часу так взагалі АТАС. Звісно деякі речі у фільм вставляти було не обов‘язково кхем-кхем єбля в жопу з нєгром кхем-кхем , але хулі нам, нацболам. А більше я вам нічого не скажу, тому що відмовився раціоналізувати чому мені подобаються фільми після перегляду «Одного разу в Голлівуді», так як десь почув, що спочатку нам подобаються речі, а потім ми вигадуємо чому. Тому скучний етап з раціоналізацією я вирішив упустити, бо є кайфаріком по жизні 😎.
Тільки одна думка закралась мені під час перегляду: таке відчуття що цей фільм і Пробудження з Крісом Праттом та Дженіфер Лоуренс є екранізацією фантазій якихось зовсім вже задротів, які мріють про те щоб «вот би я опинився в петлі часу або наодинці в космічному кораблі з дєвочькою, яка мені нравиться, тоді би в нас точно всьо получилось», але дивитись було інтересно.
Тільки одна думка закралась мені під час перегляду: таке відчуття що цей фільм і Пробудження з Крісом Праттом та Дженіфер Лоуренс є екранізацією фантазій якихось зовсім вже задротів, які мріють про те щоб «вот би я опинився в петлі часу або наодинці в космічному кораблі з дєвочькою, яка мені нравиться, тоді би в нас точно всьо получилось», але дивитись було інтересно.
🤩37🤯3