Горовий
8.5K subscribers
3.05K photos
178 videos
7 files
1.34K links
Download Telegram
Невеличкий циганський звіт.
Це не «Хатина дядька Тома», це будиночок в селі Мощун, де мешкають троє людей - Яна і її двоє дітей.

В хату прилетіло. Принаймні три осколки. Один в стіну біля ліжка, де спав син, один в шафу і один в пральну машину. Повбивало вікна, розворотило дах.

Трохи раніше Misha Utkin з друзями закрили дах плівкою. Потім один наш друг, який не хоче «світитися» допоміг з виготовленням вікон.
Сьогодні вікна вже стоять. Далі цигани працюють над фінальним відновленням даху. Будем тримати в курсі.

Наближаймо перемогу, допомогайте одне одному. Mordor must die!
Київщина. Послухайте маму малих дітей, які опинилися під обстрілами руzzкого міра
https://youtu.be/9U5kayh7p-M
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ні подрочить ні сраку витерти! Ще й батько без машини… слава расєє
Сини моряків мають наречених в кожному дитсадку

(Подумалося)
Всі ці швидкі перейменування і накидання совкових, або рашистських наративів на окупованих територіях це ще одне свідчення - той народ, який не пам’ятає увічнює своїх героїв, буде шанувати нав’язаних загарбниками.

Коли країна за роки незалежності від імперії зла не спромогається швидко замінити назви об’єктів, які весь час оточують громадян, і дати власні назви, коли кілька поколінь виростають в тяглості чужих наративів, а власні фактично несформовані, тоді ворогу дуже легко повернути колишні совкові конструкції або накинуть нові.

Історія боротьби за увічнення пам’яті Дані Дідіка в його рідному Харкові показова. Свого часу небайдужим проукраїнським громадянам не вдалося дотиснути питання через спротив червоної директорки із підконтрольним педколективом «глухіх согласних»… а от окупанти дуже легко, без розшаркувань відновлюють пам’ятники лєнінів, вертають жданови і іншу хєрню. Вони розуміють як це важливо. А пристосуванці лише видихнути з полегшенням, мовляв добре, що нічого не зробили, не буде за що і відповідать…

Шо там, червона директорко? Дихається рівно? Дзеркало очі не ріже? Ментального жданова зустрічаєте?
Просила Ірен,
Аби ніч без сирен.
Просила Юля,
Щоб минала куля.
Просила Наталка
Не бачити танка.
Просила Влада,
Щоб стихли «гради».
Просила Люда:
«Хай мін не буде».
Просила Надія:
«Засліпи лиходія».
Просила Оксана:
«Най гояться рани».
Просила Марія:
«Хай думка зігріє»
Просила Оля
Не знати болю.
І кожна з них, як лягала спати,
Просила
Жити,
Жити,
Жити
І нищити супостата.

(С) Горовий
Хоч і знають усі, що день цей настане,
Але хочуть, щоб їх оминула ця чаша.
«Мамо, а хто такі pociяни?»
Кожна мама по-своєму, звісно, скаже.

І пояснень скільки шукай невинних -
Не сховається правда між тих ідей.
«Ти повинна знати про це, дитино:
Pociяни - це ті, хто вбиває дітей.»

«Неслухняних?» «Та ні, моє серце,як же
Їм побачити здалеку, хто слухняний?»
Убивають усіх, як їм цар їх каже.
Не здригнувшись. На те вони й pociяни.

«А великих? Малих?». «Ти ж моя пташко.
І великих, і тих, хто зовсім малята.»
«І хто в мами в животику, завбільшки з фісташку?»
Навіть їх. Така вже в них вдача клята.

«А чому?» «Ну, чому. Та тому, що мають
Вони дуже багато лихого заліза.
«А мене? Мене теж?..»
А тебе я сховаю.
Ось, у хмарку цю. Гарна хмарка, Лізо?

(С) Людмила Горова
Аналізуючи соцмережі дійшов певного висновку.
Якщо людина глибоко в якійсь темі, то зазвичай сидить тихо, бо знання це гроші.
А теми, де вона не спеціаліст допомогають їй в повній мірі реалізуватися як експерт.
Були часи в Молдові)))
Походу перлиною нематеріальної спадщини московіі є харошиє рускіє.

Вже 40000 нематеріальної спадщини вже є.
Для декого завтра не настає, щоб воно настало для нас. Не забуваймо дякувать за це щодня.
Її впізнавали по посмішці і через неспішну ходу.
Її звали Алла
Алла пропрацювала все житття в аеропорту
І так ніколи нікуди і не злітала.
Мами ночами чекають зеленого вогника
Жінки раз по раз заглядають в екрани гаджетів.
Діти й дорослі заручники цього полум’я
Допоки він блима, доти життя не згасло.

Допоки він блима, хоч якось можна триматись.
Слабкий інтернет на війні і бува не щомиті.
Бо вогник це знак. Хоч вони нас прийшли вбивати,
Та наше завдання відбитись. І жити. І жити.
Обмеження це дуже страшно. Ментальні, фізичні, територіальні зокрема. Те, що робить pocciя тепер - це створення обмежень нам як частині суспільства. Причому аж до вбивства. Не забувайте про це. І не пропускайте.
Не давайте себе обмежувати, а тим більше знищувати. Чиніть спротив скрізь де можете. Mordor must die!