Forwarded from Ukraine WAR [photo]
Героя на цих світлинах зовуть Влад. Він сапер, який добровольцем пішов захищати Україну в перші тижні після повномаштабного вторгнення.
І він втратив очі, захищаючи нашу країну.
Знайомство з Владом - одне з тих, яке може змінити твоє життя. Бо, знаючи його історію, ти готовий до чого завгодно, а зустрічаєш перед собою усміхненого, оптимістичного хлопця, який має конкретно мету, повернути собі зір, і вже за декілька хвилин спілкування ти не маєш сумніву: ця людина свого доб‘ється, яким нереальним би це не було.
Тим більше, що він не один. Разом з ним його наречена Валерія, дівчина, яка підтримує героя з перших днів, не дивлячись на всі труднощі.
Дев‘ятого серпня вона дізналась, що Влад підірвався під час розмінування протипіхотної міни. Далі були довгі години пошуку, в якій він лікарні, та в якому стані. Зі слів командира Влада, який був свідком трагедії - це велике диво, що хлопець залишився живим.
Наступного дня лікарі повідомили, що Владу довелось видалити очі. Звучить як вирок для будь-якої пересічної людини, але не для Влада та його дівчини. Вони вирішили не здаватись.
Сьогодні вони дізнаються про усі можливі експериментальні способи відновлення зору. Це буквально майбутнє, як з комп’ютерної гри: до головного мозку завдяки електроніці під‘єднцються камери, які передають інформацію на мозок. Це щось зовсім інше, описати словами це неможливо, але ми з Владом припустили, що картинка може бути піксельною, як в першому Думі. Так чи інакше, це лише початок, який надасть змогу хлопцю принаймні самостійно орієнтуватись в просторі.
Війна показала нам самим та всьому світові незламний характер українців. І історія Влада - саме така.
Фото та текст: Костянтин і Влада Ліберови
І він втратив очі, захищаючи нашу країну.
Знайомство з Владом - одне з тих, яке може змінити твоє життя. Бо, знаючи його історію, ти готовий до чого завгодно, а зустрічаєш перед собою усміхненого, оптимістичного хлопця, який має конкретно мету, повернути собі зір, і вже за декілька хвилин спілкування ти не маєш сумніву: ця людина свого доб‘ється, яким нереальним би це не було.
Тим більше, що він не один. Разом з ним його наречена Валерія, дівчина, яка підтримує героя з перших днів, не дивлячись на всі труднощі.
Дев‘ятого серпня вона дізналась, що Влад підірвався під час розмінування протипіхотної міни. Далі були довгі години пошуку, в якій він лікарні, та в якому стані. Зі слів командира Влада, який був свідком трагедії - це велике диво, що хлопець залишився живим.
Наступного дня лікарі повідомили, що Владу довелось видалити очі. Звучить як вирок для будь-якої пересічної людини, але не для Влада та його дівчини. Вони вирішили не здаватись.
Сьогодні вони дізнаються про усі можливі експериментальні способи відновлення зору. Це буквально майбутнє, як з комп’ютерної гри: до головного мозку завдяки електроніці під‘єднцються камери, які передають інформацію на мозок. Це щось зовсім інше, описати словами це неможливо, але ми з Владом припустили, що картинка може бути піксельною, як в першому Думі. Так чи інакше, це лише початок, який надасть змогу хлопцю принаймні самостійно орієнтуватись в просторі.
Війна показала нам самим та всьому світові незламний характер українців. І історія Влада - саме така.
Фото та текст: Костянтин і Влада Ліберови
❤3
Forwarded from Kito San news
Хочу написати одну штуку, яка може багато кому не сподобатись. І буде йти в розріз загальному тону новин.
Чому ми вистояли на першому етапі і дали пізди кацапам на другому?
Я розумію про героїзм і що українці природжені воєвакі (як виявилось), але є ще й об'єктивні фактори.
1) Кацапи воювали досить хєрово, без ініциативи і фантазії. Бо не треба фантазувати, коли можеш випускати по 70 тисяч снарядів за день. А от ми як раз воювали з душой.
2) Наша технологічна перевага, що стояла на трьох китах: мавікі, Старлінк, Кропива. І питання було саме у масовості застосування. На мавіках літали всі кому не лінь. Кропива для обміну інформацією, планування та виконання операцій, для корегування. Як мінімум на рівні відділення, а часто і у окремих бійців. Старлінк - зв'язок, що поєднує це все разом.
Що змінилося на зараз.
Кацапи стали воювати краще. Набагато краще.
Цікаво, що тепер бувають ситуації коли перевага в техніці уже у нас, ми на БТРах, вони пішки в окопах. Березень 2022 навпаки. Але техніка не допомагає. Вони маневрують, використовують ПТУРи і гранатомети, набагато точніше працює їх арта.
Тобто нічого критичного, але не треба вважати їх дебілами! Кацапи не ссикуни і воювати вміють добре. Легко не буде.
І головне.
Пройшов рік війни. Що змінилося? А нічого! Мавік, старлінк, кропива.
Ми не створили нічого принципово нового. Як боротися з Орланами? Окопний РЕБ проти дронів? Або хоча б штука, що пищить коли дрон над тобою. Ми все так само продовжуємо хакати мавікі і користуватись анонімайзерами, бо доступу до API у нас немає.
Так, я знаю що "мені волонтери привезли глушилку і бла-бла". Але це все фігня, це має бути массово і тільки тоді буде мати еффект.
Так от я не знаю жодного массового продукту, що з'явився за цей час.
Ну ок, дрони-камікадзе в принципі тягнуть на массовість, але проблема в тому, що тут ми відстаємо. Кацапскі Куб і Ланцет кращі і виробляються у промислових масштабах.
Мене реально лякає масштаб розповсюдження "окопного РЕБу" у кацапів. Якщо так буде далі, то ми просто не зможемо більше літати. Вже зараз швидкість втрачання мавіків дуже висока.
Крім окопного РЕБу на фронті почали з'являтися всяка діч типу Палантіна, який у поєднанні з Красохою (або з іншим комплексом для подавлення супутникового зв'язку назву якого я забув) потенційно може задушити Старлінки. Не термінали, а саме супутники. Це буде катастрофа.
Ну і я вже не кажу про "традиційний РЕБ", всі ці Житєлі, Борісоглєбскі та Репелєнти. Воно все працює і еффективне.
Будемо чесними, але наші Нота і Буковель дуже поступаються в ефективості.
До речі, кацапи широко почали використовувати "Арт-блокнот", який хоч і набагато гірше Кропиви, але все одно допомагає стріляти точніше.
Коротше, до чого я веду? А до того, що ми втрачаємо (або вже втратили) технологічну перевагу.
З цим треба щось робити і робити позавчора. Побєдоносниє статті про круті українські мілітарі стартапи не допоможуть на фронті.
Думати щось на кшталт "Леопарди - ІМБА, Захід дав техніку, кацапи лохі, вперед-вперед" - дуже небезпечно. Приблизно так думали ті хто став добривами на полях України.
Чому ми вистояли на першому етапі і дали пізди кацапам на другому?
Я розумію про героїзм і що українці природжені воєвакі (як виявилось), але є ще й об'єктивні фактори.
1) Кацапи воювали досить хєрово, без ініциативи і фантазії. Бо не треба фантазувати, коли можеш випускати по 70 тисяч снарядів за день. А от ми як раз воювали з душой.
2) Наша технологічна перевага, що стояла на трьох китах: мавікі, Старлінк, Кропива. І питання було саме у масовості застосування. На мавіках літали всі кому не лінь. Кропива для обміну інформацією, планування та виконання операцій, для корегування. Як мінімум на рівні відділення, а часто і у окремих бійців. Старлінк - зв'язок, що поєднує це все разом.
Що змінилося на зараз.
Кацапи стали воювати краще. Набагато краще.
Цікаво, що тепер бувають ситуації коли перевага в техніці уже у нас, ми на БТРах, вони пішки в окопах. Березень 2022 навпаки. Але техніка не допомагає. Вони маневрують, використовують ПТУРи і гранатомети, набагато точніше працює їх арта.
Тобто нічого критичного, але не треба вважати їх дебілами! Кацапи не ссикуни і воювати вміють добре. Легко не буде.
І головне.
Пройшов рік війни. Що змінилося? А нічого! Мавік, старлінк, кропива.
Ми не створили нічого принципово нового. Як боротися з Орланами? Окопний РЕБ проти дронів? Або хоча б штука, що пищить коли дрон над тобою. Ми все так само продовжуємо хакати мавікі і користуватись анонімайзерами, бо доступу до API у нас немає.
Так, я знаю що "мені волонтери привезли глушилку і бла-бла". Але це все фігня, це має бути массово і тільки тоді буде мати еффект.
Так от я не знаю жодного массового продукту, що з'явився за цей час.
Ну ок, дрони-камікадзе в принципі тягнуть на массовість, але проблема в тому, що тут ми відстаємо. Кацапскі Куб і Ланцет кращі і виробляються у промислових масштабах.
Мене реально лякає масштаб розповсюдження "окопного РЕБу" у кацапів. Якщо так буде далі, то ми просто не зможемо більше літати. Вже зараз швидкість втрачання мавіків дуже висока.
Крім окопного РЕБу на фронті почали з'являтися всяка діч типу Палантіна, який у поєднанні з Красохою (або з іншим комплексом для подавлення супутникового зв'язку назву якого я забув) потенційно може задушити Старлінки. Не термінали, а саме супутники. Це буде катастрофа.
Ну і я вже не кажу про "традиційний РЕБ", всі ці Житєлі, Борісоглєбскі та Репелєнти. Воно все працює і еффективне.
Будемо чесними, але наші Нота і Буковель дуже поступаються в ефективості.
До речі, кацапи широко почали використовувати "Арт-блокнот", який хоч і набагато гірше Кропиви, але все одно допомагає стріляти точніше.
Коротше, до чого я веду? А до того, що ми втрачаємо (або вже втратили) технологічну перевагу.
З цим треба щось робити і робити позавчора. Побєдоносниє статті про круті українські мілітарі стартапи не допоможуть на фронті.
Думати щось на кшталт "Леопарди - ІМБА, Захід дав техніку, кацапи лохі, вперед-вперед" - дуже небезпечно. Приблизно так думали ті хто став добривами на полях України.