Причина існування ПМР: слабкість молдавської держави при нейтральності всіх інших гравців в регіон. В першу чергу – України, котра притримувалась мовчазної згоди з сепарацією.

Проте часи змінилися. Тепер ПМР – недружній по відношенню до України регіон. Й тепер єдине, що утримує її існування – неможливість її реінтеграції з Молдовою, оскільки виборці з регіону знищать поточні політичні реалії Молдови. Регіон, розміром з один з районів України, став чемоданом без ручки, котрий ми не хочемо анексувати, а молдовани не хочуть ні віддавати, ні повертати. Це патова ситуація, проте цей пат тимчасовий – токсичність ПМР, його проросійська налаштованість робить існування цього утворення неможливим у вигляді анклаву. Статус-кво, що утримувався реаліями минулого, більше неможливий.

Їм доведеться домовитися з нами на наших умовах. Питання тільки – коли.

Протилежною, проте подібною ситуація є в Абхазії та Південній Осетії. Їх статус-кво був можливий тільки в умовах, коли РФ не йшла у вармонгерський ва-банк й не хотіла робити різкі рухи через незначні шматки землі. Проте цього статус-кво більше немає. Більш того – ослаблення Росії може призвести до втрати цих регіонів в майбутньому.

Росіяни зараз схильні до їх анексії тому що вони можуть поставити точку в історії з цима регіонами на свою користь, не зіштовхуючися з додатковими ризиками (вони вже їх всі пережили). Тому чутки, що це відбудеться вже скоро, мають під собою цілком реальне підґрунтя.