На небо чеканячи крок уходить епоха української військової звитяги зламу століть.

Пацани, Валєра Пальчик загинув.

Старий, юморний і дуже добрий фашист. Учасник абсолютно усіх воєн і жмурілова 90х-2000х. Придністров’я, Чечня, Абхазія. Він весело катався по усьому світу і різав руских ще коли я ще не родився.

Жартував, воював і зігував. Зігував, воював і жартував. Стібав підарів. Знущався з ліберальної перхоті. Любив жінок. Шкодував, що не потрапив на дискотеку в Родезію.

Валєра точно має бути у довжелезному списку тих фашистів, про кого ви будете розповідати дітям. Якщо хтось з вас умудриться вижить.

А після війни, забахайте чесним скінхедам окремий Пантеон. І ікона Валєри нехай буде поближче до входу. Щоб аж рамка була затерта до блиску відвідувачами.

Ось його книжка. Замовте, щоб не лишилось жодної десь під пилом на складах.

✙ Сєрьога матюкається ✙