Доказова неврологія | RoziaievMD
368 members
46 photos
5 files
78 links
Канал про те як працює наша нервова система, про дитячу неврологію, психіатрію і психічний розвиток.
Download Telegram
to view and join the conversation
Нещодавно потрапила на очі не погана стаття з BMJ про оцінку розвитку дітей. Там, звісно, не розповідають про всі деталі неврологічного огляду, але доволі непогано описують важливі моменти та нюанси скринінгу розвитку дитини на первинній ланці.

По мотивам прочитаного, написав невеличку статтю про червоні прапорці - ознаки того, що з розвитком дитини вже точно щось не так, і її варто якнайшвидже показати неврологу. Стаття орієнтована більше на лікарів, проте і батьки зможуть знайти цікаве для себе. Посилання на оригінальну статтю BMJ та інші джерела є на сайті.

Якщо сподобалося - не забувайте ділитися з друзям.

https://rozmd.com.ua/chervoni-praporczi-nevrologichnogo-rozvytku/
Продовжуючи тему неврологічного розвитку. Прочитав дуже цікавий клінічний випадок який трапився у авторки книги. Він дуже гарно ілюструє необхідність приділяти велику увагу обстеженню слуху у дітей з мовленєвими та поведінковими проблемами; показує, що не можна сприймати на віру переконання батьків, що "він/вона чує добре"; а також, говорить про те, що навіть при найменших підозрах на порушення слуху - дитину варто скеровувати на аудіологічне обстеження.

Книга з якої взятий клінічний випадок на фото (між іншим, це чудова книга! На неї я обов'язково зроблю рецензію коли дочитаю); а нижче наводжу переклад її фрагменту з вищезгаданим клінічним випадком.

-------------

6-річного Ніколаса скерували через проблеми з поведінкою та неуважність у школі, ймовірно, як наслідок проблем вдома. Його мати здавалася спантеличеною та не розуміла мети візиту, адже вона вважала Ніколаса чуйним та слухняним хлопчиком, який завжди добре поводився вдома. Вона оцінювала його розвиток мови як нормальний та ніколи не виявляла занепокоєнь щодо його слуху.

У школі повідомили, що Ніколас часто "мріяв" у класі (daydreaming), а коли йому задавали запитання він давав випадкову відповідь зовсім не пов’язану з темою запитання. Це змушувало інших дітей сміятися та порушувало дисципіну в класі.

Під час оцінки інтелекту та розвитку мовлення він нормально взаємодіяв зі мною, а його розвиток повністю відповідав віку. Дещо спантеличена, я, як і його мама, ще раз прокрутила цю ситуацію в своїй голові. Єдине що я помітила, це те, що у його матері був дуже гучний голос; а тому я призупинила оцінку та запитала, чи є у них вдома хтось із проблемами слуху. "Так, мій чоловік має поганий слух і не працює протягом останніх 7 років". А тому, протягом цього часу, він постійно знаходився вдома і вона звикла підвищувати голос.

У Ніколаса була виявлена втрата слуху від 35 до 40 дБ через хронічний середній отит з ексудацією. Він достатньо добре міг чути вдома та в тихій кімнаті де проводилося обстеження, але не в шумній атмосфері класної кімнати. Тому, коли він розумів що всі чекають від нього відповіді на запитання вчителя, він говорив перше, що спадало йому на думку. «Клоун» класу та його родина були успішно вилікувані та "реабілітовані", але історія могла б бути інакшою, якби дослідження стану слуху не було частиною мого професійного репертуару.

-------------
Channel name was changed to «Доказова неврологія | RoziaievMD»
Головні болі - це одна з найбільш частих причин звернення до лікаря невролога. А за даними досліджень, для близько 10% дітей головний біль є проблемою хронічною. 

Такі діти часто пропускають школу, отримують звільнення від фізкультури та мають меншу соціальну активність. Це значно порушує їх життя та створює підгрунтя для посилення головних болей та подальшої хронізації хвороби. Тому, правильне та своєчасне лікування є надзвичайно важливим.

https://rozmd.com.ua/yak-podolaty-golovnyj-bil/
Forwarded from Genomics UA (Oleksandr Petrenko)
Пандемія COVID-2019 кидає виклик суспільству і ми, як громадська організація, яка займається розвитком біомедичних наук та має сформовану спільноту фахівців, не можемо не залучитися до боротьби.

Ми направили запит до Центру громадського здоров’я України й отримали відповідь (https://bit.ly/3cId0nK), що в Україні є дефіцит підготовлених фахівців, які могли б залучитися до ПЛР-тестування зразків на COVID-19. Тому ми закликаємо приєднатися до нашого реєстру. За потреби, ЦГЗ буде контактувати з фахівцями з реєстру щодо їх можливого залучення до тестування.

Якщо ви маєте навички для проведення ПЛР-тестування зразків та бажаєте допомогти в боротьбі з COVID-19, заповніть, будь ласка, наступну форму: https://bit.ly/351l9B7

Сформований реєстр буде переданий до Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.

Є запитання? Напишіть нам на фейсбук-сторінку або зв'яжіться з нами поштою: i@genomics.org.ua

Просимо наших колег та друзів підтримати цю кампанію, поділившись дописом.
А що ви робите завтра ввечері? - Пропоную на годинку відкласти свої справи та завітати до нас на прямий ефір.

Вже заватра, 30 квітня, будемо говорити про головні болі у дітей разом з чудовим педіатром Анастасія Бикова-Шелевицька

Відповімо на запитання які надзвичайно хвилюють батьків:

Чому в малюка болить голова?
Які можуть бути причини?
Як допомогти?
Коли йди до невролога, а коли питання можна вирішити з педіатром?
Чому не варто самостійно призначати дитині обстеження?
Коли варто бити тривогу?

Трансляція відбудеться о 18:00 в інстаграмі Анастасії.

А тому, переходьте за посиланням - https://instagram.com/dr.shelevytska та підпишіться щоб не пропустити.

До зустрічі на ефірі!
Якщо говорити про розвиток дитини перших трьох місяців, то, напевно, одне з головних завдань для неї - лежати на животі.

Положення на животі надзвичайно важливе для розвитку малюка, адже в такому положенні зміцнюються м'язи щиї, спини та плечей; розвивається вміння контролювати положення тіла в просторі (в даному випадку голови). Опираючись на передпліччя дитина експериментує з переносом ваги з руки на руку, та розвиває усвідомлення власного тіла.

З положення на животі дитина вперше, зовсім випадково, перевернеться на спину та відкривє для себе нову навичку та новий спосіб пересування. В такому положенні вона побачить іграшки що знаходяться поза її досяжністю та почне шукати можливості дістатися до них.

А як бонус, положення на животі буде чудовою профілактикою розвитку плагіоцефалії та позиційної кривошиї.

Є лише один недолік - сон на животі збільшує ризик розвитку Синдрому раптової дитячої смерті (СРДС). А тому, кладіть дитину спати лише на спину!

А поза сном, чим більше важ малюк знаходитися на животі - тим краще для нього. Хоч і не усі діти люблять це робити. Але це і не дивно, адже для них це повноцінне фізичне навантаження та справжнє тренування. Згадайте себе в свій перший день в спортзалі....

Тому якщо дитина майже відразу починає плакати та вередувати після того як її поклали на живіт - це не привід відмовлятися від цього положення, лише ознака того, що їй потрібно більше "тренувань".

А скільки потрібно лежати на животі та як урізноманітнити для дитини це завдання? - я розповім в одному з наступних дописів.
Ще один пост із серії "для батьків". Там і про те, навіщо дитину викладати на живіт, і про те як їй можна полегшити це заняття, і ще декілька рекомендацій. Кому цікаво - прошу читати і шерити.

А так, як знаю, що в більшості мене читають лікарі, то заохочую використовувати ці матеріали в вашій практиці і спрямовувати на них ваших пацієнтів. Їм буде корисно прочитати вдома ще раз про те, що ви їм щойно розповіли на прийомі. В принципі, для цього я і роблю подібні дописи :)

https://rozmd.com.ua/rozvytok-navychok-v-pershi-misyacziv/
Гарна табличка по менеджменту побічних дій глюкокортикостероїдів. Знайшов в статті про дистрофію Дюшена; але, як на мене, придатна до використання і у випадку інших нозологій.

Стаття з журналу The Lancet, її теж рекомендую до прочитання)
Diagnosis and management of Duchenne muscular dystrophy, part 2: implementation of multidisciplinary care. Lancet Neurol. 2010 Feb;9(2):177-89.

https://www.thelancet.com/journals/laneur/article/PIIS1474-4422(09)70271-6/fulltext
Атипові прояви дистрофії Дюшена

Міодистрофія Дющена - є одним з найбільш поширених нервово-м'язевих захворювань. Найбільш характерними його проявами є прогресивна м'язева слабкість та гіпертрофія литкових м'язів. Ця хвороба є вродженою та розвивається у хлопчиків (дівчатка є носіями гену; хвороба може розвиватися і у них, проте надзвичайно рідко та, як правило, має легкий перебіг).

Першими проявами дистрофії Дюшена може бути пізній розвиток навички ходи, ходіння на носочках та симптом Говера (дитина встає з положення присяду за допомогою рук). Яскрава клінічна картина, як правило, розвивається ближче до 5-ти річного віку.

В класичних проявах, діагноз зазвичай не викликає труднощів, проте білок дистрофін, функція якого порушується при даному захворюванні синтезується не лише в м'язах але й в структурах нервової системи; що може призводити до атипових проявів хвороби та труднощей в постановці діагнозу.

Так, в літературі описані випадки, коли міодистрофія Дюшена проявлялася такими симптомами як:
🔹 Пізній початок ходи
🔹 Часті падіння
🔹 Порушена хода
🔹 Затримка мовленєвого розвитку
🔹Глобальна затримка розвитку
🔹 Затримка фізичного розвитку
🔹 Міоглобінуричний криз на загальну анестезі.
🔹Підвищення "печинкових ферментів" (АЛТ, АСТ) у маленької дитини, що не можна пояснити іншими хворобами.

Тому, при наявності даних симптомів варто не забувати про хоч невелику, але ймовірність, що це міодистрофія та провести аналіз на вміст КФК в крові.

Дистрофія Дюшена хоч і не виліковна, проте рання діагностика допомагає правильно спланувати лікування та максимально подовжити тривалість та збільшити якість життя цих пацієнтів.
Напевно, в практиці кожного дитячого невролога регулярно зустрічаються діти зі скаргами на надмірний плач. Часто такі діти приходять без попередніх обстежень, не мають явної неврологічної патології, а тому отримують "заспокійливі" без доведеної ефективності. По суті ж, вони просто йдуть додому чекати поки дитина цей стан переросте, або поки не з'являться нові симптоми що вкажуть на його причину.

В той же час, надмірний плач часто має в основі якусь проблему, і доволі рідко вона неврологічного характеру.

За посиланням - один з кращих гайдлайнів що я зустрічав. На що звертати увагу, що обстежувати, як допомогти? - ця публікація дійсно варта уваги. А бонусом, там ще є доволі зручний щоденик сну. Тому, приємного читання :)

https://www.rch.org.au/clinicalguide/guideline_index/Crying_Baby_Infant_Distress
Вчора побачив новину про зміни в організації безперервного професійного розвитку лікарів. Якщо коротко, це все якась непозбувна бентега.

Якщо не дуже коротко, то для мене дані зміни створюють лише проблеми. Так сталося, що я ніколи не був на ТУ, але коли проходив інтернатуру та отримував спеціалізацію, то постійно дивувався чому "ТУшникам" читають ті ж самі лекції що і нам. Вже потім, від колег, дізнався, що зміст ТУ майже не змінювався протягом останніх років 10 якщо не більше.

Алергія на галузеві конференції про "Нове" і "Актуальне" у мене сформувалася ще на першому році інтернатури, де на одному з конгресів майже в кожній доповіді стабільно рекламували більше одного препарату.

Ситуацію рятувало те, що в останні роки значно розширився доступ до міжнародних освітніх заходів, а пандемія взагалі спровокувала неймовірний сплеск в цьому напрямку. Наприклад, в січні я зареєстрований на щорічну конференцію від Британської академії дитячих неврологів. Вона обійдеться мені лише в 25 фунтів, і це ймовірно одна з небагатьох можливостей відвідати захід такого рівня. Адже у разі її проведення лише офлайн, моєї річної ЗП можливо б вистачило на переліт та проживання.

Радів я і з того як розвивався останні роки ринок освітніх послуг в Україні. Все частіше почали з'являтися школи, тренінги, майстер-класи та лекторії за які не шкода платити гроші. Що тут казати, навіть такі консервативні структури як кафедри почали створювати нові ТУ та швидко освоїли онлайн формат.

Мені подобалося, що я можу отримувати бали навчаючись там де я хочу, і оплачуючи ті заходи які я вважаю достойними. Що буде у разі прийняття відповідних змін - не знаю...

Я точно продовжу навчатися там де я хочу і платити гроші за достойні заходи. Я ніколи не гнався за балами, і навіть приблизно не знаю скільки я набрав їх за 2020 рік (але це точно значно більше 50). Чи зможу я побороти свою алергію і піти на декілька "одобрених МОЗ" заходів щоб отримати бали - ймовірно що так. Але факт примусу, вже сам по собі створює відразу до них. Хоч я впевений, що і серед них буде багато цікавих та якісних

Що можна сказати в підсумку... Регулювати ринок освітніх послуг ймовірно треба. Але не таким чином, щоб вбити його ще до того як він набуде достатнього розвитку. Для багатьох лікарів, можливість комфортно розвиватися в професії - це одна з базових потреб, на рівні потреби в достойній зарплаті. А для лікарів молодих, часом, ця потреба стоїть навіть дещо вище.

Забираючи цю можливість - держава не лише знижує якість медичиних послуг в загальному, але й додає ще один аргумент, щоб одного дня "повісити стетоскоп на стіну", або ж відправитися в інші країни в пошуках кращої долі.

Як казав ПреЗЕдент - "Думайте!". Хоч й ті хто мають "Думати" точно мене не читають)

P.S. А на фото - сертифікат з одного з нещодавно завершених курсів. Кого цікавлять базові знання та навички з аналізу ЕЕГ - сміливо рекомендую. Курс проводять раз на рік, початок в квітні-травні. Тривалість 7 місяців. Навчання займає 4-8 год на тиждень. Скільки дають за це балів - не знаю. Сайт курсу - https://studyeegonline.com/
Але попереджую одразу - навіть після нього, багато українських ЕЕГ заключень мені все ще залишаються не зрозумілими, бо видно у нас і в цій галузі дещо своя атмосфера 🙂
Так як час від часу мене запитують в приват про мій графік прийому в Охматдиті, вірніше його відсутність... То напишу тут.

В зв'язку зі зміною основного місця роботи я більше не веду прийом в поліклініці ОХМАТДИТ.

Мені було трохи шкода це робити. Але ситуація, що складається в державному секторі охоррони здоров'я не дає підстав для оптимізму. Я мав надію на краще, та вкладав максимум зусиль, часу і власних грошей в свій розвиток. Але останні рік - півтора, відібрали 80% мого початкового запалу та "подарували" вигорання. А моє психічне здоров'я для мене куди важливіше ніж почуття обов'язку та патріотизм якими лікарів намагаються "нагодувати" окремі представники провладної партії. (Хоч і причини конкретно мого вигорання йдуть дещо далі ніж просто фінансова незадоволеність роботою. Але про це іншим разом)

Людина без ресурсу не може якісно допомагати іншим. І зараз, через місяць після звільнення, я розумію це як ніколи добре. А в контексті останніх подій та заяв, я також розумію, що моє рішення було правильним та вчасним.

Я не йду з клінічної медицини, як ви могли б подумати. На даний момент я беру чергування в стаціонарі НДСЛ ОХМАТДИТ та веду консультативний прийом в приватній клініці "Верде". Але навіть тут, я змушений значно обмежити його лише вечірніми годинами (18.00-20.00) - в середньому, два рази на тиждень. (Деталі тут - https://rozmd.com.ua/contact-me/)

Як буде далі - я не знаю. Я маю багато планів на майбутнє, але це той період коли треба трохи пригальмувати, щоб зрозуміти яку стежку взяти на цьому роздоріжжі. І зараз я щаслививй, що мені випала нагода зробити це, а паралельно ще й отримати гарний досвід та багато нових навичок.

А тому, хто хоче на консультацію - буду радий вас бачити в Верде. Кому ну дуже не підходить такий графік, або з приводу інших запитань - пишіть в месенджер або телеграм - https://t.me/maksroz

See you ;)