Так, перший пост зазвичай вітальний.
Мене звати Гліб. Я цікавився політикою з дитинства, але раніше це все було на рівні п'яних розмов на кухні з максимально клішованими фразочками. Тож десь у юності я почав глибше занурюватися в цей світ, аналізувати, читати різні твори, та отримувати дуже багато цікавої інформації.
На мою думку, без розуміння політики ви не розумієте, що відбувається в світі. Яка галузь буде домінуючою, куди краще інвестувати, яка країна буде проривною в найближчі роки, а яка — відкотиться на десятки років назад.
У розумінні політики є купа мінусів. Найголовніший — вас починають бісити клішовані фрази про політику. Зараз моя найбільш улюблена — це "дістали вирубати світло, сраний ДТЕК". Колись це була (та ще повернеться) "ТА ЗА НАС УЖЕ ВСЕ НА ВИБОРАХ ВИРІШИЛИ". І таких фраз ще багато можна згадати. І щось доводити цим людям нема жодного сенсу — бо політика дуже складна, а вони в складних моментах не хочуть розбиратися.
Але нам же важливо, щоб ми з вами знали більше, правда? Ось про це — цей канал. Тут будуть мої розгорнуті думки щодо подій у світі. Окрім цього, будуть різні штуки з мого життя — це ж мій канал, тому тут буду більше розкривати свої хобі, тим більш вони часто пов'язані з політикою та світом.
Чого очікую від вас? Активності, срачів, дискусій. Усього, щоб тут було приємне (а іноді не дуже) ком'юніті, де ви можете висловити власну думку. Ліві, праві, центристи — не важливо. Я сам не є прихильником конкретних політичних координат, тож чекаю на всіх. Навіть на ультралівих чи ультраправих — вас я не люблю, але буде цікаво почути й ваші думки.
ENJOY!
Мене звати Гліб. Я цікавився політикою з дитинства, але раніше це все було на рівні п'яних розмов на кухні з максимально клішованими фразочками. Тож десь у юності я почав глибше занурюватися в цей світ, аналізувати, читати різні твори, та отримувати дуже багато цікавої інформації.
На мою думку, без розуміння політики ви не розумієте, що відбувається в світі. Яка галузь буде домінуючою, куди краще інвестувати, яка країна буде проривною в найближчі роки, а яка — відкотиться на десятки років назад.
У розумінні політики є купа мінусів. Найголовніший — вас починають бісити клішовані фрази про політику. Зараз моя найбільш улюблена — це "дістали вирубати світло, сраний ДТЕК". Колись це була (та ще повернеться) "ТА ЗА НАС УЖЕ ВСЕ НА ВИБОРАХ ВИРІШИЛИ". І таких фраз ще багато можна згадати. І щось доводити цим людям нема жодного сенсу — бо політика дуже складна, а вони в складних моментах не хочуть розбиратися.
Але нам же важливо, щоб ми з вами знали більше, правда? Ось про це — цей канал. Тут будуть мої розгорнуті думки щодо подій у світі. Окрім цього, будуть різні штуки з мого життя — це ж мій канал, тому тут буду більше розкривати свої хобі, тим більш вони часто пов'язані з політикою та світом.
Чого очікую від вас? Активності, срачів, дискусій. Усього, щоб тут було приємне (а іноді не дуже) ком'юніті, де ви можете висловити власну думку. Ліві, праві, центристи — не важливо. Я сам не є прихильником конкретних політичних координат, тож чекаю на всіх. Навіть на ультралівих чи ультраправих — вас я не люблю, але буде цікаво почути й ваші думки.
ENJOY!
🔥4❤1👍1
Подивився, як росіяни бісяться через те, що "Антарктида" Птушкіна — українською. Нібито він перед ними винен за те, що став відомим, коли випускав російськомовний контент. Кажуть, що "вапщє нє панімают єво вьібор".
Черговий доказ, що мова — це зброя. Ось чому українську треба захищати. Бо спочатку "какая разніца", а потім "а пачєму нє на общєпанятном".
А фільм гляньте. Ходив із дружиною, отримав шалений спектр емоцій. Неймовірно крута штука.
Черговий доказ, що мова — це зброя. Ось чому українську треба захищати. Бо спочатку "какая разніца", а потім "а пачєму нє на общєпанятном".
А фільм гляньте. Ходив із дружиною, отримав шалений спектр емоцій. Неймовірно крута штука.
❤1👍1
Ну й у цей же момент якась антропологиня пише про "гоніння на російську мову", нібито більшість школярів спілкуються російською в школах, а під загрозою опинилися твори Ільфа, Петрова та Буніна.
Те, що війна проти РФ, тож заборона російських творів на період війни є нормою, її не цікавить. Вона пише, що російські мультфільми "домінують у перегляді в дітей" — ідіотизм з 2010-х. Пише, що українська культура "недостатньо розвинена" — і замість того, щоб розвивати, пропонує залишати російську.
А потім читаєш біографію та розумієш — хоч людина й виросла в Одесі, але весь час проводить за кордоном, не в контексті ситуації та напевно виросла тоді, коли російська культура була чимось величним для людей. Просто не заважайте. Дайте нам розбудувати державою з НАШОЮ культурою. З культурою, яку створили українські діячі. І продовжують створювати.
Те, що війна проти РФ, тож заборона російських творів на період війни є нормою, її не цікавить. Вона пише, що російські мультфільми "домінують у перегляді в дітей" — ідіотизм з 2010-х. Пише, що українська культура "недостатньо розвинена" — і замість того, щоб розвивати, пропонує залишати російську.
А потім читаєш біографію та розумієш — хоч людина й виросла в Одесі, але весь час проводить за кордоном, не в контексті ситуації та напевно виросла тоді, коли російська культура була чимось величним для людей. Просто не заважайте. Дайте нам розбудувати державою з НАШОЮ культурою. З культурою, яку створили українські діячі. І продовжують створювати.
👍2
Там до речі в Африці може утворитися ще одна держава.
Угруповання М23, яке підтримує Руанда, продовжує свій наступ у провінції Південне Ківу в ДР Конго. У ДР Конго був союзник у вигляді Бурунді, і ось М23 зайняли місто Увіра та фактично тепер контролюють кордон ДР Конго та Бурунді. М23 складається з народу хуту, який у 1994 році вчинив геноцид у Руанді.
Найсмішніше, що наступ М23 продовжився через день після того, як вони підписали якусь угоду з Трампом, який зарахував собі це як "завершену війну". Це підтверджує просту тезу — пісділу недостатньо. Треба щоб були об'єктивні обставини завершення війни. А підписувати можна що завгодно. Попереду може бути таке, що М23 будуть вимагати свою державу. Про ДР Конго розповім окремо, бо в принципі ось те, що відбувається там, і показує ситуацію в Африці — ніхто нічого не розуміє, хтось між кимось воює без розбору, а світова спільнота розводить руками.
Угруповання М23, яке підтримує Руанда, продовжує свій наступ у провінції Південне Ківу в ДР Конго. У ДР Конго був союзник у вигляді Бурунді, і ось М23 зайняли місто Увіра та фактично тепер контролюють кордон ДР Конго та Бурунді. М23 складається з народу хуту, який у 1994 році вчинив геноцид у Руанді.
Найсмішніше, що наступ М23 продовжився через день після того, як вони підписали якусь угоду з Трампом, який зарахував собі це як "завершену війну". Це підтверджує просту тезу — пісділу недостатньо. Треба щоб були об'єктивні обставини завершення війни. А підписувати можна що завгодно. Попереду може бути таке, що М23 будуть вимагати свою державу. Про ДР Конго розповім окремо, бо в принципі ось те, що відбувається там, і показує ситуацію в Африці — ніхто нічого не розуміє, хтось між кимось воює без розбору, а світова спільнота розводить руками.
Forwarded from Ukraine context
«Россия готова обеспечить безопасность иностранных журналистов и провести их по всем кварталам в Купянске», — Путін.
А, ой...
А, ой...
👍1
(1/3)
Про ДР Конго варто написати окремо.
Ви якщо почнете дивитися на те, які там звірства відбуваються, ви офігієте. Там згвалтування, викрадення людей, вирізання цілих сіл — це щоденна річ та в ній нема нічого незвичайного. Просто ми не звертаємо увагу на Африку загалом. Ну, максимум на ПАР та Північну Африку, де все більш-менш цивільно (для їхнього рівня).
🇷🇼 У нас є М23 — рух із тутсі, який підтримує Руанда, який діє переважно в провінціях Північне та Південне Ківу (провінції названі на честь озера, що там знаходиться). Він уже захопив столиці цих провінцій, Букаву та Гома. А нещодавно от вони ще й захопили місто Увіра, повністю взявши під контроль кордон із Бурунді. Офіційно угруповання каже, що захищає конголезьких тутсі від атак бойовиків хуту (у першу чергу — руандійське угруповання FDLR). Тут важливий момент, що тутсі та хуту історично ворогують. У 1994 році в Руанді відбувся геноцид, коли за 100 днів хуту вбили десь 800 тисяч людей народу тутсі. Це було настільки масштабно, що очманіли навіть у світі та вже почали якось зупиняти різанину. Тож ці назви ви точно чули та не раз.
Після геноциду 1994 року до влади в Руанді прийшов "Рух патріотичного фронту Руанди" на чолі з Полем Кагаме. І от він досі там президент. Він є представником тутсі, яких там дай бог 10% від населення залишалося. Так, демократії нема, але Руанду часто ставлять за приклад країни Африки, що непогано виросла. Середні темпи зростання ВВП Руанди за останні два десятиліття — близько 7-8 % на рік, а в 2022-2024 роках — понад 8 % щорічно. Для Африки це щось на кшталт економічного дива. У 1994 році номінальний ВВП Руанди був $0.75 млрд, у 2023 році — аж $14 млрд. Майже в 20 разів зростання! Досить цікаво вийшло, бо Кагаме міг в принципі просто мститися хуту, але замість цього направив енергію в реформи та економіку. Тож як же Руанда так виросла? Бо начебто 35-40% ВВП дає сільське господарство, а експортувала вона лише каву та чай...
У 2023 році найбільше Руанда експортувала золота, аж на $885 млн, також на $102 млн — руди ніобію та танталу, на $89 млн кави, на $49 млн чай та на $48 млн олов'яні руди. Логічне питання — ЗВІДКИ БЛЯХА СТІЛЬКИ? Ну ви подивіться на розміри Руанди, де там взятися такій кількості копалин?
А все просто — поруч є слабкий сусід, який при цьому має купу корисних копалин. І от у другій частині — про цього сусіда.
Про ДР Конго варто написати окремо.
Ви якщо почнете дивитися на те, які там звірства відбуваються, ви офігієте. Там згвалтування, викрадення людей, вирізання цілих сіл — це щоденна річ та в ній нема нічого незвичайного. Просто ми не звертаємо увагу на Африку загалом. Ну, максимум на ПАР та Північну Африку, де все більш-менш цивільно (для їхнього рівня).
Після геноциду 1994 року до влади в Руанді прийшов "Рух патріотичного фронту Руанди" на чолі з Полем Кагаме. І от він досі там президент. Він є представником тутсі, яких там дай бог 10% від населення залишалося. Так, демократії нема, але Руанду часто ставлять за приклад країни Африки, що непогано виросла. Середні темпи зростання ВВП Руанди за останні два десятиліття — близько 7-8 % на рік, а в 2022-2024 роках — понад 8 % щорічно. Для Африки це щось на кшталт економічного дива. У 1994 році номінальний ВВП Руанди був $0.75 млрд, у 2023 році — аж $14 млрд. Майже в 20 разів зростання! Досить цікаво вийшло, бо Кагаме міг в принципі просто мститися хуту, але замість цього направив енергію в реформи та економіку. Тож як же Руанда так виросла? Бо начебто 35-40% ВВП дає сільське господарство, а експортувала вона лише каву та чай...
У 2023 році найбільше Руанда експортувала золота, аж на $885 млн, також на $102 млн — руди ніобію та танталу, на $89 млн кави, на $49 млн чай та на $48 млн олов'яні руди. Логічне питання — ЗВІДКИ БЛЯХА СТІЛЬКИ? Ну ви подивіться на розміри Руанди, де там взятися такій кількості копалин?
А все просто — поруч є слабкий сусід, який при цьому має купу корисних копалин. І от у другій частині — про цього сусіда.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
(2/3)
🇨🇩 А от тепер уявіть, що ДР Конго в 4 рази більша за Україну за площиною. 2,34 млн км² проти 603,6 тис. км². А ще ДР Конго — найбільший у світі виробник кобальту (понад 70 % світового видобутку останніми роками) і володіє приблизно 70–80 % світових підтверджених запасів цього металу. Окрім того, там шалені поклади міді, колтану, олова, золота й алмазів. Здавалося б, має бути дуже багата країна, якій та Руанда взагалі не суперник. А от ніфіга. У 1960 році вона отримала незалежність, після чого там постійно відбувалися перевороти, заколоти, з 1990-х там хронічно йдуть бойові дії на сході. У 1998-2003 роках там ішла Друга конголезька війна, де брало участь 9 країн Африки, тоді загинуло приблизно 5,4 млн осіб, вважається найбільш смертоносною війною з Другої світової. Як ви розумієте, воювати є сенс лише за східні частини, де й є найбільші поклади всіх хімічних елементів.
Як так вийшло, що ДР Конго такий failed state?
Раніше це була бельгійська колонія короля Леопольда ІІ. До цих земель європейці довго не могли дійти, бо джунглі, болота та малярія. Але коли відкрили хінін, то таки дісталися. У "Гонках за Африку" брали участь Бельгія, Франція, Британія, Німеччина, Португалія — всі, хто могли. На Берлінській конференції 1884-85 років там зробили демаркацію кордонів. Як ви розумієте, не за принципом "де який народ живе", а за принципом "хто яку територію захопив". Це дуже важливо.
Особлива боротьба була за південь, Катангу, між Бельгією та бізнес-імперією Сесіла Родса. Бельгійці перші дісталися території, вбили місцевого вождя Мсірі та встановили контроль. Бельгійці по повній користувалися ситуацією, у Конго був дуже жорсткий колоніальний режим із примусовою працею. Видобувалися каучук, слонова кістка, мінерали. Але із цим нормою стали відрубання кінцівок, депортації та масові вбивства.
Чим було все це цінним? Бо це басейн річки Конго, зв’язок внутрішніх районів з Атлантикою через річку, інтеграція ресурсних регіонів (Катанги тощо) у єдину колоніальну економіку. Тим не менш, у ХХ столітті стало складніше експлуатувати територію, яка зараз має населення в 100 млн людей. Центр країни — екваторіальні вологі ліси та заболочені території, тобто логістика там жахлива, асфальтованих доріг досі в ДР Конго небагато. І контролювати це стало складно, у 1960 році Конго дали незалежність.
Але ж ви пам'ятаєте, що на народи забили хер ще в ХІХ столітті? А в ДР Конго — десятки етнічних груп (луба, конго, монго, мангбету-азанде тощо), і ні в кого немає більшості. Країна поділена на регіональні мовні зони (захід — кіконго, центр і південь — луба-лулуа, схід та північний схід — конголезький варіант суахілі, північ — групи, пов'язані із ЦАР). І навіть найбільші етноси дають тільки 50% населення. А ще половина — це купа маленьких народів, які теж існують.
Відчуваєте порохову діжку?
Уже в 1960 році почалася Конголезька криза, бо провінції Катангa та Південний Касаї оголосили незалежність. Катангу підтримувала Бельгія, ПАР, Родезія та різні найманці типу Майка Хоара (почитайте його біографію — рембо в реальності). Десь поруч були такі, як Боб Денар — ще один найманець дуже відомий, він воював тут за різні сторони. Це звідти Патріс Лумумба, перший прем'єр ДР Конго, який хотів наблизити країну до табору СССР, його вивезли в Катангу та стратили. "Лумумбістам" загалом дуже допомагали СССР, КНР та Куба.
Описувати все, що там відбувалося, не бачу сенсу. У ДР Конго отак уже понад 60 років — хтось спробує відокремитися, хтось щось захопить. Фактично влада й не може контролювати процеси в такій великій, але слабкій країні. Перед Другою конголезькою війною була ж і Перша (1996-1997). І перед цим збройні сутички там це звичайна історія були. І зараз також.
А все чому? Тому що 140 років тому країну поділили за принципом "хто яку територію захопив". І якось забили хрін на те, що там живуть десятки народів із купою різних культур та мов. А в 1960 році Бельгія просто скинула колонію в прірву, не підготувавши до незалежності. Скажете, що й не повинна була б? Ну а хто експлуатував 80 років нещасне Конго в нелюдських умовах?
Як так вийшло, що ДР Конго такий failed state?
Раніше це була бельгійська колонія короля Леопольда ІІ. До цих земель європейці довго не могли дійти, бо джунглі, болота та малярія. Але коли відкрили хінін, то таки дісталися. У "Гонках за Африку" брали участь Бельгія, Франція, Британія, Німеччина, Португалія — всі, хто могли. На Берлінській конференції 1884-85 років там зробили демаркацію кордонів. Як ви розумієте, не за принципом "де який народ живе", а за принципом "хто яку територію захопив". Це дуже важливо.
Особлива боротьба була за південь, Катангу, між Бельгією та бізнес-імперією Сесіла Родса. Бельгійці перші дісталися території, вбили місцевого вождя Мсірі та встановили контроль. Бельгійці по повній користувалися ситуацією, у Конго був дуже жорсткий колоніальний режим із примусовою працею. Видобувалися каучук, слонова кістка, мінерали. Але із цим нормою стали відрубання кінцівок, депортації та масові вбивства.
Чим було все це цінним? Бо це басейн річки Конго, зв’язок внутрішніх районів з Атлантикою через річку, інтеграція ресурсних регіонів (Катанги тощо) у єдину колоніальну економіку. Тим не менш, у ХХ столітті стало складніше експлуатувати територію, яка зараз має населення в 100 млн людей. Центр країни — екваторіальні вологі ліси та заболочені території, тобто логістика там жахлива, асфальтованих доріг досі в ДР Конго небагато. І контролювати це стало складно, у 1960 році Конго дали незалежність.
Але ж ви пам'ятаєте, що на народи забили хер ще в ХІХ столітті? А в ДР Конго — десятки етнічних груп (луба, конго, монго, мангбету-азанде тощо), і ні в кого немає більшості. Країна поділена на регіональні мовні зони (захід — кіконго, центр і південь — луба-лулуа, схід та північний схід — конголезький варіант суахілі, північ — групи, пов'язані із ЦАР). І навіть найбільші етноси дають тільки 50% населення. А ще половина — це купа маленьких народів, які теж існують.
Відчуваєте порохову діжку?
Уже в 1960 році почалася Конголезька криза, бо провінції Катангa та Південний Касаї оголосили незалежність. Катангу підтримувала Бельгія, ПАР, Родезія та різні найманці типу Майка Хоара (почитайте його біографію — рембо в реальності). Десь поруч були такі, як Боб Денар — ще один найманець дуже відомий, він воював тут за різні сторони. Це звідти Патріс Лумумба, перший прем'єр ДР Конго, який хотів наблизити країну до табору СССР, його вивезли в Катангу та стратили. "Лумумбістам" загалом дуже допомагали СССР, КНР та Куба.
Описувати все, що там відбувалося, не бачу сенсу. У ДР Конго отак уже понад 60 років — хтось спробує відокремитися, хтось щось захопить. Фактично влада й не може контролювати процеси в такій великій, але слабкій країні. Перед Другою конголезькою війною була ж і Перша (1996-1997). І перед цим збройні сутички там це звичайна історія були. І зараз також.
А все чому? Тому що 140 років тому країну поділили за принципом "хто яку територію захопив". І якось забили хрін на те, що там живуть десятки народів із купою різних культур та мов. А в 1960 році Бельгія просто скинула колонію в прірву, не підготувавши до незалежності. Скажете, що й не повинна була б? Ну а хто експлуатував 80 років нещасне Конго в нелюдських умовах?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
(3/3)
От і виходить, що держава ця штучна та вигадана європейцями через результати експедицій ХІХ століття. Потім Конго так само була ареною боротьби між таборами США та СССР. Інституцій немає, інфраструктура хаотична, етнічна розрізненість шалена. Тільки от поділити її якось "чесніше", хоча б трішки розділити 100 млн людей, які живуть на величезній відстані один від одного, не можна, бо тоді це буде хаос та початок ери перерозподілу кордонів. А так все +- ясно, по факту там є якийсь уряд, який їздить в ООН та на міжнародні зустрічі. Те, що він дай бог 50% держави контролює — так а кому це цікаво.
Отак виходить, що на папері це країна, а по факту давно вже там відбувається казна-що. Тепер думаю, вам ясно, як саме маленька Руанда (яка, до речі, випустила перший смартфон африканського виробництва в 2019 році) отак нагліє з ДР Конго, яка на папері така багата.
От для цього й потрібна М23, яка складається з, фактично, ворожого президенту Руанди Кагаме етносу. Вона захоплює райони, Руанда контрабандою отримує собі колтан, золото, каситерит, вольфраміт тощо, і потім експортує ці метали. Навіть ООН каже, що якось експорт золота та колтану перевищують в Руанди її власні видобувні потужності. Ну й шо з того? Санкції все одно ніхто накладати не буде. Тим більш коли у вас зв'язки із західними інвесторами (руандійською Boss Mining Solution, яку звинувачують у контрабанді мінералів, володіють у тому числі кілька британців). Ну й апетит приходить під час їжі — захопили одну частину земель, значить можна захопити й іншу.
А ще Руанда таким чином набирає досвіду для власної армії та вже не раз отримувала гроші за відправку миротворців у ЦАР та Судан. От ще плюсик для економіки та для армії.
А ще можна вирішити побічні квести та створити життєвий простір для хуту поза межами Руанди, якраз на сході ДР Конго вони й так живуть. По суті проголосити державу, яка буде при цьому під протекторатом Руанди та офіційно постачати їй мінерали. А що? Ми ж тут вступаємо в еру, коли за силову зміну кордонів ніхто не карає. А тут і так ваш сусід формально ніфіга не контролює.
І от скажіть, чи знає про всі ці нюанси Трамп? Навряд чи. Йому пісділ подавай. Ну приїхали до нього лідери Руанди та ДР Конго, щось підписали, і поїхали назад воювати. Той задоволений, що в нього папірець із пісділом, по факту війна продовжується та навіть не зупинялася. Так то вона вже 65 років не зупиняється, просто різні фази бувають. Але кому це цікаво.
От і виходить, що держава ця штучна та вигадана європейцями через результати експедицій ХІХ століття. Потім Конго так само була ареною боротьби між таборами США та СССР. Інституцій немає, інфраструктура хаотична, етнічна розрізненість шалена. Тільки от поділити її якось "чесніше", хоча б трішки розділити 100 млн людей, які живуть на величезній відстані один від одного, не можна, бо тоді це буде хаос та початок ери перерозподілу кордонів. А так все +- ясно, по факту там є якийсь уряд, який їздить в ООН та на міжнародні зустрічі. Те, що він дай бог 50% держави контролює — так а кому це цікаво.
Отак виходить, що на папері це країна, а по факту давно вже там відбувається казна-що. Тепер думаю, вам ясно, як саме маленька Руанда (яка, до речі, випустила перший смартфон африканського виробництва в 2019 році) отак нагліє з ДР Конго, яка на папері така багата.
От для цього й потрібна М23, яка складається з, фактично, ворожого президенту Руанди Кагаме етносу. Вона захоплює райони, Руанда контрабандою отримує собі колтан, золото, каситерит, вольфраміт тощо, і потім експортує ці метали. Навіть ООН каже, що якось експорт золота та колтану перевищують в Руанди її власні видобувні потужності. Ну й шо з того? Санкції все одно ніхто накладати не буде. Тим більш коли у вас зв'язки із західними інвесторами (руандійською Boss Mining Solution, яку звинувачують у контрабанді мінералів, володіють у тому числі кілька британців). Ну й апетит приходить під час їжі — захопили одну частину земель, значить можна захопити й іншу.
А ще Руанда таким чином набирає досвіду для власної армії та вже не раз отримувала гроші за відправку миротворців у ЦАР та Судан. От ще плюсик для економіки та для армії.
А ще можна вирішити побічні квести та створити життєвий простір для хуту поза межами Руанди, якраз на сході ДР Конго вони й так живуть. По суті проголосити державу, яка буде при цьому під протекторатом Руанди та офіційно постачати їй мінерали. А що? Ми ж тут вступаємо в еру, коли за силову зміну кордонів ніхто не карає. А тут і так ваш сусід формально ніфіга не контролює.
І от скажіть, чи знає про всі ці нюанси Трамп? Навряд чи. Йому пісділ подавай. Ну приїхали до нього лідери Руанди та ДР Конго, щось підписали, і поїхали назад воювати. Той задоволений, що в нього папірець із пісділом, по факту війна продовжується та навіть не зупинялася. Так то вона вже 65 років не зупиняється, просто різні фази бувають. Але кому це цікаво.
Глібарня
Ну й у цей же момент якась антропологиня пише про "гоніння на російську мову", нібито більшість школярів спілкуються російською в школах, а під загрозою опинилися твори Ільфа, Петрова та Буніна. Те, що війна проти РФ, тож заборона російських творів на період…
Помер Степан Гіга.
Смішки смішками, але так то це одна з тих осіб, яка українську естраду тримала на рівні, поки більшість їздила на поклон до Москви з російськомовною музикою. Його хіти будуть слухати й наступні покоління, бо пісні легкі, красиві та співучі.
Ось це — про "недостатньо розвинену" українську культуру. Я взагалі хз, якою Гіга був людиною, але слід він залишив великий в розвитку нашої культури. Він її розвивав тоді, коли її вважали "селючною" та "шароварною", надаючи перевагу "Голубому огоньку". І завдяки ньому в 2014 (або в 2022) купа українців, яка намагалася вийти з російськомовного простору, змогла знайти відповідь на питання: "А що в нас можна послухати?".
Неіронічно вважаю, що ось таких людей треба пам'ятати та ставити ним пам'ятники, якщо ми хочемо, щоб нашу культуру вважали повноцінними. Не Висоцьким, Ільфам, Петровим чи Окуджавам. Їм є кому пам'ятники ставити. А нам треба своїх любити та шанувати.
Смішки смішками, але так то це одна з тих осіб, яка українську естраду тримала на рівні, поки більшість їздила на поклон до Москви з російськомовною музикою. Його хіти будуть слухати й наступні покоління, бо пісні легкі, красиві та співучі.
Ось це — про "недостатньо розвинену" українську культуру. Я взагалі хз, якою Гіга був людиною, але слід він залишив великий в розвитку нашої культури. Він її розвивав тоді, коли її вважали "селючною" та "шароварною", надаючи перевагу "Голубому огоньку". І завдяки ньому в 2014 (або в 2022) купа українців, яка намагалася вийти з російськомовного простору, змогла знайти відповідь на питання: "А що в нас можна послухати?".
Неіронічно вважаю, що ось таких людей треба пам'ятати та ставити ним пам'ятники, якщо ми хочемо, щоб нашу культуру вважали повноцінними. Не Висоцьким, Ільфам, Петровим чи Окуджавам. Їм є кому пам'ятники ставити. А нам треба своїх любити та шанувати.
Forwarded from Дейкстра (не) схвалює (Нефільтроване)
Чергове круте відео від каналу Алекс про ІТ: як успішний технологічний проект призвів до росту цієї сфери в Естонії, як Bolt надихався українським сервісом і як українська бюрократія руйнує і гальмує інновативні продукти.
https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk
#тип_відео
https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk
#тип_відео
YouTube
Skype Mafia | Як Естонія стала Кремнієвою долиною Європи?
Skype Mafia, Естонія, стартапи, український IT. Як Skype перетворив маленьку Естонію на tech столицю Європи? Після продажу Skype його творці створили десятки нових стартапів і інвестиційних фондів, які народили цілу екосистему. Bolt, Wise, Pipedrive і сотні…
🔥1
До чого репостнув відео вище?
На картинці — оцінка СОТ щодо експорту цифрових послуг по країнах за 2024 рік. Це набір послуг, які постачаються через комп’ютерні мережі (інтернет, застосунки, e-mail, відеодзвінки тощо), включно з послугами інформаційно-комунікаційних технологій, частиною фінансових, страхових, платежам за використання інтелектуальної власності та іншими бізнес-послугами.
У лідерах — США ($741 млрд), Велика Британія ($488 млрд), Німеччина ($280 млрд), Індія ($276 млрд), Китай ($221 млрд), Сінгапур ($220 млрд). Акуратно пропустив Ірландію ($425 млрд), про неї окремо: це юрисдикція, де концентруються прибутки та інтелектуальна власність міжнаціональних компаній. Тобто фактично це податковий хаб, через який проводяться обороти компаній. Так само й у Сінгапуру та Нідерландів ($205 млрд), це скоріш транзитні хаби, що виконують ціль розмивання податкової бази та виведення прибутку. Хоча це не скасовує факту, що там є реальна експортна база послуг.
В Індії от якраз іде повністю експорт ІТ-праці, у 2022-23 роках там налічувалося близько 5.8 млн зайнятих в ІТ-індустрії осіб. Це великий хліб Індії, бо купа їхніх компаній продають послуги західним корпораціям, а тим немає різниці, де працює їхній ІТ-знавець — Нью-Йорк чи Мумбаї. А Мумбаї, звісно буде більш зручно для західних компаній, бо платити менше. Тому Трампу й пропонували робити мита на аутсорс для Індії — це було б значно болючіше, ніж звичайні торгівельні мита та вдарили б якраз по "мозкам" Індії.
Загальний об'єм експорту цифрових послуг у 2024 році за даними СОТ — $4,64 трильйони. Це ду-у-уже багато. Ринок цих послуг з 2005 по 2022 роки виріс у 4 рази, зростання щорічно було 8%. Особливо це почало зростати в часи пандемії COVID-19 — у 2023 цифрово доставлені послуги були понад на 50% вище допандемічного рівня, різкий стрибок був саме в 2021 році.
Тепер складно уявити, щоб на роботі не знали, що таке Zoom. Працювати віддалено стало нормою, онлайн-маркетплейси стали ледь не популярніші за офлайн-магазини, освіта також була переведена в онлайн, дані зберігати на хмарних сховищах стало життєво необхідною потребою. Ну ось ніяк ви без цифрових послуг зараз не проживете. І це не були винятки на пандемію — після неї стало ясно, що це легше, ніж паперова робота, тож чого повертатися до того, що не так зручно?
⬇️
На картинці — оцінка СОТ щодо експорту цифрових послуг по країнах за 2024 рік. Це набір послуг, які постачаються через комп’ютерні мережі (інтернет, застосунки, e-mail, відеодзвінки тощо), включно з послугами інформаційно-комунікаційних технологій, частиною фінансових, страхових, платежам за використання інтелектуальної власності та іншими бізнес-послугами.
У лідерах — США ($741 млрд), Велика Британія ($488 млрд), Німеччина ($280 млрд), Індія ($276 млрд), Китай ($221 млрд), Сінгапур ($220 млрд). Акуратно пропустив Ірландію ($425 млрд), про неї окремо: це юрисдикція, де концентруються прибутки та інтелектуальна власність міжнаціональних компаній. Тобто фактично це податковий хаб, через який проводяться обороти компаній. Так само й у Сінгапуру та Нідерландів ($205 млрд), це скоріш транзитні хаби, що виконують ціль розмивання податкової бази та виведення прибутку. Хоча це не скасовує факту, що там є реальна експортна база послуг.
В Індії от якраз іде повністю експорт ІТ-праці, у 2022-23 роках там налічувалося близько 5.8 млн зайнятих в ІТ-індустрії осіб. Це великий хліб Індії, бо купа їхніх компаній продають послуги західним корпораціям, а тим немає різниці, де працює їхній ІТ-знавець — Нью-Йорк чи Мумбаї. А Мумбаї, звісно буде більш зручно для західних компаній, бо платити менше. Тому Трампу й пропонували робити мита на аутсорс для Індії — це було б значно болючіше, ніж звичайні торгівельні мита та вдарили б якраз по "мозкам" Індії.
Загальний об'єм експорту цифрових послуг у 2024 році за даними СОТ — $4,64 трильйони. Це ду-у-уже багато. Ринок цих послуг з 2005 по 2022 роки виріс у 4 рази, зростання щорічно було 8%. Особливо це почало зростати в часи пандемії COVID-19 — у 2023 цифрово доставлені послуги були понад на 50% вище допандемічного рівня, різкий стрибок був саме в 2021 році.
Тепер складно уявити, щоб на роботі не знали, що таке Zoom. Працювати віддалено стало нормою, онлайн-маркетплейси стали ледь не популярніші за офлайн-магазини, освіта також була переведена в онлайн, дані зберігати на хмарних сховищах стало життєво необхідною потребою. Ну ось ніяк ви без цифрових послуг зараз не проживете. І це не були винятки на пандемію — після неї стало ясно, що це легше, ніж паперова робота, тож чого повертатися до того, що не так зручно?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM