Ну й звісно ж, я торкнувся трохи іронії про те, що Талібан — це сила, створена Пакистаном. Додам деталей.

Талібан — це не афганський рух, а в першу чергу пуштунський. Він історично виріс у південному Афганістані, навколо Кандагара, і його ядро було переважно пуштунським. Хто такі пуштуни? Щоб сказати, хто це, треба спочатку сказати, що етносу "афганець" не існує. Це національність, громадянство, але немає етносу "афганець". Як "американець", теж нема такого народу. Афганістан — багатонаціональна держава. І отут важливий момент.

Серед усіх народів Афганістану саме пуштунів найбільше. Опитування за 2019 рік описує самоідентифікацію респондентів приблизно як 39% пуштунів, 37% таджиків, 11% хазарейців і 8% узбеків. Ще є мала частка туркменів, белуджів, чараймаків, арабів та пашаїв. А тепер гляньте на карту розселення пуштунів у регіоні. І як бачите, живуть вони не тільки в Афганістані! Станом на 2023 рік за переписом населення 18,15% населення є носіями мови пушту. Це між іншим 47 млн осіб! Хоча на початку ХХІ століття вважалося, що в Афганістані живе 11 млн пуштунів, а в Пакістані — 25 млн. У будь-якому разі, у Пакістані значно більше пуштунів живе.

Саме тому Пакістан так сильно допомагав Талібану рости. Бо тут є спільна мова, менталітет, племінні звʼязки. Почувайтеся як удома!

Але в результаті зʼявився, наприклад, ТТР, про який я писав у постах вище. ТТР — це джихадистський рух, який поєднує релігійну ідеологію з елементами пуштунського націоналізму. І ось у вас уже на кордоні є сепаратистський рух. І ось уже все змінюється на 180 градусів, бо пакістанські сепаратисти ховаються на території Афганістану від свого уряду! І ось тепер Пакістан намагається через ліквідацію Кандагарського крила також ліквідувати і ТТР!

Але задача важка. Пуштунів взагалі важко перемогти, якщо можливо. Тож не думаю, що в Пакістана якісь великі шанси в цих бойових діях

Дуже-дуже класна новина з Британії. Я — людина, яка максимально за аборти.

І британський парламент прийняв закон, який звільняє жінок від кримінальної відповідальності за аборт свого плоду на будь-якому терміну вагітності, аж до дня пологів. На фоні того, що вигадують консервативні політики в США — це прям те, що треба!

На попередньому пості про Дубай забули додати про те, що в це місто чимало бізнесменів переїхали через нульові податки.

Ну шо там, бізнесменчики, які поїхали від "податків та регуляцій" до Еміратів, як там ваш "острівець стабільності"? Як воно бути в центрі збройного конфлікту? Хоча шо я питаю, таким людям краще сидіти під обстрілами, ніж платити податки в поганій Європі.

Іноді сміюся з того, як русаки мають такий собі імперсько-заперечувальний синдром. Дуже смішно було рік тому, коли вони опонували на якісь купюрі зображення Салавата Юлаєва, і не менш смішно, коли вони бісяться, що в нацреспубліках називають вулиці чи ще щось іменем не російських керівників, а місцевих ханів, князів, які "нєрусскіє", тощо.

І от нова історія. У Бурятії хочуть встановити памʼятник Чингісхану! Караул! Бо це ж паскуда, яка принижувала рускій народ, спалювала рускіє міста, а в Бурятії його шанують!

А русачки просто не знають історії. А також не розуміють, що для тієї місцевості, де знаходиться Бурятія (поруч із Монголією), Чингісхан — герой. Чингісхан народився трішки південніше Бурятії (зазвичай кажуть, що це гора Бурхан-Халдун). І загалом Чингісхан став великим та авторитетним правителем починаючи саме з монгольсько-бурятського прикордоння, простору біля Байкалу.

А також Чингісхан фактично має безпосередній вплив на російську державність. Бо створена ним імперська система безпосередньо вплинула на розвиток руських земель, Московії та майбутньої росії через монгольське завоювання і владу Золотої Орди.

Ах так, як саме Чингісхан принижував рускій народ? Якщо мова про перший великий рейд монголів на захід після Хорезмського походу, який вивів їх через Кавказ до степів Причорномор’я і завершився битвою на Калці 1223 року, то ним справді керували Джебе і Субедей. А якщо мова про велике вторгнення в Європу 1236-1242 років — на Русь, Польщу та Угорщину — то Чингісхан тоді вже понад 10 років як помер, і походом керували Батий (онук Чингісхана) та той же Субедей. Де тут Чингісхан, вибачте? :)

Не можуть вони визнати, що в нацреспубліках — свої національні герої, і це ніяк не відняти. Тим більш сепаратистських нахилів у Бурятії ніколи не буде. Але им не менш навіть тут русня боїться проявлятися хоч якійсь історичній самобутності.

Ой, а шо там русачки в депресії?

У російського інституту психології вийшло опитування. Кажуть, що 42% опитаних росіян відзначають у себе симптоми депресії, а 27% вказують на симптоми труднокерованої тривоги. Для 31% росіян характерна висока вираженість тривожно-депресивної симптоматики. Особливо на це впливають проблеми в економіці та втома від війни, ще й уже не сподіваються, що війна скоро завершиться. Більше депресують, до речі, саме містяни.

Що кумедно — різкий скачок у вікової категорії 55+, 4 роки їм усе подобалося, пупін маладєц, а тут шось пішло не так. Навіть ядерний електорат русачків починає сумувати. Молодь там уже традиційно сумує.

Це я все до чого. Населення в русаків теж потихеньку втомлюється та починає думати, що не дуже та війна, мобілізації та впєрьод впєрьооод гойдааааа й потрібні. Що якось хочеться спокою, мирного життя. І з плином війни це буде тільки накопичуватися більше й більше. А бажання отакого глибинного народу воювати теж впливає на політику Кремля. І це означає, що певний час цей народ не захоче воювати точно. А це нам конче потрібно.

Черговий прикол від русачків — вони ниють, що пропускають технологічну революцію ШІ та мікрочипів.

Що треба для технологічної революції? Горизонтальні звʼязки, зрозумілі правила ведення бізнесу, незалежні інвестори, захист капіталу. Що із цього є в русаків? Вертикальний контроль та концентрація ресурсів на одному напрямку — це трохи не те. Кликати потрібних людей лише тоді, коли вигідно — це теж трохи не те.

От наприклад промислова революція. Вона почалася в Британії у XVIII столітті й далі поширилася в інші країни. У Російскій Імперії ж індустріалізація була типово пізньою, відбулася вона лише в ХІХ столітті. Ну й те, за оцінками населення імперії на 1913 рік у межах 171-174 млн осіб і за наявними даними про промислову зайнятість, частка фабрично-заводських робітників була невеликою — буквально кілька відсотків населення. Це ви називаєте революцією?

У 1890 році в США був створений перший табулятор, один із пращурів компʼютера, який міг збирати числову та буквену інформацію, а потім видавати результати. Що в той же час, наприклад, було в предметах у дітей у Російській Імперії? Закон Божий, церковнослов’янське читання, церковний спів, а також письмо, арифметика та російська мова. Бачите, що 50% предметів стосуються релігії? :)

А за переписом 1897 року грамотних в Російській Імперії було лише 24-26,5% населення. Тобто тих, хто вміють читати та писати. А знаєте, скільки людей з населення США, згідно з переписом 1897 року, НЕ ВМІЛИ читати та писати? 13,4%. Тобто понад 85% грамотних. Відчуваєте різницю?

Як же в Російській Імперії проходила індустріалізація? Іноземці все зробили. Британці, бельгійці, французи, німці, американці. Приїхали, показали креслення, влили гроші (бо в себе вже нема де заводи будувати) та індустріалізували.

Знаєте, хто такий Г'ю Лінкольн Купер? Американський інженер, за його наглядом побудували ДніпроГЕС. А хто такий Артур Гленн Мак-Кі? Американський інженер, за чиїми проєктами були побудовані доменний і мартенівський цехи та інші об'єкти Магнітогорського металургійного комбінату, найбільшого меткомбінату в РФ. А знаєте, з якою компанією в 1929 році СССР уклав контракт в автомобільній галузі, який передбачав велику технічну допомогу? Ford!

У космосі теж революції не було — СССР вбухав багато грошей, щоб бути першим (перший штучний супутник, перший політ у космос із людиною), тільки не знав, що із цим статусом робити, і космічний ривок американців шалений. А ще в пізньосталінський період кібернетику в СРСР справді різко атакували як "буржуазну" або "реакційну" дисципліну. А кому треба ваша кібернетіка. Тільки відстали в напівпровідниках так, що американська розвідка в 1980-х оцінювала відставання СРСР у передових інтегральних схемах приблизно на 8-9 років.

Зате створили свою лінійку компʼютерів, ЄС ЕОМ. Ну як свою — скопіювали з архітектури IBM. Правда IBM існувала на той момент уже як 60 років.

Розумієте, чому Україні треба дивитися на Захід та прямувати туди, а не бути в орбіті РФ? Бо все це ж можна сказати й про Україну, яка була під російською та совєцькою окупаціями. Залишимося під РФ — будемо завжди отримувати все передове на 50 років пізніше. Окей, із розвитком інтернету — на 10 років пізніше. Що теж дофіга.

Із мережі:

Генератор назв систем озброєння ВПК України.

Ще трішки розширю вчорашню думку про те, що всі революції русня просрала, а потім їм усе робили іноземці.

Якщо бути точним, то індустріалізація в Російській Імперії почалася в 1892 році за часів Сєргєя Вітте (до речі, отримав освіту та працював він в Одесі), коли той був міністром фінансів. У Великій Британії вона почалася в 1760-х. 130 років різниці! Ну й я вчора казав, що лише малий відсоток населення був у це залучений навіть через 30 років після початку реформ Вітте.

• А памʼятаєте, як називався Донецьк тоді? Юзівка. Чому? Бо металургійний завод там заснував валлієць Джон Юз.
• А хто вклався в нафтову промисловість у Баку? Нобелі та Ротшильди!
• А хто відігравав велику роль у телеграфії та електротехніці в Російській імперії? Siemens!
• А хто профінансував створення Царицинського гарматного заводу? Британська компанія Vickers! Так, у кооперації з росіянами, але ключова роль саме у Vickers.
• А хто профінансував Дніпровський металургійний завод, найстарший завод у місті? Бельгійська John Cockerill! Туди ж і "КАМЕТ-СТАЛЬ" у Камʼянському.
• З якої країни інженери побудували Лисичанський содовий завод? Із Бельгії!
• Що ще побудували бельгійці? Через компанію Forges de la Providence — металургійний завод біля Маріуполя (потім увійде до Іллічівського металургійного комбінату). Єнакіївський металургійний завод — російсько-бельгійська компанія, де з бельгійського боку виступало Генеральне товариство Бельгії. Загалом у 1914 році в Донбасі діяла 31 бельгійська компанія (10 у металургії, 7 у видобутку, 6 у трамваях, 5 у будматеріалах і склі).
• А хто контролював більшість вугільних і металургійних компаній України через синдикати "Продамет" (18 металургійних підприємств в Україні) та "Продуголь" (75% видобутку вугілля Донбасу)? Французькі банкіри з Société Générale pour l'Industrie en Russie! Щоб ви розуміли, переважно французькі, британські та бельгійські компанії виробляли 70% українського вугілля, 67% чавуну, 58% сталі і 100% машинобудування.
• Частка іноземої власності в російських компаніях та кредитних установах у 1914 році — близько 43%.
• Про Магнітогорський комбінат та ДніпроГЕС учора я вже розповідав — там американські інженери.
• Сталінградський тракторний завод був спроєктований за американської участі, металоконструкції та обладнання масово виготовлялися у США, а монтаж вівся в СРСР під наглядом американських інженерів. Тобто, бляха, тупо збудували завод у США та перевезли в СССР!
• А хто будував Горьківський автозавод? Austin Company за ліцензією з Ford!
• А хто вважається неофіційним батьком совєцької індустріалізації? Альберт Кан, американець! Мова йде про понад 500 обʼєктів за короткий період.

Нормально так іноземці набудували російську та совдепівську індустрію?

Спростую ще одну теорію русачків — нібито війна рухає науку вперед. До речі, після завершення цієї війни нам теж треба про це знати. Військова галузь для нас критична, але про цивільну НЕ МОЖНА забувати. І коли під час війни забувають про ті науки, які до війни не відносяться, то це помилка.

Приклади:

• Перша книга з алгебри, Kitāb al-jabr wa-l-muqābala, містила задачі, пов’язані з ісламським правом спадкування. Аль-Хорезмі намагався правильно розділити спадщину, щоб це відповідало мусульманському праву. Звісно, це не весь пласт книги, але великий.
• Компут, тобто процес визначення дати Великодня, став стимулом розвитку арифметики, календарних обчислень і астрономічних таблиць у Середньовіччі.
• Кібла, напрямок на Мекку (де знаходиться Кааба, ключова святиня ісламу), дала шалений поштовх навігації та астрономії.
• Джон Непер любив богословʼя та написав велику працю "Plaine Discovery of the Whole Revelation of Saint John", де намагався вирахувати кінець світу за біблійськими пророцтвами. У підсумку він у потоці цих обчислень винайшов логарифми. Лаплас казав, що логарифми, "скорочуючи працю, подвоїли життя астронома".
• Сучасна математика часто бере відлік з переписки Блеза Паскаля та Пьєра де Ферма, які задалися задачею аристократа шевальє де Мере, як справедливо розділити ставку, якщо гра перервана посередині? Що робити, якщо гру не дограли, але один із гравців був попереду? Із цієї переписки виросла одна з ключових математичних галузей, на якій стоять страхування, фінанси, статистика і значна частина сучасного аналізу даних.
• На початку правління французька влада оголосила приз у 12 тисяч франків тому, хто придумає спосіб сберігати продукти, що швидко псуються, для французької армії. Ніколя Аппер на фоні цього начав дослідження в 1795 році та виявив, що якщо щільно закрити їжу в скляній банці та прокипʼятити, то вона не буде псуватися місяцями. Із цього пішли сучасні стерилізація, харчова промисловість та розуміння, як бактерії псують їжу.
• А що нам дав жакардовий верстат? Він використовував взаємозамінні перфокарти, які автоматично визначали візерунок тканини. А ця ідея — окремі картки з інструкціями — була потім прямо запозичена Беббіджем для Analytical Engine як модель програмованого пристрою.
• Луї Пастер спочатку був хіміком і досліджував бродіння, псування вина й пива. І в результаті його роботи щодо того, як зберегти подовше алкоголь, переросли в теорію мікробів, пастеризацію та зачатки сучасної медицини.
• Джон Веслі Гаят думав, що робити з дефіцитом більярдних кульок, бо їх робили зі слонової кістки, а к ХІХ століттю слонів забагато повбивали, при цьому попит на слонову кістку зростав. І це привело його до целулоїду — одного з перших комерційно успішних пластиків. А далі із цього вже пішла хімія полімерів (не конкретно тільки із цього, але зіграло велику роль).



Бачите схожий патерн? Ці історії не повʼязані з війнами, але повʼязані з бажанням усе спростити. А потім ці спрощення народжують готові робочі моделі. А ці моделі використовуються в купі галузей. Тож обрубати галузі, які здаються безперспективними, в корені невірно. Це лише згальмує науку.

Продовжу ранковий цикл про те, як расія відстала держава.

Памʼятаєте, як я позавчора писав про табулятор? Так от, цей пращур компʼютера в 1890 році вже використовувався для перепису населення США. Створив їх Герман Голлеріт, для просування табуляторів у 1896 році він створив фірму TMC, а в 1911 році продав її, вона увійшла в конгломерат CTN, а 1924 році була перейменована у відому нам IBM, за прообразом компʼютерів якої в СССР створили компʼютери ЕС ЭВМ на початку 1970-х.

Перфокартна техніка в СССР же використовувалася дуже довго, з кінця 1920-х аж до ери ЕС ЭВМ, і навіть пізніше. А чому так довго? Нагадую — у постсталінський період кібернетика не вважалася за науку. Про прірву в гонці напівпровідників годі й казати.

Щодо космосу деталізую — тут уже все просрала РФ (хоча й досягнення совка, імхо, перебільшені). Але в епоху комерційного космосу, багаторазових ракет і масових супутникових сервісів лідерство перейшло до США. Шо там Роскосмос? Та ніхера. Буквально ніхера. Так і згадують про те, що колись Маску давали ракети-носії, і про Гагаріна.

Я описав те, що 50% предметів у російських школах були релігійними. А що ж у США 1890-х років? Читання, письмо, арифметика, історія, географія, граматика, риторика та моральне виховання. Релігійні моменти вивчалися, десь вчили певні молитви, але не 50% шкільної програми! Хочете вчити Слово Боже — вам у церкву. А тут вас науці навчають у першу чергу. Ну й як результат — у 1890 понад 85% американського населення було грамотними, а в 1897 році в Російській Імперії таких було лише 21%. Так, перед початком Другої світової вже понад 90% населення СССР було грамотним, але впоралися б і без СССР, та й усе одно відстали на 30-40 років.

Звідки ж тоді всі Мєндєлєєви, Лобачевські чи Павлови? Бо це була еліта. А еліту якраз навчали як у Європі. Елітно, як треба. Скільки відсотків населення проходили через таку освіту? Дай бог 3%. Тому це не російська освіта, а якраз те, що було окремо від російських реалій. І треба тут звертати увагу не на цих учених як на тенденцію, а навпаки, як на відхилення від норми, винятки, окрему екосистему.