Forwarded from Ukraine context
«Россия готова обеспечить безопасность иностранных журналистов и провести их по всем кварталам в Купянске», — Путін.
А, ой...
А, ой...
👍1
(1/3)
Про ДР Конго варто написати окремо.
Ви якщо почнете дивитися на те, які там звірства відбуваються, ви офігієте. Там згвалтування, викрадення людей, вирізання цілих сіл — це щоденна річ та в ній нема нічого незвичайного. Просто ми не звертаємо увагу на Африку загалом. Ну, максимум на ПАР та Північну Африку, де все більш-менш цивільно (для їхнього рівня).
🇷🇼 У нас є М23 — рух із тутсі, який підтримує Руанда, який діє переважно в провінціях Північне та Південне Ківу (провінції названі на честь озера, що там знаходиться). Він уже захопив столиці цих провінцій, Букаву та Гома. А нещодавно от вони ще й захопили місто Увіра, повністю взявши під контроль кордон із Бурунді. Офіційно угруповання каже, що захищає конголезьких тутсі від атак бойовиків хуту (у першу чергу — руандійське угруповання FDLR). Тут важливий момент, що тутсі та хуту історично ворогують. У 1994 році в Руанді відбувся геноцид, коли за 100 днів хуту вбили десь 800 тисяч людей народу тутсі. Це було настільки масштабно, що очманіли навіть у світі та вже почали якось зупиняти різанину. Тож ці назви ви точно чули та не раз.
Після геноциду 1994 року до влади в Руанді прийшов "Рух патріотичного фронту Руанди" на чолі з Полем Кагаме. І от він досі там президент. Він є представником тутсі, яких там дай бог 10% від населення залишалося. Так, демократії нема, але Руанду часто ставлять за приклад країни Африки, що непогано виросла. Середні темпи зростання ВВП Руанди за останні два десятиліття — близько 7-8 % на рік, а в 2022-2024 роках — понад 8 % щорічно. Для Африки це щось на кшталт економічного дива. У 1994 році номінальний ВВП Руанди був $0.75 млрд, у 2023 році — аж $14 млрд. Майже в 20 разів зростання! Досить цікаво вийшло, бо Кагаме міг в принципі просто мститися хуту, але замість цього направив енергію в реформи та економіку. Тож як же Руанда так виросла? Бо начебто 35-40% ВВП дає сільське господарство, а експортувала вона лише каву та чай...
У 2023 році найбільше Руанда експортувала золота, аж на $885 млн, також на $102 млн — руди ніобію та танталу, на $89 млн кави, на $49 млн чай та на $48 млн олов'яні руди. Логічне питання — ЗВІДКИ БЛЯХА СТІЛЬКИ? Ну ви подивіться на розміри Руанди, де там взятися такій кількості копалин?
А все просто — поруч є слабкий сусід, який при цьому має купу корисних копалин. І от у другій частині — про цього сусіда.
Про ДР Конго варто написати окремо.
Ви якщо почнете дивитися на те, які там звірства відбуваються, ви офігієте. Там згвалтування, викрадення людей, вирізання цілих сіл — це щоденна річ та в ній нема нічого незвичайного. Просто ми не звертаємо увагу на Африку загалом. Ну, максимум на ПАР та Північну Африку, де все більш-менш цивільно (для їхнього рівня).
Після геноциду 1994 року до влади в Руанді прийшов "Рух патріотичного фронту Руанди" на чолі з Полем Кагаме. І от він досі там президент. Він є представником тутсі, яких там дай бог 10% від населення залишалося. Так, демократії нема, але Руанду часто ставлять за приклад країни Африки, що непогано виросла. Середні темпи зростання ВВП Руанди за останні два десятиліття — близько 7-8 % на рік, а в 2022-2024 роках — понад 8 % щорічно. Для Африки це щось на кшталт економічного дива. У 1994 році номінальний ВВП Руанди був $0.75 млрд, у 2023 році — аж $14 млрд. Майже в 20 разів зростання! Досить цікаво вийшло, бо Кагаме міг в принципі просто мститися хуту, але замість цього направив енергію в реформи та економіку. Тож як же Руанда так виросла? Бо начебто 35-40% ВВП дає сільське господарство, а експортувала вона лише каву та чай...
У 2023 році найбільше Руанда експортувала золота, аж на $885 млн, також на $102 млн — руди ніобію та танталу, на $89 млн кави, на $49 млн чай та на $48 млн олов'яні руди. Логічне питання — ЗВІДКИ БЛЯХА СТІЛЬКИ? Ну ви подивіться на розміри Руанди, де там взятися такій кількості копалин?
А все просто — поруч є слабкий сусід, який при цьому має купу корисних копалин. І от у другій частині — про цього сусіда.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
(2/3)
🇨🇩 А от тепер уявіть, що ДР Конго в 4 рази більша за Україну за площиною. 2,34 млн км² проти 603,6 тис. км². А ще ДР Конго — найбільший у світі виробник кобальту (понад 70 % світового видобутку останніми роками) і володіє приблизно 70–80 % світових підтверджених запасів цього металу. Окрім того, там шалені поклади міді, колтану, олова, золота й алмазів. Здавалося б, має бути дуже багата країна, якій та Руанда взагалі не суперник. А от ніфіга. У 1960 році вона отримала незалежність, після чого там постійно відбувалися перевороти, заколоти, з 1990-х там хронічно йдуть бойові дії на сході. У 1998-2003 роках там ішла Друга конголезька війна, де брало участь 9 країн Африки, тоді загинуло приблизно 5,4 млн осіб, вважається найбільш смертоносною війною з Другої світової. Як ви розумієте, воювати є сенс лише за східні частини, де й є найбільші поклади всіх хімічних елементів.
Як так вийшло, що ДР Конго такий failed state?
Раніше це була бельгійська колонія короля Леопольда ІІ. До цих земель європейці довго не могли дійти, бо джунглі, болота та малярія. Але коли відкрили хінін, то таки дісталися. У "Гонках за Африку" брали участь Бельгія, Франція, Британія, Німеччина, Португалія — всі, хто могли. На Берлінській конференції 1884-85 років там зробили демаркацію кордонів. Як ви розумієте, не за принципом "де який народ живе", а за принципом "хто яку територію захопив". Це дуже важливо.
Особлива боротьба була за південь, Катангу, між Бельгією та бізнес-імперією Сесіла Родса. Бельгійці перші дісталися території, вбили місцевого вождя Мсірі та встановили контроль. Бельгійці по повній користувалися ситуацією, у Конго був дуже жорсткий колоніальний режим із примусовою працею. Видобувалися каучук, слонова кістка, мінерали. Але із цим нормою стали відрубання кінцівок, депортації та масові вбивства.
Чим було все це цінним? Бо це басейн річки Конго, зв’язок внутрішніх районів з Атлантикою через річку, інтеграція ресурсних регіонів (Катанги тощо) у єдину колоніальну економіку. Тим не менш, у ХХ столітті стало складніше експлуатувати територію, яка зараз має населення в 100 млн людей. Центр країни — екваторіальні вологі ліси та заболочені території, тобто логістика там жахлива, асфальтованих доріг досі в ДР Конго небагато. І контролювати це стало складно, у 1960 році Конго дали незалежність.
Але ж ви пам'ятаєте, що на народи забили хер ще в ХІХ столітті? А в ДР Конго — десятки етнічних груп (луба, конго, монго, мангбету-азанде тощо), і ні в кого немає більшості. Країна поділена на регіональні мовні зони (захід — кіконго, центр і південь — луба-лулуа, схід та північний схід — конголезький варіант суахілі, північ — групи, пов'язані із ЦАР). І навіть найбільші етноси дають тільки 50% населення. А ще половина — це купа маленьких народів, які теж існують.
Відчуваєте порохову діжку?
Уже в 1960 році почалася Конголезька криза, бо провінції Катангa та Південний Касаї оголосили незалежність. Катангу підтримувала Бельгія, ПАР, Родезія та різні найманці типу Майка Хоара (почитайте його біографію — рембо в реальності). Десь поруч були такі, як Боб Денар — ще один найманець дуже відомий, він воював тут за різні сторони. Це звідти Патріс Лумумба, перший прем'єр ДР Конго, який хотів наблизити країну до табору СССР, його вивезли в Катангу та стратили. "Лумумбістам" загалом дуже допомагали СССР, КНР та Куба.
Описувати все, що там відбувалося, не бачу сенсу. У ДР Конго отак уже понад 60 років — хтось спробує відокремитися, хтось щось захопить. Фактично влада й не може контролювати процеси в такій великій, але слабкій країні. Перед Другою конголезькою війною була ж і Перша (1996-1997). І перед цим збройні сутички там це звичайна історія були. І зараз також.
А все чому? Тому що 140 років тому країну поділили за принципом "хто яку територію захопив". І якось забили хрін на те, що там живуть десятки народів із купою різних культур та мов. А в 1960 році Бельгія просто скинула колонію в прірву, не підготувавши до незалежності. Скажете, що й не повинна була б? Ну а хто експлуатував 80 років нещасне Конго в нелюдських умовах?
Як так вийшло, що ДР Конго такий failed state?
Раніше це була бельгійська колонія короля Леопольда ІІ. До цих земель європейці довго не могли дійти, бо джунглі, болота та малярія. Але коли відкрили хінін, то таки дісталися. У "Гонках за Африку" брали участь Бельгія, Франція, Британія, Німеччина, Португалія — всі, хто могли. На Берлінській конференції 1884-85 років там зробили демаркацію кордонів. Як ви розумієте, не за принципом "де який народ живе", а за принципом "хто яку територію захопив". Це дуже важливо.
Особлива боротьба була за південь, Катангу, між Бельгією та бізнес-імперією Сесіла Родса. Бельгійці перші дісталися території, вбили місцевого вождя Мсірі та встановили контроль. Бельгійці по повній користувалися ситуацією, у Конго був дуже жорсткий колоніальний режим із примусовою працею. Видобувалися каучук, слонова кістка, мінерали. Але із цим нормою стали відрубання кінцівок, депортації та масові вбивства.
Чим було все це цінним? Бо це басейн річки Конго, зв’язок внутрішніх районів з Атлантикою через річку, інтеграція ресурсних регіонів (Катанги тощо) у єдину колоніальну економіку. Тим не менш, у ХХ столітті стало складніше експлуатувати територію, яка зараз має населення в 100 млн людей. Центр країни — екваторіальні вологі ліси та заболочені території, тобто логістика там жахлива, асфальтованих доріг досі в ДР Конго небагато. І контролювати це стало складно, у 1960 році Конго дали незалежність.
Але ж ви пам'ятаєте, що на народи забили хер ще в ХІХ столітті? А в ДР Конго — десятки етнічних груп (луба, конго, монго, мангбету-азанде тощо), і ні в кого немає більшості. Країна поділена на регіональні мовні зони (захід — кіконго, центр і південь — луба-лулуа, схід та північний схід — конголезький варіант суахілі, північ — групи, пов'язані із ЦАР). І навіть найбільші етноси дають тільки 50% населення. А ще половина — це купа маленьких народів, які теж існують.
Відчуваєте порохову діжку?
Уже в 1960 році почалася Конголезька криза, бо провінції Катангa та Південний Касаї оголосили незалежність. Катангу підтримувала Бельгія, ПАР, Родезія та різні найманці типу Майка Хоара (почитайте його біографію — рембо в реальності). Десь поруч були такі, як Боб Денар — ще один найманець дуже відомий, він воював тут за різні сторони. Це звідти Патріс Лумумба, перший прем'єр ДР Конго, який хотів наблизити країну до табору СССР, його вивезли в Катангу та стратили. "Лумумбістам" загалом дуже допомагали СССР, КНР та Куба.
Описувати все, що там відбувалося, не бачу сенсу. У ДР Конго отак уже понад 60 років — хтось спробує відокремитися, хтось щось захопить. Фактично влада й не може контролювати процеси в такій великій, але слабкій країні. Перед Другою конголезькою війною була ж і Перша (1996-1997). І перед цим збройні сутички там це звичайна історія були. І зараз також.
А все чому? Тому що 140 років тому країну поділили за принципом "хто яку територію захопив". І якось забили хрін на те, що там живуть десятки народів із купою різних культур та мов. А в 1960 році Бельгія просто скинула колонію в прірву, не підготувавши до незалежності. Скажете, що й не повинна була б? Ну а хто експлуатував 80 років нещасне Конго в нелюдських умовах?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
(3/3)
От і виходить, що держава ця штучна та вигадана європейцями через результати експедицій ХІХ століття. Потім Конго так само була ареною боротьби між таборами США та СССР. Інституцій немає, інфраструктура хаотична, етнічна розрізненість шалена. Тільки от поділити її якось "чесніше", хоча б трішки розділити 100 млн людей, які живуть на величезній відстані один від одного, не можна, бо тоді це буде хаос та початок ери перерозподілу кордонів. А так все +- ясно, по факту там є якийсь уряд, який їздить в ООН та на міжнародні зустрічі. Те, що він дай бог 50% держави контролює — так а кому це цікаво.
Отак виходить, що на папері це країна, а по факту давно вже там відбувається казна-що. Тепер думаю, вам ясно, як саме маленька Руанда (яка, до речі, випустила перший смартфон африканського виробництва в 2019 році) отак нагліє з ДР Конго, яка на папері така багата.
От для цього й потрібна М23, яка складається з, фактично, ворожого президенту Руанди Кагаме етносу. Вона захоплює райони, Руанда контрабандою отримує собі колтан, золото, каситерит, вольфраміт тощо, і потім експортує ці метали. Навіть ООН каже, що якось експорт золота та колтану перевищують в Руанди її власні видобувні потужності. Ну й шо з того? Санкції все одно ніхто накладати не буде. Тим більш коли у вас зв'язки із західними інвесторами (руандійською Boss Mining Solution, яку звинувачують у контрабанді мінералів, володіють у тому числі кілька британців). Ну й апетит приходить під час їжі — захопили одну частину земель, значить можна захопити й іншу.
А ще Руанда таким чином набирає досвіду для власної армії та вже не раз отримувала гроші за відправку миротворців у ЦАР та Судан. От ще плюсик для економіки та для армії.
А ще можна вирішити побічні квести та створити життєвий простір для хуту поза межами Руанди, якраз на сході ДР Конго вони й так живуть. По суті проголосити державу, яка буде при цьому під протекторатом Руанди та офіційно постачати їй мінерали. А що? Ми ж тут вступаємо в еру, коли за силову зміну кордонів ніхто не карає. А тут і так ваш сусід формально ніфіга не контролює.
І от скажіть, чи знає про всі ці нюанси Трамп? Навряд чи. Йому пісділ подавай. Ну приїхали до нього лідери Руанди та ДР Конго, щось підписали, і поїхали назад воювати. Той задоволений, що в нього папірець із пісділом, по факту війна продовжується та навіть не зупинялася. Так то вона вже 65 років не зупиняється, просто різні фази бувають. Але кому це цікаво.
От і виходить, що держава ця штучна та вигадана європейцями через результати експедицій ХІХ століття. Потім Конго так само була ареною боротьби між таборами США та СССР. Інституцій немає, інфраструктура хаотична, етнічна розрізненість шалена. Тільки от поділити її якось "чесніше", хоча б трішки розділити 100 млн людей, які живуть на величезній відстані один від одного, не можна, бо тоді це буде хаос та початок ери перерозподілу кордонів. А так все +- ясно, по факту там є якийсь уряд, який їздить в ООН та на міжнародні зустрічі. Те, що він дай бог 50% держави контролює — так а кому це цікаво.
Отак виходить, що на папері це країна, а по факту давно вже там відбувається казна-що. Тепер думаю, вам ясно, як саме маленька Руанда (яка, до речі, випустила перший смартфон африканського виробництва в 2019 році) отак нагліє з ДР Конго, яка на папері така багата.
От для цього й потрібна М23, яка складається з, фактично, ворожого президенту Руанди Кагаме етносу. Вона захоплює райони, Руанда контрабандою отримує собі колтан, золото, каситерит, вольфраміт тощо, і потім експортує ці метали. Навіть ООН каже, що якось експорт золота та колтану перевищують в Руанди її власні видобувні потужності. Ну й шо з того? Санкції все одно ніхто накладати не буде. Тим більш коли у вас зв'язки із західними інвесторами (руандійською Boss Mining Solution, яку звинувачують у контрабанді мінералів, володіють у тому числі кілька британців). Ну й апетит приходить під час їжі — захопили одну частину земель, значить можна захопити й іншу.
А ще Руанда таким чином набирає досвіду для власної армії та вже не раз отримувала гроші за відправку миротворців у ЦАР та Судан. От ще плюсик для економіки та для армії.
А ще можна вирішити побічні квести та створити життєвий простір для хуту поза межами Руанди, якраз на сході ДР Конго вони й так живуть. По суті проголосити державу, яка буде при цьому під протекторатом Руанди та офіційно постачати їй мінерали. А що? Ми ж тут вступаємо в еру, коли за силову зміну кордонів ніхто не карає. А тут і так ваш сусід формально ніфіга не контролює.
І от скажіть, чи знає про всі ці нюанси Трамп? Навряд чи. Йому пісділ подавай. Ну приїхали до нього лідери Руанди та ДР Конго, щось підписали, і поїхали назад воювати. Той задоволений, що в нього папірець із пісділом, по факту війна продовжується та навіть не зупинялася. Так то вона вже 65 років не зупиняється, просто різні фази бувають. Але кому це цікаво.
Глібарня
Ну й у цей же момент якась антропологиня пише про "гоніння на російську мову", нібито більшість школярів спілкуються російською в школах, а під загрозою опинилися твори Ільфа, Петрова та Буніна. Те, що війна проти РФ, тож заборона російських творів на період…
Помер Степан Гіга.
Смішки смішками, але так то це одна з тих осіб, яка українську естраду тримала на рівні, поки більшість їздила на поклон до Москви з російськомовною музикою. Його хіти будуть слухати й наступні покоління, бо пісні легкі, красиві та співучі.
Ось це — про "недостатньо розвинену" українську культуру. Я взагалі хз, якою Гіга був людиною, але слід він залишив великий в розвитку нашої культури. Він її розвивав тоді, коли її вважали "селючною" та "шароварною", надаючи перевагу "Голубому огоньку". І завдяки ньому в 2014 (або в 2022) купа українців, яка намагалася вийти з російськомовного простору, змогла знайти відповідь на питання: "А що в нас можна послухати?".
Неіронічно вважаю, що ось таких людей треба пам'ятати та ставити ним пам'ятники, якщо ми хочемо, щоб нашу культуру вважали повноцінними. Не Висоцьким, Ільфам, Петровим чи Окуджавам. Їм є кому пам'ятники ставити. А нам треба своїх любити та шанувати.
Смішки смішками, але так то це одна з тих осіб, яка українську естраду тримала на рівні, поки більшість їздила на поклон до Москви з російськомовною музикою. Його хіти будуть слухати й наступні покоління, бо пісні легкі, красиві та співучі.
Ось це — про "недостатньо розвинену" українську культуру. Я взагалі хз, якою Гіга був людиною, але слід він залишив великий в розвитку нашої культури. Він її розвивав тоді, коли її вважали "селючною" та "шароварною", надаючи перевагу "Голубому огоньку". І завдяки ньому в 2014 (або в 2022) купа українців, яка намагалася вийти з російськомовного простору, змогла знайти відповідь на питання: "А що в нас можна послухати?".
Неіронічно вважаю, що ось таких людей треба пам'ятати та ставити ним пам'ятники, якщо ми хочемо, щоб нашу культуру вважали повноцінними. Не Висоцьким, Ільфам, Петровим чи Окуджавам. Їм є кому пам'ятники ставити. А нам треба своїх любити та шанувати.
Forwarded from Дейкстра (не) схвалює (Нефільтроване)
Чергове круте відео від каналу Алекс про ІТ: як успішний технологічний проект призвів до росту цієї сфери в Естонії, як Bolt надихався українським сервісом і як українська бюрократія руйнує і гальмує інновативні продукти.
https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk
#тип_відео
https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk
#тип_відео
YouTube
Skype Mafia | Як Естонія стала Кремнієвою долиною Європи?
Skype Mafia, Естонія, стартапи, український IT. Як Skype перетворив маленьку Естонію на tech столицю Європи? Після продажу Skype його творці створили десятки нових стартапів і інвестиційних фондів, які народили цілу екосистему. Bolt, Wise, Pipedrive і сотні…
🔥1
До чого репостнув відео вище?
На картинці — оцінка СОТ щодо експорту цифрових послуг по країнах за 2024 рік. Це набір послуг, які постачаються через комп’ютерні мережі (інтернет, застосунки, e-mail, відеодзвінки тощо), включно з послугами інформаційно-комунікаційних технологій, частиною фінансових, страхових, платежам за використання інтелектуальної власності та іншими бізнес-послугами.
У лідерах — США ($741 млрд), Велика Британія ($488 млрд), Німеччина ($280 млрд), Індія ($276 млрд), Китай ($221 млрд), Сінгапур ($220 млрд). Акуратно пропустив Ірландію ($425 млрд), про неї окремо: це юрисдикція, де концентруються прибутки та інтелектуальна власність міжнаціональних компаній. Тобто фактично це податковий хаб, через який проводяться обороти компаній. Так само й у Сінгапуру та Нідерландів ($205 млрд), це скоріш транзитні хаби, що виконують ціль розмивання податкової бази та виведення прибутку. Хоча це не скасовує факту, що там є реальна експортна база послуг.
В Індії от якраз іде повністю експорт ІТ-праці, у 2022-23 роках там налічувалося близько 5.8 млн зайнятих в ІТ-індустрії осіб. Це великий хліб Індії, бо купа їхніх компаній продають послуги західним корпораціям, а тим немає різниці, де працює їхній ІТ-знавець — Нью-Йорк чи Мумбаї. А Мумбаї, звісно буде більш зручно для західних компаній, бо платити менше. Тому Трампу й пропонували робити мита на аутсорс для Індії — це було б значно болючіше, ніж звичайні торгівельні мита та вдарили б якраз по "мозкам" Індії.
Загальний об'єм експорту цифрових послуг у 2024 році за даними СОТ — $4,64 трильйони. Це ду-у-уже багато. Ринок цих послуг з 2005 по 2022 роки виріс у 4 рази, зростання щорічно було 8%. Особливо це почало зростати в часи пандемії COVID-19 — у 2023 цифрово доставлені послуги були понад на 50% вище допандемічного рівня, різкий стрибок був саме в 2021 році.
Тепер складно уявити, щоб на роботі не знали, що таке Zoom. Працювати віддалено стало нормою, онлайн-маркетплейси стали ледь не популярніші за офлайн-магазини, освіта також була переведена в онлайн, дані зберігати на хмарних сховищах стало життєво необхідною потребою. Ну ось ніяк ви без цифрових послуг зараз не проживете. І це не були винятки на пандемію — після неї стало ясно, що це легше, ніж паперова робота, тож чого повертатися до того, що не так зручно?
⬇️
На картинці — оцінка СОТ щодо експорту цифрових послуг по країнах за 2024 рік. Це набір послуг, які постачаються через комп’ютерні мережі (інтернет, застосунки, e-mail, відеодзвінки тощо), включно з послугами інформаційно-комунікаційних технологій, частиною фінансових, страхових, платежам за використання інтелектуальної власності та іншими бізнес-послугами.
У лідерах — США ($741 млрд), Велика Британія ($488 млрд), Німеччина ($280 млрд), Індія ($276 млрд), Китай ($221 млрд), Сінгапур ($220 млрд). Акуратно пропустив Ірландію ($425 млрд), про неї окремо: це юрисдикція, де концентруються прибутки та інтелектуальна власність міжнаціональних компаній. Тобто фактично це податковий хаб, через який проводяться обороти компаній. Так само й у Сінгапуру та Нідерландів ($205 млрд), це скоріш транзитні хаби, що виконують ціль розмивання податкової бази та виведення прибутку. Хоча це не скасовує факту, що там є реальна експортна база послуг.
В Індії от якраз іде повністю експорт ІТ-праці, у 2022-23 роках там налічувалося близько 5.8 млн зайнятих в ІТ-індустрії осіб. Це великий хліб Індії, бо купа їхніх компаній продають послуги західним корпораціям, а тим немає різниці, де працює їхній ІТ-знавець — Нью-Йорк чи Мумбаї. А Мумбаї, звісно буде більш зручно для західних компаній, бо платити менше. Тому Трампу й пропонували робити мита на аутсорс для Індії — це було б значно болючіше, ніж звичайні торгівельні мита та вдарили б якраз по "мозкам" Індії.
Загальний об'єм експорту цифрових послуг у 2024 році за даними СОТ — $4,64 трильйони. Це ду-у-уже багато. Ринок цих послуг з 2005 по 2022 роки виріс у 4 рази, зростання щорічно було 8%. Особливо це почало зростати в часи пандемії COVID-19 — у 2023 цифрово доставлені послуги були понад на 50% вище допандемічного рівня, різкий стрибок був саме в 2021 році.
Тепер складно уявити, щоб на роботі не знали, що таке Zoom. Працювати віддалено стало нормою, онлайн-маркетплейси стали ледь не популярніші за офлайн-магазини, освіта також була переведена в онлайн, дані зберігати на хмарних сховищах стало життєво необхідною потребою. Ну ось ніяк ви без цифрових послуг зараз не проживете. І це не були винятки на пандемію — після неї стало ясно, що це легше, ніж паперова робота, тож чого повертатися до того, що не так зручно?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Це не бульбашка, бо за цифровими послугами стоїть праця людей зі звичайними спеціальностями — юристи, дизайнери, програмісти тощо. Навіщо мати багато людей у відділі канцелярії, якщо можна мати 1-2, які розуміються в комп'ютерах? Безумовно, різні стартапи, які обіцяють колись там прибуток та революційні ідеї, можуть вибухнути як бульбашка, але ж це було завжди та в усіх галузях. Так, можливо компанії зараз переоцінені та будуть коштувати дешевше. Але ж сам ринок нікуди не дінеться.
Тому я б сказав, що цифрова революція — це щось на кшталт промислової революції в ХІХ столітті. Щось на кшталт того, як відбулася автоматизація всіх можливих процесів у ХХ столітті. І якщо ми хочемо, щоб Україна була в гарному положенні в ХХІ столітті, то ми маємо дивитися в цей бік.
Я думаю, що у відео гарно говорили про Естонію, я сам трішечки пізніше дам по цьому фактуру. Це — приклад, до якого маємо прямувати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дейкстра (не) схвалює (Нефільтроване)
Чергове круте відео від каналу Алекс про ІТ: як успішний технологічний проект призвів до росту цієї сфери в Естонії, як Bolt надихався українським сервісом і як українська бюрократія руйнує і гальмує інновативні продукти. https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk…
Короче, положняк по Естонії.
🇪🇪 У цілому ж ми завжди марили тим, що от нас мають із чимось асоціювати, щоб знали. Особливо перед вторгненням РФ так думалося (тепер у світі з нами є й так одна стійка асоціація). Ну й от приклад Естонії — вона якраз прекрасно асоціюється з айтішкою.
Там уже зараз є всі цифрові послуги, які так подобаються Федорову — е-резидентство, е-підписи, онлайн-держпослуги, інтернет-голосування. У нас теж це є, просто менш масово та в Естонії це почали впроваджувати раніше. А найбільше Естонія асоціювалася зі Skype. Ця компанія створювалася з дуже значною участю естонських команд у 2003 році. Наприкінці нульових та в першій половині 2010-х усі сиділи в Skype, якщо треба було робити відеодзвінок. До ваших вайберів, дискортів та тімспіків. Skype закрився в травні цього року, але для Естонії відіграв величезну роль — у 2005 році його купив eBay за $2,6 млрд, у них 65% у 2009 році купив консорціум інвесторів на чолі з Silver Lake за $1,9 млрд, а в 2011 році Microsoft викупив Skype за $8,5 млрд.
На цьому естонці не зупинилися та в 2013 створили Bolt. Основні послуги — таксі та доставка. Зараз працює в понад 50 країнах та має понад 200 млн користувачів. У 2024 році Bolt сплатив €41,7 млн податків в Естонії, із 4200 працівників компанії 1200 працюють саме в Естонії. Виручка там теж на рівні великого бізнесу: оборот Bolt у 2024 зріс до €2 млрд (+17% р/р).
Wise — ще один приклад. Його, до речі створили одні з перших співробітників Skype. Це система грошових переказів із прямою конвертацією валют, її заснували в 2011 році. У 2024 фінансовому році компанія обробила £118,5 млрд транзакцій для 12,8 млн клієнтів. Базовий дохід компанії за рік склав £1,2 млрд, базовий прибуток до оподаткування склав £242 млн. Мерія Таллінна назвала рік тому Wise найбільшим роботодавцем серед стартапів міста (2028 працівників).
У цьому фінансовому році Wise кажуть про 15,6 млн користувачів (+21% р/р), £1,36 млрд базового доходу та £282,1 млн базового прибутку до оподаткування. Загалом же в 2023 році, наприклад, експорт ІКТ-сектора в Естонії склав 3,6 млрд євро, це десь 12% від загального експорту.
У відео — значно більше інфи. Це просто приклад, як один успішний стартап створив для Естонії величезні можливості (і в фінансовому, і в інвестиційному плані, і щодо людського капіталу — ті, хто працювали в Skype, потім створюють свої стартапи), і вона їх реалізувала. Напевно, найкращий приклад для України, і досить наближений до нас у цілому.
Там уже зараз є всі цифрові послуги, які так подобаються Федорову — е-резидентство, е-підписи, онлайн-держпослуги, інтернет-голосування. У нас теж це є, просто менш масово та в Естонії це почали впроваджувати раніше. А найбільше Естонія асоціювалася зі Skype. Ця компанія створювалася з дуже значною участю естонських команд у 2003 році. Наприкінці нульових та в першій половині 2010-х усі сиділи в Skype, якщо треба було робити відеодзвінок. До ваших вайберів, дискортів та тімспіків. Skype закрився в травні цього року, але для Естонії відіграв величезну роль — у 2005 році його купив eBay за $2,6 млрд, у них 65% у 2009 році купив консорціум інвесторів на чолі з Silver Lake за $1,9 млрд, а в 2011 році Microsoft викупив Skype за $8,5 млрд.
На цьому естонці не зупинилися та в 2013 створили Bolt. Основні послуги — таксі та доставка. Зараз працює в понад 50 країнах та має понад 200 млн користувачів. У 2024 році Bolt сплатив €41,7 млн податків в Естонії, із 4200 працівників компанії 1200 працюють саме в Естонії. Виручка там теж на рівні великого бізнесу: оборот Bolt у 2024 зріс до €2 млрд (+17% р/р).
Wise — ще один приклад. Його, до речі створили одні з перших співробітників Skype. Це система грошових переказів із прямою конвертацією валют, її заснували в 2011 році. У 2024 фінансовому році компанія обробила £118,5 млрд транзакцій для 12,8 млн клієнтів. Базовий дохід компанії за рік склав £1,2 млрд, базовий прибуток до оподаткування склав £242 млн. Мерія Таллінна назвала рік тому Wise найбільшим роботодавцем серед стартапів міста (2028 працівників).
У цьому фінансовому році Wise кажуть про 15,6 млн користувачів (+21% р/р), £1,36 млрд базового доходу та £282,1 млн базового прибутку до оподаткування. Загалом же в 2023 році, наприклад, експорт ІКТ-сектора в Естонії склав 3,6 млрд євро, це десь 12% від загального експорту.
У відео — значно більше інфи. Це просто приклад, як один успішний стартап створив для Естонії величезні можливості (і в фінансовому, і в інвестиційному плані, і щодо людського капіталу — ті, хто працювали в Skype, потім створюють свої стартапи), і вона їх реалізувала. Напевно, найкращий приклад для України, і досить наближений до нас у цілому.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1
Дейкстра (не) схвалює (Нефільтроване)
Чергове круте відео від каналу Алекс про ІТ: як успішний технологічний проект призвів до росту цієї сфери в Естонії, як Bolt надихався українським сервісом і як українська бюрократія руйнує і гальмує інновативні продукти. https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk…
Щодо України тут варто сказати, що в нас теж непогано виходило до вторгнення.
🇺🇦 В ІТ у 2021 році в нас працювало понад 285 тисяч осіб. Наш ІТ-експорт складав приблизно $6,8 млрд на рік. При чому цікаво те, що ми тільки вийшли вперед у 2022 році! НБУ кажуть, що в тому році ми наробили ІТ-експорт на $7,3 млрд, і тільки потім пішов спад — $6,7 млрд у 2023 році та $6,45 млрд у 2024 році. Причина спаду очевидна — війна, хтось із працівників виїхав, хтось пішов в армію (дуже невдячна робота, якщо враховувати зарплату та умови праці), ще й відключення світла впливають. Досі експорт не дуже падає, за січень-серпень 2025 року він склав $4,305 млрд, тобто в теорії має бути на рівні попередніх років.
За рахунок цього в своїй більшості саме в нас у цій війні стаються технологічні прориви — це ми придумали морські дрони (з практичним застосуванням), це ми швидко розгорнули Starlink по всьому фронту, це в нас дрони адаптуються швидше (питання в масовості та фінансуванні).
Ну й із закінченням війни, очевидно, маємо дуже хороші перспективи, якщо не буде загрози повторної війни через 5 років. Перспективи бути якщо не на рівні, то десь дуже близько до Естонії.
За рахунок цього в своїй більшості саме в нас у цій війні стаються технологічні прориви — це ми придумали морські дрони (з практичним застосуванням), це ми швидко розгорнули Starlink по всьому фронту, це в нас дрони адаптуються швидше (питання в масовості та фінансуванні).
Ну й із закінченням війни, очевидно, маємо дуже хороші перспективи, якщо не буде загрози повторної війни через 5 років. Перспективи бути якщо не на рівні, то десь дуже близько до Естонії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дейкстра (не) схвалює (Нефільтроване)
Чергове круте відео від каналу Алекс про ІТ: як успішний технологічний проект призвів до росту цієї сфери в Естонії, як Bolt надихався українським сервісом і як українська бюрократія руйнує і гальмує інновативні продукти. https://www.youtube.com/watch?v=yHCqk7hyPXk…
Ну й тут ще хочу розглянути приклад того, як ІТ-сектор в країні розвивався, але його розвалила дебільна політика держави.
🇧🇾 Ще в 2005 році в Білорусі створили Парк високих технологій, у 2006 році з'явилися перші резиденти. В принципі Лукашенко гарно зрозумів, куди дмухне вітер та що треба зараз розробляти. Ключова риса моделі ПВТ — пільговий режим, ІТ-компанії майже не платили податків. Заходь, роби що хочеш, взагалі не будемо тиснути!
Саме в Білорусі відкрилися перші офіси ЕРАМ, одна з найбільших аутсорс компаній у світі ІТ. У 2024 році вона має виручку $4,728 млрд, прогноз на 2025 рік — $5,430-$5,445 млрд. Попит на ці послуги лише зростає з часом.
Wargaming також була заснована в Мінську в 1998 році ще, її флагман — онлайн-гра World of Tanks, де понад 160 млн зареєстрованих гравців було станом на 2021 рік (може зараз є всі 200 млн).
Viber теж пов'язаний із Білоруссю, бо там (а також в Ізраїлі) були центри розробки цього додатку на його початку в 2010 році, за нею стояли саме білоруські софт-інженери. У 2014 році месенджер викупила японська Rakuten за $900 млн. У додатку вже понад 1 млрд завантажень.
Короче, потенціал у Білорусі був величезний, у 2020 році ІТ-сектор генерував $2,7 млрд експортної виручки. Але Лукашенко вирішив, що ну це все в сраку, влада важливіша. А потім ще надав ЗС РФ територію для вторгнення в Україну. І все. Фініта. Ті, хто не виїхав у 2020 році через протести, виїхав у 2022 році через санкції. Спочатку Білорусь у 2020 році стала політично непривабливою, а в 2022 році — економічно, білоруський ІТ був відрізаний від глобального ринку. EPAM згорнув операції, Wargaming заявили, що не будуть мати бізнес в РФ та Білорусі, загалом із Білорусі виїхало приблизно 30 тисяч ІТ-працівників.
Ось так кількома рішеннями (чи можна було інакше — абсолютно інша тема) Білорусь перекреслила собі технологічне майбутнє на десятки років.
Саме в Білорусі відкрилися перші офіси ЕРАМ, одна з найбільших аутсорс компаній у світі ІТ. У 2024 році вона має виручку $4,728 млрд, прогноз на 2025 рік — $5,430-$5,445 млрд. Попит на ці послуги лише зростає з часом.
Wargaming також була заснована в Мінську в 1998 році ще, її флагман — онлайн-гра World of Tanks, де понад 160 млн зареєстрованих гравців було станом на 2021 рік (може зараз є всі 200 млн).
Viber теж пов'язаний із Білоруссю, бо там (а також в Ізраїлі) були центри розробки цього додатку на його початку в 2010 році, за нею стояли саме білоруські софт-інженери. У 2014 році месенджер викупила японська Rakuten за $900 млн. У додатку вже понад 1 млрд завантажень.
Короче, потенціал у Білорусі був величезний, у 2020 році ІТ-сектор генерував $2,7 млрд експортної виручки. Але Лукашенко вирішив, що ну це все в сраку, влада важливіша. А потім ще надав ЗС РФ територію для вторгнення в Україну. І все. Фініта. Ті, хто не виїхав у 2020 році через протести, виїхав у 2022 році через санкції. Спочатку Білорусь у 2020 році стала політично непривабливою, а в 2022 році — економічно, білоруський ІТ був відрізаний від глобального ринку. EPAM згорнув операції, Wargaming заявили, що не будуть мати бізнес в РФ та Білорусі, загалом із Білорусі виїхало приблизно 30 тисяч ІТ-працівників.
Ось так кількома рішеннями (чи можна було інакше — абсолютно інша тема) Білорусь перекреслила собі технологічне майбутнє на десятки років.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сюди буду викладати свої подкасти. Перший пішов:
Чорноморський басейн. Перспективи видобутку газу
Тут про ті країни, які дуже сильно цю галузь розвивають, і звісно про Україну також.
PATREON: https://www.patreon.com/posts/chornomorskii-145714406
Спотіфай теж наче підв'язаний та там подкаст теж виходить. Тож доєднуйтеся, тут багато про наші перспективи в цій галузі
Чорноморський басейн. Перспективи видобутку газу
Тут про ті країни, які дуже сильно цю галузь розвивають, і звісно про Україну також.
PATREON: https://www.patreon.com/posts/chornomorskii-145714406
Спотіфай теж наче підв'язаний та там подкаст теж виходить. Тож доєднуйтеся, тут багато про наші перспективи в цій галузі
Patreon
Чорноморський басейн. Перспективи видобутку газу | Глібарня
Get more from Глібарня on Patreon
🔥1
У Південній Америці відбувається цікавий правий розворот.
🇨🇱 Президентом там став Хосе Антоніо Каст, у другому турі він переміг Жаннет Хару, набравши 58% голосів. Хара, до речі, комуністка, членкиня Комуністичної партії. Але найбільш цікавим є те, що Каст буквально син члена Вермахту та НСДАП. Його батько, Мігель Каст Шиндлер, у 1950 році втік до Чилі під час денацифікації, а до цього був лейтенантом Верхмату, партквиток НСДАП мав. Сім'я в Чилі заснувала фабрику ковбас. І сам синок теж, звісно, дуже-дуже правий, жорсткий консерватор. У 1988 році був плебісцит у Чилі, залишати правого диктатора Піночета при владі ще на 8 років, чи ні, і відомо, що Каст там проголосував "так". Ну короче кажучи, за нацистів не можна бути, але правим буду. Дуже правим.
🇦🇷 🇸🇻 🇧🇴 І загалом можна побачити, що останнім часом Латинська та Південна Америки йдуть на правий крен. 2 роки тому президентом Аргентини став Хав'єр Мілей (а цього року фактично виграв парламентські вибори). У Сальвадорі рік тому переобрали великого друга Трампа, який тепер будує в себе в'язниці для нелегальних американських мігрантів, Наїба Букеле. Восени також у Болівії виграв вибори Родріго Пас Перейра, це перший президент за 20 років, не пов'язаний із рухом соціалістів MAS, і вже, наприклад, колишній президент Луїс Арсе — у СІЗО через потенційні зловживання владою.
🇵🇪 🇪🇨 🇵🇦 🇨🇷 У Перу так само усунули президентку Діну Болуарте (у неї був неофіційний рекорд найменшої підтримки серед власного населення в світі), новий президент — консервативний конгресмен Хосе Джері, а в Еквадорі вже другий термін у президента Данієля Нобоа (перший термін він отримав у 2023 році, ще більш несподівано, ніж Мілей). Ще серед таких прикладів у регіоні — Коста-Рика (Родріго Чавес радше консервативний) та Панама (Хосе Рауль Муліно, теж конкретно правий).
У цілому тепер мапа правих та лівих сил в Америці виглядає якось так. Синє — це праві, червоне — ліві. Випадає тільки Бразилія, де нещодавно вибори виграв саме лівий Лула да Сілва.
Винен тут, звісно, не Трамп. Спробую пояснити цей феномен простіше.
У цілому тепер мапа правих та лівих сил в Америці виглядає якось так. Синє — це праві, червоне — ліві. Випадає тільки Бразилія, де нещодавно вибори виграв саме лівий Лула да Сілва.
Винен тут, звісно, не Трамп. Спробую пояснити цей феномен простіше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Тут одразу дам анонс — я буду робити платний подкаст щодо перспектив України в Латинській Америці. Там буде блок про Чилі, але в принципі мало що змінилося з того часу, хоч влада й інша. Подкаст великий, тож як вийде — прорекламую свою підписку на Патреон :)))
Загалом завдяки Кастро та Че Геварі саме в LatAm був той самий комунізм, пов'язаний із романтикою, коли у всіх багатих гроші забирають, роздають бідним та ділять усе порівну. І тут ще й наклалося колоніальне минуле, тож боротьба з капіталістами там була разом із боротьбою з імперіалістами. Знову ж таки — це приклад того, що комунізм не працює та працювати не може в голому вигляді, ви не можете забрати та розділити.
Зазвичай якщо до влади приходить "революціонер", то він буде робити радикальні речі. А в даному випадку це, звісно ж, роздача грошей, шалені податки на багатіїв та пошук, де б ще взяти грошей. Венесуела показує, що навіть якщо у вас є нафта, то це взагалі не гарантія того, що у вас усе буде добре. Бо спочатку справді відбувається підйом, а потім багатії втікають з країни, податкові надходження падають, а якось зменшувати соціальну підтримку вже не можна.
А що відбувається, коли падає економіка? Ну, у Латинській Америці високі рівні вбивств і сильний вплив організованої злочинності. Тому що бідні починають шукати засоби заробітку, і приходять до бандитизму. Фан-фект — один із колишніх президентів Болівії Ево Моралес був активним у союзі кока-виробників і обирався його генеральним секретарем. Ну й Мадуро той же хоч і не є таким злом наркотичним, як його в США малюють, але тим не менш він теж звідти.
А прямого комунізму не існує, у В'єтнамі та Китаї, звісно ж, він лише політично. І країна біднішає, бандитизм зростає, а запити на підтримку бідних не падають. Тому й починається запит на зміни. Зміни, звісно ж, радикальні.
І от зараз цей крен направо в Південній Америці й спостерігається. Інша проблема в тому, що приходять до влади тоді радикальні праві, які теж не менш кончені. І ось поки країна не буде центрішати, нічого хорошого не буде загалом.
Загалом завдяки Кастро та Че Геварі саме в LatAm був той самий комунізм, пов'язаний із романтикою, коли у всіх багатих гроші забирають, роздають бідним та ділять усе порівну. І тут ще й наклалося колоніальне минуле, тож боротьба з капіталістами там була разом із боротьбою з імперіалістами. Знову ж таки — це приклад того, що комунізм не працює та працювати не може в голому вигляді, ви не можете забрати та розділити.
Зазвичай якщо до влади приходить "революціонер", то він буде робити радикальні речі. А в даному випадку це, звісно ж, роздача грошей, шалені податки на багатіїв та пошук, де б ще взяти грошей. Венесуела показує, що навіть якщо у вас є нафта, то це взагалі не гарантія того, що у вас усе буде добре. Бо спочатку справді відбувається підйом, а потім багатії втікають з країни, податкові надходження падають, а якось зменшувати соціальну підтримку вже не можна.
А що відбувається, коли падає економіка? Ну, у Латинській Америці високі рівні вбивств і сильний вплив організованої злочинності. Тому що бідні починають шукати засоби заробітку, і приходять до бандитизму. Фан-фект — один із колишніх президентів Болівії Ево Моралес був активним у союзі кока-виробників і обирався його генеральним секретарем. Ну й Мадуро той же хоч і не є таким злом наркотичним, як його в США малюють, але тим не менш він теж звідти.
А прямого комунізму не існує, у В'єтнамі та Китаї, звісно ж, він лише політично. І країна біднішає, бандитизм зростає, а запити на підтримку бідних не падають. Тому й починається запит на зміни. Зміни, звісно ж, радикальні.
І от зараз цей крен направо в Південній Америці й спостерігається. Інша проблема в тому, що приходять до влади тоді радикальні праві, які теж не менш кончені. І ось поки країна не буде центрішати, нічого хорошого не буде загалом.
🔥2
Потенційно сумна історія в США.
Там вийшло інтерв'ю керівниці апарату Трампа С'юзі Вайлз. Її вважали "сірим кардиналом" Трампа всі ці роки, бо вона керувала передвиборчою кампанією та ключовими призначеннями. Якщо ви дратували Вайлз, то зазвичай надовго в Трампа не залишалися.
Але інтерв'ю якесь занадто відверте:
Таке інтерв'ю давати можуть у відставці, наприклад. Чи подібні деталі дають, коли видають мемуари. А тут що? Наче ж діюча працівниця в діючого президента США, який тут хоче змінити політичну систему, от уже рік старається та має ще 3 в запасі. А ще в п'ятницю можуть з'явитися деталі по справі Епштейна. І в цей момент Вайлз просто знищує політику Трампа за останній рік. І тарифи, і вибір найближчих людей, навіть віце-президента, і депортацію мігрантів, і справу Епштейна, і Ілона Маска...
Щось мені підказує, що Вайлз або безсмертна, або йде у відставку. А це означає, що на одну справді адекватну людину, яка намагалася Трампа стримувати, менше. Що, звісно, для нас є величезною проблемою.
Там вийшло інтерв'ю керівниці апарату Трампа С'юзі Вайлз. Її вважали "сірим кардиналом" Трампа всі ці роки, бо вона керувала передвиборчою кампанією та ключовими призначеннями. Якщо ви дратували Вайлз, то зазвичай надовго в Трампа не залишалися.
Але інтерв'ю якесь занадто відверте:
📌 Вайлз сказала, що прочитала документи Епштейна і підтвердила, що ім'я Трампа в них є.
📌 Вайлз сказала, що закликала Трампа НЕ надавати помилування найбільш жорстоким учасникам заворушень 6 січня. Він проігнорував її пораду.
📌 Вона визнала, що Трамп прагне помсти... «коли з'явиться можливість, він нею скористається».
📌 Вона намагалася переконати Трампа припинити «розправлятися» з політичними ворогами після 90 днів перебування на посаді. Ці зусилля зазнали невдачі, оскільки бажання Трампа помститися ніколи не зникало.
📌 Вайлз прямо заперечила твердження Трампа про Білла Клінтона, заявивши, що «немає доказів» того, що Клінтон коли-небудь відвідував приватний острів Джеффрі Епштейна.
📌 Вона описала Трампа як людину з «особистістю алкоголіка». Вайлз сказала, що її здатність працювати з ним походить від того, що вона виросла з батьком-алкоголіком.
📌 Щодо віцепрезидента Джей Ді Венса, Вайлз сказала, що він «протягом десятиліття був прихильником теорій змови» і що його перехід від критика Трампа до його прихильника був політичним, обумовленим його амбіціями в Сенаті, а не принципами.
📌 Вона описала Ілона Маска як «заядлого споживача кетаміну», «дивакуватого, дивного типочка», чиї дії часто були «нераціональними» і викликали у неї «жах».
📌 Вона назвала директора з питань бюджету Рассела Т. Воута «абсолютним фанатиком правого крила».
📌 Вайлз захистила USAID, сказавши, що «кожен, хто приділяє увагу діяльності уряду, знає, що вони роблять дуже хорошу роботу».
📌 Вона сказала, що генеральний прокурор Пем Бонді «повністю провалила» справу Епштейна, пояснивши:
«Спочатку вона надала папки, повні нісенітниць. Потім вона заявила, що список свідків або список клієнтів лежав на її столі. Ніякого списку клієнтів не існує — і він точно не лежав на її столі».
📌 Вона сказала, що адміністрація повинна «ретельніше» розглядати питання депортації, щоб уникнути помилок.
📌 Згадуючи про двох матерів, яких заарештували і депортували разом з дітьми після того, як вони добровільно відвідали чергові зустрічі з імміграційною службою, Вайлз сказала:
«Я не можу зрозуміти, як можна було допустити таку помилку, але хтось її допустив».
📌 Вона безуспішно намагалася переконати Трампа відкласти введення високих мит, посилаючись на «величезну розбіжність думок» серед його радників.
📌 Вайлз так підсумувала управлінський підхід Трампа:
Він діє з переконанням, що немає нічого, чого він не може зробити. Нічого. Нуль. Нічого.
Таке інтерв'ю давати можуть у відставці, наприклад. Чи подібні деталі дають, коли видають мемуари. А тут що? Наче ж діюча працівниця в діючого президента США, який тут хоче змінити політичну систему, от уже рік старається та має ще 3 в запасі. А ще в п'ятницю можуть з'явитися деталі по справі Епштейна. І в цей момент Вайлз просто знищує політику Трампа за останній рік. І тарифи, і вибір найближчих людей, навіть віце-президента, і депортацію мігрантів, і справу Епштейна, і Ілона Маска...
Щось мені підказує, що Вайлз або безсмертна, або йде у відставку. А це означає, що на одну справді адекватну людину, яка намагалася Трампа стримувати, менше. Що, звісно, для нас є величезною проблемою.
👍1