Основні родовища нафти та газу, як я вже писав вище, контролювали СДС.
Чому це важливо, враховуючи те, що Сирія видобуває небагато нафти та газу? Наведу цифри: станом на 2010 рік Сирія видобувала 380-400 тисяч барелів нафти на добу та близько 8.7 млрд м³ газу на рік, станом на 2023 рік це було лише близько 3 млрд м³ газу на рік (0,07% світового рівня), а останні апдейти по нафті (січень 2026 року) показували менше за 100 тисяч барелів нафти видобутку на добу (десь 0,1% світового рівня).
Так ось, у структурі енергоспоживання Сирії домінують нафтопродукти (66.5%) і газ (32.6%). А американці контролювали ключові родовища. У 2018 році "Вагнер" намагався захопити ГПЗ "Коноко", але отримав шалених пиздюлей (за мірками тих часів) та до 200 вбитих саме американською авіацією. Окрім того, що газ та нафта напряму впливають на генерацію, транспорт та все інше, Асад ще мав чимось платити за доставки зброї Іраном та РФ. Платити не було чим. Аш-Шараа теж розуміє важливість контролю цих регіонів з енергетичної точки зору.
Ну й я думаю, що новий спецпредставник США по Сирії Том Баррак курдам точно не допомагав. Навпаки, він теж реалізовував стратегію нової адміністрації в США — хай там буде 1 правитель, зате без війни та ясно, з ким треба домовлятися (ну й ще він посол США в Туреччині, а Анкара теж виступає проти курдів та за новий уряд у Дамаску). Курди ж розуміли чудово, що повне підкорення Дамаску означатиме, що їх також будуть вишукувати, вивозити в пустелю, різати й так далі (так, там це продовжується, тут без ілюзій). Але 10 березня 2025 року СДС підписали угоду про інтеграцію курдських сил в держструктури Сирії до кінця 2025 року. А ще припинила своє існування РПК, але Туреччина також вимагала, щоб окремо саморозпустилися "Загони народної оборони" (YPG), які є ядром СДС.
Отакий бутерброд виходить. Короче, усі хотіли розпуску СДС, курди розуміли, що це буде кінець для їхнього спокійного життя. Ну й після успішних штурмів курдських кварталів в Алеппо оборона СДС посипалася.
Якраз арабські племінні бійці побачили, чим пахне, та підняли проти СДС повстання, а також Дамаск почав наступ на правому березі Євфрату. Були чутки, що Венс за це обіцяв повернути на Сирію санкції, але щось ніфіга подібного, усім начхати. Урядові війська точно встановили контроль над тим самим ГПЗ "Коноко" та найбільшим родовищем нафти в Сирії "Аль-Омар", точно захопили греблю Табка та почали перетинати Євфрат. Короче, оборона СДС посипалася, і американці їм не допомагали ніяк.
P.S. Це територія за вчора, що була захоплена. Зараз гляну, що вийшло в підсумку за угодою.
Чому це важливо, враховуючи те, що Сирія видобуває небагато нафти та газу? Наведу цифри: станом на 2010 рік Сирія видобувала 380-400 тисяч барелів нафти на добу та близько 8.7 млрд м³ газу на рік, станом на 2023 рік це було лише близько 3 млрд м³ газу на рік (0,07% світового рівня), а останні апдейти по нафті (січень 2026 року) показували менше за 100 тисяч барелів нафти видобутку на добу (десь 0,1% світового рівня).
Так ось, у структурі енергоспоживання Сирії домінують нафтопродукти (66.5%) і газ (32.6%). А американці контролювали ключові родовища. У 2018 році "Вагнер" намагався захопити ГПЗ "Коноко", але отримав шалених пиздюлей (за мірками тих часів) та до 200 вбитих саме американською авіацією. Окрім того, що газ та нафта напряму впливають на генерацію, транспорт та все інше, Асад ще мав чимось платити за доставки зброї Іраном та РФ. Платити не було чим. Аш-Шараа теж розуміє важливість контролю цих регіонів з енергетичної точки зору.
Ну й я думаю, що новий спецпредставник США по Сирії Том Баррак курдам точно не допомагав. Навпаки, він теж реалізовував стратегію нової адміністрації в США — хай там буде 1 правитель, зате без війни та ясно, з ким треба домовлятися (ну й ще він посол США в Туреччині, а Анкара теж виступає проти курдів та за новий уряд у Дамаску). Курди ж розуміли чудово, що повне підкорення Дамаску означатиме, що їх також будуть вишукувати, вивозити в пустелю, різати й так далі (так, там це продовжується, тут без ілюзій). Але 10 березня 2025 року СДС підписали угоду про інтеграцію курдських сил в держструктури Сирії до кінця 2025 року. А ще припинила своє існування РПК, але Туреччина також вимагала, щоб окремо саморозпустилися "Загони народної оборони" (YPG), які є ядром СДС.
Отакий бутерброд виходить. Короче, усі хотіли розпуску СДС, курди розуміли, що це буде кінець для їхнього спокійного життя. Ну й після успішних штурмів курдських кварталів в Алеппо оборона СДС посипалася.
Якраз арабські племінні бійці побачили, чим пахне, та підняли проти СДС повстання, а також Дамаск почав наступ на правому березі Євфрату. Були чутки, що Венс за це обіцяв повернути на Сирію санкції, але щось ніфіга подібного, усім начхати. Урядові війська точно встановили контроль над тим самим ГПЗ "Коноко" та найбільшим родовищем нафти в Сирії "Аль-Омар", точно захопили греблю Табка та почали перетинати Євфрат. Короче, оборона СДС посипалася, і американці їм не допомагали ніяк.
P.S. Це територія за вчора, що була захоплена. Зараз гляну, що вийшло в підсумку за угодою.
Ага, ну ось на фото 1 карта, це вже після угоди, що була підписана вчора.
Угода передбачає передачу нафтогазових полів, прикордонних переходів, тюрем і адміністрацій під контроль Дамаска та індивідуальну інтеграцію бійців СДС у державні структури. По суті капітуляція курдів. Після цього буде різня.
Кумедна історія в тому, що ось що означає американська підтримка. Американці не дали Асаду нафту та газ, що стало однією з причин деградації його режиму та швидкого падіння. Робили це руками курдів. Курди державу не мали та покладалися на США. Курди не хотіли поступатися алавітам, які були привілейованим етносом у часи Асада (який і сам алавіт). Тепер нові сили Дамаску ріжуть алавітів, і будуть різати курдів. А американцям начхати, тим більш нинішнім, Трамп хоче дружити з Ердоганом, а також хоче мати єдиного правителя в Сирії.
Це про те, що нам знову ж таки не можна покладатися на США. Вони там, за океаном. Покладатися можна, і те не повністю, лише на тих, хто поруч, бо наше існування в їхніх стратегічних інтересах. Тобто на Європу. А ще краще на себе. У нас, на відміну від курдів, є держава та досвід у військових галузях щось робити самостійно. Ось треба це розповсюджувати на всі галузі в Україні. І ніяк інакше.
Угода передбачає передачу нафтогазових полів, прикордонних переходів, тюрем і адміністрацій під контроль Дамаска та індивідуальну інтеграцію бійців СДС у державні структури. По суті капітуляція курдів. Після цього буде різня.
Кумедна історія в тому, що ось що означає американська підтримка. Американці не дали Асаду нафту та газ, що стало однією з причин деградації його режиму та швидкого падіння. Робили це руками курдів. Курди державу не мали та покладалися на США. Курди не хотіли поступатися алавітам, які були привілейованим етносом у часи Асада (який і сам алавіт). Тепер нові сили Дамаску ріжуть алавітів, і будуть різати курдів. А американцям начхати, тим більш нинішнім, Трамп хоче дружити з Ердоганом, а також хоче мати єдиного правителя в Сирії.
Це про те, що нам знову ж таки не можна покладатися на США. Вони там, за океаном. Покладатися можна, і те не повністю, лише на тих, хто поруч, бо наше існування в їхніх стратегічних інтересах. Тобто на Європу. А ще краще на себе. У нас, на відміну від курдів, є держава та досвід у військових галузях щось робити самостійно. Ось треба це розповсюджувати на всі галузі в Україні. І ніяк інакше.
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ще цікавий прикол щодо подій у Сирії. Я от кажу, недостатньо їх висвітлюють, там багато цікавого.
На території СДС знаходилося 7 в'язниць для джихадистів та 17 таборів для членів їхніх сімей. Наприклад, у в'язниці аш-Шаддаді (провінція Ель-Гасака) знаходилося мінімум 1000 ув'язнених бойовиків ІДІЛ, а загалом на території СДС було 10 тисяч ув'язнених бойовиків. Чому саме них? Бо їх брали в полон під час боїв. У таборі Аль-Голь станом на жовтень 2025 року було 26-30 тисяч осіб. Є відео з дітьми з того табору, де вони розповідають, що б зробили із західними журналістами. Це все дуже сумно, але очевидно, що це майбутні терористи ІДІЛ, і ніяк інакше. Їхні матері — дружини ІДІЛовців, яких ув'язнили. Ким, якщо не терористами, вони будуть?
І неясно, що з ними робити. Країни, звідки вони родом, тягнули з репатріацією дуже довго, ніхто їх брати не хоче. І ось учора СДС офіційно відійшли від в'язниці аш-Шаддаді. Прикол до речі в тому, що в кількох кілометрах від в'язниці стоїть американська база Міжнародної коаліції. Курди просили про допомогу, але ніхто навіть пальцем не поворухнув (згадуємо мій вчорашній тейк про самостійність).
СДС також втратили в'язниці в Рацці, Гасаці та Табці. Найбільша була теж у Гасаці, це "Аль-Сіна", там було десь 4.5 тисяч ув'язнених, серед них до речі кількасот неповнолітніх. І також там є офіцери та командири ІДІЛ, куди ж без них. У січні 2022 року бойовики намагалися штурмувати цю в'язницю. Тоді загинуло близько 200 ув'язнених, але завдяки Коаліції СДС відновили контроль. На півночі курдської території ще знаходиться в'язниця Дерек ("Чорна в'язниця"), там десь 2000 ув'язнених, при чому найбільш радикальних бойовиків, там і терористичні лідери є, і іноземці. Там був найбільший захист, але є великі питання до того, який тепер буде статус. Загалом у СДС було понад 20 таких місць утримання бойовиків, загалом ув'язнених близько 10 тисяч.
На території СДС знаходилося 7 в'язниць для джихадистів та 17 таборів для членів їхніх сімей. Наприклад, у в'язниці аш-Шаддаді (провінція Ель-Гасака) знаходилося мінімум 1000 ув'язнених бойовиків ІДІЛ, а загалом на території СДС було 10 тисяч ув'язнених бойовиків. Чому саме них? Бо їх брали в полон під час боїв. У таборі Аль-Голь станом на жовтень 2025 року було 26-30 тисяч осіб. Є відео з дітьми з того табору, де вони розповідають, що б зробили із західними журналістами. Це все дуже сумно, але очевидно, що це майбутні терористи ІДІЛ, і ніяк інакше. Їхні матері — дружини ІДІЛовців, яких ув'язнили. Ким, якщо не терористами, вони будуть?
І неясно, що з ними робити. Країни, звідки вони родом, тягнули з репатріацією дуже довго, ніхто їх брати не хоче. І ось учора СДС офіційно відійшли від в'язниці аш-Шаддаді. Прикол до речі в тому, що в кількох кілометрах від в'язниці стоїть американська база Міжнародної коаліції. Курди просили про допомогу, але ніхто навіть пальцем не поворухнув (згадуємо мій вчорашній тейк про самостійність).
СДС також втратили в'язниці в Рацці, Гасаці та Табці. Найбільша була теж у Гасаці, це "Аль-Сіна", там було десь 4.5 тисяч ув'язнених, серед них до речі кількасот неповнолітніх. І також там є офіцери та командири ІДІЛ, куди ж без них. У січні 2022 року бойовики намагалися штурмувати цю в'язницю. Тоді загинуло близько 200 ув'язнених, але завдяки Коаліції СДС відновили контроль. На півночі курдської території ще знаходиться в'язниця Дерек ("Чорна в'язниця"), там десь 2000 ув'язнених, при чому найбільш радикальних бойовиків, там і терористичні лідери є, і іноземці. Там був найбільший захист, але є великі питання до того, який тепер буде статус. Загалом у СДС було понад 20 таких місць утримання бойовиків, загалом ув'язнених близько 10 тисяч.
Закриваючи тему в'язниць.
Наразі відомо, що у в'язницях вже почалися втечі та перестрілки. СДС, думаю, тримають ув'язнених, аби передати їх урядовим військам у якості обміну полоненими, але загалом їм треба відбиватися і від сил Дамаску, і від ув'язнених. За угодою, підписаною вчора, відповідальність за в'язниці переходить до сирійських урядових сил, але сумніваюся, що там щось буде — ув'язнених просто відпустять, у разі чого можна завжди сказати, що це зробили СДС. США все що роблять — це закликають до деескалації, на цьому все.
Тобто наразі з в'язниць тікають тисячі бойовиків терористичних угруповань, напевно найвідомішого угруповання за останні років 15. У тому числі, до речі, європейці та американці (хз чи є українці). І якщо сирійців, я думаю, запхають у місцеву армію під загрозою отримати більш серйозні терміни, то іноземців можуть легко відпустити. І ось тоді буде "весело", сценарії можете придумати самостійно.
Чи можна в такій ситуації назвати Трампа посібником тероризму? Ну бо це ж через його бездіяльність усе це відбувається.
Наразі відомо, що у в'язницях вже почалися втечі та перестрілки. СДС, думаю, тримають ув'язнених, аби передати їх урядовим військам у якості обміну полоненими, але загалом їм треба відбиватися і від сил Дамаску, і від ув'язнених. За угодою, підписаною вчора, відповідальність за в'язниці переходить до сирійських урядових сил, але сумніваюся, що там щось буде — ув'язнених просто відпустять, у разі чого можна завжди сказати, що це зробили СДС. США все що роблять — це закликають до деескалації, на цьому все.
Тобто наразі з в'язниць тікають тисячі бойовиків терористичних угруповань, напевно найвідомішого угруповання за останні років 15. У тому числі, до речі, європейці та американці (хз чи є українці). І якщо сирійців, я думаю, запхають у місцеву армію під загрозою отримати більш серйозні терміни, то іноземців можуть легко відпустити. І ось тоді буде "весело", сценарії можете придумати самостійно.
Чи можна в такій ситуації назвати Трампа посібником тероризму? Ну бо це ж через його бездіяльність усе це відбувається.
👍2
Глібарня
Ага, ну ось на фото 1 карта, це вже після угоди, що була підписана вчора. Угода передбачає передачу нафтогазових полів, прикордонних переходів, тюрем і адміністрацій під контроль Дамаска та індивідуальну інтеграцію бійців СДС у державні структури. По суті…
Поясню трішки, чому курдам пизда та це фактично капітуляція. І чому американці тут вчинили як гниди.
Якщо глянемо на мапу ще раз, то бачимо, що в руках курдів залишилися райони Кобане (Аль-ейн-Араб) та околиці Камишли та Гасаки. Населення Гасаки станом на 2021 рік — 1,865 млн, не думаю, що щось там сильно змінилося. У Кобане станом на 2015 рік проживало 40 тисяч осіб, думаю, що через міграцію додалося, і зараз там десь під 70 тисяч. Короче, загалом у районах, що поки що відійшли курдам, живе приблизно 2 млн осіб.
У Камишли взагалі проживає змішане населення — там є вірмени, ассирійські біженці (це все християни, як і частина курдів), єзиди. Як ви розумієте, ісламісти це не сприймають, єзидів взагалі називають "поклонниками диявола", їх намагалися вирізати ІДІЛ, і в цілому помірковані ісламісти теж не проти їх акуратно прибрати. Християн тим більш. А ще в курдів жінки більш вільні та на них взагалі робився акцент у війську та управлінні, що ісламістам теж не заходить абсолютно. Тож якщо в ці регіони ісламісти зайдуть, то і жінкам, і віруючим настане срака. Буде різня.
А різня буде. Бо Кобане в 2010-х СДС обороняли від ІДІЛ за допомогою Міжнародної коаліції (читайте як підтримки США з повітря). При чому з півночі, як ви бачите, уже Туреччина, і вона тоді залюбки блокувала Кобане з півночі. Зараз же район затиснутий урядовими силами з півдня та Туреччиною з півночі. Кінець трохи передбачуваний. Камишли та Гасака можуть протриматися довше — вони межують із Іраком та провінцією Іракський Курдистан. І хоча сам кордон Іраку та Сирії складає 599 км, то саме оця ділянка між Курдистаном Сирійським та Іракським складає 1 км та проходить через річку Тигр.
СДС не здаються та ще даватимуть бій, просто проблема в тому, що тепер підтримки в них нема. Арабським державам вигідно, аби урядові сили захопили повний контроль над Сирією, США теж це вигідно. Якщо говорити про людяність, то в цілому американці могли б виторгувати в уряду аш-Шараа автономію та гарантії безпеки. І були важелі впливу в якості санкцій же. Але не зробили. У підсумку на нас може чекати тихенький геноцид, при чому акуратний, тим більш під шумок, поки всі дивляться на Гренландію, Іран та переговори по Україні.
Якщо глянемо на мапу ще раз, то бачимо, що в руках курдів залишилися райони Кобане (Аль-ейн-Араб) та околиці Камишли та Гасаки. Населення Гасаки станом на 2021 рік — 1,865 млн, не думаю, що щось там сильно змінилося. У Кобане станом на 2015 рік проживало 40 тисяч осіб, думаю, що через міграцію додалося, і зараз там десь під 70 тисяч. Короче, загалом у районах, що поки що відійшли курдам, живе приблизно 2 млн осіб.
У Камишли взагалі проживає змішане населення — там є вірмени, ассирійські біженці (це все християни, як і частина курдів), єзиди. Як ви розумієте, ісламісти це не сприймають, єзидів взагалі називають "поклонниками диявола", їх намагалися вирізати ІДІЛ, і в цілому помірковані ісламісти теж не проти їх акуратно прибрати. Християн тим більш. А ще в курдів жінки більш вільні та на них взагалі робився акцент у війську та управлінні, що ісламістам теж не заходить абсолютно. Тож якщо в ці регіони ісламісти зайдуть, то і жінкам, і віруючим настане срака. Буде різня.
А різня буде. Бо Кобане в 2010-х СДС обороняли від ІДІЛ за допомогою Міжнародної коаліції (читайте як підтримки США з повітря). При чому з півночі, як ви бачите, уже Туреччина, і вона тоді залюбки блокувала Кобане з півночі. Зараз же район затиснутий урядовими силами з півдня та Туреччиною з півночі. Кінець трохи передбачуваний. Камишли та Гасака можуть протриматися довше — вони межують із Іраком та провінцією Іракський Курдистан. І хоча сам кордон Іраку та Сирії складає 599 км, то саме оця ділянка між Курдистаном Сирійським та Іракським складає 1 км та проходить через річку Тигр.
СДС не здаються та ще даватимуть бій, просто проблема в тому, що тепер підтримки в них нема. Арабським державам вигідно, аби урядові сили захопили повний контроль над Сирією, США теж це вигідно. Якщо говорити про людяність, то в цілому американці могли б виторгувати в уряду аш-Шараа автономію та гарантії безпеки. І були важелі впливу в якості санкцій же. Але не зробили. У підсумку на нас може чекати тихенький геноцид, при чому акуратний, тим більш під шумок, поки всі дивляться на Гренландію, Іран та переговори по Україні.
До речі, якщо ви думаєте, що це вперше США хочуть розширити свої території, і вперше за рахунок Данії, то ви помиляєтеся.
Чому, наприклад, Філіппіни, історично іспанська колонія (названа на честь короля Філіпа ІІ), зараз є прямим союзником США? Тому що США її отримала за результатами іспано-американської війни та Паризького мирного договору 1898 року. По суті США відвалили тоді за Філіппіни $20 млн. А ще окрім цього США отримали Гуам, Кубу та Пуерто-Ріко (Кубу вони ще втратять; до речі, це якраз приклад успішної "малої переможної війни").
У 1917 році США купили у Данії Американські Віргінські Острови за $25 млн золотом. Окрім цього, ще в 1803 році США купили у Франції Луїзіану за $15 млн. Навіщо це зробив Наполеон? Бо були потрібні гроші, а також він боявся вторгнення Великої Британії та вирішив, що краще втратити територію за гроші, ніж втратити просто так.
А ще дуже цікавим чином США забрали собі Флориду? Це сталося за Адамс-Оніським договором 1819 року. На початку ХІХ століття в іспанських колоніях почалися революції, і Флориду утримувати було дорого та там не було військ. А на Флориду робили набіги індійські племена семинолів. У підсумку один раз, переслідуючи семинолів, американський генерал Ендрю Джексон (майбутній президент) захопив кілька іспанських фортів на території Флориди, і заявив, що там і залишиться, бо з території Флориди семиноли нападають на американців. І в результаті США за договором отримали Флориду собі, не заплативши Іспанії ні центу, а заплативши своїм же громадянам $4,5 млн (як виплата компенсацій за напади семинолів). По суті через свої воєнні вторгнення.
А в 1849 році стався Орегонський договір. За ним США та Велика Британія домовилися про кордон по 49-й паралелі (нині це кордон США-Канада), і все тому, що США давно дивилися на Орегонську територію та хотіли її захопити, звідти створилися штати Орегон, Вашингтон та Айдахо. А в 1867 році США купили Аляску в Російської Імперії за $7,2 млн. У росіян тоді були проблеми з грошима (треба було платити за Кримську війну), до Аляски була важка логістика, а також вони боялися втратити штат у результаті потенційного конфлікту з Британією.
У наступному пості розповім про Данію, це колишня колоніальна імперія як-ніяк!
Чому, наприклад, Філіппіни, історично іспанська колонія (названа на честь короля Філіпа ІІ), зараз є прямим союзником США? Тому що США її отримала за результатами іспано-американської війни та Паризького мирного договору 1898 року. По суті США відвалили тоді за Філіппіни $20 млн. А ще окрім цього США отримали Гуам, Кубу та Пуерто-Ріко (Кубу вони ще втратять; до речі, це якраз приклад успішної "малої переможної війни").
У 1917 році США купили у Данії Американські Віргінські Острови за $25 млн золотом. Окрім цього, ще в 1803 році США купили у Франції Луїзіану за $15 млн. Навіщо це зробив Наполеон? Бо були потрібні гроші, а також він боявся вторгнення Великої Британії та вирішив, що краще втратити територію за гроші, ніж втратити просто так.
А ще дуже цікавим чином США забрали собі Флориду? Це сталося за Адамс-Оніським договором 1819 року. На початку ХІХ століття в іспанських колоніях почалися революції, і Флориду утримувати було дорого та там не було військ. А на Флориду робили набіги індійські племена семинолів. У підсумку один раз, переслідуючи семинолів, американський генерал Ендрю Джексон (майбутній президент) захопив кілька іспанських фортів на території Флориди, і заявив, що там і залишиться, бо з території Флориди семиноли нападають на американців. І в результаті США за договором отримали Флориду собі, не заплативши Іспанії ні центу, а заплативши своїм же громадянам $4,5 млн (як виплата компенсацій за напади семинолів). По суті через свої воєнні вторгнення.
А в 1849 році стався Орегонський договір. За ним США та Велика Британія домовилися про кордон по 49-й паралелі (нині це кордон США-Канада), і все тому, що США давно дивилися на Орегонську територію та хотіли її захопити, звідти створилися штати Орегон, Вашингтон та Айдахо. А в 1867 році США купили Аляску в Російської Імперії за $7,2 млн. У росіян тоді були проблеми з грошима (треба було платити за Кримську війну), до Аляски була важка логістика, а також вони боялися втратити штат у результаті потенційного конфлікту з Британією.
У наступному пості розповім про Данію, це колишня колоніальна імперія як-ніяк!
Про Данію.
Це не така велика імперія, як Іспанія, Британія чи Франція, але колонії мала. Наприклад, Данську Вест-Індію, це якраз оці Віргінські острови, які в Карибському морі та які купили США. Ще в Данії були колонії в Індії: міста Транкбар (нині в штаті Тамілнад), Серампор (Західна Бенгалія) та також Нікобарські острови. Гренландію Данія контролює з 1721 року завдяки експедиції Ганса Еґеде. Ще в них були форти та володіння на Золотому Березі (нині Гана), а також Данія володіла Ісландією та Фарерськими островами.
Але це почало теж втрачатися. У 1845 році Британії були продані території в Індії, а в 1850 році їм же — території в Гані. У 1917 році, як ви знаєте, Віргінські Острови до США, а в 1944 році Ісландія скористалася тим, що в 1940 році Німеччина окупувала Данію, та після 4-річного поступового відокремлення проголосила незалежність.
Але з Віргінськими островами ще цікавіший момент. Справа в тому, що їх продали під тиском американців. Тоді почалася необмежена підводна війна (коли німці атакували з бортів субмарин всі судна, що бачили), і американці злякалися, що німці можуть захопити острови, аби мати базу для ударів по американській акваторії. Вашингтон методом тиску та $25 млн змусив Данію продати острови, але в договорі було прописано, що США ПОСТУПАЮТЬСЯ Данії в плані політичних та економічних інтересів у Гренландії.
Тобто США ВЖЕ 100 років тому ВІДМОВИЛИСЯ від Гренландії. І щось про це всі дуже акуратно забули. Але цікаво, що причина вимог не змінюється — тоді могли захопити німці, а тепер Трамп кричить, що якщо не США, то РФ та Китай захоплять Гренландію. І поки Данія у вразливому становищі — військово вони захистити острів не зможуть, місцеве населення не питатимуть.
Це не така велика імперія, як Іспанія, Британія чи Франція, але колонії мала. Наприклад, Данську Вест-Індію, це якраз оці Віргінські острови, які в Карибському морі та які купили США. Ще в Данії були колонії в Індії: міста Транкбар (нині в штаті Тамілнад), Серампор (Західна Бенгалія) та також Нікобарські острови. Гренландію Данія контролює з 1721 року завдяки експедиції Ганса Еґеде. Ще в них були форти та володіння на Золотому Березі (нині Гана), а також Данія володіла Ісландією та Фарерськими островами.
Але це почало теж втрачатися. У 1845 році Британії були продані території в Індії, а в 1850 році їм же — території в Гані. У 1917 році, як ви знаєте, Віргінські Острови до США, а в 1944 році Ісландія скористалася тим, що в 1940 році Німеччина окупувала Данію, та після 4-річного поступового відокремлення проголосила незалежність.
Але з Віргінськими островами ще цікавіший момент. Справа в тому, що їх продали під тиском американців. Тоді почалася необмежена підводна війна (коли німці атакували з бортів субмарин всі судна, що бачили), і американці злякалися, що німці можуть захопити острови, аби мати базу для ударів по американській акваторії. Вашингтон методом тиску та $25 млн змусив Данію продати острови, але в договорі було прописано, що США ПОСТУПАЮТЬСЯ Данії в плані політичних та економічних інтересів у Гренландії.
Тобто США ВЖЕ 100 років тому ВІДМОВИЛИСЯ від Гренландії. І щось про це всі дуже акуратно забули. Але цікаво, що причина вимог не змінюється — тоді могли захопити німці, а тепер Трамп кричить, що якщо не США, то РФ та Китай захоплять Гренландію. І поки Данія у вразливому становищі — військово вони захистити острів не зможуть, місцеве населення не питатимуть.
👍3
Прикольний до речі момент про обхід санкцій помітив, який показує, що всі ці спроби з "дедоларизації" — повна херня.
От дивіться, 11 січня була новина, що Tether заморозив $182 млн на 5 гаманцях із Tron-адресами. Просто взяв і заморозив. Такої заморозки в історії стейблкоїнів ще не було. А буквально за 8 днів до того був викрадений Ніколас Мадуро. Судячи з усього, оці 5 гаманців пов'язані з розрахунками за венесуельську нафту. Вочевидь, американські правоохоронні органи попросили Tether це зробити, і вони зробили.
Tether наразі базується в Сальвадорі, до цього був на Британських Віргінських островах. І на блокування не було потрібно судового рішення, узгодження між США та Сальвадором чи якихось папірців. Просто неформальний запит — і рахунки заблоковані, буквально за пару годин після затримання. Підтверджень цьому нема, та й не треба — нахера, якщо це все крипта?
Тобто русня, Китай та інші чомусь думають, що санкції змусять країни перейти на інші розрахунки (кліринги, криптовалюта, стейблкоїни), і тоді буде дедоларизація, зменшення попиту на держоблігації США та в принципі слабшання долара (а разом із ним і США) в світі. Але ніхуя. Усе працює навпаки.
Фактично стейблкоїн — це той самий долар, просто з АРІ. У нього є централізований емітент, який, як у випадку з Мадуро, може заблокувати гроші. У нього є резерви в американських активах, у тому числі Treasuries (а зростання стейблкоїнів справді підсилює попит на короткі US Treasuries). Тобто фактично USDT чи USDC забезпечений облігаціями США чи еквівалентами цьому, грубо кажучи. І коли Венесуела використовувала стейблкоїни в обхід санкцій, то вона лише експортувала попит на Treasuries. По факту це лише більше вбудовування у фінансову систему США, тільки через більш простий канал. Якщо для SWIFT треба шалена координація кількох юрисдикцій, то в стейблкоїнах по суті треба лише імейл, і все. Через кнопочку ваші активи будуть заморожені.
Це звичайний парадокс. Причин, чому нині дедоларизація неможлива, ще чимало. Але ось вам приклад, що використання крипти лише посилює долар, а не навпаки. Тільки ще й дає хибні надії санкційним економікам, що вони найрозумніші та зараз придумали, як надурити США.
От дивіться, 11 січня була новина, що Tether заморозив $182 млн на 5 гаманцях із Tron-адресами. Просто взяв і заморозив. Такої заморозки в історії стейблкоїнів ще не було. А буквально за 8 днів до того був викрадений Ніколас Мадуро. Судячи з усього, оці 5 гаманців пов'язані з розрахунками за венесуельську нафту. Вочевидь, американські правоохоронні органи попросили Tether це зробити, і вони зробили.
Tether наразі базується в Сальвадорі, до цього був на Британських Віргінських островах. І на блокування не було потрібно судового рішення, узгодження між США та Сальвадором чи якихось папірців. Просто неформальний запит — і рахунки заблоковані, буквально за пару годин після затримання. Підтверджень цьому нема, та й не треба — нахера, якщо це все крипта?
Тобто русня, Китай та інші чомусь думають, що санкції змусять країни перейти на інші розрахунки (кліринги, криптовалюта, стейблкоїни), і тоді буде дедоларизація, зменшення попиту на держоблігації США та в принципі слабшання долара (а разом із ним і США) в світі. Але ніхуя. Усе працює навпаки.
Фактично стейблкоїн — це той самий долар, просто з АРІ. У нього є централізований емітент, який, як у випадку з Мадуро, може заблокувати гроші. У нього є резерви в американських активах, у тому числі Treasuries (а зростання стейблкоїнів справді підсилює попит на короткі US Treasuries). Тобто фактично USDT чи USDC забезпечений облігаціями США чи еквівалентами цьому, грубо кажучи. І коли Венесуела використовувала стейблкоїни в обхід санкцій, то вона лише експортувала попит на Treasuries. По факту це лише більше вбудовування у фінансову систему США, тільки через більш простий канал. Якщо для SWIFT треба шалена координація кількох юрисдикцій, то в стейблкоїнах по суті треба лише імейл, і все. Через кнопочку ваші активи будуть заморожені.
Це звичайний парадокс. Причин, чому нині дедоларизація неможлива, ще чимало. Але ось вам приклад, що використання крипти лише посилює долар, а не навпаки. Тільки ще й дає хибні надії санкційним економікам, що вони найрозумніші та зараз придумали, як надурити США.
(1/2)
Я якось у подкастах розповідав, що насправді в Ірані шаха вигнали за діло, і там справді країна була ЗА прихід аятолл, бо шах страшенно розікрав країну та поки 80% Ірану жили в бідноті, то він жив як шейх, що бісило людей. Так, зараз про це забули, бо покоління, яке жило доросле життя за останні роки шаха, зараз потихеньку вже вмирає або точно на пенсії.
І от зараз лідером протестів вважають Резу Пахлаві, сина шаха. Але все ж я мушу визнати — це херня. Шахзаде не може керувати Іраном та ніколи не зможе.
Реза виїхав у США для військової підготовки в 1978 році, а в 1979 утік його батько та сталася Ісламська революція. Тобто Рези не було в Ірані фізично майже 50 років. І наступні факти доведуть, що він не має там своїх людей, агентів тощо, він по суті не сильно відрізняється від нас із вами та про життя Ірану дізнається з телебачення.
Шах після падіння режиму мав статки десь близько $1 млрд, помер у 1980 році, тож усе це перейшло Резі, а цього зазвичай достатньо на дуже довгий час, аж до кінця життя. Реза живе десь у передмісті Вашингтону як звичайна людина, не роблячи нічого секретного. Йому 64 роки, він ніде ніколи не працював (а навіщо, коли вам ярд баксів батько залишив?).
У 1990 році охоронець Рези, Алі Шахбазі, подав на нього в суд. У чому була суть: Алі втратив в Ірані майна на $400 тисяч, Реза пообіцяв за роботу оплачувати до кінця життя його потреби, але потім передумав та звільнив Шахбазі. Суд у США відмовив у компенсації Шахбазі, бо того звільнили як найманого працівника. Але там же суд використав формулювання, що Пахлаві взагалі не вміє витрачати гроші та не розбирається у фінансах.
У тому ж році вже Пахлаві подав до суду на свого радника Ахмада Алі Масуда Ансарі аж на $24 млн, ніби він викрав ось таку суму грошей. Адвокат Пахлаві знову сказав, що Реза нічого не знав, він не розбирається в фінансах та його легко надурити. Ансарі ж оперував тим, що Пахлаві сам витрачає гроші на херню та ні в чому не розбирається. У підсумку Ансарі довелося виплатити Резі $7,4 млн.
Про що це говорить? Що золотого хлопчика легко надурити, що в нього купа грошей та він не вміє ними розпоряджатися. Чи точно така людина може керувати Іраном? Ладно, це старі історії, може зараз щось змінилося?
Я якось у подкастах розповідав, що насправді в Ірані шаха вигнали за діло, і там справді країна була ЗА прихід аятолл, бо шах страшенно розікрав країну та поки 80% Ірану жили в бідноті, то він жив як шейх, що бісило людей. Так, зараз про це забули, бо покоління, яке жило доросле життя за останні роки шаха, зараз потихеньку вже вмирає або точно на пенсії.
І от зараз лідером протестів вважають Резу Пахлаві, сина шаха. Але все ж я мушу визнати — це херня. Шахзаде не може керувати Іраном та ніколи не зможе.
Реза виїхав у США для військової підготовки в 1978 році, а в 1979 утік його батько та сталася Ісламська революція. Тобто Рези не було в Ірані фізично майже 50 років. І наступні факти доведуть, що він не має там своїх людей, агентів тощо, він по суті не сильно відрізняється від нас із вами та про життя Ірану дізнається з телебачення.
Шах після падіння режиму мав статки десь близько $1 млрд, помер у 1980 році, тож усе це перейшло Резі, а цього зазвичай достатньо на дуже довгий час, аж до кінця життя. Реза живе десь у передмісті Вашингтону як звичайна людина, не роблячи нічого секретного. Йому 64 роки, він ніде ніколи не працював (а навіщо, коли вам ярд баксів батько залишив?).
У 1990 році охоронець Рези, Алі Шахбазі, подав на нього в суд. У чому була суть: Алі втратив в Ірані майна на $400 тисяч, Реза пообіцяв за роботу оплачувати до кінця життя його потреби, але потім передумав та звільнив Шахбазі. Суд у США відмовив у компенсації Шахбазі, бо того звільнили як найманого працівника. Але там же суд використав формулювання, що Пахлаві взагалі не вміє витрачати гроші та не розбирається у фінансах.
У тому ж році вже Пахлаві подав до суду на свого радника Ахмада Алі Масуда Ансарі аж на $24 млн, ніби він викрав ось таку суму грошей. Адвокат Пахлаві знову сказав, що Реза нічого не знав, він не розбирається в фінансах та його легко надурити. Ансарі ж оперував тим, що Пахлаві сам витрачає гроші на херню та ні в чому не розбирається. У підсумку Ансарі довелося виплатити Резі $7,4 млн.
Про що це говорить? Що золотого хлопчика легко надурити, що в нього купа грошей та він не вміє ними розпоряджатися. Чи точно така людина може керувати Іраном? Ладно, це старі історії, може зараз щось змінилося?
(2/2)
Іранці не дуже люблять Ізраїль, і доволі справедливо — Ізраїль їх бомбить не за режим аятолл, а через конкуренцію в регіоні. І Haaretz у жовтні минулого року опублікував розслідування, де показав, що уряд Ізраїлю фінансував просування Пехлеві в соцмережах на фарсі (мова в Ірані). У виданні пишуть, що впізнаваність це точно підняло, тільки проблема в тому, що іранці розуміють, що ця популярність не є природньою.
Так само зрозумійте, що до Пахлаві багато питань щодо його зв'язків із США. Наскільки це сподобається іранцям — питання. У минулому році він був єдиним, хто підтримав бомбардування Ірану Ізраїлем, заявивши, що це можливість знищити режим. Але проблема в тому, що якраз верхівку Ірану бомбардування не чіпали, а от навіщо знищувати умовно центральне телебачення чи бити по цивільних (це теж було) — питання. І питання до людини, яка це підтримала.
А загалом Реза постійно говорить, що ось-ось режим в Ірані паде. І серед військових у нього підтримка є, і серед КВІР, і всюди. До речі, в Ізраїлі йшли обговорення антихомейністських дій у 1982-1983 роках, і тоді якраз Резу планували зробити шахом. Але не склалося, бо в 1983 році прем'єром Ізраїлю став Іцхак Шамір та згорнув ці плани.
Тому який підсумок по Пахлаві? Він є великим пиздаболом, який отримав спадок від батька (який вкрав ці гроші в Ірану), який не вміє взагалі розпоряджатися грошима, який 0 днів працював та якого навіть власна свита обкрадала. Він навряд чи здатен керувати державою, тим більш після диктатури, і він готовий бути лобістом США та Ізраїлю, яких в Ірані не люблять (і не тільки через аятолл — ви б любили Ізраїль після червневої війни?). І ви хочете сказати, що він основний кандидат на заміну аятоллам?
Тому в іранців вибір канєш так собі. З одного боку старий уїбан із режимом, який пачками вбиває людей та тримає порядки Середньовіччя, який страшенно чіпляється за владу та не хоче ЖОДНИХ змін, а з іншого — тупоголовий мажорчик, який із себе величного революціонера робить. Тож нажаль світлого майбутнього для цієї країни я просто не бачу.
Іранці не дуже люблять Ізраїль, і доволі справедливо — Ізраїль їх бомбить не за режим аятолл, а через конкуренцію в регіоні. І Haaretz у жовтні минулого року опублікував розслідування, де показав, що уряд Ізраїлю фінансував просування Пехлеві в соцмережах на фарсі (мова в Ірані). У виданні пишуть, що впізнаваність це точно підняло, тільки проблема в тому, що іранці розуміють, що ця популярність не є природньою.
Так само зрозумійте, що до Пахлаві багато питань щодо його зв'язків із США. Наскільки це сподобається іранцям — питання. У минулому році він був єдиним, хто підтримав бомбардування Ірану Ізраїлем, заявивши, що це можливість знищити режим. Але проблема в тому, що якраз верхівку Ірану бомбардування не чіпали, а от навіщо знищувати умовно центральне телебачення чи бити по цивільних (це теж було) — питання. І питання до людини, яка це підтримала.
А загалом Реза постійно говорить, що ось-ось режим в Ірані паде. І серед військових у нього підтримка є, і серед КВІР, і всюди. До речі, в Ізраїлі йшли обговорення антихомейністських дій у 1982-1983 роках, і тоді якраз Резу планували зробити шахом. Але не склалося, бо в 1983 році прем'єром Ізраїлю став Іцхак Шамір та згорнув ці плани.
Тому який підсумок по Пахлаві? Він є великим пиздаболом, який отримав спадок від батька (який вкрав ці гроші в Ірану), який не вміє взагалі розпоряджатися грошима, який 0 днів працював та якого навіть власна свита обкрадала. Він навряд чи здатен керувати державою, тим більш після диктатури, і він готовий бути лобістом США та Ізраїлю, яких в Ірані не люблять (і не тільки через аятолл — ви б любили Ізраїль після червневої війни?). І ви хочете сказати, що він основний кандидат на заміну аятоллам?
Тому в іранців вибір канєш так собі. З одного боку старий уїбан із режимом, який пачками вбиває людей та тримає порядки Середньовіччя, який страшенно чіпляється за владу та не хоче ЖОДНИХ змін, а з іншого — тупоголовий мажорчик, який із себе величного революціонера робить. Тож нажаль світлого майбутнього для цієї країни я просто не бачу.
❤2
Фух, відзняв матеріал на перше повноцінне відео на Ютуб. Було складно та вочевидь буде не дуже професійно зпершу. Але радий, що таки за цю справу взявся. Тема, до речі, та, про яку я тут писав декілька постів. Тож точно буде цікаво
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Нарешті в одного з русачків побачив раціональне зерно в думках щодо обстрілів України. Репостити не буду, але суть перекажу.
От дивіться, у сучасному світі якщо ви хочете когось підкорити, то це має бути хтось дууууже слабкий. Інакше підкорення має бути не воєнне, а економічне. Тобто ви маєте зацікавити, чому от ця країна має бути у вашій орбіті та під вашим протекторатом. Вочевидь, у РФ таких важелів немає, тож залишається підкорення воєнне. Але вона занадто слабка, щоб підкорити Україну. І ніякі "Арєшнікі" питання не вирішать.
І от тут виходить цікавий момент. В Україні досі є під 30 млн людей. І зараз ці 30 млн в основному страждають через удари РФ. Так, є Міндіч, є Єрмак та купа крадіїв та корупціонерів. Але ж навіть у суперечках про це завжди залишається ключовий момент, який навіть не проговорюється, бо він очевидний — У ПЕРШУ ЧЕРГУ ВИННІ РОСІЯНИ. Ми ж критикуємо те, як до цих атак місцева влада готується. А те, що росіяни гниди та гній світу — ну так це консенсус, що тут проговорювати.
І от русачки вирішили нас підкорити та покращити свої позиції на переговорах тим, що позбавляють нас світла та тепла. Стратегія тактично непогана, бо це справді важко та страшно. Але стратегічно це повний ідіотизм, якщо ваша мета — зробити Україну частиною російської орбіти, при чому в ситуації, коли ви НЕ МОЖЕТЕ її завоювати фізично.
Колись війна завершиться, і буде питання співіснування. Але його не може бути. Не може бути адекватного співіснування. Якщо ми не поставимо фізично залізну завісу, то морально точно це зробимо. Хто б що не казав, але ніхто не забуде, як 4 роки РФ запускає по Україні нон-стопом дрони та ракети, часто поцілюючи в цивільних чи в цивільні об'єкти. І тут ніхто не буде вступати в якісь дискусії, це закладається вже генетично в Українців, що росіяни — народ-гній, народ-пухлина, що русні має бути пизда, і так далі. І це стає аксіомою, як русачок гарно написав, "ритмом серця". Так само як ми знаємо, що трава зелена, а небо блакитне, ми будемо знати, що росіяни це наші вороги та ніяк інакше. І якщо нас спитають: "Чому?", то ми обуримося: "Ти там не обнаглів таке питати?". І так працюють колективні травми. Особливо коли ви бачите не свої страждання, а страждання близьких вам людей.
І русня нічого не зробить проти такої ненависті. Ці удари лише збільшують шанси втратити Україну остаточно. Навіть якщо в мирному договорі щось буде прописано про російську мову, то це нікому не буде цікаво, бо є колективна ненависть до всього російського (навіть якщо ви нею спілкуєтеся). Ну й так далі про культуру, релігію тощо.
І таке, гарно підмічає русак, продовжиться в наступному поколінні, а по-хорошому в наступних двох-трьох як мінімум. Як предки несли пам'ять про Голодомор та донесли, не дивлячись на те, що ця подія 50 років заперечувалася на СВІТОВОМУ РІВНІ. Бо трагедія нікуди не ділася.
Вдасться це забути за пару років? Серйозно? А вірмени сильно забули геноцид турків, який відбувся 110 років тому? А на Балканах сильно забули конфлікт, якому теж не 30 років, якщо що? А на Кавказі, думаєте, місцеві народи забули конфлікти та не беруться вирішувати питання на кинжалах, якщо є конфлікт? Може греки та турки один одного можуть полюбити?
Якщо ви скажете про Японію-США, то помиляєтеся. А знаєте, чому Японці забули ядерні бомбардування? Бо США самі потім Японію й відбудували та дали квиток у групу провідних держав світу, бо не віддали під суд імператора Хірохіто, а зробили його символом. Бо в США було що запропонувати, економічний стимул. Або там Франція-Німеччина — помирилися, але лише в лавах альянсу проти спільного ворога, при чому знаходяться вони в цьому альянсі вже 80 років.
Що із цього є в України та РФ? Оце відео, де люди спускаються в Київське метро, аби перечекати нічний обстріл. Коли РФ позбавляє тепла та світла українців, змушує їх страждати, і нічого не пропонує взамін, окрім репресій, смерті та холоду. І ось саме це буде закладатися в історичній пам'яті українців.
Ну як там бомбардування? Спрацювали? Важіль у переговорах з'явився?
От дивіться, у сучасному світі якщо ви хочете когось підкорити, то це має бути хтось дууууже слабкий. Інакше підкорення має бути не воєнне, а економічне. Тобто ви маєте зацікавити, чому от ця країна має бути у вашій орбіті та під вашим протекторатом. Вочевидь, у РФ таких важелів немає, тож залишається підкорення воєнне. Але вона занадто слабка, щоб підкорити Україну. І ніякі "Арєшнікі" питання не вирішать.
І от тут виходить цікавий момент. В Україні досі є під 30 млн людей. І зараз ці 30 млн в основному страждають через удари РФ. Так, є Міндіч, є Єрмак та купа крадіїв та корупціонерів. Але ж навіть у суперечках про це завжди залишається ключовий момент, який навіть не проговорюється, бо він очевидний — У ПЕРШУ ЧЕРГУ ВИННІ РОСІЯНИ. Ми ж критикуємо те, як до цих атак місцева влада готується. А те, що росіяни гниди та гній світу — ну так це консенсус, що тут проговорювати.
І от русачки вирішили нас підкорити та покращити свої позиції на переговорах тим, що позбавляють нас світла та тепла. Стратегія тактично непогана, бо це справді важко та страшно. Але стратегічно це повний ідіотизм, якщо ваша мета — зробити Україну частиною російської орбіти, при чому в ситуації, коли ви НЕ МОЖЕТЕ її завоювати фізично.
Колись війна завершиться, і буде питання співіснування. Але його не може бути. Не може бути адекватного співіснування. Якщо ми не поставимо фізично залізну завісу, то морально точно це зробимо. Хто б що не казав, але ніхто не забуде, як 4 роки РФ запускає по Україні нон-стопом дрони та ракети, часто поцілюючи в цивільних чи в цивільні об'єкти. І тут ніхто не буде вступати в якісь дискусії, це закладається вже генетично в Українців, що росіяни — народ-гній, народ-пухлина, що русні має бути пизда, і так далі. І це стає аксіомою, як русачок гарно написав, "ритмом серця". Так само як ми знаємо, що трава зелена, а небо блакитне, ми будемо знати, що росіяни це наші вороги та ніяк інакше. І якщо нас спитають: "Чому?", то ми обуримося: "Ти там не обнаглів таке питати?". І так працюють колективні травми. Особливо коли ви бачите не свої страждання, а страждання близьких вам людей.
І русня нічого не зробить проти такої ненависті. Ці удари лише збільшують шанси втратити Україну остаточно. Навіть якщо в мирному договорі щось буде прописано про російську мову, то це нікому не буде цікаво, бо є колективна ненависть до всього російського (навіть якщо ви нею спілкуєтеся). Ну й так далі про культуру, релігію тощо.
І таке, гарно підмічає русак, продовжиться в наступному поколінні, а по-хорошому в наступних двох-трьох як мінімум. Як предки несли пам'ять про Голодомор та донесли, не дивлячись на те, що ця подія 50 років заперечувалася на СВІТОВОМУ РІВНІ. Бо трагедія нікуди не ділася.
Вдасться це забути за пару років? Серйозно? А вірмени сильно забули геноцид турків, який відбувся 110 років тому? А на Балканах сильно забули конфлікт, якому теж не 30 років, якщо що? А на Кавказі, думаєте, місцеві народи забули конфлікти та не беруться вирішувати питання на кинжалах, якщо є конфлікт? Може греки та турки один одного можуть полюбити?
Якщо ви скажете про Японію-США, то помиляєтеся. А знаєте, чому Японці забули ядерні бомбардування? Бо США самі потім Японію й відбудували та дали квиток у групу провідних держав світу, бо не віддали під суд імператора Хірохіто, а зробили його символом. Бо в США було що запропонувати, економічний стимул. Або там Франція-Німеччина — помирилися, але лише в лавах альянсу проти спільного ворога, при чому знаходяться вони в цьому альянсі вже 80 років.
Що із цього є в України та РФ? Оце відео, де люди спускаються в Київське метро, аби перечекати нічний обстріл. Коли РФ позбавляє тепла та світла українців, змушує їх страждати, і нічого не пропонує взамін, окрім репресій, смерті та холоду. І ось саме це буде закладатися в історичній пам'яті українців.
Ну як там бомбардування? Спрацювали? Важіль у переговорах з'явився?
👍4❤2💯1
Forwarded from Дике Поле
Financial Times видали великий ексклюзив, про який трохи поговоримо.
🇺🇸 🇺🇦 Там особливо немає сенсації — це угода, яку проштовхує Трамп, США пропонують Україні гарантії в обмін на здачу Донбасу, це підтвердили 8 джерел, близьких до переговорів. Що ми, що американці, називають це тиском на Київ, і що гарантії тепер Вашингтон хоче підписати лише під час мирної угоди, а ще обіцяє постачання озброєнь, але в мирний час.
❌ Ми згоди не дали — тим більш раніше планувалося, що спочатку буде угода про гарантії та план післявоєнного відновлення, а потім мирна угода. І це правильно — спочатку гроші, потім меблі. Але тепер порядок підпису документів змінився. У неділю Зеленський сказав, що документ про гарантії готовий на 100%, тепер ми чекаємо на готовність від Вашингтона про підписання (далі буде ратифікація в Конгресі, але це вже після мирної угоди).
🇪🇺 Також наші відчули, що можна на цьому застрибнути в ЄС наступного року, і Зеленський заявив, що це по суті "другий шар гарантій", і очікує на вступ уже в 2027 році. Так, це швидко, без кластерів та реформ. Ну а шо, бери поки дають. І я ще думаю, що ми побачили на прикладі Гренландії, що Коаліція Бажаючих не буде нас захищати по факту, а від присутності французьких чи ще якихось солдатів на нашій території нам ні холодно, ні жарко. І схоже, що й США знову передумали давати гарантії європейцям та можуть надати їх тільки Україні напряму. А ще важливо, що саме Європа (про що я писав) почала шукати гроші на наше відновлення, бо американці хочуть інвестувати тільки туди, де отримають прибуток.
⏩ Як я на це дивлюся? Так, що ми просто шукаємо опції, якщо Трамп таки натисне на Європу так, що вона буде змушена прийняти умови цієї угоди. Це НЕ означає, що цього року завершиться війна. Просто якщо нам доведеться прийняти цю угоду, то ми хочемо отримати максимальні умови — і членство в ЄС, і сотні мільярдів на відновлення, і якісь гарантії від США. Але особливо — від Європи, тобто від гравця, який готовий давати стільки, скільки треба. Ну а якщо достатнього тиску не буде, то війна продовжиться. Зверну увагу, що більше немає мови про дедлайни з боку США (тіпа "або приймаєте цю угоду до такого-то числа, або потім не отримуєте нічого), і в принципі стає більш зрозумілим, що гарантія в якості західних військ в Україні тупо недієва, а США тиснути на нас по-справжньому не можуть.
Дике поле
Дике поле
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
ПОДКАСТ ПРО УНІРЮ: чи реальне об'єднання Молдови та Румунії, яка в цього історія та чому про це говорить Мая Санду
YOUTUBE (підписка обов'язкова!): https://www.youtube.com/watch?v=7r6OXlGQ1Ww
PATREON: https://www.patreon.com/posts/fcktura-shcho-ta-149256454
YOUTUBE (підписка обов'язкова!): https://www.youtube.com/watch?v=7r6OXlGQ1Ww
PATREON: https://www.patreon.com/posts/fcktura-shcho-ta-149256454
YouTube
СЕНСАЦІЯ: Санду підтримала об’єднання з Румунією — Кремль буде в люті
Мая Санду публічно висловилася за "Унірю" — і це звучить як те, що ще вчора вважали "розмовами на кухні" Але чи означає це, що Молдова реально може об’єднатися з Румунією? І головне — хто від цього виграє, хто програє, і чому тема різко знову "вистрілила"…
Forwarded from Олександр Нотевський
Павло Вовк. Колишній голова Окружного адміністративного суду міста Києва a.k.a ОАСК.
Суд, який:
- забороняв мирний протест під час Революції Гідності
- зупинив перейменування УПЦ МП на РПЦ
- забороняв перейменування вулиць на честь Бандери і Шухевича та відзначення памʼятних дат ОУН і УПА
- готував рішення про повернення Януковича до влади в 2022 році
- судді якого на плівках НАБУ обговорювали корупційне захоплення всієї судової системи
Зразковий приклад судової мафії і того зла, від якого ми маємо очиститись.
Завтра Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу про звільнення Павла Вовка і з високою ймовірністю може поновити його на посаді. Це буде кричущим реваншом усієї цієї банди.
Сподіваюсь, цей пост потрапить кудись у моніторинг і трошки полікує амнезію тих, хто готовий такому реваншу посприяти. Дуже дратує, коли суд за формалізмом і комами в підзаконних актах забуває про поняття права і справедливості.
Суд, який:
- забороняв мирний протест під час Революції Гідності
- зупинив перейменування УПЦ МП на РПЦ
- забороняв перейменування вулиць на честь Бандери і Шухевича та відзначення памʼятних дат ОУН і УПА
- готував рішення про повернення Януковича до влади в 2022 році
- судді якого на плівках НАБУ обговорювали корупційне захоплення всієї судової системи
Зразковий приклад судової мафії і того зла, від якого ми маємо очиститись.
Завтра Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу про звільнення Павла Вовка і з високою ймовірністю може поновити його на посаді. Це буде кричущим реваншом усієї цієї банди.
Сподіваюсь, цей пост потрапить кудись у моніторинг і трошки полікує амнезію тих, хто готовий такому реваншу посприяти. Дуже дратує, коли суд за формалізмом і комами в підзаконних актах забуває про поняття права і справедливості.
Олександр Нотевський
Павло Вовк. Колишній голова Окружного адміністративного суду міста Києва a.k.a ОАСК. Суд, який: - забороняв мирний протест під час Революції Гідності - зупинив перейменування УПЦ МП на РПЦ - забороняв перейменування вулиць на честь Бандери і Шухевича та…
Додам від себе, що ОАСК — це мерзенні та живучі тварини
Ось коли ви чуєте щось про паскуд, які при владі завжди — це про ОАСК. Буквально люди служили будь-якій владі, але при цьому ніколи не забували дивитися на Москву та на всяк випадок готувалися зустрічати з квітами окупантів. Це хамелеони, які не мають права бути в нашій країні. Точніше вони мають бути позбавлені такого права. Але...
Під час війни треба все це зарубати під коріння. Яка б влада не була після війни, але щоб у неї навіть можливостей не було дивитися на Москву.
Ось коли ви чуєте щось про паскуд, які при владі завжди — це про ОАСК. Буквально люди служили будь-якій владі, але при цьому ніколи не забували дивитися на Москву та на всяк випадок готувалися зустрічати з квітами окупантів. Це хамелеони, які не мають права бути в нашій країні. Точніше вони мають бути позбавлені такого права. Але...
Під час війни треба все це зарубати під коріння. Яка б влада не була після війни, але щоб у неї навіть можливостей не було дивитися на Москву.
💯5❤2
Дивлюся на цікаві події в світі та звернув увагу ось на цю — за грудень 2025 року.
Мова про ініціативу Pax Silica, вочевидь, пасхалка на Pax Romana (період, напевно, найбільшої могутності Риму). Ідея ініціативи — аби були створені безпечні технологічні ланцюги постачання в епоху ШІ. А я б сказав, що тут мова про контроль над усіма критичними матеріалами, важливими для виробництва ШІ-інфраструктури.
Декларацію підписали Австралія, Ізраїль, Японія, Республіка Корея, Велика Британія, Сінгапур та США. Мали б ще Нідерланди (бо роль ASML шалена), але поки там неясно, хтось пише, що приєдналися, хтось пише, що ні. Пізніше приєдналися ОАЕ та Катар. Йдуть обговорення про участь участі ЄС, Канади, Тайваню, Індії.
Створив проєкт по суті заступник державного секретаря з економічних питань Джейкоб Гелберг. Він говорить, що ХХ століття будувалося на сталі та нафті, а ХХІ буде будуватися на вимірювальних потужностях та мінералах, які живлять їх. Він називає це "Кремнієвою державністю" та вважає, що зараз важливою задачею є безпека ланцюгів постачань епохи штучного інтелекту.
У чому прикол безпеки? У тому, що приблизно 90% рідкоземів зараз контролює Китай. Отже, Pax Silica хочуть створити альтернативний шлях постачань під управлінням США (ну по суті, це ж ініціатива США та американського чиновника) — і видобуток, і переробку, і логістику, і спільні дата-центри. Арабським державам це теж вигідно — краще вкластися в топові ШІ-проєкти та не переживати за те, що в них може бути залежність від нафти.
Отже, глобальна ідея Pax Silica в тому, щоб якраз залежність була не від Китаю, а від США. Наприклад, компанія G42 із Еміратів була змушена заради угоди з Microsoft розірвати угоду з Huawei та вийти з використання китайських потужностей. Тобто доступ до американських можливостей може бути тільки за рахунок розриву з Китаєм.
Гелберг, до речі, схожий на Пітера Тіля, про якого в мене є цілий курс на Patreon. Відкритий гей із PayPal мафії, яка в другий термін Трампа заполонила Овальний кабінет (Маск, Девід Сакс, той же Тіль хоч і приховано). Цілі держави вкладаються по суті в залежність від приватних американських компаній. І ця ідея щодо домінації США в сфері ШІ стає все більш агресивною.
Мова про ініціативу Pax Silica, вочевидь, пасхалка на Pax Romana (період, напевно, найбільшої могутності Риму). Ідея ініціативи — аби були створені безпечні технологічні ланцюги постачання в епоху ШІ. А я б сказав, що тут мова про контроль над усіма критичними матеріалами, важливими для виробництва ШІ-інфраструктури.
Декларацію підписали Австралія, Ізраїль, Японія, Республіка Корея, Велика Британія, Сінгапур та США. Мали б ще Нідерланди (бо роль ASML шалена), але поки там неясно, хтось пише, що приєдналися, хтось пише, що ні. Пізніше приєдналися ОАЕ та Катар. Йдуть обговорення про участь участі ЄС, Канади, Тайваню, Індії.
Створив проєкт по суті заступник державного секретаря з економічних питань Джейкоб Гелберг. Він говорить, що ХХ століття будувалося на сталі та нафті, а ХХІ буде будуватися на вимірювальних потужностях та мінералах, які живлять їх. Він називає це "Кремнієвою державністю" та вважає, що зараз важливою задачею є безпека ланцюгів постачань епохи штучного інтелекту.
У чому прикол безпеки? У тому, що приблизно 90% рідкоземів зараз контролює Китай. Отже, Pax Silica хочуть створити альтернативний шлях постачань під управлінням США (ну по суті, це ж ініціатива США та американського чиновника) — і видобуток, і переробку, і логістику, і спільні дата-центри. Арабським державам це теж вигідно — краще вкластися в топові ШІ-проєкти та не переживати за те, що в них може бути залежність від нафти.
Отже, глобальна ідея Pax Silica в тому, щоб якраз залежність була не від Китаю, а від США. Наприклад, компанія G42 із Еміратів була змушена заради угоди з Microsoft розірвати угоду з Huawei та вийти з використання китайських потужностей. Тобто доступ до американських можливостей може бути тільки за рахунок розриву з Китаєм.
Гелберг, до речі, схожий на Пітера Тіля, про якого в мене є цілий курс на Patreon. Відкритий гей із PayPal мафії, яка в другий термін Трампа заполонила Овальний кабінет (Маск, Девід Сакс, той же Тіль хоч і приховано). Цілі держави вкладаються по суті в залежність від приватних американських компаній. І ця ідея щодо домінації США в сфері ШІ стає все більш агресивною.
❤1