До речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk

Вата, говно будешь?

Померанц. Трохи про Кубань та її русифікацію

На скріншоті - уривок зі спогадів філософа та літературознавця Григорія Померанца про його вчителювання на Кубані в 1950-х роках. Стало цікаво шо з того правда, а шо фейк. Тому вийшла невелика стаття про русифікацію Кубані через школу і мову спілкування

Почнемо з простого - Померанц описує не “курйоз”, а побутову ланку державної політики: перехід від українізації 1920-х до форсованої дерусифікації українського простору Північного Кавказу з кінця 1932-го, а далі загальносоюзне закріплення російської як обов’язкової й привілейованої мови (1938) і «батьківського вибору» (1958), що фактично витискав рідні мови зі школи

На Кубані україномовна шкільна мережа була розгорнута в 1920-х, але наказами грудня 1932 року її згорнули за два тижні: діловодство і пресу перевели на російську, а ключові українські осередки, зокрема Полтавська станиця, зазнали репресій і депортацій.

В 1938 році російська мова стає обов’язковим предметом у всіх неросійських школах СРСР

В 1958–59 роках реформа надала право не вивчати титульну мову

Переписи фіксують демографічний злам: між 1926 і 1939 роками кількість осіб, що ідентифікувалися як українці на Кубані, скоротилася в рази з 915 тис. до 150–211 тис., що чітко сходиться з програмою Голодомору, депортаціями та згортанням українізації

Діалект “балачка”, вона ж українська кубанська говірка, зберігся як неформальна мова спілкування, але був витіснений зі школи і публічної сфери до 1991 р.

Григорій Померанц в мемуарах згадує про роботу вчителем у станиці Шкуринській (Кубань) в середині 1950-х. Розповідь іде про те, як школярів і навіть малих в садку примушували «не балакати по-місцевому» (тобто українською), циркулює в мережі як цитата зі спогадів. Він описує наслідки курсів 1938 та 1958 рр., коли російська була нормою, а українська - «домашньою мовою», небажаною в публічній сфері.

Як україномовна Кубань стала російськомовною? Дуже просто

Спочатку Кубань заселяли вихідці із Запорожжя (Чорноморське козацтво), а в ХІХ–поч. ХХ столітті формується україномовний масив із власною говіркою - “балачкою”.

В 1920-х на хвилі українізації в Кубанському окрузі відкрито широку мережу українських шкіл, педкурсів, пресу та театральні ініціативи. За узагальненнями досліджень, на момент згортання, станом на кінець 1932 року, в Північному Кавказі діяли понад 1,800 (!!!) українських шкіл різних рівнів

Але 14 і 26 грудня 1932 року директивами ЦК ВКП(б) українізацію на Північному Кавказі зупинено: за два тижні пресу і діловодство переводять на російську, від осіннього семестру всі школи теж, «буржуазних націоналістів” карають, Полтавську станицю демонстративно депортують. Зверніть увагу на те, що ці події фактично збігаються з початком Голодомору та репресіями - росія розіграла комбінацію, яка ламала українську ідентичність і демографію регіону.

Далі все ще простіше

Постанова 13 березня 1938 року - російська мова і література - обов’язкові в усіх неросійських школах СРСР.

Освітня реформа 1958–59 рр. (“про зміцнення зв’язку школи з життям”) - навчання титульною мовою роблять добровільним за заявою батьків. В реальності - це стимул до переходу на російську як мову вищої освіти і кар’єри

Також, крім законів, були й інші механізми тиску, такі як штучний дефіцит україномовних підручників і кадрів, дисциплінарні практики “не балакати по-місцевому” - саме те, що описує Померанц.
👇👇👇

Що сталося з “кубанською балачкою”, яка зберігалася як розмовний код і елемент козацької ідентичності? Її системно вичавили зі школи і офіційної сфери - українська на Кубані була фактично заборонена в публічному вжитку до 1991 року, після чого правовий статус змінився, але освіта так і не повернулася до української

Історія Померанца про “невидиму” частину русифікації. Суть не лише в декретах, а звичках, санкціях та сорому за “неправильну” мову, від дитсадка до 8-го класу.

Шкільна політика була ключовою інфраструктурою радянського nation-building: 1938-й створює універсальний російськомовний мінімум, 1958-й — економічний стимул відмови від неросійських мов. На Кубані це спрацювало майже без тертя - україномовне середовище тримали поза законом з 1932 року, а тих, хто пересив лінії партії, добили репресіями та голодом.

Мораль. Імперія не забирає мову. Замість цього вона генерує сором за неї і робить це руками батьків і добрих вчителів

Ключовий перелам відбувається не тоді, коли діти перестають говорити українською, а коли мама б’є дитину за балачку, бо саме в цей момент дитина вперше переживає, що її рідне звучання небезпечне чи негідне. Далі все справа техніки - закон 1938-го стандартизує граматику імперії, реформа 1958-го дає «добровільний» механізм зречення, школа переносить сором у публічну сферу, а перепис фіксує не зміну етносу, а зміну національної ідентичності

Тому українізація має починатися не з прапорів і не з підручників, а з роботою над соромом, поверненням дитині дозволу говорити мовою бабусі без страху і наслідків. Імперії будують націю не словниками, а умовними рефлексами, бо хто контролює дитячий сором, той контролює національну ідентичність. Доведено на практиці на Кубані

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано

Драсьте

Та ви заїбали

Чьють нє росплаколся, блять

Нє, ну не можна так глибоко ковтати

#глубокаяглотка

Шо ви там, гегемони?)

Блять, шо в них за комплекс щодо засирання води?

А шо в них всіх з зубами, хто в курсі?)

Эти русские дети ж хотят мира, я правильно понимаю?

Воды не будет вата, смирись

P.s - лучше не пизди, а черпай - скоро подходы к воде заминируют

5 грн на п'яту штурмову.
Незважаючи ні на що, підтримуємо наших захисників. Лише вони можуть зупинити ворога і нищення нашої країни.
🔻🔻🔻🔻🔻🔻🔻
#Збір_звіт про допомогу для пілотів дронів 5 ОШБр.
PayPal http://paypal.me/petrenkoandryi
Monobank https://send.monobank.ua/jar/5UWtYEFB1V
PrivatBank https://www.privat24.ua/send/hd4hx
Bitcoin 1JKrC1oWETnjqVeWCq6iFm53X25kjmfpyk
🔻🔻🔻🔻🔻🔻🔻
За донат у 500 грн — ви обов'язково отримаєте авторський кухлик.

Вата бамбасы, угадай шо ты будешь делать со своим углем: лизать или сосать?

Мир будь-якою ціною як технологія капітуляції: чому пацифізм обслуговує насильство

Заклик «зупинити війну будь-якою ціною» звучить благородно рівно до тих пір, поки не пролунає просте запитання - хто заплатить.

В реальності рахунок виставляють жертві. Бо коли стирають різницю між нападником і тим, хто обороняється, припинення вогню перетворюється не на мир, а на оформлену капітуляцію. Такий пацифізм не роззброює насильство, а роззброює тих, хто цьому насильству чинить опір.

Ціна -миру за будь-яку ціну- висока. Війна завжди жахлива - лише банальність, з якою погодяться і злочинець, і поліцейський. Але з це зовсім не значить, шо обидві сторони однакові. Ненавидіти війну і не визнавати агресора - означає підмінити поняття сприйняття, бо якшо всім боляче, агресору в тому числі, отже, всі рівні

На практиці ж це робить агресора сильнішим, а мир ще менш досяжним. Бо що менше в жертви можливостей захищатися, то більші стимули в агресора продовжувати тиснути далі.

Того, в кого відбирають захист, не наближають до миру, це відверта брехня. Його роблять беззахисним.

Пацифізм - ніякий не «нейтралітет», а пряма участь в перерозподілі насильства, бо таким чином мир досягається не припиненням агресії, а відмовою жертви чинити опір. Але є нюанс - в підсумку апетит крокодила лише зростає - друга світова тому яскравий приклад

Радикальний пацифізм тримається на тезі, шо справедливих воєн не буває в принципі. Але з нього прямо випливає і зворотне: не буває також несправедливих.

А тепер слідкуйте за руками, як чорне стає білим:

Якщо війна -погана сама по собі-, тоді зникають і питання хто напав, і хто агресор, і хто обороняється

Чи лицемірство? Як на мене, чисте та кристалізоване. Бо гасла, по типу - нехай зупиняться обидві сторони одночасно-, - не треба шукати винних - потрібен мир, - опір лише подовжує страждання- і т д, особисто в мене викликають нудоту та бажання втопити подібних персонажів в унітазі

Бо кожне таке формулювання є нічим іншим упакованою капітуляцією, від якої смердить страхом перед агресором- якшо адресатом вимоги тиші неминуче стає сторона, яка захищається, то виникає бажання… (дивіться вище)

До речі, з давніх давен, саме агресор, як не парадоксально, першим «підтримує мир» - він заявляє, що «вимушений», що «сам жертва», що «не може не воювати». Пацифіст же, який відкидає розрізнення сторін, грає за агресора свідомо, натомість отримуючи взамін відчуття «моральної висоти» чи «переваги»

Історія XX століття неодноразово підтверджує, що всередині авторитарні режими придушують пацифістські настрої, бо вони підривають монополію держави на силу, але зовні заохочують і фінансують всілякі рухи за мир. Нічого особистого - такі політичні сили чи громадські організації свідомо підточують волю до спротиву в потенційного противника.

І це працює всюди - технологія ну дуже добре себе зарекомендувала, зважаючи на те, що експортний пацифізм фактично є іпсо в зовнішній політиці. Саме пацифізм на продаж
деморалізує, розчиняє відповідальність, заганяє демократичні суспільства в моральну втому, знімаючи питання про вину, а мир зводиться в підсумку до замовчування агресії, а не до її припинення.

Психологія пацифізму банальна - пацифіст елементарно шукає самовиправдання: глядач хоче вижити за рахунок жертви.

Нехай зупиняться обидві сторони = зняти з себе, з очевидця, потребу обирати сторону і діяти.

Бла-бла-бла щодо -справедливого світу- = спроба жити з чужим болем, бо зручніше вважати, що жертва -сама винна-.

Рожевий образ а-ля - я -добра людина- = свідома відмова допомагати, простіше стверджувати шо всі погані. Набагато простіше пиздіти шось по типу -я проти будь-якої сили, прекрасно розуміючи шо таким чином саме ти хочеш заборонити жертві оборонятися. І насрати на те, шо твої «чисті руки» оплачуються кров’ю інших, на те шо пацифізм є спробою зробити так, щоб люди соромилася самого факту свого опору -ви загострюєте ситуацію, бо чините опір-

👇👇👇

Публічний гуманізм завжди заради статусу, а не заради захисту слабкого, це аксіома. Розрахунок умиротворення поступками, якими намагаються нагодувати насильство - чітка стратегія, метою якої є банальне бажання шоб агресор зжер пацифіста останнім

-Ми втомилися від війни- = підміна понять та відповіді на просте запитання: замість -хто напав і як його зупинити- зручніше вимагати -зробіть тихіше. будь-якою ціною-

Але мета у пацифізма завжди одна - зберегти самообраз добра, переклавши ціну на того, кого б’ють.

Хтось називає пацифістів корисними ідіотами, проте це не зовсім так. Саме пацифіст в критичний момент робить практичну дію - вибиває зброю з рук того, хто обороняється, шоб -знизити градус напруги чи ескалації-. Замість зброї він пропонує мотузку - обіцянку миру від з наперед відомою ціною для жертви. Тому пацифіст не корисний ідіот - він співучасник, бо діє завжди на боці агресора

Мир - це конструкція, що стоїть на трьох опорах:

Коли чітко названий агресор і він несе відповідальність - без визнання факту нападу будь-яке перемирʼя лише тимчасова пауза перед новою атакою.

Коли визнано право на самооборону, бо захист життя і свободи єдиний спосіб зупинити насильство, зруйнувавши таким чином його вигідність.

Коли працює система правосуддя і є гарантії невідворотності покарання. Без цього будь-як мир дає тільки час агресору для перегрупування. Крапка

Агресор розраховує на втому, шо в якийсь момент люди скажуть - будь-якою ціною - тільки тишу-. Але ціна тиші нікуди не зникає - її платить конкретна людина, позбавлена захисту. Проте пацифісту на це насрати - він прекрасно розуміє шо відмова назвати винного і підтримати оборону, хоч і виписує карт-бланш агресору, але й заспокоює совість самого пацифіста. Так спати спокійніше та більш солодко. І все

Мораль. Справжній гуманізм не купує тишу чужими життями. Він називає винного на ім’я, захищає право на оборону і будує такий мир, який тримається не на самообмані та зручних підмінах понять, а на праві, відповідальності й стримуванні. Все інше - декор капітуляції.

Дякую за увагу

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано