Forwarded from Фашик Донецький
Вторгнення рф в Латвію. Місія (не) можлива
Американці написали велику статтю щодо можливого вторгнення росіян в Латвію. Цікаво те, що це робота не з кухні під бухло - автором публікації є Jamestown Foundation, американський аналітичний центр, заснований у 1984 році для вивчення загроз від авторитарних режимів. Дана структура спеціалізується на аналізі росії, Китаю, Ірану, а також тероризму та гібридної війни. Його звіти читають у Пентагоні, НАТО та серед розвідників.
Фонд часто першим викриває військові плани кремля, тому є об’єктом ненависті російської пропаганди. Для москви — це «розвідка під прикриттям аналітики».
А ось сама стаття повністю:
«Росія використовує вразливість Латвії для підриву оборони Балтійських країн
Росія таємно розгортає нові мотострілецькі дивізії та сучасні артилерійські системи, включаючи північнокорейське обладнання, в регіонах поблизу Латвії, формуючи стратегічний резерв, який майже непомітний для громадськості.
Білорусь перетворюється на оперативний фланговий бастіон завдяки мобілізації, модернізації інфраструктури поблизу кордону з Латвією та масштабним навчання, що імітують наступальні маневри, що свідчить про тісну координацію з російськими стратегічними планами.
Розвиток інфраструктури на північному заході росії, зокрема модернізація залізниць та депо, свідчить про підготовку до можливого швидкого вторгнення в Латвію.
Імовірний напрямок наступу омине опорні пункти в Латвії, щоб дістатися до логістичних вузлів, роз'єднати оборонні сили Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та ізолювати Ригу, що потенційно дозволить закріпитися в Балтійському регіоні.
Використовуючи досвід України, росія може застосувати «пульсуючу наступальну тактику» з використанням мобільних підрозділів, засобів радіоелектронної боротьби та психологічних операцій, щоб паралізувати командні структури та змусити до дестабілізуючого перемир’я, яке визнає нові територіальні реалії.
Протягом останніх двох років у збройних силах росії спостерігаються тривожні структурні зміни, особливо в районах, прилеглих до Латвії. В ленінградському військовому окрузі та Білорусі розпочалося розгортання повністю нових мотострілецьких дивізій, зокрема 116-ї, 72-ї, 74-ї та 86-ї мотострілецьких дивізій (гвардійських), про що не повідомлялося в офіційних комюніке. Їх координація, передислокація та переоснащення відбуваються поза увагою Заходу, що може свідчити про те, що вони призначені для іншої, альтернативної кампанії.
Одночасно російські ешелони, що перевозять новітні артилерійські системи та платформи реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), включаючи самохідні гаубиці «Мальва» та обладнання північнокорейського виробництва, спостерігаються під час проходження через Петрозаводськ, Псков, Тихвін та Гатчину в росії, але не досягають фронтів в Україні. Це свідчить про формування глибокого стратегічного резерву, або для придушення потенційних внутрішніх заворушень, або для нового театру військових дій.
Логістика цих ешелонів ретельно координується. Багато платформ накриті брезентом, а супроводжуючі підрозділи обмежують доступ цивільних осіб до платформ і станцій. Це побічно підтверджує, що мова йде не про ротацію, а про цілеспрямоване передислокацію
Білорусь в цій конфігурації виступає оперативним фланговим бастіоном. В 2024–2025 роках вона активізувала формування розширених дивізійних структур на базі бригад і мобілізувала багато резервістів під приводом територіальної оборони. Були відновлені радянські склади зброї, які не використовувалися десятиліттями.
В західній частині країни (Глибоке, Полацьк, Браслав) активізуються інженерні роботи, зокрема модернізація автомагістралей і мостів, що ведуть до кордону з Латвією. Це є важливою ознакою – якщо слідувати методології радянського військового стратега Олександра Свєчіна та радянського генерального штабу – це підготовка до наступальної операції на її прихованій стадії
👇
Американці написали велику статтю щодо можливого вторгнення росіян в Латвію. Цікаво те, що це робота не з кухні під бухло - автором публікації є Jamestown Foundation, американський аналітичний центр, заснований у 1984 році для вивчення загроз від авторитарних режимів. Дана структура спеціалізується на аналізі росії, Китаю, Ірану, а також тероризму та гібридної війни. Його звіти читають у Пентагоні, НАТО та серед розвідників.
Фонд часто першим викриває військові плани кремля, тому є об’єктом ненависті російської пропаганди. Для москви — це «розвідка під прикриттям аналітики».
А ось сама стаття повністю:
«Росія використовує вразливість Латвії для підриву оборони Балтійських країн
Росія таємно розгортає нові мотострілецькі дивізії та сучасні артилерійські системи, включаючи північнокорейське обладнання, в регіонах поблизу Латвії, формуючи стратегічний резерв, який майже непомітний для громадськості.
Білорусь перетворюється на оперативний фланговий бастіон завдяки мобілізації, модернізації інфраструктури поблизу кордону з Латвією та масштабним навчання, що імітують наступальні маневри, що свідчить про тісну координацію з російськими стратегічними планами.
Розвиток інфраструктури на північному заході росії, зокрема модернізація залізниць та депо, свідчить про підготовку до можливого швидкого вторгнення в Латвію.
Імовірний напрямок наступу омине опорні пункти в Латвії, щоб дістатися до логістичних вузлів, роз'єднати оборонні сили Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та ізолювати Ригу, що потенційно дозволить закріпитися в Балтійському регіоні.
Використовуючи досвід України, росія може застосувати «пульсуючу наступальну тактику» з використанням мобільних підрозділів, засобів радіоелектронної боротьби та психологічних операцій, щоб паралізувати командні структури та змусити до дестабілізуючого перемир’я, яке визнає нові територіальні реалії.
Протягом останніх двох років у збройних силах росії спостерігаються тривожні структурні зміни, особливо в районах, прилеглих до Латвії. В ленінградському військовому окрузі та Білорусі розпочалося розгортання повністю нових мотострілецьких дивізій, зокрема 116-ї, 72-ї, 74-ї та 86-ї мотострілецьких дивізій (гвардійських), про що не повідомлялося в офіційних комюніке. Їх координація, передислокація та переоснащення відбуваються поза увагою Заходу, що може свідчити про те, що вони призначені для іншої, альтернативної кампанії.
Одночасно російські ешелони, що перевозять новітні артилерійські системи та платформи реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), включаючи самохідні гаубиці «Мальва» та обладнання північнокорейського виробництва, спостерігаються під час проходження через Петрозаводськ, Псков, Тихвін та Гатчину в росії, але не досягають фронтів в Україні. Це свідчить про формування глибокого стратегічного резерву, або для придушення потенційних внутрішніх заворушень, або для нового театру військових дій.
Логістика цих ешелонів ретельно координується. Багато платформ накриті брезентом, а супроводжуючі підрозділи обмежують доступ цивільних осіб до платформ і станцій. Це побічно підтверджує, що мова йде не про ротацію, а про цілеспрямоване передислокацію
Білорусь в цій конфігурації виступає оперативним фланговим бастіоном. В 2024–2025 роках вона активізувала формування розширених дивізійних структур на базі бригад і мобілізувала багато резервістів під приводом територіальної оборони. Були відновлені радянські склади зброї, які не використовувалися десятиліттями.
В західній частині країни (Глибоке, Полацьк, Браслав) активізуються інженерні роботи, зокрема модернізація автомагістралей і мостів, що ведуть до кордону з Латвією. Це є важливою ознакою – якщо слідувати методології радянського військового стратега Олександра Свєчіна та радянського генерального штабу – це підготовка до наступальної операції на її прихованій стадії
👇
Forwarded from Фашик Донецький
Додатковим показником майбутніх операцій є систематична активізація інфраструктури на півночі та північному заході росії. Зокрема, йдеться про реконструкцію та розширення залізничних вузлів в Псковській області, модернізацію складських приміщень в районах Острова, Великих Лук і Палкіно, а також відновлення логістичних об'єктів радянських часів, таких як допоміжні станції, запасні естакади та склади боєприпасів (веб-сайт Псковської області. Ці заходи не мають сенсу для постачання фронту в Україні, але логічно узгоджуються з підготовкою до швидкого розгортання в напрямку Латвії, особливо з огляду на те, що ці регіони межують з Даугавпілсом і Резекне
Не менш турбує еволюція ролі білоруського компонента. Білоруські збройні сили традиційно розглядалися як другорядний інструмент в стратегічних розрахунках росії. Однак в 2024–2025 роках Білорусь розгорнула підрозділи територіальної оборони, залучивши мобілізаційний резерв; провела масштабні навчання, що імітують оборону західного напрямку, які таємно моделюють удар углиб Латвії та Литви, а також створила тимчасові військові бази та штаби, в яких заздалегідь розміщено склади постачання та медичні заклади
Непрямі стратегічні ознаки реструктуризації росії поблизу країн Балтії включають зникнення публічної інформації про переміщення певних ешелонів, зокрема переміщення північнокорейської техніки в Сибіру, глушіння GPS і мобільного сигналу в прикордонних районах, а також відсутність звичних для росії «демонстраційних» відеорепортажів про військові колони в TikTok і Telegram. Це свідчить про те, що згадані сили не є частиною ротаційних військ росії для України, а скоріше інструментом таємної мобілізації та прихованого передислокації — в повній відповідності до класичної моделі стратегічних маскованих наступальних операцій, описаної Свєчіним.
Оперативне використання успіху — вихід до моря, блокування Риги
На основі багаторічного досвіду автора як військового аналітика та ветерана бойових дій, нижче наведено ймовірний шлях, яким підуть російські війська, якщо росія дійсно збирає сили біля кордону з Латвією для наступальної операції.
Якщо росії вдасться захопити Даугавпілс і Резекне, російські війська, ймовірно, не будуть затримуватися, щоб утримати східну Латгалію, а просунуться вздовж траєкторії від Резекне до Прейлі, потім до Єкабпілса і, нарешті, до Єлгава, слідуючи автомагістралі А6 і залізничним лініям. Це дозволить їм скоротити логістичні відстані, випередити потенційні резерви Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і вийти на оперативний простір, що веде до Тукумса або Риги.
В разі успіху на цьому етапі буде досягнуто три стратегічні ефекти одночасно. По-перше, росія зможе розчленувати латвійську оборону, заблокувавши перекидання військ з півдня Литви на північ, до кордону з Естонією. По-друге, Рєросія створить загрозу флангу Риги, що спричинить політичну та психологічну нестабільність. По-третє, росія створить плацдарм на узбережжі Балтійського моря через Тукумс або Вентспілс, який вона потенційно може використовувати для перекидання підкріплень морем, або для демонстрації сили, або для створення «Куршського анклаву».
Логіка, застосована тут, відображає логіку операції в Шяуляї в серпні 1944 року на 1-му Балтійському фронті, яка не була фронтальною битвою за великі центри під час Другої світової війни, а скоріше оточенням, захопленням важливих ліній зв'язку та дестабілізацією координації противника. Сучасним аналогом цього є використання «щупальців» батальйонних тактичних груп у війні росії проти України — швидке просування в напрямках зі слабким захистом, а потім нарощування військової присутності та охоплення території
За аналогією з операцією «doppelkopf», під час якої німецькі війська досягли Тукумса в спробі відновити контакт з Курляндією, російське угруповання може використовувати обхідні маршрути вздовж автомагістралей А6 і А8, відрізавши Ригу з півдня і позбавивши її логістичної підтримки.
👇👇
Не менш турбує еволюція ролі білоруського компонента. Білоруські збройні сили традиційно розглядалися як другорядний інструмент в стратегічних розрахунках росії. Однак в 2024–2025 роках Білорусь розгорнула підрозділи територіальної оборони, залучивши мобілізаційний резерв; провела масштабні навчання, що імітують оборону західного напрямку, які таємно моделюють удар углиб Латвії та Литви, а також створила тимчасові військові бази та штаби, в яких заздалегідь розміщено склади постачання та медичні заклади
Непрямі стратегічні ознаки реструктуризації росії поблизу країн Балтії включають зникнення публічної інформації про переміщення певних ешелонів, зокрема переміщення північнокорейської техніки в Сибіру, глушіння GPS і мобільного сигналу в прикордонних районах, а також відсутність звичних для росії «демонстраційних» відеорепортажів про військові колони в TikTok і Telegram. Це свідчить про те, що згадані сили не є частиною ротаційних військ росії для України, а скоріше інструментом таємної мобілізації та прихованого передислокації — в повній відповідності до класичної моделі стратегічних маскованих наступальних операцій, описаної Свєчіним.
Оперативне використання успіху — вихід до моря, блокування Риги
На основі багаторічного досвіду автора як військового аналітика та ветерана бойових дій, нижче наведено ймовірний шлях, яким підуть російські війська, якщо росія дійсно збирає сили біля кордону з Латвією для наступальної операції.
Якщо росії вдасться захопити Даугавпілс і Резекне, російські війська, ймовірно, не будуть затримуватися, щоб утримати східну Латгалію, а просунуться вздовж траєкторії від Резекне до Прейлі, потім до Єкабпілса і, нарешті, до Єлгава, слідуючи автомагістралі А6 і залізничним лініям. Це дозволить їм скоротити логістичні відстані, випередити потенційні резерви Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і вийти на оперативний простір, що веде до Тукумса або Риги.
В разі успіху на цьому етапі буде досягнуто три стратегічні ефекти одночасно. По-перше, росія зможе розчленувати латвійську оборону, заблокувавши перекидання військ з півдня Литви на північ, до кордону з Естонією. По-друге, Рєросія створить загрозу флангу Риги, що спричинить політичну та психологічну нестабільність. По-третє, росія створить плацдарм на узбережжі Балтійського моря через Тукумс або Вентспілс, який вона потенційно може використовувати для перекидання підкріплень морем, або для демонстрації сили, або для створення «Куршського анклаву».
Логіка, застосована тут, відображає логіку операції в Шяуляї в серпні 1944 року на 1-му Балтійському фронті, яка не була фронтальною битвою за великі центри під час Другої світової війни, а скоріше оточенням, захопленням важливих ліній зв'язку та дестабілізацією координації противника. Сучасним аналогом цього є використання «щупальців» батальйонних тактичних груп у війні росії проти України — швидке просування в напрямках зі слабким захистом, а потім нарощування військової присутності та охоплення території
За аналогією з операцією «doppelkopf», під час якої німецькі війська досягли Тукумса в спробі відновити контакт з Курляндією, російське угруповання може використовувати обхідні маршрути вздовж автомагістралей А6 і А8, відрізавши Ригу з півдня і позбавивши її логістичної підтримки.
👇👇
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
Forwarded from Фашик Донецький
Якщо росія піде цим шляхом, ключовою метою не обов'язково буде захоплення самих міст, а контроль над транспортними вузлами та перехрестями, що буде достатньо для паралізування руху резервів, переривання зв'язку з Литвою та Сувальським коридором і змушення НАТО до поспішних і нескоординованих дій.
Більше того, з огляду на досвід росії у війні проти України, особливо в перші місяці, ймовірно, буде широко застосовуватися електронна війна (ЕW) та камуфляж, включаючи мобільні групи, що діють без єдиної лінії фронту. В таких умовах можлива тимчасова втрата командування та контролю в латвійському секторі НАТО, а також розрив між політичними рішеннями та оперативною реальністю. Це створює вікно для проєктування сили — просування до Тукумса, часткової блокади Риги і, можливо, імітації підготовки до амфібійного десанту вздовж узбережжя. З інформаційної та психологічної точки зору це буде не менш руйнівним, ніж повномасштабна окупація.
Виходячи з досвіду війни проти України, зокрема з провалу російських широкомасштабних наступальних операцій в умовах насиченого ISTAR (intelligence, surveillance, target acquisition, and reconnaissance = розвідка, спостереження, виявлення цілей і розвідка), можна припустити, що на цьому етапі не буде класичної щільної наступальної формації. Натомість буде застосована модель «пульсуючого наступу», в якій мобільні передові загони проникають глибоко в територію, діючи поза щільними логістичними рамками, але маючи потужну артилерійську підтримку на тактичному рівні.
Це вже було застосовано в 2022–2023 роках в Україні, особливо під час наступу в Запорізькій області, коли були розгорнуті штурмові роти, а потім проведено логістичне розширення вздовж вузького коридору, не чекаючи повної стабілізації флангів. В разі наступу на Латвію це передбачатиме захоплення або блокування ключових транспортних вузлів, зокрема Єлгави, Тукумса і, можливо, Вентспілса, з мінімальними операціями з очищення території та лише цілеспрямованим контролем за комунікаціями.
Головною метою буде не класичний територіальний контроль, а оперативні та політичні ефекти, розкол країни та ізоляція Риги. Росія може тоді висунути ультиматум: припинення вогню і визнання «нового статусу-кво» в обмін на відкриття гуманітарного коридору і припинення подальшої мобілізації в країнах Балтії.
В поєднанні з масовою кампанією РЕ — перериванням мобільного зв'язку, придушенням GPS і дезінформацією про нібито масову втечу уряду та присутністю «мирних представників» на місці подій, росія, імовірно, прагне створити атмосферу часткового колапсу державної вертикалі влади в Латвії. Це повторить не тільки український сценарій лютого 2022 року, але й елементи моделі реактивного тиску, яку росія використовувала в «придністров’ї», «південній осетії» та Криму — не забираючи все, а відрізаючи, залякуючи та пропонуючи «домовлений вихід» із «глухого кута», який сама створила»
Ремарка АТО те, про що не написали партнери.
Насправді росія не готує удар по Латвії. Вона готує удар з Латвії.
Маячня? Не зовсім. Бо насправді ця інфраструктура не для наступу на НАТО, а для симуляції загрози із заходу, вглиб самої росії. Зараз поясню чому
В рф немає самогубців серед кремлівських пенсіонерів, вони не збираються воювати з НАТО. Саме тому вони готують інверсивне «22 червня», тільки в зворотному напрямку.
Росіяни хочуть не нападати, а бути атакованими.
Прихована мобілізація біля кордонів Латвії потрібна не для вторгнення, а для провокації удару по собі, щоб потім оголосити «вітчизняну війну номер два» і списати поразку в Україні на «Захід розв'язав нову війну».
Північнокорейська зброя і «мальви» — приманка, на яку НАТО має клюнути, щоб потім росія могла застосувати сили та засоби на своїй же території + «дійти до Берліна» (до Риги)
Не збирається росія нападати сама на державу-члена НАТО, це абсурдно, з точки зору семантичної війни
Атака під фальшивим прапором в цьому сценарії ніяка божевільна ідея, а цілком логічний хід. Агресор завжди «захищається», він ніколи не іде окуповувати чужі території. В імперській логіці винна в тому, шо на неї напали, завжди жертва
👇👇👇
Більше того, з огляду на досвід росії у війні проти України, особливо в перші місяці, ймовірно, буде широко застосовуватися електронна війна (ЕW) та камуфляж, включаючи мобільні групи, що діють без єдиної лінії фронту. В таких умовах можлива тимчасова втрата командування та контролю в латвійському секторі НАТО, а також розрив між політичними рішеннями та оперативною реальністю. Це створює вікно для проєктування сили — просування до Тукумса, часткової блокади Риги і, можливо, імітації підготовки до амфібійного десанту вздовж узбережжя. З інформаційної та психологічної точки зору це буде не менш руйнівним, ніж повномасштабна окупація.
Виходячи з досвіду війни проти України, зокрема з провалу російських широкомасштабних наступальних операцій в умовах насиченого ISTAR (intelligence, surveillance, target acquisition, and reconnaissance = розвідка, спостереження, виявлення цілей і розвідка), можна припустити, що на цьому етапі не буде класичної щільної наступальної формації. Натомість буде застосована модель «пульсуючого наступу», в якій мобільні передові загони проникають глибоко в територію, діючи поза щільними логістичними рамками, але маючи потужну артилерійську підтримку на тактичному рівні.
Це вже було застосовано в 2022–2023 роках в Україні, особливо під час наступу в Запорізькій області, коли були розгорнуті штурмові роти, а потім проведено логістичне розширення вздовж вузького коридору, не чекаючи повної стабілізації флангів. В разі наступу на Латвію це передбачатиме захоплення або блокування ключових транспортних вузлів, зокрема Єлгави, Тукумса і, можливо, Вентспілса, з мінімальними операціями з очищення території та лише цілеспрямованим контролем за комунікаціями.
Головною метою буде не класичний територіальний контроль, а оперативні та політичні ефекти, розкол країни та ізоляція Риги. Росія може тоді висунути ультиматум: припинення вогню і визнання «нового статусу-кво» в обмін на відкриття гуманітарного коридору і припинення подальшої мобілізації в країнах Балтії.
В поєднанні з масовою кампанією РЕ — перериванням мобільного зв'язку, придушенням GPS і дезінформацією про нібито масову втечу уряду та присутністю «мирних представників» на місці подій, росія, імовірно, прагне створити атмосферу часткового колапсу державної вертикалі влади в Латвії. Це повторить не тільки український сценарій лютого 2022 року, але й елементи моделі реактивного тиску, яку росія використовувала в «придністров’ї», «південній осетії» та Криму — не забираючи все, а відрізаючи, залякуючи та пропонуючи «домовлений вихід» із «глухого кута», який сама створила»
Ремарка АТО те, про що не написали партнери.
Насправді росія не готує удар по Латвії. Вона готує удар з Латвії.
Маячня? Не зовсім. Бо насправді ця інфраструктура не для наступу на НАТО, а для симуляції загрози із заходу, вглиб самої росії. Зараз поясню чому
В рф немає самогубців серед кремлівських пенсіонерів, вони не збираються воювати з НАТО. Саме тому вони готують інверсивне «22 червня», тільки в зворотному напрямку.
Росіяни хочуть не нападати, а бути атакованими.
Прихована мобілізація біля кордонів Латвії потрібна не для вторгнення, а для провокації удару по собі, щоб потім оголосити «вітчизняну війну номер два» і списати поразку в Україні на «Захід розв'язав нову війну».
Північнокорейська зброя і «мальви» — приманка, на яку НАТО має клюнути, щоб потім росія могла застосувати сили та засоби на своїй же території + «дійти до Берліна» (до Риги)
Не збирається росія нападати сама на державу-члена НАТО, це абсурдно, з точки зору семантичної війни
Атака під фальшивим прапором в цьому сценарії ніяка божевільна ідея, а цілком логічний хід. Агресор завжди «захищається», він ніколи не іде окуповувати чужі території. В імперській логіці винна в тому, шо на неї напали, завжди жертва
👇👇👇
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
Forwarded from Фашик Донецький
Тому росія не піде в відкритий наступ на Ригу. Замість цього вона може інсценувати “українську” або “прибалтійську” атаку на свої тилові склади в Псковській області чи злити у відкритий доступ підроблену карту вторгнення НАТО, нібито знайдену “у латвійських шпигунів”. Ну або просто створити фальшивий запис із “балтійською” розмовою про диверсію на білоруському мосту, заздалегідь заведеному під камери (технології дозволяють і не таке зробити)
Бо лише тоді вторгнення «справедливе». І робиться це не для перемоги на полі бою, а для семантичного виграшу на полі пам’яті - расія ні на каво нє нападала, а защіщалась от коварново нападєнія, тчк
Тому справжній удар рф не по Латвії, а по довірі до латвійських медіа, по стабільності НАТОвського наративу, по визначенню, що таке агресія у XXI столітті.
І якшо НАТО спробує відповісти, росія скаже:
“Це ви перші почали. Ми лише відповідали на агресію, ми захищалися. Ось записи, ось тіла, ось карта, де чітко вказано, з якого місця гатовілась нападєніє. Росія не розпочала війну, а лише прийняли рішення щодо захисту своїх громадян та території»
Пам’ятаєте, як у 1939 році німці вдягли в’язнів в польську форму, влаштували напад на свою ж радіостанцію в Гляйвіці і на основі цього почали «оборонну війну»? Те саме може повторитися. Тільки тепер із супутниками, deepfake-аудіо і мільйонами ботів, які через 10 хвилин після удару вже матимуть відео з місця подій, заяву і хештеги, а-ля #NATOattackedRussia.
І коли це станеться, росія гратиме родь жертви, що «була змушена відповісти» — не тому що хоче війни, а тому що «в неї не було вибору»
Хто першим сформує наратив, той і виграє першу добу війни. І якщо Захід і далі думатиме, що війна починається з переміщенням танків, він цю війну програв ще до того, як розірветься перший снаряд
Росія робить все, щоб Латвія виглядала як потенційний агресор, а сама росія — як ображена імперія, що з “непохитною рішучістю була вимушена захищати своїх”.
Мораль проста - привіт спецслужбам ЄС та США. Ви взагалі не в ту сторону дивитесь
Дякую за увагу
Кінець
P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840
PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com
Патреон -
https://www.patreon.com/fashdonetsk
ВТС -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано
Бо лише тоді вторгнення «справедливе». І робиться це не для перемоги на полі бою, а для семантичного виграшу на полі пам’яті - расія ні на каво нє нападала, а защіщалась от коварново нападєнія, тчк
Тому справжній удар рф не по Латвії, а по довірі до латвійських медіа, по стабільності НАТОвського наративу, по визначенню, що таке агресія у XXI столітті.
І якшо НАТО спробує відповісти, росія скаже:
“Це ви перші почали. Ми лише відповідали на агресію, ми захищалися. Ось записи, ось тіла, ось карта, де чітко вказано, з якого місця гатовілась нападєніє. Росія не розпочала війну, а лише прийняли рішення щодо захисту своїх громадян та території»
Пам’ятаєте, як у 1939 році німці вдягли в’язнів в польську форму, влаштували напад на свою ж радіостанцію в Гляйвіці і на основі цього почали «оборонну війну»? Те саме може повторитися. Тільки тепер із супутниками, deepfake-аудіо і мільйонами ботів, які через 10 хвилин після удару вже матимуть відео з місця подій, заяву і хештеги, а-ля #NATOattackedRussia.
І коли це станеться, росія гратиме родь жертви, що «була змушена відповісти» — не тому що хоче війни, а тому що «в неї не було вибору»
Хто першим сформує наратив, той і виграє першу добу війни. І якщо Захід і далі думатиме, що війна починається з переміщенням танків, він цю війну програв ще до того, як розірветься перший снаряд
Росія робить все, щоб Латвія виглядала як потенційний агресор, а сама росія — як ображена імперія, що з “непохитною рішучістю була вимушена захищати своїх”.
Мораль проста - привіт спецслужбам ЄС та США. Ви взагалі не в ту сторону дивитесь
Дякую за увагу
Кінець
P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840
PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com
Патреон -
https://www.patreon.com/fashdonetsk
ВТС -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
Доволі неочікувано шо в ЗМІ США вийшла така стаття
Проте факт залишається фактом: українці знову змусили себе поважати, незважаючи йобнутих політиків та купу корисних ідіотів
https://www.patreon.com/posts/131150108?utm_campaign=postshare_creator
Проте факт залишається фактом: українці знову змусили себе поважати, незважаючи йобнутих політиків та купу корисних ідіотів
https://www.patreon.com/posts/131150108?utm_campaign=postshare_creator
Patreon
Wall Street Journal: Україна переможе росію на полі бою або нав'яже умови справедливого миру. В будь-якому разі вона виграє війну.…
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
Forwarded from Добрый Шубин
Продолжаем беседу о воде Донбасса 👉 https://t.me/Dobriy_Shubin_Donetsk_ukr/29877
О восстановлении водоснабжения из Северского Донца мечтать пока не приходится – место водозабора контролируется ЗСУ, а насосные - взорваны. Взять воду из Карловского водохранилища? Да, возможно, только это капля в море и не повлияет на ситуацию аж никак. Плюс – качество воды там не питьевое, что довольно быстро убьет и без того ушатанную водопроводную сеть. Удачи, вообщем))
Да, чуть не забыл, русня построила водопровод из Дона! И тут очень бы не помешали дынырийские ученые, чтобы пролить свет на загадочные события. Следите внимательно за мыслью!
Проектная мощность водопровода из Дона — 288 тысяч м³ в сутки. Вода поступает в Макеевское и Верхне-Кальмиусское водохранилища. Но в Донецке как-то не заметили изменения ситуации в лучшую сторону. Почему? Потому, что чтобы раскрыть эту тайну нужно знать математику хотя бы на уровне сложения и вычитания.
Все просто - возьмем хотя бы потребление воды в Донецке на уровне начала 2022 года – 230–250 тыс. м³/сутки. Но это потребность чисто для нужд населения. Вроде бы водопровод из Дона должен обеспечить потребности населения – он подает 288 тысяч м³ в сутки. Хватает даже фонтанов настроить по Донецку. В чем прикол?
Вот тут нам понадобится математика, придуманная агрессивными гейропейцами еще в античные времена. Сосредоточтесь и следите внимательно за мыслью!
Сейчас будет магия цифр.
Объем водопотребления Старобешевской ТЭС в 2013 году составил 63 174 кубометров воды в сутки, а Зуевской - от 40 тыс. м³/сутки до 60 тыс. м³ в сутки в зависимости от генерации. То есть, только на электростанции нужно от 103 тыс м³/сутки до 123 тыс м³/сутки. Теперь давайте добавим сюда потери в сетях, которые давно исчерпали свой ресурс - вот и выходит, что потери в сетях могут достигать 50-70% от подачи. То есть подавать нужно от 175,1 тыс м³/сутки до 209,1 тыс м³/сутки минимум. А вот если еще взять во внимание то, что водопроводная система Донбасса продолжает разваливаться – у нас и получится именно та цифра, на которую запроектирован водопровод из Дона - 288 тысяч м³ в сутки. Совпадение?
Но, с инженерной точки зрения все выглядит значительно веселее - когда проектировали трубу из рахи об этом всем знали прекрасно. В проектировании даже есть специальный этап – сбор исходных данных. На этом этапе собирают все потребности потребителей в воде и другую необходимую информацию. Тогда почему не дали больше воды с учетом на подачу населению? Ответ очень прост - водопровод построен с другой целью. Его подачи как раз хватает для перекрытия нужд тепловых электростанций плюс потери в древних водопроводных сетях. Совпадение? Не думаю)
И именно поэтому проект реализовывало... пидарское минобороны. Чтобы информация не просочилась.
Но совпадения продолжаются. Тут фсб и мыгыбы пора наносить вторую порцию лубриканта.
От Зуевской ТЭЦ идет в раху линия 330кВ “Ростовская-Південна” к подстанции Ростовская , а от Старобешевской - линия 220кВ “Амвросіївка - Т-15” на Таганрог. Именно этот сектор энергосистемы рф испытывает сейчас жесткий дефицит энергии. Просто так совпало)
Синим – это высоковольтные линии, по которым электроэнергия подается в дефицитный сегмент энергосистемы оккупанта. Белым - высоковольтные линии энергосистемы рф. Красным - линия электроснабжения Мариуполя, в которую оккупант хочет подключить Запорожскую АЭС для передачи энергии в рф. Зеленым – линии электроснабжения Донецка.👇👇👇👇
О восстановлении водоснабжения из Северского Донца мечтать пока не приходится – место водозабора контролируется ЗСУ, а насосные - взорваны. Взять воду из Карловского водохранилища? Да, возможно, только это капля в море и не повлияет на ситуацию аж никак. Плюс – качество воды там не питьевое, что довольно быстро убьет и без того ушатанную водопроводную сеть. Удачи, вообщем))
Да, чуть не забыл, русня построила водопровод из Дона! И тут очень бы не помешали дынырийские ученые, чтобы пролить свет на загадочные события. Следите внимательно за мыслью!
Проектная мощность водопровода из Дона — 288 тысяч м³ в сутки. Вода поступает в Макеевское и Верхне-Кальмиусское водохранилища. Но в Донецке как-то не заметили изменения ситуации в лучшую сторону. Почему? Потому, что чтобы раскрыть эту тайну нужно знать математику хотя бы на уровне сложения и вычитания.
Все просто - возьмем хотя бы потребление воды в Донецке на уровне начала 2022 года – 230–250 тыс. м³/сутки. Но это потребность чисто для нужд населения. Вроде бы водопровод из Дона должен обеспечить потребности населения – он подает 288 тысяч м³ в сутки. Хватает даже фонтанов настроить по Донецку. В чем прикол?
Вот тут нам понадобится математика, придуманная агрессивными гейропейцами еще в античные времена. Сосредоточтесь и следите внимательно за мыслью!
Сейчас будет магия цифр.
Объем водопотребления Старобешевской ТЭС в 2013 году составил 63 174 кубометров воды в сутки, а Зуевской - от 40 тыс. м³/сутки до 60 тыс. м³ в сутки в зависимости от генерации. То есть, только на электростанции нужно от 103 тыс м³/сутки до 123 тыс м³/сутки. Теперь давайте добавим сюда потери в сетях, которые давно исчерпали свой ресурс - вот и выходит, что потери в сетях могут достигать 50-70% от подачи. То есть подавать нужно от 175,1 тыс м³/сутки до 209,1 тыс м³/сутки минимум. А вот если еще взять во внимание то, что водопроводная система Донбасса продолжает разваливаться – у нас и получится именно та цифра, на которую запроектирован водопровод из Дона - 288 тысяч м³ в сутки. Совпадение?
Но, с инженерной точки зрения все выглядит значительно веселее - когда проектировали трубу из рахи об этом всем знали прекрасно. В проектировании даже есть специальный этап – сбор исходных данных. На этом этапе собирают все потребности потребителей в воде и другую необходимую информацию. Тогда почему не дали больше воды с учетом на подачу населению? Ответ очень прост - водопровод построен с другой целью. Его подачи как раз хватает для перекрытия нужд тепловых электростанций плюс потери в древних водопроводных сетях. Совпадение? Не думаю)
И именно поэтому проект реализовывало... пидарское минобороны. Чтобы информация не просочилась.
Но совпадения продолжаются. Тут фсб и мыгыбы пора наносить вторую порцию лубриканта.
От Зуевской ТЭЦ идет в раху линия 330кВ “Ростовская-Південна” к подстанции Ростовская , а от Старобешевской - линия 220кВ “Амвросіївка - Т-15” на Таганрог. Именно этот сектор энергосистемы рф испытывает сейчас жесткий дефицит энергии. Просто так совпало)
Синим – это высоковольтные линии, по которым электроэнергия подается в дефицитный сегмент энергосистемы оккупанта. Белым - высоковольтные линии энергосистемы рф. Красным - линия электроснабжения Мариуполя, в которую оккупант хочет подключить Запорожскую АЭС для передачи энергии в рф. Зеленым – линии электроснабжения Донецка.👇👇👇👇
Forwarded from Добрый Шубин
Да, еще одно совпадение - качество воды в местных поверхностных источниках (ставки, реки, источники) по жесткости превышает норму в 5-7 раз. Такая вода не пригодна даже в качестве технической, ибо убивает систему очень быстро. Такую воду нельзя подавать на ТЭЦ, она убьет оборудование. Именно поэтому русня и построила водовод – спасти электростанции, которые спасают южный сегмент энергосистемы рф. Потерять энергоснабжение Крыма – за такое повесят за яйца, а недовольная вата в Донецке – то такое... Про простую донецкую вату тут никто не думал и не собирался.
Но, продолжим. Обещания Пушилина и команды возродить металлургию - выглядят особенно интересно на фоне реальной ситуации. Для производства одной тонны проката требуется до 230 тыс. литров воды. Потери воды в металлургии - до 4–6 литров на каждый кг стали. Но для металлургии нужен еще и кокс)) К примеру, на 7 коксохимических заводов нужно до 400 млн м³ воды в год. Сравните с производительностью построенного водопровода в 288 тысяч м³ в сутки и вы сразу поймете как Пушилин ссыт в глаза вате. И не забудьте о его обещаниях “возродить” сельское хозяйство - тут нужны просто огромные количества воды.
Вообщем, я очень жду научных доводов дынырийских ученых о том, что Пушилин обратит воздух в воду в бассейнах высохших водохранилищ и пойдет по этой воде прямо в закат)))
p.s. кому интересна трасса водовода, количество насосных и прочие технические моменты 👉👉👉 https://www.patreon.com/posts/vodovod-don-131136349?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
ENG
https://www.patreon.com/posts/don-donbass-131136785?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
Но, продолжим. Обещания Пушилина и команды возродить металлургию - выглядят особенно интересно на фоне реальной ситуации. Для производства одной тонны проката требуется до 230 тыс. литров воды. Потери воды в металлургии - до 4–6 литров на каждый кг стали. Но для металлургии нужен еще и кокс)) К примеру, на 7 коксохимических заводов нужно до 400 млн м³ воды в год. Сравните с производительностью построенного водопровода в 288 тысяч м³ в сутки и вы сразу поймете как Пушилин ссыт в глаза вате. И не забудьте о его обещаниях “возродить” сельское хозяйство - тут нужны просто огромные количества воды.
Вообщем, я очень жду научных доводов дынырийских ученых о том, что Пушилин обратит воздух в воду в бассейнах высохших водохранилищ и пойдет по этой воде прямо в закат)))
p.s. кому интересна трасса водовода, количество насосных и прочие технические моменты 👉👉👉 https://www.patreon.com/posts/vodovod-don-131136349?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
ENG
https://www.patreon.com/posts/don-donbass-131136785?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
Patreon
Водовод Дон-Донбасс | Dobryi Shubin
Get more from Dobryi Shubin on Patreon
Фашик Донецький
Да, еще одно совпадение - качество воды в местных поверхностных источниках (ставки, реки, источники) по жесткости превышает норму в 5-7 раз. Такая вода не пригодна даже в качестве технической, ибо убивает систему очень быстро. Такую воду нельзя подавать на…
Ремарка или то, о чем молчит и пушилин, и кацапы.
И почему воды не будет
Смотрите, как все просто на самом деле. Есть две ключевые магистрали:
Зуевская ТЭС → ПС Ростовская (330 кВ) + Старобешевская ТЭС → Амвросиевка → Таганрог (220 кВ)
Это линии, по которым электроэнергия с Донбасса уходит на юг россии, включая военные объекты, порты, логистические узлы, и на Крым.
Именно эти линии критически важны после того, как россия перестала полноценно использовать Запорожскую АЭС.
Если генерация на Донбассе падает, происходит пиздец - Юг россии теряет свет. Поэтому пвода с Дона — это никакая не помощь дыныры, а жидкое топливо для ТЭС, которое питает всю южную энергосистему рф.
Далее или почему водовод строило минобороны рф а не “Донбассводоканал” - патаму шо пошло нахуй, вот почему. Нехуй нос пищать туды, куды не надо
ТЭС без воды работать не будет, это просто груда металлолома. Для работы Зуевской и Старобешевской ТЭС нужна стабильная, технически очищенная вода, а не поверхностная жёсткая жижка из ставков, которая за неделю убьёт турбины.
Поэтому без водовода генерация встаёт, без генерации обесточиваются порты, заводы, военные базы Ростова + без этого срывается снабжение Крыма
А Донбасс… а шо Донбасс? Он нахуй никому не нужен. по факту он в заложниках энергетической схемы рф, где водовод — это типа шланг, который русня держит не ради людей, а ради света у себя в Ростове.
Кстати, знаете шо будет, если водовод отключить? Например, Если удар по линии водовода между насосной станцией №2 (север Луганской области) и Верхне-Кальмиусским водохранилищем?
Получится эффект домино: вода не поступает к ТЭС> охлаждение остановлено >генерация падает на 80% >ростовский сегмент энергосистемы уходит в минус.
Водовод — это самое слабое место южной энергосети рф. Правда, в кремле считают, шо если замаскировать его под водичку для бабушек, они сделали его неуязвимым (наивные)
Далее. Пушилин заявляет, шо будет восстановлена металлургия, оживлены коксохимы + будет сельское хозяйство. Только все снова упирается в цифры:
на 1 тонну проката нужно до 230 000 литров воды
на работу 7 коксохимов — до 400 млн м³ воды в год
на нормальное сельское хозяйство — в разы больше, чем даёт весь водовод (288 000 м³ в сутки)
То есть: вся мощность водовода уходит на ТЭС и потери, а населению остаётся 0–30% максимум.
О промышленности можно забыть. Пушилин это знает, заработал на этом, а функция его основная — отвлекать внимание от того, шо Донбасс в этой схеме просто разменная плата за свет в Крыму и Таганроге.
Для дебилов и дыныроидов объясняю еще раз.
Тот, кто контролирует воду на Донбассе — контролирует ток в Ростове.
А тот, кто контролирует ток в Ростове — не даст утонуть русскому югу.
Населения Донецка и дыныры в этой схеме нет.
Поэтому воды не будет, вата, смирись
И почему воды не будет
Смотрите, как все просто на самом деле. Есть две ключевые магистрали:
Зуевская ТЭС → ПС Ростовская (330 кВ) + Старобешевская ТЭС → Амвросиевка → Таганрог (220 кВ)
Это линии, по которым электроэнергия с Донбасса уходит на юг россии, включая военные объекты, порты, логистические узлы, и на Крым.
Именно эти линии критически важны после того, как россия перестала полноценно использовать Запорожскую АЭС.
Если генерация на Донбассе падает, происходит пиздец - Юг россии теряет свет. Поэтому пвода с Дона — это никакая не помощь дыныры, а жидкое топливо для ТЭС, которое питает всю южную энергосистему рф.
Далее или почему водовод строило минобороны рф а не “Донбассводоканал” - патаму шо пошло нахуй, вот почему. Нехуй нос пищать туды, куды не надо
ТЭС без воды работать не будет, это просто груда металлолома. Для работы Зуевской и Старобешевской ТЭС нужна стабильная, технически очищенная вода, а не поверхностная жёсткая жижка из ставков, которая за неделю убьёт турбины.
Поэтому без водовода генерация встаёт, без генерации обесточиваются порты, заводы, военные базы Ростова + без этого срывается снабжение Крыма
А Донбасс… а шо Донбасс? Он нахуй никому не нужен. по факту он в заложниках энергетической схемы рф, где водовод — это типа шланг, который русня держит не ради людей, а ради света у себя в Ростове.
Кстати, знаете шо будет, если водовод отключить? Например, Если удар по линии водовода между насосной станцией №2 (север Луганской области) и Верхне-Кальмиусским водохранилищем?
Получится эффект домино: вода не поступает к ТЭС> охлаждение остановлено >генерация падает на 80% >ростовский сегмент энергосистемы уходит в минус.
Водовод — это самое слабое место южной энергосети рф. Правда, в кремле считают, шо если замаскировать его под водичку для бабушек, они сделали его неуязвимым (наивные)
Далее. Пушилин заявляет, шо будет восстановлена металлургия, оживлены коксохимы + будет сельское хозяйство. Только все снова упирается в цифры:
на 1 тонну проката нужно до 230 000 литров воды
на работу 7 коксохимов — до 400 млн м³ воды в год
на нормальное сельское хозяйство — в разы больше, чем даёт весь водовод (288 000 м³ в сутки)
То есть: вся мощность водовода уходит на ТЭС и потери, а населению остаётся 0–30% максимум.
О промышленности можно забыть. Пушилин это знает, заработал на этом, а функция его основная — отвлекать внимание от того, шо Донбасс в этой схеме просто разменная плата за свет в Крыму и Таганроге.
Для дебилов и дыныроидов объясняю еще раз.
Тот, кто контролирует воду на Донбассе — контролирует ток в Ростове.
А тот, кто контролирует ток в Ростове — не даст утонуть русскому югу.
Населения Донецка и дыныры в этой схеме нет.
Поэтому воды не будет, вата, смирись
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Творчість їбаунутих
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Шо ты скулишь, псина? Шо за работа на иностранную разведку?
Ты английский шпион, блядь
Ты английский шпион, блядь
До речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk
Нє ескаліруйтє, я вам сказал. Есе про худобу
Преамбула. Я іноді дивуюсь деяким людям, які в свої технологій живуть у зручному світі - сука, в тебе є те, про шо люди могли тільки мріяти - доступ до інформації настільки швидкий, шо бути дебілом як мінімум соромно
Але… але ми живемо в світі, де кожен дурнен має власну думку, яку, за законами суспільства, треба чомусь поважати і не вказувати на те, шо чудо несе тупо дичину
А в тім, судіть самі. Цитую статтю повністю
«Великобританія ескалувала глобальну гонку ядерних озброєнь – і наближає нас до армагеддону
Плани уряду Кіра Стармера щодо модернізації та потенційного розширення арсеналу ядерної зброї Великої Британії, оприлюднені в стратегічному огляді оборони (SDR) на 2025 рік, серйозно підривають міжнародні зусилля з нерозповсюдження ядерної зброї. Вони підживлять глобальну гонку ядерних озброєнь, очолювану США, Китаєм і росією, а також збільшать імовірність розгортання та застосування в зонах конфліктів так званої тактичної ядерної зброї меншої потужності.
Цей небезпечний шлях веде лише в одному напрямку: до нормалізації ядерної війни.
Ці безсовісні пропозиції далекі від тих часів, коли Робін Кук, міністр закордонних справ від Лейбористської партії з 1997 по 2001 рік, виступав за одностороннє ядерне роззброєння і допоміг ліквідувати британські гравітаційні бомби, що скидалися з повітря. Вони є продовженням зайвої, нелюдської, аморальної, потенційно порушуючої міжнародне право політики стримування, яку Британія, що відчуває гостру нестачу коштів, не може собі дозволити, буде змушена реалізовувати з великими витратами і з затримками, і яка підтримує ілюзії про її статус світової держави.
Стармер виправдовує додаткові витрати в розмірі 15 млрд фунтів стерлінгів на ядерні боєголовки для чотирьох ще не побудованих підводних човнів класу «Дредноут», вартість яких становить 41 млрд фунтів стерлінгів і продовжує зростати, тим, що світ – і загроза – змінилися. Але в плані ядерної зброї це насправді не так. Навіть після ослаблення напруженості часів холодної війни, вісім інших відомих ядерних держав – США, росія, Китай, Франція, Індія, Пакистан, північна Корея та Ізраїль – продовжували триматися за свої арсенали. Деякі навіть розширили їх.
Сьогодні, коли глобальна безпекова ситуація знову погіршується, уряди, які проігнорували зобов'язання «в дусі доброї волі» домагатися ядерного роззброєння відповідно до статті 6 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) 1970 року, знаходять нові причини, щоб продовжувати це робити. Велика Британія не повинна поглиблювати свою багаторічну неспроможність дотримуватися духу договору. Заява SDR про те, що «продовження лідерства Великої Британії в рамках ДНЯЗ є надзвичайно важливим», видається нещирою, зважаючи на наміри уряду.
SDR визнає, що ДНЯЗ, перегляд якого відбудеться наступного року, близький до провалу. «Історичні структури для підтримання стратегічної стабільності та зменшення ядерних ризиків не встигають за змінами в ситуації з безпекою», – йдеться в документі. «З огляду на те, що термін дії Нового старту [Договору між США і росією про скорочення стратегічних наземних ракетних систем 2010 року] закінчується в лютому 2026 року, майбутнє стратегічного контролю над озброєннями – принаймні в середньостроковій перспективі – не виглядає обнадійливим».
Це заниження, розміром з ракету «Трайдент». Ядерне розповсюдження знову стає величезною проблемою. За оцінками, США витратять 2 трлн доларів протягом 30 років на розробку зброї. Дональд Трамп у лютому заявив, що хоче «денуклеаризувати». І що ж! Він робить протилежне. Білий дім прагне збільшити щорічний бюджет Національної адміністрації ядерної безпеки на 29%, до 25 млрд доларів, одночасно скорочуючи фінансування мистецтва, науки та зовнішньої допомоги. Це на додачу до кількох багатомільярдних програм Пентагону з озброєння.
👇
Преамбула. Я іноді дивуюсь деяким людям, які в свої технологій живуть у зручному світі - сука, в тебе є те, про шо люди могли тільки мріяти - доступ до інформації настільки швидкий, шо бути дебілом як мінімум соромно
Але… але ми живемо в світі, де кожен дурнен має власну думку, яку, за законами суспільства, треба чомусь поважати і не вказувати на те, шо чудо несе тупо дичину
А в тім, судіть самі. Цитую статтю повністю
«Великобританія ескалувала глобальну гонку ядерних озброєнь – і наближає нас до армагеддону
Плани уряду Кіра Стармера щодо модернізації та потенційного розширення арсеналу ядерної зброї Великої Британії, оприлюднені в стратегічному огляді оборони (SDR) на 2025 рік, серйозно підривають міжнародні зусилля з нерозповсюдження ядерної зброї. Вони підживлять глобальну гонку ядерних озброєнь, очолювану США, Китаєм і росією, а також збільшать імовірність розгортання та застосування в зонах конфліктів так званої тактичної ядерної зброї меншої потужності.
Цей небезпечний шлях веде лише в одному напрямку: до нормалізації ядерної війни.
Ці безсовісні пропозиції далекі від тих часів, коли Робін Кук, міністр закордонних справ від Лейбористської партії з 1997 по 2001 рік, виступав за одностороннє ядерне роззброєння і допоміг ліквідувати британські гравітаційні бомби, що скидалися з повітря. Вони є продовженням зайвої, нелюдської, аморальної, потенційно порушуючої міжнародне право політики стримування, яку Британія, що відчуває гостру нестачу коштів, не може собі дозволити, буде змушена реалізовувати з великими витратами і з затримками, і яка підтримує ілюзії про її статус світової держави.
Стармер виправдовує додаткові витрати в розмірі 15 млрд фунтів стерлінгів на ядерні боєголовки для чотирьох ще не побудованих підводних човнів класу «Дредноут», вартість яких становить 41 млрд фунтів стерлінгів і продовжує зростати, тим, що світ – і загроза – змінилися. Але в плані ядерної зброї це насправді не так. Навіть після ослаблення напруженості часів холодної війни, вісім інших відомих ядерних держав – США, росія, Китай, Франція, Індія, Пакистан, північна Корея та Ізраїль – продовжували триматися за свої арсенали. Деякі навіть розширили їх.
Сьогодні, коли глобальна безпекова ситуація знову погіршується, уряди, які проігнорували зобов'язання «в дусі доброї волі» домагатися ядерного роззброєння відповідно до статті 6 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) 1970 року, знаходять нові причини, щоб продовжувати це робити. Велика Британія не повинна поглиблювати свою багаторічну неспроможність дотримуватися духу договору. Заява SDR про те, що «продовження лідерства Великої Британії в рамках ДНЯЗ є надзвичайно важливим», видається нещирою, зважаючи на наміри уряду.
SDR визнає, що ДНЯЗ, перегляд якого відбудеться наступного року, близький до провалу. «Історичні структури для підтримання стратегічної стабільності та зменшення ядерних ризиків не встигають за змінами в ситуації з безпекою», – йдеться в документі. «З огляду на те, що термін дії Нового старту [Договору між США і росією про скорочення стратегічних наземних ракетних систем 2010 року] закінчується в лютому 2026 року, майбутнє стратегічного контролю над озброєннями – принаймні в середньостроковій перспективі – не виглядає обнадійливим».
Це заниження, розміром з ракету «Трайдент». Ядерне розповсюдження знову стає величезною проблемою. За оцінками, США витратять 2 трлн доларів протягом 30 років на розробку зброї. Дональд Трамп у лютому заявив, що хоче «денуклеаризувати». І що ж! Він робить протилежне. Білий дім прагне збільшити щорічний бюджет Національної адміністрації ядерної безпеки на 29%, до 25 млрд доларів, одночасно скорочуючи фінансування мистецтва, науки та зовнішньої допомоги. Це на додачу до кількох багатомільярдних програм Пентагону з озброєння.
👇
З 2020 року ядерні сили Китаю збільшилися більш ніж удвічі, частина з них націлена на Тайвань. Росія розширює свої можливості, зокрема, створила гіперзвукову ракету з ядерною боєголовкою, яку нещодавно випробували в Україні. А план Трампа «Золотий купол» скасовує попередні зобов'язання щодо протиракетної оборони. Приєднавшись до розповсюджувачів, лицемірна Велика Британія посилає цинічний сигнал Ірану, Саудівській Аравії та іншим країнам, чиїм ядерним амбіціям вона нібито протистоїть.
Один із майбутніх сценаріїв є особливо моторошним: можливе поновлення Великою Британією повітряних ядерних озброєнь вперше з часу, коли Кук їх скасував. Це може передбачати закупівлю американських винищувачів F-35A та озброєння їх бомбами B61-12 американської розробки. Ці бомби мають змінну потужність і можуть використовуватися в тактичних цілях проти цілей на полі бою, командних центрів або міст. Вони можуть запускатися дистанційно за допомогою безпілотних дронів. Це значно наближає перспективу ядерної війни.
Стармер сильно спирається на твердження огляду, що «ядерний тиск» росії є найбільшою загрозою для Великої Британії. Навіть якщо це правда, жодна кількість ядерних ракет і бомб не буде достатньою, якщо бракуватиме політичної волі для прямого протистояння путіну, наприклад, шляхом розгортання звичайних сил НАТО для захисту України та рішучої відповіді на гібридні атаки на Велику Британію. Як і колишній президент США Джо Байден, Стармер надто довіряє грубим погрозам москви. Путін знає, що якщо він натисне ядерну кнопку, вона вибухне йому в обличчя. Він багато хто, але самогубцем не є.
Це парадокс, що лежить в основі теорії ядерного стримування. Застосування ядерної зброї проти ядерного супротивника гарантує самознищення (саме тому Індія і Пакистан утрималися від тотальної війни минулого місяця). А погрози ядерною зброєю державам і ворогам, які її не мають, є неефективними. Як показує Україна, вони стають ще більш зухвалими. Як зброя, ядерний шантаж переоцінений. Страх перед британськими ядерними боєголовками не зупинив Аргентину від вторгнення на Фолклендські острови в 1982 році. Ядерна зброя не зупинила «Аль-Каїду» в 2001 році чи «Хамас» у 2023 році. То навіщо взагалі мати ядерну зброю?
Збереження ядерної зброї на нинішньому або підвищеному рівні не робить Велику Британію безпечнішою. Її використання було б аморальним, ірраціональним і катастрофічним. Вона надзвичайно дорога, споживає ресурси, які Велика Британія, яка цього тижня знову стикається з болючими скороченнями бюджету, могла б розумніше використати для будівництва лікарень і шкіл та належного оснащення своїх збройних сил.
Невідомо, наскільки незалежним від США є британський засіб стримування на практиці. Хто має останнє слово щодо його використання – Стармер чи Трамп? Офіційна таємниця не дозволяє провести належний демократичний контроль. А ідея, що ядерна війна, коли табу буде порушено, може бути якимось чином стримана або обмежена, – це прямий шлях до забуття. Поступове роззброєння, а не переозброєння, – єдиний спосіб уникнути цього кошмару.
SDR закликає уряд провести інформаційну кампанію, щоб переконати британський народ в «необхідності» ядерного арсеналу. Ні, дякуємо. В той час, коли росія знову розпалює страхи перед ядерною війною, необхідна просвіта населення про небезпеку розповсюдження зброї. Люди турбуються про все: від екзистенційної глобальної кліматичної кризи до вартості життя. Але ми тут обговорюємо універсальну ціну смерті.
Ядерна війна є найнебезпечнішою загрозою для життя на Землі. Потурбуйтеся про це в першу чергу. Це прямий шлях до апокаліпсису – вже зараз»
Ремарка. Найбільше на світі я ненавиджу лицемірів. Плюс тих, хто вважає себе вищим за інших через свою награну невʼїбенність
Му, блядь - ядерна зброя - це хуйня, вона непотрібна. Му, сука, ядерна зброя може вбити - нахуй ядерну зброю. Ну плюс вона дорога шопіздєц та ядерна - краще всім бомжам купити по будинку і найняти гувернанток, угу
Деякі люди відмовляються розуміти шо світ змінився і шо в 2025 році світ зіткнувся з загрозою, якої ніколи не бачив - в Гітлера є зараз ядерна зброя. Крапка
👇👇
Один із майбутніх сценаріїв є особливо моторошним: можливе поновлення Великою Британією повітряних ядерних озброєнь вперше з часу, коли Кук їх скасував. Це може передбачати закупівлю американських винищувачів F-35A та озброєння їх бомбами B61-12 американської розробки. Ці бомби мають змінну потужність і можуть використовуватися в тактичних цілях проти цілей на полі бою, командних центрів або міст. Вони можуть запускатися дистанційно за допомогою безпілотних дронів. Це значно наближає перспективу ядерної війни.
Стармер сильно спирається на твердження огляду, що «ядерний тиск» росії є найбільшою загрозою для Великої Британії. Навіть якщо це правда, жодна кількість ядерних ракет і бомб не буде достатньою, якщо бракуватиме політичної волі для прямого протистояння путіну, наприклад, шляхом розгортання звичайних сил НАТО для захисту України та рішучої відповіді на гібридні атаки на Велику Британію. Як і колишній президент США Джо Байден, Стармер надто довіряє грубим погрозам москви. Путін знає, що якщо він натисне ядерну кнопку, вона вибухне йому в обличчя. Він багато хто, але самогубцем не є.
Це парадокс, що лежить в основі теорії ядерного стримування. Застосування ядерної зброї проти ядерного супротивника гарантує самознищення (саме тому Індія і Пакистан утрималися від тотальної війни минулого місяця). А погрози ядерною зброєю державам і ворогам, які її не мають, є неефективними. Як показує Україна, вони стають ще більш зухвалими. Як зброя, ядерний шантаж переоцінений. Страх перед британськими ядерними боєголовками не зупинив Аргентину від вторгнення на Фолклендські острови в 1982 році. Ядерна зброя не зупинила «Аль-Каїду» в 2001 році чи «Хамас» у 2023 році. То навіщо взагалі мати ядерну зброю?
Збереження ядерної зброї на нинішньому або підвищеному рівні не робить Велику Британію безпечнішою. Її використання було б аморальним, ірраціональним і катастрофічним. Вона надзвичайно дорога, споживає ресурси, які Велика Британія, яка цього тижня знову стикається з болючими скороченнями бюджету, могла б розумніше використати для будівництва лікарень і шкіл та належного оснащення своїх збройних сил.
Невідомо, наскільки незалежним від США є британський засіб стримування на практиці. Хто має останнє слово щодо його використання – Стармер чи Трамп? Офіційна таємниця не дозволяє провести належний демократичний контроль. А ідея, що ядерна війна, коли табу буде порушено, може бути якимось чином стримана або обмежена, – це прямий шлях до забуття. Поступове роззброєння, а не переозброєння, – єдиний спосіб уникнути цього кошмару.
SDR закликає уряд провести інформаційну кампанію, щоб переконати британський народ в «необхідності» ядерного арсеналу. Ні, дякуємо. В той час, коли росія знову розпалює страхи перед ядерною війною, необхідна просвіта населення про небезпеку розповсюдження зброї. Люди турбуються про все: від екзистенційної глобальної кліматичної кризи до вартості життя. Але ми тут обговорюємо універсальну ціну смерті.
Ядерна війна є найнебезпечнішою загрозою для життя на Землі. Потурбуйтеся про це в першу чергу. Це прямий шлях до апокаліпсису – вже зараз»
Ремарка. Найбільше на світі я ненавиджу лицемірів. Плюс тих, хто вважає себе вищим за інших через свою награну невʼїбенність
Му, блядь - ядерна зброя - це хуйня, вона непотрібна. Му, сука, ядерна зброя може вбити - нахуй ядерну зброю. Ну плюс вона дорога шопіздєц та ядерна - краще всім бомжам купити по будинку і найняти гувернанток, угу
Деякі люди відмовляються розуміти шо світ змінився і шо в 2025 році світ зіткнувся з загрозою, якої ніколи не бачив - в Гітлера є зараз ядерна зброя. Крапка
👇👇
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка