Вирок наразі не набув чинності – адвокати Беднаржової заявили, що будуть подавати апеляцію

Обґрунтування вироку суддя Матяшова виголосила в залі суду особливо докладно. Вона підкреслила, що справа не в тому, що обвинувачена “неправильно думає” – закон не карає за особисті погляди, – але Беднаржова зловжила своїм становищем педагога, щоб в невідповідному контексті та у брехливий спосіб нав’язувати ці погляди дітям.

“Обвинувачена може думати що завгодно, але не має права зловживати статусом учителя для поширення дезінформації”, – заявила суддя. Вона метафорично зауважила, що вчителька фактично «взяла дітей у заручники», адже 13–14-річні учні не мали вибору, окрім як сидіти й пасивно поглинати її “урок”. Якби ті самі ідеї Беднаржова висловлювала десь приватно серед знайомих, зазначила Матяшова, то жодного кримінального переслідування не було б. Але шкільний клас – це не місце для відвертої брехні та пропаганди, тим паче під час війни.

Саме аудиторія дітей зробила вчинок педагога суспільно небезпечним. Суддя також вказала на очевидну нездатність Беднаржової відрізняти пропаганду від правди, через що їй і призначений курс медіаграмотності . “Це не покарання за інакшу думку – це реакція на неправдивий виклад в невідповідному контексті”, – резюмувала Матяшова

Сама Мартіна Беднаржова зустріла вирок вороже. Прямо в залі суду вона заявила, що ні про що не шкодує і від своїх слів не відмовляється, попри доказану неправдивість цих слів. Вона назвала процес «політично мотивованим фарсом» та стверджувала, нібито її переслідують лише за «інший погляд»
За час судової тяганини Беднаржова перетворилася з вчительки на активну фігуру опозиційного проросійського руху. В 2023–2024 рр. вона виступала на антиурядових мітингах (зокрема, на демонстрації руху «JaSaN» і об’єднання «Сеніори – самі за себе» на Староміській площі Праги), а восени 2025 року збирається балотуватися до парламенту від політичного руху «Stačilo!» (“Досить!”). Таким чином, Беднаржова відкрито конвертує свою справу у політичний капітал – і водночас демонструє відсутність каяття.

Варто зазначити, що трудовий спір, який вона ініціювала після звільнення зі школи, також завершився не на її користь. Суди з трудового права постановили, що школа абсолютно правомірно дала їй догану та звільнила за порушення закону «Про освіту», внутрішніх правил і трудового кодексу = поведінка вчительки визнана несумісною з педагогічною етикою і законодавством про освіту

Під час оголошення вироку 29 травня 2025 року в залі були присутні десятки прихильників Беднаржової. Вони реагували на слова судді вигуками та обуренням, аж доки суддя не пригрозила видалити порушників із зали. Таким чином, навіть після засудження справа залишається резонансною і розколює громадську думку. Далі – очікується апеляція захисту, тож остаточну крапку може поставити Міський суд Праги чи, можливо, повторно Верховний суд, якщо справа знову дійде до нього.

Далі. Вирок Мартіні Беднаржовій був позитивно сприйнятий проукраїнською частиною чеського суспільства, більшістю провідних медіа та багатьма політиками демократичного табору. Ще з самого початку скандалу у 2022 році чеська влада зайняла чітку позицію: проросійські фейки і виправдання агресії не мають місця ні в публічному дискурсі, ні тим більше в освіті. Показовою була реакція Міністерства освіти: міністр Петро Газдік одразу наголосив, що педагог не може видавати брехню за думку і що директорка школи правильно зробила, усунувши дезінформаторку від дітей.

Фразу Газдіка «вчитель має право на думку, але не має права на брехню» багато цитували у ЗМІ , і вона фактично задала тон подальшій дискусії. В суспільстві зміцнилася думка, що свобода слова не прикриває свідоме поширення очевидної неправди, особливо якщо йдеться про пропаганду агресора під час війни. Популярний вислів «Lež není názor» (“брехня – це не думка”), винесений в заголовки новин , став своєрідним девізом прихильників вироку.

Чеські медіа переважно підтримували рішення суду покарати Беднаржову.

👇👇👇

Громадське телебачення ČT24, висвітлюючи втручання Верховного суду, прямим текстом пояснило: «Держава не судить її за переконання, а за подачу відвертої брехні дітям у ролі вчителя». Видання Forum24 назвало Беднаржову “виправдовувачкою російських звірств”, яка після звільнення чомусь вирішила йти у парламент. Впливова газета Právo та сайт Novinky відзначили принциповість прокуратури і суду: мовляв, покарання показало, що держава здатна захистити суспільство (і особливо дітей) від дезінформації

Той же факт, що суд призначив Беднаржовій курс медіаграмотності, викликав схвальні відгуки експертів з освіти: це сигнал про важливість критичного мислення і те, що самі педагоги мають вчитися відрізняти факти від пропаганди.

Серед політичних діячів Чехії підтримку вироку найбільш відкрито висловлювали представники партій урядової коаліції та проєвропейської опозиції. Хоча спеціальних заяв після вироку 2025 року можновладці робили небагато (імовірно, через те, що рішення ще не набуло чинності і може бути оскаржене), загальна їхня риторика була однозначною ще з 2022 року.

Наприклад, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан раніше неодноразово наголошував, що російська дезінформація є загрозою національній безпеці, і закликав громадян “не тонути у морі брехні та фейків” щодо війни. Саме відомство Ракушана (МВС) координувало зусилля поліції у виявленні та переслідуванні прихильників війни. Відтак, можна сказати, що силовики та уряд загалом схвалили доведення справи Беднаржової до логічного завершення.

Міністерство юстиції також опосередковано підтримало такий прецедент – принаймні тим, що генеральний прокурор (який є підлеглим Мін’юсту) особисто домагався скасування виправдання вчительки. “Держава має право карати за відбілювання агресора”, – цей меседж відтепер фактично закріплений судовою практикою.

Варто зазначити, що чеська громадськість загалом схиляється до підтримки України у війні, тож багато хто сприймав покарання Беднаржової як справедливе. В соцмережах та коментарях люди писали, що вчителька зраджувала професії і що пропагандистам “не місце серед дітей”. Деякі чеські коментатори навіть проводили аналогії з повоєнною денацифікацією, мовляв, “якби вчитель у 1945 виправдовував нацистів перед дітьми, його б теж не лишили без наслідків”. Хоч такі порівняння емоційні, вони відображають суспільний консенсус: в умовах війни з дезінформацією треба боротися жорстко.Критика вироку та захист Мартіни Беднаржової

Попри підтримку офіційного курсу, вирок Беднаржовій викликав хвилю обурення серед проросійських сил, деяких опозиційних політиків та так званих “альтернативних” медіа. Ці кола від самого початку стали на захист учительки і продовжують називати процес над нею “політичним”. Так, вже в 2022 році колишній лідер комуністичної партії Чехії Войтєх Філіп написав у Twitter на підтримку Беднаржової, а його наступниця – голова КПЧМ Катержина Конечна – відкрито засудила звільнення вчительки.

Після оголошення вироку 2025 року до суду особисто прийшов Мілан Крайча, заступник голови КПЧМ, і в інтерв’ю назвав справу “одним із низки політичних процесів, де пані Беднаржову намагається переслідувати нинішній режим”. Крайча і десятки однодумців пікетували будівлю суду, тримаючи плакати проти “утисків свободи слова”. Як пише видання iPortal24, зібралися люди, які “не згодні з переслідуванням громадян за політичні погляди”. Вони вважають, що держава зробила Беднаржову показовою “жертвою” за інакодумство.

До захисників учительки долучився і новостворений рух Stačilo!, від якого вона балотується. Лідерка пражського списку Stačilo! Петра Прокшанова заявила, що “Мартіна Беднаржова була чудовим педагогом, а тепер стала символом політичних жертв сучасного режиму – її судять за погляд і за сміливість давати молоді можливість критично мислити”.

Такі характеристики прямо заперечують офіційну версію (нібито вона брехала дітям), натомість виставляють її чи не мученицею за правду.

👇👇👇👇

Сама Беднаржова на мітингах повторює тези про “масові тортури російського населення в Україні” і стверджує, що різанина в Бучі нібито і досі не розслідувана – тобто продовжує ту саму проросійську риторику. Таким чином, її захисники намагаються представити справу як політичну цензуру: мовляв, учительку судять “за проросійську позицію” з метою залякати інших.

В їх коментарях часто звучать слова “нова тоталіта” (новий тоталітаризм) і паралелі з комуністичними репресіями проти інакодумців. Наприклад, один блогер саркастично писав: “Окамура – на Град (президентом), пані Беднаржова – в уряд. Нова тоталіта!”, натякаючи на підтримку її правими і лівими радикалами. Дехто з критиків навіть ображає школярів, які викрили вчительку: в коментарях на iPortal24 обурений проросійський автор назвав дітей «донощиками з родини Кроупів» (натяк на чеського розслідувача Яна Кроупу) і саркастично спитав, чи не дадуть їм “медаль і запрошення на Град” за те, що “здали свою вчительку”

Активну інформаційну кампанію на підтримку Беднаржової розгорнули «альтернативні» медіа та платформи. Інтернет-ТБ RaptorTV вело трансляції із зали суду, описуючи процес як фарс і “полювання на відьом” проти проросійськи налаштованих громадян. Портал Parlamentní listy, відомий популістичною риторикою, поширював заяви про те, що “режим Ракушана” (міністра МВС) буцімто складає списки інакодумців і переслідує їх. Деякі прокремлівські коментатори поставили Беднаржову в один ряд із “політичними в’язнями” – поряд з такими історичними фігурами, як дисиденти часів соцрежиму. Зокрема, на сторінці дезінформаційної спільноти “Stačilo!” в Facebook з’явився допис: “пані Беднаржова тепер може сміливо стати поруч із Вацлавом Гавелом – тепер і у нас є політичні в’язні” . Хоча порівняння з Гавелом виглядає абсурдним, воно свідчить про старання проросійського табору створити з вчительки образ мучениці

Помітно, що у виправданні та захисті Беднаржової об’єдналися як крайні ліві (комуністи), так і крайні праві сили. Наприклад, рух “Свобода і пряма демократія” (SPD) Томіо Окамури хоча прямо і не висловлювався щодо справи, але його представники критикували “обмеження свободи слова” в контексті війни. Зокрема, депутат від SPD Їржі Кобза згадував цей випадок у своїх промовах, стверджуючи, що “людям затуляють рота під приводом боротьби з дезінформацією”.

Комуністи ж зробили захист вчительки частиною своєї програми: в партійній пресі вийшли статті з заголовками на кшталт “Браво, демократіє! Браво, донощику!”, де висміюється позиція школярів-інформаторів та суду. В підсумку, критика вироку об’єднала проросійськи налаштований сегмент чеського суспільства – від колишніх комуністичних кадрів до новітніх ультранаціоналістів. Для них Мартіна Беднаржова стала зручною постаттю, аби стверджувати, що в Чехії переслідують “іншу думку” і встановлюють “диктатуру однієї правди”

Офіційні структури Чехії (урядові відомства та судові органи) загалом діють узгоджено щодо подібних випадків, демонструючи нульову толерантність до схвалення російської агресії. Міністерство внутрішніх справ (очолюване Вітом Ракушаном) від самого початку війни координує роботу поліції і спецслужб в боротьбі з проросійською дезінформацією. Національний центр кібербезпеки на прохання МВС ще в лютому 2022 року тимчасово відключив в Чехії кілька відверто прокремлівських сайтів, що поширювали фейки про війну

Поліція отримала чіткі вказівки реагувати на випадки публічного схвалення російського вторгнення. Як повідомлялося, лише за перший рік війни (до весни 2023) в Чехії було порушено 90 кримінальних справ щодо підтримки російської агресії, офіційно висунуто обвинувачення в 58 випадках, і вже дев’ять осіб були засуджені вироком суду. Цю статистику підтвердив у березні 2023 року особисто генеральний прокурор Ігор Стріж. Він зазначив, що більшість винних отримують умовні терміни чи штрафи, а реальний тюремний строк на той момент отримав лише один рецидивіст (йдеться про проросійського активіста Патрика Тушла, якого ув’язнили на 9 місяців за заклики до насильства проти українців).

👇👇👇👇👇

Стріж підкреслив, що держава діятиме розумно: мета не стільки саджати людей за грати, скільки виховати їх і дати зрозуміти неприпустимість таких дій

Таким чином, керівництво МВС і прокуратури виробило спільний підхід: притягати до відповідальності кожен випадок відкритого виправдання війни, але карати здебільшого умовно, з виховною метою, якщо немає прямих закликів до насильства.

Міністерство юстиції Чехії (очолюване Павелом Блажеком у 2022–2025 рр.) безпосередньо не коментувало справу Беднаржової, але її хід свідчить про принципову позицію відомства. Показово, що після виправдання вчительки у 2024-му сам Стріж подав касаційну скаргу до Верховного суду, хоча зазвичай після рішення апеляції прокуратура рідко продовжує боротьбу. Такий крок означає, що чеська юстиція вважала справу принциповою – необхідно було створити прецедент і роз’яснити застосування закону щодо виправдання воєнних злочинів.

Верховний суд своє завдання виконав: у лютому 2025 року він детально пояснив, що §405 КК (“заперечення, схвалення і виправдання геноциду”) повністю покриває і воєнні злочини, і злочини проти миру (агресію) сучасності. Фактично, ВС вказав нижчим судам, що ті помилилися, не побачивши складу злочину в діях вчительки. В своїй ухвалі судді написали, що випадок Беднаржової – класичний приклад осправедливлення геноциду (в значенні воєнних злочинів та злочину агресії рф).

Також ВС наголосив на особливому статусі педагога як авторитетної особи, через що шкода від її слів більша, ніж від просто “якоїсь людини у пабі”. Ці правові висновки тепер є дороговказом для всіх судів Чехії. В підсумку роль Мін’юсту зводилася до забезпечення послідовності правозастосування.

Міністр Блажек публічно не втручався, але є всі ознаки, що влада підтримує лінію “притягувати до відповідальності, але без надмірної суворості” в справах про висловлювання щодо війни.

Міністерство освіти, молоді та спорту також відіграло важливу роль. Як згадувалося, ще на початку конфлікту Міносвіти видало методичні рекомендації для шкіл, як говорити про війну правдиво і коректно. Після інциденту міністр Петро Газдік особисто втрутився: він оперативно зв’язався з директоркою і схвалив її намір звільнити вчительку-дезінформаторку.

«Вчитель має поважати факти, а не виголошувати пропаганду всупереч очевидним фактам”, – заявив тоді Газдік , давши зрозуміти, що Міносвіти стоятиме на стороні правди. Відомство також закликало шкільних психологів та класних керівників підтримати учнів, які були присутні на тому уроці, особливо ученицю з України. Після остаточного вироку 2025 року окремої заяви від Міносвіти не було (на той час міністром став Мікулаш Бек). Втім, ще в 2022 році чиновники заявляли, що подібним особам не місце в освіті, і освітній закон дозволяє звільняти педагогів за негідну поведінку навіть без рішення суду. Суди з трудового права це підтвердили, визнавши звільнення Беднаржової законним.

Міністерство освіти фактично усунуло педагога від дітей ще до кримінального вироку – і, вочевидь, вітає рішення суду, що заборонив їй викладати наступні 3 роки

Фактично чеська влада на рівні і поліції, і прокуратури, і судів, і освітнього керівництва зайняла одностайну позицію, що виправдовування російської агресії є неприпустимим і підлягає покаранню. Це не вважається переслідуванням інакодумства – це розцінюють як захист демократичного суспільства від ворожої пропаганди. Чехія має свіжу історичну пам’ять про тоталітарні режими, тому дуже чутливо реагує на будь-яку пропаганду насильства чи виправдання воєнних злочинів.

Суд над Беднаржовою та її покарання не залишилися без уваги росії – щоправда, реакція переважно лунала через державні ЗМІ і пропагандистів, офіційні представники рф безпосередньо ноту протесту не висували.

Російські інформагентства активно тиражували новину про вирок учительці, подаючи її у вигідному для кремля світлі. Так, агентство РИА Новости вийшло із заголовком: “СМИ: в Чехии учительницу приговорили к условному сроку за слова об Украине”.

👇👇👇👇👇👇

В тексті РИА цитує подробиці справи (з посиланням на чеський портал Česká justice): констатує 7 місяців умовно і згадує, що «справа тягнеться з весни 2022 року», описуючи скандальні висловлювання вчительки майже дослівно. Однак російські медіа уникають згадки, що твердження Беднаржової були неправдивими – навпаки, часом вони натякають, ніби вона «сказала правду про Україну».

Той же сайт Pravda.ru назвав статтю: “Заборонена правда: у Чехії засудили вчительку за позицію по Україні”. В матеріалі стверджується, що вирок Беднаржовій викликав «шокову хвилю по всій Європі» і «сколихнув всю Чехію», а саму її «засудили лише за те, що посміла сказати правду на уроці». Насправді в Чехії не було жодної “шокової хвилі” від вироку – ці заяви є вигадкою російської пропаганди, покликаною представити Захід як “наляканий правдою”.

Офіційні особи в москві хоч і не робили окремих заяв саме про Беднаржову, проте вписали цей випадок в свою улюблену тезу про “русофобію” в Європі. Наприкінці березня 2025 року заступник голови радбезу рф мєдвєдєв заявив, що “значна частина європейських політиків зараз хвора на русофобію в гострій формі”. Це прозвучало як коментар на загальний контекст, в який росіяни включають і судові переслідування за підтримку війни.

Російське МЗС також раніше неодноразово критикувало Чехію за нібито утиски російськомовних та висилку дипломатів – і тепер могло додати до переліку “гріхів” ще й покарання вчительки. Неофіційні речники кремля, такі як пропагандисти соловйов чи сімоньян, в своїх шоу та телеграм-каналах згадували цей вирок як доказ, що “на Заході немає свободи слова”. Мовляв, людину судять за про-російську позицію, а значить ЄС і Чехія – “тоталітарні режими, гірші за радянський союз”.

Москва використала справу Беднаржової у пропагандистській війні - російській аудиторії її подають як приклад “лицемірства Заходу”, бо, на думку кремлівських медіа, вчительку засудили за слова, які збігаються з російським наративом. Росіяни прекрасно розуміють, що це спотворення фактів: чеський суд карає не “за позицію”, а за брехню і виправдання злочинів. Проте російська пропаганда навмисно опускає ці нюанси.

Натомість нагнітається образ “лякаючої Європи, де правду називають дезінформацією”. Можна сміливо спрогнозувати, що якщо справа набуде ще продовження (наприклад, Беднаржова програє апеляцію і вирок набуде чинності), російські офіційні особи можуть використати це для чергових звинувачень Праги в “порушенні прав людини” чи навіть на якихось міжнародних майданчиках. Проте поки що реакція рф залишалась на рівні ЗМІ.

Для чеської ж влади така реакція очікувана і не має значення: Прага ще від 2014 року живе в умовах інформаційних атак з боку росії, тож подібні закиди про “русофобію” давно вже не сприймаються серйозно.

Вирок Мартіні Беднаржовій став важливим прецедентом у чеській юридичній практиці, проте він не є повністю унікальним випадком. Чехія вже мала законодавчі інструменти для покарання за заперечення злочинів та схвалення агресії, а з початку повномасштабної війни ці норми активно застосовуються.

Ще 1 березня 2022 року (менш ніж через тиждень після російського нападу) Верховна державна прокуратура ЧР офіційно роз’яснила, що публічне схвалення дій російської армії в Україні або підтримка керівництва рф можуть кваліфікуватися як кримінальний злочин – зокрема, як “схвалення вчинення злочину” або як “заперечення/схвалення геноциду” за згаданою статтею 405 КК. Таким чином, юридична база для справи Беднаржової існувала чітко.

Стаття 405 криміналізує «публічне заперечення, поставлення під сумнів, схвалення або виправдання нацистського, комуністичного чи іншого геноциду, або інших злочинів проти людяності, воєнних злочинів чи злочинів проти миру». Санкція за це передбачає до 3 років ув’язнення.

Раніше ця ж норма майже виключно застосовувалася до заперечення Голокосту чи нацистських злочинів. Але останніми роками її почали використовувати ширше.

👇👇👇👇👇👇👇

Наприклад, в червні 2023 року до 8 місяців умовно був засуджений колишній високопосадовець компартії Йозеф Скала – за публічне заперечення провини СРСР в Катинському розстрілі польських офіцерів . Апеляційний суд тоді підтвердив, що Катинь – це воєнний злочин, а отже заперечення факту його здійснення радянською владою підпадає під §405. Чехи назвали той вирок “проривом” у застосуванні закону про заперечення геноциду, бо вперше покарано представника комуністів за виправдання злочину комуністичного режиму

Починаючи з 2022 року, випадки схвалення російської агресії стабільно доходять до судів. Перші вироки з’явилися вже навесні 2022-го. Найбільш відомим став випадок блогера Патрика Тушла – він в соцмережах погрожував українським біженцям, за що в грудні 2022 отримав реальний тюремний термін 9 місяців. Загалом, за даними прокуратури, станом на березень 2023 було 9 обвинувальних вироків за підтримку російської війни, переважно це умовні строки чи штрафи.

До суду потрапляли переважно очевидні випадки: не лише пости в інтернеті, а й інциденти на мітингах. Наприклад, після проросійських маніфестацій в Празі поліція затримувала людей, які зі сцени виправдовували дії росії або називали чеський уряд “співучасником фашистів в Києві”. Частину з них також було притягнуто до відповідальності. Крім того, ще навесні 2022 року МВС і спецслужби застерегли державних службовців і військових від публічної підтримки агресора. Був навіть резонансний випадок, коли викладач Вищої школи економіки в Празі знущався з російських студентів, але міністр освіти тоді виступив і засудив будь-які прояви ворожнечі

На цьому фоні справа Беднаржової особлива тим, що це був перший випадок покарання саме педагога за дезінформацію в класі. Раніше схожі історії, як згадував міністр Газдік, вирішувалися на рівні дисциплінарних заходів (догани, роз’яснювальні бесіди чи звільнення). До криміналу намагалися не доводити, якщо вчитель усвідомлював помилку. Але Беднаржова стала першим “незворушним” педагогом, яка стояла на своєму і фактично перетворила свій клас на трибуну пропаганди.

Саме це поставило чеську Феміду перед непростим питанням: де межа між свободою слова вчителя та кримінальною відповідальністю за дезінформацію? Перші суди вирішили в бік поблажливості (мовляв, вистачить і звільнення зі школи), але зрештою верх взяла думка, що суспільна небезпека таких дій вища, ніж абстрактний принцип свободи вираження. Причина - йдеться про свідоме спотворення правди про війну перед незрілою аудиторією, що мало на меті посіяти в дітях сумнів в злочинності агресії.

Крім того, Чехія – одна з небагатьох країн, що офіційно визнали дії росії в Україні геноцидом українського народу (ухвала чеського парламенту від жовтня 2022). Відповідно, виправдовування цієї агресії закономірно прирівняне до виправдання геноциду, що й стало основою обвинувачення

Відповідно, вирок Беднаржовій в травні 2025 року можна вважати прецедентним для чеської правової системи. Він підтвердив, що навіть без прямого підбурювання до насильства, самого лише публічного заперечення чи виправдання воєнних злочинів достатньо для кримінальної відповідальності. Особливо якщо це робиться особою, наділеною владними або виховними повноваженнями (як учитель).

Також цей прецедент вписується у вже наявну тенденцію: в Чехії поступово розширюють застосування законів, спрямованих проти пропаганди тоталітаризму, щоб протидіяти сучасним гібридним загрозам. Як зауважив заступник голови Інституту вивчення тоталітарних режимів Каміл Недведицький, чеський §405 донедавна був інструментом проти неонацистів, але тепер його успішно застосовують і проти виправдання комуністичних злочинів, і проти схвалення російської війни. Це, на його думку, важливий прорив в правосвідомості, адже злочини залишаються злочинами незалежно від ідеології – і той, хто їх заперечує чи схвалює, має нести відповідальність.

У випадку Беднаржової цей принцип був затверджений на найвищому рівні. Тому тепер інші подібні справи (а вони, ймовірно, виникатимуть, зважаючи на тривалість війни) матимуть чіткий орієнтир.

👇👇👇👇👇👇👇👇

Чехія фактично визнала, що інформаційна підтримка агресора є суспільно небезпечним діянням, з яким держава готова боротися правовими методами.

Звісно, дискусії про межі свободи слова триватимуть - частина суспільства і надалі вважатиме це “репресіями”. Але юридично прецедент створено – і він відповідає як чеському законодавству, так і європейській практиці (Європейський суд з прав людини неодноразово визнавав, що заперечення воєнних злочинів не захищене свободою слова).

Для чеської Феміди справа Беднаржової стала нагодою продемонструвати, що брехня в умовах війни може мати реальні наслідки. А для освітньої спільноти – нагадуванням, що нейтралітету між правдою і пропагандою бути не може: вчитель зобов’язаний стояти на боці правди, особливо коли йдеться про такі трагічні й важливі події, як війна.

Мораль. Цікаво, чи прецедент Беднаржової стане прецедентом по всій Європі. Що скажете, пані та панове, які шанси статися цьому?

Дякую за увагу

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано

Драсьте

Норм

Хм)

Трохи про ППО від німців. Без емоцій та фейковиє перемог і зрад

https://www.patreon.com/posts/130329896?utm_campaign=postshare_creator