Партнерам

Нагадую США та Європі, що Україна не просто веде війну — вона змінює самі правила гри для всього світу. Українські спецслужби та ЗСУ довели, що навіть перед обличчям переважаючого ворога можна не тільки виживати, а й нав’язувати йому свої умови. Вони працюють там, де ще вчора це здавалося неможливим: у тилу ворога, в кіберпросторі, на окупованих територіях і в інформаційному полі. Сьогодні вони дають світу уроки, які не можна ігнорувати.

Так, до Ізраїлю нам ще далеко, але в ізраїльтян трохи інший ворог. Проте саме українці вже можуть за великі гроші навчати західних партнерів

Як воювати з сильнішим і перемагати. Росія має величезну перевагу в ресурсах, але українські спецслужби і ЗСУ навчилися використовувати слабкі місця противника.

Вони перетворили його логістику на вразливість, його армію — на мішень, його інфраструктуру — на поле бою. Світ побачив, що малими силами, незважаючи на те, що математично це неможливо в принципі, можна завдавати нищівних ударів по значно потужнішому супротивнику.

Війна без чіткої лінії розмежування та диверсії - це те, чому ми теж трохи навчилися. Для Заходу фсб і гру рф - це щось космічне та надзвичайно страшне. Для українців же це просто ворог, нема часу дивитися що там написано в документах - здох і хуй з ним.

Підриви складів, удари по Кримському мосту, атаки на військові аеродроми та заводи в глибокому тилу росії довели, що для українців немає недосяжних цілей. Українські спецслужби і ЗСУ створили новий формат війни — без чітких ліній фронту, де ворог не може почуватися в безпеці навіть у власних казармах.

Дрони - це взагалі топ тема. Лекції наших дронщиків будуть, а точніше повинні коштувати ну дуже дорого. Бо ми перші в світі, хто навчилися за допомогою них протистояти набагато більшій чисельно армії

Поки світові армії лише тестують технології дронів, Україна вже перетворила їх на головний інструмент сучасної війни. Високоточні удари безпілотниками, дистанційне знищення техніки та навіть атаки на кораблі у Чорному морі — все це змушує переосмислити роль авіації та артилерії у майбутніх війнах.

Розвідка. Тут можна писати ну дуже довго.

Українські спецслужби довели, що сучасна розвідка — це не лише агенти під прикриттям. Використання супутникових даних, штучного інтелекту та аналітики з відкритих джерел дозволило ГУР і СБУ знищувати ворога ще до того, як він встигне завдати удару.

Так, проблеми ще є і їх треба вирішувати, але… без образ, проте спецслужби західних країн доволі часто не можуть довести очевидну роботу на рф, яка іде роками, не те щоб працювати превентивно

Хто не вірить - пошукайте кількість російських центрів та церков в Європі. Українці першими вказали на це і неодноразово довели, що все це шапіто. працює на розвідку рф, а не на культуру

Партизанський рух.

Українські спецслужби створили ефективну мережу партизан у Криму, Мелітополі, Донецьку та інших окупованих містах.

Ті, кого не існує, передають координати для ударів, ведуть інформаційну боротьбу, організовують диверсії. Це не просто опір — це війна в тилу ворога, яка робить окупацію ну дуже дорогим задоволенням

Так, можна краще, але тому, хто чимось незадоволений, я б рекомендував пожити з місяць на окупованих, співпрацювати зі спецслужбами, вижити і потім лише критикувати. Ну, а потім поділитися своїми враженнями та емоціями щодо того, як «легко» дається здобуття інформації + як легко не потрапити на підвал

Протистояння російській агентурі: виявлення кротів, арешти колаборантів, розкриття диверсійних груп — цей досвід вже вивчають у Європі, де також активізувалася російська шпигунська мережа.

Знову ж таки - можна краще, є куди рости, є купа помилок і т д. Але погодьтеся шо це вже зовсім не той рівень, що був в 2014 році. Є те, що треба змінювати, але ми, на відміну від Заходу, розуміємо те, як думають росіяни, вони не є для нас загадкою. І це наша перевага, яку ми вже не один рік поспіль застосовуємо

Інформаційні спецоперації. Україна довела, що інформаційна війна — це не лише про новини.

👇👇👇

Це атаки на моральний дух ворога, дискредитація його командування, використання медіа для ведення психологічних операцій. Про більшість того, що зроблено, навряд чи колись розкажуть в публічному просторі, але те, що, незважаючи на вражаючу різницю в бюджеті, в нас виходить доволі непогано протистояти рф - факт

І так, тут заслуга не лише спецслужб України, а й звичайних людей, які змусили спалити рф не один мільярд доларів.

Адаптивність і швидкість рішень - це також те, шо ми можемо занести собі в актив. Українські спецслужби працюють у режимі постійної імпровізації. У них немає розкоші довгих стратегічних планувань, як у НАТО.

Вони діють швидко, використовують будь-яку можливість і дуже часто моментально реагують на зміни. Світові розвідки, які звикли до бюрократії, мають чому повчитися у нас.

І знову - можна краще, є те, шо треба міняти. Але час на прийняття рішень у нас мінімальний. Саме це дає Україні шанс і помилятися, і виправляти помилки, тупо під час проведення операцій

Українці зрозуміли слабкість рф щодо прийняття та затвердження рішень і непогано її навчилися використовувати на практиці. Західні партнери ж мають фактично лише теоретичні знання щодо того, як саме протистояти тим же агентам впливу, яких в них, на території США та ЄС, тисячі, десятки тисяч

В нас немає часу на бюрократію, ми зробили це своєю фішкою, від якої у росіян постійно руйнується все шо вони планували роками. Непоганий результат, як на мене, зважаючи на засилля агентури рф в Україні та різницю в бюджетах.

Виживання. Україна показала, що спецслужби можуть діяти під безперервним вогнем, у містах без електрики, під ударами дронів і ракет. І не просто виживати, а виконувати свою роботу в умовах, які для більшості розвідок Заходу були б катастрофічними.

Мораль. Подобається комусь чи ні, але українські спецслужби та ЗСУ не лише довели свою ефективність — вони переписали правила сучасної війни. Вони діють швидше, точніше і безжальніше, ніж ворог. Їх методи вже сьогодні стають зразком для спецслужб НАТО та армії США. Саме вони формують майбутнє глобальної безпеки.

Світ має це визнати і починати вчитися, бо те, що зараз відбувається в Україні, завтра може стати новою реальністю для всіх.

Безумовно, в нас також вистачає проблем, проте протистояти рф більше 10 років поспіль - це непоганий результат, як на мене.

І останнє - викладачі в найкращих військових закладах США та ЄС будуть саме з України. Бо, крім українців, ніхто за всю історію не знищував росіян в промислових масштабах

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

Драсьте

Запыська, ссышь?)

А пробивалка не зламається, нє?

Вата, говно будешь?

On the abduction of people by Russians in Ukraine

I read an interesting article in El Pais: the newspaper raised a rather uncomfortable topic for everyone - the abduction of people by the Russians. Let me remind you that this is the largest daily newspaper in Spain by circulation

So I will quote the article in full:

"The International Committee of the Red Cross believes that this is probably the largest number of missing persons in this context in the world. Among them are military and civilians

Of the ten points that Volodymyr Zelenskyy wrote out in his formula for peace - a document that is very shabby after Donald Trump's statements in dialogue with Moscow - the fourth is perhaps one of the most difficult. When presenting it in November 2022, the President of Ukraine stated that all Ukrainian prisoners, including civilians held in Russia and the temporarily occupied territories of Ukraine, including Crimea, must be released. But there is a first obstacle: there is no exact number.

On the 3rd of last month, Artur Dobroserdov, the Ukrainian Interior Ministry's Commissioner for Persons Missing in Connection with the Russian Invasion, announced that the number of registered persons wanted by his department was 62,948. Among them are civilians and military, adults and children. But there are more obstacles: it is not known for certain whether they are being held in detention on occupied Ukrainian territory or in the Russian Federation. It is also unknown who their guardians and carers are.

The numbers of missing persons change almost as much as the trenches. The starting point, especially in the case of civilians, is for relatives to register their names in a database such as the one run by Dobroserdov. But there is not always someone who does not notice a missing person, and access to such a register is not easy. This was acknowledged on Thursday by the International Committee of the Red Cross (ICRC), which mediates - or tries to - between the parties to ensure the treatment and return of those detained during the conflict.

The latest figure documented by the ICRC's Central Tracing Office, which has its own database, is about 46,200 missing persons. "This is probably the largest number of missing persons cases that the ICRC is dealing with in the world at the moment," Patrick Griffiths, the agency's spokesperson in Ukraine, told EL PAÍS. "The tragedy is that this may be just the tip of the iceberg.

Spaniard Mariano García Calatayud is one of thousands of civilians captured by Russia in the occupied territories, about whom almost nothing is known. The 76-year-old Valencian, married to a Ukrainian woman, moved to Kherson, in the south of the country, in 2014 to do humanitarian work. In March 2022, Garcia Calatayud was arrested near his home after participating in protests against Russian aggression. The military prosecutor's office of the Russian Black Sea Fleet revealed that he was imprisoned in the annexed Russian city of Simferopol (Crimea). His lawyer also learned through his released cellmates that he had been tortured. In December 2023, the Russian authorities informed his defence counsel that he was no longer in Crimea and his whereabouts were unknown.

Being in one place or another is the closest thing to uncertainty. As in the case of this Valencian, thousands of civilians arrested at the beginning of the invasion in the centre, south and east of the country or later in the occupied territory between Kharkiv, Zaporizhzhia, Kherson and Donbas are neither prisoners of war nor detained on valid charges. They are possibly hostages of the conflict.

Another Ukrainian organisation that tracks missing persons is the Centre for Civil Liberties (CCL), a 2022 Nobel Peace Prize winner. According to the data provided by the CSF to this newspaper, its database contains 16,000 civilians who have not been heard from since Russian troops entered their land. In many cases, it is not even known whether they are alive or dead.

A trump card for Moscow

👇👇👇

The Geneva Convention, adopted in 1949 as the basis of humanitarian law in time of war, protects both armed and unarmed actors. In practice, Russia holds Ukrainian military personnel (prisoners of war) and civilians captured during the offensive in its prisons, while Ukraine holds only Russian military personnel in its prisons. The prisoners are released one for one, soldiers for soldiers, so civilians are not part of the exchange. Moscow will use civilians as a bargaining chip in future negotiations.

On the 5th of last month, Ukraine freed 150 prisoners from dungeons guarded by Russian troops. They were members of the Navy, Air Force, Airborne Forces, National Guard, State Border Guard Service and Territorial Defence Forces. There was also a police officer among them. Moscow took 150 of its prisoners who were on Ukrainian territory. Thus, over the three years of the conflict, the number of Ukrainian military and security personnel released by the Russian authorities has exceeded 4,000.Thousands of children

But if there is one group of citizens in the hands of Russia that is particularly disturbing to the psyche of Ukrainian society, it is tens of thousands of children. The Ukrainian authorities consider them abducted. Last Thursday, the Russian news agency TASS reported that Moscow had handed over eight minors to Ukraine through the mediation of Qatar, a regular participant in such operations. However, this is a drop in the bucket.

According to data presented to the UN Security Council last December by Daria Zarivna, an adviser to the Office of the President of Ukraine on child repatriation, only 1,042 children have been able to return home. This is a ridiculous figure, given the total number of children in the hands of the Russian authorities that Kyiv has identified, with names and surnames: 20 000.

Despite Moscow's denials, the case has led to an arrest warrant issued by the International Criminal Court against Russian President Putin. In addition to him, the court also demands the arrest of his "ombudsman for children's rights", Maria lvova-Belova. Kyiv and the international court believe that they are responsible for the forced deportation of Ukrainian minors. According to the experience of Zelenskyy's office, these children are taken from their parents either by force or after their death, or taken from orphanages in the occupied territories in order to "naturalise" them as Russian citizens or give them up for "adoption".

Tracing and returning these children from Russia is a difficult task, given the lack of communication between the two countries. According to a recent study by the Yale School of Public Health, at least 314 of these children were part of a programme set up by the Kremlin for possible "adoption" by Russian families. Another 67 children have reportedly already 'voluntarily' acquired Russian citizenship, but the US think tank and Ukrainian authorities believe the real numbers are much higher."

Remark. As you can see, the whole world already knows that Russians abduct children and people in general. The only difference is that before the invasion of Ukraine, this was not mentioned much, because people thought that this war was taking place somewhere in Australia

The question is not about the Red Cross, which, in my opinion, has completely discredited itself, just like the UN. The issue is that, despite all the efforts of Moscow to lie about the constant abduction of people, it has not led to anything in the end. For those who are not aware: EL PAÍS is one of the largest and most influential Spanish publications, founded in 1976. It is centre-left in its views and is part of the PRISA media group, which also controls several radio stations and news platforms.

The publication is known for its detailed coverage of international events, analytics and quality journalism. EL PAÍS is widely read in Spain, Latin America and among Spanish-speaking audiences in other countries.

👇👇

Can we consider the publication of the abduction of children in the Spanish-language press and civilians a victory? I would not say so.

But it is more than nothing. EL PAÍS is most widely read in countries like Spain, because that's where the main audience is, it's a national publication. It is also read in Mexico, Argentina, Colombia, the United States (it is quite popular among the Spanish-speaking population, especially in Florida, California and Texas), Chile, Peru, Venezuela, Ecuador and Guatemala. What does this have to do with anything?

For example, the fact that in Mexico and Guatemala, Colombia, Ecuador and Peru, the problem of kidnapping, especially of children, is quite severe. They know from the news what it is like when people or children are kidnapped for ransom, sexual slavery, or simply slavery. For these countries, the above-mentioned topic is painful because it is actually their everyday life

No, this is not to say that all the countries mentioned above will immediately become Russopaths because of one article in the media. This is about the first step, the first step and understanding how to find allies in North, South and Central America:

Just use what ordinary people are facing so that they can consider you a friend in need - you have the same problems as them. And that's it, develop the topic

Are we doing it? This is a rhetorical question.

And this is not about a magic button, but about a banal cynical attempt to use our grief to our advantage - we can definitely use extra allies.

Epilogue. In Guatemala, they understand very well what Bucha is - in May 2022, Judge Miguel Angel Galvez ordered the trial of nine retired military and police officers on charges including illegal detention, torture, murder and forced disappearance of more than 195 people between 1983 and 1985

In Colombia, according to statistics, 537 kidnappings occurred between 1979 and 1990, an average of 45 per year.

In Peru, in February 2025, the local police released more than 80 women who were in sexual slavery, and, according to statistics, only from 2016 to 2024, 24918 cases of kidnapping were registered (8.5 per day!!)

Ecuador - more than 2500 people were abducted from January to October 2025

Mexico - 731 kidnappings were recorded in 2007, 9855 in 2008, and 13505 in 2010. As of 2024, 114,000 Mexican citizens are missing

Therefore, I see no problem in using such a tool in the interests of the state of Ukraine. We just need to want to do it. And that's all

The end

P.s. - if you want to help Ukraine's counter-propaganda, please contact 4441111068433840

PayPal - fashdonetsk2022@gmail.com

Patreon

https://www.patreon.com/fashdonetsk

Btc -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

Щодо викрадення людей росіянами в Україні

Цікаву статтю перечитав в Ель Паїс: видання підійняло доволі незручну для всіх тему - про викрадення людей росіянами. Нагадую, що це є найбільша за накладом щоденна газета в Іспанії

Тому процитую статтю повністю:

Міжнародний комітет Червоного Хреста вважає, що це, ймовірно, найбільша кількість зниклих безвісти в такому контексті у світі. Серед них - військові та цивільні

З десяти пунктів, які Володимир Зеленський виписав у своїй формулі миру - документі, який дуже пошарпаний після заяв Дональда Трампа у діалозі з москвою, - четвертий є, мабуть, одним з найскладніших. Президент України, презентуючи його в листопаді 2022 року, заявив: усі українські в'язні, включно з цивільними особами, які утримуються в росії та на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі в Криму, мають бути звільнені. Але існує перша перешкода: немає точної цифри.

3-го числа минулого місяця Артур Добросердов, уповноважений Міністерства внутрішніх справ України у справах осіб, зниклих безвісти у зв'язку з російським вторгненням, повідомив, що кількість зареєстрованих осіб, яких розшукує його відомство, становить 62 948. Серед них є цивільні та військові, дорослі та діти. Але перешкод більше: достеменно невідомо, де вони перебувають - в ув'язненні на окупованій українській землі чи в російській федерації. Невідомо також, хто їхні опікуни та піклувальники.

Цифри зниклих безвісти змінюються майже так само, як і окопи. Відправною точкою, особливо у випадку цивільних осіб, є реєстрація їхніх імен родичами в базі даних, на кшталт тієї, якою керує Добросердов. Але не завжди є хтось, хто не помічає зниклого безвісти, а доступ до такого реєстру не є простим. Це визнав у четвер Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), який виступає посередником - або намагається це робити - між сторонами, щоб забезпечити лікування і повернення затриманих під час конфлікту.

Остання цифра, задокументована Центральним офісом розшуку МКЧХ, який має власну базу даних, становить близько 46 200 громадян, зниклих безвісти. "Це, напевно, найбільша кількість випадків зникнення людей, якими займається МКЧХ у світі на даний момент, - розповідає EL PAÍS Патрік Гріффітс, прес-секретар агентства в Україні. "Трагедія полягає в тому, що це, можливо, лише верхівка айсберга.

Іспанець Маріано Гарсія Калатаюд - один з тисяч цивільних осіб, захоплених росією на окупованих територіях, про яких майже нічого не відомо. 76-річний валенсіанець, одружений з українкою, переїхав у 2014 році до Херсона, на південь країни, щоб займатися гуманітарною роботою. У березні 2022 року Гарсія Калатаюд був заарештований біля свого будинку після участі в протестах проти російської агресії. Через військову прокуратуру Чорноморського флоту росії стало відомо, що його ув'язнили в анексованому рф Сімферополі (Крим). Також через звільнених співкамерників його адвокат дізнався, що до нього застосовували тортури. У грудні 2023 року російська влада повідомила його захиснику, що він більше не перебуває в Криму і його місцезнаходження невідоме.

Перебування в тому чи іншому місці - це найближче до невизначеності. Як і у випадку з цим валенсійцем, тисячі цивільних осіб, заарештованих на початку вторгнення в центрі, на півдні та сході країни або пізніше на окупованій території між Харковом, Запоріжжям, Херсоном і Донбасом, не є ані військовополоненими, ані затриманими за обґрунтованими звинуваченнями. Вони, можливо, є заручниками конфлікту.

Ще однією українською організацією, яка відстежує зниклих безвісти, є Центр громадянських свобод (ЦГС), лауреат Нобелівської премії миру 2022 року. Згідно з даними, наданими ЦГС цій газеті, в його базі даних налічується 16 000 цивільних осіб, про яких нічого не відомо відтоді, як на їх землю прийшли російські війська. У багатьох випадках навіть невідомо, живі вони чи мертві.

Козир для москви

Женевська конвенція, прийнята в 1949 році як основа гуманітарного права під час війни, захищає як озброєних, так і неозброєних суб'єктів.

👇👇👇

На практиці ж росія утримує у своїх в'язницях українських військових (військовополонених) і цивільних осіб, затриманих під час наступу, тоді як Україна утримує в своїх тюрмах лише російських військовослужбовців. Звільнення полонених відбувається один до одного, військовослужбовці на військовослужбовців, тому цивільні особи залишаються поза обміном. Москва ж використовуватиме цивільних як розмінну монету на майбутніх переговорах.

5-го числа минулого місяця Україна визволила 150 полонених з підземель, які охоронялися російськими військами. Це були військовослужбовці Військово-морських сил, Військово-повітряних сил, Повітряно-десантних військ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Сил територіальної оборони. Серед них був також співробітник поліції. Москва забрала 150 своїх полонених, які перебували на українській території. Таким чином, за три роки конфлікту кількість українських військових і силовиків, звільнених російською владою, перевищила 4 000 осіб.

Тисячі дітей

Але якщо і є одна група громадян в руках росії, яка особливо ламає психіку українського суспільства, то це десятки тисяч дітей. Влада України вважає їх викраденими. Минулого четверга російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що москва передала Україні вісьмох неповнолітніх завдяки посередництву Катару, постійного учасника таких операцій. Проте це крапля в морі.

Згідно з даними, представленими в грудні минулого року в Раді Безпеки ООН радником Офісу Президента України з питань репатріації дітей Дар'єю Зарівною, лише 1 042 дитини змогли повернутися додому. Це смішна цифра, враховуючи загальну кількість дітей, які перебувають в руках російської влади, яку Київ ідентифікував, з іменами та прізвищами: 20 000.

Незважаючи на заперечення москви, ця справа призвела до ордеру на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом проти президента росії путіна. Окрім нього, суд також вимагає арешту його «уповноваженого з прав дитини» марії львової-бєлової. Київ та міжнародний суд вважають, що саме вони відповідальні за примусову депортацію українських неповнолітніх. Як свідчить досвід офісу Зеленського, цих дітей забирають у батьків або силоміць, або після їхньої смерті, або забирають з дитячих будинків на окупованих територіях, з метою «натуралізувати» їх як громадян росії або віддати на «усиновлення».

Відстежити та поверненути цих дітей з росії є складним завданням, зважаючи на відсутність комунікації між двома країнами. Згідно з нещодавнім дослідженням Єльської школи громадського здоров'я, щонайменше 314 з цих дітей стали учасниками програми, створеної кремлем для можливого «усиновлення» російськими сім'ями. Ще 67 дітей, як повідомляється, вже «добровільно»отримали російське громадянство, проте американський аналітичний центр, і українська влада вважають, що реальні цифри набагато вищі».

Ремарка. Як бачите, вже весь світ знає про те, що росіяни викрадають дітей та взагалі людей. Різниця лише в тому, шо до вторгнення в Україну про це не дуже згадували, бо вважали шо ця війна відбувається десь в Австралії

Питання не в червоному хресті, який, як на мене, дискредитував себе повністю, як і ООН. Питання в тому, шо, незважаючи на всі зусилля москви відбрехатися щодо постійного викрадання людей, це не призвело ні до чого у підсумку. Для тих, хто не в курсі: EL PAÍS — це одне з найбільших і найвпливовіших іспанських видань, засноване в 1976 році. Воно є лівоцентристським за поглядами та входить до медіагрупи PRISA, яка також контролює кілька радіостанцій і новинних платформ.

Видання відоме своїм детальним висвітленням міжнародних подій, аналітикою та якісною журналістикою. EL PAÍS широко читають в Іспанії, Латинській Америці та серед іспаномовної аудиторії в інших країнах.

Чи можна вважати публікацію про викрадення дітей в іспаномовній пресі та просто цивільних перемогою? Я б так не сказав.

Проте це більше, ніж нічого. EL PAÍS читають у таких країнах, як Іспанія, бо там основна аудиторія, це національне видання.

👇👇

Також читають видання в Мексиці, Аргентині, Колумбії, США (це доволі популярна преса серед іспаномовного населення, особливо у Флориді, Каліфорнії та Техасі), Чилі, Перу, Венесуелі, Еквадорі та Гватемалі.

До чого тут це?

Наприклад, до того шо в тих же Мексиці та в Гватемалі, в Колумбії, Еквадорі та Перу, проблема з викраденням людей + особливо дітей, стоїть доволі жорстко. Там не з новин знають шо таке, коли людей або дітей викрадають заради викупу-в сексуальне рабство-просто в рабство. Для цих країн вищезгадана тема є болючою, бо це фактично їх будні

Ні, це не каже про те шо всі країни, які названі вище, через одну статтю в ЗМІ одразу стануть русопатами. Мова про першу сходинку, про перший крок та розуміння того, як знайти союзників в Північній, Південній та Центральній Америці:

просто використай те, з чим стикаються звичайні люди, шоб вони стали вважати тебе другом по нещастю - в тебе ж такі самі проблеми, як і них. І все, розвивай тему

Чи робимо ми це? Питання риторичне.

І це не про чарівну кнопку, а про банальну цинічну спробу використати наше горе нам же на користь - зайві союзники нам точно не завадять.

Епілог. В тій же Гватемалі дуже добре розуміють шо таке Буча - в травні 2022 року суддя Мігель Анхель Гальвес наказав постати перед судом дев’ятьох військових і поліцейських у відставці за звинуваченнями, включаючи незаконне затримання, тортури, вбивства та примусове зникнення понад 195 осіб у період з 1983 по 1985 рік

В Колумбії, згідно зі статистичними даними, в період з 1979 по 1990 рік сталося 537 викрадень людей, в середньому по 45 на рік.

В Перу в лютому 2025 року місцева поліція звільнила більше 80 жінок, які перебували в сексуальному рабстві, а, згідно статистики, лише з 2016 по 2024 рік було зареєстровано 24918 випадків викрадення людей (8,5 на добу!!)

Еквадор - більше 2500 людей було викрадено з січня по жовтень 2025 року

Мексика - в 2007 році зафіксували 731 викрадення, в 2008 - 9855, в 2010 -13505. Станом на 2024 рік 114 тисяч громадян Мексики є безвісти зниклими

Тому не бачу проблем використати подібний інструмент в інтересах держави Україна. Треба лише захотіти це зробити. І все

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

Трамп: від перемоги до зради і навпаки...
🔺️🔺️🔺️🔺️🔺️🔺️🔺️
Важливий #ЗБІР коштів на фронт для пілотів дронів з 5 ОШБ на зброю!
- PayPal: petrenkoandryi@gmail.com
- Monobank: send.monobank.ua/jar/5UWtYEFB1V
- PrivatBank: privat24.ua/send/d0nml
🔻🔻🔻🔻🔻🔻🔻
За донат 500 грн — отримайте кружку від автора: @PetrenkoAndryi

Чудова ідея. Дякую за підказку, гиии)

Бла-бла-бла, іди нахуй