“Все витягали, все зривали, що було. І двері, і підлогу. Меблі, ложки, кухлі… Що було цікаве, те і забирали. Будівельні інструменти забирали, щоб будувати бліндажі. У нас же ані молотків, ані цвях не було для цього.”

Історія абізяна на обмін

Мобілізований мо рф Фєдюшкін Ігорь Ніколаєвіч розказав про випадки мародерства серед зс рф на тимчасово окупованих територіях Запорізьної та Донецької областей.

Відео від читачів каналу

Мечты Михельсона так и остануться влажными. Мне очень хорошо знакомы "межкорпоративные" "отношения" в руцком нефтегазе. Особенно ржачно было проектировать трубы параллельно, ибо Газмяс/Роснефть не допускали друг друга к своим транспортным системам. И это не просто конкуренция на рынке. Это битва за место у ног кремлевского деда.
Допуск конкурента к своей транспортной инфраструктуре будет означать потерю не денег, нет...власти! Поэтому, "консолидация" "перед лицом врага" - это на лохов))

Це неймовірно сильно.

Завдяки французькому фотографу Феліпе Хакоме та танцівниці Українського національного балету Світлані Оніпко, була створена інсталяція "Unbroken Project".

Інсталяція зроблена зі стріляних гільз під епоксидною смолою, на яких ультрафіолетовим принтером було нанесено зображення балерини.

Побачити цю інсталяцію ви можете в Києві перед Національною оперою України.

Також повідомляється, що "головна мета проєкту — продемонструвати силу, рішучість і красу українських балерин наперекір безглуздому насильству, жорстокості та руйнуванням, завданих російсько-українською війною"

Від себе додам.
Це реальність України, це те, як український народ, не тільки наші артисти, зараз живуть, поки хтось захищає "рускій балєт" (пуантами їм в око).

Цьом

#Все_буде_Україна

Др речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk

Эээ! Палехче, холоп!

Да ты за такие речи на каменоломню уедешь!

Страшно, суки?))

+ 1 абізяна на обмін. Донецький напрямок.

Абізяна приїхала з красноярського краю

❤️‍🩹 Діти з Бахмуту святкують випускний у Києві. Вчителька української мови бахмутської школи Марина Жванія каже, що діти були щасливі. Нарешті вони зустрілися один з одним та зі своїми вчителями. «Було тепле, гарне свято. Я ніби побувала удома, у моєму Бахмуті».

Привет русским мобикам

Удачно сдохнуть во имя ебнутого на чужой земле

Шо думаєте на рахунок цього?