​​Страхи оккупантов: блеф и реальность

Чудные дела творятся в рядах исполнителей "спецоперации". Известный кабинетный "ястреб" Игорь Коротченко, входящий в общественный Совет при Министерстве обороны РФ, как на духу вывалил, что "освобождение" Донбасса до уровня каменного века – это лишь цель второго этапа вторжения в Украину. Дальше, по мнению полковника ГРУ, должен последовать третий этап "СВО", подразумевающий захват территорий Харьковской, Одесской и Николаевской областей. Без малейшей тени сомнения либо угрызений совести за уничтоженный Мариуполь либо Северодонецк циничный выродок разглагольствует на тему аннексии ключевых индустриально-аграрных регионов Украины. Фактически, озвученные кровожадные планы дальнейшего расчленения территории Украины российскими военными преступниками указывают на их готовность расширять зону конфликта. Очевидно, что следствием подобной злокачественной неоимперской экспансии станет прямая военная угроза странам-членам НАТО со всеми вытекающими последствиями. Другое дело, насколько реалистичны подобные хотелки. 99 дней вторжения обнажили множество внутренних уязвимостей тающей на глазах российской армии, чьи командиры в плане военной стратегии и тактики оказались редкостными посредственостями.

Первоначальный план блицкрига в Украине полностью провален. Вместо установления контроля над всей страной, при колоссальном исчерпании как групировки вторжения, так и резервов, Москва ищет способы возвеличивания имеющегося оперативно-тактического триумфа на руинах. Особенно сильно в Кремле раздражены, что вместо "демилитаризации" Украины вторжение лишь способствовало модернизации и переоснащению ВСУ. Проваленная превентивная война довела путинскую клику до истерики. Новые припадки заметны на ресурсах ГРУ, которые запустили манипулятивные месседжи, направленные на дискредитацию поставок Киеву оборонных ракетных комплексов.
Как известно, Вашингтон принял решение в рамках очередного пакета военной помощи предоставить Украине высокомобильные ракетные артиллерийские системы HIMARS для отпора российских атак. Одновременно Великобритания отправит Украине M270 MLRS, которые будут оснащены управляемыми ракетами М31 GMLRS. Указанные типы РСЗО будут оснащены ракетами малой дальности, т.е. данная военная помощь предоставляется для отражения вторжения. Согласно Уставу ООН и действующим нормам международного права, Украина имеет законное право защищаться от неспровоцированной российской агрессии любыми доступными конвенционными вооружениями.

Но в кабинетах ГРУ кипит работа над изобретением всяческих вбросов для дискредитации Украины. Всплыли страшилки, что MLRS сразу используют для обстрелов российского приграничья. В частности, таких городов как Курск, Воронеж, Белгород. Россия хочет таким неказистым способом сразу убить много зайцев. Основой тактики российских оккупантов выступают ракетные обстрелы украинских городов, т.н. "калибровка", и они хотят показать, что Украина якобы действует такими же бесчеловечными методами. Также российские спецслужбы готовят провокации с обстрелами своей территории, имитируя обстрел из MLRS или HIMARS из Сумской области, которую они сами безбожно обстреливают. Типичная российская схема: "маньяк обвиняет свою жертву".

Подобная дымовая завеса выглядит неубедительно. На фоне лицемерного скулежа ГРУ в телевизоре Скабеева крутит ролики с обстрелом украинских населенных пунктов из ТОС-1 "Солнцепек". Более смертоносное только ядерное оружие...
К тому же единственная задача ВСУ состоит в освобождении более 20% суверенной территории от российской оккупации. Решая данную боевую задачу, Украина обеспечивает защиту Европы от расползания чумы рашизма. У Украины нет цели террора либо захвата российских территорий. Там хватает своих дестабилизирующих факторов.

Дімон знову в гівно

Трохи про те шо відбувається

На дворі літо. Як би нам з вами цього не хотілося, але весна закінчилася і багатьом людям потрібно ще вчора перезавантажитись. Той, хто каже шо в нього нєрви как канати - пиздить.

Що зараз буде відбуватися і відбувається вже. Психіка ввімкнула захисну реакцію: комусь все порядком остопизділо, в когось апатія, в когось нервові зриви. А хтось принципово не дивиться новини більше, ніж 5 хвилин на день, бо вже нудить від шаленого потоку інформації

І це нормально. Абсолютно. Зриваються всі до єдиного і нічні жахи сняться більшості людей, які пережили війну чи жили під час бойових дій.

Також хочеться перемоги вже і сьогодні, шоб хтось натиснув на ту їбану кнопку (війна викл) і все закінчилося. Хочеться слухати, дивитися, читати тільки хороші новини і дико кайфувати від того, як пиздять русню кожен день - нахуй геополітику, Байдена і т д, хочу вже і зараз шоб та вся територія згоріла чи хай на рашку йобнеться метеорит разів 500 поспіль

І це також нормально. Абсолютно. Бо для психіки більшості людей те, шо відбувається зараз - це удар + для того, шоб не йобнутися зовсім організм вмикає захисну реакцію в вигляді прагнення бачити-чути хоч якийсь позитив.

Також у частини людей вмикається полярне споживання новин: одні бачать тільки погане, інші бачать лише хороше, одні лише зраду, інші тільки перемогу. І це також нормально, бо емоціям потрібен вихід: коли ті, хто бачать те, шо відбувається зараз в негативному світлі, пересікаються з тими, хто бачить лише хороше, відбувається лютий срач та жбурляння хуїв (списів) один в одного, шо в підсумку призводить до хоч якоїсь розрядки. Жителі сходу та півдня України, які жили чи проживають досі на захоплених рф територіях, таке теж проходили

Настрій може змінюватись як погода: від відвертого реготу до нападу люті доволі часто проходить всього декілька секунд. При чому, шо найцікавіше, на емоції та настрій можуть впливати зовсім прості речі: комусь наступили на ногу в громадському транспорті і він зірвався; хтось прихуїв зранку з того, шо на його місці припаркувався невідомий підарас; когось розлютив о той мудак, який голосно говорить по телефону. І це також нормально. Бо люди не залізні

Ні, я не намагаюсь видати себе в даному випадку за психолога чи шось таке). Я просто знаю, шо психологічно зараз важко всім і частина людей хуй знає як реагувати на те, шо відбувається, бо нервовій системі тупо срака.

Бухати, ковтати заспокійливе - не варіант. Замикатися в собі - також. Зриватися на близьких та оточуючих - теж не те. Дивитися тільки хороші новини - штанга. Споживати інформацію лише в негативному світлі - це власноруч руйнувати психіку. Робити вигляд, шо нічого не відбувається - фуфло, це також не працює.

Інформації навколо настільки багато, шо не встигаєш ні перечитати, ні передивитися, новини змінюються частіше, ніж встигаєш на них накласти тавро "зрада" чи "перемога". Тому частина людей вже зробила правильні висновки - не читати чи не дивитись тупо всі новини + думки аналітиків щодо наслідків тих чи інших подій. Але це не тому, шо ці люди відсторонилися від того шо відбувається, зовсім ні - вони просто побачили, що не тягнуть такий величезний об'єм інформації переварювати кожен день і не брешуть самим собі, тим самим жаліючи власну нервову систему

І так, мені теж, як і вам, хочеться знати, коли все закінчиться, коли та пиздота буде один одного вбивати за їжу і т д, а не слухати всю цю геополітичну хуйню про санкції, нафту, зрадників в ЄС. Бо реально остопизділо - 9-й рік пішов

Проте... Проте, особисто для себе, я не бачу іншого варіанту, шоб пришвидшити перемогу, крім як робити те, шо можу і те, що найкраще виходить(Байден мені не розказує про те, як він бачить крах рф якшо шо). Головне не брехати собі і знати, шо ти зробив те, шо міг і навіть більше

Епілог або для чого чи для кого це написано. Для тих, хто вважають шо зробили мало і не знають, шоб такого ше утнути, шоб рашка розвалилася до вечора. Для тих, хто в шоці від того, шо нерви вже нікудишні і гризе себе за те, шо він слабак. Для тих, хто вперше зіткнулися з такими об'ємами інформації і з тим, шо ні психіка, ні очі, ні вуха не встигають осягнути все, шо відбувається на фронті, в політичному житті, в економіці + розуміють, що морально спустошені

Саме зараз у вас формується власний щит, броня, шкіра носорога(я хз як це ше назвати), яка потім врятує обов'язково і вас самих, і ваших близьких. Але до того моменту поки це станеться обов'язково буде боляче не тому, шо ви слабкий, а тому шо через це проходять всі.

Вже і зараз частина людей, почувши від Міноборони України цифри знищених росіян, неодноразово ловили себе на думці, шо було б непогано, якби до тієї цифри додати мінімум один, а краще декілька нулів. І це, знову ж таки, не тому шо українці стали черствими чи ніхуя не толерантними, втратили людяність чи шось таке.

Це тому шо вже сформувалася частково так звана броня, несприйняття росії як країни, а росіян як людських істот. Через біль, страждання, зневіру та бажання помститися. Через те шо не пробачу і через те шо хай вони всі там будуть прокляті разом з дітьми та нащадками

Але до того, до формування щита так званого, всі ми не знали ні шо робити, ні кому вірити + мали величезне бажання прокинутись і почути шо війна скінчилася, а кацапи вимерли нахуй

Тому пропоную хоч іноді трохи берегти власну психіку - вона вам ще знадобиться.

Мораль. Вибачаюсь за сумбурність. Кінець

1 червня 2022 року, в окупованому селищі Мангуш Маріупольського району для дітей виступив Театр Націй, яким керує хуєсос євгеній міронов.

Також на цьому "святі" побували такі хуєсоси як пєніс душилін та андрєй турчак

спешели

В результате мнагахадовачки экспорт «Газпрома» в ЕС с января по май просел на 27,6%. И продолжает падать. А это как-бы треть для начала. Поставки в Китай существенно нарастить не выйдет по чисто техническим причинам, поэтому братья не спасут. Время сокращать добычу!) С безработицей вас, газпромовцы! Мечты сбываются)

Когда цветочков от украинцев столько что в руках не унести)))

https://m.youtube.com/watch?v=jsaBtHRKTeU

А шо случілось?)

Оголошення

В кого є час та натхнення, а також фантазія чи чудова історія про інопланетян, той може її розказати динири

Казки про рептилоїдів, які зайшли в Донецьк = плюс в карму, розповідь про виліт зірки смерті з підземного аеродрому озера Світязь - також

Ну, а дезінформація для дриндиди взагалі вітається у будь-якому обсязі.

Мораль. Пішов писати про те, шо США надали Україні презервативостріл і шо з цієї шайтан-машини сьогодні будуть стріляти по Донецьку)

Людям без почуття гумору не читати

https://fashikdonetsk.com/shturm-donecka-missiya-vypolnima/

Хуєсосія, лютий 1991 року

Журналіст Влад Лістьєв розповідає про своє ставлення до хуєсоса нєвзорова та його пропагандистський фільм про революцію у Вільнюсі "Наші"

100 днів. Ессе

Сьогодні кругла дата, так би мовити. Всі розуміють, що дата не пов'язана з відпочинком, а з тим, в шо не вірив в лютому місяці (я особисто також і приховую цього).

Помітили, як швидко минула сотка? Реально ж минуло 8 років насправді. Просто для частини населення війна розпочалася в 2022 році, а не в 2014.

Ні, ніхто нікого не звинувачує. Стаття про те, що вже відбулося і що відбувається сьогодні.

А відбулася переоцінка цінностей. Так, не в усіх повністю. Проте частина людей точно зрозуміла, шо все те, шо їм потрібно в житті, може вміститися в багажнику авто. Бо все інше можна купити

Також у частини населення змінилося ставлення до речей ще більш радикально - коли постає питання життя чи смерті, то не до шуби, не до плаття і не улюблених інструментів, які "обов'язково" треба взяти з собою. Ти просто лишаєш все і їдеш в нікуди, бо не хочеш померти під час обстрілу чи від російської кулі

Зараз, до речі, більшість українців можуть викладати предмет -як вижити під час обстрілу і шо брати з собою в бомбосховище-. Люди можуть читати лекції про те, як зібрати речі за 15 хвилин і нічого не забути, вони можуть годинами розказувати історії про свій перший день війни. І це не тому шо люди просто шукають вільні вуха, зовсім ні

Це тому шо війна змусила змінитися зсередини. Бо відбулася переоцінка цінностей: те, шо здавалося надважливим 20-23 лютого цього року, після 24 лютого видається не те шоб смішним... В даний момент життя ти розумієш, шо то все насправді не має великого значення: руки-ноги цілі, з рідними все нормально, нікого не вбили і ніхто не залишився калікою?

Значить все добре. Бо могло бути гірше. І взагалі, якшо хто забув - той, хто пережив обстріл крилатими ракетами, ніде не пропаде...

Помітили те, як легко цінувати кожну мить, яку проводиш разом з близькими? Виявилося, шо це дуже просто - сука-війна навчила. Помітили, що номери телефонів тих, хто вже в кращому світі, рука не може видалити з телефонного довідника? А як на рахунок прохання до вищих сил під час обстрілу, на кшталт - якшо таки прилетить, то нехай вб'є одразу і швидко- ?

Жителі сходу та півдня України через це все давно пройшли. І не тому шо вони типу чимось кращі - тому, що війна прийшла в їх домішки раніше. І все

До речі, за 100 днів після вторгнення ви ... Ви вже не вмієтє ненавидіти. Так, не всі, але частина громадян України точно. При чому, шо цікаво, спочатку ви самі злякалися того, як можна бажати смерті мільйонам "людей"(я росіян за людей не вважаю) і шоб це сталося якомога скоріше.

Проте, через деякий час, ненависть перетворилася в суміш презирства та огиди. Бо ненавидять живих істот, а то все йобло... Воно вже мертве. Чи то мутанти? Хз, неважливо в принципі. Просто хай їх знищить метеорит, чума чи щось інше - двуногі мутанти не мають права жити на цій планеті.

Одні знайшли бога чи релігію, інші вважають шо бога немає. Треті вірять ЗСУ і більш нікому. Хтось хоче в ліс на тиждень і просто послухати тишу, без телефона і їбучих новин, а хтось впевнений, шо нам американці дадуть якусь шайтан-машину, за допомогою якої ми зможемо закінчити війну одним пострілом чи залпом. Кожен вірить в шось своє.

І це нормально, бо якшо не вірити ні у що, то взагалі кепські справи.

Війна розділила життя на до та після вторгнення, змінила світогляд, спосіб мислення, змусила побачити те, шо було поруч і на що не звертав уваги раніше, бо було не до того. А зараз...

А зараз ми всі з вами постарішали. Чи стали мудріші? Не знаю, не готовий сказати. Але всі ми розуміємо різницю між миром та перемогою і шо з тою пиздотою ніколи не можна ні про що домовлятися.

В частини населення птср, в частини нервова система уйобана, хтось посивів, а хтось лишився без хати, бо прилетів рускій мірний снаряд від "брата". В когось загинули рідні, хтось воює, а хтось постійно гризе себе за те, шо робить мало для перемоги.

Але є те, шо нас всіх єднає, незважаючи на те, шо ми різні в плані світогляду і в мирному житті були по різні сторони барикад. І це - ...