Далі. За часів покійного Мілошевича Вучич отримав ну дуже цікаву посаду - міністр інформації Республіки Сербія.

Фактично він був геббельсом часів Мілошевича. Його діяльність добре задокументована, бо саме мінпропанди Сербії рекомендувало накладати величезні штрафи на опозиційні ЗМІ, закривати опозиційні газети, заборону перегляду іноземних телеканалів, порушувати кримінальні справи проти незручних журналістів. Саме за часів вучича було створено модель іноземних агентів — ще до того, як цей термін став модним на россії.

Під час війни в Косово вучич називав західні ЗМІ «агентами НАТО», заперечував масові вбивства, виправдовував репресивні операції сербської армії, брав участь в кампанії з заперечення масового вбивства в Рачаку.

Тому не треба бути генієм, шоб зробити простий висновок - коли НАТО розпочало операцію проти Югославії в 1999 році, Вучич сприйняв це як особисту образу.

Коли Сербія втратила контроль над Косово, авторитет Мілошевича різко впав донизу. Сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки, а сама країна опинилася в міжнародній ізоляції.

Для Вучича це стало фундаментальною основою його антинатовського світогляду.

Саме тому сьогодні він підтримує холодні відносини з НАТО, грає на полі росії і саботує будь-які антиросійські рішення ЄС, категорично проти визнання Косова + намагається утримати Сербію однією ногою в ЄС, іншою в москві

А далі взагалі сталася магія) Коли ж режим Мілошевича впав, Вучич миттєво перейшов на бік переможців.

Він засудив своє минуле, перетворив себе на «консервативного демократа», почав говорити про європейську інтеграцію я створив собі імідж «модернізатора». І результат не змусив себе довго чекати:

В 2012 рік вучич став міністром оборони Сербії, в 2014 році прем'єр-міністром, в 2017 році президентом

Проте його внутрішня ідеологія залишилася незмінною, а найнебезпечнішими переконаннями Вучича є його ревізіонізм. І зараз я це доведу

Він уникає вживання слова «геноцид» стосовно Сребрениці

Він публічно оскаржував рішення Гаазького трибуналу

Він захищав Младича і Караджича як «героїв сербського народу»

він називає масове вбивство в Рачаку «провокацією».

Тому витік інформації з «сафарі» не є випадковістю. Фактично ми говоримо про операцію, щоб показати місце вучичу, який занадто довго грав з рф, з Китаєм, з ЄС, з НАТО, з Вашингтоном, з сербськими націоналістами.

Президент Сербії намагався балансувати, як Ердоган, але без масштабів Ердогана. Проте йому чітко нагадали, що в Європі тебе можуть відключити за одну ніч - хтось знає твої слабкі місця і покаже їх, якщо ти продовжуватимеш грати в ігри.

Епілог. Непоганий сигнал Сигнал Орбану і Фіцо, в контексті того, що ти можеш вважати себе ким завгодно, але це не означає шо тебе не можна усунути

Вучич є ідеальною мішенню з радикальним минулим, фактом роботи на Мілошевича, антизахідною позицією, імперськими замашками та авторитарними методами збереження влади в країні.

Але хтось чітко демонструє, шо якшо якась абізяна продовжить топити за москву, то з'являться архіви, відео, аудіозаписи, які зроблять імідж токсичним. Питання лише в бажанні усунути вас політично.

ЄС терпить це, поки це вигідно. Але коли буде потрібно, секрети стануть зброєю. І москва не допоможе

У автора параноя? Не зовсім)

👇👇

Британська преса використовується як непрямий, проте ефективний канал впливу, коли потрібно донести меседж без офіційних нот, дипломатичних демаршів або ультиматумів. Саме в такий спосіб Лондон діяв у випадку з Сербією під час косовської кампанії, у випадку з Австрією під час “Ibiza-gate”, у випадку з Сальвіні, коли потрібно було переграти вплив москви на Lega Nord, і навіть у випадку з Мілошем Земаном у Чехії, коли місцеві спецслужби відкрито заявляли про проросійські зв’язки президента, а західні медіа формували фон для його політичної ізоляції.

Всі вищезгадані кейси об’єднує одна риса:
матеріали в ключових європейських медіа з’являються тільки тоді, коли Захід вважає політика або токсичним, неконтрольованим, або потенційно небезпечним в контексті безпеки регіону.

І зараз настав момент Вучича.

Мораль. В XXI столітті недоторканних немає.
Є лише ті, кому ще не показали їхні слабкі місця. Але на відміну від москви, яка захищає своїх союзників до останнього, Захід діє прагматично: якщо ти стаєш загрозою — тебе ізолюють. Граєш на два фронти чи робиш ставку на кремль - отримуєш квиток в політичне небуття.

І саме це, по суті, сталося з Вучичем. Цікаво, чи досидить він на посаді до кінця свого президентства. Фіцо та Орбан, як настрій?)

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано