Говард Баффет: Як Україна нагадала Заходу, чому існує мужність

Доволі неочікувано шо такий чувак як Баффет виявився справжнім фашистом. Виявляється, він ще той бандерівець - про це навіть написали на сайті CEPA (Центр аналізу європейської політики). Це американський аналітичний центр, заснований у Вашингтоні в 2005 році:

Баффет: Захід повинен вчитися у України
Філантроп і бізнесмен Говард Г. Баффет закликав світ посилити підтримку Києва і закликав західних лідерів більш чітко донести це до виборців.

Баффет, який відвідав Україну 22 рази, роздав 450 мільйонів обідів і вклав понад 1 мільярд доларів з фондів своєї фундації у відновлення та реконструкцію країни, зруйнованої війною, заявив, що конфлікт має наслідки для всього світу і що кожен може повчитися мужності та винахідливості українського народу.

Виступаючи під час отримання нагороди CEPA Impact Award 2025 за гуманітарну діяльність в країні до і після повномасштабного вторгнення росії в 2022 році, він сказав, що американські лідери не змогли пояснити американцям, чому підтримка України є життєво важливою для глобальної безпеки.

«Ця війна є нашою війною, тому так важливо, щоб американська громадськість розуміла значення цієї війни та її наслідки», – сказав він 8 жовтня на церемонії вручення нагород у Вашингтоні. «Це не закінчиться добре, якщо ця країна та європейські країни не почнуть діяти швидше, не стануть сміливішими і не продемонструють більше мужності».

Баффет заявив, що робота його фонду в інших частинах світу продемонструвала глобальний вплив війни та її наслідки для продовольчої безпеки людей, які живуть за тисячі кілометрів від України. Він згадав зустріч із дрібним фермером в Руанді, який розповів йому, що російська агресія спричинила зростання цін на зерно в цій центральноафриканській країні.

Україна здавна вважається житницею Європи, і фонд Баффета тісно співпрацює з фермерами, щоб допомогти відновити продуктивність сільського господарства.

«Вплив того, що росія зробила і продовжує робити з українським сільським господарством, буде відчуватися ще довгий час», — сказав він. «Однією з найбільших проблем буде розмінування сільськогосподарських угідь, і ми дуже активно займаємося цим. Це одне з найважливіших завдань, яке ми можемо виконати, щоб сприяти розвитку економіки в майбутньому».

Він зазначив, що досвід роботи в країні, побитою війною, був дуже відмінним від інших благодійних ініціатив його фонду, і під час своїх візитів він навчився мужності, наполегливості та винахідливості українців.

«Мені довелося навчитися краще слухати, мені довелося змінити свій спосіб мислення», — сказав він. «В Україні ми робимо те, чого не робили б ніде інде. Ми побудували великий міст. Ми ніде не будуємо мости. Але на той час це було необхідно, і ми це зробили».

Робота в умовах «реальної війни» означала, що потрібно було вчитися і реагувати швидше, ніж в інших ситуаціях, сказав він, і що для агентств з надання допомоги не існує простих шаблонів, якими можна було б керуватися.

Ремарка. Фактично Баффет не стільки допомагає Україні, скільки вчиться у неї. Він називає українців «найхоробрішими людьми, яких він коли-небудь бачив», але між рядками читається банальність: він дивиться на Україну, щоб зрозуміти, чим перестав бути Захід.
👇👇👇

Какие интересные новости!))))

А шо там по оплате? Сколько китайцы платят? Стыдно сказать?)))))) Фу))

Вата, говно будешь?

Коли стіни не рятують: уроки Тукідіда для сучасної Європи

Натан Десеті написав доволі непогану статтю щодо протидії рф. Але написав це з точки зору того, хто не розуміє в принципі, шо таке рф. Цитую статтю повністю:

«Стародавня мудрість: Європа не може ховатися за своїми стінами

Якою має бути стратегія Європи в умовах, коли агресивні імперські держави прагнуть завоювати її території? Стародавня Греція пропонує деякі рекомендації.

Європа повинна знову прислухатися до своїх великих предків. Тукідід, афінський полководець і історик, який писав майже 2500 років тому, має завойовану репутацію батька політичного реалізму. В час зростаючих загроз і непевних союзів це може бути безцінним для керівництва континентом на небезпечному шляху.

Жодна битва не програна, доки вона не відбулася, а Європа має багато сильних сторін. Хоча вона припустилася помилки в своєму підході до дедалі більш пов'язаних загроз з боку росії та Китаю, вона все ще може вирішити змінити ситуацію на краще шляхом більшої інтеграції, що дозволить розбудувати великі збройні сили.

Сьогодні Європа опинилася в стратегічній дилемі, що нагадує Пелопоннеську війну V століття до н. е. Під керівництвом Перікла Афіни обрали стратегію, яка полягала в тому, щоб продовжувати контролювати море і безпечно ховатися за своїми довгими стінами, доки пелопоннесці не усвідомлять марність війни. Пелопоннесці на чолі зі Спартою не змогли прорвати стіни Афін і зосередилися на спустошенні землі Аттики, сподіваючись спровокувати вирішальну битву.

Якщо вважати, що путін є військовою загрозою, налаштованою на завоювання, то довгими стінами Європи є Україна. Україна віддає перевагу так званому фабіанському підходу — накладанню на росію якомога більших витрат, щоб зробити війну надто дорогою.

Це раціонально. Але є побоювання, що путін не цікавиться раціональністю і не переймається витратами, хай якими високими вони будуть. Він не тільки готовий витратити величезні кількості крові і скарбів на свої імперські амбіції, але й має підтримку Китаю, світового виробничого центру і найбільшої економіки (за паритетом купівельної спроможності). Ціна, яку може завдати Україна, навряд чи буде достатньою.

Тому Європа не може просто чекати, поки росія зневіриться. Іншими словами, вона не може ховатися за своїми довгими стінами. Вона повинна створити важелі впливу за допомогою сили.

Фукідід у своїй «Історії Пелопоннеської війни» продемонстрував, що оборонні стратегії не працюють без надійної наступальної спроможності. Афіни не розвинули скоординовану наступальну складову. Натомість вони витратили ресурси на відволікаючі невдалі операції, такі як експедиція на Сицилію, тоді як Спарта, підтримана Персією, найбільшою державою того часу, побудувала флот і блокувала Афіни, змусивши їх капітулювати.

Сьогодні Європа ризикує зазнати подібної долі, якщо покладатиметься виключно на санкції, оборонні розгортання та укріплення. Дійсно, нещодавня хвиля ворожих інцидентів із дронами після нападу на Польщу 9-10 вересня демонструє ці ризики. Панічна Європа усвідомлює, що її стіни все одно руйнуються.

Тому Європа повинна інвестувати в засоби для проєктування сухопутної, повітряної та морської сили за межі своїх кордонів. Це вимагає набагато більшого ступеня єдності, щоб об'єднати численні сильні сторони та велике багатство континенту. Вона повинна мати єдину структуру для закупівлі озброєння, спільні навчання для створення надійної здатності загрожувати нафтовим доходам росії, а також повинна захищати країни, які прагнуть вийти з орбіти росії.

Це також захищає ширшу безпеку Європи. Співпраця з такими організаціями, як «Четвірка» (до якої входять США, Австралія, Індія та Японія), буде противагою Китаю, чия експортно-орієнтована стратегія та підтримка росії підривають європейську безпеку. Міцна, відкрита Європа буде мати кращі можливості для забезпечення власного процвітання та безпеки.

Але як Європа та її національні уряди, які вже загрузли в боргах і ледве можуть забезпечити навіть свого українського союзника, можуть створити надійні сили стримування великого масштабу?
👇