Офіційно: в кремлі визнали провал економічної політики. Чому саме зараз?

Італійці з подивом написали про те, шо на росії визнали, що економіка летить в пизду. Цитую статтю повністю

«Міністр економічного розвитку рф Максим Решетніков забив на сполох щодо стану російської економіки, підкресливши, що дані свідчать про те, що країна вже знаходиться на межі рецесії

В мармуровому образі міцності, який росія прагне пропагувати у світі, з'явилася велика тріщина. Міністр економічного розвитку Максим Решетніков, виступаючи на санкт-петербурзькому форумі, заявив, що економіка Федерації переживає фазу охолодження і, згідно з поточним настроєм підприємств, знаходиться на межі рецесії.

«Згідно з даними, ми спостерігаємо охолодження економіки. Але всі наші дані – це дзеркало заднього виду. Згідно з поточним настроєм підприємств, здається, що ми вже на межі входження в рецесію», – заявив член уряду москви. «Я не кажу, що передбачаю рецесію, але ми на межі, і те, що буде далі, залежатиме від рішень, які ми приймемо». Вже наприкінці травня Решетніков попередив про ризики «зворотного перегріву», тобто надмірного охолодження економіки, підкресливши водночас уповільнення інфляції та необхідність цілеспрямованих заходів Банку росії з пом'якшення обмежувальної монетарної політики.

На думку Ельвіри Набіулліної, останні були необхідні для того, щоб приборкати «жваву економіку», зображуючи уповільнення ВВП як «вихід із перегріву» попередніх місяців. Однак вартість грошей, незважаючи на те, що на початку місяця була знижена, залишається дуже високою – 20%. А інфляція досягла 9,8%.

За словами заступника генерального директора найбільшого російського кредитного інституту сбербанку, для відновлення економіки необхідно знизити процентні ставки до 12% або 14%, щоб «відновити кредитування інвестицій». Але російський апарат після трьох років війни в Україні вже не може приховувати ознаки кризи. В 2025 році витрати на оборону зросли ще на 25%, і після першого спаду в 2022 році рф зафіксувала зростання ВВП на 4% протягом двох років поспіль.

За даними центрального банку росії, на кінець поточного року зростання складе від 1% до 2%. Зростання зарплат досі підтримувало попит, який, однак, зараз досяг межі своїх виробничих можливостей».

Ремарка або шо в цьому всьому найцікавіше

Зараз поясню шо ттаке “стиснення” в економіці:

Це коли життя дорожчає (інфляція — 9,8%), а позичити гроші надто дорого (облікова ставка — 20%).

Уявіть, шо ви підприємець + ви хочете відкрити маленький цех із виготовлення чогось там, неважливо чого саме. Вам потрібно купити обладнання, найняти людей, купити сировину

Але грошей у вас немає — треба взяти кредит.

Тому ви йдете в банк, який вам каже: добре, дамо гроші, але під 22–25% річних (ставка ЦБ — 20%, але ж і банкірам шось треба заробити, тому вони додадуть зверху свою маржу, націнку

Це означає, що за рік ви маєте повернути на чверть більше, ніж взяли. Навіть якщо у вас класний бізнес, рентабельність його зазвичай буде нижча, ніж відсотки по кредиту.

В підсумку ви не берете кредит і запускаєте бізнес.

Бла-бла-бла про те шо бізнес приносить більшее 25% прибутку - це до інфоциган, які мають купу фотографій в інстаграм про успішний успіх. Реальність трохи інша - спитайте в знайомих бізнесменів

Ти маєш або працювати в мінус, або підвищувати ціни. Але якшо підвищити ціни, в тебе ніхто нічого не купить. Тому простіше не брати кредит.

Тепер з точки зору простої людини. Є у мовна сімʼя, де двоє дітей. Сімʼя хоче купити новий холодильник в розстрочку.

Але ціни ростуть, зарплата не встигає, а кредит на побутову техніку — теж 25–30% річних

Тому відбувається наступне:
сімʼя не бере розстрочку, не купує холодильник → магазин не продає техніку → постачальники зупиняють закупки → виробники знижують обсяги → всі втрачають прибуток.

👇👇👇

Канал Кош-Тепа - нова причина війни в Афганістані вже цього року

Канал Кош-Тепа будують з початку 2022 року. Перший етап спорудження було завершено у жовтні 2023 року, після чого одразу розпочато другий. Станом на кінець 2024 року звітували про понад 80% виконання другого етапу робіт. Загальна протяжність каналу – близько 285 км, проект коштує приблизно $684 млн. За оцінками офіційних осіб, головний канал має бути завершено до 2028 року (спочатку планували два роки).

Таким чином, будівництво затягується, хоча Талібан намагається забезпечити проміжні результати (приміром, створюючи агропромислові комплекси вздовж траси каналу).

За офіційною версією тимчасового уряду Афганістану, основна мета каналу – перетворення 550 тис. га пустельних земель на іригаційні землі для вирощування зернових та олійних культур, що забезпечить продовольчу безпеку країни. За слова представників Талібану, канал покликаний забезпечити Афганістан зерном і створити сотні тисяч нових робочих місць (до 200–250 тис. осіб) в бідних провінціях (Балх, Фар’яб, Джузджан)

В медіа каналу надають ідеологічного значення: за словами прессекретаря Талібану, проєкт символізує «надію» в умовах економічних труднощів та демонструє потенціал Афганістану до розвитку і самодостатності

Політично проект також слугує заявою для етнічних меншин півночі Афганістану (узбекського, таджицького населення): стверджується, що Талібан прагне покращити життя «всіх громадян, а не лише пуштунів. Прокладання каналу даватиме Афганістану право використовувати води Амудар’ї, що раніше була відмежована спільними радянськими угодами, посилюючи позиції країни як самостійного гравця в регіоні.

Важливо те, що через кримінальний тиск і санкції міжнародні донори фактично не фінансують проєкт, тож його реалізація є свідомо «самофінансованою» ініціативою Талібану.

Канал Кош-Тепа істотно вплине на гідрорежим Амудар’ї і, відповідно, на водні ресурси суміжних країн.

Узбекистан і Туркменістан, які отримують від Амудар’ї близько 90% своєї води і зрошують сотні тисяч гектарів сільгоспугідь (зокрема бавовняні поля, що дають 17% ВВП Узбекистану та 10% ВВП Туркменістану) можуть зазнати значного дефіциту води

За різними оцінками, Кош-Тепа може відбирати 15–35% стоку Амудар’ї, що призведе до зменшення водопостачання Узбекистану і Туркменістану принаймні на 15% (а Туркменістан — до 80% за однією з версій. Це загрожує врожайності бавовни та інших культур, вже нині споживаючи понад 90% води в цих державах.

В Туркменістані 1,25 млн га зрошуваних земель особливо вразливі – там може виникнути загроза продовольчій безпеці. У В Узбекистані також — в критичних регіонах (Бухорська, Хорезмська області, Каракалпакстан) багато населення залежать від бавовничих полів; відтік води наземними каналами спричинить зниження урожаїв і може підірвати зайнятість та економіку .

Казахстан безпосередньо не користується водами Амудар’ї (який впадає в Аральське море між Узбекистаном і Казахстаном), але побічно може постраждати через цю ініціативу: якщо Узбекистан через зменшення власного стоку Амудар’ї збільшить відбір з Середнього Сірдар’ї, то більше води не потраплятиме до Казахстану. За цінками казахських експертів, через Кош-Тепа поставки з Сірдар’ї всередині Казахстану можуть знизитися до 40%. Самі казахські урядовці попереджають, що новий канал загрожує водній безпеці країни і вимагали створити механізми взаємодії.

Для Ірану цей проєкт не має прямого трансграничного впливу (Амудар’я не входить до його басейнів). Водна безпека Ірану залежить в основному від річки Гільменд (головного водотоку південного заходу Афганістану), а не від Амудар’ї. Проте загострення водної кризи в регіоні посилює конкуренцію за ресурси і може опосередковано впливати на загальну міграцію населення та економічні зв’язки в Центральній Азії, включаючи афгано-іранський кордон.

Соціальні наслідки також суттєві: можливе погіршення врожаїв і зростання цін можуть спричинити продовольчі проблеми та міграційний тиск (те ж безробіття депресія в сільській місцевості змусить людей шукати роботу за кордоном).
👇