Кіріл пашол за квартірай в Харьковє і получіл

Но нє квартіру, а піздюлєй

Мораль. Кіріл у підсумку здох. І хуй з ним

Izya from Tehran. About multi-vector swords

Iranian diplomacy at the moment is a kind of gymnastics. The tough guys who radicalised the Arab world are now behaving like those they constantly want to destroy (the Israelis): Tehran is stupidly playing to all sides, but calls it political flexibility, not cunning.

This is especially evident in Tehran's relations with the Kremlin: despite the declared mutual hatred of the West, virtually identical slogans in the rhetoric of "fighting US hegemony" and the signing of a "comprehensive strategic partnership", Iran clearly understands that Russia will soon be kicked to the curb. Both economically and geopolitically.

That's why Tehran is pragmatically trying to get everything it can out of Moscow, while looking for ways to ease the sanctions regime and improve relations with gay Europeans (remember, this is political flexibility, not the cunning fuckery that official Tehran hates so much in synagogue visitors).

Undoubtedly, at first glance, the Iranian-Russian alliance looks logical:

Both countries are under Western sanctions, both seek to challenge American influence, and both cooperate in the military sphere. Iran is actively supplying Moscow with Shaheed drones for attacks on Ukraine, and Moscow, in turn, is allegedly ready to transfer advanced S-300-S-400 air defence systems and Su-35 fighters to Tehran.

However, behind the screen of "strategic partnership" is a mutual calculation. For Iran, Russia is not an ally, but simply a temporary resource from which to squeeze maximum benefits. For Moscow, Iran is a cheap supplier of military technology and a partner in crimes against Ukraine, but by no means an equal ally.

Tehran has no illusions about Russia's prospects. Economic isolation, military failures in Ukraine and increasing dependence on "friendly" countries (China, India, Turkey) are turning Moscow into a second-rate player. Iran, which itself has experienced decades of sanctions, understands that Russia's future looks bleak and unpromising. And that it cannot be changed.

That is why, despite providing Russia with ballistic missiles and drones, Tehran is simultaneously negotiating with European countries on its nuclear programme - in Geneva on 13 January, Iran once again declared its readiness to limit uranium enrichment to 60% and allow IAEA inspectors to return to inspections. This step is aimed at avoiding tougher sanctions and resuming economic cooperation with Europe. Because shouting about how America is fucked without money is not much fun

In fact, Tehran is trying to create the image of a "peace-loving partner" while supplying Moscow with weapons for the war against Ukraine. This is a typical Israeli, i.e. Iranian, approach: while officially hating Israel and the Western world, Tehran behaves like a seasoned gymnast - looking for benefits even in the most unfavourable conditions.

That is why relations between Russia and Iran resemble the interaction between a cunning merchant and a desperate debtor. Iran, like a typical "Izya", takes advantage of Moscow's weakness to extract the most valuable things from it:

Technology and weapons - Iranian official delegations led by senior advisers to the Supreme Leader, such as A. Larijani, regularly visit Moscow. Their main goal is to obtain advanced Russian technologies in the field of air defence, aviation and nuclear energy. The Su-35, S-300 and the knowledge of Russian engineers are what Iran hopes to use to strengthen its military capabilities.

Energy cooperation - as part of the sanctions pressure, Iran and Russia have found common ground in the oil and gas sector. Both countries are trying to jointly circumvent sanctions by creating shadow logistics chains for energy exports. But even here, Tel Aviv, or Tehran, is acting cautiously, knowing that if the facts of Iran's involvement in Russian schemes emerge, it could provoke not just more pressure from the US, but also a hundred or two sanctions

👇👇👇

Political support - despite promises of support for Russia in the international arena, Tehran avoids too obvious steps that could further isolate it from the international community: Iran supports the Kremlin in its rhetoric against NATO, but at the same time seeks to resume cooperation with Europe, where gays, debauchery and all that is

Along with deepening military cooperation with Russia, Iran is trying to establish relations with European countries, as it clearly understands that Russia will not be able to support Iran under sanctions for long, and the country's economy needs foreign investment and the lifting of restrictions.

Recent meetings with representatives of the United Kingdom, Germany and France clearly show that Iran is ready to make concessions on its nuclear programme. This will not only reduce the pressure on the economy, but also restore the image of a "constructive player" in the international arena (radical shouting from the rostrum about the evil empire without money does not work very well)

For Iran, Russia is just a tool to achieve its goals. Military supplies, technological cooperation, and the joint fight against sanctions are temporary measures. In the long run, Tehran sees itself as a global player capable of pursuing an independent policy. The reason is that, unlike Moscow, which is increasingly dependent on "friendly countries," Iran is trying to keep its doors open to everyone. And it is this strategy that allows it to manoeuvre between Russia, Europe and even China, gaining benefits from each direction.

Tel Aviv, or Tehran, is demonstrating an example of how to use the weakness of an "ally" for its own benefit. Iran understands that Russia is sinking, so it is trying to make the most of this situation.

Epilogue or where is the victory here? I have no idea. But the fact that Iran clearly shows that the issue of "strategic partnership" with Russia is only about the price and the lifting of sanctions cannot but rejoice. Personally, I would not be surprised if Tehran, after the conditional unfreezing of some accounts, began to supply the same shahids to Ukraine and swore on the Koran in love with Kyiv

Will it happen? I do not know. But the fact that it is possible is also a fact. The question, I emphasise again, is the price. I wonder what the Iranian loyalty is. I think we will soon find out.

The end

P.s. - if you want to help Ukraine's counter-propaganda, please go to 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Patreon.

https://www.patreon.com/fashdonetsk

Btc -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

Ізя з Тегерана. Про багатовекторні шпагати

Іранська дипломатія станом на зараз - це ще та гімнастика. Жорсткі пацани, які радикали в все таке в арабському світі, зараз ведуть себе як ті, кого вони постійно хочуть знищити (ізраїльтяни): Тегеран тупо грає на всі сторони, але називає це не хитровиєбаністю, а політичною гнучкістю

Особливо яскраво це проявляється у відносинах Тегерана з кремлем: попри задекларовану обопільну ненависть до Заходу, фактично ідентичні гасла у риториці про “боротьбу з гегемонією США” та підписання “всеосяжного стратегічного партнерства”, Іран чітко розуміє, шо росії скоро тапки. І в економічному плані, і в геополітичному.

Саме тому Тегеран прагматично намагається витягнути з москви все шо тільки можна, водночас шукаючи способи пом’якшити санкційний режим і налагодити стосунки з геями-європейцями (нагадую, шо це політична гнучкість, а не хитровиєбаність, яку так ненавидить офіційний Тегеран в відвідувачах синагог)

Безперечно, на перший погляд, ірансько-російський союз виглядає логічним:

обидві країни перебувають під західними санкціями, обидві прагнуть кинути виклик американському впливу, і обидві співпрацюють у військовій сфері. Іран активно постачає москві дрони “шахеди” для атак на Україну, а москва, в свою чергу, нібито готова передати Тегерану передові системи ППО С-300-С-400 та винищувачі Су-35.

Проте за ширмою “стратегічного партнерства” ховається обопільний розрахунок. Для Ірану росія — це не союзник, а просто тимчасовий ресурс, з якого можна вичавити максимум вигоди. Для москви ж Іран — це дешевий постачальник військових технологій і партнер у злочинах проти України, але жодним чином не рівноправний союзник.

Тегеран не має ілюзій щодо перспектив росії. Економічна ізоляція, військові провали в Україні та дедалі більша залежність від “дружніх” країн (Китаю, Індії, Туреччини) перетворюють москву на другосортного гравця. Іран, який сам пережив десятиліття санкцій, розуміє, що майбутнє росії виглядає похмурим та безперспективним. І що цього не змінити.

Тому, незважаючи на надання росії балістичних ракет і безпілотників, Тегеран одночасно веде переговори з європейськими країнами щодо своєї ядерної програми - в Женеві 13 січня Іран вкотре заявив про готовність обмежити збагачення урану до 60% і дозволити інспекторам МАГАТЕ повернутися до перевірок. Цей крок спрямований на те, щоб уникнути посилення санкцій та відновити економічну співпрацю з Європою. Бо кричати про те шо Америці піздєц, не маючи грошей - так собі задоволення

По факту ж Тегеран намагається створити образ “миролюбного партнера”, паралельно постачаючи москві зброю для війни проти України. Це типовий ізраїльський, тобто іранський підхід: ненавидячи на офіційному рівні Ізраїль і західний світ, Тегеран поводить себе як гімнаст зі стажем — шукає вигоду навіть у найменш сприятливих умовах.

Саме тому відносини між росією та Іраном нагадують взаємодію хитрого купця та відчайдушного боржника. Іран, як типовий “Ізя”, користується слабкістю москви, щоб витягнути з неї найцінніше:

Технології та озброєння - іранські офіційні делегації на чолі зі старшими радниками верховного лідера, такими як А. Ларіджані, регулярно відвідують москву. Їх головна мета — отримати передові російські технології в галузі ППО, авіації та атомної енергетики. Су-35, С-300 і знання російських інженерів — це те, що Іран сподівається використати для посилення свого військового потенціалу.

Енергетична співпраця - в рамках санкційного тиску Іран та росія знайшли точки дотику у сфері нафти та газу. Обидві країни намагаються спільно обходити санкції, створюючи тіньові логістичні ланцюги для експорту енергоресурсів. Але навіть тут Тель-Авів, Тегеран тобто, діє обережно, розуміючи, шо якшо десь спливуть факти участі Ірану в російських схемах, то можна спровокувати не просто ще більший тиск з боку США, а й сотню-другу санкцій

👇👇👇

Політична підтримка - незважаючи на обіцянки підтримки рф на міжнародній арені, Тегеран уникає надто очевидних кроків, які могли б ще більше ізолювати його від світового співтовариства: Іран підтримує кремль в риториці проти НАТО, але водночас прагне відновити співпрацю з Європою, там де геї, розпуста і все таке

Одночасно з поглибленням військового співробітництва з рф Іран намагається налагодити стосунки з європейськими країнами, бо чітко розуміє, шо росія не зможе довго підтримувати Іран в умовах санкцій, а економіка країни потребує іноземних інвестицій та зняття обмежень.

Нещодавні зустрічі з представниками Великої Британії, Німеччини та Франції чітко свідчать про те шо Іран готовий до поступок у ядерній програмі. Це не тільки дозволить зменшити тиск на економіку, але й відновити імідж “конструктивного гравця” на міжнародній арені (радикально верещати з трибун про імперію зла без грошей не дуже виходить)

Для Ірану росія — це лише інструмент для досягнення своїх цілей. Військові поставки, технологічна співпраця та спільна боротьба з санкціями — це тимчасові заходи. У довгостроковій перспективі Тегеран бачить себе гравцем глобального масштабу, здатним вести незалежну політику. Причина - на відміну від москви, яка дедалі більше залежить від “дружніх країн”, Іран намагається тримати двері відкритими для всіх. І саме ця стратегія дозволяє йому маневрувати між росією, Європою та навіть Китаєм, отримуючи вигоди з кожного напрямку.

Тель-Авів, Тегеран тобто, демонструє приклад того, як можна використовувати слабкість “союзника” для власної вигоди. В Ірані розуміють, шо росія йде на дно, тому намагаються витягнути з цієї ситуації максимум.

Епілог або де тут перемога. Поняття не маю. Але те, шо Іран чітко показує шо питання «стратегічного партнерства» з рф лише в ціні та в знятті санкцій, не може не радувати. Особисто я б не здивувався, якби Тегеран після умовного розморожування деяких рахунків почав постачати ті ж шахеди Україні + поклявся б на корані в любові Києву

Чи буде це так? Не знаю. Але те, що це можливо - теж факт. Питання, наголошую знову, лише в ціні. Цікаво, яка в іранської відданості. Гадаю, ми це з вами скоро дізнаємося

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

🗣Мій товариш створив телеграм канал про моніторинг повітряного простору нашої країни - ▶️https://t.me/KozakChornobay 👨

також на каналі аналітика подій в Україні та цікаві факти про козацтво❤️

а сам адмін канала офіційно волонтер✊

Давайте підтримаємо підпискою адміна

Кацап скавулить. І це чудово

— Если честно, я не знаю. Буквально неделя прошла. Как закрепиться — непонятно.
— Возле Дружковки, да?
— Да. Я сейчас Жене позвонил, он будет опять всех теребить, пробовать. Но что это такое? Вы что, ждёте, пока они до нас дойдут? Мы можем неделю продержаться, ну максимум две. Если начнём рыться по домам, по подвалам, у них, по Хагляцким. Это понятно, но месяц мы точно не выдержим. А что они делают? Я вообще не могу понять. Нас просто кинули! У нас ни одного офицера нет. С которыми выходили — никого!
— А куда они делись?
— Ушли. Я не знаю, куда.
— Юр, а Паша рядом?
— Нет, он ушёл.
— Ты один там?
— Да, пока один.
— Ясно. Ну, у вас там вообще реально что-то найти? Есть хоть что-то?
— Понимаешь, каждый день может быть 200. Каждый день мы можем быть 200. Вот что я тебе скажу.
— Я понял, Юр.
— У нас уже трое, три двести. Ты понимаешь? Уже три! Я в шоке просто. Что происходит?
— Понятно, Юр. Ладно, я буду обзванивать всех, разбираться. Что ещё остаётся?
— У нас была возможность выйти два дня назад, но приказа не было. Я ухожу в любом случае. Если отправят на другое направление — плевать, оттуда тоже выберемся.
— В общем, прикрывай место, я ухожу.
— Хорошо, выходи. Говорят, ваш командир вывел своих, их отправили на другое направление.
— А мы откуда знаем, что их туда отправили?
— В группе написали, что их направили в другое место. А нас, 153-й полк, бросили. Всё понятно.
— Юр, бегите, карабкайтесь как-нибудь оттуда. Не ждите ни приказа, ничего.
— Понял, будем пробовать. Это предел уже, всё. Я сплю с гранатой, просто с гранатой.
— Юр, главное — живым выбраться. Всё остальное разберём.
— Хорошо. Жду Пашу, решаем, что делать.
— Прорывайтесь, Юр, как можете. Вы же опытные.
— Я выберусь, Серёжа, но мне помощь нужна. Надо вытягивать меня.
— Вытянем, вытянем. Хоть адвоката, хоть кого найдём. Главное — живым быть.
— Вы понимаете, это всё, мы трупы. Трупы. Нас просто списали. Всё начальство, все — трупы.
— Юр, собирайте всё, что есть, и прорывайтесь. Главное — БК взять.
— Да БК у нас нет! И УЭШек нет!

Контент від читачів каналу

Кажуть шо якшо це відео скинути кацапу, то слини, яку видалить кацап, вистачить не тільки на те, шоб загасити пожежі в Америці, але частково затопити Лос-Анджелес

Может это потому шо русские думают постоянно не о культуре, а лишь о жопах и гениталиях, не?

Кто-то допизделся и попал под санкции, но виновата - Украина. Где-то уже я это слышал...

До речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk

Як гадаєте, коли таке ж відео буде від узкой апазіциі?)

Britney Spears and Putin. About "want" and "can"

I have re-read a rather interesting article in Bloomberg about the "exchange of territories" between Ukraine and Russia. I suggest you do the same, because most people only read the headlines

The title of the article is "Putin to demand Ukraine never join NATO in talks with Trump". What a fucking betrayal.

Now the article itself:

"Russia will demand that Ukraine drastically cut military ties with the NATO alliance and become a neutral state with a limited military in any talks with new US President Donald Trump, according to insiders familiar with the matter.

Increasingly confident of his superiority on the battlefield in Ukraine, Russian President Putin is determined to achieve his goal of ensuring that Kyiv never joins the North Atlantic Treaty Organisation and that limits are placed on its military capabilities, said people familiar with the Kremlin's thinking, who asked not to be identified to discuss confidential information.

The Kremlin's position is that while individual NATO members can continue to send weapons to Ukraine as part of bilateral security agreements, any such weapons should not be used against Russia or to seize territory, said one of the people familiar with Moscow's preparations for possible talks.

Harsh, open-ended demands will almost certainly not sit well with Ukraine's leaders as the war approaches the three-year mark. The Russian leader's stance also contradicts Trump's stated desire to end the conflict as soon as possible and may be aimed at giving Moscow leeway in negotiations. Meanwhile, Russian progress in eastern Ukraine has been slow and costly.

Ukraine and Russia are holding limited talks in Qatar on rules for protecting nuclear facilities from attack, according to a person familiar with the Kremlin's preparations.

Ukrainian officials familiar with the talks said that the only negotiations between Kyiv and Moscow are currently limited to the exchange of prisoners and the return of deported children.

Russia's conditions also include maintaining at least de facto control over nearly 20 per cent of Ukraine's territory, including the Crimean peninsula annexed in 2014, although Moscow is open to swapping some territory, some of these people said.

The Kremlin did not immediately respond to a request for comment.

Trump said last week that a meeting with Putin was in the works, although Kremlin spokesman Peskov said on Monday that no substantive preparations for the talks had yet taken place. Negotiations on the cessation of hostilities have not started.

In November, Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy appeared to soften his stance on a possible ceasefire while Russia still occupies the territory, saying that Kyiv should rely on diplomacy to get back the land Moscow has seized.

"The issue of territories is not the main problem of the conflict," said Tatiana Stanova, founder of the R.Politik consulting company and senior fellow at the Carnegie Endowment for International Peace. "It has a much broader context, which is apparently still not fully understood in the West," pointing to Moscow's stance on Ukraine's NATO bid, which she said is "unwavering," and on disarmament.

Although the new US leader and his aides have not shown much enthusiasm for binding security guarantees for Ukraine, especially through NATO membership, some in the Trump camp have expressed support for Kyiv if it uses diplomacy to negotiate from a position of strength.

The country has received tens of billions of dollars in US and European military aid since Russia sent troops across the border in February 2022.

The biggest concern in Ukraine is that a cessation of hostilities would allow Russia to regroup and strike again, so Kyiv says it needs Western weapons and a sufficient army.
👇

The neutral status should be enshrined in Ukraine's constitution, according to Malofeev and two people in Moscow familiar with the situation

A little over a year ago, Putin indirectly told senior US officials that he could potentially consider dropping his insistence on Ukraine's neutral status and even his opposition to possible NATO membership, two people close to the Kremlin said at the time. Putin has consistently used the threat of Ukraine joining NATO as the main justification for his invasion, and reports of a possible attempt at talks were met with scepticism by the US.

Since then, Russia's military situation has improved as it advances along the frontline in eastern Ukraine. This has emboldened Putin to take a tougher stance, said one person familiar with current preparations for the talks.

Of course, Ukraine still holds territory in Russia's Kursk region after a surprise invasion last year, a potential bargaining chip if Kyiv can hold on to it, and the US on Friday announced its most sweeping and aggressive sanctions yet on oil trade with Russia.

Russia's minimum demands are a neutral Ukraine, a halt to further NATO expansion into post-Soviet countries and strict limits on the size of the Ukrainian army, according to Pavel Danilin, a political analyst who works with the Kremlin.

Putin has said that any peace deal should be based on the so-called Istanbul accords. Under the latest version of the document, dated spring 2022, it would ban foreign troops from Ukraine, joint exercises and Kyiv's membership in any external military alliances, Putin said in June.

Last year, US media reported details from the documents, which stated that foreign weapons, including missiles, should not enter Ukraine. The two sides still disagree on some points, including restrictions on Kyiv's armed forces, the outlets noted.

Russia insisted on limiting the size of Ukraine's armed forces to 85,000 troops and 342 tanks, and limiting the range of Ukrainian missiles to 40 kilometres (about 25 miles), while Ukraine wanted an army of 250,000 troops and 800 tanks, and a missile range of 280 kilometres, they wrote.

The two countries also failed to agree on what security guarantees Ukraine would receive, which is likely to be a key element in any future negotiations."

A remark or about Britney Spears, whom a security guard once wanted to ask out on a date to learn all the poses in the Kama Sutra together

There is the concept of can and the concept of want. These are two different realities that rarely intersect in ordinary life

The issue is not really about the negotiations, which will take place at some point anyway. The issue is the US and EU's understanding that the entire ruling elite in Russia is nothing more than a bunch of fucking Nazis, and that they will need to negotiate with these crazy people.

As cynical as it may sound, I personally would not want to be the one to sign anything with the katsaps in terms of agreements - the katsaps will still agree to not fulfil the conditions, and then I will remain in history as someone who was fucked by fucking pensioners from the kremlin.

That's why we need leverage to force the katsaps to comply with what we will sign there. Or rather, the world needs leverage, not just us. Because the Russians understand only the language of force, and they can't be persuaded by anxiety alone. Therefore, we need something tough and something that can be put into action in the shortest possible time, without diplomacy and a bunch of blah, blah, blah at round tables in expensive jackets

What could that be? I have no idea. Although... An embargo, for example. On all energy carriers + seizure of all property of the Russian Federation outside the Russian Federation. Will it work? I don't know. It's not a given that a new Orban or Fico won't appear in other countries and say something like, blah, blah, blah, we're for peace, but we need oil and gas right now, so we're still in the red because it's winter outside.

👇👇