Forwarded from Petrenko AndryiⒸ (Kyiv Ukraine)
Буханкоцид.
Допоможіть закрити важливий для мене збір:
https://send.monobank.ua/jar/5UWtYEFB1V
5375411209963219
Друзі, хто підтримує збір більше ніж 500грн., той отримує від мене авторський кухлик з підписом. Дякую за підтримку!
Допоможіть закрити важливий для мене збір:
https://send.monobank.ua/jar/5UWtYEFB1V
5375411209963219
Друзі, хто підтримує збір більше ніж 500грн., той отримує від мене авторський кухлик з підписом. Дякую за підтримку!
Оголошення.
Гражданє Афрікі і прочіє загарєлиє парні, єсть прєдложеніє нє іспитивать судьбу
В Україні немає нацистів, але, якшо хтось в ЗСУ побачить загарєлава парня, який прийшов його асвабаждать, в Україні буде зоопарк
Точніше афро-ватопарк
Ну, з тих, хто виживуть
А виживе ну дуже небагато. Воно вам треба?
Гражданє Афрікі і прочіє загарєлиє парні, єсть прєдложеніє нє іспитивать судьбу
В Україні немає нацистів, але, якшо хтось в ЗСУ побачить загарєлава парня, який прийшов його асвабаждать, в Україні буде зоопарк
Точніше афро-ватопарк
Ну, з тих, хто виживуть
А виживе ну дуже небагато. Воно вам треба?
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Бла-бла-бла. Ваші алтайські уїбани отримали пизди
Їх більше немає, вони здохли як #худоба
Досить брехати клоун, блядь
Їх більше немає, вони здохли як #худоба
Досить брехати клоун, блядь
Forwarded from AVDEEVA: хроніки війни 🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
На другий день після Остіна до Києва приїхав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. А так да, «інтерес до України падає», ага
Нахуй пушкіна. Дубль 3
У 30 років він писав: «…я молодий і здоровий. Палю люльку, маю прозоре серце і ясні очі… Мій фах — грати у теніс, більярд і інше. Це інше і є те все, що останеться після мене, коли я вмерши не буду спроможний грати ні в теніс, ні на більярді»
Його ім’я звучить як бренд, а біографія претендує на книжку чи на зйомку голівудського фільму - лише одна історія його більярдних баталій з Маяковським (тим самим), який саме через програш йому був змушений декламувати з-під столу пушкінську “птічку божию”, варта екранізації. За чутками, він був дуже задоволений тим, що йому вдалося збити імперську пиху з московського прієзжего представника бааагєми і що це сталося публічно
Свій перший вірш написав, а точніше вирізав ножем, на дверях льоху. Це був твір про старість і смерть німецькою мовою. Уже в гімназії створив збірку із поезій німецькою та російською мовою і... І все це спалив.
Він з Харкова. Він знав старогрецьку, латину, німецьку і французьку. Самостійно вивчив англійську та іспанську, знав скандинавські і слов’янські мови.
Він здобув класичну гімназійну й університетську освіту - встиг якраз до 1917 року. Знаючи, давньогрецьку і латину, а також вільно говоривши німецькою, польською, англійською, він перекладав Шіллера, Шекспіра, Едагара По.
На анкетне запитання у своїй "Автобіографії", яке звучало як :
"Чому ви пишете українською мовою?" якось відповів: "Бо я не живу в Ірляндії, не живу в тамбові"
На мовній конференції, що пройшла на території срср в 1927 році, він висловив думку про перехід на латинку, аби запобігти зросійщенню та триматися далі від кремля.
Він також цікавився театральними новаціями Леся Курбаса і навіть написав для театру-студії «Березіль» оперету «Мікадо» (у співавторстві з Миколою Хвильовим і Остапом Вишнею) та доповнив віршами відому у театрі виставу-ревю «Алло на хвилі 477».
Полювати він їздив до Швейцарії. Звісно, він би дуже радів, якби люди повірили у чутки, що він їздив за межі срср, але Швейцарія - це назва села на Харківщини. Цю ж Швейцарію він згадав у назві свого найкращого роману "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію"
Також він є одним із укладачів “Практичного російсько-українського словника” (1926) та “російсько-українського словника приказок” (1928). Брав участь у складанні проекту українського правопису у 1928 році
За сімнадцять років творчої діяльності він видав вісім книг віршів, десять книг прози, з них п'ять - це книги нарисів, чотири дитячі та дві літературознавчі. З всього, що він написав, головним своїм надбанням він вважав поетичний доробок. На п'ятнадцятому році творчої діяльності йому вдалося видати підсумкову книжку віршів, хоча свою поетичну програму не вважав вичерпаною.
У згадуваній вище "Автобіографії" він написав в 1929 році:
"Отже, я умру в 1942 році і, оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Ґесіодом, Ґейне і Міґелем Сааведро де Сервантесом. Але я з ними говоритиму українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу"
Йому належать слова:
"Тургєнєв з'явився саме в той момент, коли розплодився читач російської прози, і під цього читача він і писав. Ясна річ, такий новонаплоджений читач російської прози не більші міг ставити до цієї прози вимоги, аніж свого час читач віршів і драми ставив до Ломоносових і Хераскових. Він казав спасибі вже й за те, що було щось писане російською мовою, точнісінько як ми нещодавно дякували богові за те, що в нас був хоч Нечуй, а все ж таки Левицький, все ж таки український прозаїк, коли ми навіть Осадчого чи Свидницького держали за письменників, словом, на основі принципу: на безлюдді і Хома письменник".
👇👇👇
У 30 років він писав: «…я молодий і здоровий. Палю люльку, маю прозоре серце і ясні очі… Мій фах — грати у теніс, більярд і інше. Це інше і є те все, що останеться після мене, коли я вмерши не буду спроможний грати ні в теніс, ні на більярді»
Його ім’я звучить як бренд, а біографія претендує на книжку чи на зйомку голівудського фільму - лише одна історія його більярдних баталій з Маяковським (тим самим), який саме через програш йому був змушений декламувати з-під столу пушкінську “птічку божию”, варта екранізації. За чутками, він був дуже задоволений тим, що йому вдалося збити імперську пиху з московського прієзжего представника бааагєми і що це сталося публічно
Свій перший вірш написав, а точніше вирізав ножем, на дверях льоху. Це був твір про старість і смерть німецькою мовою. Уже в гімназії створив збірку із поезій німецькою та російською мовою і... І все це спалив.
Він з Харкова. Він знав старогрецьку, латину, німецьку і французьку. Самостійно вивчив англійську та іспанську, знав скандинавські і слов’янські мови.
Він здобув класичну гімназійну й університетську освіту - встиг якраз до 1917 року. Знаючи, давньогрецьку і латину, а також вільно говоривши німецькою, польською, англійською, він перекладав Шіллера, Шекспіра, Едагара По.
На анкетне запитання у своїй "Автобіографії", яке звучало як :
"Чому ви пишете українською мовою?" якось відповів: "Бо я не живу в Ірляндії, не живу в тамбові"
На мовній конференції, що пройшла на території срср в 1927 році, він висловив думку про перехід на латинку, аби запобігти зросійщенню та триматися далі від кремля.
Він також цікавився театральними новаціями Леся Курбаса і навіть написав для театру-студії «Березіль» оперету «Мікадо» (у співавторстві з Миколою Хвильовим і Остапом Вишнею) та доповнив віршами відому у театрі виставу-ревю «Алло на хвилі 477».
Полювати він їздив до Швейцарії. Звісно, він би дуже радів, якби люди повірили у чутки, що він їздив за межі срср, але Швейцарія - це назва села на Харківщини. Цю ж Швейцарію він згадав у назві свого найкращого роману "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію"
Також він є одним із укладачів “Практичного російсько-українського словника” (1926) та “російсько-українського словника приказок” (1928). Брав участь у складанні проекту українського правопису у 1928 році
За сімнадцять років творчої діяльності він видав вісім книг віршів, десять книг прози, з них п'ять - це книги нарисів, чотири дитячі та дві літературознавчі. З всього, що він написав, головним своїм надбанням він вважав поетичний доробок. На п'ятнадцятому році творчої діяльності йому вдалося видати підсумкову книжку віршів, хоча свою поетичну програму не вважав вичерпаною.
У згадуваній вище "Автобіографії" він написав в 1929 році:
"Отже, я умру в 1942 році і, оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Ґесіодом, Ґейне і Міґелем Сааведро де Сервантесом. Але я з ними говоритиму українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу"
Йому належать слова:
"Тургєнєв з'явився саме в той момент, коли розплодився читач російської прози, і під цього читача він і писав. Ясна річ, такий новонаплоджений читач російської прози не більші міг ставити до цієї прози вимоги, аніж свого час читач віршів і драми ставив до Ломоносових і Хераскових. Він казав спасибі вже й за те, що було щось писане російською мовою, точнісінько як ми нещодавно дякували богові за те, що в нас був хоч Нечуй, а все ж таки Левицький, все ж таки український прозаїк, коли ми навіть Осадчого чи Свидницького держали за письменників, словом, на основі принципу: на безлюдді і Хома письменник".
👇👇👇
24 жовтня 1937 р. йому було пред'явлено обвинувачувальний висновок, який підготований оперуповноваженим харківського УНКВС Половецьким і затверджений заступником начальника управління Рейхманом, в якому зазначалося, що він, починаючи з 1932 року, був учасником "антирадянської націоналістичної організації", яка ставила своєю метою повалення радянської влади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракту проти керівників компартії і радянського уряду (розстріляти з рушниці)
Розглянувши на закритому засіданні 26 жовтня 1937 року "судово-слідчу справу", "військова колегія" верховного "суду" срср винесла йому вирок:
"Ззасудити до вищої міри кримінального покарання - розстрілу з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто. "Вирок" остаточний і на підставі постанови срср від 4 грудня 1934 року підлягає негайному виконанню".
27 жовтня 1937 року його було розстріляно у Києві, за день до його дня народження
Мораль. Його звали Майк Йогансен. Він
фанатів від полювання і це використали червоні "слідчі", вигадавши історію про підготовку замаху на керівників компартії з мисливської рущниці, що мав відбутися під час чергового виїзду за качками.
Між арештом і розстрілом пройшло менше трьох місяців.
Один із його "слідчих", який мав прізвище Рейхман, пізніше був сам репресований через побиття кадрів радянсько-партійного апарату.
20 березня 1958 року Йогансен був реабілітований - комуністи визнали, що справу було сфабриковано. Проте його це вже не воскресить - комуністи встигли знищити цвіт української інтелігенції на честь 20-річчя гівалюциі
Мораль. Нахуй пушкіна. В нас є ті, кому дійсно потрібно ставити пам'ятники
Кінець
P.s - хочеш допомогти
контрпропаганді України? -
PayPal-
Патреон -
https://www.patreon.com/fashdonetsk
ВТС -
Розглянувши на закритому засіданні 26 жовтня 1937 року "судово-слідчу справу", "військова колегія" верховного "суду" срср винесла йому вирок:
"Ззасудити до вищої міри кримінального покарання - розстрілу з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто. "Вирок" остаточний і на підставі постанови срср від 4 грудня 1934 року підлягає негайному виконанню".
27 жовтня 1937 року його було розстріляно у Києві, за день до його дня народження
Мораль. Його звали Майк Йогансен. Він
фанатів від полювання і це використали червоні "слідчі", вигадавши історію про підготовку замаху на керівників компартії з мисливської рущниці, що мав відбутися під час чергового виїзду за качками.
Між арештом і розстрілом пройшло менше трьох місяців.
Один із його "слідчих", який мав прізвище Рейхман, пізніше був сам репресований через побиття кадрів радянсько-партійного апарату.
20 березня 1958 року Йогансен був реабілітований - комуністи визнали, що справу було сфабриковано. Проте його це вже не воскресить - комуністи встигли знищити цвіт української інтелігенції на честь 20-річчя гівалюциі
Мораль. Нахуй пушкіна. В нас є ті, кому дійсно потрібно ставити пам'ятники
Кінець
P.s - хочеш допомогти
контрпропаганді України? -
5375414113640162
PayPal-
fashdonetsk2022@gmail.com
Патреон -
https://www.patreon.com/fashdonetsk
https://www.buymeacoffee.com/fashdonetsk
ВТС -
bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq
Patreon
Get more from Фашик Донецкий on Patreon
creating Развенчиваю фейки роспрапаганды из Донецка
«Украина, получается Украина победит, с таким раскладом победит Украина, потому что большая часть людей которые сейчас в россии, вот эти мобилизованные они не хотят воевать, они хотят домой, они хотят к своим женам и детям, родителям, хотят жить мирно»
Брат дроворуба, який без газу з Новосибірської області військовополонений 25-ї армії росії карасіков павло пнатолійович разом з братом потрапив у полон до українських військовослужбовців. Розповів свої враження за цілий рік який він провів на війні і зрозумів що ця війна йому і багатьом іншим мобілізованим не потрібна і що потрібно донести цю інформацію російському народу, щоб він повстав і припинив все неподобство під назвою війна!
«Я оккупант, фашист хочу попросить прощения, но знаю что меня не простит украинский народ за это. Я очень сожалею что сюда приехал!»
Контент від підписника
Брат дроворуба, який без газу з Новосибірської області військовополонений 25-ї армії росії карасіков павло пнатолійович разом з братом потрапив у полон до українських військовослужбовців. Розповів свої враження за цілий рік який він провів на війні і зрозумів що ця війна йому і багатьом іншим мобілізованим не потрібна і що потрібно донести цю інформацію російському народу, щоб він повстав і припинив все неподобство під назвою війна!
«Я оккупант, фашист хочу попросить прощения, но знаю что меня не простит украинский народ за это. Я очень сожалею что сюда приехал!»
Контент від підписника