Причина таких дій проста - кремль сьогодні не в змозі виграти у військовій сфері, тому переносить битву в сферу політичного впливу.
Завдання таких, як Картхайзер, просте - легітимізувати контакти з москвою, створити ілюзію, що Європа втомилася і готова говорити про мир. Ну, а "мир” в російському розумінні означає лише одне - відмову від санкцій і визнання нових кордонів через силу.

Росіянам потрібні не прямі переговори - їм потрібні європейські рупори, які м’яко транслюють їхню позицію. І саме тому такі корисні ідіоти або агенти впливу стають безцінними - вони говорять те, шо кремль хоче почути з вуст “європейців”.

Навіть онлайн конференції з кацапами несуть небезпеку для ЄС, бо таким чином відбувається легітимація держдуми. Коли євродепутати спілкуються зі слуцьким, який входить до санкційних списків, створюється ілюзія відновлення дипломатичних каналів

Крім того, підривається єдність ЄС. І це в часи, коли санкційна політика тримається на крихкому консенсусі, а будь-який подібний жест стає аргументом для тих, хто хоче її послабити.

Кремль десятиліттями практикує схеми легкого проникнення в європейські еліти. Від «спостерігачів» в Криму 2020 року до мережі Voice of Europe, яку в 2024-му викрила Чехія, схема завжди однакова:

Росіяни знаходять політиків, схильних до мирних рішень, дають їм відчути важливість і вплив (і трохи грошей), щоб потім використати їх слова як «доказ», що “Європа нас чує”.

Картхайзер ідеально вписується в цю модель: ветеран, дипломат, біографією “подвійного агента”, який зберіг навички агентурної роботи. Плюс він вміє діяти не прямолінійно, а працює через символічні жести, візити, відеоконференції

Старі навики нікуди не зникають. В часи Холодної війни, Картхайзер працював в структурі, яка контактувала з радянськими агентами. Після розпаду СРСР він перейшов у політику, але, схоже, звички залишилися

Епілог. Фернанд Картхайзер не дивак чи корисний який вірить у діалог. Це інструмент впливу, політик, який з власної волі або під зовнішнім керівництвом виконує те, що вигідно кремлю. Його риторика, поїздки, ретвіти і т д є частиною однієї зрозумілої стратегії - розмити межу між агресором і жертвою, створити сіру зону в європейській політиці, де путінський наратив виглядає “розумним”.

В час, коли росія шукає будь-яку шпарину, щоб пробити санкційну стіну, такі політики стають ідеальними інструментами впливу. Не завжди потрібні шпигуни чи диверсанти - достатньо пенсіонера в Європарламенті, який закликає до миру з росією на умовах рф

Привіт спецслужбам ЄС

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано

Вата и говно.

Вони шукають формулу патріотизму. Ми вже її прожили. Трохи про шведів

Чудову статтю написав Ян Каллберг. Особисто мене різануло, бо люди працюють на перспективу, а не гасять пожежі тоді, коли все вже горить. Тому цитую статтю повністю:

«Швеція повинна виграти свої війни в школах

Швеція розпочала безпрецедентну в останні часи програму переозброєння, але основи національної оборони складаються з живої сили, а не металу.

Ренесанс шведської оборони, спричинений зовнішніми загрозами, переконав занадто багатьох людей, що для відновлення загальної оборонної політики країни потрібні лише ресурси.

Програма переозброєння зосереджена на системах, технічних деталях та готовності радикально збільшити бюджет для збройних сил та оборонної промисловості, які понад 30 років перебували в занедбаному стані. Це природна реакція, але чи є це найнагальнішим першим кроком?

Насправді не має значення, чи становить оборонний бюджет Швеції 1%, 2% чи 3% ВВП, якщо населення не готове боротися за суспільство, демократію та самоврядування. Для цього потрібна згуртованість суспільства та справжнє і індивідуально прийнятне розуміння того, що стоїть на кону.

Основа стратегії тотальної оборони полягає в цінностях, нормах та уявленнях, які в першу чергу передаються сім'єю та школою. Показово, що у підсумку шведського уряду щодо політики тотальної оборони не згадується освіта молоді.

Сьогодні шведи живуть у суспільстві, яке протягом десятиліть було захищене від жорстокості зовнішнього світу.

Водночас школи борються зі зниженням академічних результатів і зростаючим акцентом на тому, що розділяє, а не на тому, що об'єднує.

Добре розуміти недоліки суспільства, щоб молодь могла уявити собі майбутні зусилля для їх усунення, але спочатку потрібно зрозуміти, що представляє собою суспільство і що воно означає. Історично кажучи, сучасне суспільство є надзвичайно розвиненим; всі дорослі мають право голосу, доступ до охорони здоров'я та догляду за літніми людьми, ресурси для людей з інвалідністю, і кожен дорослий може вільно балотуватися на посаду, щоб керувати частинами суспільства. Ви можете висловлювати свою думку, не боячись репресій. За останні 150 років суспільство стало і багатшим, і більш рівним, що відрізняє його від тоталітарних сил, які становлять нинішню загрозу.

Школи не є пропагандистською машиною, але без розуміння того, що представляє собою суспільство, стає неможливо побачити різницю між збитою з колії тоталітарною росією, керованою фашистами, чиїм єдиним інтересом є експлуатація слабкостей зовнішнього світу.

Це може навіть здаватися привабливим, коли російські операції впливу підживлюють ксенофобію та розбрат, маючи на меті розколоти суспільство та просувати популістські ідеї, щоб підірвати лояльність правих громадян до власного суспільства, одночасно підживлюючи антисемітизм та теорії змови серед крайніх лівих. Це також підриває згуртованість серед широких верств населення, оскільки освічені громадяни опиняються в небезпеці в умовах неспроможної шкільної системи.

Зрештою, коли дипломатія, стримування та контрзаходи зазнають невдачі, оборона є практичною діяльністю, що передбачає санкціоноване насильство з метою зламати волю нападника продовжувати атаку.

Що змушує людей ризикувати своїм життям і потенційно вбивати супротивника, який відмовляється припинити свою атаку, як останній засіб захисту суспільства та його людей? Контекст. Розуміння. Перспектива. Переконання.

Нічого з цього не можна купити. Не існує ринку для волі до оборони, непохитності та бойового духу. Це внутрішня подорож і прийняття, сформовані під час виховання і дозрілі в дорослому віці.

Під час холодної війни сила Швеції полягала не в розкиданих по дорогах базах, бомбосховищах, радарах протиповітряної оборони та мобілізаційних складах. Вона полягала в переконаності та розумінні того, що потрібно було зробити і що було поставлено на карту.
👇